Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.)

Розглянуто проблеми моделювання процесів організаційного управління, створення комп’ютерних моделюючих комплексів для розроблення і впровадження автоматизованих систем організаційного управління. Наведено приклади автоматизованих систем організаційного управління, розроблених фахівцями Інституту пр...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Додонов, О.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95552
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.) / О.Г. Додонов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 1. — С. 69-77. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-95552
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-955522016-02-29T03:02:12Z Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.) Додонов, О.Г. З кафедри Президії НАН України Розглянуто проблеми моделювання процесів організаційного управління, створення комп’ютерних моделюючих комплексів для розроблення і впровадження автоматизованих систем організаційного управління. Наведено приклади автоматизованих систем організаційного управління, розроблених фахівцями Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. Рассмотрены проблемы моделирования процессов организационного управления, создания компьютерных моделирующих комплексов для разработки и внедрения автоматизированных систем организационного управления. Приведены примеры работающих автоматизированных систем организационного управления, разработанных специалистами Института проблем регистрации информации НАН Украины. The problems of modelling processes of organizational management, the creation of computer modelling systems for working out automated systems of organizational management and its implementation are developed. Examples of working automated systems of organizational management, developed by specialists of the Institute for Information Recording of National Academy of Sciences of Ukraine, are demonstrated. 2015 Article Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.) / О.Г. Додонов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 1. — С. 69-77. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95552 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Додонов, О.Г. Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.) Вісник НАН України
description	Розглянуто проблеми моделювання процесів організаційного управління, створення комп’ютерних моделюючих комплексів для розроблення і впровадження автоматизованих систем організаційного управління. Наведено приклади автоматизованих систем організаційного управління, розроблених фахівцями Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.
format	Article
author	Додонов, О.Г.
author_facet	Додонов, О.Г.
author_sort	Додонов, О.Г.
title	Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.)
title_short	Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.)
title_full	Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.)
title_fullStr	Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.)
title_full_unstemmed	Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.)
title_sort	комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні президії нан україни 4 листопада 2015 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2015
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95552
citation_txt	Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.) / О.Г. Додонов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 1. — С. 69-77. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT dodonovog kompûternemodelûvannâprocesívorganízacíjnogoupravlínnâzamateríalaminaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni4listopada2015r
first_indexed	2025-07-07T02:25:13Z
last_indexed	2025-07-07T02:25:13Z
_version_	1836953231690825728
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 1 69 КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 року Розглянуто проблеми моделювання процесів організаційного управління, створення комп’ютерних моделюючих комплексів для розроблення і впро- вадження автоматизованих систем організаційного управління. Наведено приклади автоматизованих систем організаційного управління, розробле- них фахівцями Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. Ключові слова: процеси організаційного управління, автоматизовані системи організаційного управління, комп’ютерне моделювання. Вступ Роботи з моделювання та автоматизації процесів організацій- ного управління розпочалися ще в 1964 р. в Інституті кібер- нетики АН УРСР виконанням комплексу робіт із розвитку методів аналогового та цифрового моделювання задач опти- мального планування і створення класу спеціалізованих об- числювальних машин. Спеціалізовані ЕОМ «Оптимум-1» і «Оптимум-2» були першими в СРСР машинами, призначени- ми для розв’язання задач оптимізації транспортних перевезень. Машина «Оптимум-2» випускалася серійно. У відділі математичного моделювання члена-кореспондента АН УРСР Г.Є. Пухова було розроблено спеціалізовану машину АСОР-2 (автоматизована система організації робіт), призначе- ну для автоматизації розрахунків при розв’язанні задач мереж- ного планування та управління. Створення аналогової маши- ни АСОР-2, яка серійно випускалася під назвою «РИТМ-2», ґрунтувалося на ідеї розв’язання задач мережного планування на основі моделювання їх як передачі і розповсюдження елек- тричних імпульсів через систему логічних елементів [1]. У 70-ті роки минулого століття було сформульовано принци- пи побудови цифрових аналогів для розв’язання задач на графах та мережах, які було втілено в технічних рішеннях для серійних спеціалізованих аналогових та гібридних обчислювальних ма- шин і запатентовано у США, ФРН, Франції та Японії. На засадах ДОДОНОВ Олександр Георгійович — доктор технічних наук, професор, заступник директора Інституту проблем реєстрації інформації НАН України doi: 10.15407/visn2016.01.069 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ методології створення па ра лель но-послідовних обчислювальних систем з динамічною реконфі- гурацією для розв’язан ня задач організаційно- го управління та планування було розроблено проблемно-орiєнтова ні обчислювальні машини i системи «Струк ту ра-1», «Структура-2», «Струк- ту ра-3», «Струк тура-4», «ТВК» [2]. Результати досліджень 1980-х років щодо методів моделювання процесів організаційно- го управління стали основою для створення системи моделювання ДИСИМ, розподіле- ної інформаційної системи галузевої обчис- лювальної мережі СЕТИС, обчислювальної системи для розв’язання задач оперативно-ор- ганізаційного управління ДИСУП. Найвідо- мішою розробкою тих часів є комплекс техніч- них засобів системи управління та індикації телевізійної системи тренажно-моделюючого комплексу для Центру підготовки космонавтів iм. Ю.О. Гагарiна (ТМК). У 1990-ті роки дослідження з проблем управ- ління складними технічними об’єктами, з пи- тань технічної і технологічної підтримки проце- сів вирішення управлінських та поточних тех- нологічних завдань знайшли втілення під час розроблення і впровадження автоматизованої інформаційної системи для управління техніч- ним забезпеченням Збройних сил (АИС УТО ВС); інформаційно-об чис лю валь ної системи для управління озброєнням при ін же нер но- авіа цій ному забезпеченні бойової підготовки і бойових дій авіації Збройних сил СРСР («Ло- то граф-УН»), інформацій но-об чис лю валь ної системи для автоматизації управління ін же- нер но-авіаційним забезпеченням корабельної авіації («Лотограф-УН-Ф»); автоматизованої інформаційної системи для управління ін же- нер но-технічним забезпеченням штабу озбро- єння Збройних сил України («Технологія») [3]. Усі впроваджувані технології інформаційної підтримки та процеси керування попередньо пройшли апробацію на технологічному стенді ін фор ма ційно-об чис лю вальної системи, який було створено під час виконання обстеження об’єк тів автоматизації («Лотограф»). Однією з найвідоміших розробок фахівців Інституту проблем реєстрації інформації НАН України є Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС). Упродовж кількох років розробля- лися і узгоджувалися концептуальні основи створення УІАС НС, створювалася базова кон- фігурація, напрацьовувалися регламенти вза- ємодії міністерств, відомств, регіонів. Першим запрацював комплекс у Кабінеті Міністрів, а пізніше — у Міністерстві з питань надзвичай- них ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Сьо- годні УІАС НС — це постійно діюча система, що узагальнює інформацію стосовно надзви- чайних ситуацій з усієї України, на основі якої виконуються довідкові та аналітичні функції, прогнозується і моделюється можливість ви- никнення й розвитку надзвичайних ситуацій, оцінюються збитки, плануються заходи із за- побігання таким ситуаціям, координуються та контролюються дії з ліквідації наслідків над- звичайних ситуацій. Створення ефективного інструментарію для роз в’язання задач організаційного управління в різних сферах людської діяльності було і залиша- ється важливим науково-практичним завданням. Процеси організаційного управління Експоненціальне зростання розмірності задач управління в таких системах, як глобальні сис- теми у промисловості, міжнародні транспортні системи, енергетичні, комунікаційні, системи озброєння та військової техніки країн і блоків тощо, унеможливлює ефективне застосування класичної теорії управління і потребує нових підходів до розв’язання управлінських задач, автоматизації процесів управління, запрова- дження комп’ютеризованих засобів підтримки діяльності осіб, що приймають рішення. Організаційне управління — багатофазний процес переробки інформації, прийняття рі- шень, напрацювання і реалізації управлінських дій для досягнення поставлених цілей. Органі- заційне управління спирається на сукупність процесів, методологій, метрик, програмного забезпечення і спрямоване на комплексну оцінку характеристик об’єкта управління у ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 1 71 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ зовнішньому середовищі. Методики і бізнес- процеси управління підтримуються різнома- нітними проблемно-орієнтованими інформа- ційними технологіями. Сукупність організа- ційної структури і механізмів функціонування (організаційного управління), набір правил, процедур, алгоритмів, що забезпечують досяг- нення поставленої мети із залученням до цього необхідних ресурсів, утворюють систему орга- нізаційного управління (СОУ). Кожна СОУ за своєю суттю є складною системою збору, ана- лізу та опрацювання інформації з метою отри- мання максимального кінцевого результату в умовах певних обмежень. До основних процесів організаційного уп- равління належать: • інформаційне забезпечення реалізації пев- ного ділового процесу; • планування та підтримка прийняття уп- равлінських рішень; • управління процесами (доведення рішень до виконавців, розподіл завдань та повнова- жень, виділення ресурсів, реалізація техноло- гічних процесів тощо); • контроль за виконанням технологічних процесів та оцінювання процесу виконання завдань; • прогнозування подій; • документування дій; • реєстрація дій і подій для аналізу виконан- ня ділового процесу та оцінки функціонування СОУ; • підтримка безпеки функціонування і ко- регування управління при виникненні неба- жаних зовнішніх чи внутрішніх впливів, під- тримка живучості об’єкта управління; • отримання знань з накопичених даних та зареєстрованої інформації. Небезпечно, витратно, а іноді й узагалі не- можливо проводити натурні експерименти із СОУ (наприклад, із СОУ в соціально-еко но- мічних системах), але, безумовно, є потреба в аналізі таких систем, дослідженні процесів їх взаємодії, прогнозуванні змін у функціонуван- ні, передбаченні переходу в небажані стани і запобіганні цим процесам. Тому актуальним і важливим є створення спеціалізованих засо- бів моделювання, що надають інструментарій для проведення комплексного дослідження та оцінювання ефективності створюваної автома- тизованої СОУ. Кожна СОУ є певною мірою унікальною, про- те управлінські процеси, що в ній реалізуються, однакові для будь-якої СОУ, а отже, інструмен- тарій для напрацювання рішень та моделю- вання СОУ має бути одночасно і унікальним, і універсальним. Необхідно мати можливість налаштування моделюючих засобів згідно з ви- могами конкретної предметної сфери. Ефективність автоматизованих елементів СОУ і самої СОУ можна оцінювати за якістю, своєчасністю та обґрунтованістю прийнятих управлінських рішень. Вибір методів органі- заційного управління має враховувати умови жорсткого конкурентного зовнішнього середо- вища, наявність локальних цілей у складових системи, певну невизначеність й непередбачу- ваність впливів зовнішнього середовища, що можуть призвести до порушень у функціону- ванні об’єкта управління. Засоби автоматизації СОУ мають дозволяти передбачувати, які ситу- ації можуть виникнути на об’єкті управління, визначати, яку поведінку (послідовність дій) системи слід вважати доцільною (оптималь- ною); інформаційно підтримувати і орієнту- вати щодо створення необхідних ситуацій або визначення оптимальних стратегій поведінки; надавати прогноз фактичного результату функ- ціонування об’єкта за наявності порушень. Засобами СОУ мають підтримуватися мето- ди і методики побудови стратегій відвернення кризових явищ, засоби гарантування безпеки, унеможливлення руйнування об’єкта управ- ління, способи корегування поведінки і управ- ління об’єктом залежно від характеру впливів і взаємодії із зовнішнім середовищем. При розробленні СОУ відповідно до зазна- чених вимог необхідне чітке розуміння при- чин но-наслідкових зв’язків між складовими і елементами керованого об’єкта, динаміки змін кожної складової, кожного елемента. Мають бути відпрацьовані методи та засоби ефектив- ного управління розподіленими в просторі й, у загальному випадку, асинхронно функці- 72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ онуючими складовими на основі принципів децентралізованого управління відповідно до вимог технічних систем, з урахуванням осо- бливостей технологічних процесів та наявних взаємозв’язків у соціальних системах. Процеси організаційного управління мають бути узго- джені в часі і зорієнтовані на те, що вибір варі- антів управлінських дій відбувається найчасті- ше в умовах високого ступеня невизначеності, жорстких часових обмежень і неповторності ситуацій, у яких приймаються рішення [4]. Комп’ютерний моделюючий комплекс Вибір і апробація практично придатних фор- малізованих методик забезпечення процесів прийняття рішень з високою оперативністю напрацювання цих рішень, простотою і зруч- ністю використання, наочністю результатів управління потребує створення комп’ютерного моделюючого комплексу для адекватного мо- делювання процесів переробки інформації складовими СОУ з урахуванням наявної сис- теми підпорядкованості та взаємодії між керу- ючими елементами СОУ. Коли цілі СОУ і критерії якості рішень одно- значно визначені, є повна інформація стосовно керованих процесів і невизначеність при при- йнятті рішень пов’язана лише з апріорним не- знанням кількісних характеристик наслідків тих чи інших дій, тоді можливо побудувати ма- тематичну модель системи і вибрати статистич- но обґрунтований оптимальний план дій. У разі ж практично повної невизначеності умов і зако- нів функціонування та неоднозначності цілей і критеріїв практично неможливо побудувати статистично обґрунтовані моделі. Математичне забезпечення моделювання має надати можли- вість побудови кількісного вираження досвіду й інтуїтивних оцінок, впорядкувати інтуїтивно- логічний аналіз особи, що приймає рішення. На практиці ці два крайні випадки трапляються до- сить рідко. Частіше мають місце змішані ситуа- ції, що враховується при розробленні моделей СОУ, зокрема комп’ютерних. Вибір критерію якості прийнятого рішення, обґрунтування показників якості повинні за- безпечити можливість обліку як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів, що впливають на управлінське рішення. У разі великої кількості гіпотез і альтернатив бажано, не оцінюючи всі можливі альтернативи, вибрати такий їх під- клас, що, по-перше, містив би найкращу альтер- нативу, а по-друге, число альтернатив у ньому не перевищувало б певного кінцевого значення. Отже, на моделюючому комплексі слід відпра- цювати засоби якісної оцінки груп альтернатив, поєднуваних якимись спільними ознаками. Формування гіпотез про стан підсистем, прогнозування можливих результатів за тією чи іншою альтернативою значною мірою зале- жить від факторів, що не формалізуються (на- приклад, психологічних чинників, неповного знання законів функціонування підсистеми тощо). Для вирішення цієї проблеми в моде- люючому комплексі впроваджуються і налаго- джуються засоби експертної оцінки. У процесі напрацювання і ухвалення рішен- ня посадові особи, що приймають рішення, використовують суб’єктивні знання про ті чи інші події, неформалізований досвід експертів, що залучаються до оцінювання. Під час моде- лювання основних процесів організаційного управління можливий перехід від інтуїтивних оцінок до кількісних, що значно об’єктивізує управлінське рішення. У процесі моделювання можливо проаналі- зувати розвиток позаштатних ситуацій, кри- тичних порушень у функціонуванні об’єкта управління і напрацювати певні шаблони дій посадових осіб в умовах критичності часово- го ресурсу для підвищення живучості об’єкта управління [3, 4]. Це найсуттєвіші проблеми, які можливо ви- рішити в процесі створення СОУ з використан- ням комп’ютерного моделюючого комплексу. Крім того, моделюючий комплекс дозволяє від- працювати базові системні, конструкторські, програмні й технологічні рішення для створю- ваної СОУ, виконати завдання з розроблення конструкторсько-технологічної документації і поетапного впровадження функціональних компонент автоматизованої системи управлін- ня у складі СОУ, а також провести навчання і ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 1 73 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ тренаж фахівців, відпрацювати основні проце- си організаційного управління, зокрема проце- си взаємодії із зовнішнім середовищем та ана- лізу впливу функціональних чи структурних змін у системі на якість управління. Методологія моделювання СОУ потребує побудови системи математичних моделей, яка в сукупності зможе відобразити властивос- ті СОУ, основними серед яких є цілісність та ієрар хічність. Моделі такої системи ґрунту- ються на формальній схемі СОУ, відображаю- чи її властивості на притаманній кожній моде- лі формальній мові. Крім того, будь-яка модель СОУ містить у своїй структурі декілька рівнів опису процесів у СОУ. Мінімальна кількість рівнів опису, для яких зберігаються властивос- ті цілісності та ієрархічності, — два. Цілісність системи означає принципову не- можливість звести властивості системи до суми властивостей елементів, з яких вона скла- дається, і неможливість вивести властивості цілої системи з властивостей її елементів. Це означає, що кожний рівень аналізу має вико- ристовувати певну кількість параметрів, що описують цілісні властивості системи. Ви- окрем лення таких цілісних параметрів не лише визначає систему в цілому, а й передбачає її суттєву ієрархічність. Ієрархічність системи означає, що кожна її компонента, у свою чергу, може розглядатися як система, а сама досліджувана система є лише одним із компонентів більш широкої системи. Звідси випливає важлива методологічна умова формалізації СОУ. Для того щоб отримати ма- тематичний опис, слід обирати параметри, які дозволяють описувати функціонування СОУ, по-перше, як елемент більш широкої системи, по-друге, як цілісне явище, по-третє, як певну складну структуру, внутрішню побудову якої слід представити з достатнім для цього рівня ступенем деталізації. Обираючи параметри моделей, необхідно мати чітке уявлення про методи визначення значень кожного з них та їх зв’язків з параметрами нижчого рівня узагаль- нення, знати механізм узагальнення. Ці пара- метри повинні мати ясний зміст і однозначно визначати той чи інший бік процесу. Опис елементів СОУ має також відображу- вати ієрархічний характер структури елемен- тів. Функціонування системи в часі доцільно розглядати як кінцевий дискретний процес (найчастіше це відповідає його змісту і до того ж значно полегшує його математичний опис порівняно з неперервним процесом). Сучасні СОУ характеризуються: • великою кількістю багатофункціональних керованих об’єктів (систем) різної природи та призначення, що породжують інтенсивні потоки інформації, різноманітної й неоднорідної за скла- дом, призначенням, способом кодування тощо; • високою швидкодією окремих складових систем реалізації ділового процесу в динаміч- них важкопередбачуваних умовах; • широким діапазоном, високою динаміч- ністю і темпом зміни станів систем реалізації ділового процесу; • керуванням у реальному масштабі часу; • можливістю управління в умовах змінності структури системи реалізації ділового процесу; • напрацюванням управлінських рішень для виконання локальних цілей в умовах не- повноти інформації й обмеження часу. І ці особливості СОУ відображуються також у системі моделей опису СОУ, які й становлять комплексну математичну модель СОУ. Саме вона лежить в основі побудови комп’ютерного моделюючого комплексу, який дає змогу дослі- дити поєднання та взаємодії у процесі функці- онування конкретної СОУ: • проблемно-орієнтованих технічних і тех- нологічних засобів, що забезпечують виконан- ня бізнес-процесу чи автоматизацію окремих ділянок реалізації цього процесу; • інформаційних засобів, що підтримують і керують базами даних та знань, не лише забезпе- чують постійне поповнення баз новими даними та знаннями, а й надають зручності збереженню й доступу до накопичених знань та даних; • комунікаційних засобів, на яких ґрунту- ється інфраструктура і де відбуваються проце- си інформаційної взаємодії; • інтерфейсних засобів, що забезпечують зручність користування комп’ютерними засо- бами й технологіями для організації, плануван- 74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ня, управління та контролю за реалізацією ді- лового процесу, а також забезпечують взаємо- дію різних комп’ютерних систем та підсистем; • лінгвістичних засобів, що підтримують та забезпечують природність і зручність подання інформації для збереження її в електронному вигляді. Практичний досвід свідчить, що розроблен- ня, налаштування та апробацію зазначених за- собів доцільно робити у комп’ютерному моде- люючому комплексі (КМК), архітектура якого визначається обраною моделлю предметної сфери та особливостями моделей систем і про- цесів, задіяних у реалізації ділового процесу. Кожне завдання, що виконується протягом реалізації бізнес-процесу, може бути відтво- рене у КМК як окрема функціональна зада- ча, виконання якої в СОУ породжує окремий управлінський процес. Вхідні дані для цього процесу можуть бути або початковим управ- лінським впливом, або вихідними чи проміж- ними даними деякого іншого управлінського процесу. Виконання управлінського процесу передбачає підготовку і напрацювання рішень щодо упорядкування дій, необхідних для ви- конання функціонального завдання, у певну послідовність операцій, що реалізуються в рамках відповідної технології, визначення, які люди (співробітники), у який час, які техноло- гічні процеси (операції) виконують для того, щоб отримати спільний бажаний кінцевий ре- зультат (досягти загальносистемної цілі функ- ціонування СОУ). Реалізація технологічного процесу потребує наявності не лише фахівців з відповідним рівнем кваліфікації, а й техніч- них засобів, методик та інструкцій з їх застосу- вання, програмно-технічного, інформаційного та іншого забезпечення, необхідного і достат- нього для виконання певного набору завдань у конкретній предметній сфері [5]. Функціональна структура КМК є проекцією управлінської структури, яка керує виконан- ням бізнес-процесу, зі збереженою ієрархією (підпорядкованістю), системою взаємодій та регламентованостей. Функціонування СОУ — це розгалужений ієрархічний процес із мно- жиною функціональних складових, що вза- ємодіють одна з одною, який відбувається в розподіленому середовищі в реальному часі за наявності людського фактора. Кожна функціо- нальна складова цього процесу є також функ- ціональним процесом, що являє собою логічно завершений ланцюжок взаємопов’язаних видів діяльності і може бути поданий як певний на- бір операцій, порядок і правила їх виконання, механізми контролю і управління в рамках про- цесу, параметри, які характеризують виконання операцій і процесу в цілому, а також, що саме є результатом виконання процесу. За своєю сут- тю функціональні процеси управління є сукуп- ністю різних видів руху потоків інформації, їх узгодження та налаштування. Моделлю СОУ реалізації ділового процесу в КМК, як прави- ло, є впорядкована сукупність управлінських процесів із узгодженням необхідних форм до- кументів і структур баз даних (інформаційним забезпеченням), що вимагає документування у конкретній предметній сфері. Разом зі стрімким зростанням складності і можливостей комп’ютерних систем актуаль- ним стало питання створення функціональ- ного, простого і безпечного інтерфейсу авто- матизованого робочого місця посадової особи для взаємодії при виконанні основних проце- сів організаційного управління та взаємодії з комп’ютерною системою для грамотного вико- ристання можливостей, які надає ця система. Необхідно збалансовано й гармонійно по- єднати між собою цілі і потреби користувачів і цілі, завдання й можливості автоматизованих елементів СОУ. Орієнтація на користувача по- требує від розробників продуманого до дета- лей сценарію взаємодії, що втілюється у друж- ній інтерфейс, який забезпечує максималь- ний психологічний комфорт і зручність для людини. Розроблений сценарій реалізується через образи і об’єкти екранних форм. Проек- тування моделей екранних форм відбувається лише після розроблення та аналізу пакета сце- наріїв взаємодії, коли є чітко визначена функ- ціональність, необхідна кожному конкретно- му користувачеві для досягнення його цілей, та взаємопов’язана послідовність виконання окремих функцій. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 1 75 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Порядок розроблення екранної форми на комп’ютерному моделюючому комплексі пе- редбачає проектування змісту екранної фор- ми, форми її подання та створення програмно- го забезпечення екранної форми. На стадії макетування створюється статичне візуальне представлення концепції інтерфейсу користувача. Статичні макети можна розпо- ділити на групи відповідно до послідовності їх створення: cкетчі (sketches), вайрфрейми (wireframes) і мокапи (mockups). На стадії прототипування створюється ди- намічний графічний макет екранної форми. Сучасні засоби візуального розроблення до- зволяють швидко створювати працюючі про- тотипи застосувань, завдяки чому користувач і розробник мають можливість побачити і оціни- ти робочий прототип на ранніх стадіях проек- тування, а це дає змогу уникнути трудомістких переробок на подальших етапах. На моделюю- чому комплексі, працюючи з прототипом, що реагує на дії і виглядає, як реальна програма, можна виявити важливі архітектурні помилки, зробити поправки до інтерфейсу модулів сис- теми і перерозподілити функціональність між ними. До створення прототипу можна при- ступати, якщо виконано всі попередні етапи макетування (рис. 1) і визначено остаточний (на момент створення прототипу) зовнішній вигляд екранної форми. Завершальним етапом проектування вза- ємодії користувача з системою є візуальний дизайн створеного макета екранної форми. Як відомо, якість інтерфейсу є самостійною ха- рактеристикою програмного продукту, яку за значущістю можна порівняти з такими його показниками, як надійність та ефективність використання обчислювальних ресурсів. Важ- ливу роль тут відіграє така складова моделі взаємодії, як виразність засобів інтерфейсу, або візуальний дизайн. Досвід свідчить, що при проектуванні вза- ємодії та дизайну інтерфейсу варто використо- вувати принципи мінімізації і спрощення. Від- працьовуючи варіанти моделей екранних форм на моделюючому комплексі, розробник має можливість поступово оптимізувати модель, позбавляючись від цілих екранів, надскладних меню та елементів, які обтяжують користувача і ускладнюють діалог. Відомо, що візуальний дизайн — це най- більш суб’єктивний результат проектуван- ня інтерфейсу, проте його найлегше оцінити. Є чотири основні критерії, які в разі дотриман- ня обов’язкової умови відповідності інтерфей- су цілям і завданням користувача характери- зують якість будь-якого інтерфейсу: • швидкість роботи користувачів; • кількість помилок користувачів під час роботи з системою; • швидкість навчання користувачів; • суб’єктивне задоволення користувачів (при цьому мається на увазі, що відповідність інтерфейсу завданням користувача є не від’ єм- ною властивістю інтерфейсу). Якісний інтерфейс є реалізацією принципу «інтереси користувача понад усе». Користувач (посадова особа) має завжди відчувати, що саме він керує програмним забезпеченням, а не про- грамне забезпечення ним. Цей принцип було закладено в засоби розроблення інтерфейсу проблемно-орієнтованих СОУ на комп’ютерно- му моделюючому комплексі і високо оцінено за- мовником створення моделюючого комплексу автоматизованої системи управління авіаційним комплексом (МК АСУ АК) (рис. 2, 3). Прикладами вдалого застосування моделю- ючого комплексу можуть слугувати розробки Рис. 1. Стадії розроблення моделі екранної форми — від статики до динаміки 76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ систем організаційного управління спеціально- го призначення [6], у яких брали участь також фахівці інших держав. У певному сенсі можна говорити про розроблення нової концепції — концепції створення моделюючих комплексів систем організаційного управління. Усі проек- тні рішення щодо автоматизації технологічних процесів збору, обробки, збереження та аналі- зу інформації для керування діями технічного персоналу та функціонуванням об’єкта авто- матизації, а також організації інформаційної взаємодії між посадовими особами під час поточної діяльності чи виконання спеціаль- них завдань попередньо відпрацьовувалися та оптимізувалися на проблемно-орієнтованих комп’ютерних моделюючих комплексах. Висо- ку оцінку українських і закордонних фахівців дістали комп’ютерний моделюючий комплекс для відпрацювання базових системних, кон- структорських, програмних та технологічних рішень зі створення автоматизованої системи управління авіаційним комплексом; впрова- джені у моделюючому комплексі технології адаптації автоматизованих робочих місць до вимог посадових осіб різних рівнів, програми тренажу і підготовки технічного персоналу та посадових осіб різних рівнів управління для вирішення завдань управління авіаційним комплексом, а також процедури моделювання взаємодії і тестування корабельних комплексів і систем відображення повітряного, надводно- го оточення та управління авіацією. Висновки Комп’ютерний моделюючий комплекс з від- повідним інструментарієм є сучасним середо- вищем розроблення систем організаційного управління, моделювання процесів організа- ційного управління, вирішення завдань авто- матизації таких процесів. Завдяки модульній технології побудови забезпечується гнучкість, масштабованість, легкість модифікації функці- ональної та організаційної структури моделю- ючого комплексу відповідно до особливостей і цілей конкретного ділового процесу. Наявність засобів імітації поведінки об’єкта управління, Рис. 2. Приклади інтерфейсу моделюючого комплексу СОУ Рис. 3. Загальний вигляд комп’ютерного моделюючо- го комплексу ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 1 77 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ різноманітних сценаріїв моделювання дає змо- гу простежити в реальному часі динаміку змін управління, проаналізувати процеси управлін- ня і контролю тощо. Комп’ютерні моделюючі REFERENCES 1. Vasyliev V.V., Dodonov A.G. Hybrid models of optimization problems. (Kyiv: Naukova Dumka, 1974). [in Russian]. [Васильев В.В., Додонов А.Г. Гибридные модели задач оптимизации. К.: Наук. думка, 1974]. 2. Dodonov A.G., Hadzhinov V.V., Voloskov I.I. Computer systems for solving operational and organizational management problems. (Kyiv: Naukova Dumka, 1988). [in Russian]. [Додонов А.Г., Хаджинов В.В., Волосков И.И. Вычислительные системы для решения задач оперативно-ор га ни- зационного управления. К.: Наук. думка, 1988]. 3. Dodonov A.G., Kuznietsova M.G., Gorbachyk E.S. Introduction to computing systems survivability. (Kyiv: Naukova Dumka, 1990). [in Russian]. [Додонов А.Г., Кузнецова М.Г., Горбачик Е.С. Введение в теорию живучести вычислительных систем. К.: Наук. думка, 1990]. 4. Dodonov A.G., Gorbachyk О.S., Kuznietsova M.G. Systems of organizational management: information technologies and security. In: Information technologies and security: state assessment. Proc. Int. Sci. Conf. ITS-2013. V. 13. P. 5. [in Russian]. [Додонов О.Г., Горбачик О.С., Кузнєцова М.Г. Системи організаційного управління: інформаційні технології та безпека. В кн.: Информационные технологии и безопасность: оценка состояния: матер. Междунар. науч. конф. ИТБ-2013. Т. 13. К.: ИПРИ НАНУ, 2013. С. 5—11]. 5. Dodonov A.G., Lytvynenko A.E., Lutskyi M.G. Methods of decision-making in the automated control system of pre- flight training aircrafts. (Kyiv: NAU, 2011). [in Russian]. [Додонов А.Г., Литвиненко А.Е., Луцкий М.Г. Методы принятия решений в автоматизированной системе управления предполетной подготовкой летательных аппаратов. К.: НАУ, 2011]. 6. Dodonov A.G., Putyatin V.G., Kutsenko S.A., Nizienko B.I., Yurasov A.A., Dodonov E.A. Computer modeling of or- ganizational control aviation complex. Data Recording, Storage & Processing. 2014. 16(3): 25. [in Russian]. [Додонов А.Г., Путятин В.Г., Куценко С.А., Низиенко Б.И., Юрасов А.А., Додонов Е.А. Компьютерное модели- рование системы организационного управления авиационным комплексом. Реєстрація, зберігання і обробка даних. 2014. Т. 16, № 3. С. 25—44]. А.Г. Додонов Институт проблем регистрации информации НАН Украины (Киев) КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРОЦЕССОВ ОРГАНИЗАЦИОННОГО УПРАВЛЕНИЯ По материалам научного доклада на заседании Президиума НАН Украины 4 ноября 2015 г. Рассмотрены проблемы моделирования процессов организационного управления, создания компьютерных моде- лирующих комплексов для разработки и внедрения автоматизированных систем организационного управления. Приведены примеры работающих автоматизированных систем организационного управления, разработанных специалистами Института проблем регистрации информации НАН Украины. Ключевые слова: процессы организационного управления, автоматизированные системы организационного управления, компьютерное моделирование. A.G. Dodonov Institute for Information Recording of National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv) COMPUTER MODELLING OF ORGANIZATIONAL MANAGEMENT PROCESSES According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine November 4, 2015 The problems of modelling processes of organizational management, the creation of computer modelling systems for working out automated systems of organizational management and its implementation are developed. Examples of working automated systems of organizational management, developed by specialists of the Institute for Information Recording of National Academy of Sciences of Ukraine, are demonstrated. Keywords: organizational management processes, automated systems of organizational management, computer modeling. комплекси як тренажери не лише економічно вигідніші, а й іноді єдино можливі засоби прак- тичної підготовки фахівців, зокрема у військо- вій, космічній, енергетичній сферах.

Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси