Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії

Розроблено вимоги та критерії радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії, які, за умови дотримання їх ліцензіатом, гарантуватимуть належний рівень радіаційного захисту, сприятимуть підвищенню ефективності ліцензува...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Богорад, В.І., Литвинська, Т.В., Бєлов, Я.Ю., Носовський, А.В., Слепченко, О.Ю., Чуприна, С.В., Тріпайло, Р.Ф.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України 2013
Schriftenreihe:	Ядерна та радіаційна безпека
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97464
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії / В.І. Богорад, Т.В. Литвинська, Я.Ю. Бєлов, А.В. Носовський, О.Ю. Слепченко, С.В. Чуприна, Р.Ф. Тріпайло // Ядерна та радіаційна безпека. — 2013. — № 2. — С. 49-53. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-97464
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-974642016-03-29T03:02:46Z Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії Богорад, В.І. Литвинська, Т.В. Бєлов, Я.Ю. Носовський, А.В. Слепченко, О.Ю. Чуприна, С.В. Тріпайло, Р.Ф. Розроблено вимоги та критерії радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії, які, за умови дотримання їх ліцензіатом, гарантуватимуть належний рівень радіаційного захисту, сприятимуть підвищенню ефективності ліцензування й нагляду за провадженням цієї діяльності. Разработаны требования и критерии радиационной безопасности циклотронного производства изотопов и их применения в диагностике методом позитрон-эмиссионной томографии, которые, при условии соблюдения их лицензиатом, гарантируют надлежащий уровень радиационной защиты, будут способствовать повышению эффективности лицензирования и надзора за осуществлением этой деятельности. Requirements and criteria for radiation safety of cyclotron production of isotopes and their use in diagnostics with positron emission tomography have been developed. Compliance with these requirements and criteria by the licensee will ensure a proper level of radiation protection and improve the licensing process and its supervision. 2013 Article Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії / В.І. Богорад, Т.В. Литвинська, Я.Ю. Бєлов, А.В. Носовський, О.Ю. Слепченко, С.В. Чуприна, Р.Ф. Тріпайло // Ядерна та радіаційна безпека. — 2013. — № 2. — С. 49-53. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2073-6231 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97464 621.039:615.849 uk Ядерна та радіаційна безпека Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розроблено вимоги та критерії радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії, які, за умови дотримання їх ліцензіатом, гарантуватимуть належний рівень радіаційного захисту, сприятимуть підвищенню ефективності ліцензування й нагляду за провадженням цієї діяльності.
format	Article
author	Богорад, В.І. Литвинська, Т.В. Бєлов, Я.Ю. Носовський, А.В. Слепченко, О.Ю. Чуприна, С.В. Тріпайло, Р.Ф.
spellingShingle	Богорад, В.І. Литвинська, Т.В. Бєлов, Я.Ю. Носовський, А.В. Слепченко, О.Ю. Чуприна, С.В. Тріпайло, Р.Ф. Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії Ядерна та радіаційна безпека
author_facet	Богорад, В.І. Литвинська, Т.В. Бєлов, Я.Ю. Носовський, А.В. Слепченко, О.Ю. Чуприна, С.В. Тріпайло, Р.Ф.
author_sort	Богорад, В.І.
title	Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії
title_short	Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії
title_full	Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії
title_fullStr	Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії
title_full_unstemmed	Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії
title_sort	розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії
publisher	Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України
publishDate	2013
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97464
citation_txt	Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії / В.І. Богорад, Т.В. Литвинська, Я.Ю. Бєлов, А.В. Носовський, О.Ю. Слепченко, С.В. Чуприна, Р.Ф. Тріпайло // Ядерна та радіаційна безпека. — 2013. — № 2. — С. 49-53. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Ядерна та радіаційна безпека
work_keys_str_mv	AT bogoradví rozrobkavimogíkriteríívzradíacíjnoíbezpekiciklotronnogovirobnictvaízotopívtaíhzastosuvannâvdíagnosticímetodompozitronemísíjnoítomografíí AT litvinsʹkatv rozrobkavimogíkriteríívzradíacíjnoíbezpekiciklotronnogovirobnictvaízotopívtaíhzastosuvannâvdíagnosticímetodompozitronemísíjnoítomografíí AT bêlovâû rozrobkavimogíkriteríívzradíacíjnoíbezpekiciklotronnogovirobnictvaízotopívtaíhzastosuvannâvdíagnosticímetodompozitronemísíjnoítomografíí AT nosovsʹkijav rozrobkavimogíkriteríívzradíacíjnoíbezpekiciklotronnogovirobnictvaízotopívtaíhzastosuvannâvdíagnosticímetodompozitronemísíjnoítomografíí AT slepčenkooû rozrobkavimogíkriteríívzradíacíjnoíbezpekiciklotronnogovirobnictvaízotopívtaíhzastosuvannâvdíagnosticímetodompozitronemísíjnoítomografíí AT čuprinasv rozrobkavimogíkriteríívzradíacíjnoíbezpekiciklotronnogovirobnictvaízotopívtaíhzastosuvannâvdíagnosticímetodompozitronemísíjnoítomografíí AT trípajlorf rozrobkavimogíkriteríívzradíacíjnoíbezpekiciklotronnogovirobnictvaízotopívtaíhzastosuvannâvdíagnosticímetodompozitronemísíjnoítomografíí
first_indexed	2025-07-07T05:02:43Z
last_indexed	2025-07-07T05:02:43Z
_version_	1836963138123071488
fulltext	ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 2(58).2013 49 Р озвиток сучасних медичних технологій із засто- суванням як простих радіонуклідних джерел іоні- зуючого випромінювання (ДІВ), так і складних установок з їх виробництва, обумовлює необхід- ність у регулюючих вимогах, які встановлюють певні обмеження зазначеної діяльності з метою захисту персоналу та населення з урахуванням медичних потреб пацієнтів. Розробляючи такі вимоги, за основу бралися сучасні наукові знання й технологічні напрацювання у сфері ра- діаційних технологій та ядерної медицини, міжнародний і вітчизняний досвід застосування позитрон-емісійної то- мографії (ПЕТ-технологій), сучасна нормативно-правова база з використання ДІВ. Розглядалися питання проек- тування та розміщення установок ПЕТ-технологій, орга- нізаційні заходи з радіаційного захисту, дозиметричного контролю, поводження з радіоактивними відходами (РАВ), аварійного планування тощо. Проектування та розміщення циклотронного виробни- цтва ізотопів та приміщень для діагностики методом ПЕТ- технологій. Циклотронне виробництво ізотопів та при- міщення для діагностики методом ПЕТ-технологій розміщуються ліцензіатом відповідно до проекту, розро- бленого та погодженого в установленому законодавством порядку. При цьому проекти будівництва та реконструкції циклотронного виробництва ізотопів і приміщень для діа- гностики методом ПЕТ-технологій підлягають державній експертизі ядерної та радіаційної безпеки в установленому законодавством порядку. Циклотронне виробництво ізотопів розташовують в окремій будівлі або окремому корпусі з урахуванням типу циклотрона: циклотрон з власним захистом або неекрано- ваний циклотрон. Неекранований циклотрон розміщують у спеціально відведеному бетонному сховищі — бункері. Забороняється розміщення циклотронного виробни- цтва ізотопів та приміщень для діагностики методом ПЕТ- технологій у житлових будинках та дитячих закладах. Заходи із захисту передбачаються вже на етапі проекту- вання установки, при цьому конструкція установки має за- довольняти будівельним нормам, враховувати вимоги з раді- аційної безпеки та вимоги до фармацевтичного виробництва. Зокрема, вентиляція установки циклотронного ви- робниц тва ізотопів конструюється так, щоб приміщення з циклотроном (бункер) мало найнижчий тиск у будівлі, «гаряча» лабораторія — більш високий тиск, інші оточу- ючі приміщення — найвищий тиск. У проекті установки передбачається єдиний для персоналу вхід і вихід, облад- наний санпропускником та саншлюзом. Всі приміщення, технологічно пов’язані з експлуата- цією установки, розміщують в єдиному комплексі на су- міжних площах або на максимально близькій відстані одне від одного. Склад, кількість і розміри приміщень визнача- ються на стадії проектування й залежать від призначення, обсягу й характеру виконуваних робіт. Усі вакуумні лінії циклотронного виробництва ізотопів повинні мати холодні пастки або фільтри для запобігання радіоактивному забрудненню. У проекті установки циклотронного виробництва ізо- топів закладається приміщення зберігання газових бало- нів, доступ до якого забезпечують ззовні. В лінії постачан- ня токсичних газів використовуються коаксіальні труби. Водень постачається в металевих балонах з іскрогасника- ми. Газові балони розташовуються в безпосередній близь- кості до циклотрона, але не всередині бункера. «Гарячі» камери повинні бути герметичними, з гладкими внутрішніми поверхнями, зробленими з нержавіючої сталі. УДК 621.039:615.849 В. І. Богорад1, Т. В. Литвинська1, Я. Ю. Бєлов1, А. В. Носовський1, О. Ю. Слепченко1, С. В. Чуприна2, Р. Ф. Тріпайло3 1 Державний науково-технічний центр   з ядерної та радіаційної безпеки, м. Київ, Україна 2 ТОВ «Фізар», м. Київ, Україна 3 Державна інспекція ядерного регулювання України,  м. Київ, Україна Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон- емісійної томографії Розроблено  вимоги  та  критерії  радіаційної  безпеки  циклотрон- ного  виробництва  ізотопів  та  їх  застосування  в  діагностиці  методом  позитрон-емісійної томографії, які, за умови дотримання їх ліцензіатом,  гарантуватимуть  належний  рівень  радіаційного  захисту,  сприятимуть  підвищенню  ефективності  ліцензування  й  нагляду  за  провадженням  цієї діяльності. К л ю ч о в і   с л о в а:  радіаційний  захист,  позитрон-емісійна  томографія, ПЕТ-технології, джерела іонізуючого випромінювання.  В. И. Богорад, Т. В. Литвинская, Я. Ю. Белов, А. В. Носовский,  А. Ю. Слепченко, С. В. Чуприна, Р. Ф. Трипайло Разработка требований и критериев радиационной безопасности циклотронного производства изотопов и их применение в диагностике методом позитрон- эмиссионной томографии Разработаны требования и критерии радиационной безопасности  циклотронного производства изотопов и их применения в диагностике  методом  позитрон-эмиссионной  томографии,  которые,  при  условии  соблюдения их лицензиатом, гарантируют надлежащий уровень ради- ационной  защиты,  будут  способствовать  повышению  эффективности  лицензирования и надзора за осуществлением этой деятельности. К л ю ч е в ы е   с л о в а:  радиационная  защита,  позитрон-эмисси- онная  томография,  ПЭТ-технологии,  источники  ионизирующего  излу- чения. © В. І. Богорад, Т. В. Литвинська, Я. Ю. Бєлов, А. В. Носовський, О. Ю. Слепченко, С. В. Чуприна, Р. Ф. Тріпайло, 2013 50 ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 2(58).2013 В. І. Богорад, Т. В. Литвинська, Я. Ю. Бєлов, А. В. Носовський, О. Ю. Слепченко, С. В. Чуприна, Р. Ф. Тріпайло Як захисні матеріали «гарячих» камер, для захисту персо- налу від гамма-випромінювання використовують різні види бетону, свинцю, свинцевого скла, сталі й збідненого урану. Робочі поверхні всередині бункера або в області, що без- посередньо примикає до нього, повинні бути стійкими до хімічного впливу, гладкими й такими, що легко дезак- тивуються та не генерують пилу, підлога бункера — твер- дою, гладкою, пофарбованою або з епоксидним покриттям, легко митися. Проектна документація на циклотронне виробництво ізотопів має містити інформацію про характеристики сис- теми водоохолодження, схему установки блокуючих при- строїв на вході до приміщення циклотрона, характеристики пучків випромінювання, характеристики конструкційних матеріалів, рекомендовану схему розміщення циклотрона з зазначенням товщини біологічного захисту, а також опис можливих аварій і заходів щодо їх попередження та змен- шення наслідків. Планування приміщень та біологічного захисту для ци- клотронного виробництва ізотопів і діагностики методом ПЕТ-технологій. Склад приміщень для установки ци- клотронного виробництва ізотопів залежить від виду за- планованої роботи та кількості працюючого персоналу. Обов’язково передбачаються сховища РФП (радіо-фарма- цевтичних препаратів) та РАВ, лабораторії для обробки матеріалів, приміщення синтезу РФП і контролю якості, приміщення зберігання газових балонів, офісні примі- щення для ведення обліку та обробки результатів. Поза лабораторними приміщеннями передбачаються окремі місця для приймання їжі. У плануванні установки циклотронного виробництва ізотопів враховують шляхи переміщення радіоактивних матеріалів і людей на об’єкті. Планування приміщень циклотронного виробництва ізотопів розглядають у кон- тексті послідовності технологічних операцій. Приміщення повинні розташовуватися в безпосередній близькості від усіх місць, де виконуються операції в ланцюгу виробни- цтва РФП. Інший підхід полягає у використанні екранова- них транспортних систем для переміщення радіоізотопів з однієї зони в іншу без контакту з людиною. Вікно в стіні є ефективним засобом такого переміщення, зводячи до мі- німуму ймовірність поширення забруднення. Простір «гарячої» лабораторії циклотронного виробни- цтва ізотопів фізично відокремлюють від простору робо- чих місць інших працівників, офісних приміщень та місць приймання їжі. Виходячи з лабораторії, працівники не повинні перетинати зону, де використовуються небез- печні матеріали. Створюється видимий поділ між лабора- торними та нелабораторними приміщеннями, наприклад за допомогою різних підлогових покриттів. У зонах з авто- клавами передбачається достатньо місця, щоб мати доступ до них для технічного обслуговування. Дренажні системи автоклава мають запобігати або мінімізувати затоплення та пошкодження підлоги. Трубопроводи, якими радіоактивні гази й рідини пере- даються з циклотрона до «гарячої» лабораторії, розміщу- ють у захисних оболонках. Ці лінії мають бути захищені так, щоб рівні радіації під час транспортування не пере- вищували фонових рівнів. Радіоактивні матеріали також можуть переміщуватися в екранованих контейнерах. До складу приміщень для діагностики методом ПЕТ- технологій входять «гаряча» лабораторія для зберігання РФП, калібрування та дозування, сховище РАВ і окрема зона, де пацієнти отримують ін’єкції та проходять витримку. Зона, призначена для відвідування тільки персоналом, має бути доступною без проходження ним через зони з ви- сокою активністю. Пацієнти повинні мати можливість вхо- дити до відділення та покидати його без проходження че- рез зони, призначені для відвідування тільки персоналом. Схема приміщень проектується з урахуванням пересу- вання пацієнта відповідно до етапів обстеження. Маршрут виходу пацієнтів після сканування планується так, щоб, за можливістю, пацієнти залишали лікарню швидко, не проходячи через інші відділення або зони скупчення людей. Бажано передбачити наявність кімнати для опиту- вання та кімнати очікування. Для діагностики методом ПЕТ-технологій передбача- ється затишна та затемнена зона ін’єкцій (витримки): за- лежно від особливостей ПЕТ/КТ-сканера вона має до чо- тирьох кімнат, де пацієнтів ізолюють на час процедур. Зона витримки потребує високого рівня захисту, в кожній кімнаті встановлюють розкладне крісло для пацієнта, сто- лик на коліщатках для інструментів та захищену урну для сміття. Принаймні одну з кімнат витримки пристосову- ють під розміщення в ній візка або носилок для пацієнта. Для дистанційного моніторингу пацієнтів та забезпечення зниження доз персоналу в кімнатах витримки встановлю- ють систему відеоспостереження. Мінімальні вимоги до розмірів кімнати сканування ви- значають у проектній документації постачальника. ПЕТ/КТ- сканер розміщують так, щоб гентрі був спрямований на дальню від консолі стіну процедурної. ПЕТ/КТ-сканер відокремлюється від кімнати сканування свинцево-скля- ними вікнами. Забезпечується наявність засобів нагля- ду за пацієнтом та засобів підтримки мовного контакту з пацієнтом. Для біологічного захисту приміщень ПЕТ-установок використовують матеріали, що найефективніше послаб- люють первинне, гамма- та нейтронне випромінювання і забезпечують найменший вихід вторинного випроміню- вання (гальмівного, нейтронного тощо) та його послаблен- ня. Розраховуючи біологічний захист циклотрона, беруть до уваги тип циклотрона, енергії та тип частинок і міше- ней, що використовимуться. Усі зони будівлі, де розміщується ПЕТ-установка, ма- ють бути оцінені з точку зору захисту, включаючи при- міщення, розміщені над та під кімнатами, де пацієнти отримують ін’єкції, проходять витримку та скануються. У розрахунках біологічного захисту враховують вплив від численних джерел, розміщених поблизу від кожної зони перебування. Матеріали біологічного захисту (свинець, залізо та бетон) вибирають за їхньою вартістю, масою та можливістю застосування захисних матеріалів різної товщини на різних ділянках. Пусконалагоджувальні, ремонтні роботи та технічне об- слуговування. Послуги щодо пусконалагоджувальних ро- біт, ремонту, технічного обслуговування циклотрона та ПЕТ/(ПЕТ/КТ)-сканерів можуть надаватися ліцензіату ви- робником, постачальником або іншими суб’єктами діяль- ності в разі наявності у них ліцензії на провадження діяль- ності з використання ДІВ у частині виконання цих робіт. Ліцензіат забезпечує проведення пусконалагоджуваль- них робіт згідно з відповідною програмою до введення циклотрона в експлуатацію. Роботи охоплюють налаго- джування систем радіаційного контролю, блокування, сигналізації та вентиляції приміщень циклотрона. Пусконалагоджувальні або ремонтні роботи на цикло- троні здійснюються за умови проведення індивідуального ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 2(58).2013 51 Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування дозиметричного контролю персоналу, залученого до вико- нання цих робіт, з використанням усіх необхідних засо- бів захисту та під наглядом служби радіаційної безпеки ліцензіата. На номінальний режим роботи циклотрон виводять поетапно. На кожному етапі вимірюють рівні випромі- нювання на зовнішніх поверхнях біологічного захисту, уточнюють розміри контрольованої зони. Після виходу на стабільний робочий режим при максимальних проект- них потоках нейтронів вимірюють розподіл полів випро- мінювання за біологічним захистом і в суміжних з цикло- троном приміщеннях. Ліцензіат забезпечує технічний огляд циклотронів згід- но з вимогами, встановленими виробником, але не рідше одного разу на рік. Технічна документація на циклотрон має містити перелік параметрів, які підлягають контро- лю, допустимі похибки вимірювання параметрів, методи- ки вимірювання, періодичність контролю. Забороняється експлуатація циклотрона, що не пройшов випробування відповідно до технічної документації після ремонту та ін- ших технічних змін, проведених на цих установках. Ліцензіат встановлює перелік та періодичність про- ведення тестів з контролю якості та калібрування систем ПЕТ/(ПЕТ/КТ)-сканерів. Зокрема, лазери гентрі ПЕТ/КТ- ска нерів, перевіряють щоденно, якщо за результатами ПЕТ/КТ сканування планують лікування методами радіа- ційної терапії. Експлуатація. До експлуатації циклотрона та ПЕТ/ (ПЕТ/КТ)-сканерів допускається персонал, що має ква- ліфікаційні документи встановленого державного зразка, пройшов навчання та перевірку знань з питань радіаційної безпеки, стажування та інструктаж на робочому місці. Ліцензіат забезпечує сертифікацію ПЕТ/(ПЕТ/КТ)- сканерів, а також РФП та методів радіаційної діагности- ки відповідно до встановленого законодавством порядку. Технічна документація виробника повинна бути перекла- дена на державну мову. Ліцензіатом розробляється відповідна організацій- но-розпорядча документація (програма дозиметричного контролю, положення про службу радіаційної безпеки, ін- струкції з експлуатації обладнання, аварійний план, наста- нова з якості) та призначаються відповідальні за радіацій- ну безпеку та дозиметричний контроль. Ліцензіат, що провадить діяльність з циклотронно- го виробництва ізотопів та діагностики методом ПЕТ- технології, повинен мати додатково ліцензію на медичну практику. У циклотронному виробництві ізотопів та діагностики методом ПЕТ-технологій мають виконуватися такі заходи безпеки: на зовнішній поверхні дверей циклотрона, на границях контрольованої зони розміщуються знак радіаційної не- безпеки та інші попереджувальні маркування відповідно до чинних стандартів; пульт керування та входу в бункер циклотрона та пульт керування ПЕТ/(ПЕТ/КТ)-сканера облаштовуються по- переджувальними світловими сигналами, що автоматично вмикаються у разі активування роботи; до роботи допускається персонал, віднесений до катего- рії А згідно з НРБУ-97 [1], що пройшов інструктаж та має індивідуальні дозиметри; до контрольованої зони обмежується доступ осіб, не пов’язаних безпосередньо з роботою на циклотроні або ПЕТ/(ПЕТ/КТ)-сканері. Радіаційно-небезпечні роботи виконуються лише за нарядом-допуском. Ліцензіат інформує працівників про радіаційну обстановку в зоні проведення радіаційно- небезпечних робіт, вимоги безпеки для цієї зони, поря- док радіологічного контролю, захисні засоби, інструменти, технологічні лінії обслуговування. Використання радіаційно чистих інструментів або об- ладнання в забруднених зонах мінімізують, облаштовуючи місця зберігання забруднених інструментів. У всіх місцях, де зберігається, обробляється чи викорис- товується в синтезі радіоактивний матеріал, застосовують екранування, у разі потреби — тимчасове екранування, при цьому мають бути оцінені ефекти додаткового навантажен- ня від тимчасового захисту на системи та компоненти. Персонал, задіяний на радіаційно-небезпечних робо- тах, перевіряють на предмет радіоактивного забруднення. Для забезпечення потрібної відстані до радіоактивних матеріалів застосовують засоби дистанційної обробки, всі технологічні операції з підготовки РФП до введення їх в організм пацієнта проводять у витяжних шафах на лото- ках і піддонах зі слабосорбуючих матеріалів. Посудини й флакони з радіоактивними розчинами по- винні мати етикетки з чітким найменуванням РФП і його активністю на визначений час. Сумарна активність радіо- активних матеріалів на робочому місці має бути мінімаль- но необхідною для роботи. Організацію робіт з діагностики методом ПЕТ-техно- логій з відкритими ДІВ скеровують на скорочення три- валості перебування персоналу в полі іонізуючого ви- промінювання, збільшення відстаней між працюючими й джерелами та мінімізацію РАВ, що утворюються під час технологічних операцій. Кваліфікація персоналу. Ліцензіат встановлює вимо- ги до кваліфікації персоналу, забезпечує його навчання та підвищення кваліфікації, а також перевірку знань з пи- тань радіаційної безпеки. У процесі навчання персоналу, який зазнає професій- ного опромінення, мають розглядатися конкретні питан- ня, пов’язані з робочим завданням і потенційною небез- пекою працівників. Для осіб, які за специфікою своєї роботи можуть прово- дити короткий час в зонах, де можливий радіаційний вплив, має бути надана основна інформація про будь-які небезпеч- ні випадки й профілактичні заходи. Члени постійно діючої комісії з перевірки знань з пи- тань радіаційної безпеки, відповідальні посадові особи та персонал ліцензіата не рідше одного разу на три роки проходять навчання та перевірку знань в організації, що має погоджену з Державною інспекцією ядерного ре- гулювання України (Держатомрегулювання України) про- граму навчання з питань радіаційної безпеки. Ліцензіат забезпечує належну кваліфікацію та підготов- ку медичного персоналу, достатню для виконання медичних процедур, що підтверджується документом встановленого державного зразка про категорію лікаря, а також запро- ваджує заходи щодо проходження персоналом стажування у виробника циклотрона та в провідних медичних закладах, зокрема за кордоном. Ліцензіат забезпечує отримання допуску до виконан- ня особливих робіт відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки для надання фізичним особам до- пуску до виконання особливих робіт на ядерних уста- новках з ядерними матеріалами, радіоактивними відхо- дами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, 52 ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 2(58).2013 В. І. Богорад, Т. В. Литвинська, Я. Ю. Бєлов, А. В. Носовський, О. Ю. Слепченко, С. В. Чуприна, Р. Ф. Тріпайло затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.97 № 1471 [1]. Радіаційний захист персоналу та пацієнтів. Ліцензіат забезпечує проведення дозиметричного контролю для планування захисних заходів з метою оптимізації доз персоналу [2]. Персонал забезпечується необхідними та достатніми засобами захисту з урахуванням типу, кількості та актив- ності ізотопів, що виробляються, типу обладнання, спе- цифіки виконуваних робіт, охоплюючи ремонт та технічне обслуговування. Ліцензіат установлює контрольні рівні й узгоджує їх з державними регулюючими органами [3]. Випадки перевищення контрольних рівнів мають розслідувати- ся персоналом служби радіаційної безпеки ліцензіата з оформленням результатів розслідування, а причини цих випадків — усуватися. Ліцензіат визначає межі контрольованої зони та зони спостереження. До контрольованої зони з циклотронного виробництва ізотопів належать приміщення циклотрона та «гарячої» лабораторії, до контрольованої зони з діагнос- тики методом ПЕТ-технологій — приміщення, де отри- мують, калібрують, фасують РФП та вводять їх пацієн- там, кімнати витримки та приміщення процедурної ПЕТ/ (ПЕТ/КТ)-сканера. Ліцензіат забезпечує радіаційний захист пацієнта шля- хом досягнення максимальної користі від радіологічних процедур і мінімізації радіаційного збитку, за безумовної переваги користі над шкодою. Потреба в діагностиці мето- дом ПЕТ-технологій обґрунтовується лікарем на підставі медичних показань. Відповідальними за радіаційний захист пацієнтів під час проведення медичного опромінення є особи, які за- ймаються медичною практикою, пов’язаною з опромі- ненням людини. Пацієнти забезпечуються необхідними та достатніми засобами захисту з урахуванням типу об- ладнання та виконуваних процедур. РФП, методика процедури та найменша можлива актив- ність РФП вибираються лікарем індивідуально для кож- ного пацієнта, виходячи з клінічних показань і рекомен- дованих рівнів медичного опромінення. Відповідальним за контроль та перевірку поглиненої пацієнтом дози є лі- кар. Приписана доза та всі параметри, які враховуються в разі опромінення, фіксуються в індивідуальній картці пацієнта. Пацієнти мають попередньо отримати інформацію про призначену радіодіагностичну процедуру та про змогу від- мовитися від неї, правила поведінки під час і після про- цедури, можливий негативний вплив іонізуючого випро- мінювання на здоров’я. Ліцензіат запроваджує систему ідентифікації пацієнтів та реєстрації доз, розробляє інструкції з поведінки пацієн- тів та осіб, що їх супроводжують. Ліцензіат забезпечує проведення дозиметричного контролю згідно з програмою, яка розробляється на етапі проектування установки, та визначає обсяг, періодичність, місця й засоби контролю. Дозиметричний контроль здій- снюється службою радіаційної безпеки з можливим за- лученням сторонньої організації, що має відповідний до- звіл закладу Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України. Персонал має носити індивідуальні дозиметри так, щоб вони відображали радіаційний вплив на все тіло. Відомості щодо доз на шкіру, кришталик ока й кінцівки повинні представлятися окремо, якщо вони контролюються. Дозу зовнішнього опромінення ліцензіат контролює термолю- мінесцентними дозиметрами, еквівалентні дози опромі- нення кистей рук у процедурних медсестер та інших пра- цюючих з радіоактивними матеріалами — перстеневими термолюмінесцентними дозиметрами. Дозиметри прямого зчитування видають працівникам, якщо вони працюють у зоні, де можна отримати значну (10 % річного ліміту) дозу зовнішнього опромінення за один робочий день. Ліцензіат запроваджує контроль доз внутрішнього опромінення персоналу, який може отримати дозу внут- рішнього опромінення більше за 1 мЗв на рік. У встановленому законодавством порядку ліцензіат здійснює облік отриманих персоналом індивідуальних доз опромінення, зокрема річних доз та доз, отриманих за весь період професійної діяльності. Радіометричне, дозиметричне та інше обладнання, охоплюючи обладнання для калібрування, має відповіда- ти сфері вимірювань, проходити метрологічну атестацію та державну перевірку в установленому законодавством порядку. Аварійний план. Аварійний план, що розробляється лі- цензіатом, має містити прогноз можливих радіаційних і не- радіаційних аварій, порядок реагування та інформування у разі їх виникнення, порядок ліквідації радіаційної аварії, заходи й засоби радіаційного захисту персоналу та пацієн- тів, інформацію про необхідні медичні заходи у разі аварій- ного опромінення персоналу та пацієнтів. Ліцензіат вживає усіх можливих організаційно-розпо- рядчих заходів, щоб унеможливити опромінення як пер- соналу, так і пацієнтів вище встановлених дозових лімітів для відповідної категорії осіб. У разі виникнення будь-якої ситуації або обставин, які призвели чи можуть призвести до порушень норм і правил з радіаційної безпеки, ліцензіат протягом доби інформує Держатомрегулювання України та відповідну Державну регіональну інспекцію з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання України (далі — Держінспекцію). Заходи щодо ліквідації наслідків радіаційних аварій залежать від характеру, поширеності та інших конкретних обставин аварії та встановлюються інструкцією з попе- редження радіаційних аварій і дій персоналу в аварійних ситуаціях. Ліцензіат розслідує причини та обставини порушень, що призвели чи можуть призвести до радіаційної аварії у разі виявлення дефектів біологічного захисту, опромінен- ня персоналу та пацієнтів вище встановленого рівня, та по- дає протягом десяти днів до регіональної Держінспекції письмовий звіт про результати розслідування. Ліцензіат забезпечує ліквідацію наслідків аварії, ви- конання коригувальних та попереджувальних заходів. Роботи поновлюються тільки за рішенням регіональної Держінспекції. Поводження з радіоактивними відходами. Проводячи ді- яльність з циклотронного виробництва ізотопів, ліцензі- ат повинен розробити та впровадити програму мініміза- ції РАВ, якою передбачається запровадження обмеження матеріалів, що надходять до контрольованої зони, заміна матеріалів, де це можливо, на матеріали, придатні до по- вторного використання після їх дезактивації, застосування резервного набору інструментів у забрудненій зоні тощо. Основними джерелами відходів є використані міше- ні, хімічні речовини для їх обробки, а також використані під час ін’єкції РФП ватні тампони, марлеві подушечки, ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 2(58).2013 53 Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування хірургічні рукавички, одноразові шприци, порожні фла- кони від РФП. РАВ потрібно зібрати й передати для за- хоронення на спеціалізовані по поводженню з РАВ підприємства. У сховищі РАВ всі радіоактивні відходи сортуються за типом радіонукліда та активністю, після чого витриму- ються за екранованим захистом. Частина відходів з короткоживучими радіоактивними ізотопами, що розпалися до фонового рівня, може бути утилізована зі сховища як побутові відходи після прове- дення радіаційного контролю матеріалу. Введення та виведення з експлуатації. Ліцензіат розроб- ляє та забезпечує реалізацію програми введення в експлу- атацію та виведення з експлуатації циклотронного вироб- ництва ізотопів, яку узгоджує з Держатомрегулюванням України. Виведення установки з експлуатації може бути невід- кладним, відстроченим, поетапним. Вибір варіанта виве- дення установки з експлуатації обґрунтовується ліцензіатом в процесі розробки плану виведення з експлуатації на осно- ві аналізу характеристик установки, історії її експлуатації, оцінки цілісності будівель, конструкцій і систем, наявності й достатності фінансових ресурсів, досвідченого персоналу та надійних технологій тощо. Ліцензіат забезпечує попереднє планування виведен- ня циклотрона з експлуатації вже на стадії введення його в експлуатацію. План виведення з експлуатації підлягає пе- ріодичному перегляду з метою його деталізації з урахуван- ням сучасних технологічних досягнень, змін у регулюючих вимогах, аварійних подій. Заключне планування здійснюється ліцензіатом напере- додні остаточного зупину установки та передбачає підготов- ку документів щодо опису установки, порядку демонтажу устаткування, видалення радіаційно забруднених матеріа- лів, дозиметричного контролю і контролю забруднення, за- безпечення якості виконання робіт, порядку радіаційного обстеження й документування. Висновки У розроблених вимогах безпеки, з огляду на сучасні медичні технології, значне місце приділене особливостям циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом ПЕТ-технологій. Вимоги максимально наближені до рекомендацій Між- на родного агентства з атомної енергії та Міжнародної комі- сії з радіологічного захисту. Досвід Держатомрегулювання Украї ни з проведення експертиз проектів ДІВ, зокрема про- ектів установок для діагностики методом ПЕТ-технологій, дав змогу врахувати реальні потреби ліцензіатів. Наведені положення можуть бути використані у процесі розробки документа, що встановлює вимоги та ліцензійні умови циклотронного виробництва ізотопів та їх застосу- вання у діагностиці методом ПЕТ-технологій, і сприяти- муть оптимізації зазначеної діяльності. Список використаної літератури 1. Порядок проведення спеціальної перевірки для надання фізичним особам допуску до виконання особливих робіт на ядер- них установках з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання. — Затвердж. По- становою Кабінету Міністрів України від 25.12.97 № 1471. 2. Державні санітарні правила. Основні санітарні правила за- безпечення радіаційної безпеки України (ДСП 6.177–2005–09– 02). — Затвердж. наказом М-ва охорони здоров’я України від 02.02.2005 № 54, зареєстр. М-вом юстиції України 20.05.2005 за № 552/10832. 3. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). — За- твердж. наказом М-ва охорони здоров’я України від 14.07.1997 № 208, введ. в дію постановою Головного держ. санітарного лікаря України від 01.12.1997 № 62. Отримано 13.11.2013.

Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії

Institution

Ähnliche Einträge