Постать Тараса Шевченка в житті Миколи Костомарова
У статті висвітлено основні віхи життя та діяльності двох непересічних постатей, гордості українського народу – Тараса Шевченка та Миколи Костомарова. Показано їх внесок у розвиток української державності....
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Архіви України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97796 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Постать Тараса Шевченка в житті Миколи Костомарова / Т.А. Клименко // Архіви України. — 2014. — № 2. — С. 73-77. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-97796 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-977962016-04-04T03:01:51Z Постать Тараса Шевченка в житті Миколи Костомарова Клименко, Т.А. До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка У статті висвітлено основні віхи життя та діяльності двох непересічних постатей, гордості українського народу – Тараса Шевченка та Миколи Костомарова. Показано їх внесок у розвиток української державності. В статье отражены основные вехи жизни и деятельности двух незаурядных личностей, гордости украинского народа – Тараса Шевченко и Николая Костомарова. Показано их вклад в развитие украинской государственности. The article highlights the major milestones of life and work of two outstanding figures, the pride of Ukrainian people - Taras Shevchenko and Mykola Kostomarov. The author shows their contribution to the development of Ukrainian statehood. 2014 Article Постать Тараса Шевченка в житті Миколи Костомарова / Т.А. Клименко // Архіви України. — 2014. — № 2. — С. 73-77. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97796 929Шевченко+929Костомаров uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка |
| spellingShingle |
До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка Клименко, Т.А. Постать Тараса Шевченка в житті Миколи Костомарова Архіви України |
| description |
У статті висвітлено основні віхи життя та діяльності двох непересічних
постатей, гордості українського народу – Тараса Шевченка та Миколи Костомарова. Показано їх внесок у розвиток української державності. |
| format |
Article |
| author |
Клименко, Т.А. |
| author_facet |
Клименко, Т.А. |
| author_sort |
Клименко, Т.А. |
| title |
Постать Тараса Шевченка в житті Миколи Костомарова |
| title_short |
Постать Тараса Шевченка в житті Миколи Костомарова |
| title_full |
Постать Тараса Шевченка в житті Миколи Костомарова |
| title_fullStr |
Постать Тараса Шевченка в житті Миколи Костомарова |
| title_full_unstemmed |
Постать Тараса Шевченка в житті Миколи Костомарова |
| title_sort |
постать тараса шевченка в житті миколи костомарова |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97796 |
| citation_txt |
Постать Тараса Шевченка в житті Миколи Костомарова / Т.А. Клименко // Архіви України. — 2014. — № 2. — С. 73-77. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Архіви України |
| work_keys_str_mv |
AT klimenkota postatʹtarasaševčenkavžittímikolikostomarova |
| first_indexed |
2025-07-07T05:34:00Z |
| last_indexed |
2025-07-07T05:34:00Z |
| _version_ |
1836965105716166656 |
| fulltext |
73до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
УДК 929Шевченко+929Костомаров
Т. А. КлименКо*
ПосТАТь ТАрАсА ШевченКА
в жиТТі миКоли КосТомАровА
У статті висвітлено основні віхи життя та діяльності двох непересічних
постатей, гордості українського народу – Тараса Шевченка та Миколи косто-
марова. Показано їх внесок у розвиток української державності.
Ключові слова: суспільство; реформи; братство;свобода.
“як про людину можу сказати, що знаю його, як особистість без-
доганно чесну, що глибоко любить свій народ та його мову, але без
фанатичної неприязні до всього чужого”, – такими словами закінчив
свої “спомини про Шевченка”1 видатний український і російський іс-
торик, поет-романтик, мислитель, громадсько-політичний і культурний
діяч, етнограф, фольклорист, член-кореспондент Петербурзької акаде-
мії наук Микола іванович костомаров.
Хоча долі видатних постатей Тараса Шевченка та Миколи косто-
марова були несхожими, проте певні етапи їх життя дивували схожими
поворотами і моментами в розумінні відчуття духу часу, що насував
неминуче скасування кріпацтва та інших реформ. і сам М. костомаров
наголошував на тому, що багато в чому його “доля була однаковою з
Шевченковою”.
Характерною ознакою другої половини XIX ст. було протистоян-
ня нового та прогресивного, що з’явилось у тодішньому суспільстві,
відбувався подальший розвиток української культури. на вимогу часу
відбувалось реформування системи освіти. створювались двокласні
школи, повітові училища, відкривались реальні (середні) навчальні за-
клади.
Українські університети – Харківський, київський, одеський стали
центрами наукової думки. створювались відомі наукові школи, лідера-
ми яких були провідні вчені. історична наука набула великого розви-
тку. Погляди на історію викладали в своїх працях і творах Т. Шевченко,
і. Франко, с. Подолинський, П. Грабовський, Леся Українка, д. Бага-
лій, о. Лазаревський, о. Єфименко. У своїх ґрунтовних працях про
розвиток історичного процесу України і росії: “Богдан Хмельницький”,
“Боротьба українських козаків з Польщею в першій половині XVII сто-
річчя ” та ін. М. костомаров особливу увагу приділив селянським по-
встанням, особливостям життя і побуту українського козацтва2.
* Клименко Тетяна Анатоліївна – директор державного архіву черкась-
кої області, кандидат історичних наук.
© Т. а. клименко, 2014
до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка74
на підставі зібраного великого комплексу архівних матеріалів
о. Лазаревський у своїй праці “Малоросійські посполиті селяни” роз-
крив процес закріпачення селянства, д. Багалій в “нарисах з історії
колонізації і побуту степової окраїни Московської держави” охаракте-
ризував історичний розвиток українського народу. П. куліш широко
розвивав тему козаччини в романі “чорна рада”. в цей період розви-
вається українське образотворче мистецтво, література, монументаль-
на скульптура, музичне мистецтво, реалістичні традиції яких заклав
Т. Шевченко.
однак, важкі відносини склалися з православною церквою. Центр
польської діаспори – київ був поділений на дві полярні сторони – ка-
толиків і руських, де католиками виступали поляки, а росіянами все
інше населення.
У цей час М. костомаров розпочав розробку ідеї християнської єд-
ності. він виступав за припинення конфліктів і мир між слов’янськими
народами. Тоді ж само і з’являється ідея створення товариства, по-
будованого на принципах свободи віросповідання, християнської єд-
ності та терпимості. У києві виникла таємна організація, що заклала
міцні підвалини нового національного відродження. на той час це був
найвищий рівень зростання свідомості і помітного протесту україн-
ської інтелігенції проти національного пригноблення. Таке товариство
було названо на честь кирила та Мефодія – місіонерів, які принесли
слов’янам Християнство й освіту. організатором кирило – Мефодіїв-
ського братства та його ідеологом став професор київського універ-
ситету святого володимира М. і костомаров – автор основних його
програмних документів “книга буття українського народу” та статуту
слов’янського товариства св. кирила і Мефодія, які передбачали повну
свободу віросповідання, прагнення перебудови суспільства на засадах
християнського вчення про справедливість, рівність і волю людей шля-
хом його всебічного реформування. Його однодумцями були М. і Гу-
лак, в. М. Білозерський, П. о. куліш, М. і. савич. саме в цей час доля
звела Тараса Шевченка – знаного вже тоді поета і художника, автора
“кобзаря” – збірки поезій, що справила велике враження на свідомість
населення російської імперії та історика, письменника, професора Ми-
колу костомарова. Познайомившись у травні 1846 р. з М. костомаро-
вим, Т. Шевченко дізнався про заснування кирило – Мефодіївського
братства. він одразу ж виявив готовність пристати до нього, але по-
ставився до його ідей, за словами М. костомарова, “з великою запаль-
ністю і крайньою нетерпимістю”, що стало приводом до багатьох їх
суперечок3. Їх частим зустрічам ще сприяв і той факт, що жили вони
поруч – на Хрещатику, який в той час утопав в зелені і сприяв твор-
чим розмовам. Звичайно, М. костомаров не був прихильником зброй-
них повстань народних мас. У його “книзі буття українського народу”
75до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
була закладена ідея надання загальної освіти, проведення соціальних,
економічних і політичних змін. він виступав проти насильницьких за-
ходів, проте добре розумів, що можуть настати такі часи, що народні
маси виступлять зі зброєю в руках.
саме під впливом авторитетного і вагомого слова Т. Шевченка
М. костомаров включив до “Уставу” братства пункт, що наголошував
рішуче несприйняття кріпацтва. основні положення, що проходили
по всіх програмних документах – заперечення кріпацтва і насильства,
мирне пропагування ідей у дусі християнської моралі. Підкреслюва-
лось, що братство в цілому і кожний її член повинні свої дії поєднува-
ти з християнськими правилами любові і терпіння. членів товариства
об’єднували спільні інтереси щодо покращення соціально-економіч-
них, культурних і політичних змін в Україні, однак, думки розходи-
лись у першочерговості їх втілення. для М. костомарова, буржуазного
ліберала4, це було об’єднання слов’ян, а Т. Шевченко, революційний
демократ 5, виступав з вимогами соціального і національного звільнен-
ня українського народу. Т. Шевченко та М. Гулак вважали, що тільки
революційним шляхом можна досягти своєї мети6. За словами М. кос-
томарова, Т. Шевченко “палко любив малоруську народність, але по-
над усе співчував долі простого народу, і його улюбленою мрією було
звільнення цього народу від поміщицького гніту”.
для пропаганди ідей братства М костомаров написав відозви: “до
братів - українців”, “до братів – поляків” і “до братів – росіян”. У них
наголошувалось про об’єднання слов’ян у федерацію з державним, пра-
вовим і адміністративним її устроєм.
М. костомаров вважав за честь бути в дружніх стосунках із
Т. Шевченком, що навіть запросив бути у нього на весіллі боярином,
але цьому не судилося відбутися. По дорозі на весілля, на одній з по-
штових станцій, Т. Шевченка було заарештовано.
розгром братства і вчинену над ним розправу М. костомаров
сприйняв дуже болісно. незважаючи на те, що братство налічувало
понад 100 осіб, покарання понесли лише одиниці. М. костомаров був
ув’язнений на один рік в тюрму, а потім під домашній арешт до сара-
това, М. Гулак – в Шліссельбурзьку фортецю на три з половиною роки,
а потім висланий у віддалену губернію під нагляд поліції, в. Білозер-
ського переведено на службу в олонецьку губернію.
Про все, що М. костомарову довелось пережити, він описав у драмі
“кремуций корд”, котру написав у Петропавловській фортеці у 1847 р., а
слова “Загинути в розквіті років, не встигнувши отримати насолоду жит-
тя…” яскраво характеризують весь відчай, який охоплював його душу.
найсильніше його вразила звістка про страшне покарання, що спіткало
Т. Шевченка, відправленого на десять років у солдатчину без права пи-
сати і малювати. до того ж М. костомаров усвідомлював, що Т. Шев-
до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка76
ченко не брав постійної і активної участі в діяльності братства, а лише
подеколи був присутній на його зібраннях, проте, висловлювався “ба-
гато і різко”. Тому невипадково, відчуваючи пригнічений стан М. кос-
томарова під час їх зустрічі 1847 р. у третьому слідчому відділенні в
Петербурзі, незадовго до відправки Т. Шевченка на заслання, він почув
його “прощальне слово, сповнене разом з тим надій на кращу долю:
“не журись Миколо, ще колись житимемо укупі!”. а вже через 10 ро-
ків, повертаючись по волзі на волю, Т. Шевченко заїздив до М. кос-
томарова в саратов, але, за волею випадку, вони не зустрілись. і вже
тільки у 1858 р., перебуваючи в Петербурзі, М. костомаров розшукав
Т. Шевченка “після тривалої розлуки”, проте Шевченко не одразу піз-
нав М. костомарова. і лише після того, як він назвав своє ім’я, Т. Шев-
ченко палко обійняв його і “довго плакав”. як і колись, після тривалої
розлуки, Т. Шевченко став близькою для нього людиною7. віддаючи
данину генію Т.Шевченка, М. костомаров написав схвальну рецен-
зію у 1860 р. на збірку поезій – “кобзар” Т. Шевченка. він висловлює
думку про те, що “Шевченко принадлежит к первоклассным поэтам
славянского мира”. У споминах “спогад про двох малярів” (1861),
книзі “Поезія слов’ян” (1871), “споминка про Шевченка” (1875) він
оцінював творчість Т. Г. Шевченка, як “всенародний скарб”. і дійсно,
вплив Т. Шевченка на членів кирило – Мефодіївського братства був
значний, основним з яких було внесення ідеї споконвічного народного
прагнення до свободи. особливо ідеї Т. Шевченка втілювалися в життя
в творах М. костомарова, де основними були ідеали свободи, рівності
і братерства слов’янських народів, несприйняття системи самодержав-
ного ладу, гноблення людей.
добре усвідомлюючи важливість поезії Т. Шевченка, М. костома-
ров підкреслював, що “Поезія Шевченка – законна, люба донька дав-
ньої південно руської поезії…”, крім того, він наголошував на тому,
що “важливо було знайти іншій приклад людини, поезія та особистість
якої повною мірою втілила національний дух, як це для українців зро-
бив Шевченко”8.
Поезія Т. Шевченка виявляла в його сучасників нові бунтарські
думки. Під цим враження М. костомаров писав: “Шевченкова муза зі-
рвала покрови, що закривали від нас життя народу й споглядати його
було страшно, солодко, боляче й п’янко”. Шевченко змусив своїх одно-
думців бачити в народі не лише їх звичаї, а й його повсякденне життя
і страждання. Бунтівлива поезія Т. Шевченка викликала в нього дух
непокори, дух полум’яного патріотизму, який одвічно жив у душі укра-
їнця.
М. костомаров глибоко поважав великого кобзаря, у свою чергу і
Т. Шевченко був щиро прихильний до нього. Їх дружні стосунки до і
після заслання – підтвердження цьому9.
77до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
М. і. костомаров – видатний історик, письменник, пристрасний по-
леміст і публіцист, політичний та громадський діяч вірив у те, що на-
стане час, коли Україна отримає свободу, що “на дні її майже кожного
мислячого, недурного південноруса сплять виговський, дорошенко,
Мазепа і проснуться, коли настане слушний час”10.
дві великі постаті, Т. Г. Шевченко і М. і. костомаров, різні за по-
глядами у досягненні однієї мети – визволення українського народу від
кріпацтва, утворення вільної і незалежної держави заклали підвалини
відродження нації.
1 Костомаров М. І. спомини про Шевченка / Т. Шевченко. кобзар, з
додатком споминок про Шевченка костомарова і Микешина. – Прага –
“Пчела”. – № 16. – 1876. – с. 12.
2 Бондар М. образ України в поезії Т. Г. Шевченка // вісник ан України. –
№ 6. – 1993. – с. 56, 60.
3 русская мысль. – 1885. – кн. 5. – с. 210.
4 Євдокименко в. Ю. критика ідейних основ українського буржуазного
націоналізму. – к., 1968. – с. 31.
5 Сергієнко Т. Я. Т. Г. Шевченко і кирило-Мефодіївське товариство. – к.,
1983. – с. 84, 86.
6 Кирилюк Є. войовничий характер Шевченківського реалізму //
Зб. праць XV наук. Шевченківської конференції. – одеса, 1968. – с. 5, 23.
7 Костомаров М. І. автобіографія. – сПб., 1890. – с. 27.
8 костомаров М. і. Твори. – к., 1967. – Т. 2. – с. 421, 428.
9 Кислий Ф. С. Т. Г. Шевченко і М. і. костомаров // рідна школа. – 1992. –
№ 7 – 8. – с. 87.
10 русский архив. – 1909. – Т. 3. – кн. 12.
в статье отражены основные вехи жизни и деятельности двух незаурядных
личностей, гордости украинского народа – Тараса Шевченко и николая
костомарова. Показано их вклад в развитие украинской государственности.
Ключевые слова: общество; реформы; братство; свобода.
The article highlights the major milestones of life and work of two outstanding
figures, the pride of Ukrainian people - Taras Shevchenko and Mykola Kostomarov.
The author shows their contribution to the development of Ukrainian statehood.
Key words: the society; the reforms; the brotherhood; the freedom.
|