Творці української кінострічки (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України)
Крізь призму архівних документів, що зберігаються у фондах ЦДАМЛМ України, розкрито сторінки українського кінематографа. На основі окремих архівних фондів кіномитців подано історію українського кіно кінця ХIХ – початку ХХ ст....
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Назва видання: | Архіви України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97803 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Творці української кінострічки (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України) / А.А. Гайворонська // Архіви України. — 2014. — № 2. — С. 142-149. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-97803 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-978032016-04-04T03:02:16Z Творці української кінострічки (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України) Гайворонська А. А. Огляди джерел та документальні нариси Крізь призму архівних документів, що зберігаються у фондах ЦДАМЛМ України, розкрито сторінки українського кінематографа. На основі окремих архівних фондів кіномитців подано історію українського кіно кінця ХIХ – початку ХХ ст. Сквозь призму архивных документов, которые хранятся в фондах ЦГАМЛИ Украины, раскрыты страницы украинского кинематографа. На основании отдельных архивных фондов кинохудожников подана история украинского кино конца ХIХ – началу ХХ ст. The article describes the pages of Ukrainian Cinema through the prism of archival documents, stored in the fonds of the Central State Archives Museum of Literature and Arts of Ukraine. Due to the separate archival fonds of the cinema artists the author gives the history of Ukrainian Cinema of the end of 19 – beginning of 20 century. 2014 Article Творці української кінострічки (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України) / А.А. Гайворонська // Архіви України. — 2014. — № 2. — С. 142-149. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97803 [930.253+778.5](477) uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси |
| spellingShingle |
Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси Гайворонська А. А. Творці української кінострічки (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України) Архіви України |
| description |
Крізь призму архівних документів, що зберігаються у фондах ЦДАМЛМ
України, розкрито сторінки українського кінематографа. На основі окремих
архівних фондів кіномитців подано історію українського кіно кінця ХIХ – початку ХХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Гайворонська А. А. |
| author_facet |
Гайворонська А. А. |
| author_sort |
Гайворонська А. А. |
| title |
Творці української кінострічки (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України) |
| title_short |
Творці української кінострічки (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України) |
| title_full |
Творці української кінострічки (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України) |
| title_fullStr |
Творці української кінострічки (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України) |
| title_full_unstemmed |
Творці української кінострічки (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України) |
| title_sort |
творці української кінострічки (з архівних зібрань цдамлм україни) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Огляди джерел та документальні нариси |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97803 |
| citation_txt |
Творці української кінострічки (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України) / А.А. Гайворонська // Архіви України. — 2014. — № 2. — С. 142-149. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Архіви України |
| work_keys_str_mv |
AT gajvoronsʹkaaa tvorcíukraínsʹkoíkínostríčkizarhívnihzíbranʹcdamlmukraíni |
| first_indexed |
2025-07-07T05:34:35Z |
| last_indexed |
2025-07-07T05:34:35Z |
| _version_ |
1836965141870018560 |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси142
УДК [930.253+778.5](477)
А. А. ГАйворонсьКА*
Творці УКрАїнсьКої КіносТрічКи
До 120-річчя заснування світового кіно
(з архівних зібрань цДАМЛМ України)
крізь призму архівних документів, що зберігаються у фондах Цдамлм
україни, розкрито сторінки українського кінематографа. на основі окремих
архівних фондів кіномитців подано історію українського кіно кінця ХIХ – по-
чатку ХХ ст.
Ключові слова: кіномитці; історія кіно; архівні документи; фільм; фонд;
кінематограф; кіномистецтво; кінорежисер.
Всі скарби, здобуті працею і талантом, розумом і досвідом протя-
гом довгого існування світу, належать людству.
наш час відкриває нову добу життя, в якій людству допомагають
не тільки техніка, наукові відкриття, мистецтво, література, але важли-
вим і наймасовішим видом мистецтва стає кіно, що незабаром святку-
ватиме свій 120-літній ювілей.
тільки історія може навчити цінувати блага, які зросли, завдячую-
чи людському розуму. В українське кіно прийшов із життя новий по-
гляд на людину і на її оточення та час, коли вона живе.
Щоб зрозуміти кіномистецтво з погляду діячів кіно, треба знати
історію його минулого, яке зберігається в особових архівних фондах
режисерів, сценаристів, письменників, кінознавців, акторів, а також у
фондах державних установ, творчих та громадських організацій, що
представлені документами у Цдамлм україни, за якими можливо
простежити всю життєдайну силу звершень минулого, теперішнього і
майбутнього.
розкривають у широкому обсязі історію розвитку кінематографа
рукописи, монографії, стенограми, виступи, статті, численна кількість
світлин, які зафіксували пам’ятні моменти на плівці, кадри з фільмів,
ціла низка кіносценаріїв, анотації до фільмів, картотеки історії кіно, до-
повіді, автобіографічні спогади про роботу в галузі кіномистецтва, що
зберігаються в архівних фондах кінознавця м. Шелюбського (ф. 354),
актора і. миколайчука (ф. 1154), кінорежисерів о. довженка (ф. 690),
і. кавалерідзе (ф.442), кінознавців г. майфета (ф. 26), В. гомоляки
(ф. 255), В. коротича (ф. 599).
* Гайворонська Алла Андріївна – головний спеціаліст відділу ви-
користання інформації документів Цдамлм україни.
© а. а. гайворонська, 2014
огляди джерел та документальні нариси 143
основою документальної
спадщини українського кіно-
мистецтва стали фонди творчих
установ і організацій, редакції
журналу “новини кіноекрана”
(ф. 735), національної спіл-
ки кінематографістів україни
(ф. 655), національної спілки
письменників україни (ф. 590),
національної кіностудії худож-
ніх фільмів ім. о. П. довженка
(ф. 670), де представлено сте-
нограми пленумів творчих спі-
лок і організацій, протоколи за-
сідань секретаріату і документи
про їх підготовку і проведення.
Це документи багатоаспектно-
го змісту, що включають тек-
сти виступів відомих кінема-
тографістів з організаційних і
творчих питань. Вони характе-
ризують діяльність самих сек-
цій і комісій і відбивають стан справ у кінематографії україни.
стенограми заходів, включених до фондів спілок, розповідають
про організацію семінарів, конференцій, диспутів із проблем розвитку
сучасного кіномистецтва.
Винайдення кінематографа було не тільки народженням ще одного
виду мистецтва, а й відкриттям величезного наукового і філософського
потенціалу людства.
ледве народившись, володіючи ще досить недосконалими худож-
німи засобами, кіно стає масовим, завойовуючи все ширшу аудиторію.
низка підбірок публікацій та статей у фонді кінознавця м. Ше-
любського (ф. 354) розповідає про перші зйомки та показ фільмів у
києві, про перших акторів та режисерів, які брали участь у новому
відкритті: “демонстрації рухомої фотографії – “сінематографа”, – як
зазначав мистецтвознавець г. журов у статті “Перші фільми у киє-
ві”, – почалися в кінці 90-х років минулого століття. найбільш масовий
показ фільмів був організований у театрі Бергоньє – нині театр імені
лесі українки.
20 грудня 1897 року кияни побачили програму картин “табун ко-
ней”, “Прибуття поїзда”, “сніданок дитини”, “танцююча балерина”.
Знімки людей і тварин, котрі ожили на білому полотні, в той час здава-
лися настільки разючим явищем, що глядачі довго не могли отямитись
і. Їжакевич. Фото, 1909 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 58, оп. 1,
спр. 183, арк. 1.
огляди джерел та документальні нариси144
від подиву і дивилися про-
граму кілька разів поспіль. у
1911 році активізується вироб-
ництво кінохроніки. Власник
найбільшого в місті кінотеатру
а.Шанцер організовує студію
“експрес” для зйомки всіх
видатних подій і періодично
включає до програми свої кіно-
журнали. у 1913 році фотограф
цієї фірми В. добржанський
піднявся у повітря з видат-
ним льотчиком П.нестеровим
і зняв київ і його околиці. Це
були перші в росії кінозйомки
з аероплана”1.
у цій же статті автор роз-
повідає про організацію та
діяльність першої спеціаль-
ної студії для виробництва
художніх фільмів на сирці.
умови для кінозйомок сприя-
ли вирішенню того, щоб розпочати там постановку найбільшого філь-
му 1913 року за романом а. Вербицької “ключі щастя “. ставили його
видатні російські режисери я. Протазанов та В. гардін, знімали опера-
тори ж. мейєр та д. Вітротті.
у статті розповідається про першу екранізацію української комедії
“Пан Штукаревич” (сценарій і постановка артиста-бандуриста д. га-
малії). у ролі вчителя виступив актор театру м. садовського Ф. ле-
вицький. Зйомки відбувались у скляному павільйоні на колишній
Великій Васильківській вулиці. декорації для картини надавав театр
м. садовського. Царські чиновники забороняли демонстрування укра-
їнських картин у центральних кінотеатрах міста. Їх випускали у прокат
з обмеженнями і як “народне видовище” демонстрували у кінотеатрі
“лотос”, що знаходився поряд із троїцьким народним домом.
у 1919 році на базі київської кіностудії “Художній екран” були
створені кіновидавництва, що випускали велику кількість агітаційних
фільмів. Вони були першим етапом у розвитку українського кіномис-
тецтва.
українська кінематографія, швидко набираючи сил, стала займати
почесне місце у світовому кіномистецтві. Зберігаючи традиції кращих
її майстрів, створюються нові фільми, які хвилюють людство, виклика-
ють глибокі філософські роздуми.
ілюстрація до поеми т. г. Шевченка
“катерина”. картон, олія.
Музейний фонд ЦДАМЛМ України.
огляди джерел та документальні нариси 145
Помітним явищем в українському кіно стали фільми П.Чардиніна
“укразія”, “тарас Шевченко”, “тарас трясило”. Блискуче зіграв роль
т.Шевченка в однойменному фільмі видатний український актор
а. Бучма2.
у кіно приходять людське слово й музика, загін кінематографістів
поповнюється письменниками, сценаристами, композиторами. кіно на-
буває ознак синтетичного явища, у якому якнайтісніше поєднувалися
література і театр, музика і живопис. усе це сприяло подальшому його
розвитку, зробило справжню революцію у виражальних засобах.
Фільм “коліївщина” ввійшов у золотий фонд українського кіно-
мистецтва, а самобутня, цілком оригінальна творчість кінорежисера
і. кавалерідзе становить одну із сторінок його історії3.
Визначною подією українського кіно стали фільми о. довженка
“Земля”, “іван”, “Щорс”. Це було нове збагачення ідейно-художніх
можливостей екрана, зближення різних засобів кіновиразності. така
спільна для кіно тенденція виявилась особливо виразно у творчості ви-
датного майстра екрану, яким був о. довженко4.
у статті “Художник-громадянин” відомий український кінорежи-
сер, сучасник о. довженка т. левчук писав: “Прогресивні кінемато-
графісти італії, Франції та багатьох країн різних континентів вивчають
його спадщину, схиляються перед його могутнім талантом”5.
Птахи на квітучій гілці. етюд.
Полотно на картоні, олія.
Музейний фонд ЦДАМЛМ України.
огляди джерел та документальні нариси146
В архівних фондах названих кінорежисерів зберігаються фото ка-
дрів із фільмів, що стали шедеврами світового кіно. у постанові про
відзначення 50-річчя фільму “Земля” олександра довженка від 28 квіт-
ня 1980 р. зазначено, що “кінофільм “Земля” увійшов у золотий фонд
радянського і світового кіно, його включено до числа 12 найкращих
фільмів усіх часів і народів”6.
Відомий кінознавець і культуролог р. корогодський у своїй статті
“Золоте жниво довженка” зазначає: “50 років минуло з часу виходу
на екрани фільму “Земля”, та цей твір не втратив своєї актуальності.
Його можна дивитися десятки разів, як можна перечитувати улюблену
книгу й безкінечно відкривати в ній щось нове. такі твори перемагають
швидкоплинність часу, залишаючись з людьми навічно”7.
одним із кращих творів українського кіно 1960-х р.р. став фільм
“гадюка”, поставлений режисером В.івченком за однойменним опо-
віданням о. толстого. Цьому фільмові було присуджено премію
ім. т. г. Шевченка. роль Вальки Брикіна зіграв актор і. миколайчук, у
фонді якого зберігаються фото кадрів із цього кінофільму8.
у стенограмі виступу кінорежисера м. мащенка на Пленумі спіл-
ки письменників україни можемо прочитати: “кожна епоха народжує
своїх героїв і кожен герой є відображенням своєї епохи. В кожному
герої відображена епоха і герої знаходили своє втілення в мистецьких
творах і через десятиліття вони допомагають нам зрозуміти глибоко іс-
торію епохи, допомагають нам боротися за вищі людські ідеали. голов-
не завдання нашого часу – відобразити героїв нашого сьогодення”9.
довгий час 1976–1984 р.р Першим секретарем правління спілки
кінематографістів україни був т. левчук. Його виступи зафіксова-
сільський пейзаж.
Музейний фонд ЦДАМЛМ України.
огляди джерел та документальні нариси 147
ні у стенограмах, котрі розпо-
відають нам про стан справ у
кінематографії та про творчу
співпрацю між письменниками,
композиторами, художниками
над роботою в кіно: “Почуття
відповідальності, бажання зро-
бити достойний внесок у загаль-
ну всенародну скарбницю загар-
тували волю кожного творчого
працівника-письменника, сце-
нариста, кінорежисера, актора,
художника, оператора, компози-
тора, і не буде перебільшенням
сказати, що кожен з нас змужнів
у цих пошуках, в прагненні най-
більш активно послужити пере-
творенню в життя ідей”10.
По-новому про кіно та
його роль у суспільному житті
країни стали писати в серед-
ині 1950- х р., у часи так званої
“хрущовської відлиги”.
так у звіті про роботу київ-
ської кіностудії науково-популярних фільмів, документи якої частково
зберігаються у фонді кінознавця м. Шелюбського, вказано на те, що
“…існуюча система замовлень фільмів фактично позбавляють студію
власної творчої ініціативи і ставить її в умови, коли замість мистець-
ких творів вона часто вимушена виготовляти фільми-інструкції, філь-
ми-звіти”11.
життєвою потребою стало відвідування театрів, концертних залів
і виставок, перегляд кінофільмів. як повітря, потрібні людині лірична
поезія і задушевна пісня, натхненний фільм і хвилююча вистава, мудра
книга письменника і яскрава картина живописця.
Все краще, створене митцями, розвивалося, дякуючи невмирущо-
му мистецтву о. довженка, і. кавалерідзе, т. левчука, м. мащенка,
с. Параджанова, с. Бондарчука, Є. матвеєва, Ю. ільєнка та ін. Їхні
імена не стали і ніколи не стануть архівними, вони оживають і разом
із сучасниками будують нове суспільство, нове удосконалене кіномис-
тецтво.
і сьогодні ми завдячуємо кінодокументалістам, які залишили нам
кадри спорудження первістка нашої енергетики - дніпрогесу, розпові-
ли про будівництво Харківського тракторного, про зведення міст у тай-
сільська хатина. Пейзаж.
Музейний фонд ЦДАМЛМ України.
огляди джерел та документальні нариси148
зі. ми знайомимося з відважними дослідниками арктики, дізнаємося
про неповторні польоти в стратосферу, з гордістю і невимовним болем
вдивляємося в кадри суворої і грізної реальності війни, показаної на
кіноплівці в усій своїй правдивості і неповторності. Це було величне
життя країни, і пульс його відчувається в кожній маленькій чи великій
документальній стрічці.
З якою насолодою ми переглядаємо старі кінострічки, заздалегідь
коментуючи ту чи іншу репліку улюбленого актора!
назавжди увійшли в історію кіномистецтва імена видатних кіно-
режисерів с. ейзенштейна, В. Пудовкіна, о. довженка, і. савченка, на
традиціях яких виховувалось не одне покоління кінематографістів.
створюються фільми, де гострота тематики, коло порушених
проблем подані в тісному взаємозв’язку з нашим часом. на екранах
з’являються фільми, які свідчать про шукання нових виражальних за-
собів, про те, що кінематографісти спираються на кращі традиції кіно-
мистецтва і розвивають їх.
1 Цдамлм україни, ф. 354, оп. 1, спр. 77, арк. 24.
2 Цдамлм україни, ф. 337, оп. 1, спр. 198, арк. 2.
3 Цдамлм україни, ф. 442, оп. 1, спр. 31, арк. 1.
4 Цдамлм україни, ф. 690, оп. 1, спр. 37, арк. 3.
5 Цдамлм україни, ф. 690, оп. 1, спр. 26, арк. 5.
Будинок з колонами. Фрагмент. етюд. к., олія.
Музейний фонд ЦДАМЛМ України.
огляди джерел та документальні нариси 149
6 Цдамлм україни, ф. 655, оп. 1, спр. 1183, арк. 1.
7 Цдамлм україни, ф. 655, оп. 1, спр. 1183, арк. 19.
8 Цдамлм україни, ф. 1154, оп. 1, спр. 3, арк. 4.
9 Цдамлм україни, ф. 590, оп. 1, спр. 776, арк. 134.
10 Цдамлм україни, ф. 590, оп. 1, спр. 776, арк. 52.
11 Цдамлм україни, ф. 354, оп. 1, спр. 37, арк. 2.
сквозь призму архивных документов, которые хранятся в фондах
Цгамли украины, раскрыты страницы украинского кинематографа. на
основании отдельных архивных фондов кинохудожников подана история
украинского кино конца ХIХ – началу ХХ ст.
Ключевые слова: кинохудожники; история кино; архивные документы;
фильм; фонд; кинематограф; киноискусство; кинорежиссер.
The article describes the pages of Ukrainian Cinema through the prism of ar-
chival documents, stored in the fonds of the Central State Archives Museum of
Literature and Arts of Ukraine. Due to the separate archival fonds of the cinema
artists the author gives the history of Ukrainian Cinema of the end of 19 – begin-
ning of 20 century.
Key words: the cinema artists; the history of cinema; the archival documents;
the film; the fond; the cinema; the cinema art; the film director.
|