Фінансове забезпечення промислового розвитку України
Досліджено сучасний стан інвестиційного забезпечення промислового розвитку. Здійснено аналіз фінансового забезпечення цього розвитку. Визначено фактори впливу на інноваційний розвиток промисловості країни. Проведено аналіз існуючих проблем інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств,...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95395 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Фінансове забезпечення промислового розвитку України / Н.В. Шемякіна // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 190-201. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-95395 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-953952016-02-26T03:02:53Z Фінансове забезпечення промислового розвитку України Шемякіна, Н.В. Досліджено сучасний стан інвестиційного забезпечення промислового розвитку. Здійснено аналіз фінансового забезпечення цього розвитку. Визначено фактори впливу на інноваційний розвиток промисловості країни. Проведено аналіз існуючих проблем інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств, визначено їх причини та наслідки. Исследовано современное состояние инвестиционного обеспечения промышленного развития. Проведен анализ финансового обеспечения этого развития. Определены факторы влияния на инновационное развитие промышленности страны. Проведен анализ существующих проблем инновационно-инвестиционного развития промышленных предприятий, определены их причины и следствия. The article analyzes the financial support of the development of the industry. The paper analyses the current state of investment activity in Ukraine and the development issues in the investments of industry. It analyzes problems connected with forming the investment policy and a number of measures aimed at improving the situation. In the context of the global financial crisis as well as political instability and economic deficiencies of Ukrainian governance, the investment climate in Ukraine was significantly degenerated. The article analyzes the structure of capital investment, and shows the dynamics of gross capital investment in industry. It’s proposed possible ways of using and improving methods of optimizing the structure of financial sources of investment in the main headband. The article analyzes the current state of innovation activities in the Ukrainian industry in recent years. The article analyzes the trends and structure of the investment in the innovation products and processes. The paper reviews a variety of financial resources of technical development on industrial enterprises. As well as article analyzes the financial results of Ukrainian companies and revealed their negative trend. The article analyzes the net profit of industrial enterprises. The paper is determined that banks should be the main financial centers of industrial development in the modern condition. It’s determined that alternative funding mechanisms of the development in the industry has not been sufficiently developed. It’s determined that an achievement of economic stability and renewal of industrial production requires an active investment policy and justified long-term strategic direction. It should be aimed at the creation, capacity and efficiency of scientific and technical potential of industry according to national requirements. 2014 Article Фінансове забезпечення промислового розвитку України / Н.В. Шемякіна // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 190-201. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2220-7961 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95395 uk Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Досліджено сучасний стан інвестиційного забезпечення промислового розвитку. Здійснено аналіз фінансового забезпечення цього розвитку. Визначено фактори впливу на інноваційний розвиток промисловості країни. Проведено аналіз існуючих проблем інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств, визначено їх причини та наслідки. |
| format |
Article |
| author |
Шемякіна, Н.В. |
| spellingShingle |
Шемякіна, Н.В. Фінансове забезпечення промислового розвитку України Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| author_facet |
Шемякіна, Н.В. |
| author_sort |
Шемякіна, Н.В. |
| title |
Фінансове забезпечення промислового розвитку України |
| title_short |
Фінансове забезпечення промислового розвитку України |
| title_full |
Фінансове забезпечення промислового розвитку України |
| title_fullStr |
Фінансове забезпечення промислового розвитку України |
| title_full_unstemmed |
Фінансове забезпечення промислового розвитку України |
| title_sort |
фінансове забезпечення промислового розвитку україни |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2014 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95395 |
| citation_txt |
Фінансове забезпечення промислового розвитку України / Н.В. Шемякіна // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 190-201. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| work_keys_str_mv |
AT šemâkínanv fínansovezabezpečennâpromislovogorozvitkuukraíni |
| first_indexed |
2025-07-07T02:11:56Z |
| last_indexed |
2025-07-07T02:11:56Z |
| _version_ |
1836952391710146560 |
| fulltext |
Н.В. Шемякіна
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Розвиток промислового сектору є однією з важливих
умов на шляху до побудови ефективного промислового ком-
плексу України, здатного стати потужним двигуном довго-
строкового економічного зростання держави і своєчасно реа-
гувати на зміни ринкової та світової кон'юнктури [1]. Сучас-
ний розвиток промислового сектору України не відповідає ви-
могам часу і характеризується незадовільними тенденціями,
що обумовлено низьким рівнем активності промислових під-
приємств щодо створення провідних виробничих технологій.
Упродовж усього періоду незалежності України спосте-
рігається зниження технічного і технологічного рівня промис-
ловості. Фінансові ресурси спрямовувалися на підтримку тех-
ніки в робочому стані, часткову модернізацію існуючої техні-
ки і технології. Таким чином, стратегічні питання промислово-
го розвитку вітчизняного виробництва тривалий час відходили
на другий план, поступаючись місцем поточним проблемами.
У цілому приділялася недостатня увага інноваційному розвит-
ку підприємств як на рівні самих підприємств, так і на держав-
ному рівні.
Проблемі фінансового забезпечення розвитку промисло-
вості присвячено роботи відомих вітчизняних вчених О. Амо-
ші, О. Алимова, І. Власової, В. Гейця, Н. Новікової, М. Круп-
ки, І. Кобушко, Л. Федулової, В. Федоровича та ін. Зокрема,
І. Кобушко обґрунтував необхідність переходу України на інно-
ваційний шлях розвитку; І. Власова розглянула фінансування
інноваційної сфери в розвинених країнах; В. Федорович оха-
рактеризував проблеми фінансування інноваційної діяльності
корпорацій. Серед зарубіжних науковців, роботи яких набули
широкого визнання у сфері забезпечення інноваційного
Н.В. Шемякіна, 2014
190
розвитку промисловості, слід відзначити Г. Бірмана, Л. Вода-
чека, В.Г. Мединського, Е. Менсфілда, Д. Норта, Б. Санто,
Б. Твісса, Р. Фатхутдінова, Ф. Шерера та ін. Однак додатково-
го розгляду потребують питання сучасних умов та перспекти-
ви інноваційного розвитку вітчизняних промислових підпри-
ємств, доступу до інвестиційних ресурсів, управлінського дос-
віду тощо.
Дослідження теоретичних та практичних основ забезпе-
чення фінансування розвитку промисловості зумовлює необ-
хідність аналізу основних джерел фінансування розвитку про-
мислових підприємств, виявлення головних тенденцій розвит-
ку промисловості України, окреслення напрямів удосконален-
ня фінансування промислового розвитку.
Аналіз розвитку і впливу науково-технічного прогресу
на виробництво свідчить, що виробничі фонди підприємства,
будучи основним «кістяком» виробництва, які визначають по-
дальший розвиток української економіки і технічне переозбро-
єння як таке, мають стати вхідним пропуском на світові пози-
ції розвиненої економіки. Закономірність технічного розвитку
виражає необхідність переходу до нових поколінь машин, є
глибинною причиною масового оновлення техніки.
Активізація процесів відтворення і розвитку промисло-
вості може бути здійснена за умови приведення цілей відтво-
рення у відповідність до цілей економічних реформ і всіх еко-
номічних регуляторів відтворення – цін на засоби виробницт-
ва, рівня кредитного забезпечення, системи амортизації, вико-
ристання ринку цінних паперів.
Реалізація виробничого потенціалу промислового вироб-
ництва залежить від стану та умов фінансового забезпечення
інвестування промисловості. Світова фінансова криза призвела
до згортання інвестиційної активності та звуження всіх джерел
фінансування промислового сектору в Україні [2, с. 17].
Система фінансування промислової діяльності є склад-
ним переплетенням форм і джерел фінансування. Так, основ-
ними джерелами коштів, які використовуються для фінансу-
вання промислової діяльності в Україні, є:
191
державні інвестиційні ресурси, які виділяються на дер-
жавному і регіональному рівнях (бюджетні кошти, кошти по-
забюджетних фондів, державні позики, пакети акцій, майно
державної власності);
інвестиційні, зокрема фінансові, ресурси суб'єктів госпо-
дарювання комерційного і некомерційного характеру, а також
громадських організацій, фізичних осіб. Це інвестиційні ре-
сурси колективних інвесторів, зокрема, страхових компаній,
інвестиційних фондів і компаній недержавних пенсійних фон-
дів. Сюди ж входять і власні кошти підприємств, а також кре-
дитні ресурси комерційних банків, інших кредитних організа-
цій і спеціально уповноважених урядом інвестиційних банків.
Для економіки України актуальними залишаються про-
блеми формування фінансових інвестиційних ресурсів, які за-
безпечать необхідні темпи відтворення, на що безпосередній
вплив має рівень розвитку національної кредитно-фінансової
системи. На сучасному етапі найбільш загальною тенденцією в
розвитку фінансів є перетворення фінансової системи на само-
стійну інфраструктурну галузь, яка чинить усе більш помітний
вплив на економічну ситуацію в кожній окремій країні та світі
в цілому [3]. Однак, як відзначають у своїх дослідженнях віт-
чизняні вчені, незважаючи на появу нових об'єктів та суб'єктів
на національному інвестиційному ринку і розвиток фінансової
інфраструктури як середовища акумуляції та розподілу інвес-
тицій, залишається невирішеною проблема фінансування інве-
стиційного процесу з урахуванням інституціональних особли-
востей української економіки [4]. Сьогодні перед нашою краї-
ною постають завдання досягнення відповідності сучасним
вимогам до рівня конкурентоспроможності, створення сприят-
ливого інвестиційного клімату, включення у процеси глобалі-
зації та інтеграції. Необхідні якісні перетворення економічної
системи неможливі без розвитку інвестиційної діяльності, яка
залежить від стану, обсягів та якості капіталу в країні. Цей ка-
пітал не може бути сформований без допомоги ефективної
кредитно-фінансової системи, що має на увазі, в тому числі,
функціональність різних джерел фінансування інвестицій, за
допомогою яких фінансова система вбудовується в господар-
192
ські процеси, забезпечує фінансування реального сектору еко-
номіки і тим самим впливає на рівень соціально-економічного
розвитку в країні.
Розвиток інвестиційної діяльності є визначальним фак-
тором стану відтворювальних процесів на всіх рівнях госпо-
дарської системи. Для реального сектору національної еконо-
міки невирішеною залишається проблема залучення інвести-
ційних ресурсів з позиції відтворювального аспекту. Брак вла-
сних фінансових ресурсів, пов'язаний із збитковою діяльністю
великої кількості підприємств, а також із нецільовим викорис-
танням амортизаційних відрахувань протягом тривалого пері-
оду, сприяв втраті капіталом підприємств здатності до само-
відтворення. Наслідком цього стала наявність великого обсягу
машин і устаткування з невідповідними для забезпечення пот-
реб господарської системи термінами морального та фізичного
зносу. Доступність кредитних ресурсів обмежена рентабельні-
стю підприємств, підвищеними ризиками, зумовленими довго-
строковістю інвестиційних процесів, пов'язаними з цим висо-
кими вимогами до гарантійного забезпечення та умов виплати
основного боргу, рівнем відсотка. Банківським кредитам на-
лежить лише 11-12% у фінансовому забезпеченні потреб під-
приємств [5]. Недостатній розвиток існуючих фінансових ін-
ституційних структур не створює передумов їх ефективної
участі в кредитних схемах фінансування господарської діяль-
ності. Сформована ситуація свідчить про наявність у нашій
країні інвестиційного механізму, який не орієнтує господарю-
ючих суб'єктів на оновлення активної частини основних фон-
дів, тобто відтворення продуктивного капіталу. У сучасних
умовах власники капіталу не зацікавлені в його оновленні;
старіння (стан) парку машин і устаткування спричиняє скоро-
чення виробничого і технічного потенціалу наявних потужно-
стей [6].
Аналіз інвестицій у промисловості за джерелами фінан-
сування свідчить, що протягом останніх семи років основним
джерелом капітальних інвестицій є власні кошти підприємств і
організацій (див. рисунок).
193
Рисунок. Інвестиції у промисловості за джерелами
фінансування, % (складено за джерелом [7])
Основним джерелом коштів, що направляються на роз-
виток промислового виробництва, є власні кошти підприємств
– прибуток та амортизаційні відрахування. У складі власних
фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, що за-
лишається в розпорядженні підприємства. Він формує перева-
жну частину його фінансових ресурсів, забезпечує приріст
власного капіталу, а отже, і зростання ринкової вартості під-
приємства. Прибутки, які залишаються в розпорядженні про-
мислових підприємств в Україні, є низькими, що зумовлено їх
технологічним відставанням, значним податковим наванта-
женням, високим ступенем зношеності основних фондів. У
міру надходження, чистий прибуток підприємства має спрямо-
вуватися на фінансування науково-дослідних та дослідно-
конструкторських робіт, а також робіт зі створення, освоєння і
194
впровадження нової техніки, на вдосконалення технології та
організації виробництва, модернізацію обладнання, поліпшен-
ня якості продукції та послуг [8].
Певну роль у складі внутрішніх джерел виконують та-
кож амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах із
високою вартістю власних основних засобів і нематеріальних
активів, проте суму власного капіталу підприємства вони не
збільшують, а лише є засобом його реінвестування. Інші внут-
рішні джерела не відіграють помітної ролі у формуванні влас-
них фінансових ресурсів підприємства.
Можливості використання коштів державного бюджету
для фінансування промисловості обмежені через значний де-
фіцит Держбюджету в Україні, а також відсутність єдиної
стратегії розвитку промисловості. Державній підтримці пріо-
ритетних галузей промисловості перешкоджає відсутність ін-
формаційно-статистичного інструментарію аналізу високотех-
нологічної виробничої сфери України. На сьогодні в Україні
немає єдиної класифікації високотехнологічних товарів, що
суттєво ускладнює визначення державних пріоритетів фінан-
сування промислового виробництва.
Одним із важливих напрямів використання державних
коштів, безумовно, є фінансування інвестиційних проектів
пріоритетних напрямів, зокрема вкладення коштів урядових
фондів та програм у пріоритетні напрями науково-технічного
розвитку та пряме державне фінансування інвестицій з реалі-
зації заходів структурної перебудови економіки, підтримка
створення та розвитку нових конкурентних наукоємних галу-
зей та виробництв, які становитимуть основу матеріально-
технічної бази довгострокового економічного зростання краї-
ни.
Альтернативні механізми фінансування структурних
змін у промисловості – фінансовий лізинг, первинне розмі-
щення цінних паперів на фондовому ринку, спільне інвесту-
вання в Україні не набули достатнього розвитку. У структурі
українського фінансового ринку частка небанківського сегме-
нту складає менше 7% загального обсягу активів фінансових
установ. Торговельно-розрахункова інфраструктура фондового
195
ринку є незручною, витратною і до кінця не сформованою. Як
наслідок, більше 90% усього обсягу цінних паперів, емітова-
них в Україні, обертаються на неорганізованому позабіржово-
му ринку. Фінансові установи України надають клієнтам до-
сить вузький спектр фінансових послуг, значна частка яких
має незадовільній рівень якості, а законні права й інтереси
споживачів цих послуг недостатньо захищені.
Одним із головних чинників такого стану є недосконале
правове середовище та недоліки державного регулювання. Но-
рмативно-правова база, покликана регулювати професійну ді-
яльність на фінансовому ринку, не враховує його особливості,
є досить суперечливою та не повністю сформованою.
Інноваційна діяльність промислових підприємств сприяє
інтенсивному розвитку економіки, забезпечує прискорення
впровадження у виробництво останніх досягнень науково-
технічного прогресу. При цьому важливою умовою ефективної
реалізації інноваційних процесів є відповідне фінансове забез-
печення всіх етапів інноваційної діяльності. Під таким забез-
печенням розуміють систему економічних взаємин з приводу
пошуку, залучення і результативного використання фінансо-
вих ресурсів при здійсненні інноваційної діяльності.
Головним бар’єром на шляху інноваційного розвитку
промисловості залишається недостатнє фінансування. Система
фінансування інноваційної діяльності є складним переплетен-
ням форм і джерел фінансування. Основним джерелом фінан-
сування розвитку у 2000-2013 рр. були власні кошти підпри-
ємств, частка яких у 2013 р. становила 53% від загального об-
сягу фінансування, а саме 7,6 млрд грн (проти 4,8 млрд грн у
2012 р.)
Аналіз динаміки інвестиційно-інноваційних процесів в
Україні дозволяє зробити висновок, що активна фаза їх розви-
тку в 2005-2008 рр. змінилася спадом у 2009-2014 рр., що сут-
тєво стримує темпи економічного розвитку країни. Незважаю-
чи на збільшення рівня інноваційних витрат у 2014 р., їх обсяг
є вкрай недостатнім. Необхідно зазначити, що фінансування
інвестиційної діяльності в промисловості України відбувається
у складних умовах, пов'язаних як із світовою фінансовою кри-
196
зою, так і з певною низкою внутрішніх чинників, а саме: полі-
тична нестабільність, недосконалість відповідного законодав-
ства, податковий тиск на бізнес, вузькість внутрішнього ринку,
інфляція, нерозвиненість виробничої та соціальної інфрастру-
ктури, недостатнє інформаційне забезпечення та низький рі-
вень захисту інвесторів, відсутність чіткої інвестиційної полі-
тики з відповідними механізмами реалізації на державному та
місцевому рівнях, нестача стимулів і механізмів для залучення
інвестицій, а також сповільнення інвестиційної активності у
світі. Усе це обумовлює недостатність коштів на інноваційні
проекти.
Джерелом власних коштів підприємств, що спрямову-
ються на інноваційну діяльність, є прибуток та амортизаційні
відрахування, більшість підприємств у процесі своєї діяльності
отримують збиток, а ті, що отримують прибуток, не поспіша-
ють ним ризикувати, адже інноваціям притаманний високий
рівень ризику. Таким чином, необхідною умовою для розвитку
інноваційної діяльності промислового сектору є активізація
банківського сектору в частині фінансування перспективних
науково-технічних досягнень. За даними Держкомстату Укра-
їни, у 2011 р. частка банківського сектору у фінансуванні ін-
новацій склала 38%, кредити в розмірі 5489,5 млн грн (проти
626,1 млн грн у 2010 р.) отримало 50 підприємств. Суттєво
скоротилося фінансування інноваційної діяльності іноземними
інвесторами – з 2411,4 млн грн у 2010 р. до 56,9 млн грн у
2011 р., проте збільшилось фінансування вітчизняними інвес-
торами – з 31,0 млн грн у 2010 р. до 45,4 млн грн у 2011 р.
Бюджетні кошти є обмеженими та виділяються відповід-
но до цілей і пріоритетів державної інноваційної політики і, як
правило, спрямовуються на фінансування: державних іннова-
ційних фондів; цільових інноваційних програм і високоефек-
тивних інноваційних проектів; програм державної підтримки
інноваційної діяльності. Має місце скорочення фінансування
інноваційної діяльності з боку держави. Так, у 2011 р. лише
149,2 млн грн було виділено на інноваційну діяльність підпри-
ємств з боку державного бюджету, яку отримало 51 підприєм-
197
ство (для порівняння: у 2008 р. цей показник становив 336,9
млн грн) [9].
У 2011р. 731 підприємство впровадило 3238 наймену-
вань інноваційної продукції, що на 34,5% більше, ніж у 2010 р.
З них нові види машин, устаткування, прилади, апарати
тощо – 897 найменувань. Новими виключно для ринку були
900 найменувань, або 27,8% загальної їх кількості (357, або
39,8%). Інноваційні процеси впроваджували 677 підприємств,
з яких 605 – упровадили 2510 нових або вдосконалених мето-
дів обробки та виробництва продукції.
Світові глобалізаційні процеси потребують зростання
питомої ваги інноваційної продукції та збільшення обсягів на-
даних високотехнологічних послуг практично в усіх галузях та
на підприємствах. Одним із найбільш важливих показників,
що характеризують інноваційну сферу країни, є частка іннова-
ційно активних підприємств, тобто питома вага підприємств,
що активно провадять інноваційну діяльність. Щодо впрова-
дження інновацій безпосередньо на промислових підприєм-
ствах, то питома вага підприємств, які впроваджували іннова-
ції, коливається від 10 до 15%. Порівняно із зарубіжними під-
приємствами це дуже низький показник. У 2011 р. лише 897
видів техніки було освоєно на виробництві, частка реалізова-
ної інноваційної продукції в загальному обсязі становила
3,8%. Варто зазначити, що у країнах ЄС даний показник пере-
буває на рівні 40-60% [10, с. 127].
Отже, зменшення інноваційної активності промислових
підприємств спричинено браком у підприємств власних кош-
тів, а також великою вартістю кредитних ресурсів. Дефіцит
фінансових ресурсів як на рівні промислових підприємств, так
і на рівні держави зрештою призвів до втрати вітчизняного
пріоритету на низку не запатентованих вчасно винаходів. За-
гальний технічний рівень техніки перебуває у вкрай незадові-
льному стані, частка застарілого устаткування в окремих галу-
зях промисловості становить 60-70%.
Активізація фінансування інноваційної діяльності мож-
лива лише на основі розвиненої системи фінансування, що по-
кликана забезпечувати вирішення таких найважливіших за-
198
вдань: збереження і розвиток інноваційно-промислового по-
тенціалу в стратегічних та пріоритетних напрямах розвитку;
створення необхідних передумов для своєчасного й ефектив-
ного впровадження технічних і технологічних новацій в усіх
сферах національної економіки, забезпечення її структурно-
технологічної перебудови; створення необхідних матеріальних
умов для збереження кадрового наукового потенціалу, запобі-
гання його відпливу за кордон.
У цілому фінансове забезпечення інноваційної діяльнос-
ті промисловості має складну структуру, елементами якої є:
сукупність джерел фінансування; форми фінансування методи
та інструменти акумуляції грошових надходжень і їх вкладен-
ня в інвестиційні проекти та цільові програми; механізми кон-
тролю за інвестиціями в інноваційні проекти, включаю-
чи систему зворотності, оцінку ефективності їх використання
тощо [11, с. 27]. При цьому мають бути враховані й рівні регу-
лювання – підприємницький, регіональний, галузевий, націо-
нальний, міждержавний, глобальний. В умовах ринкових від-
носин фінансування промислової діяльності має свою специ-
фіку і виступає складовим елементом фінансової політики
держави [12, с. 120].
Фінансове забезпечення механізму реалізації державної
промислової політики є елементом ресурсного забезпечення
всього інноваційного циклу, включаючи стадії розробки, про-
мислового виробництва й експлуатаційного застосування на
цій основі як прямого фінансування, так і використання мето-
дів непрямого регулювання, спрямованих на абсолютну і від-
носну економію фінансових ресурсів учасників інноваційного
процесу.
Особливого значення в рамках такого механізму набуває
посилення ролі державного замовлення як одного з інструмен-
тів державної інноваційно-промислової політики. Об'єктом
цільового державного фінансування є державні інноваційні та
науково-технічні програми. Для забезпечення інноваційного
розвитку промисловості України необхідно на державному
рівні здійснити комплекс заходів, а саме: розробити та впрова-
дити цільову комплексну державну програму інноваційного
199
розвитку; забезпечити захист прав інтелектуальної власності;
зміцнити банківську систему; стимулювати інвестування інно-
ваційної сфери; створення умов для сприятливого клімату для
створення власних наукоємних виробництв; сприяти розши-
ренню міжнародного співробітництва у сфері наукових розро-
бок та інноваційної діяльності.
Висновки. У сучасних умовах вітчизняні промислові під-
приємства мають незадовільний рівень інноваційного розвит-
ку, що викликано недостатнім фінансуванням, низьким рівнем
зацікавленості в інноваціях та високим рівнем ризику. Аналіз
умов функціонування системи забезпечення інноваційного ро-
звитку промислової сфери свідчить, що вихід із кризи і підйом
економіки країни потребують прийняття адекватних рішень,
спрямованих на прискорення інноваційно-інвестиційних про-
цесів. Оновлення інноваційного виробництва потребує актив-
ної інноваційної політики, обґрунтованого довгострокового
стратегічного курсу, спрямованого на створення, нарощування
й ефективність використання наукового і технічного потенціа-
лу промисловості відповідно до національних потреб. Вихід із
кризи можливий лише шляхом поновлення й активізації відт-
ворювальних процесів, мобілізації та цільового використання
інвестиційних ресурсів в інноваційному напрямі.
Перспективи подальшого дослідження мають бути спря-
мовані на розробку теоретико-методичних засад активізації
процесів фінансування інноваційного розвитку промисловості
України, формування стратегій інноваційного розвитку про-
мислових підприємств.
Література
1. Амоша А.И. Неоиндустриализация и новая промыш-
ленная политика Украины / А.И. Амоша, В.П. Вишневский,
Л.А. Збаразская // Экономика промышленности. – 2012. –
№ 1-2 (57-58). – С. 3-32.
2. Ніколайчук М. В. Сучасний стан та перспективи інно-
ваційного розвитку промислових підприємств / М.В. Ніколай-
чук, І.Ю. Єпіфанова // Вісник Хмельницького національного
університету. – 2010. – № 6. – С. 16–19.
200
3. Нечаев Ю.В. Общие тенденции развития националь-
ных финансовых систем / Ю.В. Нечаев, В.Ф. Столяров // Еко-
номіка та держава. – 2008. – № 5. – С.8-12.
4. Косова Т.Д. Становлення інституціональних інвесто-
рів в Україні: проблеми теорії і практики: монографія / Т.Д.
Косова; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк,
2004. – 296 с.
5. Опарін В. Фінансова система України (теоретико-
методологічні аспекти): монографія / В.Опарін. – К.: КНЕУ,
2005. – 240 с.
6. Аукционек С. Производственные мощности россий-
ских предприятий / С. Аукционек // Вопросы экономики. –
2003. – № 5. – С. 130-141.
7. Державна служба статистики України [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
8. Башкатова С.В. Фінансове забезпечення інноваційної
діяльності суб’єктів господарювання за рахунок власних фі-
нансових ресурсів / С.В. Башкатова // Наукові праці Кірово-
градського національного технічного університету. Економічні
науки. – 2009. – № 15.
9. Статистичний збірник «Наукова та інноваційна діяль-
ність в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/.
10. Кобушко І.М. Шляхи покращення фінансування ін-
новаційного розвитку в Україні з використанням міжнародно-
го досвіду / І.М. Кобушко, Е.І. Гусейнова // Маркетинг і мене-
джмент інновацій. – 2011. – № 2. – С. 124-130.
11. Щербак В. М. Інноваційна стратегія України зі світо-
вою економічною системою / В. М. Щербак // Наука та науко-
знавство. – 1999. – №4. – С. 26-28.
12. Семиноженко В.П. Україна: шлях до постіндустріа-
льної цивілізації / В.П. Семиноженко. – Х.: Константа, 2005. –
362 с.
Надійшла до редакції 03.12.2014 р.
201
http://www.ukrstat.gov.ua/
http://www.ukrstat.gov.ua/
|