Економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в Україні

Сформулирована задача моделирования процесса формирования Стратегического резерва нефти в Украине. Предложена модель управления Стратегическим резервом нефти и нефтепродуктов на основе методологии Стратегического резерва нефтепродуктов США (SPR)....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
Hauptverfasser:	Гальчинський, Л.Ю., Веревенко, І.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/98256
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в Україні / Л.Ю. Гальчинський, І.А. Веревенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 104. — С. 16-21. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-98256
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-982562016-04-12T03:02:05Z Економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в Україні Гальчинський, Л.Ю. Веревенко, І.А. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Сформулирована задача моделирования процесса формирования Стратегического резерва нефти в Украине. Предложена модель управления Стратегическим резервом нефти и нефтепродуктов на основе методологии Стратегического резерва нефтепродуктов США (SPR). Сформульована задача моделювання процесу формування Стратегічного резерву нафти в України. Запропоновано модель управління Стратегічним резервом нафти та нафтопродуктів на базі методології Стратегічного резерву нафтопродуктів США (SPR). The problem of modelling of process of formation of the Strategic reserve of oil in Ukraine is formulated. The model of management by the Strategic reserve of oil and mineral oil on the basis of methodology of the Strategic reserve of mineral oil of the USA (SPR) is offered. 2007 Article Економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в Україні / Л.Ю. Гальчинський, І.А. Веревенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 104. — С. 16-21. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/98256 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Гальчинський, Л.Ю. Веревенко, І.А. Економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в Україні Культура народов Причерноморья
description	Сформулирована задача моделирования процесса формирования Стратегического резерва нефти в Украине. Предложена модель управления Стратегическим резервом нефти и нефтепродуктов на основе методологии Стратегического резерва нефтепродуктов США (SPR).
format	Article
author	Гальчинський, Л.Ю. Веревенко, І.А.
author_facet	Гальчинський, Л.Ю. Веревенко, І.А.
author_sort	Гальчинський, Л.Ю.
title	Економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в Україні
title_short	Економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в Україні
title_full	Економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в Україні
title_fullStr	Економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в Україні
title_full_unstemmed	Економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в Україні
title_sort	економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в україні
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2007
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/98256
citation_txt	Економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в Україні / Л.Ю. Гальчинський, І.А. Веревенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 104. — С. 16-21. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT galʹčinsʹkijlû ekonomíkomatematičnamodelʹstrategíčnogorezervunaftivukraíní AT verevenkoía ekonomíkomatematičnamodelʹstrategíčnogorezervunaftivukraíní
first_indexed	2025-07-07T06:15:19Z
last_indexed	2025-07-07T06:15:19Z
_version_	1836967704705105920
fulltext	Боровский В.Н., Тюряев В.Н. БАНКИ С ИНОСТРАННЫМ УЧАСТИЕМ НА БАНКОВСКОМ РЫНКЕ УКРАИНЫ 16 ренции. Общий вывод: Несмотря на кредитную активность группы банков с иностранным участием, явных це- левых ориентиров в их работе на денежно–кредитном рынке в АР Крым на данном этапе не прослеживает- ся. Источники и литература 1. Вестник НБУ. – № 4. –2006. – С.31. 2. Контракты. – № 42. – 2006. – С.28. 3. Из интервью В.С.Стельмаха //Банкир. – №2. – 2006. 4. Специальные материалы НБУ относительно присутствия иностранного капитала на отечественном банковском рынке. Гальчинський Л.Ю., Веременко І.А. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ СТРАТЕГІЧНОГО РЕЗЕРВУ НАФТИ В УКРАЇНІ ВСТУП. Нафтогазовий комплекс (НГК) є однією з найважливіших складових паливно–енергетичного комплексу України. У загальному обсязі споживаних палив органічного походження в Україні частка вуг- леводнів становить близько 65%, у т.ч. понад 50% природний газ; решту становлять нафтопродукти, здебільшого моторні палива. Рівень задоволення потреб у вуглеводнях в Україні за рахунок їх власного ви- добутку низький і становить по природному газу – близько 24–25%, а по нафті – близько 10% [1]. Економічна безпека будь-якої держави базується на максимальній автономії її діяльності із забезпечен- ня стабільного функціонування національної економіки. В першу чергу це стосується забезпечення еко- номіки різними видами ресурсів у достатньому обсязі і за прийнятними цінами. Одними з найважливіших і найнеобхідніших для надійної і стабільної економіки є енергетичні ресурси. Усі показники, пов’язані з їх використанням, тією чи іншою мірою впливають на собівартість продукції, рентабельність виробництва і цілком залежать від стану енергетичного комплексу. Таким чином, ПЕК – це базовий сектор економіки, де виробляється важливий ресурс, який забезпечує включення до процесу виробництва всієї решти ресурсів держави: виробничого апарату, сировини, матеріалів, кадрового потенціалу, високих технологій тощо. За станом на 01.01.2002 р. Україна володіє 0,09% доведених (розвіданих) запасів нафти світу. За існую- чою геолого-економічною оцінкою Україна має резерви нафти у 53,72 млн. т, більша їх частина знаходить- ся у Дніпровсько–-Донецькому басейні, найбільшому регіоні нафто- і газовидобутку в країні, але видобуток нафти постійно скорочується. З 1992 р. видобуток упав з 12920 т/день до 11152 т/день у 1998 р. Родовища нафти в межах Азовсько-Чорноморського регіону ще недостатньо розвідані [2]. Як результат, Україна дуже залежить від імпорту нафти. Хоча споживання нафти в Україні різко скоро- тилося на початку 1990–х років на 56% з 110.6 тис. т/день у 1992 р. до 48.6 тис. т/день у 1998 р., споживан- ня в країні все ще значно перевищує її можливості видобутку, а також середньоєвропейські показники спо- живання. Таким чином, Україні доводиться імпортувати на сьогодні приблизно 80% своєї нафти, майже вся вона надходить з Росії. Досвід останніх років підтверджує, що орієнтація на одного постачальника пов’язана з очевидними ризиками поставок. Але навіть при диверсифікації поставок залишається суттєвий ціновий ризик, пов'язаний з непередбачуваними стрибками цін на світовому ринку. Враховуючи драматич- не зростання світових цін на нафтопродукти та незворотній перехід на ринкові відношення між державами на енергоносії, урядовим інституціям не уникнути розробки і реалізації механізмів регулювання ринку наф- топродуктів. Одним з найважливіших елементів таких механізмів є створення та використання стра- тегічного резерву нафти. Таким чином, актуальною задачею є розробка методології створення та управління стратегічним резервом нафти в Україні. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО РЕЗЕРВУ НАФТИ Основною задачею даної роботи є створення математичної моделі формування резерву нафти в залеж- ності від ситуації на ринку. Завдяки гнучкій політиці управління резервом держава може впливати на рин- кову ситуацію, виступаючи в ролі стабілізаційної ланки. В даній роботі використано метод стохастичного динамічного програмування, за допомогою якого змодельовані основні стани ринку. Після чого проведений аналіз вигод та витрат і визначено поведінку держави в управлінні стратегічним резервом. Результатом роботи є набір з чотирьох оптимальних сценаріїв накопичення резерву в залежності від ймовірностей порушень на ринку нафти та нафтопродуктів і можуть слугувати прототипами для вибору стратегії державного регулювання ринку нафтопродуктів. ПОБУДОВА МОДЕЛІ СТРАТЕГІЧНОГО РЕЗЕРВУ НАФТИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Питання енергетичної безпеки поставки нафти почало розглядатися в теоретичній літературі у 70–х ро- ках минулого сторіччя. Рішення США розробляти стратегічні резерви нафти – як відповідь на ембарго ОРЕС – мотивувало дослідження у цій області. Виникла необхідність накопичення запасів для попереджу- вальних резервів. Існує два типи моделей: 1) Роботи, які розглядають імпорт нафтопродуктів, як складову, що доповнює власні ресурси. Автори роз- глядають можливість несподіваного порушення поставок. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 17 2) Роботи, які розглядають країни–споживачі (не мають власного виробництва, залежать тільки від імпор- ту), які мають протистояти пропозиціям олігополій або картелів. Для України більше підходять моделі першої групи. Ця група моделей показує, що країна–імпортер у випадку кризової ситуації стикається з вибором між збереженням безпеки поставок зараз і в майбутньому. Тобто, з одного боку, оскільки поставки вже нерегулярні – неможливо швидко знайти заміну постачальни- кам. Це являється поштовхом для збільшення об’ємів внутрішнього виробництва, щоб уникнути еко- номічних втрат в найближчий період. З другого боку – зменшуються внутрішні резерви, що мають запо- бігати майбутнім кризовим ситуаціям. Такі моделі були досить детально розглянуті низкою авторів [3–5]. ПОБУДОВА МОДЕЛІ СТРАТЕГІЧНОГО РЕЗЕРВУ НАФТИ У даній роботі описано модель для управління Стратегічним резервом нафти та нафтопродуктів в Ук- раїні на основі методології Стратегічного Резерву Нафтопродуктів США (SРR). У моделі використано сто- хастичне динамічне програмування для визначення оптимального розміру надходжень у резерв і стратегію його розташування. Модель регіональної ціни в даному випадку визначена як проста модель попиту-пропозиції. Для кож- ного «стану» регіонального ринку нафтопродуктів, функція попиту (споживання) і функція пропозиції має певний специфічний вигляд. Якщо йде просте накопичення запасу (або продаж), то функція розглядається як додавання (віднімання) до споживчого попиту. Якщо держава визначає нижню границю споживання, то зміни у споживанні у свою чергу змушують зміщуватися функцію попиту на регіональному ринку. Перетин функції попиту і функції пропозиції, утворюють точку рівноваги при даному «стані» на ринку нафтопро- дуктів, даному рівні надходжень (витрат) запасів, а також при певній політиці держави. Основні припущення, що використовуються для знаходження результатів при двостановій моделі (роз- глядається нормальний та порушений стани економіки) – визначено споживчий попит, пропозицію ім- портерів для кожного стану ринку, час, перехідні імовірності, а також деякі інші параметри. Чистий споживчий попит – це сума різниці внутрішнього попиту на нафту і внутрішнього виробництва по всім країнам–імпортерам нафти. Його можна визначити як: gtepQtpD ][),( αβ+= ) (1) Параметр Q ) – це мінімум короткострокового рівня споживання. Параметри α і β визначаються ви- ходячи з припущення, що функція споживчого попиту проходить через початкову точку )),(,( 00 tpDр і має еластичність σ в цій точці. Параметр g – це темп приросту споживчого попиту. Ми також повинні виділити функцію споживчого попиту України: gt U epQutpuDtpD ][),(),( αβ+== ) (2) де и – константа. Цей вираз показує, що попит України має таку ж еластичність як і регіональний попит і його функція проходить через точку )),(,( 00 tpиDр . и приблизно становить частку України на ре- гіональному ринку нафти. Динаміка цін базується на гіпотезі «нормальності» як і в роботі [3] ( в подальшому це окрема тема) dteptр 00 )( = (3) де d – це темп приросту ціни, а 0p – початкова ціна, яка використовується у функції попиту. Наступним кроком у побудові моделі визначеної ціни є визначення функції «ненадійної вартості». Зру- чно оцінювати вартість споживання нафти та нафтопродуктів Україною через зв’язок зі споживчим добро- бутом – споживанням під час «нормального» стану ринку з нормальною регіональною ціною p0(t). Коли немає обмежень, споживча «ненадійна» вартість з надходженнями А, при стані ринку І та часі t складає зби- ток під функцією споживчого попиту України: ∫ ),,( )(0 ),( tIAp tp U dptpD (4) Інша частина споживчої вартості України – це потік чистого доходу на рахунку запасу – А·P(A, I, t). Коли А>0 – він додатній, а коли A<0, то від’ємний. Також необхідно ввести вартість зберігання резерву – за допомогою розрахунків на кожен рік. v – вартість зберігання резерву за період t (включає в себе суму ре- зерву на початок періоду Е(t) і накопичення за даний період А). Склавши всі компоненти, ми отримаємо функцію вартості: ))((),,(),(),,),(( ),,( )(0 AtEvtIAPAdptpDtIAtEC tIAp tp U ++⋅+= ∫ (5) Це основна функція вартості, яка використовується в оптимізаційному алгоритмі динамічного програ- мування, у випадку, коли немає обмежень на споживання. Гальчинський Л.Ю., Веременко І.А. ЕКОНОМІКО–МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ СТРАТЕГІЧНОГО РЕЗЕРВУ НАФТИ В УКРАЇНІ 18 Найважливішим елементом алгоритму динамічного програмування є функція вартості, розглянута ра- ніше, але окрім неї необхідно визначити дві інші частини: час, необхідний для вирішення проблем резерву- вання і множину ймовірностей переходу одного стану ринку в інший. За визначений час для вирішення проблем резервування, запас можна продати, а політику резервування припинити. Можливо це буде останнім періодом перед датою, коли імпортована нафта перестане бути важ- ливим ресурсом для України. Позначимо цей час як n. Множина ймовірностей може бути представлена у вигляді марковської матриці, яка дає ймовірності переходу із базового стану І, у новий стан J. Ці ймовірності залежать від стану ринку І в період t, а також розміру резерву, на початок нового періоду Е(t+1). Ми отримаємо )),1(,,( ttEJI +π – ймовірність пере- ходу у новий стан ринку J в період t+1. Алгоритм динамічного програмування розпочинається у визначеному періоді n, і працює у зворотному напрямку до першого періоду. Він знаходить оптимальний розмір надходжень ),),((* tItEА для кожного періоду t при визначеному розмірі резерву на початок періоду Е(t), кожного стану ринку І. Для мінімізації вартості ми можемо записати рекурсивну формулу (для j кроків) {           +−+−⋅−+− + + +−−=−− ∑ j A jnJAjnEMjnAjnEJI r jnIAjnECjnIjnEM )1,,)((),)(,,( 1 1 ),,),((min),),(( π (6) де r – дисконтна ставка, ),),(( tItEM – мінімізована теперішня вартість у даний період t, при стані ринку І, з розміром резерву Е(t). Коли завдяки рекурсивному процесу ми отримаємо мінімізоване зна- чення очікуваної теперішньої вартості, ми зможемо оцінити майбутню загальну «ненадійну вартість» та за- пропонувати оптимальну політичну стратегію. АЛГОРИТМ РОЗВ’ЯЗКУ Як відомо, теоретично привабливий метод динамічного програмування страждає одним, але дуже сер- йозним недоліком – необхідно перебирати величезну кількість варіантів, або відоме в літературі «прокляття розмірностей». В даній роботі для того, щоб позбутися величезної кількості варіантів, ми повинні розроби- ти низку обмежень, що відтинають на дереві зайві відгалуження. Так, ми вказуємо випадкові вузли, і може- мо маніпулювати вірогідністю подій. Оскільки у кожний період маємо повністю незалежні імовірності на- стання того, чи іншого стану на ринку, ми можемо їх перемножити, для знаходження загальної імовірності наставання тієї чи іншої події у будь-якому періоді. Якщо імовірність наставання даної події менша за 0,1, то можемо вважати її малоймовірною і нехтувати у подальшому аналізі. Дерево рішень показано на рис. 1. Тепер щодо верхньої границі нагромаджень. В принципі відповідь на це питання потребує окремого дослідження. В даній роботі будемо опиратися на експертні оцінки. Так, зокрема в більшості європейських країн встановлено, що обсяг резервів повинен задовольнити потреби країни у нафті на строк 90 днів. Нехай наша мета – досягти 90–денного резерву з мінімальними витратами. Тоді, при споживанні Україною 25 млн.т нафти на рік, 90–денний резерв буде складати 6 млн.т. Це і буде верхньою границею накопичень. Рис. 1. Дерево рішень Після створення дерева рішень ми повинні відітнути зайві варіанти і отримати дерево сценаріїв, се- ред яких ми будемо вибирати шлях з найменшими витратами. Дерево варіантів представлено на рис. 2. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 19 Рис. 2. Дерево варіантів З урахуванням проблеми розмірності для отримання результатів необхідно зробити деякі евристичні припущення. Виходимо з того, що для успішної реалізації в умовах напруженої соціально–економічної си- туації в країні необхідно врахувати ту обставину, що невдачі у створенні резерву на ранніх етапах можуть призвести до краху проекту. Можна назвати це припущення «принцип перших успіхів». Відсікаючи мно- жину варіантів не доходячи до кінцевого періоду (тим самим, з одного боку, звужуючи кількість можливих варіантів, а, з іншого боку, знижуючи розмірність і гарантуючи отримання результату) ми отримуємо квазіоптимальну стратегію надходжень у резерв. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ В результаті програмної реалізації моделі ми отримали чотири різні сценарії накопичення резерву наф- ти в залежності від ймовірностей переходу з одного стану ринку в інший: 1. Стратегія А (при високій імовірності порушень); 2. Стратегія Б (при низькій імовірності порушень); 3. Стратегія В (при значному впливі резерву, як стабілізуючого засобу); 4. Стратегія Г (при високій імовірності того, що стан ринку не буде змінюватися). Їх розвиток по роках зображено на рис. 3. Для більш детального вивчення результатів представимо дані по надходженню у резерв у вигляді таб- лиці (табл. 1): Таблиця 1. Обсяги нагромадження резерву і їх вартість на кінець періоду Роки Стратегія А Стратегія Б Стратегія В Стратегія Г 1 0 0 0 0 2 100 200 400 500 3 300 400 700 900 4 800 900 1200 1400 5 1300 1400 1700 1900 6 1600 1600 2100 2300 7 1800 1700 2600 2700 8 2000 2200 3000 3200 9 2400 2700 3500 3600 10 2900 3200 3900 4100 11 3200 3700 4200 4500 12 3600 4200 4700 5000 13 3800 4700 5200 5500 14 4100 5200 5600 6000 Гальчинський Л.Ю., Веременко І.А. ЕКОНОМІКО–МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ СТРАТЕГІЧНОГО РЕЗЕРВУ НАФТИ В УКРАЇНІ 20 15 4600 5600 6000 6000 16 5000 6000 6000 6000 17 5300 6000 6000 6000 18 5800 6000 6000 6000 19 6000 6000 6000 6000 20 6000 6000 6000 6000 21 6000 6000 6000 6000 22 6000 6000 6000 6000 23 6000 6000 6000 6000 24 6000 6000 6000 6000 25 6000 6000 6000 6000 Кінцева вартість,млрд.грн 71,635 68,689 66,683 64,049 Рис. 3. Обсяги нагромадження резервів по роках Як бачимо, при високій імовірності порушень резерв накопичується повільно, оскільки ймовірність то- го, що його доведеться використати досить висока і його нагромадження сповільнюється. Його повне фор- мування відбувається за 19 років. Кінцева вартість стратегії А найбільша, оскільки на закупівлю резерву ви- трачається більше коштів, ніж на його зберігання, а також через те, що при високій ймовірності збурень можливі стрибки цін на нафту. Три інші стратегії мало відрізняються одна від одної. Стратегія Б відзначається стабільним ростом над- ходжень і досягненням запланованих обсягів на 16–му році від початку формування резерву. Це пояс- нюється тим, що при нормальному стані ринку практично не виникає ситуацій, коли необхідно скористати- ся резервом і ми маємо чисті витрати на накопичення та зберігання. При використанні стратегії В, обсяги 90–денних запасів досягаються на 15–му році від початку форму- вання. Його вартість менша, оскільки при значному впливі резерву на ринок нафти, ціни на нафту знижу- ються пропорційно впливу, тобто в даному випадку ми можемо казати про резерв як ціновий важіль (а не тільки стабілізуючий засіб). Стратегія Г є найбільш вигідною для нас, оскільки вартість її найменша, а запланованих обсягів вона досягає найшвидше (14–й рік від початку створення запасів). Але її використання залежить від ситуації на ринку, а оскільки малоймовірно, щоб сприятливі умови тривали протягом досить довгого часу, то вона є менш реалістичною, ніж попередні. Базовим вважається випадок Б, оскільки в ньому закладено саме вартість створення стратегічного ре- зерву і його зберігання. ВИСНОВКИ. Оглядаючи ситуацію, що склалася на ринку нафтопродуктів України, можна стверджувати – в Україні виникла необхідність створення постійного державного стратегічного резерву нафти. Не викликає сумнівів доцільність такого кроку: будь–яка країна, що залежить від імпорту нафти і нафтопродуктів, прагне мінімізувати ризики на цьому стратегічно важливому ринку шляхом створення запасів, що у потрібний момент «викидаються» на ринок з метою його стабілізації. В даній моделі пропонується зформувати резерв економічно доцільним шляхом, для чого розглядається стан ринку нафтопродуктів України як складову частину світового ринку в умовах ризиків порушення по- ставок і стрибків ціни. Результатом є економічно доцільні стратегії накопичення, які можуть слугувати джерелом інформації для прийняття рішень щодо формування резерву. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 21 Джерела та література 1. Інформаційна довідка про основні показники розвитку паливно–енергетичного комплексу України за грудень та 2006 рік – Міністерство палива та енергетики України, http://mpe.kmu.gov.ua, 16 січня 2007 2. Саприкін В. Паливно–енергетичний комплекс України: готовність до євроінтеграції (доповідь) // Нафта і газ 2002: стратегія розвитку транзитних потужностей України, Міжнародна конференція, 29 жовтня 2002 3. Д.Л. Веймер, Е.Р. Вайнінг, Аналіз політики: Концепції і практика/ пер. з англ. Іван Дзюб, Анатолій Олійник; наук.ред. О. Кілієвич. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2000. – 654с. 4. A Dynamic Programming Model of the U.S. Strategic Petroleum Reserve // Thomas J. Teisberg – The Bell Journal of Economics, Vol.12, No. 2. (Autumn, 1981), pp.526–546 5. The Roles of Public and Private Storage in Managing Oil Import Disruptions // B.D. Write, J.C. Whiliams, 1983р. Іртищева І.О. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ Вступ. Більшість країн світу в тій чи іншій мірі в своєму економічному розвитку використовують інно- вації. Питання полягає лише в тому, які саме інновації створюються і використовуються для розвитку, на- скільки динамічний інноваційний процес та з якими наслідками він реалізується. Згідно з існуючими даними в структурі інновацій розвинутих країн світу майже 60% становлять такі інновації, які мають проривне значення, або відносяться до крупних технологічних досягнень. Частка інно- вацій, пов’язаних тільки з вдосконаленням традиційних технологічних процесів, в таких країнах має тен- денцію до зменшення і в найбільш інноваційно розвинутих країнах вона не перевищує 10−12%. Іншою важливою рисою інноваційно–орієнтованої економіки є стабільне зростання частки нау- коємного сектору виробництва, зокрема в доданій вартості та зайнятості. Так, цей сектор в обробній промисловості в розвинутих країнах становить в середньому 35−40% в до- даній вартості і в зайнятості. Приблизно таке ж значення має показник частки високотехнологічної про- дукції в загальному випуску продукції. Питаннями дослідження ролі і значення інноваційної моделі розвитку займаються вітчизняні і зарубіж- ні вчені: Бушуєв С.Д., Гурін Е.А., Круглов Н.Ю., Фатхутдінов Р.О. та інші. Однак це питання є вельмиак- туальним. Постановка завдання. Ціллю статті є дослідження напрямків впровадження інновацій в галузях еко- номіки. Основними методами досліджень є аналітичні. Результати. Активне запровадження інновацій в економіці супроводжується зниженням матеріалоєм- ності та енергоємності виробництва, зростанням продуктивності праці і відповідно підвищенням конкурен- тоспроможності країни. Наприклад, протягом останніх 40 років ВВП п’ятнадцяти країн, що входять до ЄС, збільшився більш ніж у 5 разів, в той час як зайнятість в цих країнах зросла лише на 20%, а робочий час на- віть скоротився на 18−25%. Результатом розширення кластерів високотехнологічних виробництв, що характерно для інноваційно активних країн, став значний структурний зсув світового експорту на користь продукції високо– та серед- ньотехнологічних галузей. Зокрема, США, які є світовим лідером у інноваційному розвитку, на початок но- вого століття належали такі частки світового ринку продукції високотехнологічних галузей (%): авіакосмічної − майже 55; комп’ютерів, офісного та комунікаційного обладнання − 34; фармацевтики − 30. Разом з Японією та ЄС США контролюють сьогодні понад 74,5% світового парку комп’ютерів, 84% усіх виданих у світі патентів, майже 92% ринку програмного забезпечення. Наведені вище основні характеристики інноваційно–орієнтованої економіки визначають її з боку ре- зультативності та ефективності. Проте особливого значення набуває виявлення тих засобів, завдяки яким досягаються найкращі результати економічного розвитку, а також отримання відповідей на запитання, якою має бути інноваційна модель і які принципи її ефективного функціонування. Дослідження останніх років свідчать, що інноваційна модель економіки має складний характер. Вона складається з багатьох елементів, які знаходяться в динамічному взаємозв’язку. Головними елементами інноваційної моделі є: • система продукування наукових знань та інновацій; • система освіти та підвищення кваліфікації; • система комерціалізації наукових знань та інновацій; • система використання інновацій; • система управління і регулювання інноваційного розвитку економіки. Кожна з наведених систем відіграє свою роль у функціонуванні інноваційної моделі, без жодної з них неможливо досягти позитивних результатів. Проте, особливого значення набуває система управління і ре- гулювання інноваційного розвитку як на державному, так і на галузевому, регіональному рівнях, а також безпосередньо на рівні підприємств і організацій. Зокрема, від державної політики залежать можливості і темпи розвитку всіх інших складових моделі. Причому, для інноваційної моделі характерна переорієнтація державного впливу від прямого втручання в економічні процеси до переходу на більш ефективні методи http://mpe.kmu.gov.ua,

Економіко-математична модель стратегічного резерву нафти в Україні

Institution

Ähnliche Einträge