Дослідження проблеми радянських військовополонених у Другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення
У статті коротко викладено основні історіографічні напрацювання проблеми радянських військовополонених та запропоновано перелік дослід - ницьких питань до теми, сформульованих із позиції історії повсякдення....
Saved in:
| Date: | 2011 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Series: | Сторінки воєнної історії України |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95717 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження проблеми радянських військовополонених у Другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення / Т. Пастушенко // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2011. — Вип. 14. — С. 37-45. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-95717 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-957172016-03-03T03:01:50Z Дослідження проблеми радянських військовополонених у Другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення Пастушенко, Т. Методологія, історіографія та джерелознавство У статті коротко викладено основні історіографічні напрацювання проблеми радянських військовополонених та запропоновано перелік дослід - ницьких питань до теми, сформульованих із позиції історії повсякдення. В статье кратко перечислены основные историографические нара - ботки проблемы советских военнопленных во Второй мировой войне и предложено перечень исследовательских вопросов к теме, сформули ро - ванных с позиции истории повседневности. The article summarized the main historiographical groundwork on the problem of Soviet prisoners of war and proposed a list of researchquestions on the topic, formulated from the position of the history of everyday life. 2011 Article Дослідження проблеми радянських військовополонених у Другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення / Т. Пастушенко // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2011. — Вип. 14. — С. 37-45. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. XXXX-0019 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95717 930.253:94 (477) uk Сторінки воєнної історії України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Методологія, історіографія та джерелознавство Методологія, історіографія та джерелознавство |
| spellingShingle |
Методологія, історіографія та джерелознавство Методологія, історіографія та джерелознавство Пастушенко, Т. Дослідження проблеми радянських військовополонених у Другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення Сторінки воєнної історії України |
| description |
У статті коротко викладено основні історіографічні напрацювання
проблеми радянських військовополонених та запропоновано перелік дослід -
ницьких питань до теми, сформульованих із позиції історії повсякдення. |
| format |
Article |
| author |
Пастушенко, Т. |
| author_facet |
Пастушенко, Т. |
| author_sort |
Пастушенко, Т. |
| title |
Дослідження проблеми радянських військовополонених у Другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення |
| title_short |
Дослідження проблеми радянських військовополонених у Другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення |
| title_full |
Дослідження проблеми радянських військовополонених у Другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення |
| title_fullStr |
Дослідження проблеми радянських військовополонених у Другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення |
| title_full_unstemmed |
Дослідження проблеми радянських військовополонених у Другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення |
| title_sort |
дослідження проблеми радянських військовополонених у другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Методологія, історіографія та джерелознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95717 |
| citation_txt |
Дослідження проблеми радянських військовополонених у Другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення / Т. Пастушенко // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2011. — Вип. 14. — С. 37-45. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Сторінки воєнної історії України |
| work_keys_str_mv |
AT pastušenkot doslídžennâproblemiradânsʹkihvíjsʹkovopolonenihudrugíjsvítovíjvíjnípoglâdčerezprizmuístoríípovsâkdennâ |
| first_indexed |
2025-07-07T02:42:54Z |
| last_indexed |
2025-07-07T02:42:54Z |
| _version_ |
1836954341322260480 |
| fulltext |
УДК 930.253:94 (477)
Тетяна Пастушенко
(Київ)
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ РАДЯНСЬКИХ
ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ:
ПОГЛЯД ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ІСТОРІЇ ПОВСЯКДЕННЯ
У статті коротко викладено основні історіографічні напрацювання
проблеми радянських військовополонених та запропоновано перелік дослід -
ницьких питань до теми, сформульованих із позиції історії повсякдення.
Ключові слова: Друга світова війна, радянські військовополонені, історія
повсякдення.
Особливість війни між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом
полягала в тому, що більшість її жертв загинули не на полі бою і не зі зброєю
в руках. Переважно до числа втрат цього збройного конфлікту потрапили
цивільні: жінки, діти, люди похилого віку та військовополонені. За час
Другої світової війни у полоні опинилися мільйони військовослужбовців з
різних країн світу, найбільша кількість яких зафіксована на радянсько-
німецькому фронті. Понад 5 млн червоноармійців перебувало у німецькому
полоні1 і 57% з них померло від голоду, хвороб та виснаження у тимчасових
таборах2. Трагічною після закінчення війни виявилася доля тих бранців,
котрі вижили. У Радянському Союзі здачу в полон противникові розглядали
як дезертирство й зраду, тому звільнені з німецького полону червоноармійці
зазнавали нових переслідувань від радянської влади. Із понад 1 836 тис.
полонених, які вижили й повернулися на батьківщину, 233 тис. були
засуджені й відбували покарання в таборах ГУЛАГу3, понад 600 тис.
примусово працювали у так званих трудових батальйонах4. Лише після
смерті Й. Сталіна, у 1956 р. ув’язнених за здачу в полон червоноармійців
реабілітували, засудили практику політичної недовіри, застосування
репресивних заходів, а також позбавлення пільг і допомоги колишнім війсь -
ковополоненим та їх родинам. Незважаючи на величезні втрати серед
полонених Радянського Союзу та їх складну повоєнну долю, на сьогодні
маємо незначну кількість історичних праць з цієї теми, особливо у порів -
нянні з напрацюваннями таких студій Другої світової війни як військове
мистецтво, Голокост, примусова праця в Третьому райху, рух Опору. Довгий
час ідеологічні застереження перешкоджали дослідженню цієї пробле -
матики. Але й після розпаду СРСР та об’єднання Німеччини велика кіль -
кість архівних документів продовжує перебувати під грифом «таємно»,
залишаючись недоступною для істориків. Особливо такий стан речей
характерний для матеріалів, які зберігаються в архівах пострадянських
країн.
В історіографії Другої світової війни тема радянських військовопо -
лонених продовжує досліджуватися у вигляді мета-оповіді. Увага істориків
зосереджена на загальних питаннях політики нацистського режиму сто -
совно полонених з Червоної армії, їх умовах утримання та працеви -
користання на території Третього райху, функціонування табірної системи5.
У німецькій історіографії, яка налічує зараз найбільшу кількість ґрунтовних
досліджень означеної тематики6, основна увага прикута до двох проблем:
а) з’ясування ступеня відповідальності Вермахту в загибелі мільйонів по -
лонених червоноармійців; б) функціонування таборів «для росіян» без -
посередньо на території Райху. Цілий комплекс питань пов’язаних з
перебуванням радянських військовополонених на окупованих землях СРСР
у підпорядкуванні структур Верховного головнокомандування сухопутних
військ Німеччини (статистика втрат, історія армійських, стаціонарних, пере -
сильних таборів, контакти з місцевим населенням, служба в допоміжних
підрозділах Вермахту і поліції тощо) належить до маловивчених7. Винятком
є невелика за обсягом дипломна робота Християна Мьолера про стаціо -
нарний табір військовополонених 305 у Кіровограді8.
В останнє десятиліття з’явилися дослідження політики радянського
керівництва стосовно військовополонених червоноармійців та їх повоєнної
долі9. Пострадянські російськомовні дослідження продовжують мати
загаль ний характер, описують ситуації, які склалися в таборах на території
Райху, і не зосереджують увагу на питаннях функціонування системи
німецького військового полону на окупованих територіях, її кадрового та
матеріально-технічного забезпечення10.
Український аспект у цій проблематиці майже не виділявся і відповідно
не вивчався ні радянськими, ні західними істориками. Праці українських
вчених на цю тему ґрунтуються на досить обмеженому джерельному мате -
ріалі й мають переважно оглядовий характер11. У вітчизняних публікаціях
про радянських військовополонених основна увага дослідників зосеред -
жувалася переважно на описі тяжкого становища полонених червоно -
армійців та злочинному ставленні до них з боку військовослужбовців
Вермахту та нацистської влади загалом.
На відміну від академічних досліджень, видання спогадів радянських
солдатів та офіцерів, які продовжували боротися у німецьких таборах, у
радянській історіографії набуло значного поширення. У СРСР, з «лібера -
лізацією» політичного курсу в середині 50-х років, і знаттям табу на
дослідження багатьох проблемних тем Другої світової війни, став куль -
тивуватися образ полоненого, радше героя, ніж жертви. Постанова
38 Т. Пастушенко
ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про усунення наслідків грубих порушень
законності стосовно військовополонених і членів їх сімей» (29 червня
1956 р.) дала «дозвіл» на появу в літературі персонажів, яких до того
ігнорувала офіційна історична наука та радянське суспільство. Саме як
«невідомих героїв», які пройшли через пекельні випробування й залишалися
«русскими, советскими людьми», зображав письменник і публіцист Сергій
Смирнов військовополонених у своїх радіо- і телепередачах, статтях і
оповіданнях12. Колишній військовополонений, справжній радянський
офіцер, який і в полоні залишився активним борцем з фашизмом — був
головним героєм мемуарів і літературизованих спогадів колишніх в’язнів
різних нацистських таборів, які почали виходити в СРСР у 1960-х роках13.
Інтернаціонального характеру антифашистській боротьбі полонених
червоноармійців надали радянські історики вже в дослідженнях 1970–80-х
років14.
Починаючи з 1990-х років на пострадянському просторі активно стали
друкуватися рукописи колишніх бранців, написані для рідних, і які десятки
років пролежали «в шухлядах», чекаючи «кращих» часів15. Частина доку -
ментів особового походження меншого обсягу з’явилася завдяки ініціативі
різних громадських організацій, як KONTAKTE-КОНТАКТИ, Саксонські
меморіали в пам’ять жертв політичного терору, та окремих дослідників16.
У видавництві Російської політичної енциклопедії друкуються спогади
військовополонених в окремій серії «Людина на узбіччі війни»17. Також
спогади колишніх полонених червоноармійців можна знайти на спеці -
алізованих Інтернет-сайтах, присвячених Другій світовій війні та різно -
манітних форумах18. Характерно, що в працях істориків такий багатий
наративний матеріал задіяний мало. Як самостійний об’єкт дослідження
мемуарна література полонених червоноармійців досі не затребувана.
Переважно спогади використовувалися для ілюстрації оповіді історика про
становище бранців у німецькому полоні, опису різноманітних обставин
перебування у неволі, реконструкції функціонування певного табору. Не
існує академічних досліджень про індивідуальний життєвий шлях поло -
нених, котрі вижили й повернулися до СРСР, про їх особисте бачення
пережитого.
Як один з підходів до вивчення історії радянських військовополонених,
в якому можна було б активно задіяти їх епістолярну та мемуарну спадщину,
пропонується використати напрацювання історії повсякдення (нім.
Alltagsgeschichte)19. Історія повсякдення — є однією з форм мікроісторії,
яка була особливо поширена серед німецьких істориків 1980-х роках. Її
засновниками вважаються Альфред Людке та Ганс Медік. Основна увага
дослідників цього напряму зосереджена на історії повсякденного життя
багатьох, так званих, безіменних людей. Вона спрямована проти аксіоми
39Дослідження проблеми радянських військовополонених у ІІ світовій війні...
«великих людей», як головних діючих осіб історії й об’єктів її вивчення,
також вона критична стосовно тези про анонімні структури, які нібито
визначають хід історії20. У цьому сенсі історію повсякденності можна
розглядати як частину більш широкої марксистської історичної школи
«історії знизу».
Зміщення дослідницького фокусу від організаційних структур військо -
вого полону до особи самого бранця дозволить зосередити увагу вченого
не тільки на причинах масової загибелі, а й на способах виживання
полонених. Така постановка проблеми допоможе побачити не одноманітну
групу радянських військовополонених, а безліч варіантів життєвих історій,
національних, світоглядних психологічних характерів, що зрештою може
привести до розуміння мотивації тих чи інших дій, оцінки їх наслідків.
Об’єктом вивчення може бути сприйняття й переживання полоненого, його
роздуми й форми самовираження, цілеспрямовані й безцільні дії, здійснені
як у буденних так і в неординарних ситуаціях тощо.
Історія повсякденності велику увагу зосереджує на вивченні досвіду
(у даному випадку переживання війни), щоденних практик (наприклад,
виживання/перебування в полоні). Практика означає таку поведінку, через
яку люди освоюються з умовами свого життя (виживання). Мова йде не про
освоєння в межах «фундаментальних структур» як то інституції, держава,
соціальний прошарок, а про більш крихкі «мережі» практик, які одночасно
мають більш «жорсткі» орієнтири — різниця між статями, поколіннями,
сексуальність тощо21. У працях про військовополонених може бути цікавим
дослідити як переживали полон молоді й «сивочолі» солдати, представники
різних національних культур і традицій, чоловіки й жінки-червоноармійці.
Поняття практики у А. Людке тісно пов’язане з концепцією освоєння.
«Освоїти» — означає засвоїти, опанувати, зробити щось своїм у мате -
ріальному розумінні. Тут основна увага приділяється чуттєво-практичній
стороні поводження людини із самою собою та іншими22. «Освоювати
життя» у випадку історії військовополонених може означати, наприклад,
постійно виконувати один і той самий розпорядок дня в таборі або спус -
катися в шахту й довбати вугілля, ходити в заводський цех, займатися
пошуками додаткової їжі, постійно мати справу зі своїм тілом, так само й з
тілами свої побратимів (боротьба із завошивленістю, страждання від ран чи
захворювань, проблеми особистої гігієни в табірних умовах), з матері -
альними властивостями предметів і речей (взуття-колодки, освоєння нових
для себе знарядь праці). До цього стосується також «творче» або рутинне
поводження з нормативними приписами (режим у таборі), виробничими
завданнями й начальниками, а також з особистими, сімейними або сус -
пільними очікуваннями відносно маскулінності й фемінності, поводження
людини з війною й миром, з організованим або «хаотичним» просторами23.
40 Т. Пастушенко
Освоєння означає примирення з «наперед заданим», яке в той же час при
цьому змінюється і стає «особистим».
Під час практичного освоєння залежні особи перетворюються на діючих
осіб — в акторів, які демонструють багатогранний, рідко однозначний
профіль поведінки та емоцій. Ці актори часто діють згідно розпоряджень,
загальноприйнятих правил і течій, вони чинять «як усі». Але вони можуть
і відходити в бік, проявляти самовілля, суперечити та опиратися правилам
поведінки в суспільному чи особистому житті24. Однією з тем досліджень
повсякденних практик людини під час війни, стала суперечність між
матеріальними світом, його «жорстокими» ментальними і психологічними
відображеннями та моральними установками суспільства. У випадку війсь -
ковополонених це може бути проблема співвідношення труднощів повсяк -
денної боротьби за виживання та дотримання норм солідарності й
людяності. Наприклад, праці про участь пересічних громадян у масовому
знищенні євреїв показали, що в історичних акторів необхідність виживання
майже завжди перекривала моральні принципи у людських взаємостосунках
через «поважні причини»25.
В історії повсякдення важливу роль відіграють індивідуальні біографічні
дослідження, котрі ставлять у центр уваги описані протиріччя, особливо —
дослідження біографій нібито «безіменних» пересічних людей. Так само
дуже важливі дослідження колективних біографії та портретів, які можуть
показати як середні величини, так і діапазон варіантів індивідуального
сприйняття і способів поведінки, наприклад у колективі полонених в
німецькому таборі, робочій команді чи радянському фільтраційному таборі,
трудовому батальйоні, в родинному колі після повернення військовопо -
лоненого на батьківщину. Дослідники історії повсякденності свідомі того,
що історичні актори діють в різноманітних ситуаціях, «глибину» багато -
манітності яких неможливо виміряти остаточно, але які демонструють
певний спосіб життя та уявлення.
У центрі досліджень історії повсякдення перебувають поняття силового
поля та ухилення. Історичні актори діють, вони здійснюють вчинки не
завжди як автономні суб’єкти, але не завжди як маріонетки. Вони шукають
і використовують можливості й простір для дії, а також створюють їх собі
самі. Історичному актору відповідає фігура силового поля соціальних
зв’язків і дій з виробництва культурних продуктів. Під ухиленням А. Людке
бачить здатність акторів бути чутливим до шансів і певних кон’юнктур,
котрі дозволяють людям чинити «інакше, ніж раніше»26.
Для досліджень історії радянських військовополонених цінним є поло -
ження теоретиків історії повсякденності про існування «повсякденного
спротиву» насиллю (активного чи пасивного) в умовах тоталітарних режи -
мів. І хоча саме ця позиція є найбільш дискусійною в історіографії, все ж
41Дослідження проблеми радянських військовополонених у ІІ світовій війні...
виявлення різних буденних способів, за допомогою яких підневільні люди,
зокрема військовополонені, можуть опиратися існуючій владі представляє
великий інтерес. У таких студіях важлива увага приділяється вивченню
різних форм поведінки і стратегіям виживання людей у специфічних
соціально-політичних умовах.
Значення використання мікроісторичних технік полягає у створенні
історіографії, здатної інакше впорядкувати й витлумачити світ минулого,
змінити панівну інтерпретацію певного історичного періоду, й історії Другої
світової війни також.
1 За даними російських істориків у полон потрапило 4,5 млн червоноармійців
(Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил: Статистическое
исследование / Под общей ред. канд. воен. наук, проф. АВН генерал-полковника
Г.Ф. Кривошеева — М. 2001. — С. 239, 453–460.) За даними німецьких дослідників за
весь час бойових дій з СРСР у полоні Вермахту опинилося 5,7 млн радянських
військовослужбовців (Streit C. Keine Kameraden. Die Wehrmacht und die sowjetischen
Kriegsgefangenen 1941–1945 / Christian Streit. — Neuausg. — Bonn 1991 — S. 136)
Різницю у цифрах можна пояснити відсутністю єдиного підходу в методиці обчислення
та використання архівних документів.
2 Streit C. Keine Kameraden. Die Wehrmacht und die sowjetischen Kriegsgefangenen
1941–1945 / Christian Streit. — Neuausg. — Bonn,1991. — S. 136.
3 Звягинцев В.Е. Война на весах фемиды. Война 1941–1945 гг. в материалах
следственно-судебных дел. — М., 2006. — С. 700.
4 Земсков В. Репатриация перемещенных советских граждан // Война и общество,
1941–1945: В 2-х кн. Кн. 2. — М., 2004. — С. 351.
5 Dallin A.J. German rule in Russia, 1941-1945: a study of occupation policies. — New
York: St. Martin’s Press, 1957. — 695 p.; Reitlinger Gerald. The House built on Sand, the
conflicts of German policy in Russia, London: Greenwood Pub Group, 1975. — 459 p.;
Шнеер А. Плен. Советские военнопленные в Германии, 1941–1945. — М., 2005 —
624 с.
6 Streim A. Die Behandlung sowjetischer Kriegsgefangener im «Fall Barbarossa». Eine
Dokumentation. — Heidelberg, Karlsruhe, 1981; Müller R-D. Menschenjagd. Die
Rekrutierung von Zwangsarbeitein im der besetzten Sowjetunion // Н. Hееr, K. Naumann
(Hg.). Vernichtungskrieg: Verbrechen der Wehrmacht 1941–1944. — Hamburg, 1995. —
S. 92 –103; Otto R. Wehrmacht, Gestapo und sowjetische Kriegsgefangene im deutschen
Reichsgebiet 1941/42. — München, 1998; Herbert U. Fremdarbeiter: Politik und Praxis des
«Ausländer-Einsatzes» in der Kriegswirtschaft des Dritten Reiches. — Bonn: Dietz, 1999;
Rüdiger O. Die Kriegsgefangenenpolitik des Deutschen Reiches 1939 bis 1945 // Das
Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg, Bd. 9/2. München, 2005. — 749 р.; Otto R.,
Keller R., Nagel J. Sowjetische Kriegsgefangene in deutschem Gewahrsam 1941–1945.
Zahlen und Dimensionen // Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte — 4/2008. — S. 588–589;
Streit C. Keine Kameraden. Die Wehrmacht und die sowjetischen Kriegsgefangenen 1941–
42 Т. Пастушенко
1945. Verlag J.H.W. Dietz. Nachf., Bonn 1997. Переклад на російську мову: Штрайт К.
«ОНИ НАМ НЕ ТОВАРИЩИ...»: Вермахт и советские военнопленные в 1941–1945 гг.
/ Пер. с нем. И. Дьяконова, предисл. и ред. И. Настенко. — М., 2009.
7 Pohl D. Die Herrschaft der Wehrmacht. Deutsche Militärbesatzung und einheimische
Bevölkerung in der Sowjetunion 1941–1944. — München, — 2008.
8 Möller C. Massensterben und Massenvernichtung — Das Stalag 305 in der Ukraine
1941–1944. — Magisterarbeit: Schulenburg-Leine, 2001.
9 Толстой Н. Жертвы Ялты / Пер. с англ. Е.С. Гессен. // Исследования новейшей
русской истории. — Париж, 1988. — Т. 7. — 530 с.; Дуглас И.А., Черон Ф.Я.
Вычеркнутые из памяти. Советские военнопленные между Гитлером и Стали -
ным // Исследования новейшей русской истории. — Париж, 1994. — Т. 11 — 433 с.;
Арзамаскин Ю.А. Репатриация советских и иностранных граждан в 1944–1953 гг.:
военно-исторический аспект. — М., 1999. — 248 с.; Земсков В.Н. Репатриация
перемещенных советских граждан. // Война и общество, 1941–1945: В 2-х кн. Кн. 2-я. —
Москва, 2004. — С. 331–358; Дембицкий Н.П. Судьба пленных // Война и общество,
1941–1945: В 2-х кн. Кн. 2. — М., 2004. — С. 232–263; Полян П. Жертвы двух диктатур:
Жизнь, труд, унижения и смерть советских военнопленных и остарбайтеров на
чужбине и на родине. — 2-е изд., перераб. и доп. — Москва, 2002. — 896 с.; Goeken-
Haidl Ulrike. Der Weg zurück. Die Repatriierung sowjetischer Kriegsgefangener und
Zwangsarbeiter während und nach dem Zweiten Weltkrieg. — Essen: Klartext-Verl,
2006. — 573 s.
10 Яковлев А. По мощам и елей. — М., 1995 — 192 с.; Ерин М.Е. Советские
военнопленные в нацистской Германии 1941–1945 гг. Проблемы исследования. —
Ярославль, 2005. — 178 с. Книга на сайте: http://militera.lib.ru/research/erin_me01/
index.html; Ерин М. Е., Хольный Г.Л. Трагедия советских военнопленных (история
шталага 326 (VI К) Зенне, 1941–1945 гг). — Ярославль, 2000; Цайтхайн. Книга памяти
советских военнопленных / Кн. 1: Лагерь военнопленных Цайтхайн — от «лагеря для
русских» к мемориалу / ред. Хазе Н., Харитонов А., Мюллер К.-Д., Нагель Й. —
Дрезден, 2005; Шнеер А. Плен. Советские военнопленные в Германии, 1941–1945. —
М., 2005.
11 Довідник про табори тюрми та гетто на окупованій території України / 1941–1944/
Упор. Дубик М. — К., 2000. — 304 с.; Військовий полон та інтернування. 1939–1956.
Погляд через 60 років / Матеріали міжнародної конференції 2–4 червня 2006 р. — К.,
2008 — 336 с.; Коваль М.В. Радянські військовополонені — шлак війни // Україна в
Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939–1945 рр.) — К., 1999. — С. 196–
218; Король. В.Ю. Трагедія військовополонених на окупованій території України в
1941–1944 роках. — К., 2002. — 128 с.
12 Смирнов С.С. Рассказы о неизвестных героях. Изд. 2-е, доп. — М., 1964. — 272 с.
13 Бондарец В.И. Военнопленные. Записки капитана. — М., 1960. — 287 с.;
Пирогов А.И. Этого забыть нельзя. Воспоминания бывшего военнопленного. Лит.
запись А. Ключника. Изд. 2-е, испр. и доп. — Одесса, 1962. — 240 с.; Цимкало Н.
Живые из «Блока смерти» // Пламя гнева. Очерки. Воспоминания. Документы.
Сборник. — Донецк, 1965, с. 9–19. Лемещук Н. Не склонив головы. / О деятельности
антифашистского подполья в гитлеровских концлагерях/ — К., 1978 — 156 с.
Лебедев А.Ф. Солдаты малой войны. (Записки освенцимского узника). — М.,
1957. — 78 с.; Пахомов А.И. Рисунки кровью. Воспоминания бывшего узника
43Дослідження проблеми радянських військовополонених у ІІ світовій війні...
гитлеровского лагеря смерти. — М., 1966. — 127 с.; Сахаров В.И. В застенках
Маутгаузена. Изд. 2-е, доп. — М., 1962. — 214 с.; Соколов Ю. Пока живы — надо
встречаться: Повести. Рассказы — М., 1988. — 363 с.
14 Бродский Е.А. Живые борются. — Москва, 1965. — 240 с.; Його ж. Они не
пропали безвести: Не сломленные фашистской неволей. — Москва, 1987. — 461 с.;
Брицкий П.П. Интернациональная солидарность в борьбе с фашизмом. — Львов, 1980;
Клоков В., Кудрицький А., Бричек І. Далеко від Батьківщини. Українці в анти -
фашистській боротьбі народів Європи (1941–1945 роки). — К., 1968. — 167 с.
15 Stelzl-Marx Barbara (Hg.), Unter den Verschollenen. Erinnerungen von Dmitrij Cirov
an das Kriegsgefangenenlager Krems-Gneixendorf 1941 bis 1945 / hg. B. Stelzl-Marx. Horn;
Waidhofen/Thaya, 2003. — 272 S.; Худяков Ф.Ф. Прожитое и пережитое. — К., 2005. —
472 с.; Хотячук Ф. Спогади, що зберегла недремна пам’ять. — [Б.м.], 2010. — 130 с.;
Котляр Л.И. Воспоминания еврея-красноармейца. — М., 2011 — 352 с.;
16 Цайтхайн. Книга памяти советских военнопленных / Кн. 1: Лагерь военноплен -
ных Цайтхайн — от «лагеря для русских» к мемориалу / ред. Хазе Н., Харитонов А.,
Мюллер К.-Д., Нагель Й. — Дрезден, 2005; Ich werde es nie vergessen. Briefe sowjetischer
Kriegsgefangener 2004–2006. Kontakte-Kontakty e.V. (Hrsg.) Berlin 2007. (еrster
Sammelband in deutscher Sprache). — 270 S.; Українські в’язні концтабору Маутгаузен:
Спогади тих, хто вижив / Упор. Т. Пастушенко, М. Шевченко — К., 2009. — 370 с.
17 Левинский Д. мы из сорок первого… Воспоминания. Предисл. и примеч.
П.М. Поляна. Послесл. Ф.М. Солодовника. — М., 2005. — 344 с.; Астахов П. Зигзаги
судьбы. Из жизни советского военнопленного и советского зэка. — М., 2005. — 464 с.;
Анваер С. Кровоточит моя память. Из записок студентки-медички. — М., 2005. —
208 с.; Полян П., Поболь П. «Нам запретили белый свет...» Альманах дневников и
воспоминаний военных и послевоенных лет. — М., 2006. — 416 с.; Сквозь две войны,
сквозь два архипелага… Воспоминания советских остовцев и военнопленных. — М.,
2007. — 351 с.; Солоухина-Заседателева Р.; Карпов Н.; [сост. П.М. Полян, Н.Л. Поболь]
На задворках Победы; Маленький Ostarbeiter. — М., 2008. — 272 с.; Апель Ю.Д.
Доходяга. Воспоминания бывшего пехотинца и военнопленного (сентябрь 1943 —
февраль 1945) — М., 2009. — 256 с.; Полян П., Поболь П. Оккупированное детство:
воспоминания тех, кто в годы войны еще не умел писать — М., 2010. — 381 с.;
Тутов В.С., Малофеев А.С. Беглецы из плена: воспоминания танкиста и морского
артилериста. — М., 2010. — 304 с. Чиров Д. Средь без вести пропавши. — М.,
2010. — 367 с.
18 Наприклад спогади Апель Ю.Д. Доходяга. Воспоминания бывшего пехотинца и
военнопленного (сентябрь 1943 — февраль 1945) розташовані на сайті: http://alexander-
apel.narod.ru/library/dohodyaga/pavel_polian.htm; Інтернет-видання «Хай-вей» роз -
містило на сайті записи Наталії Бизової (Безсонової) про її батька «В лабіринтах
фашистського пекла». http://h.ua/story/104204.
19 Про історію повсякденності див. Людке А. История повседневности в Германии:
Новые подходы к изучению труда, войны и власти — М., 2010; Пушкарева Н.Л.
История повседневности: предмет и методы // Социальная история. Ежегодник
2007. — М., 2008 — С. 9–54; Коляструк О.А. Предмет історії повсякденності:
історіографічний огляд його становлення у зарубіжній та вітчизняній історичній науці
// Український історичний журнал. — 2007. — № 1. — С. 174–184; Її ж. Поняття
повсякденності в сучасній науковій гуманітаристиці // Україна ХХ ст.: культура,
ідеологія, політика. — Київ, 2009. — № 15. — С. 46–56.
44 Т. Пастушенко
20 Людке А. История повседневности в Германии. — С. 53.
21 Там само. — С. 58–59.
22 Там само. — С. 59.
23 Там само.
24 Там само. — С. 61.
25 Див. наприклад, Browning Christopher. Ordinary Men : Reserve Police Battalion 101
and the Final Solution in Poland, New York: HarperCollins, 1992; Pohl D.
Nationalsozialistische Judenverfolgung in Оstgalizien, 1941–1944. — München, 1997.
26 Людке А. История повседневности в Германии. — С. 64–65.
В статье кратко перечислены основные историографические нара -
ботки проблемы советских военнопленных во Второй мировой войне и
предложено перечень исследовательских вопросов к теме, сформули ро -
ванных с позиции истории повседневности.
Ключевые слова: Вторая мировая война, советские военнопленные,
история повседневности.
The article summarized the main historiographical groundwork on the
problem of Soviet prisoners of war and proposed a list of researchquestions on
the topic, formulated from the position of the history of everyday life.
Keywords: World War II, Soviet prisoners of war, history of everyday life.
45Дослідження проблеми радянських військовополонених у ІІ світовій війні...
|