Перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи Сполучених Штатів Америки в Україні

Монографія кандидата історичних наук Лариси Левченко “Архіви і архівна справа Сполучених Штатів Америки: історія та організація”, що побачила світ у Миколаївському видавництві “Іліон” 2013 року є першим комплексним дослідженням з історії формування і розвитку архівної галузі, аналізу архівної теорії...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Сінкевич, Є.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2014
Schriftenreihe:	Архіви України
Schlagworte:	Інформація і рецензії
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97714
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи Сполучених Штатів Америки в Україні / Є.Г. Сінкевич // Архіви України. — 2014. — № 1. — С. 236-243. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-97714
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-977142016-04-02T03:02:11Z Перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи Сполучених Штатів Америки в Україні Сінкевич, Є.Г. Інформація і рецензії Монографія кандидата історичних наук Лариси Левченко “Архіви і архівна справа Сполучених Штатів Америки: історія та організація”, що побачила світ у Миколаївському видавництві “Іліон” 2013 року є першим комплексним дослідженням з історії формування і розвитку архівної галузі, аналізу архівної теорії і практики у Сполучених Штатах Америки. 2014 Article Перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи Сполучених Штатів Америки в Україні / Є.Г. Сінкевич // Архіви України. — 2014. — № 1. — С. 236-243. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97714 uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інформація і рецензії Інформація і рецензії
spellingShingle	Інформація і рецензії Інформація і рецензії Сінкевич, Є.Г. Перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи Сполучених Штатів Америки в Україні Архіви України
description	Монографія кандидата історичних наук Лариси Левченко “Архіви і архівна справа Сполучених Штатів Америки: історія та організація”, що побачила світ у Миколаївському видавництві “Іліон” 2013 року є першим комплексним дослідженням з історії формування і розвитку архівної галузі, аналізу архівної теорії і практики у Сполучених Штатах Америки.
format	Article
author	Сінкевич, Є.Г.
author_facet	Сінкевич, Є.Г.
author_sort	Сінкевич, Є.Г.
title	Перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи Сполучених Штатів Америки в Україні
title_short	Перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи Сполучених Штатів Америки в Україні
title_full	Перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи Сполучених Штатів Америки в Україні
title_fullStr	Перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи Сполучених Штатів Америки в Україні
title_full_unstemmed	Перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи Сполучених Штатів Америки в Україні
title_sort	перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи сполучених штатів америки в україні
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Інформація і рецензії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97714
citation_txt	Перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи Сполучених Штатів Америки в Україні / Є.Г. Сінкевич // Архіви України. — 2014. — № 1. — С. 236-243. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT sínkevičêg peršekompleksnedoslídžennâístorííarhívívteorííípraktikiarhívnoíspravispolučenihštatívamerikivukraíní
first_indexed	2025-07-07T05:25:10Z
last_indexed	2025-07-07T05:25:10Z
_version_	1836964549367955456
fulltext	статті та повідомлення236 Є. Г. Сінкевич* ПеРШе кОМПЛекСне ДОСЛіДЖеннЯ іСТОРіЇ АРХівів, ТеОРіЇ і ПРАкТики АРХівнОЇ СПРАви СПОЛУчениХ ШТАТів АМеРики в УкРАЇні Левченко Л. Л. Архіви і ар- хівна справа Сполучених Штатів Америки: історія та організація: Монографія. – Миколаїв: Іліон, 2013. – 1204 с. монографія кандидата істо- ричних наук лариси левченко “архіви і архівна справа спо- лучених Штатів америки: історія та організація”, що побачила світ у миколаївському видавництві “іліон” 2013 року є першим комплексним дослідженням з історії формування і розвитку архівної галузі, аналі- зу архівної теорії і практики у сполучених Штатах америки. подібне комплексне дослідження, на жаль, не було можливим за радянських часів, коли сРсР і сШа знаходились у стані “холодної війни”. лише з “потеплінням” міжнародних відносин наприкінці 80-х рр. ХХ ст. з’явились перші статті із цієї тематики, а згодом у московському дер- жавному історико-архівному інституті було захищено дві дисертації, одна з яких, т. с. Кабочкіної, присвячена федеральній архівній службі сШа і в основному зосереджена на висвітленні роботи федеральних центрів документації, інша, і. в. Карапетянц, з історії утворення і функ- ціонування архівів бізнес-корпорацій була актуалізована перебудовою економіки Російської Федерації з соціалістичної планової на ринкову. не сприяли появі комплексного дослідження архівів і архівної справи * Сінкевич Євген Григорович – доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного університету імені петра могили. © Є. Г. сінкевич, 2014 ІнфорМАцІя І рецензІї інФоРмація і Рецензії 237 сШа не лише “холодна війна” та ідеологічна заангажованість радян- ської історичної науки, а й банальне переконання у перевагах вітчизня- ного архівознавства й організації діяльності архівів. згодом на цьому тлі виникли проблеми, що потребували негайного вдосконалення і пе- ребудови роботи архівної галузі незалежних республік снд, незацікав- леність вчених, істориків і архівістів архівознавчими дослідженнями, незнання іноземної мови та й відверте небажання заглиблюватись у складні питання зарубіжного архівознавства, що значно відрізняється не лише від радянського-російсько-українського, а й європейського. натомість авторка монографії здійснила сміливу спробу комплек- сного висвітлення даного питання, охопивши історію американських архівів не лише у значному часовому вимірі від колоніальних часів до сьогодення, а й у просторовому, приділивши увагу усім архівним установам сШа, що зберігають документи офіційного походження по- стійно. У Розділі 2 монографії, побудованому за принципом територіаль- ного районування сШа, п’ятдесят архівів штатів згруповано у дев’ять груп, на яких авторка спостерігає, як з’явились архіви в англійських, французьких та іспанських колоніях північної америки, зародився і розвивався архівний рух історичних товариств, були засновані архіви у кожному штаті сШа. тож, як виявилося, перші архівні закони та архівні установи виникли на території північної америки наприкінці ХVII ст. у мериленді, луїзіані, техасі та нью-мексико. висвітлюючи рух історичних товариств, започаткований ще 1791 року в новій ан- глії (Бостон, массачусетс), авторка зосередилася на внеску його учас- ників, висвітливши діяльність істориків, священиків, юристів, бібліо- текарів, політиків, державних і громадських діячів у сфері збирання, зберігання і публікації архівних документів, їх боротьбу за контроль над публічними архівами, утворення архівів, що мали повноваження зберігати документи органів влади штатів постійно, виділення фінансу- вання архівам і спорудження архівних будинків. в основу дослідження ранніх американських архівів авторка поклала концепцію американ- ського фронтиту (дж. Фр. тернера), у зонах якого як у “плавильному котлі” змішувались традиції, знання і досвід представників різних на- родів світу, народжувалась американська нація з притаманним лише їй особливим характером, що водночас поєднує індивідуалізм і колек- тивізм, місництво та місіанство, американську демократію, громадян- ське суспільство та стиль життя. У монографії названо значну кількість імен американських вчених і діячів ХіХ ст. – початку ХХ ст., раніше не відомих вітчизняній історичній науці: дж. Белкнепа, дж. Б. Фелта, дж. Фармера, Р. Бартлетта, с. Хазарда, У. пенніпекера, Б. Шамбауха, дж. трамбалла та інших, які присвятили себе архівній справі. Разом із тим, авторка погодилася з американськими дослідниками, які вка- інФоРмація і Рецензії238 зували, що перші американські збирачі архівів уважали публікацію історичних документів шляхом до їх вічного зберігання. вона пише, що перші американські архівісти були такими більше за покликанням, ніж за освітою. лише з досвідом вони усвідомили цінність оригіналу документа і зосередились на збереженості архівних колекцій. автор- ка дійшла висновку, що на розуміння того, яким слід бути архіву, які функції він має виконувати, кому підпорядковуватись, значний уплив здійснив характер американської нації, набутий кожним регіоном в умовах фронтиту. так, жителі нової англії ще несли на собі відбиток європейських традицій і досвіду, тож, незважаючи на започаткування архівного руху саме на цій території, члени історичних товариств ува- жали, що відповідальність за архіви мають нести органи влади штатів. У характері півдня сШа авторка вбачає прагнення до незалежності, що відбились і на типології архівних установ. саме у південно-ат- лантичних та південно-східних штатах була утворена найбільша кіль- кість департаментів архівів і історії як самостійних установ у системі органів виконавчої гілки влади штатів. значну увагу авторка приділяє алабамі і міссісіпі, де департаменти з’явились першими в сШа ще у 1901 і 1902 рр., та їх фундаторам і першим керівникам т. оуену та д. Роуленду. Класичним фронтир-зонам, розташованим на півночі та заході сШа, як уважає авторка, притаманні архіви, роль яких відігра- ють колегіальні інституції – історичні комісії та історичні товариства, одинадцять із них від утворення і до нині є офіційними архівними уста- новами штатів. між іншим, л. л. левченко вказує, що у сШа, хоча й існують спільні риси у кожному регіоні, що сформувались об’єктивно через політичний та історичний розвиток країни, та все ж не знайдеть- ся дві абсолютно аналогічні архівні установи штатів. Кожна з них має свої особливості, та й кожен регіон є специфічним. дослідниця вважає, що ці особливості і винятки залежали від поглядів, ідей і тієї ролі, що відігравали в архівній справі штатів провідні історики та інші діячі ар- хівного руху. зокрема, у теннессі дж. т. мур наполіг на злитті в од- ній інституції архівних і бібліотечних функцій у південній Кароліні. а. с. саллі “до останнього подиху” обстоював ідею незалежного ар- хівного департаменту, представниці жіночого історичного товариства у делавері заснували у штаті перший публічний архів, в. е. льюїс із західної вірджинії вбачав в архівних документах, насамперед, матеріал для істориків, а м. К. нортон довела, що архіви повинні задовольня- ти інформаційні потреби державних чиновників, а архівісти – забути, що вони є істориками. особливу увагу дослідниця приділила зусиллям американців щодо відновлення втрачених документальних комплексів колоніального періоду у луїзіані і техасі, зазначивши, що для цих шта- тів не важливим був тип чи підпорядкування архіву, оскільки, перш за все, вони зосереджували увагу на виявленні і копіюванні документів з інФоРмація і Рецензії 239 американської історії в архівах іспанії, Франції, великобританії, мек- сики, Куби. Розглядаючи подальшу історію архівів штатів, л. л. лев- ченко відкинула думку про характеристику архівної системи сШа як децентралізованої, вказавши на її змішаний тип і ті чинники, що пов’язують між собою два рівні цієї системи, федеральний та штатів, а саме на наявність аналогічних положень у законодавстві та такої ін- ституції, як Рада архівістів штатів, що забезпечує зв’язок усіх архівів штатів між собою та національним архівом сШа через національну комісію історичних публікацій та дорадчі комісії з історичних доку- ментів штатів і контролює виділення коштів на проекти із забезпечення збереженості, публікації, освіти і підвищення кваліфікації архівістів із федерального бюджету архівам штатів та іншим архівним інституціям місцевого рівня за програмою грантів. продовжуючи тему утворення архівів у сШа, авторка висвітлила боротьбу американських істориків за збереження федеральних архівів та заснування національного архіву сШа. У цьому питанні вона звер- нулася аж до започаткування північноамериканських штатів і на під- ставі свідчень співробітника державного департаменту сШа Г. Ханта довела, що саме у складі цього департаменту функціонував перший федеральний архів, де зберігалися хартії свободи американського на- роду, історичні, дипломатичні та інші документи. згодом роль тако- го архіву почала відігравати Бібліотека Конгресу сШа. 1908 року дж. Фр. джеймсон очолив рух істориків, що у 1934 році завершився утворенням національного архіву сШа (NARA). дослідниця підкреслює важливу роль американської історичної асоціації та її комісій, манускриптів та публічних архівів, в утворенні архівів сШа та становленні архівної справи. Ще більшого значення вона надає Конференціям американських архівістів, започаткованим видатним американським істориком У. Г. ліландом. саме у лоні Кон- ференцій, що проходили під егідою американської історичної асоціа- ції, й сформувалась і визріла професія архівіста в сШа, представники якої, усвідомивши себе єдиною спільнотою професіоналів, заснували товариство американських архівістів. Розділ 3 монографії присвячено історії національного архіву сШа, висвітленню його структури, системи підпорядкованих архівних уста- нов та організації роботи. в історії архіву дослідниця виокремлює три періоди: “дорослішання”, “руху за незалежність” та “вирішення про- блеми забезпечення збереженості документальної історичної спадщини американської нації на цифрових носіях”. тут авторка знов звертаєть- ся до внеску архівістів, керівників та провідних співробітників націо- нального архіву сШа: Р. д. в. Коннора, с. дж. Бакка, У. К. Гровера, Р. м. ворнера, т. Р. Шелленберга, о. в. Холмса, К. тібодо та інших. науковець зазначає, що архівісти NARA у другій половині 1930-х та інФоРмація і Рецензії240 до 1949 рр. понад усе намагались довести федеральним департамен- там важливість своєї інституції, особливо під час другої світової війни, NARA навіть здобув статус оборонної агенції. проте результатом Гу- верівських комісій, ціллю яких була реорганізація роботи органів ви- конавчої гілки влади у бік перебирання на себе усієї можливої влади в державі та економія коштів, стало підпорядкування архіву адміністра- ції служб загального призначення і, як наслідок, утрата ним прав не- залежної урядової агенції. з іншого боку, повноваження архіву у сфері управління документацією розширилися. перебування архіву у складі адміністрації врешті призвело до гальмування його розвитку. Усвідом- люючи це, Р. м. ворнер 1983 року очолив рух архівістів за повернення до законодавства 1934 року в частині прав архіву як незалежної інсти- туції. середина 1980-х рр. позначена першими гучними скандалами з приводу знищення електронних документів. тож щойно звільнившись від однієї проблеми, архів потратив у ситуацію, із якої бачив вихід лише у співробітництві з науково-дослідними інститутами та універси- тетами. Була розроблена система “ERA”, покладена в основу створен- ня архіву електронних документів. авторка детально аналізує сучасну структуру архіву, планування роботи, звітність, джерела фінансування. вона висвітлює усі структурні складові системи NARA, їх призначен- ня, законодавчо-нормативну базу функціонування: федеральні центри документації та регіональні філіали, президентські бібліотеки, дочірні архіви. цікавим є виявлений л. л. левченко факт, що порушує загальні уявлення про історію президентських бібліотек. як з’ясувалось, перша президентська бібліотека була утворена в огайо ще 1916 року сином президента сШа Р. Б. Хейса. між тим, авторка не зменшує, а навпа- ки підкреслює роль президента сШа Фр. д. Рузвельта, завдяки якому не лише заснований національний архів сШа і ухвалено перший фе- деральний архівний закон, а й була започаткована традиція утворю- вати президентські бібліотеки і передавати їх в дар американському народові. однак, дослідниця вказує, що американські президенти так до кінця й не змирилися із втратою контролю над документами, ство- реними за часів їх каденції. зокрема, президенти сШа Р. м. ніксон, дж. Г. У. Буш та дж. У. Буш здійснили спроби повернення під свій контроль президентських документів із подальшим їх знищенням. У цьому ж розділі дослідниця розглянула діяльність національної комісії історичних публікацій і документів у сфері популяризації джерел на- ціональної пам’яті, а також детально зупинилась на невластивій іншим архівним інституціям світу функції, однак притаманній NARA, – публі- кації законодавчо-нормативних актів у Федеральному регістрі сШа. авторка висвітлила співпрацю Федерального регістру національного архіву сШа та Управління урядового друку Конгресу сШа. наступний розділ монографії віддано науковим та правовим заса- дам діяльності архівів сШа. з усього їх різноманіття авторка вдало інФоРмація і Рецензії 241 обрала експертизу цінності, що була і залишається ключовим питан- ням архівної теорії у сШа, та види цінності від доказового до цінності оригіналу документа; методи систематизації архівних колекцій, висвіт- люючи які звернула увагу на те, що американці відмовилися від систе- матизації своїх архівів за фондовою системою і поділяють їх на групи документів та серії; у сфері доступу дослідниця проаналізувала зако- нодавчі акти Конгресу та нормативні акти президента сШа із розсе- кречування документів, на підставі аналізу звітів Управління з нагляду за інформаційною безпекою національного архіву сШа, довівши, що сьогодні, незважаючи на пропаганду політики відкритості і прозорості у діяльності американського уряду, обсяги засекречування документів переважають над обсягами розсекречування; захист життєво важливих архівних документів в умовах техногенних і природних катастроф су- часності, розглядаючи який авторка вказала, що під життєво-важливи- ми американці розуміють не унікальні чи історично цінні документи, а ті, що дозволяють відновити діяльність урядових установ після ката- строф, захистити права громадян, з’ясувати фінансові питання тощо. останній розділ монографії присвячено історії та основним напря- мам діяльності професійних організацій архівістів сШа, насамперед товариству американських архівістів, місія якого ще 1936 року була визначена як наукова. авторка зазначила, що на хвилі соціальних ру- хів 1960-х рр. архівісти сШа почали об’єднуватись у професійні ор- ганізації по усій країні, утворивши місцеві та регіональні товариства. місцеві товариства спрямовують свою діяльність на розвиток кому- нікацій і співробітництва в архівній галузі, регіональні та національні товариства є науковими інституціями, що сприяють розвитку наукових досліджень, освіті і підвищенню кваліфікації архівістів, стандартизації, виданню і розповсюдженню професійної літератури. особливу увагу дослідниця приділила академії сертифікованих архівістів, що формує прошарок архівістів вищої кваліфікації. в цілому ж авторка підкрес- лила, що професійні організації архівістів є тим чинником, що забез- печує гуртування архівістів у спільноту професіоналів, навіть окремий “цех”, сприяє влаштуванню на роботу до архівів випускників архівних факультетів університетів та кар’єрному зростанню архівістів. У цьо- му ж розділі дослідниця висвітлила внесок американських архівістів у захист архівів окупованих країн під час другої світової війни, в утво- рення міжнародної ради архівів та проведення міжнародних конгресів архівів, зупинившись на тих міжнародних архівних заходах, що від- бувались у вашингтоні 1966 та 1976 рр., а також пропозиціях, які аме- риканські архівісти вносили міжнародній архівній спільноті на інших міжнародних конгресах. авторка дійшла висновку, що програма “Point Four”, започаткована як альтернатива розповсюдженню комуністичних ідей за часів “холодної війни”, в цілому сприяла утворенню архівів та інФоРмація і Рецензії242 налагодженню роботи архівних галузей країн африки та азії, що отри- мали незалежність та розвивалися. монографію супроводжує значна кількість додатків, серед яких переклади законодавчих актів, схеми організаційної структури архівів, хронологічні таблиці утворення історичних товариств і архівів, списки архівних установ штатів, аналіз показників засекречування і розсекре- чування документів, словник основних термінів і понять американської архівістики. слід підкреслити, що своє дослідження авторка присвяти- ла не лише архівам як закладам, а, перш за все, історикам-архівістам, тому у тексті монографії згадується понад тисяча осіб, у різний спо- сіб пов’язаних із архівами. тож дослідниця узагальнила їх у словни- ку персоналій, навівши імена і прізвища мовою оригіналу та подавши біографічні відомості про кожного. монографія доповнена предметно- систематичним, географічним та іменним покажчиками, списком ви- користаної літератури і джерел, переліком ілюстрацій. доповнюючи текст фотографіями архівів і архівістів, авторка створила атмосферу присутності читача в архівах сШа. Частково фотографії зроблені са- мою л. л. левченко під час перебування у сШа, інші ж вона відна- йшла у публікаціях американських авторів, в архівах, бібліотеках та на офіційних архівних, бібліотечних, історичних веб-сайтах. особлива цінність наукової роботи полягає у тому, що вона цілком побудована на американських джерелах та попередніх працях амери- канських істориків і архівістів. не те, щоб авторка не зналася на радян- ських та сучасних російських, українських та зарубіжних (не амери- канських) джерелах, навпаки, в історіографічному аналізі вона зібрала усі публікації, в яких американські архіви згадувались навіть побіжно, вказала, що за радянських часів значну роботу з анотування, реферу- вання і перекладу публікацій з американських архівознавчих видань здійснював всесоюзний інститут архівної справи і документознавства, зазначила, що увагу зарубіжних дослідників привертали здобутки архі- вістів сШа у сфері мікрофільмування, розробки технологій зберігання машиночитаних та електронних документів, упровадження в роботу архівів інформаційних та комп’ютерних технологій. відтак, дослідниця принципово звернулася до оригінальних праць американських авторів, перші з яких, датовані ще 1837 та 1839 рр., не згадуються навіть в аме- риканській архівній літературі. цінним джерелом свого дослідження авторка вважала архівну періодику, перш за все, журнал “американ- ський архівіст”, а також новітні електронні джерела – веб-сайти наці- онального архіву сШа, товариства американських архівістів, архівів і історичних товариств штатів, професійних організацій архівістів. вона зазначила, що проведення такого комплексного і значного за обсягом та розробленими напрямами дослідження стало можливим завдяки роз- витку інформаційно-комунікаційних технологій та глобалізації інфор- маційного суспільства взагалі. інФоРмація і Рецензії 243 значна за обсягом, цікава і багатогранна монографія л. л. левчен- ко дещо позначена певною ідеалізацією американської архівістики, де- талями, емоціями і симпатіями, які дослідниці не вдалося втримати, насамперед, у відношенні до керівників регіональних архівів, можливо через те, що авторка також є керівником обласного архіву. вона спів- чуває а. с. саллі через його понад 40-річну невдалу боротьбу із пред- ставниками владних структур за право архіву південної Кароліни на самостійне існування, страждає через долю директорки архіву штату джорджія м. Г. Брайєн, яка настільки зосередилась на проектуванні та будівництві архівного комплексу, що не зважила на своє здоров’я, а пе- ребравшись до нового офісу, не пропрацювала у ньому й дня, залишив- ши цей світ. авторка відверто захоплюється сміливістю 6-го архівіста сШа Р. м. ворнера, який відкрито виступив проти політизації діяль- ності архівів сШа, розвивав співпрацю із радянськими та китайськими архівістами, в умовах ліванської війни 1982 року насмілився на конфе- ренції у мусульманській країні висловитися на захист ізраїльського ко- леги і заявити про професійне спрямування міжнародної ради архівів. очевидно, що авторка більш позитивно оцінює здобутки п. левінсона, ніж т. Р. Шелленберга у сфері експертизи цінності документів, указує на незавидну роль е. дж. ліхі, яку той відіграв у долі національного архіву сШа. проте емоційність не вплинула ні на результативність до- слідження, ні зашкодила праці. отже, українська архівна спільнота, викладачі і студенти універ- ситетів архівних і суміжних спеціальностей отримають видання, яке, маємо надію, посяде достойне місце серед кращих наукових праць із зарубіжної архівістики.

Перше комплексне дослідження історії архівів, теорії і практики архівної справи Сполучених Штатів Америки в Україні

Institution

Ähnliche Einträge