Голгофа Григорія Майфета
Огляд розкриває життєвий і творчий шлях відомого українського літературознавця, перекладача Григорія Майфета, багатолітнього в’язня сталінських концтаборів на основі архівних фондів ЦДАМЛМ України....
Gespeichert in:
Datum: | 2014 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
Schriftenreihe: | Архіви України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97711 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Голгофа Григорія Майфета / В.М. Шепелюк // Архіви України. — 2014. — № 1. — С. 214-218. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-97711 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-977112016-04-02T03:02:02Z Голгофа Григорія Майфета Шепелюк, В.М. Огляди джерел та документальні нариси Огляд розкриває життєвий і творчий шлях відомого українського літературознавця, перекладача Григорія Майфета, багатолітнього в’язня сталінських концтаборів на основі архівних фондів ЦДАМЛМ України. Обзор раскрывает жизненный и творческий путь известного украинского литературоведа, переводчика Григория Майфета, многолетнего узника сталинских концлагерей на основе архивных фондов ЦГАМЛИ Украины. The review shows the life and career of Hryhoriy Maifet, the famous literary critic and translator, long term prisoner of Stalin’s concentration camps on the base of used archival fonds of the Central State Archives Museum of Literature and Arts of Ukraine. 2014 Article Голгофа Григорія Майфета / В.М. Шепелюк // Архіви України. — 2014. — № 1. — С. 214-218. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97711 930.253:[929:82](477) uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси |
spellingShingle |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси Шепелюк, В.М. Голгофа Григорія Майфета Архіви України |
description |
Огляд розкриває життєвий і творчий шлях відомого українського
літературознавця, перекладача Григорія Майфета, багатолітнього в’язня
сталінських концтаборів на основі архівних фондів ЦДАМЛМ України. |
format |
Article |
author |
Шепелюк, В.М. |
author_facet |
Шепелюк, В.М. |
author_sort |
Шепелюк, В.М. |
title |
Голгофа Григорія Майфета |
title_short |
Голгофа Григорія Майфета |
title_full |
Голгофа Григорія Майфета |
title_fullStr |
Голгофа Григорія Майфета |
title_full_unstemmed |
Голгофа Григорія Майфета |
title_sort |
голгофа григорія майфета |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2014 |
topic_facet |
Огляди джерел та документальні нариси |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97711 |
citation_txt |
Голгофа Григорія Майфета / В.М. Шепелюк // Архіви України. — 2014. — № 1. — С. 214-218. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
series |
Архіви України |
work_keys_str_mv |
AT šepelûkvm golgofagrigoríâmajfeta |
first_indexed |
2025-07-07T05:24:54Z |
last_indexed |
2025-07-07T05:24:54Z |
_version_ |
1836964532787871744 |
fulltext |
огляди джерел та документальні нариси214
УДК 930.253:[929:82](477)
В. М. ШепелюК*
ГолГофа ГриГорія Майфета
(З архівних фондів ЦДаМлМ України)
огляд розкриває життєвий і
творчий шлях відомого українського
літературознавця, перекладача гри-
горія майфета, багатолітнього в’язня
сталінських концтаборів на основі
архівних фондів Цдамлм україни.
Ключові слова: дослідження;
переклади; листування; мистецтво;
література.
у серпні 2013 р. виповнило-
ся 110 років від дня народження
літературознавця, перекладача,
лю дини енциклопедичних знань і
бага толітнього в’язня сталінських
конц таборів григорія Йосиповича
май фета (1903–1975).
а починалося все з невели-
кого провінційного міста ромни,
тодішньої Полтавської губернії,
де в родині священика народився
син григорій. Бути б і йому свя-
щеником, але доля розпорядилася по-іншому. Закінчив математичний
відділ Полтавського педагогічного інституту (1924).
З 1926 р. г. майфет – аспірант Харківського науково-дослідного
інституту ім. т. г. Шевченка, отримав наукове звання кандидата фі-
лологічних наук за спеціальністю “західноєвропейська література”.
Володів основними європейськими мовами, а також древньогрецькою,
латинською, староболгарською, санскритом. Був одним із перших до-
слідників творчості П. тичини (“до характеристики творчості П. т. ти-
чини”, 1926).
Цікавила молодого вченого творчість великого поета україни
т. г. Шевченка. у кінці 1920-х рр. г. майфет видає дослідження “При-
* Шепелюк Василь Миколайович – начальник відділу використання інфор-
мації документів Цдамлм україни.
© В. м. Шепелюк, 2014
г. майфет. 1960-ті рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 26, оп. 1,
спр. 194, арк. 5.
огляди джерел та документальні нариси 215
рода новели” (1928), схвально зустрінуте тогочасним літературознав-
ством. Його цікавило буквально все: математика, філологія як вітчиз-
няна, так і зарубіжна, музика, медицина…
але творчий політ молодого вченого був перерваний арештом у
грудні 1934 року, коли його звинуватили в “контрреволюційній” діяль-
ності. Вирок – 10 років концтаборів.
Покарання відбував у виправно-трудових таборах Біломор – Бал-
тійського комбінату, а з 1946 року – у селищі канін на Печорі (комі
арср). як бачимо з особової справи г. майфета (Цдамлм україни;
ф. 590, оп. 5, спр. 216), довелося йому перебувати на чужині і після
звільнення з таборів. Він, ким би гордилася країна, змушений був пра-
цювати то на руднику, то нормувальником на пароплавстві, то робіт-
ником.
україна, рідна Полтава так і не спромоглася надати г.майфету ні
роботу за фахом, ні житло.
З життя він пішов у вересні 1975 року. так закінчився хресний
шлях г. майфета, його голгофа.
до Цдамлм україни архівні матеріали літературознавця, пере-
кладача надійшли у 1968, 1972 рр. від самого фондоутворювача, а у
1976 р. – від е. г. готмана1.
серед творчих матеріалів – переклади повісті с. Цвейга “Поїздка
в росію”2. Зберігся як машинопис, так і автограф цієї повісті. у лис-
ті до перекладача і літературознавця к. д. трофимова від 16 березня
1967 року г. майфет пише : “уже приступил к работе – делаю оконча-
тельную редакцию “Поездка в россию” с. Цвейга…думаю, что её мо-
гла бы опубликовать киевская “радуга”, куда я, кстати, уже направил
кое-какие материалы о Цвейге”3.
саме листи 1950–1970-х рр. свідчать про непоборне прагнення
г. майфета творити через багато років вимушеного мовчання. у листі
до того ж к. д. трофимова від 4 травня 1967 року він пише:
“Заранее принимаю с глубочайшей благодарностью Ваше пригла-
шение приехать к Вам в ирпень для совместной работы: мне, оторвав-
шемуся от литературы, не обойтись без Вашей помощи…”4.
як гірко було усвідомлювати г. майфету, вчорашньому в’язню
сталінських концтаборів, що навіть по смерті тирана, коли б здавалося
повинна перемогти справедливість і правда, він зустрічає всього-на-
всього “профанацію, лицемірство, знущання над обездоленими”5.
і навіть у цих умовах бездушності і фактичного заслання та віді-
рваності від улюбленої літературної праці г. майфет працював над
перекладами оповідань рільке, Х’юза, над власними новелами та опо-
віданнями з життя Чайковського, Шуберта, сміявся над людськими по-
роками своїх сучасників (епіграми). міг просто кинути все і скніти та
затаїти образу на всіх і все.
огляди джерел та документальні нариси216
та ні! Писав про поетику, театр, музику, англійську мову, історію
мистецтв, про великих і величне. Це допомагало вижити в нестерпних,
жорстоких умовах самотності, відчуження, байдужості і забуття.
Чого тільки варті його картотеки з історії російської поезії, руко-
писні списки віршів Б. Пастернака, м. асєєва, о. Пушкіна, с. Єсеніна,
збірки оповідань дж. лондона, рубаї о. Хайама, “кобзар” т. Шевчен-
ка…
із світом, із тим далеким минулим, що боліло, г. майфета пов’я-
зували листи. Вони були, фактично, єдиним віконцем, єдиним світлим
промінчиком у його житті.
кожну хвилину свого життя г. майфет не марнував, а писав, зби-
рав, був у центрі літературно-мистецьких подій 1950–1970-х рр., коли
вже мав змогу бодай листуватися.
на аркуші листа г. майфета до письменника Ф. кравченка від
3 липня 1966 року знаходимо записи адресата: “Це був талановитий
учений! нещасний. Помер там, де був на засланні”6. у цьому ж лис-
ті г. майфет говорить про маленьку можливість друкуватися: “стаття
в “літературній україні” - неабиякий виняток, перший, а, можливо, і
єдиний”.7
не можна без хвилювання читати рядки з листа літературознавця,
краєзнавця П.ротача до відомого поета-академіка П.тичини від 18 бе-
резня 1965 року. саме г. майфет був чи не першим літературознавцем,
який присвятив поету дослідження про його ранню творчість. “Збира-
ючи матеріали до біо-бібліографічного словника “літературна Пол-
тавщина”, я зацікавився г. майфетом і майже рік розшукував його”8.
у цьому ж листі П. ротач звертається до поета: “допоможіть, щоб
г. Й. майфет був поновлений негайно”. (Ш – мова йде про поновлення
в члени спілки письменників україни), щоб йому дали квартиру. Він
одинокий і сказав мені, що нічого не просить, аби було де розмістити
його книги, аби було де працювати… 30 років він був відірваний від
своєї праці, але, якщо створити йому добрі умови, він же зможе бути
корисним українській літературі”9.
Відомо, що аж 24 березня 1965 року г. майфета було відновлено
у членах спілки письменників україни, хоча, як писав він сам у листі
до письменника д. косарика: “я про себе теж не нагадував, знаючи,
як ставляться до людей моєї долі (незважаючи на так звану “реабіліта-
цію”)”10.
З листів г. майфета до літературознавця, шевченкознавця Є. кири-
люка дізнаємося, що серед безлічі планів на майбутнє у нього були
мрії зібрати матеріали про класика української літератури і. нечуя-ле-
вицького. так, у листі від 29 вересня 1967 р. знаходимо такі рядки:
“Працюю ретельно над чудовою прозою нечуя-левицького. матеріалу
стільки, що, певно, я розтечуся “мислію по древу” й на цьому спи-
огляди джерел та документальні нариси 217
нюся”11. Це свідчить про глибо-
ку любов самотнього і на багато
років відірваного від рідної землі
г. майфета до україни, до україн-
ського слова. 6 жовтня 1967 року
він пише зазначеному адресату:
“…як той антей, доторкнувшись
до рідної святої землі, я почуваю
величезну моральну втіху”12.
одним із перших, хто по-
справ жньому зацікавився долею
г. май фета, був полтавський
крає знавець, літературознавець
П. ро тач, який у листах до свого
земля ка, пись менника д. косари-
ка неодно разово говорив про вче-
ного: “Він мріє працювати, він
пише мені про нові задуми… так
невже ж ми можемо лишитись
байдужими до цієї людини?”13.
тут же П. ротач, знаючи про
важкі, інколи нестерпні умови життя г. майфета на далекій півночі,
пише:
“Посоромився, щоб не подумали, ніби членство йому потрібне для
одержання житла і будинку відпочинку. Путівка в будинок творчості,
як він мені написав, потрібна йому для роботи”14.
у наступному листі П. ротач говорить про допомогу г. майфету
у налагодженні нормальних умов для літературної праці: “тепер тре-
ба допомогти йому повернутися до творчості. у його планах, як він
мені пише, головне – це завершення праці над Цвейгом. якщо ж, до-
дає, здійсниться обіцяна поїздка в ірпінь, то візьметься і за українську
тематику(зокрема, нечуя-левицького)”15.
як радів г. майфет, коли вчорашні в’язні сталінських концтабо-
рів, його побратими по перу поверталися до життя, до улюбленої лі-
тературної праці. у листі від 12 березня 1956 року до письменника
В. гжицького, що зазнав репресій, він пише: “Від усього серця вітаю
Вас з реабілітацією, радію Вашому успіхові – так само, як і успіху всіх,
кому – крізь сльози – посміхнулася доля. авжеж – крізь сльози: бо хто
поверне знівечене життя, зруйноване здоров’я, страчену сім’ю, викрес-
лені роки творчої праці?”16.
Ці рядки з листа дотичні до трагічної долі їх автора, талановитого
літературознавця, перекладача, письменника, людини енциклопедич-
них знань, справжнього творця слова і надзвичайної величі духу гри-
г. майфет. 1960-ті рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 26, оп. 1,
спр. 194, арк. 19.
огляди джерел та документальні нариси218
горія Йосиповича майфета. саме про таких, як григорій майфет, про
тернистий шлях розстріляних і засланих, ошельмованих і забутих, му-
чеників духу і написав поет Юрій клен у своєрідній поетичній молитві
у поемі “Прокляті роки”:
Помолимось за тих, що у розлуці
Помруть, відірвані від рідних хат;
Помолимось за тих, що у розпуці
вночі гризуть залізні штаби грат,
Що душать жаль у невимовній муці,
за тих, кого веде на страту кат.
над ними, господи, в небесній тверді
Простри свої долоні милосердні.
1 Цдамлм україни, ф. 26, оп. 1, од. зб. 218, за 1913–1972 рр.
2 Цдамлм україни, ф. 26, оп. 1, од. зб. 1, 166 арк., за 1930-ті рр.
3 Цдамлм україни, ф. 51; оп. 1, од. зб. 50, арк. 23.
4 Цдамлм україни, ф. 51, оп. 1, спр. 50, арк. 24.
5 Цдамлм україни, ф. 51, оп. 1, спр. 50, арк. 19 зв.
6 Цдамлм україни, ф. 368, оп. 1, од. зб. 472, арк. 1.
7 Цдамлм україни, ф. 368, оп. 1, од. зб. 472, арк. 1.
8 Цдамлм україни, ф. 464, оп. 2, од. зб. 12, арк. 1.
9 Цдамлм україни, ф. 464, оп. 2, од. зб. 12, 1зв.
10 Цдамлм україни, ф. 513, оп. 1, од. зб. 1753, арк. 1.
11 Цдамлм україни, ф. 184, оп. 1, од. зб. 200а, арк. 2.
12 Цдамлм україни, ф. 184, оп. 1, од. зб. 200а, арк. 3.
13 Цдамлм україни, ф. 513, оп. 1, од. зб. 1949, арк. 41.
14 Цдамлм україни, ф. 513, оп. 1, од. зб. 1949, арк. 42 зв.
15 Цдамлм україни, ф. 513, оп. 1, од. зб. 1949, арк. 45.
16 Цдамлм україни, ф. 19, оп. 1, од. зб. 253, арк. 1.
обзор раскрывает жизненный и творческий путь известного украинского
литературоведа, переводчика григория майфета, многолетнего узника ста-
линских концлагерей на основе архивных фондов Цгамли украины.
Ключевые слова: исследование; переводы; переписка; искусство; лите-
ратура.
The review shows the life and career of Hryhoriy Maifet, the famous literary
critic and translator, long term prisoner of Stalin’s concentration camps on the base
of used archival fonds of the Central State Archives Museum of Literature and Arts
of Ukraine.
Key words: the researches; the translations; the correspondence; the art; the
literature.
|