Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Кіровоградській області

Рассматривается современная геодемографическая ситуация в Кировоградской области, осуществляется анализ динамики численности населения и массовой доли населения области относительно населения всей страны на протяжении 1926-2005 гг. Раскрывается сущность современных геодемографических процессов в пре...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Маслова, Н.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/98277
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Кіровоградській област / Н.М. Маслова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 104. — С. 76-82. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-98277
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-982772016-04-12T03:02:13Z Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Кіровоградській області Маслова, Н.М. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Рассматривается современная геодемографическая ситуация в Кировоградской области, осуществляется анализ динамики численности населения и массовой доли населения области относительно населения всей страны на протяжении 1926-2005 гг. Раскрывается сущность современных геодемографических процессов в пределах области и их территориальные отличия. Выделяются факторы, которые приводят к трансформации основных компонентов геодемографических процессов на территории области. Розглядається сучасна геодемографічна ситуація в Кіровоградській області, здійснюється аналіз динаміки чисельності населення та питомої ваги населення області по відношенню до населення всієї країни протягом 1926-2005 рр. Розкривається сутність сучасних геодемографічних процесів в межах області та їх територіальні відмінності. Виділяються фактори, які спричиняють трансформацію основних компонентів геодемографічних процесів на території області. 2007 Article Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Кіровоградській област / Н.М. Маслова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 104. — С. 76-82. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/98277 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Маслова, Н.М. Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Кіровоградській області Культура народов Причерноморья
description	Рассматривается современная геодемографическая ситуация в Кировоградской области, осуществляется анализ динамики численности населения и массовой доли населения области относительно населения всей страны на протяжении 1926-2005 гг. Раскрывается сущность современных геодемографических процессов в пределах области и их территориальные отличия. Выделяются факторы, которые приводят к трансформации основных компонентов геодемографических процессов на территории области.
format	Article
author	Маслова, Н.М.
author_facet	Маслова, Н.М.
author_sort	Маслова, Н.М.
title	Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Кіровоградській області
title_short	Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Кіровоградській області
title_full	Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Кіровоградській області
title_fullStr	Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Кіровоградській області
title_full_unstemmed	Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Кіровоградській області
title_sort	суспільно-географічний вимір демографічних процесів в кіровоградській області
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2007
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/98277
citation_txt	Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Кіровоградській област / Н.М. Маслова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 104. — С. 76-82. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT maslovanm suspílʹnogeografíčnijvimírdemografíčnihprocesívvkírovogradsʹkíjoblastí
first_indexed	2025-07-07T06:21:09Z
last_indexed	2025-07-07T06:21:09Z
_version_	1836968071539982336
fulltext	Маслова Н.М. СУСПІЛЬНО–ГЕОГРАФІЧНИЙ ВИМІР ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ 76 Маслова Н.М. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ВИМІР ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ В сучасній суспільній географії одне з чільних місць посідає географія населення (геодемографія), яка має значну теоретичну, методологічну базу, розвинений понятійний апарат. Актуальність геодемо- графічних досліджень визначається сучасною трансформацією демографічних процесів в Україні. Серед великої різноманітності напрямків геодемографічних досліджень найменш сформованим є вивчення геоде- мографічних процесів. Демографічні процеси не є стійкими, вони постійно змінюють свої характеристики. З іншого боку демографічні процеси є глибоко географічними, тобто прив’язаними до певної території. От- же, їх необхідно диференціювати в просторі і часі. Тому Топчієв О.Г. та його однодумці вважають, що „гео- графи впритул підійшли до введення принципово нового поняття – геодемографічний процес (ГДП) та його практичного використання”. „Геодемографічний процес, зазначають вони,– це часовий розвиток населення на певній території, його кількісні й якісні зміни, загальний напрям і характер таких змін” [15, с.25]. Насьо- годні не повністю розкрито зміст і функції геодемографічного процесу, лище в загальних рисах визначені його головні ознаки, зроблені перші спроби типології ГДП. Розгляд демографічних характеристик з позицій їх неоднорідності не лише в просторі, але й в часі стає особливо актуальним в умовах переходу від тра- диційної просторової (хорологічної) парадигми суспільної географії до нової просторово-часової, головною перевагою якої є перехід від опису „морфології” географічних об’єктів, систем до їх „фізіології”, від дослідження просторових форм і територіальних структур до їх функціонування [16]. Виходячи з того, що демографічна ситуація теж має значні регіональні відмінності, все частіше в нау- ковий обіг входить поняття „геодемографічна ситуація”. На відміну від геодемографічних процесів геоде- мографічна ситуація оцінюється на певний момент часу. А порівнюючи геодемографічні ситуації певної території на різні дати, можна виявити тенденції розвитку населення, його кількісних і якісних змін [15], які в широкому розумінні і є сутністю геодемографічних процесів. Дослідженню сучасних демографічних процесів, які відбуваються в масштабах країни, присвячена ве- лика кількість наукових праць. Більшість науковців користуються поняттям „демографічний процес”. І.М. Прибиткова [7] подає власне трактування змісту демографічного процесу. Теоретичним обгрунтуванням поняття „геодемографічний процес” впритул займаються О.Г. Топчієв, С.Б. Куделіна, В.В. Яворська [15]. Характеристиці сучасної геодемографічної ситуації та окремих складових демографічних процесів в Україні присвячена значна кількість наукових праць Ф. Д. За- ставного [3,4,5], М. І.Фащевського [17] та ін. Методику картографування динаміки населення розробляє Т.М. Курач [6]. На даний момент перед географами постала необхідність більш детального дослідження регіональних особливостей геодемографічних процесів. Проблемами регіонального демографічного аналізу детально займаються М. І.Фащевський [17], В. О. Джаман [1], Г. М. Рогожин, О. Г. Рогожин [8], М. Д. Ро- манюк [10], А. Рубліков [11] та ін. До регіонів, які характеризуються значними трансформаційними змінами геодемографічних процесів, належить і Кіровоградська область, територія якої відрізняється низьким сту- пенем суспільно-географічного вивчення. Виходячи з цього, метою даного дослідження є визначення регіональних особливостей розвитку демо- графічних процесів в умовах території з яскраво вираженою руральною складовою господарського ос- воєння для уточнення можливостей суспільно–географічного вивчення наслідків прояву сучасної демо- графічної динаміки у зазначеному типі регіонів. Геодемографічну ситуацію на території Кіровоградської області без перебільшення можна назвати гос- тро кризовою. В області в цілому та в усіх районах, без виключення, спостерігається природне скорочення населення, народжуваність значно менша ніж смертність, а, відповідно, відбувається різке скорочення кіль- кості населення (депопуляція). Ці процеси загострюються інтенсивними процесами старіння населення. Аналіз і оцінка геодемографічної ситуації області має базуватися на достовірній інформації, яку нада- ють матеріали переписів населення. Переписи населення фіксують показники щодо кількості населення, його вікової і статевої структури, природного і механічного (міграційного) руху, розселення, освітнього рівня, національного складу населення тощо [3]. Одним з базових показників, які характеризують геодемографічну ситуацію в регіоні є чисельність на- селення області та її районів. Тому важливим є аналіз динаміки кількості населення за певний період. Простежити зміни в кількості населення на території Кіровоградської області в 20–30-ті роки ХХ ст. практично неможливо, оскільки в цей період в Україні в цілому відбувалися суттєві зміни в адміністративно-територіальному устрої, а територія сучасної Кіровоградщини пройшла складний шлях формування. Так в 1920 р. основна частина майбутньої Кіровоградської області знаходилась в складі Єлисаветградського повіту Миколаївської губернії, Олександрійському і Чигиринському повітах Кремен- чуцької губернії та Первомайського і Балтського повіту Одеської губернії. В жовтні 1922 р. Кременчуцька губернія була розформована, а Миколаївська влилася до складу Одеської. У 1923 р. повіти були реор- ганізовані в округи, а волості – в райони. В 1925 р. було скасовано існуючий губернський поділ і проведено укрупнення округів [18]. Адміністративно-територіальні зміни відбувалися і протягом 1926 р., коли був проведений перший Всесоюзний перепис населення. У зв’язку з тим, що на той час Кіровоградська область ще не була створена, можна говорити про приблизну кількість населення, яке проживало на території сучасної Кіровоградщини. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 77 Зокрема, в статистичних матеріалах зазначається, що в 1926 р. кількість населення на території, яка в май- бутньому увійде до складу області, складала 770300 осіб [12]. Про більш-менш достовірну інформацію щодо кількості населення області можна говорити, починаючи з 1939 р. В цей рік, по-перше, безпосередньо була утворена Кіровоградська область, а, по-друге, у 1959 р. в Україні було зроблено оціночні підрахунки кількості населення 1939 р. в межах існуючого і донині адміністративно-територіального поділу [9]. Згідно цих підрахунків станом на 17 грудня 1939 р. наявне на- селення області налічувало 1222,5 тис осіб [12], що становило 3,01% населення Української РСР. Порівняно з 1926 р. населення зросло на 58,7% . Таким чином в 20–30 рр. кількість населення на території області зро- стала швидкими темпами . Аналізуючи динаміку чисельності населення в період з 20-х рр. ХХ ст. до 2005 р. (мал.1.) можна виділити два періоди, які характеризувалися зростанням чисельності населення області: • період швидкого зростання (з 20–х рр. до 1969 р.); • період повільного зростання (1989р. до 1993 р.). На початку першого періоду кількість населення зростала швидкими темпами, які з часом поступово уповільнювалися. Так, лише протягом 1939 р. населення збільшилося на 45600 осіб, тобто на 3,9% . В період з 1939р. до 1959 р. кількість населення зросла лише на 2,28% (27900 осіб), а протягом наступних де- сяти років (1959–1969 рр.) зростання населення склало 0,77% , тобто лише 9400 осіб. Мал. 1. Динаміка кількості населення Кіровоградської області 700 750 800 850 900 950 1000 1050 1100 1150 1200 1250 1300 19 26 19 39 19 59 19 65 19 69 19 75 19 79 19 85 19 89 19 93 19 98 20 03 20 05 роки кі ль кі ст ь на се ле нн я, (т ис . о сі б) Другий етап характеризується незначним зростанням населення. За весь період населення збільшилося лише на 0,95% (11800осіб). Станом на 1 січня 1993 р. в області зареєстрована рекордна чисельність насе- лення – 1251,2 тис. осіб. За досліджуваний період перше скорочення населення області було зареєстроване в період з 1969 р.до 1989 р., але воно мало незначні темпи. Так за 20 років наявне населення скоротилося лише на 1,61% (20400 осіб) [12]. Катастрофічного характеру скорочення населення в Кіровоградській області набуло в 1993 р. і триває донині. За відносно нетривалий період з 1993 р. до 2005 р. населення Кіровоградщини втратило 184000 осіб., що складає 14,7% загальної чисельності населення регіону. Основними складовими формування чи- сельності населення є природний і міграційний рух населення. Упродовж 1990–2005 рр. формування чи- сельності населення області відбувалось головним чином за рахунок природного руху. Вплив міграційних процесів на динаміку чисельності населення був значно меншим. Природне скорочення населення у 1990– 1992 рр. компенсувалося позитивним сальдо міграції. У 1993 р. міграційний приріст був недостатнім для компенсації втрат населення за рахунок від’ємного природного приросту, а починючи з 1994 р. сальдо мі- грацій було від’ємним [2]. Значною мірою ускладнював ситуацію і той факт, що серед мігрантів переважа- ли особи віком 15–29 років, тобто найбільш продуктивного дітородного віку, що зумовлює опосередковані втрати населення, які перевищують прямі втрати. Станом на 1 січня 2006 р.на території Кіровоградської області, за оцінкою Головного управління стати- стики в Кіровоградській області, проживало 1067,2 тис. осіб. [2], що на 155300 осіб менше, ніж в 1939 р.. Отже, втрати населення настількі значні, що кількість населення Кіровоградщини стала значно нижчою, ніж спостерігалася напередодні Великої Вітчизняної війни. Крім того скорочувалася питома вага населення області по відношенню до населення Укрїни. Так в 1939 р. населення Кіровоградщини складало 3,01% від населення України, в 1959 – 2,98%, в 1979 – 2,51%, в 1989 – 2,39%, в 1993 – 2,39 %, в 2001– 2,33% [12]. Це значною мірою пояснюється більш інтенсивним зро- станням чисельності населення в промисловорозвинутих областях країни, в той час як область залишалася переважно з сільськогосподарською спеціалізацією господарства. Аналіз територіальної динаміки кількості населення Кіровоградщини показав, що у всіх без виключен- ня районах області в період з 1970 р. до 2005 р. включно спостерігалося скорочення населення. Це пов’язано, в першу чергу, з активними переселенням людей з сільської місцевості до міських поселень та вищим рівнем смертності серед сільського населення. Таким чином, незначне зростання кількості населення області, яке спостерігалося протягом 1989–1993 рр., відбувалося головним чином за рахунок зростання населення в міських поселеннях. Слід зазначити, що тут чисельність населення зростала і в період з 1969р. до 1989 р., в той час як в цілому по області Маслова Н.М. СУСПІЛЬНО–ГЕОГРАФІЧНИЙ ВИМІР ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ 78 реєструвалося скорочення населення. Зокрема, в обласному центрі протягом 20 років в період з 1969 до 1989 рр. населення зросло на 88027 осіб (46,2%), в Олександрії – на 29714 осіб (34,7%), в Світловодську – на 23201 особу (58,4%), в Знам’янці – на 5962 особи (17,3%) [14]. Починаючи з 1993 р. скорочення насе- лення охопило і всі міські поселення області. Аналіз розподілу населення області між сільською місцевістю та міськими поселеннями демонструє поступове зростання питомової ваги населення в останніх. Так в 1939 р. в містах проживало лише 18,2%, в 1959 р. – 30,4%, в 1969 р. – 43,9%, в 1975 р. – 49,1% [14]. Починаючи з 1979 р. спостерігається переважання міського населення в області (51,6%) та подальше зростання його питомої ваги, хоча і значно повільнішими темпами. Зокрема, протягом 1990–2000 р. частка міського населення області зросла лише на 0,4%, а протя- гом 2000–2005 р – на 0,2%. Станом на 1 січня 2006 р. в міських поселеннях області проживало 61,1% насе- лення [2]. Основними геодемографічними процесами є народжуваність, смертність та природний приріст (скоро- чення). В області починаючи з 1993 р. фіксується природне скорочення населення. Це повязано зі зміною процесів відтворення населення. Нині населення області має яскраво виражений звужений тип відтворення, про що свідчить значне переважання смертності над народжуваністю, від’ємний природний приріст в усіх без виключення районах та від’ємне сальдо міграцій в переважній більшості адміністративних одиниць об- ласті. Не зважаючи на те, що загальні демографічні тенденції є більш-менш подібними на всій території об- ласті, демографічні процеси мають значну територіальну диференціацію. Це проявляється у регіональних відмінностях демографічних процесів, з одного боку, між районами, а, з іншого боку, – між сільською місцевістю та міськими поселеннями. Природне скорочення населення області з кожним роком зростає. Порівняно з 1990 р. в 2005 р. загаль- ний коефіцієнт природного скорочення зріс майже в 5 разів і станом на 1 січня 2006 р. він становив –10,5 ‰ [2], в цілому за 2005 р. область втратила 11220осіб. Найвищі показники природного скорочення характерні сільській місцевості. Коефіцієнт природного скороченняу 2005 населення мав значні територіальні відмінності ( мал. 2.). Найбільші втрати населення спостерігаються Світловодському, Олександрівському, Знам’янському районах. Тут на 1000 жителів природне скорочення населення складає відповідно –18,4; – 17,6; –16,2 ‰. Найменше скорочення характерне Петрівському, Бобринецькому та Долинському районам (відповідно – 9,2 ‰; –9,7 ‰; –9,8 ‰). Міські поселення хоча і мають від’ємні показники природного приросту, але втрати населення дещо менші, ніж в сільській місцевості. Зокрема, в Кіровограді природне скорочення складає –5,2осіб на 1000 по- стійного населення, що приблизно вдвічі нижче пересічного по області показника. Слід відмітити, що в об- ласному центрі та в містах обласного підпорядкування Олександрії та Світловодську протягом 1990, 1991 рр. ще спостерігався додатній природний приріст, а в Кіровограді та Світловодську він зберігався таким і протягом 1992 р., але складав серед постійного населення лише 0,7 ‰. Таким чином, скорочення населення в області, яке почалося в 1993 р. зумовлене в першу чергу тим, що природний приріст став від’ємним в міських населенних пунктах області. Серед міських поселень най- більші втрати населення спостерігаються в м.Знамянка ( в 2005 р. – –13,0 ‰). Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 79 Найголовнішим чинником погіршення демографічної ситуації в області протягом 1990–2005 рр. було і залишається падіння народжуваності до критичного рівня [2]. Абсолютний показник народжуваності в се- редньому по області в період з 1990 р. до 2005 р. зменшився на 6695 осіб. Загальний коефіцієнт народжува- ності знизився від 12,6 ‰ до 8,3 ‰. В 2005 р. загальний коефіцєнт народжуваності за районами змінювався від 7,1 до 10,4 ‰ (мал. 3.) Найвища народжуваність в 2005 р. зареєстрована в Бобринецькому, Устинівському, Долинському рай- онах, де загальний кофіцієнт народжуваності відповідно становив 10,4 ‰, 9,7 ‰, 9,4 ‰. Найнижчі загальні коефіцієнти народжуваності мали м.Світловодськ, Знам’янський, Гайворонський райони (відповідно 6,9 ‰, 7,3 ‰, 7,1 ‰). В цілому, в сільській місцевості спостерігається нижчий рівень народжуваності, ніж серед городян. Так, в 2005 р. загальний коефіцієнт народжуваності в сільській місцевості становив 8,1 новонароджених на 1000 жителів, а в містах – 8,5 особи. Протягом 1990–2005 рр. спостерігалися хвилеподібні зміни загального ко- ефіцієнта народжуваності по всім районам та міським поселенням області, які мали вираження в коротко- часному незначному зростанні або скороченні народжуваності. На зменшення рівня народжуваності мали вплив такі демографічні фактори: зміна дітородної поведінки жіночого населення, репродуктивної структури жіночого населення та статевого складу населення області. Показником зміни дітородної поведінки жінок є згасання дітородіння у досить молодому репродуктивному віці. Так, за період з 1990 до 2005 року спеціальний коефіцієнт народжуваності знизився з 55,8 до 33,3 но- вонароджених на 1000 жінок репродуктивного віку. Найменший рівень цього показника зареєстровано у 2001 р. – 31,1 дитини на 1000 жінок дітородного віку. Причин цього досить багато і серед них важливе місце посідає той факт, що вік найбільшої народжуваності збігається з віком соціального становлення жінки (освіта, професійне становлення тощо),що, відповідно, відкладає народження першої дитини та уск- ладнює народження кожної наступної дитини в сім’ї. Крім того, дітородна діяльність більшості жінок за- кінчується в досить ранньому віці (в сердньому в 35 років). Тому в області можна констатувати переважан- ня однодітних сімей. Якщо у 1990 р. на одну жінку репродуктивного віку припадало 1,97 дитини, то у 2005 р. – 1,20 дитини. Вже в 1990 р. рівень народжуваності не забезпечував навіть простого відтворення насе- лення, то у 2005 р. ситуація набула кризового характеру, адже для простого відтворення потрібно, щоб кожна жінка в області народила в середньому 2,7 дитини [2]. Таким чином, сучасний рівень народжуваності в області забезпечує лише половину того, що необхідно для простого відтворення населення, тобто для зміни покоління батьків тією ж чисельністю покоління дітей. Втім, протягом 2002–2005 р. у більшості адміністративних одиниць області спостерігається незначне зростання народжуваності, що, ймовірно, пояснюється зростанням доходів населення. Геодемографічна ситуація області загострюється значними темпами зростання смертності населення. Абсолютний показник смертності в області протягом 1990–2005 рр. зріс на 2224 особи. Загальне зростання рівня смертності за 1990–2005 рр. склало 29,7%. Середній загальний коефіцієнт смертності на Кірово- градщині зріс з 14,5 в 1990 р. до 18,8 померлих на 1000 осіб постійного населення в 2005 р. Найбільші загальні коефіцієнти смертності мали Світловодський (26,0 ‰), Олександрівський (26,0), Знам’янський (23,5), Олександрійський (22,8) та Компаніївський (22,7) райони; найменші – м. Кіровоград Маслова Н.М. СУСПІЛЬНО–ГЕОГРАФІЧНИЙ ВИМІР ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ 80 (14,1), м. Світловодськ (16,8), Петрівський район (16,8) ( мал. 4.). Смертність сільського населення в 1,4 ра- зи перевищує цей показник у міських поселеннях. Так, у 2005 р. на 1000 жителів сільської місцевості за- реєстровано 22,8 випадка смертей проти 16,2 серед міських жителів. Така диспропорція у рівні смертності між сільським та міським населенням зумовлена інтенсивнішими процесами „старіння” населення сільської місцевості [2]. В середньому на території області смертність перевищує народжуваність більш, ніж вдвічі. Крім того, існують відмінності у рівні смертності серед чоловіків і жінок. Зокрема, у 2005 р. чоловіча смертність була на 21,6% вища, ніж жіноча. Найбільше переважання чоловічої смертності над жіночою спостерігалася у віці 30–54 роки [2]. Це відбилося на середній тривалості життя чоловіків, яка теж нижча від тривалості життя жінок (60,7 років – чоловіки, 73,1 років – жінки) та на середній тривалості життя населення області – 66,7 років. Крім того, вищий рівень смертності серед чоловіків зумовлює диспропорції між кількістю жінок і кількістю чоловіків в статево–віковій структурі населення області. Серед причин смертності населення Кіровоградщини на першому місці залишаються серцево–судинні захворювання. Друге і третє місце відповідно посідають новоутворення та зовнішні причини смертності [13]. Перші дві причини є переважаючими серед причин, що зумовлюють смертність літніх людей. Серед зовнішніх причин смертності та захворюваності найпоширенішими є отруєння (в т. ч. алкоголем), самогуб- ства, різного роду нещасні випадки тощо. Причому смертність від зовнішніх причин серед чоловіків у 3,7 рази вища, ніж серед жіночого населення [2]. Важливим показником є рівень дитячої смертності, особливо смертності дітей віком до 1 року. Цей по- казник в області має тенденцію до скорочення. В період з 1985 р до 2005 коефіцієнт дитячої смертності знаизився з 17,4 до 11,1 померлих дітей на 1000 народжених [2,13]. Але станом на 2005 коефіцієнт дитячої смертності зріс порівняно з показником 2004 року і склав 9,7 ‰. Слід відміти, що рівень смертності хлопчиків у 1,6 рази перевищував рівень смертності дівчаток, що є доказом біологічної природи частини чоловічої надсмертності. Спостерігається також різниця між рівнем дитячої смертності у міських поселеннях та в сільській місцевості. Як правило, у сільській місцевості по- казник смертності дітей до одного року вищий, ніж в міській. Наприклад, у 2005 р. рівень дитячої смерт- ності в сільсікій місцевості склав 13,5 дитини на 1000 народжених, а в містах відповідно – 9,5. Характерною особливістю дитячої смертності є те, що більшість дітей помирає протягом першого місяця і, навіть, протя- гом першого тижня після народження. У 2005 році 58% дітей, які померли у віці до 1 року, померли саме у перший місяць, 44% – у перші сім діб після народження [2]. Серед причин дитячої смертності виділяються вроджені аномалії стану, що виникає в перинатальному періоді, нещасні випадки, отруєння і травми, інфекційні хвороби, захворювання органів дихання і травлення тощо [13]. Значний вплив на скорочення населення має механічний рух населення. Більш-менш систематичні дослідження міграціного руху населення області почалися після першого Всеукраїнського перепису насе- лення. Протягом 2002–2005 рр. відмічається щорічне зростання від’ємного сальдо міграцій за всіма потока- ми в цілому по області та в більшості регіонів. Додатнє сальдо міграції за досліджуваний період мали лише м. Світловодськ, Кіровоградський та Олександрійський район. Причому в Кіровоградському районі та в м. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 81 Світловодськ спостерігається зростання міграційного притоку населення. Тут в 2002 р. кількість населення, яке прибуло, була на відповідно на 223 та 263 особи більшою, ніж кількість вибулих [14]. А в 2005 р. ця різниця вже становила відповідно 396 та 312 осіб на користь імігрантів. В Олександрійському районі, на- впаки, відбувається зменшення додатнього сальдо міграцій з 142 осіб у 2002 р. до 61 особи – у 2005 р.. Загальні коефіцієнти міграційного руху населення в Кіровоградському, Олександрійському районі та в м. Світловодськ, хоч і низькі (в 2005 р. відповідно 10,7; 5,5 та 1,5осіб на 1000 жителів), але додатні. Най- більші від’ємні коефіцієнти сальдо міграцій характерні Устинівському (–14,3 осіб на 1000 жителів), Ком- паніївському (–13,4), Вільшанському (–13,3) районам; найменші – Долинському (–1,1), Онуфріївському (– 1,5), Гайворонському (–1,9) районам області (мал. 5.). Упродовж 2003–2005 рр. відбулися зміни у структурі міграцій населення області. Скоротилася частка внутрішньорегіональної та міждержавної міграції, водночас зросла частка міжрегіональної міграції насе- лення. Зокрема в 2005 р. на міжрегіональну міграцію припадало 97,2 % міграційного руху населення Кіровоградської області. Крім того, упродовж 2003–2005 рр. відмічалося зниження міграційної активності населення області. Рівень мобільності населення знизився з 31,8 до 29,4 особи на 1000 жителів. Інтенсивність міграційного ру- ху населення у сільській місцевості була дещо вища, ніж в міських поселеннях (у 2005 р. 31,6 та 28 осіб на 1000 жителів відповідно). Найвищий рівень міграційної активності населення мали Світловодський, Кіровоградський, Устинівський, Долинський райони (понад 37,0 осіб на 1000 жителів), найнижчий – м. Знам’янка, Знам’янський та Ульянівський райони (до 21,9 осіб на 1000 постійного населення) [2]. Високий рівень міграційної активності сільського населення, а, особливо, високий показник вибуття населення репродуктивного віку, негативно впливає на статево–вікову структуру населення, що прояв- ляється в зростанні питомої ваги осіб старшого віку, зменшенні народжуваності, що призводить до пере- творення цих районів у депресивні. Ситуація ускладнюється тим, що переважаюча кількість міграцій за тривалістю належить до рангу довгострокових. Так, в 2005 р. довго–строкова міграція складала 98,3% серед прибулих та 97,1% – серед вибулих [2]. Серед основних причин міграційного прибуття і вибуття виділяють сімейні обставини, навчання, зміну місця роботи. Подібний аналіз демографічних показників Кіровоградської області дозволяє виявити регіональну спе- цифіку протікання геодемографічних процесів, що дуже важливо для проведення класифікації та типології геодемографічних процесів. Це особлива тема у їх вивченні, яка потребує додаткових досліджень. Підводячи підсумки вище викладеному відмітимо, що розвиток сучасних демографічних процесів в Кіровоградській області підкорений загальноукраїнським тенденціям депопуляції населення. Разом з тим, регіональною особливістю демографічного розвитку Кіровоградщини слід вважати збереження природного руху населення в ролі провідного демографічного процесу, порівняно з його механічним рухом. Природний приріст населення протягом 1990–2005 рр. був основним фактором формування чисельності населення Кіровоградської області, а вплив міграційних процесів був незначним. Особливе значення має депопу- ляційний характер демографічних процесів для сільської місцевості Кіровоградщини. Залишаючись однією з найбільш руральних територій України, Кіровоградщина втрачає кореневу систему демографічного роз- витку – сільську місцевість. На теперішній час сільська місцевість Кіровоградської області має нижчий рівень народжуваності, ніж міські території. Це свідчення не тільки демографічної деградації сільської Маслова Н.М. СУСПІЛЬНО–ГЕОГРАФІЧНИЙ ВИМІР ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ 82 місцевості, але й зміни її соціокультурної функції, пов’язаної з природним підживленням демографічних процесів в межах регіону. Джерела та література 1. Джаман В.О. До проблеми територіальних особливостей демографічних процесів в Україні // Ук- раїнський географічний журнал. – 1998. – № 3. – С.13–17 2. Демографічна ситуація Кіровоградської області у 2005 році. Кіровоград: Головне управління статисти- ки у Кіровоградській області, 2006. – 25с. 3. Заставний Ф. Всеукраїнський перепис населення 2001 р. : аналіз і оцінка // Географія та основи еко- номіки в школі. – 2003. – № 2. – С. 34–39. 4. Заставний Ф. Демографічна ситуація в Україні // Географія та основи економіки в школі. – 2004. – № 1. – С. 39–40. 5. Заставний Ф.Д. Населення України. – Львів: „Край”, „Просвіта”, 1993.–224 с. 6. Курач Т. М. Методика картографування динаміки населення // Український географічний журнал. – 2001. – № 4.– С.29–33. 7. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів / І.М. Прибиткова. – К.: „АртЕк”,1995. – С. 28. 8. Рогожин Г., Рогожин О. Демографічний розвиток українського села: регіональний аналіз / Демо- графічні дослідження. Вип. 20. – К.: Наук. думка,1998. – С. 158–181. 9. Романцов В.О. Українці на одвічних землях (XVIII– поч. XXI ст.) – 2-ге вид. – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. –С.113–116. 10. 10.Романюк М. Трудові міграції регіону та особливості їх регулювання за умов перехідної економіки ( на прикладі Галиччини) / Демографічні дослідження. Вип. 20. – К.: Наук. думка,1998. – С. 194–209. 11. Рубліков А. Деякі тенденції демографічних процесів у сільській місцевості Карпатського регіону Ук- раїни / Демографічні дослідження. Вип. 20. – К.: Наук. думка,1998. – С. 182 –193. 12. Статистичний щорічник за 2000 рік. Кіровоград: Кіровоградське обласне управління статистики, 2001. – С. 219–241. 13. Статистичний щорічник за 2001 рік. Кіровоград: Кіровоградське обласне управління статистики, 2002. – С. 285–295. 14. Статистичний щорічник за 2002 рік. Кіровоград: Кіровоградське обласне управління статистики, 2003.– С. 303–353. 15. Топчієв О.Г., Куделіна С.Б., Яворська В.В. Геодемографічний процес: зміст і функції поняття// Ук- раїнський географічний журнал. – 2000. – № 2. – С.25–27. 16. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560 с. 17. Фащевський М.І. Геодемографічна ситуація в Україні // Сучасні проблеми географії населення в Ук- раїні. – Луцьк, 1993. – С. 118–120. 18. Формування адміністративно–територіального устрою Кіровоградської області: Наукова довідка про- відного наукового співробітника відділу охорони пам’яток історії та культури обласного краєзнавчого музею К. Шляхового. – Кіровоград, 1998. – 13 с. Холопцев А.В. СРАВНЕНИЕ РЕЗУЛЬТАТОВ СПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛИЗА ВРЕМЕННОЙ ИЗМЕНЧИВОСТИ В ПЕРИОД С 1856 ПО 2005 ГОДЫ СРЕДНЕГОДОВЫХ ЗНАЧЕНИЙ АНОМАЛИЙ СРЕДНИХ ТЕМПЕРАТУР ПРИЗЕМНОГО СЛОЯ АТМОСФЕРЫ НАД СЕВЕРНЫМ ПОЛУШАРИЕМ ЗЕМЛИ И ЧИСЕЛ ВОЛЬФА Введение. Согласно современным представлениям о факторах динамики геосферы [1], к числу важ- нейших относится среднегодовое значение средней температуры воздуха в приземном слое атмосферы над Северным полушарием планеты. Закономерности временной изменчивости этого фактора определяются динамикой различных компонентов теплового баланса приземного слоя атмосферы [2–3]. Одним из таких компонентов является поток тепловой энергии от слоев атмосферы, в которых происходит поглощение солнечной и уходящей длинноволновой радиации [4–5]. В формировании этого потока принимает участие и процесс поглощения в озоновом слое коротковол- новых составляющих спектра солнечной радиации, интенсивность которых существенно зависят от состоя- ния солнечной активности [6–9]. Последнее позволяет предполагать, что изменения состояния солнечной активности способны в какой–то мере влиять на динамику рассматриваемого процесса. В пользу справед- ливости подобного предположения свидетельствуют многочисленные работы [10, 11], в которых рассмат- риваются статистические связи с изменениями солнечной активности характеристик некоторых процессов в живой и неживой природе нашей планеты (в том числе и изменений среднегодовых температур воздуха в некоторых регионах Северного полушария[12]), от начала ХХ века до наших дней [13–16]). Вместе с тем, известны факты, позволяющие сомневаться в значимости влияния на динамику поля тем- пературы в приземном слое атмосферы солнечной активности [17, 18] и даже отрицать ее[19, 20].

Суспільно-географічний вимір демографічних процесів в Кіровоградській області

Репозитарії

Схожі ресурси