Робітники промисловості УРСР у 1941 р.: радянська історіографія

Розглянуто науковий доробок радянських учених, присвячений дослідженню робітників УРСР як соціально-професійної групи в перший період Великої Вітчизняної війни. Подано аналіз розвитку історичних знань про цей прошарок радянського соціуму. Виділено основні проблеми буття робітників як окремої соціаль...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Гула, В.Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2014
Назва видання:	Архіви України
Теми:	Статті та повідомлення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97700
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Робітники промисловості УРСР у 1941 р.: радянська історіографія / В.Д. Гула // Архіви України. — 2014. — № 1. — С. 88-95. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-97700
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-977002016-04-01T03:02:40Z Робітники промисловості УРСР у 1941 р.: радянська історіографія Гула, В.Д. Статті та повідомлення Розглянуто науковий доробок радянських учених, присвячений дослідженню робітників УРСР як соціально-професійної групи в перший період Великої Вітчизняної війни. Подано аналіз розвитку історичних знань про цей прошарок радянського соціуму. Виділено основні проблеми буття робітників як окремої соціально-професійної групи. Рассмотрена научная наработка советских ученых, посвященная исследованию рабочих УССР как социально-профессиональной группы в первый период Великой Отечественной войны. Подан анализ развития исторических знаний об этой прослойке советского социума. Выделены основные проблемы существования рабочих как отдельной социальнопрофессиональной группы. There are concerned the scientific achievements of Soviet scientists dedicated to research of workers of USSR as a socio-professional group in the first period of the Great Patriotic War in the article. The author gives the analysis of historical knowledge of this stratum of the Soviet society and stresses the basic problems of being workers as a distinct socio-professional group. 2014 Article Робітники промисловості УРСР у 1941 р.: радянська історіографія / В.Д. Гула // Архіви України. — 2014. — № 1. — С. 88-95. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97700 930:338.4-058.234.2(477)"1941" uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та повідомлення Статті та повідомлення
spellingShingle	Статті та повідомлення Статті та повідомлення Гула, В.Д. Робітники промисловості УРСР у 1941 р.: радянська історіографія Архіви України
description	Розглянуто науковий доробок радянських учених, присвячений дослідженню робітників УРСР як соціально-професійної групи в перший період Великої Вітчизняної війни. Подано аналіз розвитку історичних знань про цей прошарок радянського соціуму. Виділено основні проблеми буття робітників як окремої соціально-професійної групи.
format	Article
author	Гула, В.Д.
author_facet	Гула, В.Д.
author_sort	Гула, В.Д.
title	Робітники промисловості УРСР у 1941 р.: радянська історіографія
title_short	Робітники промисловості УРСР у 1941 р.: радянська історіографія
title_full	Робітники промисловості УРСР у 1941 р.: радянська історіографія
title_fullStr	Робітники промисловості УРСР у 1941 р.: радянська історіографія
title_full_unstemmed	Робітники промисловості УРСР у 1941 р.: радянська історіографія
title_sort	робітники промисловості урср у 1941 р.: радянська історіографія
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Статті та повідомлення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97700
citation_txt	Робітники промисловості УРСР у 1941 р.: радянська історіографія / В.Д. Гула // Архіви України. — 2014. — № 1. — С. 88-95. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT gulavd robítnikipromislovostíursru1941rradânsʹkaístoríografíâ
first_indexed	2025-07-07T05:23:54Z
last_indexed	2025-07-07T05:23:54Z
_version_	1836964469702393856
fulltext	статті та повідомлення88 УДК 930:338.4-058.234.2(477)"1941" В. Д. ГУла* РобітниКи пРомислоВості УРсР У 1941 р.: РаДянсьКа істоРіоГРафія Розглянуто науковий доробок радянських учених, присвячений дослі- дженню робітників УРсР як соціально-професійної групи в перший період великої вітчизняної війни. подано аналіз розвитку історичних знань про цей прошарок радянського соціуму. виділено основні проблеми буття робітників як окремої соціально-професійної групи. Ключові слова: робітники; евакуація; радянська історіографія; радянське суспільство. дослідження соціальної історії України періоду великої вітчизня- ної війни є надзвичайно актуальним. Заповнення прогалин у пізнанні соціальної сфери буття сРсР загалом та УРсР зокрема в період проти- стояння з державами гітлерівської коаліції, особливо в її початковий період, дає змогу більш комплексно осягнути причини катастрофічних поразок радянської влади на українській території в 1941 – 1942 рр. для систематизації наукового доробку з цієї проблематики та окрес- лення наявних актуальних питань маємо звернутися до витоків її на- укового вивчення – радянської історіографії. проблема висвітлення в історіографії ключових аспектів робітни- чої діяльності у воєнні роки вже привертала увагу деяких радянських дослідників1. однак ці наукові напрацювання виконані в умовах пану- вання однієї наукової методології, й тому їхні висновки мають бути переглянуті в дусі методологічного плюралізму. З точки зору соціо- логії теж варто внести корективи: на відміну від радянської історич- ної літератури, де робітники розглядалися як клас, у нашій розвідці ця частина суспільства буде визначатися як соціально-професійна група. Це пов’язано з тим, що “в Радянському союзі існувала структура то- талітарного суспільства, яка не допускала інших форм власності, крім державної чи одержавленої, іншої ідеології, крім комуністичної. Усе це разом з іншими чинниками ешелонувало вертикаль ієрархічних від- носин, за яких володіння владою передбачало право розпоряджатися власністю і брати участь у її розподілі. У такому суспільстві відсутні класи через відсутність економічних основ їх існування”2. праці про становище промислових робітників та їхню допомогу в бойових діях почали з’являтися ще під час війни. Ці роботи мали пере- * Гула Володимир Дмитрович – аспірант і р. н. днУ ім. олеся Гончара. © в. д. Гула, 2014 89статті та повідомлення важно публіцистичний характер та створювалися з ідеологічних мірку- вань, а саме: продемонструвати згуртованість радянського суспільства перед війною. власне, вся радянська історіографія відзначалась такою спрямованістю, однак на відміну від подальших, друковані розвідки во- єнного періоду не мали достатньої джерельної бази. За роки війни було опубліковано багато праць про діяльність ро- бітників, спрямовану на підвищення виробничих потужностей та зміц- нення матеріально-технічної бази оборони. незважаючи на вузькість їх тематики і обмеженість джерел, це перші спроби в умовах війни осмислити явища, виявити закономірність подій, що відбувалися. до- слідження стали основою радянської історіографії про велику вітчиз- няну війну3. найбільше значення в літературі першого періоду історіографії (1941–1956 рр.) відводиться трудовій активності робітників. У центрі уваги багатьох авторів – матеріали, що свідчать про виробничі досяг- нення протягом воєнного часу, висвітлюють методи праці новаторів. У ряді спеціальних робіт, присвячених розвитку стахановського руху в роки війни, показані найбільш важливі і характерні форми праці: розмах руху двохсотників і поширення досвіду тисячників (тих, які перевиконували план на 200 % або 1000 % відповідно), боротьба за сумісництво і багатоверстатне обслуговування, розвиток поточного ви- робництва та ін.4 З розгортанням масового соціалістичного змагання в умовах війни популяризуються основні форми цих змагань. але робіт дослідницького характеру в той період ще не було. необхідно все ж таки враховувати, що більшість праць зазначеного періоду укладалася в основному на раніше опублікованих матеріалах, оскільки доступ до архівних документів був ускладнений, публікація ж документальних збірників ще не налагодилася. У цей же час розпочинається наукове дослідження участі україн- ських радянських робітників в бойових діях як у складі регулярних формувань, так і у лавах народного ополчення. спершу відомості про це були оприлюднені в працях загального характеру5. масштабне розгортання соціоісторичних студій у сРсР відбулося на початку 1960-х рр. підстава для такого наукового прориву – ради- кальні зміни в політичному житті держави, а також істотне корегуван- ня радянської офіційної ідеології. У 1956 р. відбувся ХХ з’їзд КпРс, на якому м. Хрущов виступив із засудженням культу особи Й. сталі- на та зазначив про необхідніть реабілітації несправедливо засуджених партійних функціонерів. відповідно до цих останніх тез із партійного олімпу, відбулося зміщення акцентів у трактуванні історії великої ві- тчизняної війни. відтепер особа Й. сталіна навіть піддається стрима- ній критиці, а на першому плані стає колективне партійне керівництво. така ідеологічна настанова відкрила шлях до комплексного досліджен- статті та повідомлення90 ня життя та діяльності окремих прошарків радянського суспільства. подолання культу особи Й. сталіна призвело до більш детального висвітлення в історичних працях ролі не окремої особистості, а партії та широких верств суспільства загалом. таким чином, можна виокре- мити такий період в межах радянського етапу історіографії з різнома- нітних проблем розвитку робітників як соціально-професійної групи, що тривав із середини 1950-х рр. до середини 1980-х рр. на корекцію інтерпретації радянського соціуму вплинули події 1964 р. – усунення м. Хрущова та згортання лібералізації в радянсько- му культурно-політичному просторі. У царині історичних досліджень це означало відмову від критики Й. сталіна та збереження й утвер- дження орієнтації, насамперед, на партійні документи. прикметною рисою цього періоду радянської історіографії стало використання спо- гадів, щоденників окремих осіб, задіяних у промисловому виробни- цтві. однак, здебільшого це були мемуари людей із вищого ешелону радянського промислового світу – директорів заводів, працівників про- фільних міністерств та ін. Звісно, такі джерела лише підтверджували інформацію з партійних документів. Робітники як соціально-професійна група в радянській історіографії стали предметом комплексного дослідження, починаючи з 1960- х рр. У праці а. п. Белякова історіографії цього соціального прошарку при- свячений одна з глав6. автор виокремлює три основних напрямки ви- вчення проблеми: діяльність робітників із перебудови промисловості на військовий лад, соціалістичне змагання і участь робітників у від- новленні народного господарства. автору вдалося виявити зрушення, що відбувалися у вивченні теми з часу початку її дослідження до по- чатку 1960-х рр. У дисертації м. н. Євланової предметом дослідження є аналіз історико-партійної літератури, що висвітлює взаємовідносини КпРс та зазначеної соціально-професійної групи в роки великої ві- тчизняної війни7. велика увага в працях радянських науковців8 відводиться обґрун- туванню тези про зростання рівня життя робітників у передвоєнні роки. для цього наводяться цифри з офіційних статистичних звітів, також широко застосовується порівняння із 1913 р. при цьому все робітни- цтво в таких дослідженнях представлене як єдина спільнота, позбав- лена соціальних та світоглядних розбіжностей. основні статистичні дані, що характеризують зростання рівня матеріального забезпечення робітників, брались із підприємств москви та московської області. За- вуальовано подається також падіння рівня споживання та зростання тривалості робочого дня. такі кризові для особистого розвитку робіт- ників моменти пояснювались напруженою міжнародною ситуацією та особливостями побудови соціалізму9. Звісно, наведені матеріали надто далекі від більш-менш об’єктивної реконструкції буття робітників як 91статті та повідомлення соціального прошарку, особливо у світлі сучасної доступної джерель- ної бази. У той же час варто взяти до уваги, що до історіографічного аналі- зу слід підходити з точки зору тогочасної науки, варто звертати увагу на зроблене перш за все. У цьому аспекті відзначимо докладну роз- робку організації евакуаційних заходів, понаднормової праці, головним чином, числових вимірів цих процесів. Багато місця відведено україн- ській території – придніпров’ю та донбасу. Було реконструйовано не тільки виробничу активність робітників, а й участь в оборонних захо- дах: добровільний вступ до лав Червоної армії, участь у будівництві фортифікаційних споруд, робота з перепрофілювання підприємств на випуск військової продукції10. проте, у праці відсутній відносний вимір зазначених процесів: конкретні цифри із зазначених аспектів стосовно німеччини та її союзників не наводяться. також практично не розгля- нуто повсякденного побуту робітників на початку великої вітчизняної війни. недоліком роботи, як і радянської історіографії загалом, є не- критичне ставлення до джерел партійно-державного походження: відо- мості з них автоматично сприймаються за істину. власне, основним дискурсом буття людини в радянських соціо- історичних дослідженнях виступає соціальний, що прямо пов’язано з політичною приналежністю особи. такий підхід значно звужує до- слідницькі можливості в напрямку пізнання радянського суспільства 1941–1942 рр. адже, в такому випадку повністю ігнорується духовно- ментальна сфера людського буття: етнічна, релігійна, національна при- належність. важливо також зауважити, що не береться до уваги вікова структура суспільства, хоча опосередковано про це говориться: комсо- мольська молодь виступає як найбільш лояльний до радянської влади прошарок суспільства. важливо також було би показати ґендерні роз- біжності в соціальній стратегії робітництва – жінки зазвичай гостріше сприймають тоталітарну пропаганду та одноосібну авторитарну владу. принагідно зазначимо, що ці завдання в радянській історіографії було поставлено та вирішено11. велику увагу радянська історична наука приділяла дослідженню досвіду партійної роботи серед відповідних прошарків населення. Це був прикладний вимір радянської історіографії – вивчення досвіду ми- нулого для покращення політичної роботи в сучасності. такі роботи розкривали партійно-політичну орієнтацію лояльних до влади робітни- ків, а також дії влади на ідеологічному фронті, взаємовпливи цих двох соціальних домінант. так, Г. Г. морєхіна один із розділів своєї монографії “Робітничий клас – фронту” повністю присвятила організації масово-політичної ро- боти на промислових підприємствах, вивченню політичної активності робітників12. автор свої висновки формує, насамперед, на даних архівів статті та повідомлення92 окремих партійних осередків, докладно висвітлюючи проблему з точки зору влади. Характеристику робітничого класу періоду великої вітчизняної війни проведено в монографії A. B. мітрофанової “Робітничий клас сРсР в роки великої вітчизняної війни”, що написана на широкій до- кументальній основі13. наукову цінність для нашої теми становлять розділи про соціальний портрет радянського робітництва, що дають вихідні дані для організації ідейно-політичної роботи. автор розгля- нула особливості агітаційно-пропагандистської діяльності партії серед різних професійних загонів (металургів, нафтовиків, лісозаготівників, транспортників) з урахуванням їх спеціальності, національного складу, віку та інших даних, показала, як посилення ідейно-політичної та куль- турно-масової роботи на підприємствах підняло трудову та політичну активність робітників і службовців у боротьбі за забезпечення потреб фронту. Що стосується вивчення цієї теми власне українськими науков- цями, то найбільш всеохоплюючими були роботи м. З. данилюка14, с. н. саженюка і в. м. мазила15. м. З. данилюк значне місце в своїх дослідженнях відводить вивченню перебазування сільськогосподар- ського майна України, надає значний фактичний матеріал. одним із перших, він окремо аналізує результати “другої евакуації”, що відбува- лася у 1942 р. проте жоден автор не обійшовся без необґрунтованого твердження про переваги соціалістичного устрою, без повсякчасного повторювання про виключне значення партії та її керівну роль у всіх сферах діяльності суспільства. проблеми людини в ці роки не обгово- рюються, не звертається увага на морально-політичний клімат україн- ського суспільства та його вплив на здійснення евакуаційних заходів. дослідження із цієї проблематики, присвячені власне українським теренам, стосуються переважно території донбасу. Це пояснюється, на- самперед, тим, що робітники донбасу в більшості своїй лояльно стави- лися до радянської влади, а також тим, що промисловість цього регіону завдяки тривалій обороні була повністю евакуйована у східні райони сРсР. на прикладі донбасу можна було цілком обґрунтовано говори- ти про трудовий подвиг робітників УРсР. У відповідних працях увага зверталась на рішення зборів працівників окремих підприємств щодо виконання рішень партії та уряду, на перевиконання планів з випуску продукції, на кількості людей, які вступали до партії та загонів народ- ного ополчення16. при цьому, звісно, не брався до уваги той факт, що в сРсР всі публічні прояви соціальної ініціативи були підконтрольні владі, тому їх не можна використовувати для характеристики суспіль- них настроїв. джерельною базою в основному виступають документи партійних осередків або органів місцевої влади. свідчень, що походять із надр власне робітничого класу, обмаль. недоліком охарактеризова- 93статті та повідомлення них праць є низька увага до проблем повсякденного життя робітників у період війни, характеристики норм трудового законодавства сРсР, а також змін у ньому, спричинених війною. позитивною віхою праці є введення в науковий обіг величезного масиву статистичних даних, що характеризують роботу промисловості донбасу в 1941 р., а також рівень патріотичного підйому серед робіт- ників, спричиненого звісткою про початок війни з німеччиною. У ро- боті також висвітлюється хід евакуації літа 1942 р. та участь робітників у бойових діях на території донбасу. така ситуація у вивченні соціальної історії України першого періо- ду великої вітчизняної війни зберігалася аж до перебудови. У той час до наукового обігу почали вводитись досі невідомі джерела особового походження, документи органів нКвс; були поставлені нові запитання до минулого, почався пошук нових методологічних підходів до їхнього вирішення. наприкінці 1980-х років українські історики переглянули та про- аналізували замовчувані раніше аспекти діяльності вКп(б)17. предме- том дослідження стає діяльність профспілок в Україні в цей період18. Увага зосереджується на їх активності у провідних галузях народного господарства, проте робота профспілок на малих підприємствах, у за- кладах науки, освіти не аналізувалася. тривале вивчення дослідниками історії евакуації продуктивних сил України дозволило більш глибоко показати різноманітні її аспекти, а також продемонструвати характерні риси соціального становища робітників тощо. спільним у всій радянській історіографії є основна мета досліджен- ня – охарактеризувати внесок робітників у перемогу над нацизмом. саме тому діяльність дослідників концентрувалась в основному на результативності роботи промисловості, змінах чисельності соціально- професійної групи робітників та проблемах її професійного зростання. вадою такого підходу є погляд на цей соціальний прошарок як на моноліт, в якому були відсутні внутрішні протиріччя. структура со- ціуму в радянських соціоісторичних дослідженнях взагалі подавалась дуже спрощено, що було пов’язано з офіційним поглядом на радянське суспільство як таке, в якому подолані соціально-економічні супереч- ності, а домінуючими соціальними одиницями є професійні групи. Ре- зультатом проекції такого бачення суспільства на історичні досліджен- ня великої вітчизняної війни стала однорідність реконструкції буття робітників на просторі від Галичини до далекого сходу. національно- му та демографічному факторам розвитку соціальних процесів уваги взагалі не приділено. на думку, радянських соціальних істориків, ро- бітник у сРсР жив лише виробництвом та вказівками партії. однак, стосовно двох зазначених площин соціального буття радян- ського робітника 1941 р. до 1991 р. було зроблено досить багато. на статті та повідомлення94 основі статистичних даних та офіційних партійно-державних докумен- тів установлено динаміку трудової активності промислових робітників, зміни кількості виробленої продукції, а також масштаби евакуаційних заходів та їхні результати. У плані громадсько-політичної активності було встановлено динаміку зростання кількості членів партії серед ро- бітництва, чисельний вимір участі їх у бойових діях у складі різно- манітних військових формувань. Загалом це дало великий фактичний матеріал для наступних поколінь дослідників соціальної історії сРсР. 1 Дунаева Н. П. Рабочий класс сссР периода великой отечественной войны в советской историографии: автореф. дис. на соиск. уч. ст. канд. ист. наук / н. п. дунаева. – м., 1979 – 20 с. 2 Городяненко В. Г. соціологія: підручник / в. Г. Городяненко. – К.: вЦ “академія”, 2008. – 544 с. 3 Кузнецов В. В. о работе профсоюзных организаций по дальнейшему развертыванию всесоюзного социалистического соревнования / в. в. Кузне- цов. – Рига: Изд-во Цспс латв. ссР, 1945. – 54 с.; Палладін О. В. академія наук Української Радянської соціалістичної Республіки 1919–1944 / о. в. па- лла дін. – К.: вид-во ан УРсР, 1945. – 109 с. 4 Героїчний радянський народ. – К.–л.: Укрдержвидав, 1944. – 6 с.; Ярославский Е. М. советский тыл – самый прочный и надёжный / е. м. ярославский. – м.: Госполиздат, 1943. – 23 с.; Бурков Б. С. труд во имя победы. (о работе комсомольских организаций советского тыла в годы великой отечественной войны) / Б. с. Бурков. – м.: молодая гвардия, 1954. – 79 с.; Солдатенко Е. И. трудовой подвиг советского народа в великой отечественной войне / е. И.солдатенко. – м.: Госполитиздат, 1954. – 295 с. 5 Супруненко Н. И. Украина в великой отечественной войне советского союза / н. И. супруненко. – К., Госполитиздат УссР, 1956. – с. 46–61. 6 Беляков А. П. Историография трудового подвига советского рабочего класса в период великой отечественной войны: некоторые пробл. истории сов. об-ва (историография) / а. п. Беляков. – м.: наука, 1964. – 135 с. 7 Евланова М. Н. Рабочий класс сссР периода великой отечественной войны в историко-партийной историографии: автореф. диссерт. на соиск. учен. степ. канд. ист. наук / м. н. евланова. – м.: моск. ин-т нар. хоз-ва им. Г. в. плеханова. – 28 с. 8 Морехина Г. Г. Рабочий класс фронту / Г. Г. морехина. – м.: Изд-во соц-эконом. лит-ры, 1962. – 479 с.; Митрофанова А. В. Рабочий класс сссР в начальный период великой отечественной воины / а. в. митрофанова. – м.: Изд-во акад. наук сссР, 1960. – 486 с. 9 Морехина Г. Г. Рабочий класс фронту / Г. Г. морехина. – м.: Изд-во соц.-эконом. лит-ры, 1962. – с. 52. 10 Митрофанова А. В. Рабочий класс сссР в начальный период великой отечественной воины / а. в. митрофанова. – м.: Изд-во акад. наук сссР, 1960. – с. 84–106. 11 Галаган В. Я. Ратный подвиг женщин в годы великой отечественной войны / в. я. Галаган – К.: вища школа, 1986 – 319 с.; Лункин Г. М. Боевой и трудовой подвиг советских женщин в героической эпопее одессы: автореф. 95статті та повідомлення диссерт. на соиск. учен. степ. канд. ист. наук / Г. м. лункин. – К., 1976 – 34 с. 12 Морехина Г. Г. Рабочий класс фронту / Г. Г. морехина. – м.: Изд-во соц-эконом. лит-ры, 1962. – с. 57–83. 13 Митрофанова А. В. Рабочий класс сссР в начальный период великой отечественной воины / а. в. митрофанова. – м.: Изд-во акад. наук сссР, 1960. – с. 64–84. 14 Данилюк М. З. діяльність партійних організацій республіки по евакуації матеріальних засобів промисловості та сільського господарства / м. З. дани- люк // наукові праці з історії КпРс. – 1965. – вип. 3–4. – с. 70–108. 15 Саженюк С. Н., Мазило В. М. Героїчний подвиг робітників України під час евакуації промисловості на схід (1941–1942 рр.) / с. н. саженюк, в. м. мазило // вісник КдУ. – 1968. – сер. історія. – № 10. – с. 66–76. 16 Буцко Н. А., Мартышевский М. А. подвиг донбасса. трудовой и боевой героизм трудящихся донбасса в первый период великой отечественной войны / н. а. Буцко, м. а. мартышевский – К.: вища школа, 1975 – 159 с. 17 Немятый В. Н. Из опыта работы КпРс по организации защиты завоева ний октября в период великой отечественной войны 1941–1945 гг. / в. н. немятый // КпРс – вдохновитель и организатор победы советского народа и его вооруженных сил в великой отечественной войне 1941–1945 гг: сб. матер. всесоюз. конф. – К., 1988. 18 Чернега П. М. профсоюзы Украинской ссР в годы великой оте чест- вен ной войны (1941–1945) / п. м. Чернега. – К.: Главное издательство изда- тельского объединения “вища школа”, 1987. – 175 с. Рассмотрена научная наработка советских ученых, посвященная иссле- дованию рабочих УссР как социально-профессиональной группы в первый период великой отечественной войны. подан анализ развития исторических знаний об этой прослойке советского социума. выделены основные проблемы существования рабочих как отдельной социальнопрофессиональной группы. Ключевые слова: рабочие; эвакуация; советская историография; со- ветское общество. There are concerned the scientific achievements of Soviet scientists dedicated to research of workers of USSR as a socio-professional group in the first period of the Great Patriotic War in the article. The author gives the analysis of historical knowledge of this stratum of the Soviet society and stresses the basic problems of being workers as a distinct socio-professional group. Key words: the workers; the evacuation; the Soviet historiography; the Soviet society.

Робітники промисловості УРСР у 1941 р.: радянська історіографія

Репозитарії

Схожі ресурси