Вітчизняна філософсько-правова і загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори

Рецензія на книгу: Антологія української юридичної думки. Том 1. Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / Редкол.: Шемчушенко Ю. С. (голова) та ін. Упорядники: Бабкін В. Д., Усенко І. Б., Пархоменко Н. М. – К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2002. – 568с....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2004
1. Verfasser: Рабінович, П.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2004
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9666
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Вітчизняна філософсько-правова і загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори / П.М. Рабінович // Проблеми філософії права. — 2004. — Т. II. — С. 218-219. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-9666
record_format dspace
spelling irk-123456789-96662010-07-06T12:01:56Z Вітчизняна філософсько-правова і загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори Рабінович, П.М. Рецензії Рецензія на книгу: Антологія української юридичної думки. Том 1. Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / Редкол.: Шемчушенко Ю. С. (голова) та ін. Упорядники: Бабкін В. Д., Усенко І. Б., Пархоменко Н. М. – К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2002. – 568с. 2004 Article Вітчизняна філософсько-правова і загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори / П.М. Рабінович // Проблеми філософії права. — 2004. — Т. II. — С. 218-219. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 1818-992X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9666 uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Рабінович, П.М.
Вітчизняна філософсько-правова і загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори
description Рецензія на книгу: Антологія української юридичної думки. Том 1. Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / Редкол.: Шемчушенко Ю. С. (голова) та ін. Упорядники: Бабкін В. Д., Усенко І. Б., Пархоменко Н. М. – К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2002. – 568с.
format Article
author Рабінович, П.М.
author_facet Рабінович, П.М.
author_sort Рабінович, П.М.
title Вітчизняна філософсько-правова і загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори
title_short Вітчизняна філософсько-правова і загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори
title_full Вітчизняна філософсько-правова і загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори
title_fullStr Вітчизняна філософсько-правова і загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори
title_full_unstemmed Вітчизняна філософсько-правова і загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори
title_sort вітчизняна філософсько-правова і загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2004
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/9666
citation_txt Вітчизняна філософсько-правова і загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори / П.М. Рабінович // Проблеми філософії права. — 2004. — Т. II. — С. 218-219. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT rabínovičpm vítčiznânafílosofsʹkopravovaízagalʹnoteoretičnaûrisprudencíâvitokijfundatori
first_indexed 2025-07-02T11:53:19Z
last_indexed 2025-07-02T11:53:19Z
_version_ 1836535984802496512
fulltext 218 Проблеми філософії права. – 2004. – Том II. РЕЦЕНЗІЇ © 2004 р. П. М. Рабінович Львівський національний університет імені Івана Франка ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА І ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ЮРИСПРУДЕНЦІЯ: ВИТОКИ Й ФУНДАТОРИ “Українська юридична думка” – якби такий ви- слів довелося прочитати у нашій країні за радянсь- ких часів, то його автор ризикував би наразитись на неабиякі проблеми. Та часи міняються. Історія, як то кажуть, усе розставляє по своїх місцях. І ось з’явився “первісток” унікального шести- томного видання, яке має відтворити саме її – колись обмежувану, подекуди замовчувану чи навіть заборонювану – українську юридичну ду- мку. Перший том її “Антології” містить опубліко- вані протягом трьох попередніх століть праці з базових, методологічно визначальних наук у системі правознавства [1]. Констатуймо відразу: за умов сучасного пе- реоцінювання наукових доктрин і напрямів віт- чизняного загальнотеоретичного правознавства та його методології корисність цієї праці пере- оцінити неможливо. Вирішальним чинником, що уможливив її підготовку й опублікування, стало, безперечно, утвердження незалежної де- мократичної української держави. Проте це чин- ник не єдиний: “Антологію” можна вважати пе- вним підсумком, своєрідним “вінцем” десятирі- чних пошуків і зусиль, спрямованих на створен- ня повної й об’єктивної історії формування та розвитку українського правознавства∗. Резуль- тати цієї роботи знаходили відображення у мо- нографічних і довідкових працях історико- наукознавчого характеру, а також використо- вувались у курсах з історії української правової думки, вперше запроваджуваних з середини 90-х років у провідних вищих юридичних навчальних закладах Львова, Харкова і Києва. Усе це сприяло накопиченню матеріалів і формуванню передумов для створення книги, якій присвячено ці нотатки. ∗ Ідеться про дослідження Т. Андрусяка, В. Бачиніна, Г. Демиденка, О. Копиленка, М. Костицького, Б. Кухти, О. Мироненка, В. Потульницького, Ю. Римаренка, О. Скакун, В. Сокуренка, В. Тимошенко, І. Усенка та ін. Яке значення для розвитку вітчизняної право- вої науки матиме дана книга – докладну відпо- відь на це запитання вміщено у ґрунтовному “Нарисі історії розвитку загальної теорії дер- жави і права, філософії та енциклопедії права”, написаному упорядниками й відповідальними редакторами даного тому – доктором юридич- них наук В. Д. Бабкіним та кандидатом юриди- чних наук І. Б. Усенком (с. 9-43). І цю відпо- відь навряд чи можна чимось доповнити у стислих рамках рецензії. (До речі, не можна не відзначити, що цей “Нарис” є сам по собі монографічним історико-наукознавчим твором, у якому особливо важливою видається характе- ристика закономірностей і тенденцій розвитку вітчизняної юридичної науки). А ось на що хотілося б звернути увагу, так це на ті проблеми, яких не могли оминути (а отже – й так чи інакше не розв’язувати) упорядники “Антології”. Перша. Критерії відбору вчених, чиї праці за- слуговують на те, аби уособлювати українську юридичну думку. Визначаючи такі критерії, мабуть, не можна не спиратись на певні – об’єктивовані чи хоча б “імпліцитні” – уявлення (положення) щодо національної ідентифікації будь-яких духовно-іде- ологічних феноменів взагалі і гуманітарних та су- спільних наук зокрема. Не претендуючи на безза- перечність, дозволимо собі висловити з цього при- воду деякі міркування. У суто етнічному аспекті національність (на- ціональна належність) людини – це об’єктивний результат передусім її реальної конкретно-істо- ричної соціалізації. Він виявляється в основному в її соціально (а не біологічно) зумовлених, тобто “вирощених” певним соціумом (а не генами) властивостях. Саме внаслідок цього, по-перше, навряд чи може існувати єдиний, уніфікований еталон (універсальний набір показників) належ- ності людини до певної нації, особливо якщо окремі її частини протягом значного періоду іс- нували у суттєво відмінних соціальних умовах. У П. М. Рабінович Проблеми філософії права. – 2004. – Том II. 219 цьому випадку можна говорити про різновиди певної нації (етносу), які є історично рівнознач- ними і не можуть порівнюватися, а тим більше протиставлятись один одному з погляду націона- льної “чистоти”. А по-друге, людина, яка пере- буває, особливо з дитинства, у багатонаціона- льному середовищі, може засвоювати різні ет- нокультурні ролі, надбання, здатна ставати но- сієм декількох (хоч і у різних “дозах”) націона- льно-культурних особливостей, менталітетів. Тому особи, які є носіями властивостей кількох націй (“бінаціонали”), були й нині існують у ба- гатьох країнах, у тому числі й в Україні. Зважаючи на сказане, можна констатувати, що серед вісімнадцяти “учасників” першого тому “Антології” (Я. Козельський, С. Десниць- кий, П. Лодій, К. Неволін, С. Пахман, М. Реннен- кампф, М. Хлєбніков, М. Ковалевський, М. Чижов, Є. Трубецькой, М. Гредескул, Б. Кістяківський, М. Палієнко, С. Дністрянський, А. Фатєєв, Ф. Та- рановський, Є. Спекторський, О. Жилін.) немає таких, які – так чи інакше – не належали б до представників загальнотеоретичного блоку юриспруденції української (хоча зазвичай праці багатьох з них небезпідставно включа- ються й до “хрестоматій”, “антологій”, “бібліо- тек” російського загальнотеоретичного право- знавства, що інтенсивно видаються нині у Мо- скві та Санкт-Петербурзі). Друга. Забезпечення належної повноти пред- ставлення в “Антології” цієї частини українсь- кого правознавства в усій розмаїтості, “стро- катості” її змістових складових. Задля цього, вважаємо, першочергово має братись до уваги такий показник, як значимість, впливовість праць того чи іншого автора (а іноді, можливо, й оригінальність, самобутність обстоюваних ним поглядів). Однозначно схвалюючи “набір” учених, чиї праці внесено до рецензованого тому “Антоло- гії”, можна водночас зазначити, що він міг би бути більш повним, якби до нього увійшли фра- гменти книг М. Грушевського (“Початки грома- дянства (генетична соціологія)”. – Відень, 1921), Р. Бабуна (“Загальна наука про право та дер- жаву”. – Київ, 1927), В. Старосольського (“Полі- тичне право”. – Подебради, 1933-1934), Л. Бича (“Загальна наука права”. – Подебради, 1934), Л. Окіншевича (“Вступ до науки про право і державу”. — Мюнхен, 1949). Ясна річ, розширення кола джерел, які за- слуговували на включення до збірки, може об- межуватись, так би мовити, її обсяговими мо- жливостями. Та саме у зв’язку з цим постає й третя проблема: в якому обсязі мають відтво- рюватись твори, вміщені в “Антології”? Вида- ється, що цей обсяг повинен бути необхідним і достатнім для того, аби читач зміг дістати чі- тке уявлення насамперед про а) вихідні, світо- глядно-методологічні й філософсько-правові позиції автора і б) зміст і аргументи на під- тримку тієї доктрини (концепції), яку цей ав- тор поділяє чи пропонує. З огляду на це, ми не впевнені, що у даному томі виправдане, скажімо, відтворення урив- ків з чотирьох праць Є. Спекторського (а на це знадобилось 80 сторінок), у тому числі – з його книги “Проблема социальной физики в XVII столетии”, яка має здебільшого істо- рико-соціально-філософський характер. Чи не доречніше було б використати відповідний “ли- стаж” для публікації творів хоча б декотрих з тих учених, про яких щойно йшлося? А втім, усі висловлені тут міркування й по- бажання мають здебільшого рекомендаційно- конструктивний характер; якісь із них, мож- ливо, стануть у пригоді упорядникам наступ- них томів “Антології”. Підсумовуючи ж загальне враження від ре- цензованої книги, на додаток до оцінки, викла- деної вище, зауважимо: започаткувавши істо- рично значущу для української юриспруденції справу, Інститут держави і права ім. В. М. Ко- рецького ще раз переконливо продемонстрував фундаментальність результатів своєї діяльності – властивість, якою й має відзначатись проду- кція дослідницьких установ Національної ака- демії наук України. Список літератури 1. Антологія української юридичної думки. Том 1. Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / Редкол.: Шемчушенко Ю. С. (голова) та ін. Упорядники: Бабкін В. Д., Усенко І. Б., Пархоменко Н. М. – К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2002. – 568с.