Щодо страхування активів при упровадженні проектів у вугледобування в умовах концесії
Обґрунтовано питання страхового захисту активів, що залучаються до впровадження інвестиційних проектів у вуглевидобутку, та визначено напрями формування страхового захисту концесійних інвестиційних проектів в умовах співпраці на засадах державно-приватного партнерства....
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95400 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Щодо страхування активів при упровадженні проектів у вугледобування в умовах концесії / А.С. Гусак // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 264-273. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-95400 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-954002016-02-26T03:02:20Z Щодо страхування активів при упровадженні проектів у вугледобування в умовах концесії Гусак, А.С. Обґрунтовано питання страхового захисту активів, що залучаються до впровадження інвестиційних проектів у вуглевидобутку, та визначено напрями формування страхового захисту концесійних інвестиційних проектів в умовах співпраці на засадах державно-приватного партнерства. Обоснована необходимость страховой защиты активов, привлекаемых при внедрении инвестиционных проектов в угледобычу, и определены направления формирования страховой защиты концессионных инвестиционных проектов в условиях сотрудничества на основе государственно-частного партнерства. Grounded issue of insurance coverage of assets involved in the implementation of investment projects in the coal mining and definition of the insurance coverage concession investment projects in terms of cooperation on the basis of public-private partnerships. 2014 Article Щодо страхування активів при упровадженні проектів у вугледобування в умовах концесії / А.С. Гусак // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 264-273. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2220-7961 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95400 uk Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Обґрунтовано питання страхового захисту активів, що залучаються до впровадження інвестиційних проектів у вуглевидобутку, та визначено напрями формування страхового захисту концесійних інвестиційних проектів в умовах співпраці на засадах державно-приватного партнерства. |
| format |
Article |
| author |
Гусак, А.С. |
| spellingShingle |
Гусак, А.С. Щодо страхування активів при упровадженні проектів у вугледобування в умовах концесії Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| author_facet |
Гусак, А.С. |
| author_sort |
Гусак, А.С. |
| title |
Щодо страхування активів при упровадженні проектів у вугледобування в умовах концесії |
| title_short |
Щодо страхування активів при упровадженні проектів у вугледобування в умовах концесії |
| title_full |
Щодо страхування активів при упровадженні проектів у вугледобування в умовах концесії |
| title_fullStr |
Щодо страхування активів при упровадженні проектів у вугледобування в умовах концесії |
| title_full_unstemmed |
Щодо страхування активів при упровадженні проектів у вугледобування в умовах концесії |
| title_sort |
щодо страхування активів при упровадженні проектів у вугледобування в умовах концесії |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2014 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95400 |
| citation_txt |
Щодо страхування активів при упровадженні проектів у вугледобування в умовах концесії / А.С. Гусак // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 264-273. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| work_keys_str_mv |
AT gusakas ŝodostrahuvannâaktivívpriuprovadženníproektívuvugledobuvannâvumovahkoncesíí |
| first_indexed |
2025-07-07T02:12:14Z |
| last_indexed |
2025-07-07T02:12:14Z |
| _version_ |
1836952410809958400 |
| fulltext |
А.С. Гусак
ЩОДО СТРАХУВАННЯ АКТИВІВ
ПРИ УПРОВАДЖЕННІ ПРОЕКТІВ
У ВУГЛЕДОБУВАННЯ В УМОВАХ КОНЦЕСІЇ
Вітчизняна вугільна промисловість пов’язана с комплек-
сом ризиків, які впливають на приплив інвестицій за проекта-
ми з її розвитку: складні гірничо-геологічні умови, що зміню-
ються після відпрацювання вугільних пластів, висока зноше-
ність основних фондів та застаріла технологія видобутку,
плинність кадрового потенціалу. Комплексні ризики, які
мають місце у вугледобувній сфері, знижують ефективність
функціонування підприємств галузі, призводять до масштаб-
них за збитками і трагічних за наслідками виробничих аварій,
що змушує відмовлятися від реалізації інвестиційних проектів
у вуглевидобуванні. Організаційно-технічними заходами не
завжди можна повністю знизити вплив ризикових чинників на
перебіг інвестиційних проектів та подальшу експлуатаційну
діяльність шахти. Через обмеженість інвестиційних ресурсів у
підприємствах вугільної промисловості особливої актуальнос-
ті набувають економічні інструменти захисту та управління
ризиками інвестування проектів, що дозволяють як запобігти
настанню несприятливих господарчих ситуацій, так і компен-
сувати можливі фінансові втрати під час реалізації проектів.
Одним із традиційних інструментів економічного захис-
ту інвестиційних проектів, зокрема у видобувних галузях, є
страхування. Наразі важливе значення надається питанням об-
ґрунтування страхового захисту активів, які залучаються до
впровадження інвестиційних проектів у вуглевидобуванні, ви-
значення ролі учасників концесійних відносин в умовах спів-
праці на засадах державно-приватного партнерства при ураху-
ванні галузевої специфіки та організаційно-правової форми
реалізації страхового захисту.
А.С. Гусак, 2014
264
Аналіз публікацій свідчить, що питання страхування ін-
вестицій у добувних галузях розглянуто обмеженим колом ро-
біт, де переважно акцентується увага на проектах нафтодобув-
ної промисловості [1; 2] та проектах з видобутку рудних копа-
лин [3]. Крім того, в роботах А.С. Міллермана [4],
Т.А. Спіциної [5] та інших розглянуто специфіку страхування
проектів, що реалізуються на засадах державно-приватного
партнерства без урахування їх галузевої специфіки. Важливе
значення сьогодні мають дослідження страхового захисту ін-
вестиційних проектів з вуглевидобутку, які б ураховували га-
лузеву специфіку та специфіку організаційно-правової форми
їх реалізації.
Метою статті є розробка підходів до формування стра-
хового захисту активів, які залучаються до впровадження інве-
стиційних проектів у вуглевидобуванні в умовах концесії.
За стратегічною значущістю вугілля у розвинених краї-
нах з ринковою економікою власником вугільних родовищ є
держава. Залежно від конкретних завдань розвитку вугледо-
бувної галузі та специфіки проектів відповідальність і органі-
зація страхового захисту інвестицій визначається переважно
державою. До розбудови страхового захисту інвестицій у вуг-
левидобуванні можуть залучатися комерційні страховики, по-
середники страхового ринку та державні страхові компанії.
Для розвитку і фінансування галузі держава, як правило, залу-
чає приватних інвесторів до співпраці на засадах державно-
приватного партнерства. За таких умов відповідальність за
економічну безпеку активів, переданих в управління приват-
ному інвесторові, має розподілятися між державою та залуче-
ним до співпраці інвестором, який фактично має здійснювати
управління інвестиційним проектом, зокрема управляти ризи-
ками даного проекту.
Згідно с методологією Світового банку проект може роз-
глядатися як проект державно-приватного партнерства, якщо
приватна компанія бере на себе частину експлуатаційних ри-
зиків разом з експлуатаційними витратами та асоційованими
265
ризиками. Це не залежить від того, експлуатує приватна ком-
панія державний об'єкт самостійно або разом з державним ор-
ганом через володіння пакетом акцій компанії – власника об'-
єкта, або іншим способом [6]. Крім того, незбалансований роз-
поділ ризиків між учасниками проекту може призводити до
виникнення конфліктів між державою і приватним інвестором,
що ставить під загрозу реалізацію подібних проектів взагалі.
Аналізувати ризики різних форм державно-приватного
партнерства доцільно з використанням класифікації, прийнятої
Світовим банком, сутність якої полягає не стільки у відділенні
основних форм реалізації інвестиційних проектів, скільки в
характеристиці принципів розподілу ризиків між державою та
приватним сектором [7]. В Україні вітчизняним законодавст-
вом передбачені основні форми державно-приватного парт-
нерства, відомі у міжнародній практиці: концесії, угоди про
розподіл продукції, сервісні угоди як форми цивільного права,
правовою основою яких є Конституція України, Господарсь-
кий, Цивільний, Податковий кодекси України, Закон України
«Про концесії», що передбачає подальше прийняття галузевих
нормативних актів [8].
Для вітчизняної вугледобувної галузі передбачені спе-
цифічні (додаткові) механізми регулювання форм державно-
приватного партнерства, правову основу яких складають Ко-
декс України про надра [9], Гірничий закон України [10] та
Закон України «Про особливості оренди чи концесії об'єктів
паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у держав-
ній власності», де в останньому концесія розглядається як ос-
новна форма державно-приватного партнерства.
Надання прав на розвідування і видобуток корисних ко-
палин на підставі концесії – явище не нове для пост-
радянських країн, у тому числі для України. На початку мину-
лого століття як у дореволюційній Росії, так і у початковий
період радянської влади укладалися договори з надання кон-
цесій. До найбільш істотних умов, за якими концесія відрізня-
266
ється від інших форм державно-приватного партнерства, від-
несено [11]:
збереження права власності на об’єкт концесії (активи)
за концесієдавцем;
збереження права власності на доходи від експлуатації
об’єкта концесії за концесіонером;
рівноправність сторін концесійної угоди;
дотримання балансу фінансових ризиків та інтересів
сторін концесійної угоди.
Щодо переваг та недоліків концесії у вугледобувній
промисловості прийнятною складністю застосування конце-
сійних договорів у цій галузі є необхідність урахування спе-
цифіки предмета договору – ділянки надр, що визначається
особливим правовим режимом надр, право на які надається за
договором гірничої концесії. Надра, в силу чинного законо-
давства, вилучені із цивільного обігу: згідно зі ст. 4 Кодексу
України «Про надра» надра є виключною власністю народу
України і надаються тільки у користування. Надра також ви-
ступають об’єктом регулювання публічно-правових екологіч-
них норм права в галузі надрокористування. Концедент, як
державний орган, виступає як суб’єкт публічного права та за
чинним законодавством при укладанні договору концесії має
за мету задоволення публічного інтересу та реалізації соціаль-
ної функції власності, а не лише «егоїстичного» економічного
інтересу .
Н. Медведєва та інші дослідники акцентують увагу на
тому, що надра як різновид природних ресурсів виступають
природним диференційним об’єктом екологічного, а не суто
цивільного чи господарського права, хоча це не виключає
впливу норм цивільного та господарського права на гірничі
концесійні правовідносини у цілому [12]. Оскільки надра є
природним об’єктом, що має природне походження і постій-
ний екологічний зв’язок із природним середовищем, гірничі
концесійні правовідносини є складовою природоресурсних
відносин, які є предметом саме екологічного права. Як наслі-
267
док, концесіонери повинні мати спеціальну екологічну право-
суб’єктність користувача природних ресурсів (надр). Вона не
лише надає право спеціального природокористування для за-
доволення власних приватних потреб, а й зобов’язує концесіо-
нера дотримуватись спеціальних екологічних вимог природо-
користувача: раціонального використання та охорони надр,
забезпечення екологічної безпеки. У зв’язку з цим статус кон-
цесіонера, як і концедента, відтворює специфіку гірничих кон-
цесійних відносин.
Таким чином, концесія в гірничій промисловості в ос-
новному залишається публічно-адміністративним договором
порівняно з іншими галузями. Цей факт певним чином знижує
самостійність концесіонера і підвищує ризиковість його вкла-
день у проекти на умовах концесії порівняно з іншими форма-
ми державно-приватного партнерства. При наявності
об’єктивної ризиковості вкладень у вуглевидобуток (тривалий
життєвий цикл проектів, об’єктивно високий рівень ризиково-
сті через недостатню прогнозованість запасів та гірничо-
геологічних умов видобутку, відносно невисока галузева нор-
ма рентабельності проектів, тривалий період окупності, масш-
табність інвестицій) концесійний механізм реалізації проектів
має додаткове ризикове навантаження на інвестора. Для вітчи-
зняних проектів воно суттєво посилюється у зв’язку з тим, що,
як згадувалося раніше, навіть за укладення договору концесії
користувач надр має отримувати ліцензію на ведення розробки
вугільного родовища.
У той же час концесійна форма реалізації проектів надає
появу додаткових ризиків і для держави як власника надр. Як
зазначено А.А. Твердовим та С.Б. Нікічішевим, будь-яка кори-
сна копалина (руда, вугілля та ін.) стає власністю користувача
надр у момент її відділення від гірничого масиву, незважаючи
на те, чи знаходиться родовище у власності користувача або
надається йому у тимчасове користування (оренда, концесія та
ін.) [13]. Найчастіше основні фонди компанії не представля-
ють економічного інтересу відокремлено від сировинної бази,
268
під яку вони були оформлені: гірничі виробки і значна частина
об’єктів поверхневого комплексу не являють собою самостій-
ної цінності, їх ліквідаційна вартість на момент відпрацювання
пластів є вкрай низькою. За такої ситуації можливе неякісне
виконання концесіонером його зобов’язань за договором дер-
жавно-приватного партнерства з відпрацювання запасів:
фактично, після відпрацювання запасів інвестор зобов’язаний
повернути державі неліквідний і непридатний для подальшого
використання за призначенням майновий комплекс. В інших
галузях вартість виробничих активів, що створюються під час
ведення концесійного проекту, значно вища: інвестор має зда-
ти державі певний інфраструктурний об’єкт (наприклад, при
будівництві автомагістралей), що відповідає певним критеріям
якості і повноцінно функціонує. Якщо реалізація вугледобув-
ного проекту призведе до певних негативних побічних наслід-
ків соціального чи екологічного характеру, відповідальність
надрокористувача, за відсутності спеціальних механізмів її на-
стання, є вкрай обмеженою і відшкодовувати збитки матиме
концесієдавець. Це також створює додаткові ризики для дер-
жави як власника надр під час реалізації концесійних проектів
у вуглевидобуванні.
Специфіка об’єкта концесійних відносин у вугледобув-
ній галузі не завжди дозволяє повною мірою використовувати
переваги цього організаційно-правового механізму, а саме за-
безпечувати баланс ризиків між концесіонером і концесієдав-
цем. Проблеми обґрунтованого розподілу ризиків концесії у
першу чергу стосуються саме захисту активів, які передаються
державою у користування приватному інвесторові, оскільки
концесієдавець не є дотичним до результатів (експлуатаційних
доходів) подібних проектів.
На основі викладеного пропонується методичний підхід
до формування страхового захисту активів, які залучаються до
впровадження інвестиційних проектів у вуглевидобуванні в
умовах концесії (рис. 1).
269
Рис. 1. Схема формування страхового захисту
інвестиційних активів
Для досягнення поставлених цілей моделювання роз-
поділу ризиків може бути застосований методичний підхід, що
використовується в теорії та практиці проектного управління
та відомий як структурне проектне моделювання [14]. У ме-
жах даного підходу передбачається структуризація проекту,
тобто побудова моделі даного проекту шляхом виокремлення
логічно взаємопов’язаних дій та заходів – як альтернативних,
так і тих, що припускають сумісне виконання у межах проекту
та причинно-наслідкових зв’язків між ними.
На різних етапах співпраці за інвестиційними проекта-
ми виникає необхідність розподілу ризиків між концесіонером
і концесієдавцем і визначення відповідальності кожного з них
в умовах співпраці на засадах державно-приватного партнерс-
тва ( рис. 2). Визначення ролі учасників концесійних відносин
в умовах співпраці на засадах державно-приватного партнерс-
тва дозволить здійснити обґрунтований розподіл ризиків між
учасниками концесійних відносин і відповідно запобігти ви-
никненню конфліктів між ними під час здійснення проекту.
Методичні підходи
до формування стра-
хового захисту акти-
вів, які залучають-
ся до впровадження
інвестиційних про-
ектів
Моделювання розподі-
лу ризиків між концесі-
онером та концесієдав-
цем в інвестиційних
проектах
Вибір основних видів
страхування, що дозво-
лять здійснити розпо-
діл ризиків між учасни-
ками проекту
Розробка практичних
рекомендацій щодо
комплексного викорис-
тання страхових ін-
струментів
270
Рис. 2. Етапи реалізації концесійних відносин
в інвестиційних проектах
При побудові страхового захисту проектів з вуглевидо-
бутку, що реалізуються на умовах концесії, значна роль відво-
диться страхуванню ризиків відповідальності – як взаємної
відповідальності концесіонера та концесієдавця, так і страху-
вання ризиків відповідальності концесіонера перед третіми
особами.
Цей механізм доцільно використовувати, оскільки стра-
хування відповідальності учасників концесійної угоди дозво-
лить чітко розмежувати ризики, пов’язані з володінням та екс-
плуатацією активів, що складають об’єкт концесії, або залу-
чаються для ведення проекту певною стороною угоди. Крім
Етапи реалізації концесійного дого-
вору інвестиційних проектів
Ініціювання проекту на умовах кон-
цесії
Організаційно-технічна підготовка
об’єктів до передачі в концесію
Проведення концесійного конкурсу
Експлуатація об’єкта концесії
Передача об’єкта в концесію і укла-
дання концесійної угоди
Повернення об’єкта концесії або
розторгнення договору концесії
271
того, невід’ємним ключовим активом будь-якого вугледобув-
ного підприємства, що раніше функціонувало і відтепер пере-
дається в концесію, є його репутація. Відтак, страхування від-
повідальності за окремими соціальними та екологічними ризи-
ками певною мірою спрямоване на захист ділової репутації
об’єкта концесії як окремого активу, що також передається у
використання концесіонеру.
Висновки. Результати проведеного дослідження обумо-
вили постановку таких напрямів подальшого дослідження: по-
будова моделі розподілу ризиків між концесіонером та конце-
сієдавцем у вітчизняних проектах з вуглевидобутку; вибір ос-
новних видів страхування, що дозволять здійснити розподіл
визначених ризиків між учасниками інвестиційного проекту у
вуглевидобуванні; надання практичних рекомендацій щодо
комплексного використання страхових інструментів у регу-
люванні концесійних відносин держави і приватного сектору
при організації інвестиційних проектів у вуглевидобутку на
засадах концесії.
Література
1. Крюков В. Теория и практика страхования нефтегазо-
добычи на шельфе России / В. Крюков // Нефтегазовая геоло-
гия. Теория и практика. – 2007. –№ 2. – С. 11-27.
2. Жуков А. Параметры страховой защиты от рисков при
реализации нефтегазовых проектов / А. Жуков // Російський
економічний інтернет-журнал за 2011 р. [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://e-rej.ru/Articles/2011/Zhukov.pdf.
3. Атоян Р.Э. Виды страхования и страховые риски /
Р.Э. Атоян // Горный информационно-аналитический бюлле-
тень. – 2002. – № 1. – С. 31-33.
4. Миллерман A. Страхование и техническое регулиро-
вание в проектах государственно-частного партнерства /
A. Миллерман // Управление риском. – 2011. – № 1. – С.2-6.
5. Спицына Т.А. Страхование инвестиционных проектов,
реализуемых на основе концессионных соглашений /
Т.А. Спицына // Организация продаж страховых продуктов. –
2009. – №1. – С. 89-93.
272
http://e-rej.ru/Articles/2011/Zhukov.pdf
6. Офіційний сайт «Державно-приватне партнерство»
Світового банку // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://ppi.worldbank.org/resources/ ppi_ methodology.aspx.
7. Варнавский В. Государственно-частное партнерство:
некоторые вопросы теории и практики / В. Варнавский // Ми-
ровая экономика и международные отношения. –2011. – № 9. –
С. 41-50.
8. Закон України «Про особливості оренди чи концесії
об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у
державній власності» від 08.07.2011 р. № 3687-VI // Відомості
Верховної Ради України // 2012. – № 18. – Ст.157.
9. Кодекс України «Про надра» від 27.07.1994 р.
№ 132/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. –
№ 36 – Ст. 340. – (зі змін. і допов.).
10. Гірничий Закон України від 06.10.1999 р. № 1127-
XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 50. –
Ст. 433.
11. Лихачев В. Практический анализ современных меха-
низмов государственно-частного партнерства в зарубежных
странах, или Как реализовать ГЧП в России / В. Лихачев,
М. Азанов // Финансы, экономика, безопасность. – 2005. – № 1
(6). – С. 2-8.
12. Медведєва Н.П. Поняття гірничої концесії: її юри-
дична природа та особливості концесійних правовідносин /
Н.П. Медведєва // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і
політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. Корецького
НАН України. – 2006. – № 34. – С. 411-418.
13. Твердов А.А. Методы оценки вклада запасов в стои-
мость горных компаний / А.А. Твердов, С.Б. Никичишев,
А.В. Жура [Електронний ресурс] // Офіційний сайт консор-
ціуму IMC Montan. – Режим доступу:
http://www.imcmontan.ru/team/ publication/22.pdf.
14. Архипов А.В. Структурное моделирование иннова-
ционных проектов / А.В.Архипов, С.Н. Монастырский //
Управление проектами. – 2008. – №4(13). – С. 54-61.
Надійшла до редакції 11.11.2014 р.
273
http://ppi.worldbank.org/resources/
|