Нове видання про німецьке населення Миколаївщини

Анотований реєстр справ “Немцы Николаевщины. 1918–1931 гг.” – спільний проект Державного архіву Миколаївської області та Геттінгенського дослідного центру, здійснений за сприяння Уповноваженого Федерального уряду Німеччини з питань культури та ЗМІ на підставі рішення Бундестагу ФРН....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Козирева, М.Е.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2014
Назва видання:Архіви України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97809
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Нове видання про німецьке населення Миколаївщини / М.Е. Козирева // Архіви України. — 2014. — № 2. — С. 255-258. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-97809
record_format dspace
spelling irk-123456789-978092016-04-04T03:02:10Z Нове видання про німецьке населення Миколаївщини Козирева, М.Е. Інформація і рецензії Анотований реєстр справ “Немцы Николаевщины. 1918–1931 гг.” – спільний проект Державного архіву Миколаївської області та Геттінгенського дослідного центру, здійснений за сприяння Уповноваженого Федерального уряду Німеччини з питань культури та ЗМІ на підставі рішення Бундестагу ФРН. 2014 Article Нове видання про німецьке населення Миколаївщини / М.Е. Козирева // Архіви України. — 2014. — № 2. — С. 255-258. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97809 uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Інформація і рецензії
Інформація і рецензії
spellingShingle Інформація і рецензії
Інформація і рецензії
Козирева, М.Е.
Нове видання про німецьке населення Миколаївщини
Архіви України
description Анотований реєстр справ “Немцы Николаевщины. 1918–1931 гг.” – спільний проект Державного архіву Миколаївської області та Геттінгенського дослідного центру, здійснений за сприяння Уповноваженого Федерального уряду Німеччини з питань культури та ЗМІ на підставі рішення Бундестагу ФРН.
format Article
author Козирева, М.Е.
author_facet Козирева, М.Е.
author_sort Козирева, М.Е.
title Нове видання про німецьке населення Миколаївщини
title_short Нове видання про німецьке населення Миколаївщини
title_full Нове видання про німецьке населення Миколаївщини
title_fullStr Нове видання про німецьке населення Миколаївщини
title_full_unstemmed Нове видання про німецьке населення Миколаївщини
title_sort нове видання про німецьке населення миколаївщини
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2014
topic_facet Інформація і рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97809
citation_txt Нове видання про німецьке населення Миколаївщини / М.Е. Козирева // Архіви України. — 2014. — № 2. — С. 255-258. — укр.
series Архіви України
work_keys_str_mv AT kozirevame novevidannâpronímecʹkenaselennâmikolaívŝini
first_indexed 2025-07-07T05:35:07Z
last_indexed 2025-07-07T05:35:07Z
_version_ 1836965175666671616
fulltext інформація і рецензії 255 М. Е. КозирЕва* НовЕ видаННя про НіМЕцьКЕ НасЕлЕННя МиКолаївщиНи Немцы Николаевщины. 1918– 1931 гг. / Отв. ред. А. Айсфельд; науч. ред. О. В. Айс фельд; сост. М. А. Мельник. – До нецк: Изда- тельство “Донбасс”, 2013. – 821 с. анотований реєстр справ “немцы николаевщины. 1918– 1931 гг.” – спільний проект Дер- жавного архіву миколаївської області та Геттінгенського до- слідного центру, здійснений за сприяння Уповноваженого феде- рального уряду німеччини з питань культури та змі на підстаі рішення Бундестагу фрн. Публікація реєстру – довгоочікувана подія як у середовищі фахів- ців, так і для широкої громадськості. Документи Державного архіву миколаївської області є не тільки важливим краєзнавчим джерелом, але і відбивають процеси докорінного перелому дореволюційного устрою та радянізації всіх сфер політичного, правового, економічного, культурного і духовного життя німецької громади регіону. Під час відбору справ й написанні анотацій упорядники реєстру намагалися виявити якомога більше всебічної інформації про німецьке населення краю та зробити її відомою для дослідників. задум створення цієї публікації визрів ще при підготовці до свят- кування у 2009 р. 200-річчя заснування перших німецьких колоній на миколаївшині в долині р. Березань. До цієї знаменної дати було по- ставлено за мету видати анотований реєстр архівних справ 20–30 рр. ХХ ст., у яких уміщено інформацію про німецьке населення регіону. * Козирева Марина Едуардівна – кандидат історичних наук. © м. е. Козирева, 2014 ІНфОрМАцІя І рЕцЕНзІї інформація і рецензії256 Концентрація уваги укладачів на таких хронологічних рамках є ціл- ком обґрунтованою і зумовлена як незначним ступенем дослідженості цього періоду (студіювання дорадянської історії німців України поки набули порівняно більшого висвітлення, ніж проблеми міжвоєнного часу), так і специфікою відкладання відповідного архівного матеріалу, визначеною особливостями оселення. У зв’язку з історично сформова- ним розташуванням березанських колоній частина з них до революції входила до одеського, решта – до Херсонського повіту Херсонської губернії, а миколаїв (як центр миколаївського військового губерна- торства, згодом – миколаївського градоначальства) в адміністративних питаннях відношення до колоній не мав. Документи про управління березанськими колоніями у ХіХ ст. зберігаються здебільшого у Дер- жавному архіві одеської області (Піклувальний Комітет про іноземних поселенців Південного краю росії), Державному архіві Дніпропетров- ської області (Контора опікунства новоросійських іноземних поселен- ців), російському державному історичному архіві (міністерство дер- жавного майна). на місцезнаходженні архівних документів, пов’язаних з різними періодами існування німецьких колоній на миколаївщині, сутттєво по- значилися часті адміністративно-територіальні зміни радянського пе- ріоду, що призвело до їх відкладання в архівах різних рівнів в одесі, Херсоні, Києві та здебільшого у Державному архіві миколаївської об- ласті. на жаль, через трудомісткість, більшу потребу у часі на реалізацію задуманого проекту, значний обсяг інформації, що підлягає перегляду, реєстр не встиг вийти друком до ювілею, а укладачам ще на почат- ковому етапі довелося відмовитися від анотування усіх справ з дослі- джуваної теми за міжвоєнні десятиліття загалом й обмежитися тільки 1918–1931 рр. Крім того, до видання не були включені анотації фондів різних комітетів КП(б)У, деяких адміністративних й інших установ і організацій краю, де теж уміщені документи про розвиток німецьких населених пунктів та національну політику стосовно німецького насе- лення. звідси реєстр не є всеохопним, однак це не зменшує значимості та високої оцінки ретельно виконаної упорядниками роботи. з огляду на зацікавленість закордонної громадськості в наведених у виданні відомостях, вступ, передмова та зміст реєстру подані росій- ською й німецькою мовами, що збільшує можливості використання; анотації справ, іменний і географічний покажчики та список скорочень російськомовні. Через складність перетворень, яким піддавалися німецькі оселенці регіону, для полегшення сприйняття інформації, особливо початківця- ми, цілком умотивованим виглядає вміщення у передмові даних про ад- міністративно-територіальні зміни та соціально-економічні й політичні трансформації у життєдіяльності німецького населення миколаївщини інформація і рецензії 257 в означений час. анотації розміщені пофондово, у них описані усі до- кументи, що знаходяться у справі. Більшість цих документів написані російською та українською мовами, та у справах за 1925–1930 рр. є і німецькомовні матеріали. Позиції анотованого реєстру мають відповідний до вимог вигляд: назва фонду, пошукові дані справи (номер фонду, опису й справи), об- сяг справи (кількість аркушів), заголовок справи (відтворений по спра- ві, з виправленням грубих граматичних і стилістичних помилок), край- ні дати (на підставі вивчення документів), анотації (характеризують справи за складом і видами документів, із стислим викладенням змісту, зазначенням автора й адресата). іменний та географічний покажчики містять посилання на пошукові дані справи. із проглянутих упорядниками 2056 справ з 55 фондів до реєстру включені анотації на 1099 справ 47 фондів, з яких 44 фонди періоду 1918–1931 рр. та 3 фонди – до 1917 р. (миколаївський з’їзд мирових суддів, Ландауський волосний суд та Катеринентальське сільське прав- ління), які також становлять значний дослідницький інтерес. Переваж- на більшість цих фондів містить інформацію про німецьке населення, оскільки фондоутворювачами були адміністративні установи різних рівнів, під юрисдикцію яких підпадали колишні німецькі колонії і хуто- ри. Так, обгрунтованим є включення до реєстру декількох фондів КнС, бо постановою ВУцВК від 13 січня 1921 р. комнезами були проголо- шені організаціями державного значення, і у їхніх руках зосере дилася реальна адміністративна влада в селі. Для анотування укладачами були відібрані фонди і не німецького походження, та їх залучення виглядає цілком логічним через наявність інформації щодо німецьких оселенців. Так, у колишніх єврейських ко- лоніях миколаївщини проживали німці, у тому числі й меноніти, ко- трі були поселені тут як зразкові господарі ще у ХіХ ст. а у фонді ненімецької Вишнево-матвіївської сільради вміщено документи про єдиний німецький населений пункт у її складі – селище нейгейм, за- сноване у 1921 р. розселенцями й переселенцями з Сибіру. Також об- ґрунтованим є включення упорядниками до реєстру анотацій декількох фондів, у яких не вміщено будь-яких даних про німців, однак наявна в них інформація загального характеру більш повно розкриває картину управління в регіоні та відсутня в інших фондах. анотовані фонди створюють широке уявлення про складні про- цеси та глибокі трансформації у німецькому середовищі краю. Доку- менти миколаївських губвиконкому й губадмінвідділу свідчать про політичний та економічний стан миколаївської губернії, рух банд- формувань, придушення повстань, роботу місцевих органів влади, реєстрацію іноземців; у матеріалах цих фондів є декрети, постанови, інструкції, циркуляри ВцВК та рнК СрСр, ВУцВК, рнК і наркоматів інформація і рецензії258 УСрр, а також списки членів місцевих рад, виборців та осіб, позбав- лених виборчних прав. У фондах миколаївського окрвиконкому й окрадмінвідділу чима- лий інтерес становлять документи про адміністративно-територіаль- ні зміни та створення національних адміністративно-територіальних одиниць на території миколаївської округи, про виселення за її межі колишніх поміщиків, реєстрацію католицьких, лютеранських, баптист- ських релігійних громад; зацікавленість викликають списки вірян, ві- домості про кірхи, костели й молитовні будинки, служителів культу і вчителів, а також про іноземців, що проживали на території округи. У матеріалах волревкомів, волвиконкомів, волКнС, райвиконко- мів є дані про розкуркулення, наведені списки співробітників установ і підприємств, червоноармійців і військовозобов’язаних, представлені іменні списки мешканців. У фондах сільревкомів, сільрад і сільКнС значний інтерес ста- новлять іменні й посімейно-майнові списки жителів, іменні списки військовозобов’язаних та допризовників, куркулів і відповідачів, плат- ників податків, а також документи про землеустрій, проведення сіль- ськогосподарських робіт, надання допомоги жителям під час голоду 1921–1923 рр.; цінними документами у цих фондах є заяви мешканців про реєстрацію фактів народження, одруження і смерті. Проведена укладачами робота сприяла й упорядкуванню архівних матеріалів. Під час відбору фондів для анотування з’ясувалося, що фонд р-2200 містить у собі документи двох цілком різних сільрад з однаковою назвою – Благодатнівської сільради Благодатнівської во- лості Єлисаветградського повіту (пізніше – Благодатнівського (Лисо- горського) району Первомайської округи) та Благодатнівської сільради антоно-Кодинцевської волості одеського повіту (згодом – антоно-Ко- динцевського району одеської округи). У першій сільраді німці ніколи не проживали, а до другої сільради населені пункти з німецьким на- селенням входили, але його територія ніколи не мала відношення до миколаївщини. Та все ж частина справ цього фонду була анотована й включена до реєстру. Ураховуючи, що у 1920-ті рр. для діловодства використовувалася зворотня сторона дореволюційних документів і бланків та неякісний папір, сьогоднішний ступінь їхнього збереження різний. анотований реєстр допоможе дослідникам виявити потрібні їм документи, уникаю- чи замовлення справ, котрі не містять розшукуваної інформації, що по- легшить роботу архівістам та буде сприяти подальшим студіюванням. У цілому можна із впевненістю сказати, що анотований реєстр справ “немцы николаевщины. 1918–1931 гг.” як за обсягом, так і за якістю поданого матеріалу є одним з найґрунтовніших і досконалих серед аналогічних видань.