Екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в Україні

Предметом данного исследования будет аргументация необходимости более широкого внедрения экологического аудита в Украине на основе опыта развитых зарубежных стран. ....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Кулик, Р.Р.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97987
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в Україні / Р.Р. Кулик // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 230-233. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-97987
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-979872016-04-06T03:02:42Z Екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в Україні Кулик, Р.Р. Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Предметом данного исследования будет аргументация необходимости более широкого внедрения экологического аудита в Украине на основе опыта развитых зарубежных стран. . Предметом даного дослідження буде аргументація необхідності ширшого впровадження екологічного аудиту в Україні на основі досвіду розвинутих зарубіжних країн 2007 Article Екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в Україні / Р.Р. Кулик // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 230-233. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97987 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Кулик, Р.Р. Екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в Україні Культура народов Причерноморья
description	Предметом данного исследования будет аргументация необходимости более широкого внедрения экологического аудита в Украине на основе опыта развитых зарубежных стран. .
format	Article
author	Кулик, Р.Р.
author_facet	Кулик, Р.Р.
author_sort	Кулик, Р.Р.
title	Екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в Україні
title_short	Екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в Україні
title_full	Екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в Україні
title_fullStr	Екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в Україні
title_full_unstemmed	Екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в Україні
title_sort	екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в україні
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2007
topic_facet	Проблеми финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97987
citation_txt	Екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в Україні / Р.Р. Кулик // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 230-233. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT kulikrr ekologíčnijauditzarubížnijdosvídíneobhídnístʹvprovadžennâvukraíní
first_indexed	2025-07-07T05:52:21Z
last_indexed	2025-07-07T05:52:21Z
_version_	1836966259790446592
fulltext	Кривчун Л.К. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В СФЕРІ АДАПТАЦІЇ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО НОРМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 230 2. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх дер- жавами-членами N 237/94-ВР від 10.11.94 // Офіційний вісник України вiд 29.06.2006 - 2006 р., № 24, стор. 203. 3. Розпорядження Кабинету Міністрів України від 27.0406 р. N 243-р „Про затвердження заходів щодо виконання у 2006 році Плану дій Україна – ЄС”. 4. План дій Україна-Європейський Союз. Європейська політика сусідства // WELCOME. – 2005. - №3. – с.32-44. 5. www.delukr.cec.eu.int 6. www.dpa.gov.ua 7. www.minfin.gov.ua 8. www.sdla.gov.ua Кулик Р.Р. ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД І НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ Право на соціально гарантований мінімум екологічної безпеки, універсальне і рівне для всіх громадян, органічно ввійшло в мінімальний стандарт життєзабезпечення в розвинутих зарубіжних країнах. Осо- бливість екобезпеки полягає в тому, що вона забезпечується колективним способом: на відміну від благ, що піддаються індивідуальному споживанню, її досягнення виявляється доступним або всім, або нікому. Даре- мно намагатися зменшити екологічну безпеку для окремих індивідів, соціальних груп, територій і держав, тому що природа не знає соціальних, адміністративних і інших меж. Усе зростаюче число компаній Західної Європи, Японії й Америки приходять до висновку, що, з погля- ду здорового глузду, при розробці корпоративної стратегії необхідно одночасно враховувати інтереси як людей, так і планети, вигоду споживачів, співробітників і постачальників. Більше того, сьогодні існує без- ліч доказів позитивного співвідношення соціальної відповідальності і фінансової діяльності. У США на ко- ристь цього твердження свідчить зростання вартості звичайних акцій 400 компаній, що з 1990 р. проходять з позитивними результатами соціальну й екологічну експертизу, так званий соціальний індекс Домини-400 (DSI) [1]. Ці компанії лідирують за такими показниками, як обсяги продажів, строки окупності капіталовк- ладень, темпи зростання доходів. В кінці 1980-х років, коли затрати на охорону навколишнього середовища в США і Західній Європі різ- ко зросли, економісти почали аналізувати методи регулювання природоохоронних заходів і дійшли виснов- ку, що в багатьох сферах вони дуже жорсткі і не гнучкі. При цьому встановлюються непорушні правила ви- падковим чином, а не у відповідності до необхідності захисту і збереження навколишнього середовища, і це обмежує свободи вибору для виконавців. У місцевої влади часто недостатньо ресурсів для виконання завдань з реалізації і примусового впрова- дження всіх державних законів і постанов щодо охорони навколишнього середовища. Отже, виникла потреба у доповнені важелів адміністративного регулювання ринковими інструментами екологічного менеджменту. Корпорації США, наприклад, за останні 20 років витратили 850 млрд. дол. на ліквідацію наслідків за- бруднення середовища. Баланс між бізнесом і екологічною відповідальністю змістився убік останньої: під- приємці почали розуміти, що «попередження хвороби коштує дешевше, ніж її лікування»[1]. Охорону на- вколишнього середовища можна порівняти з програмами підвищення добробуту, адже пропоновані заходи не тільки морально й етично правильні, але і позитивно впливають на економіку. На зміну ініціативам менеджменту «без росту», що висувались у 1970-х роках, прийшли заклики до «завбачливого (з турботою про майбутнє) розвитку», при якому економічне зростання виміряється вже не тільки в поняттях кількості, але і якості [1]. Будь-які витрати на солідні екологічні програми стали сприйма- тися як вкладення в добробут світу в цілому. Стає очевидною необхідність розробки та впровадження нетрадиційних підходів до вирішення існую- чих і потенційних еколого-економічних проблем, пошуку нових резервів розвитку суспільства. Одним з таких нових інструментів, що дозволяють ефективно регулювати еколого-економічні відноси- ни з дотримання вимог екологічної безпеки, є екологічний аудит (ЕА). В цілому аудит, як елемент системи забезпечення прав власності, надзвичайно важливий для економіки. Він дозволяє зменшити інформаційний і комерційний ризик, пов'язаний із прийняттям управлінських рішень. У зв'язку з цим актуальною є проблема розвитку та здійснення екологічного аудиту в Україні як са- мостійного виду незалежного контролю. Системне й фундаментальне дослідження питань екологічного аудиту в Україні практично відсутнє. Однією з перших спроб викладення питань екоаудиту стали навчальні посібники „Екологічний аудит” ко- лективу авторів В. Шевчука, Ю. Саталкіна, В. Навроцького та інших, „Екологічний менеджмент і аудит” колективу авторів С. Літвак, С. Рижков та інші, „Екологічний менеджмент” за редакцією В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк. Серед російських учених вивченням проблем екоаудиту займався професор І.Потравний, http://www.delukr.cec.eu.int http://www.dpa.gov.ua http://www.minfin.gov.ua http://www.sdla.gov.ua Проблемы финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 231 Т. Сергєєва. Проте їх праці лише означили загальну постановку проблеми, яка потребує конкретизації, по- дальшого дослідження та практичного застосування. Предметом даного дослідження буде аргументація необхідності ширшого впровадження екологічного аудиту в Україні на основі досвіду розвинутих зарубіжних країн. Вперше екологічний аудит (ЕА) почав використовуватися для контролю діяльності великих промисло- вих корпорацій на території США. Розглядаючи фактор навколишнього середовища як той, що потребує усе більшої уваги, і з огляду на ряд аварій, великі промислові корпорації ввели в себе систему внутрішнього контролю. Метою якого стала оцінка негативного впливу на навколишнє середовище. Завданням ЕА було інформування правління корпорацій і їх акціонерів про заходи для дотримання чинного природоохоронного законодавства і про ризик можливих аварій, з огляду впливу на навколишнє середовище. В 1989 р. Міжнародна торгівельна палата (МТП) розробила схвалену в усьому світі Концепцію екологі- чних аудиторських перевірок. Екологічне аудитування визначалося як поглиблений постійний аналіз при- родоохоронної діяльності підприємств, причому підкреслювався його добровільний характер. Підхід, за- пропонований МТП, отримав визнання у промислових компаній, оскільки дозволяв їх керівникам забезпе- чити контроль за станом охорони навколишнього середовища, а також контролювати роботу згідно приро- доохоронних нормативів. У 1993 р. Комісія європейських співтовариств виступила з першим проектом обов'язкових правил еко- логічного аудиту. Відповідно до Європейського стандарту, екологічний аудит - це незалежне свідчення, в інтересах виробника і держави, рівня екологічної ефективності управління підприємством і використання технологічного устаткування з метою підвищення конкурентноздатності продукції. Спочатку екологічний аудит в розвинених зарубіжних країнах виступав як засіб захисту інтересів під- приємницьких структур, був спрямований на зниження рівня ризику для навколишнього середовища і здо- ров'я людей та сприяння в регулюванні заходів у сфері охорони навколишнього середовища. На початку 90- х років багато комерційних банків стали використовувати процедуру ЕА з метою попередження ризику не- платежів за позичками своїх позичальників та банкрутства у зв'язку з їхньою діяльністю в сфері навколиш- нього середовища. Всесвітній банк та Європейський банк реконструкції і розвитку використовує ЕА для оцінки діяльності компаній, які ними фінансуються. Рішення цих банків про виділення інвестицій прийма- ється з урахуванням дотримання вимог ЕА. У ряді країн, починаючи з 90-х років, прийняті національні ста- ндарти в цій галузі. Одним з лідерів апробації нових ринкових інструментів екологічного менеджменту і аудиту є Велико- британія, де в 1990 році був прийнятий новий «Екологічний Акт», а в 1992 році — Стандарт в області сис- тем екологічного менеджменту ВS 7750, підготовлений і випущений Британським Інститутом Стандартиза- ції відповідно до запиту Британської Конфедерації Промисловості. Стандарт містить рекомендації для іні- ціативного екологічного аудитування, що позначилося на поліпшенні екологічних характеристик діяльності організації в цілому. ВS 7750 включає опис процедури екологічного аудиту і деталізує вимоги до аудитор- ського плану. ВS 7750 був прийнятий Фінляндією, Нідерландами і Швецією. Франція, Ірландія й Іспанія розробили свої стандарти. У березні 1992 року в Європейському Співтоваристві були випущені «Вимоги до екоаудитування». Ме- та цього документа — створити стимули використання прийомів екологічного аудиту для оцінки діяльності підприємств, що включає не тільки перевірку виконання вимог природоохоронного законодавства, але за- вдань власної екологічної політики підприємства. У 1993 році Рада ЄС ввела у дію «Правила добровільної участі компаній промислового сектора в Схемі екологічного менеджменту й аудиту Європейського Співтовариства» (Ecomanagement and audit scheme or EMAS). Даний документ розроблений для компаній (у тому числі малих і середніх підприємств), які здійс- нюють промислову діяльність. Передбачається, що в майбутньому положення по ЕА, встановлені для про- мислового сектора, будуть використовуватися в інших сферах діяльності, таких як торгівля і надання по- слуг населенню. Компанія, яка вирішила стати учасником ЕМАS, повинна виконати ряд умов, а саме: офіційно прийня- ти запропоновану політику в галузі навколишнього середовища; зробити перевірку своєї діяльності і з ура- хуванням її результатів розробити програму охорони навколишнього середовища; впровадити систему управління навколишнім середовищем; забезпечити проведення екологічного аудиту, а також підготувати Заяву по навколишньому середовищу. Проводити сертифікацію відповідно до вимог ЕМАS підприємства змогли з 1995 року. З цією метою створено реєстр для акредитації фірм і спостереження за їх діяльністю. Якщо підприємство чи фірма не відповідають декларованим вимогам в сфері екологічної політики, вони виключається з реєстру. Ефективне застосування системи ЕМАS почалося з кінця 1995 р., коли європейські підприємці приєд- налися до системи екологічного аудиту. Вже в березні 1996р. у ЄС було зареєстровано 142 фірми, що брали участь у реалізації даної програми, серед яких 114 фірм (80%) були представлені Німеччиною[2]. Слід зазначити, що число підприємств, зацікавлених у ЕМАS, неухильно зростає. Проте, спостеріга- ються значні розходження між числом акредитованих у різних державах фірм і експертів-екологів в сфері ЕА. Так, в 1998 р. у 11 країнах ЄС було акредитовано 247 екоаудиторських фірм. Загальне число зареєстро- ваних у даній системі підприємств зросло з 15 у жовтні 1995 р. до 1046 у жовтні 1997 р. [1]. Широке впровадження екологічного аудиту за рубежем обумовлено двома основними причинами: 1) екологічні показники стають усе більш вагомим фактором конкурентної боротьби; Кулик Р.Р. ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД І НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ 232 2) посилюються економічні й адміністративні санкції за порушення вимог законодавства в сфері охо- рони навколишнього середовища та екологічних стандартів. Існуюча в Україні екологічна ситуація і тенденції її зміни багато в чому визначаються промисловим ви- робництвом і господарською діяльністю в цілому. Незважаючи на окремі успіхи і досягнення, загальна кар- тина тут продовжує погіршуватися, що в майбутньому може призвести до екологічної кризи. Основна при- чина подібного положення полягає в низькій ефективності існуючих механізмів екологічного контролю і управління на промисловому виробництві, переважно заснованих на командно-адміністративних методах і примушуванні. Розвиток екологічного аудиту в нашій країні є необхідним кроком для інтеграції національних і міжна- родних інтересів в умовах сучасного соціально-економічного розвитку. Передумовами його виникнення в Україні перш за все є: - по-перше, усвідомлення глобальних екологічних проблем і визнання пріоритетності їх вирішення поряд з економічними та соціальними проблемами; - по-друге, процес інтеграції України у світове співтовариство. Необхідність проведення екологічного аудиту українських організацій має економічний, екологічний і соціальний аспекти . Ці три групи факторів, що діють на кожного окремо взятого господарюючого суб'єкта в різній ступені часто взаємозалежні між собою. Так, погіршення стану навколишнього середовища приво- дить до деградації природного світу, руйнування екосистем і виникнення соціальних проблем (погіршення здоров'я нації і екологічної якості життя), що одночасно обертається втратами для економіки, оскільки під- приємство зазнає збитків, здійснюючи плату за викиди шкідливих речовин і нанесену навколишньому при- родному середовищу екологічну шкоду. При безсумнівній важливості і значимості екологічних і соціальних факторів, найбільший вплив на ух- валення рішення про проведення екологічного аудиту мають економічні причини. У групі економічних факторів найбільшим стимулом активізації природоохоронної діяльності є бажан- ня залучити національні і, особливо, міжнародні інвестиції. Більшість інвесторів, як правило, вимагає обо- в'язкового проведення екологічного аудиту. У першу чергу ця вимога ставиться до інвестицій, здійснюва- них через Європейський та Міжнародний банки реконструкції і розвитку. Аудитування в цьому випадку проводиться по методиках банків спеціалізованими, в основному західними фірмами, що діють на україн- ському ринку екологічних послуг. Аудиторський висновок впливає на остаточне рішення банку про інвес- тування проекту. Отримання позитивного аудиторського висновку вимагає від організації, що намагається залучити захі- дні інвестиції, значної попередньої підготовки і активної діяльності в екологічній сфері. У цьому випадку проведення екологічного аудиту українською аудиторською фірмою дозволить привести діяльність суб’єкта господарювання в екологічній сфері у відповідність із чинним законодавством і, таким чином, еко- аудиторська перевірка і консультування відіграють важливу роль у підготовці до надходження інвестицій- них вкладень. Ще однієї актуальною причиною впровадження екологічного аудиту є жорсткість вимог до проекту- вання і оцінки передпроектних та проектних матеріалів, з якими українські підприємства зіштовхнулися у зв'язку із введенням у дію Закону України „Про охорону природного навколишнього середовища”. А саме, будь-які передпроектні і проектні рішення повинні розглядатися в контексті фактично існуючої екологічної ситуації в районі запланованої діяльності. „Ізольовані” рішення не можуть позитивно оцінюватися екологі- чною експертизою. Необхідну інформацію замовникові проекту або проектувальникові може забезпечити відповідна програма екологічного аудиту. Як і у більшості високорозвинених західних країнах, в Україні все більше приділяється уваги взаємодії між підприємствами -природокористувачами, громадськістю і населенням. Вміла побудова такої взаємодії впливає на престиж, рекламу виробленої продукції та надані послуги, що у свою чергу буде позитивно впливати на збільшення купівельного попиту, прибутку, вартості акцій підприємства. Розвиток партнерсь- ких відносин суб’єкта господарювання із громадськістю і населенням, як зацікавленими особами, вимагає продуманого систематичного та цілеспрямованого подання необхідної і достатньої інформації про вплив організації на навколишнє природне середовище, про його екологічні цілі і завдання, екологічну політику і отримані у процесі її реалізації результати. Дана інформація повинна подаватися користувачам достовір- ною, об’єктивною, в зручній та доступній для них формі. Це також можна зробити при допомозі екологіч- ного аудиту. Програму його проведення можна спеціально сформувати і для підвищення «зеленого» іміджу підприємства. Мотивацією до прийняття керівництвом рішення про проведення екологічного аудиту власного підпри- ємства можуть також бути одне або кілька міркувань із наведених нижче: - отримання об'єктивної інформації про стан природоохоронної діяльності суб’єкта господарювання і рекомендацій по приведенню його діяльності у відповідність з вимогами природоохоронного законодав- ства; - отримання достовірної інформації для підготовки і прийняття екологічно обґрунтованих рішень, оцінки існуючої екологічної ситуації та впливу фактичних результатів господарської діяльності на природ- не середовище; - проектування і впровадження на підприємстві системи управління охороною навколишнього середо- вища та її сертифікація у відповідності до вимог стандартів ДСТУ-ІSО 14001-97, ДСТУ ІSО 14004-97, Проблемы финансов, бухгалтерского учета и аудита в современных условиях – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 233 ДСТУ ІSО 14010-97, ДСТУ ІSО 14011-97, ДСТУ ІSО 14012-97 і/або міжнародних стандартів ІS0 14000, що дозволить забезпечити конкурентноздатність продукції і рух її на вітчизняному та світовому ринках това- рів і послуг; - вирішення конфліктних ситуацій і спірних питань, пов'язаних із завданням збитків навколишньому середовищу, в органах господарського суду; - зниження штрафів і витрат по платежах за природокористування та забруднення навколишнього сере- довища; Слід зазначити, що в Україні система ЕА знаходиться в стадії формування. Стримуючим моментом при цьому є відсутність необхідної правової бази, нерозробленість нормативних і методичних документів. Пе- рші спроби застосування процедури екоаудиту на основі аналізу зарубіжного досвіду були започатковані в 1992 р. В даний час відбувається включення ЕА в усі процедури прийнятих рішень в сфері природокорис- тування й охорони навколишнього середовища. Позитивним є прийняття Закону України "Про екологічний аудит" 24 червня 2004 р. Українські підприємства, що мають вихід на міжнародні ринки, змушені проводити міжнародну пого- джену процедуру ЕА й одержувати відповідний сертифікат з екологічної безпеки виробництва і продукції. Тобто, якщо підприємство відповідає вимогам ЕМАS і міжнародним стандартам ІS0 серії 14000 - забезпе- чується конкурентноздатність її продукції на світовому ринку. Аналіз міжнародного досвіду свідчить про широке практичне застосування процедури ЕА, як засобу одержання й оцінки екологічної інформації про підприємство чи інший господарський суб'єкт з метою ви- роблення необхідних коригувальних заходів і прийняття рішень на різних рівнях управління від керівницт- ва конкретним підприємством, організацією до органів державної влади. Разом з тим, як і будь-яка нова область діяльності, екологічний аудит в Україні потребує розробки концептуальних основ, методичних й організаційних форм, цілісної системи науково-методичних підходів до його проведення, що повинно стати предметом подальших наукових досліджень. Джерела та література 1. Екологічний менеджмент і аудит: Навчальний посібник / С.М. Літвак та інші. – К.; ВД „Професіонал”, 2005, - 112 с. 2. Екологічний менеджмент: Навчальний посібник/За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 407 с. 3. Экологический аудит: Учеб.пособие для студентов вузов/Т.В. Сергеева. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2005. – 207 с. Лебединська О.С. ЗМІСТ АУДИТУ ПЕРСОНАЛУ В СИСТЕМІ АУДИТОРСЬКИХ ПЕРЕВІРОК Високий кваліфікаційний і освітній рівень персоналу, ступінь адекватності його вимогам, що пропону- ються організаційними та технічними умовами функціонування – найважливіші передумови забезпечення конкурентноздатності підприємств - виробників на внутрішніх ринках, і, як наслідок, - оздоровлення націо- нальної економіки України. У зв'язку з тим, що людські ресурси набувають значення як стратегічний фак- тор успіху підприємства, управління персоналом. повинне зводитись не до забезпечення допоміжної функ- ції в організаційному процесі, а до активного впливу на розвиток підприємства в майбутньому. Недосконалість механізму управління персоналом як особливим видом ресурсів - трудовим, негативно позначається на ефективності використання останнього в умовах нестабільної ринкової економіки. В зв'яз- ку з цим необхідний комплексний аналіз, який дозволить вивчити динаміку та рівень показників трудової сфери у взаємозв'язку зі змінами рівня та динаміки всіх інших показників. Таким комплексним аналізом . може стати аудит персоналу. Становлення теорії та практики ринкової економіки в нашій країні вимагає зміни підходу до ефектив- ного управління персоналом від його розуміння як вузької функції управлінської ланки підприємства до ви- вчення і оптимізації його як системи, У .зв'язку з цим тема статті є актуальною. Значну увагу питанням оцінки результатів діяльності персоналу організації та його ефективності в умовах ринкової економіки приділяють у своїх роботах такі вчені, як: Дікань Л. В., . Мордовін С. К., Ніко- нова Т.В., Кібанов А.Я., Алборов Р.А., Гавкалова Н.Л., Савченко В.А. Колосовой Р.П., Гармашевим А.А., Одєгов Ю. Г, Захаровим В. М., Кулінцевою А. Я. Метою статті є аналіз сутності поняття аудиту персоналу, визначення його об'єкту та надання результа- тів дослідження щодо змісту аудиту персоналу в системі аудиторських перевірок. Потреби удосконалення ефективності діяльності визначають існування багатьох напрямків викорис- тання методу аудиторської перевірки. Однак на сьогоднішній день практичне використання аудиторської форми діагностики дослідження майже обмежене. Отже в першу чергу треба визначитись із поняттям та класифікацією аудиту (рис.1). Згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність" - аудит - це перевірка відкритої бухгалтерської звітності, обліку, первинної документації та іншої інформації, яка стосується фінансове -* господарської ді-

Екологічний аудит: зарубіжний досвід і необхідність впровадження в Україні

Institution

Ähnliche Einträge