Проведення кінофікації на початку 30-х років XX ст. на Чернігівщині
Проаналізовано документи Чернігівського обласного відділу державного тресту кінопромисловості “Українфільм”. Особливу увагу звернено на питання проведення кінофікації в сільській місцевості на початку 30-х років XX ст....
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Назва видання: | Архіви України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97707 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проведення кінофікації на початку 30-х років XX ст. на Чернігівщині / Н.М. Лобанова // Архіви України. — 2014. — № 1. — С. 168-178. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-97707 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-977072016-04-02T03:01:41Z Проведення кінофікації на початку 30-х років XX ст. на Чернігівщині Лобанова, Н.М. Огляди джерел та документальні нариси Проаналізовано документи Чернігівського обласного відділу державного тресту кінопромисловості “Українфільм”. Особливу увагу звернено на питання проведення кінофікації в сільській місцевості на початку 30-х років XX ст. Проанализированы документы Черниговского областного отдела государственного треста кинопромышленности “Украинфильм”. Особое внимание уделено вопросам проведения кинофикации в сельской местности в начале 30-х годов XX века. The article analyses the documents of the Chernihiv Region branch of the “Ukrainefilm” State cinema production society. The mane focus is on the carrying out of adaptation of the cinema in the villages at the beginning of 1930-es of 20 century. 2014 Article Проведення кінофікації на початку 30-х років XX ст. на Чернігівщині / Н.М. Лобанова // Архіви України. — 2014. — № 1. — С. 168-178. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97707 [930.253:94](477.51) uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси |
| spellingShingle |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси Лобанова, Н.М. Проведення кінофікації на початку 30-х років XX ст. на Чернігівщині Архіви України |
| description |
Проаналізовано документи Чернігівського обласного відділу державного тресту кінопромисловості “Українфільм”. Особливу увагу звернено на питання проведення кінофікації в сільській місцевості на початку 30-х років XX ст. |
| format |
Article |
| author |
Лобанова, Н.М. |
| author_facet |
Лобанова, Н.М. |
| author_sort |
Лобанова, Н.М. |
| title |
Проведення кінофікації на початку 30-х років XX ст. на Чернігівщині |
| title_short |
Проведення кінофікації на початку 30-х років XX ст. на Чернігівщині |
| title_full |
Проведення кінофікації на початку 30-х років XX ст. на Чернігівщині |
| title_fullStr |
Проведення кінофікації на початку 30-х років XX ст. на Чернігівщині |
| title_full_unstemmed |
Проведення кінофікації на початку 30-х років XX ст. на Чернігівщині |
| title_sort |
проведення кінофікації на початку 30-х років xx ст. на чернігівщині |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Огляди джерел та документальні нариси |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97707 |
| citation_txt |
Проведення кінофікації на початку 30-х років XX ст. на Чернігівщині / Н.М. Лобанова // Архіви України. — 2014. — № 1. — С. 168-178. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
| series |
Архіви України |
| work_keys_str_mv |
AT lobanovanm provedennâkínofíkacíínapočatku30hrokívxxstnačernígívŝiní |
| first_indexed |
2025-07-07T05:24:31Z |
| last_indexed |
2025-07-07T05:24:31Z |
| _version_ |
1836964509191766016 |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси168
УДК [930.253:94](477.51)
Н. М. ЛобаНова*
ПровеДеННя КіНофіКації
На ПочатКУ 30-х роКів XX ст. На черНігівщиНі
(за документами Державного архіву чернігівської області)
Проаналізовано документи Чернігівського обласного відділу державного
тресту кінопромисловості “українфільм”. особливу увагу звернено на питан-
ня проведення кінофікації в сільській місцевості на початку 30-х років XX ст.
Ключові слова: Чернігівський обласний відділ державного тресту кіно-
промисловості “українфільм”; кіномережа; кінофільм; глядач; кіноапаратура.
керівництво та управління кінематографом в україні здійснював
Всеукраїнський кінокомітет з 1919 року, який з 1922 р. був реорганізо-
ваний у Всеукраїнське фото-кіноуправління (ВуФку), що здійснюва-
ло керівництво та управління кінематографом та підприємствами кіно-
промисловості україни. уже в середині 20-х років XX ст. приділялася
значна увага кіноіндустрії “як чиннику масової агітації і пропаганди
комуністичного виховання трудящих…, а також як засобу здорового
відпочинку та культурних розваг”. Потрібно зазначити, що поширення
кіно, особливо в селі, було необхідним для залучення селянства для
вступу до лав комуністичної партії. Працівники кіногалузі, яка активно
розвивалася, враховували інтереси сільської аудиторії шляхом демон-
страції фільмів “для показу на селі”. у той час вся наявна кінопро-
дукція поділялася на два різновиди. до першого належали кінофільми,
передбачені для демонстрації у місті, до другого – для демонстрації у
селі. кіно для українського селянства мало бути малим метражем, ви-
різнятися простотою сюжету, зрозумілого малокультурному, як уважа-
лося, сільському населенню, створене українською мовою. для україни
передбачалося створити низку радянських фільмів, зміст яких зводився
б виключно до популяризації та оспівування засобами мистецтва полі-
тичних завдань радянської влади. Причому не допускалося художньо-
го спрощення. кінокартини мали бути високої художньої якості. Всі
кінокартини ретельно переглядалися відповідальними працівниками з
метою виявлення “неякісного кіно”. З метою поліпшення ефективності
використання кінематографії для політичної пропаганди та культурного
розвитку сільського населення “українфільм” зобов’язувався подавати
© н. м. лобанова, 2013
* Лобанова Наталія Михайлівна – заступник директора державного
архіву Чернігівської області.
огляди джерел та документальні нариси 169
на затвердження наркомосу усрр всі тематичні плани та сценарії ще
до початку зйомок. однак важливою перешкодою на шляху посилення
впливу радянської пропаганди кіно для сільського населення став низь-
кий рівень кіноустаткування1.
Передача кіномережі у відання “українфільм” згідно з постановою
ради народних комісарів від 10 жовтня 1932 року мала на меті зміц-
нити кінофікацію усрр і досягти найкращого обслуговування широких
мас населення – робітників, службовців, колгоспників і одноосібників.
однак станом на жовтень 1932 року “українфільм” із завданням не
впорався. Зокрема, кінопродукцію було визнано неякісною як з худож-
нього, так і з технічного боку. кіноустановки на селі були здебільшого
бездіяльними. незадовільно відбувалася кінофікація сільської шкільної
мережі, невміло підбиралися кадри. рнк відзначала недооцінювання
справи кінофікації з боку керівництва місцевих органів влади2.
Задля вирішення проблемних питань рнк усрр постановила: орга-
нізувати відновлення фільмотечного фонду з метою поліпшення якості
кінокартин для села, відремонтувати зламані кіноустановки, рецензії на
картини подавати вчасно, підвищити ціни на квитки в містах, забезпе-
чити виробництво позитивної плівки3.
на Чернігівщині організацію, керівництво та контроль за діяль-
ністю районних кіноконтор здійснював Чернігівський обласний від-
діл державного тресту кінопромисловості “українфільм”, створений
у жовтні 1932 року. Він також забезпечував заклади кіноапаратурою,
кінофільмами та кадрами.
документи висвітлюють стан кіномережі області у 1933 році: на
початок року нараховувалося 187 організацій кіногалузі, 27 з яких були
бездіяльними4. на 1 січня 1933 року в Чернігівській області нарахову-
валося всього 5 міських кінотеатрів, з них 2 – звукових, 11 районних,
серед яких звукових не було. слід зазначити, що за рік їх кількість
практично не змінилася. так, на 1 січня 1934 року продовжувало пра-
цювати 5 міських кінотеатрів, з них 4 звукових та 9 районних, 1 з яких
звуковий. інші організації діяли в сільській місцевості5.
на початок 1933 року на теренах області нараховувалася 41 власна
стаціонарна кіноустановка, з яких працювало – 33, 8 було бездіяльних
та 45 стаціонарних чужих кіноустановок, 38 з яких були бездіяльними;
121 пересувна власна та 5 чужих пересувних кіноустановок, з яких, від-
повідно, бездіяльних було 22 та 1. Ці кіноустановки працювали в містах
та районних центрах. Бездіяльні установки потребували ремонту, але ні
коштів, ні деталей для ремонту не вистачало6. у сільській місцевості на
початок 1933 року нараховувалося 147 установок: 28 стаціонарних, 119
пересувних. Зауважимо, що їх кількість упродовж року зменшилася.
так, на початок 1934 року в сільській місцевості нараховувалося 100
установок: 13 стаціонарних, 87 пересувних7.
огляди джерел та документальні нариси170
державний трест кінопромисловості “українфільм” рекомендував
у 1933 році зміцнити позиції державної експлуатації сільської кіноме-
режі, залучати для цього нові стаціонарні кіноустановки, кошти місце-
вих організацій на проведення ремонту бездіяльних кіноустановок8. За
планами директивних органів та керівництва “українфільму” у 1933
році передбачалася кінофікація усіх радгоспів усрр.
оперативним планом заходів Чернігівського облвідділу тресту
“українфільму” під час обслуговування весняної посівної кампанії 1933
року передбачалося укомплектувати штати сектору сільської мережі
облвідділу, розгорнути роботу договірної компанії, організувати курси
кіномеханіків, повністю забезпечити побутові умови для бригадирів та
кіномеханіків, направити в районні центри працівників облвідділу для
перевірки та надання практичної допомоги у виконанні оперативного
плану заходів9. новопридбана кіноапаратура в першу чергу вводилася
в експлуатацію в радгоспах, але її кількість була незначною10. на ре-
монт апаратури, що використовувалася в попередні роки, для успішно-
го обслуговування весняної посівної кампанії 1933 року Чернігівській
області необхідна була велика кількість деталей для апаратів системи
“гоЗ”, динамо-приводів “гоЗ”, апаратів “українець” і “Пате”, але
вони не були придбані вчасно11.
Під час прополювальної та збиральної кампанії 1933 року створю-
валися бригади для ремонту кіноапаратури, залучалися кращі кіномеха-
ніки для роботи в кінобригадах, створювалися куточки, в яких висвіт-
лювався перебіг кампанії12. у справах облвідділу зберігається перелік
фільмів, що демонструвалися у цей період: “Пригоди підкидька”, “лу-
лу”, “Злочин Ширванськой”; “Покарана”; “Вежа мовчання”; “Петро
корсар”; “Владар блискавки”; “Пасинки Берліна”; “милий бродяга”13.
З метою подальшого розвитку кіносправи в селі між представника-
ми кіногалузі та колгоспами укладалися угоди, в яких обговорювалися
зобов’язання представників “українфільму”, голів сільрад та колгоспів
щодо проведення якісної кінофікації на відповідній території14.
наприклад, за угодою від 5 липня 1933 року між облвідділіом трес-
ту “українфільм” та облзаготзерно перший зобов’язувався провести
кінообслуговування зернових пунктів під час хлібоздачі в 1933 році,
починаючи з 5 серпня. Впродовж двох місяців на пунктах хлібоздачі
проводилося по 2 кіносеанси, але не більше ніж 1 вечірній кіносеанс.
Вартість сеансу складала 31 крб. 50 коп. картини мали політично-агіта-
ційний зміст. облзаготзерно в свою чергу зобов’язувалося надати при-
міщення, тяглову силу для перевезення апаратури та механіка15.
осіння сівба 1933 року мала відбуватися під знаком широкого роз-
гортання соцзмагання між областями, щоб домогтися кращого врожаю
у 1934 році. для перетворення колгоспів на “більшовицькі”, а колгосп-
ників на “заможних” велику роль мало зіграти кіно та фото. для до-
огляди джерел та документальні нариси 171
сягнення мети під час осінньої посівної кампанії мали демонструватися
досліджені та прорецензовані науково-дослідним інститутом сільсько-
господарських кадрів кінофільми: “радгосп “гігант”, “Знахарство і вет-
допомога”, “Завойована земля” тощо16.
З інтересом сприймається справа, в якій зазначено, які гасла демон-
струвалися перед початком фільмів. Поділялися вони на 5 груп: перша
група присвячувалася прополювальній кампанії; друга – підготовці до
збирання врожаю; третя – збиранню врожаю; четверта – збиранню вро-
жаю і хлібоздачі; п’ята використовувалася на всіх екранах весь період
підготовчої та збиральної кампаній.
текст гасел був таким:
– у першій групі: робітники і колгоспники. організовуйте бригади
охорони соціалістичної власності. соціалістична власність є основа на-
шого ладу;
– у другій групі: комсомольськими, ударними бригадами рушаймо
в поле, на токи. скосимо, змолотимо колгоспний урожай в строк.
до жнив перевір реманент, тягло, чи правильно розставлено робочу
силу;
– у третій групі: надійну охорону постав у поле на тік, щоб кур-
куль не розкрав колгоспний хліб.
ледарям, тюхтіям, рвачам не місце в колгоспі. колгоспнику-удар-
нику, пильнуй, щоб вони не з’їли твій трудодень.
комсомоле! увагу трактору й коню, бо їх робота разом вирішує
успіх більшовицьких жнив.
– у четвертій групі: Хліб любить облік. не міряй на око, зваж зерно
біля молотарки й у коморі.
складай в копи відразу, але ніяк не пізніше, як на другий день піс-
ля косовиці та в’язання.
– у п’ятій групі:
Партія більшовиків організувала перемогу колгоспників у весня-
ній сівбі. Під її керівництвом, здійснюючи вказівки вождя пролетаріату
тов. сталіна, ми переможемо і під час збирання врожаю.
треба не ігнорувати тих сьогоднішніх одноосібників, які завтра
стануть колгоспниками, а проводити серед них активну політичну ро-
боту17.
Проведений аналіз власної роботи облвідділом державного тресту
кінопромисловості “українфільм” у 1933 році показав, що річний план
роботи виконано не було. Прибуткова частина плану виконана лише на
79,4 %, у зв’язку з чим державі не додано 1 мільйон крб. План екра-
ноднів та сеансів виконано на 82,4 %. План обслуговування глядача
виконано на 96,4 %, та й то за рахунок збільшення вартості квитка. але
якщо не брати до уваги цей факт, то план обслуговування глядача ви-
конано лише на 40,9 %. аналіз видаткової частини плану свідчив, що
огляди джерел та документальні нариси172
неприпустимо збільшено витрати на рекламу, відрядження та поточний
ремонт. незважаючи на перевитрати на рекламі, рекламування картин
залишалося незадовільним. робота сільської мережі була вкрай незадо-
вільною. Постійно збільшувалася кількість бездіяльних кіноустановок.
Причиною їх бездіяльності була відсутність кіномеханіків, пального,
коштів для проведення капітального ремонту.
однією з причин незадовільної кінофікації села була відсутність
зв’язків із політвідділами мтс та районними організаціями кінотеа-
трів, невміння керувати кінобригадами. Залишалося недостатнім кіно-
обслуговування школярів. у 1933 року не розгорнуто соцзмагання на
краще обслуговування глядача, не проводилася роз’яснювальна робота
про конкретні фільми18. не поліпшилися умови роботи кіномеханіків,
внаслідок чого була велика плинність кадрів і прогули кіномеханіків.
так, наприклад у 1933 році у сільській місцевості області працювало
153 кіномеханіка, на початок 1934 року їх залишалося 10019.
складною залишалася робота з кінофікації в містах і райцентрах
у першу чергу через недоукомплектування кадрами. так, наприклад у
Прилуцькому держкіно на 1 січня 1933 року працювало 18 осіб20, на
листопад 1933 року – 15 осіб. Цікаво, що у списку посад, крім суто
профільних спеціальностей, значаться: піаніст, скрипаль, плакатист21.
у глухівському держкіно станом на вересень 1933 року працювало
12 осіб, на листопад цього ж року кількість осіб хоча й збільшилася на
4 одиниці, але для виконання планових завдань кадрів не вистачало22.
складним залишалося питання щодо оснащення та ремонту при-
міщень. Відповідно до списку капіталовкладень на капітальні ремонти
і реконструкції приміщень на II квартал 1933 року державним трестом
“українфільм” Чернігівській області були виділені кошти у сумі 5 000
крб. для ремонту приміщень міських кінотеатрів в містах Прилуки та
глухові23. Цього ж року провести ремонтні роботи планувалося і в місь-
ких кінотеатрах Чернігова, ромнів, ніжина; районних Путивля, новго-
род-сіверського. результати цієї роботи в документах не зафіксовані24.
не кращими були результати роботи і в наступному році. стан кі-
номережі у 1934 році був гіршим, ніж у попередній період: в області на
початок року нараховувалося 153 організації кіногалузі, 67 з яких були
бездіяльними (в порівнянні з 1933 роком – 187 всього, 27 бездіяльних).
однак облвідділ тресту “українфільм” не втрачав надії на покращен-
ня стану кіногалузі в області. Прогнозні показники на 1935–1936 роки
були такі: у 1935 році передбачалася кількість діючих організацій не
менше 157, кількість бездіяльних мала зменшиться до 25; у 1936 році –
172 діючих організацій (кількість бездіяльних організацій не обгово-
рювалася)25.
При тресті “українфільму” діяв навчальний комбінат, який готував
та здійснював підвищення кваліфікації кіномеханіків, пересувників,
огляди джерел та документальні нариси 173
стаціонарників, шкільних учителів, звуковиків26. ним була підготовле-
на та видана “інструкція облвідділам та агентствам про запровадження
живого органічного зв’язку низових ланок трестівської кіномережі з за-
очниками та про організацію допомоги заочникам в їх навчанні”27.
сектором кадрів тресту “українфільму” була затверджена Про-
грама техмінімуму для сільських кіномеханіків-пересувників, за якою
вони повинні були засвоїти основи електротехніки, оптики, кінотехні-
ки та кіноапаратів, вміти доглядати за кіноапаратурою, знати первин-
ну документацію обліку роботи пересувних кіноустановок, основи по-
літграмоти, мати знання з протипожежної безпеки. Програма містила
теми, контрольні запитання, список літератури28.
За розпорядженням тресту “українфільм” від 2 лютого 1934 року
№ 4/60 у лютому-березні 1934 року Чернігівський облвідділ тресту кі-
нопромисловості проводив перевірку знань (техіспит) всіх кіномехані-
ків, що працюють в системі “українфільму”. З цією метою в облвідділі,
кінобригадах були створені гуртки з вивчення техмінімуму. керівними
матеріалами були лекції спеціальних дисциплін, методично розроблені
інструкції вивчення кінотехніки, контрольні та екзаменаційні роботи29.
результати перевірки знань та список перевірених працівників направ-
лялися до тресту “українфільм” у квітні 1934 року30.
одним із важливих шляхів поширення кінофікації була демонстра-
ція фільмів для шкільної молоді. За наказом Чернігівського облвідділу
тресту “українфільм” від 20 грудня 1933 року на час канікул у січні
1934 року в школах проводилися щоденні кіносеанси, задля чого були
виділені пересувні кіноустановки. З метою належного відпочинку шко-
лярів, облвідділом укладалися угоди зі школами, якими затверджува-
лася кількість кіносеансів, програми картин, форми та зміст масової
роботи, порядок грошових розрахунків31.
у зв’язку з прийняттям постанови ВуЦВк та рнк усрр “Про бу-
дівництво у великих селах усрр кінотеатрів” в Чернігівській області
було утворено обласний комітет з будівництва колгоспних кінотеатрів.
Чернігівський обласний комітет з будівництва колгоспних кіноте-
атрів розробив типову форму угоди між колгоспом, сільською радою,
уповноваженою особою з будівництва кінотеатру в селі, яка за вказів-
кою секретаря цього комітету мала бути впроваджена у найближчий
час. За угодою колгосп для будівництва об’єкта мав забезпечити робо-
чою силою, транспортом, матеріалами (пісок, ліс, вапно, цегла тощо).
для робітників виділялося продовольство (гаряча їжа), приміщення для
їдальні, гуртожиток та кошти для обслуговуючого персоналу32.
незважаючи на утворення комітету, відповідальність за організа-
цію будівництва сільських закладів кіно з облвідділу тресту “укра-
їнфільм” не знімалася. облвідділом було підготовлено проект на-
креслення пунктів будівництва сільських стаціонарних кінотеатрів у
огляди джерел та документальні нариси174
Чернігівській області на 1934 рік. При накресленні цих пунктів зверне-
но особливу увагу на забезпечення кінотеатрами в першу чергу осно-
вних 18 передових районів (за винятком тих, населення яких в селах не
перебільшує 400–500 осіб). В основу визначення пунктів будівництва
було покладено економічне значення району та його кінофікація, відсо-
ток колективізації, економічна міць села та перспектива розвитку. Були
вибрані найбільші села в районі за кількістю населення. отже, станом
на 1934 рік ситуація в області була така: на території 755 сільських рад,
що функціонували в області, було 57 стаціонарних кіноустановок, 78
пересувних, було визначено 37 пунктів будівництва33.
Згідно з Планом фінансування будівництва кінотеатрів у селі в 1934
році, що є додатком до постанови рнк усрр № 187 від 16 березня
1934 року, у Чернігівській області було заплановано будівництво 9 кі-
нотеатрів (у населених пунктах: козацьке, сорокошичі, Веркіївка, не-
дригайлів, Берюхи, кархівка, Білі Вежі, андріяшівка, грем’яч), вартіс-
тю кожного в 300 тис. крб., загальною вартістю в 2 млн. 700 тис. крб.34.
у будівництві такої кількості кінотеатрів мали взяти участь 945 осіб35.
однак, у доповідній записці керівника облкомунабанку голові облви-
конкому та керівнику облфінвідділу від 22 травня 1934 року значить-
ся, що коштів, запланованих на будівництво 9 сільських кінотеатрів у
1934 році, немає. така ситуація пов’язана з відсутністю коштів у міс-
цевих бюджетах, додатковими витратами на кінофікацію у 1933 році
та витратами на матеріали, заготовлені поза межами м. Чернігова. За
пропозицією банку, облфінвідділ мав додатково виділити кошти у сумі
100 тис. крб., вилучених із резерву 1933 року, інакше будівництво
об’єктів не розпочалося б взагалі36. Згадана сума коштів була виділена
з державного бюджету. у листі народного комісара фінансів усрр від
19 липня 1934 року йдеться, що джерелами фінансування будівництва
кінотеатрів у вищезгаданих населених пунктах Чернігівської області є
не лише кошти з місцевих бюджетів, але й централізовані з держбю-
джету в сумі 100 тис. крб.37.
За наявною в документах інформацією облкомунбанку від 26 ве-
ресня 1934 року, всі 9 кінотеатрів, що будувалися в області, мали техп-
роекти, але при їх розробці в деяких населених пунктах не було вра-
ховано рельєф та ґрунт, тому виникала необхідність скоректувати ці
проекти. крім того, не всі будівельні майданчики були оснащені робо-
чими кресленнями. Загалом на будівництво 9 кінотеатрів Чернігівської
області на вересень 1934 року було витрачено коштів у сумі 1 млн.
280, 8 тис. крб.38. Хоча фінансування будівництва було безперервне,
однак проблемні питання залишалися. Це стосувалося некомплектнос-
ті матеріалів: одних видів було завезено на об’єкти повну кількість,
інших – частину. не належним чином було організовано соцобслуго-
вування робітників – у деяких населених пунктах гуртожиток для ро-
огляди джерел та документальні нариси 175
бочих не надавався39. таким чином, комітетом з будівництва зроблено
висновок, що будівництво кінотеатрів у Веркіївці, Берюхах, грем’ячі
слід було законсервувати через неможливість завершити його до кінця
1934 року; призупинити будівництво об’єктів у недригайлові, сороко-
шичах через те, що на об’єктах не складено кошторису; будівництво
інших 4 кінотеатрів могло бути завершено лише за умови виконання
певних заходів (виконання робіт у короткі строки, повне забезпеченням
будматеріалами, покращення соціально-побутового обслуговування ро-
бітників)40. Паралельно облкомітетом проводилась робота з постачання
кіноапаратури райвиконкомам, до яких належали населені пункти, де
планувалося будівництво кінотеатрів41.
облкомітет з будівництва вів листування з керівництвом південно-
західних залізничних доріг щодо необхідності поставки вантажу заліз-
ницею42, цукрозаводами щодо поставки вапна43, райвиконкомами про
необхідність здійснювати особистий контроль за ходом будівництва44.
Повернімось до загального стану кіномережі. на 1 липня 1934 року
у віданні облвідділу тресту “українфільм” були держкінотеатри, дитячі
кіно, райкінотеатри, сільські стаціонарні та пересувні мережі, що ними
безпосередньо керували конотопське та ніжинське міжрайонні агент-
ства, конотопський прокатний пункт, Чернігівська обласна майстерня
для ремонту кіноапаратури та фотоательє.
держкінотеатри були в Чернігові, ніжині, глухові, Прилуках і ром-
нах. у I півріччі 1934 року всі кінотеатри були діючими, але з невели-
кими простоями через брак електроенергії. Приміщення держкіно не
відповідали вимогам. репертуар німих кінофільмів був застарілий. но-
вих картин бракувало. демонстрування старих фільмів призводило до
зменшення відвідувань. технічний стан картин не задовольняв потреби
перегляду фільмів. Звукових картин було мало. кадровий склад держ-
кінотеатрів потребував покращення.
у цей період в області працювало 2 дитячих кінотеатри – в Черні-
гові та Прилуках. Перед демонстрацією фільмів з дітьми в фойє вла-
штовувалися танки, ігри, розмови. дитячі будинки раз на 5 днів об-
слуговувалися безкоштовно. Частково було налагоджено співпрацю з
дитсадками. Бракувало певного підбору картин дитячої тематики.
на теренах області на 1 липня 1934 року залишилося 6 райкінотеа-
трів. Всі вони працювали не найкраще через низку причин: приміщення
належали не “українфільму”, а іншим організаціям, які їх не ремонту-
вали; погано було налагоджено постачання електроенергії; одна й та ж
картина демонструвалася через короткий проміжок часу, що призводи-
ло до поганого відвідування кіно. деякі кінотеатри потребували заміни
керівного складу. жоден із райкінотеатрів не покривав своїх витрат.
найгіршим було обслуговування села. кіномережа не задовольня-
ла культурного попиту сільського населення. кіноапарати були старих
огляди джерел та документальні нариси176
конструкцій, часто виходили з ладу. Бракувало запасних частин, ремонт
проводився неякісно. репертуар картин був старий і малоцікавий. нові
картини до села доходили з великим запізненням, бракувало кадрів кі-
номеханіків. Вищезгадані ніжинське та конотопське міжрайагенства з
оперативною роботою не справлялися. сільська мережа працювала з
величезними збитками в майже 15 тис. крб., а якщо додати ще й ви-
трати на утримання мережі, то загальні збитки становили понад 53 тис.
крб.45.
такі наслідки роботи потребували докорінних змін.
Відповідно до постанови рнк № 733, у якій наголошувалось про
максимальне наближення керівництва до кіновиробництва, збільшення
зацікавленості місцевих органів у поліпшенні якості роботи, забезпе-
чення скорочення управлінських видатків, вся наявна мережа кінотеа-
трів, кіностаціонарок, кінопересувок, фото підприємств передавалася у
відання облвиконкомів46.
таким чином, облвідділ державного тресту “українфільм” був лік-
відований 1 жовтня 1934 року на підставі постанови рнк усср № 733
від 22 липня 1934 року “Про реорганізацію тресту українфільму” у
зв’язку з передачею своїх повноважень управлінню кінофототресту
Чернігівського облвиконкому47.
новостворена установа мала статус юридичної особи, діяла на за-
садах госпрозрахунку за планом, розглянутим облвиконкомом та за-
твердженим трестом “українфільм”. установа знаходилася в господар-
сько-адміністративній підпорядкованості облвиконкому, здійснювала
управління діяльністю всіх міських і сільських кінотеатрів, кінопере-
сувок, фотопідприємств і допоміжних підприємств; здійснювала полі-
тичне і художньо-ідеологічне керівництво культобслуговування кіно-
глядача; будівництво нових кінотеатрів і поширення кіно і фотомережі
по всій області; розпоряджалася фондом кінофікації на основі чинних
нормативних актів48.
станом на 1 січня 1935 року в Чернігівському облкінофототресті
працювало 42, 5 штатні одиниці, найвища заробітна плата становила
500 крб., найменша 75 крб. до структури входили керівні посади дирек-
тора та його заступника, сектори міської, сільської кіномережі, фото та
юнсектор, спецчастина, група постачзбуту, звідно-планова група, звід-
на бухгалтерія, загальний відділ49. однак кінофототрест Чернігівського
облвиконкому розпочав діяти лише після виділення асигнування для
ліквідації проблемних питань за підсумками інвентаризації облвідділу
тресту “українфільм”; забезпечення області необхідною кількістю кі-
ноапаратури та необхідними капіталовкладеннями50.
1 Мотуз В. український кінематограф в умовах наступу тоталітаризму. –
archive.nbuv.gov.ua/portal/soc _gum/nztnpu_ ist/2009_ 2/materialy/2009 _2/Motuz.
огляди джерел та документальні нариси 177
2 державний архів Чернігівської області, ф. р-771, оп. 1, спр. 1, арк. 1–2.
3 там само, спр. 1, арк. 3.
4 там само, спр. 19, арк. 160–161.
5 там само, спр. 167, арк. 163.
6 там само, спр. 1, арк. 66–67.
7 там само, спр. 167, арк. 164.
8 там само, спр. 2, арк. 56.
9 там само, спр. 20, арк. 13–15.
10 там само, спр. 1, арк. 142.
11 там само, спр. 1, арк. 133–134.
12 там само, спр. 7, арк. 108.
13 там само, спр. 6, арк. 18, 20.
14 там само, спр. 13, арк. 5–8.
15 там само, спр. 6, арк. 115.
16 там само, спр. 21, арк. 24–25.
17 там само, спр. 6, арк. 11–14.
18 там само, спр. 20, арк. 98–102.
19 там само, спр. 167, арк. 166.
20 там само, спр. 15, арк. 38.
21 там само, спр. 14, арк. 77.
22 там само, спр. 14, арк. 92, спр. 19, арк. 65.
23 там само, спр. 2, арк. 5.
24 там само, спр. 2, арк. 57.
25 там само, спр. 19, арк. 160–161.
26 там само, спр. 24, арк. 2.
27 там само, спр. 24, арк. 21.
28 там само, спр. 24, арк. 150–153.
29 там само, спр. 19, арк. 121.
30 там само, спр. 19, арк. 130.
31 там само, спр. 22. арк. 5.
32 там само, оп. 2, спр. 2, арк. 2–3.
33 там само, оп. 1, спр. 6, арк. 219–220.
34 там само, оп. 3, спр. 3, арк. 34.
35 там само, спр. 3, арк. 1.
36 там само, спр. 3, арк. 13.
37 там само, спр. 3, арк. 21.
38 там само, спр. 4, арк. 90.
39 там само, спр. 4, арк. 91.
40 там само, спр. 4, арк. 92–92 зв.
41 там само, спр. 3, арк. 25, 26.
42 там само, спр. 4, арк. 25.
43 там само, спр. 4, арк. 29.
44 там само, спр. 4, арк. 50.
45 там само, оп. 1, спр. 260, арк. 1–9.
46 там само, спр. 243, арк. 2–3.
47 там само, спр. 289, арк. 3–11.
48 там само, спр. 243 арк. 24–28.
49 там само, спр. 139, арк. 99–99 зв.
50 там само, спр. 289, арк. 10 зв.
огляди джерел та документальні нариси178
Проанализированы документы Черниговского областного отдела госу-
дарственного треста кинопромышленности “украинфильм”. особое внимание
уделено вопросам проведения кинофикации в сельской местности в начале
30-х годов XX века.
Ключевые слова: Черниговский областной отдел государственного тре-
ста кинопромышленности “украинфильм”; киносеть; кинофильм; зритель; ки-
ноаппаратура.
The article analyses the documents of the Chernihiv Region branch of the
“Ukrainefilm” State cinema production society. The mane focus is on the carrying
out of adaptation of the cinema in the villages at the beginning of 1930-es of 20
century.
Key words: the Chernihiv Region branch of the “Ukrainefilm” State cinema
production society; the cinema net; the film; the viewer; the cinematographic equip-
ment.
|