Литолого-фациальные и минералогические предпосылки накопления тонкого золота в новоэвксинских отложениях Днепровского желоба (северо-западный шельф Черного моря)

Показано результати досліджень новоевксинських відкладів Придніпровської ділянки північно-західного шельфу Чорного моря, розташованої в Дніпровському жолобі. Проаналізовано гранулометричний склад відкладів, мінеральний склад важкої фракції, вміст золота. Досліджено процеси осадконагромадження, розси...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автори:	Федорончук, Н.А., Сучков, И.А., Мудров, И.А., Гончарова, И.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Russian
Опубліковано:	Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України 2013
Назва видання:	Геология и полезные ископаемые Мирового океана
Теми:	Литология
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99504
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Литолого-фациальные и минералогические предпосылки накопления тонкого золота в новоэвксинских отложениях Днепровского желоба (северо-западный шельф Черного моря) / Н.А. Федорончук, И.А. Сучков, И.А. Мудров, И.А. Гончарова // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2013. — № 2. — С. 64-75. — Бібліогр.: 13 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-99504
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-995042016-04-30T03:01:50Z Литолого-фациальные и минералогические предпосылки накопления тонкого золота в новоэвксинских отложениях Днепровского желоба (северо-западный шельф Черного моря) Федорончук, Н.А. Сучков, И.А. Мудров, И.А. Гончарова, И.А. Литология Показано результати досліджень новоевксинських відкладів Придніпровської ділянки північно-західного шельфу Чорного моря, розташованої в Дніпровському жолобі. Проаналізовано гранулометричний склад відкладів, мінеральний склад важкої фракції, вміст золота. Досліджено процеси осадконагромадження, розсипоутворення та відкладання золота в різних фаціальних умовах. Встановлено закономірності накопичення титан-цирконієвих мінералів і золота. Титанцирконієві мінерали і крупне золото концентруються в прибережних умовах — в зонах з інтенсивними процесами шліхування. Накопичення тонкого золота відбувається в гідродинамічно спокійних шельфових умовах — в зонах стагнації та дисипації. Новоевксинські відклади збагачені дрібним і тонким золотом, для них найперспективнішими будуть ділянки шельфу, віддалені від пізньоновоевксинської палеоберегової смуги. Показаны результаты исследований новоэвксинских отложений Праднепровского участка северо-западного шельфа Черного моря, расположенного в Днепровском желобе. Проанализированы гранулометрический состав отложений, минеральный состав тяжелой фракции, содержание золота. Исследованы процессы осадконакопления, россыпеобразования и отложения золота в разных фациальных условиях. Установлены закономерности накопления титан-циркониевых минералов и золота. Титан-циркониевые минералы и крупное золото концентрируются в прибрежных условиях — в зонах с интенсивными процессами шлихования. Накопление тонкого золота происходит в гидродинамически спокойных шельфовых условиях — в зонах стагнации и диссипации. Новоэвксинские отложения обогащены мелким и тонким золотом, для них наиболее перспективными на золото являются отдаленные от поздненовоэвксинской палеобереговой линии участки шельфа. The results of investigation of Neoeuxinic sediments from Pradnieper area which situated in Dnieper depression in the Northwestern Black Sea shelf are shown. Particle sizes, mineralogical composition of heavy fraction and gold content are analyzed. Sedimentation and placer deposits processes forming and gold bearing sediments in different facial conditions are studied. The regularities of titanium-zirconium minerals and gold accumulation are determined. Titanium-zirconium minerals and coarse gold can be concentrated in shore conditions — in zones with intensive sizing processe. Accumulation of subtle grained gold take place in hydrodynamic quiet conditions in a shelf zone — in stagnation and dissipation zones. The Neoeuxinian sediments are enriched with fine and subtle gold. In this sediments the most prospecting for gold are areas in the shelf which are remote from the Pastneaeuxinic paleoshore line. 2013 Article Литолого-фациальные и минералогические предпосылки накопления тонкого золота в новоэвксинских отложениях Днепровского желоба (северо-западный шельф Черного моря) / Н.А. Федорончук, И.А. Сучков, И.А. Мудров, И.А. Гончарова // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2013. — № 2. — С. 64-75. — Бібліогр.: 13 назв. — рос. 1999-7566 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99504 551.351:553.078.4(262.5-16) ru Геология и полезные ископаемые Мирового океана Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Russian
topic	Литология Литология
spellingShingle	Литология Литология Федорончук, Н.А. Сучков, И.А. Мудров, И.А. Гончарова, И.А. Литолого-фациальные и минералогические предпосылки накопления тонкого золота в новоэвксинских отложениях Днепровского желоба (северо-западный шельф Черного моря) Геология и полезные ископаемые Мирового океана
description	Показано результати досліджень новоевксинських відкладів Придніпровської ділянки північно-західного шельфу Чорного моря, розташованої в Дніпровському жолобі. Проаналізовано гранулометричний склад відкладів, мінеральний склад важкої фракції, вміст золота. Досліджено процеси осадконагромадження, розсипоутворення та відкладання золота в різних фаціальних умовах. Встановлено закономірності накопичення титан-цирконієвих мінералів і золота. Титанцирконієві мінерали і крупне золото концентруються в прибережних умовах — в зонах з інтенсивними процесами шліхування. Накопичення тонкого золота відбувається в гідродинамічно спокійних шельфових умовах — в зонах стагнації та дисипації. Новоевксинські відклади збагачені дрібним і тонким золотом, для них найперспективнішими будуть ділянки шельфу, віддалені від пізньоновоевксинської палеоберегової смуги.
format	Article
author	Федорончук, Н.А. Сучков, И.А. Мудров, И.А. Гончарова, И.А.
author_facet	Федорончук, Н.А. Сучков, И.А. Мудров, И.А. Гончарова, И.А.
author_sort	Федорончук, Н.А.
title	Литолого-фациальные и минералогические предпосылки накопления тонкого золота в новоэвксинских отложениях Днепровского желоба (северо-западный шельф Черного моря)
title_short	Литолого-фациальные и минералогические предпосылки накопления тонкого золота в новоэвксинских отложениях Днепровского желоба (северо-западный шельф Черного моря)
title_full	Литолого-фациальные и минералогические предпосылки накопления тонкого золота в новоэвксинских отложениях Днепровского желоба (северо-западный шельф Черного моря)
title_fullStr	Литолого-фациальные и минералогические предпосылки накопления тонкого золота в новоэвксинских отложениях Днепровского желоба (северо-западный шельф Черного моря)
title_full_unstemmed	Литолого-фациальные и минералогические предпосылки накопления тонкого золота в новоэвксинских отложениях Днепровского желоба (северо-западный шельф Черного моря)
title_sort	литолого-фациальные и минералогические предпосылки накопления тонкого золота в новоэвксинских отложениях днепровского желоба (северо-западный шельф черного моря)
publisher	Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Литология
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99504
citation_txt	Литолого-фациальные и минералогические предпосылки накопления тонкого золота в новоэвксинских отложениях Днепровского желоба (северо-западный шельф Черного моря) / Н.А. Федорончук, И.А. Сучков, И.А. Мудров, И.А. Гончарова // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2013. — № 2. — С. 64-75. — Бібліогр.: 13 назв. — рос.
series	Геология и полезные ископаемые Мирового океана
work_keys_str_mv	AT fedorončukna litologofacialʹnyeimineralogičeskiepredposylkinakopleniâtonkogozolotavnovoévksinskihotloženiâhdneprovskogoželobaseverozapadnyjšelʹfčernogomorâ AT sučkovia litologofacialʹnyeimineralogičeskiepredposylkinakopleniâtonkogozolotavnovoévksinskihotloženiâhdneprovskogoželobaseverozapadnyjšelʹfčernogomorâ AT mudrovia litologofacialʹnyeimineralogičeskiepredposylkinakopleniâtonkogozolotavnovoévksinskihotloženiâhdneprovskogoželobaseverozapadnyjšelʹfčernogomorâ AT gončarovaia litologofacialʹnyeimineralogičeskiepredposylkinakopleniâtonkogozolotavnovoévksinskihotloženiâhdneprovskogoželobaseverozapadnyjšelʹfčernogomorâ
first_indexed	2025-07-07T08:04:39Z
last_indexed	2025-07-07T08:04:39Z
_version_	1836974583412948992
fulltext	64 УДК 551.351:553.078.4(262.5$16) Н.О. Федорончук, І.О. Сучков, І.О. Мудров, І.О. Гончарова Одеський Національний університет ім. І.І. Мечникова ЛІТОЛОГО�ФАЦІАЛЬНІ ТА МІНЕРАЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАКОПИЧЕННЯ ТОНКОГО ЗОЛОТА У НОВОЕВКСИНСЬКИХ ВІДКЛАДАХ ДНІПРОВСЬКОГО ЖОЛОБА (ПІВНІЧНО�ЗАХІДНИЙ ШЕЛЬФ ЧОРНОГО МОРЯ) Показано результати досліджень новоевксинських відкладів Придніпровської ділянки північно�західного шельфу Чорного моря, розташованої в Дніпровському жолобі. Проаналізовано гранулометричний склад відкладів, мінеральний склад важкої фракції, вміст золота. Досліджено процеси осадконагромадження, роз� сипоутворення та відкладання золота в різних фаціальних умовах. Встановле� но закономірності накопичення титан�цирконієвих мінералів і золота. Титан� цирконієві мінерали і крупне золото концентруються в прибережних умовах — в зонах з інтенсивними процесами шліхування. Накопичення тонкого золота відбувається в гідродинамічно спокійних шельфових умовах — в зонах стагнації та дисипації. Новоевксинські відклади збагачені дрібним і тонким золотом, для них найперспективнішими будуть ділянки шельфу, віддалені від пізньоновоевк� синської палеоберегової смуги. Ключові слова: Чорне море, шельф, Дніпровський жолоб, новоевксинські відкла� ди, літологія, віжкі мінерали, тонке золото. Вступ Прибережні й донні відклади північно1західного шельфу Чорного моря характеризуються помітним вмістом тонкого золота [4, 5, 12, 13]. Формування значних концентрацій розсипних мінералів, в то1 му числі золота, відбувалося на різних стратиграфічних і гіпсомет1 ричних рівнях шельфової зони в залежності від рівня Чорного мо1 ря, відмітки якого впродовж четвертинного періоду змінювалися від –100 м до сучасного значення [4, 5]. Найбільшої уваги заслуго1 вують сучасна і похована палеодолина Дніпра, який виносив на шельф уламковий матеріал з Українського кристалічного щита [4, 11, 13]. Протягом новоевксинського часу рівень Чорного моря був © Н.О. ФЕДОРОНЧУК, І.О. СУЧКОВ, І.О. МУДРОВ, І.О. ГОНЧАРОВА, 2012 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 1 Литология 65ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2 Літолого�фаціальні та мінералогічні передумови накопичення тонкого золота приблизно на відмітці –30...–35 м. В цей час палео1Дніпро впадав у лиман, розта1 шований на північно1західному шельфі на південь від Одеси. На межі лиману та новоевксинського басейну існували специфічні гідродинамічні умови накопичен1 ня відкладів різнофаціального складу, в яких формувалися значні концентрації дрібного та тонкого золота. Ця ділянка, що є однією з найперспективніших у ме1 жах північно1західного шельфу Чорного моря на прояви дрібного і тонкого золо1 та, є предметом нашого дослідження. Методика й обсяг робіт Експедиційна частина проводилася з борту НДС «Аргон» ОДГП «Одесморгеологія» в 1994—1995 роках. Проби донних відкладів відбиралися на станціях вібропоршньового буріння по профілях вздовж і вхрест палеодолини Дніпра на глибинах моря від 20,5 до 42,5 м по сітці 2,4 � 0,8 км. Вік відкладів ви1 значався за фауністичними залишками. В лабораторних умовах були виконані гранулометричний аналіз 194 проб новоевксинських відкладів з 135 станцій, їх гравітаційне збагачення, мінералогічний аналіз концентратів і промпродуктів гравітаційного збагачення (54 проби з 43 станцій), а також визначення вмісту зо1 лота (165 проб). Гранулометричний аналіз виконувався комбінованим водно1си1 товим методом з додатковим відмучуванням дрібноалевритової та пелітової фракції. Разом з цим проводилось визначення вологості відкладів. Проби розділя1 лися на такі розмірні фракції (мм): >10; 10—5; 5—2; 2—1; 1—0,5; 0,5—0,25; 0,25— 0,1; 0,1—0,05; 0,05—0,01; <0,01. На підставі отриманих результатів було виділено літологічні типи і побудовано літологічну схему новоевксинських відкладів та розрізи до неї, зроблено висновки щодо умов осадконагромадження у районі досліджень. Гравітаційне збагачення здійснювалось на гвинтовому шлюзі конструкції В.Д. Іванова [2, 3], що розрахований на вилучення як крупних, так і дрібних важ1 ких мінералів, зокрема тонкого та тонкодисперсного золота розміром до 0,005 мм. Для попередження коагулювання глинистих часток при промивці проб викорис1 товувався слабкий розчин аміаку. Перед збагаченням з проб вилучалася псефіто1 ва фракція, в яку потрапляють черепашки й детрит, а також крупнозернистий пісок (1—0,5 мм), що складається з дрібного детриту та кварцу. Мінералогічний аналіз напівкількісним методом у відбитому світлі з оптич1 ним і мікрохімічним визначенням окремих мінералів проводився для важкої фракції, вилученої з концентрату шляхом розділення його в бромоформі, з нас1 тупною магнітною та електромагнітною сепарацією. Процентний вміст мінералів у фракціях перераховувався на абсолютні значення вмісту мінералів у породі. Вміст золота в пробах визначався кількома методами. Вільне золото виділяло1 ся з концентрату амальгамацією та подальшим ціануванням амальгамованого зо1 лота, при цьому вміст золота визначався хімічним способом з розчину ціаніду. Амальгамація проводилась П.І. Андреєвим в УкрДІМР (м. Сімферополь) і авто1 ром в ГНДЛ13 Одеського національного університету. Валовий вміст золота у по1 роді визначався пробірним методом О.О. Юшиним в ІГМР НАНУ (м. Київ). Однак, для відкладів північно1західного шельфу Чорного моря доведено, що практично все золото перебуває тут у вільному стані [7, 8, 9, 11, 14], тому результати пробірного 66 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2 Н.О. Федорончук, І.О. Сучков, І.О. Мудров, І.О. Гончарова аналізу з деяким припущенням також використовувалися в даних дослідженнях. Для досліджуваного золота використовувалась наступна класифікація за розміра1 ми часток: 0,5—0,1 мм — дрібне золото, 0,10—0,05 мм — тонке, 0,05—0,01 мм — пиловидне, <0,01 мм — тонкодисперсне. Отримані результати було оброблено статистичними методами. Для різних літологічних і генетичних типів відкладів визначались мінімальні, максимальні й пересічні значення вмісту окремих мінералів, стандартне відхилення, їх фоновий вміст. За результатами кореляційного і факторного аналізів для різних типів відкладів виділялись характерні мінералогічні асоціації. Аналізувались коре1 ляційні зв'язки вмісту золота із вмістом інших важких мінералів і гранулометрич1 них фракцій. Результати та їх обговорення Літолого�фаціальна характеристика умов осадконагромадження. Прадніпровська ділянка північно1західного шельфу Чорного моря розташована в долині пра1Дніпра (рис. 1), або в Дніпровському жолобі, який приурочений до складного тектонічного вузла, де сходяться такі крупні структури, як південна межа Східноєвропейської платформи, Одеська та Вилківська зони глибинних розломів. Це обумовлює характер геологічної будови кайнозойського осадового чохла та геологічну історію розвитку району в четвертинний час. А з цим, в свою чергу, тісно пов`язаний структурно1геоморфологічний план території. В геомор1 фологічному плані ділянка розташована на алювіальній рівнині, яка була сфор1 мована великою палеорічковою системою Дніпра та виникла в нижній частини лиманно1гирлового комплексу пра1Дніпра [10]. Прадніпровська ділянка — одна з найперспективніших в межах північно1західного шельфу Чорного моря на зо1 лото, його прогнозні ресурси по верхнім (до 3 м) шарам верхньоплейстоцен1го1 лоценових відкладів тут складають близько 107 т (при площі аномалії > 0,2 г/т близько 63 км2) [6]. Характерна конфігурація ізобат (рис. 2), яка є успадкованою від новоевк1 синського часу, дозволяє виділити тут площу давнього лиману, його морське гир1 ло та заглиблену річкову долину пра1Дніпра. В будові пра1Дніпровської алювіаль1 Рис. 1. Оглядова схема райо1 ну досліджень (ПД — Пра1 дніпровська ділянка) 67ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2 Літолого�фаціальні та мінералогічні передумови накопичення тонкого золота ної рівнини беруть участь різні за віком комплекси річкових терас і дельтових ут1 ворень, а також еолово1делювіальні форми, на які накладені, в свою чергу, форми морського генезису. За суттю ця ділянка є підводною долиною верхньоплейстоце1 нового віку із значними за потужністю голоценовими морськими відкладами. Та1 ким чином, тут можна дослідити і сучасні морські седиментаційні процеси з пере1 важним впливом саме морських гідродинамічних умов (хвилювання, течії та ін.), і процеси осадконагромадження новоевксинського віку — від палеоалювіальних і лиманно1гирлових до узбережно1морських. Для аналізу процесів осадоутворення та накопичення важких мінералів, зок1 рема тонкого золота, у новоевксинський вік для ділянки дослідження було побу1 довано схематичну літологічну карту новоевксинських відкладів (рис. 3) та гео1 логічні розрізи (рис. 4), на яких також показано напластовані чорноморські відклади. Серед новоевксинських осадових утворень Прадніпровської ділянки, насамперед, виділяються такі генетичні типи: лиманні, морські, гирлові (лиман1 но1морські) та лиманно1болотні. Тут, в палеогирловій частині Дніпра, можна відокремити (з півночі на південь) палеолиманну частину, саме гирлову та шель1 фову морську частини району (рис. 3). В морській частині по простяганню палео1 русла у цей час існувала невеличка підвищена зона з лиманно1болотними умова1 ми, яка за генезисом, скоріш за все, була конусом виносу. Розподіл літологічних типів новоевксинських відкладів показано на рис. 3. Смуга пісків шириною до 4 км простягається вздовж пізньоновоевксинської палео1 берегової лінії у межах лиманної, гирлової та морської частин ділянки. Це добре й середньо відсортовані піски з домішкою алевриту і черепашковою складовою псефітової розмірності. На решті площі палеолиману поширені чисті, добре відсортовані алевритові мули. В гирловій частині окрім пісків залягають пога1 но відсортовані піщанисті алеврити, а також добре відсортовані чисті алеврити. Рис. 2. Батиметрична схема Прадніпровської ділянки північно1західного шельфу Чорного моря з положенням станцій з відбором проб новоевксинських відкладів 68 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2 Н.О. Федорончук, І.О. Сучков, І.О. Мудров, І.О. Гончарова Рис. 3. Схематична літологічна карта новоевксинських відкладів Прадніпровської ділянки. 1— 4 — верхньоплейстоценові відклади, новоевксинський горизонт: 1 — морські, 2 — лиманні та морські, 3 — лиманні, 4 — лиманно1болотні; 5—8 — літологічні різновиди: 5 — піски, 6 — піски алевритисті та алеврити піщанисті, 7 — алеврити, 8 — торф; 9—10 — палеоберегові смуги: 9 — пізньоновоевксинська, 10 — давньоновоевксинська. Рис. 4. Літологічні розрізи по профілях (положення профілів показано на рис. 3). 1 — морські голоценові відклади, чорноморський горизонт, 2 — алювіальні верхньоплейстоценові відклади, причорноморський горизонт, 3—4 — літологічні різновиди: 3 — черепашники піщанисті, 4 — черепашники мулисті (інші умовні позначення див. на рис. 3) 69ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2 Літолого�фаціальні та мінералогічні передумови накопичення тонкого золота В морській частині ділянки до узбережних пісків прилягає поле погано відсорто1 ваних піщанистих алевритів, яке також простягається вздовж берегової смуги на деякій відстані від неї. У віддаленій від берега глибшій морській частині розвинені чисті, добре відсортовані алеврити. Для підвищеної зони вірогідного конусу виносу, описаної вище, характерна поступова зміна гранулометричного складу від пісків до алевритів. Тут поширені добре відсортовані піски з незначною часткою алевритового матеріалу, погано відсортовані алевритисті піски з включенням черепашок молюсків, середньо та погано відсортовані піщанисті алеврити з невеликою часткою черепашкового ма1 теріалу та добре відсортовані чисті алеврити. Крім цього, з південного боку кону1 су виносу трапляються торфи, що свідчить про існування тут в новоевксинський час гідродинамічно спокійних мілководних (болотних) умов зовнішньої частини конусу виносу, де біогенною складовою є рослинний детрит. Ці торфи мають ви1 сокий вміст органічної речовини і незначну домішку піску. На підставі детального вивчення гранулометричного складу всіх виділених типів новоевксинських відкладів (табл. 1) можна стверджувати, що в межах вивче1 ної ділянки шельфу теригенне осадконагромадження різко домінувало над біоген1 ним. Так, в лиманних відкладах біогенна складова майже не представлена, вона у підпорядкованій кількості з'являється в гирлових і морських відкладах у вигляді чеперашок та їх детриту середньо1, дрібнопсефітової та крупнопіщаної розмірнос1 тей. Взагалі для новоевксинських відкладів Прадніпровської ділянки характерний дуже низький, порівняно з чорноморськими відкладами, вміст псефіту (біогенної складової) — пересічно по літологічним різновидам до 10 %. Отже, біогенні про1 цеси тут виражені значно менше, ніж у чорноморських відкладах. Таблиця 1. Гранулометричний склад відкладів новоевксинського горизонту Прадніпровської ділянки, % Генетичний тип та літологічний різновид відкладів Вміст гранулометричних фракцій, % >1 мм 1—0,1 мм 0,1—0,01 мм <0,01 мм Ступінь сортування Лиманні відклади: пісок алеврит Морські відклади: пісок алевритистий алеврит піщанистий алеврит Гирлові відклади: пісок алеврит піщанистий алеврит Відклади конусу виносу: пісок пісок алевритистий алеврит піщанистий алеврит торф 8,1 1,6 13,2 4,6 3,4 14,1 7,0 1,1 3,4 10,6 9,4 1,5 2,5 77,1 1,2 56,7 30,5 6,9 76,8 39,9 2,2 77,1 55,5 29,3 11,3 9,8 14,1 95,3 29,5 62,6 87,2 8,0 52,5 95,5 18,7 32,9 60,7 85,4 86,7 0,6 2,0 0,6 2,3 2,5 1,1 0,6 1,1 0,8 1,0 0,7 1,8 1,1 1,29—1,39 1,35—2,17 1,49—3,69 1,83—2,96 1,35—1,86 1,29—4,63 1,65—2,85 1,35—1,84 1,28—1,77 1,96—4,71 1,58—7,07 1,41—1,81 1,44—1,95 70 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2 Н.О. Федорончук, І.О. Сучков, І.О. Мудров, І.О. Гончарова Мінералогічні особливості новоевксинських відкладів. За результатами мінера1 логічного аналізу важкої фракції встановлено, що для новоевксинських відкладів Прадніпровської ділянки характерною є ільменіт1гранат1рутил1силіманітова мінералогічна асоціація, до якої тяжіють ставроліт, піроксен та інші важкі мінера1 ли. У цих відкладах важкі теригенні мінерали зконцентровані, головним чином, в палеоузбережній зоні лиману й моря; значні їх концентрації також приурочені до підвищеної у рельєфі зони, розташованої, як зазначено вище, у морі по простяган1 ню палеорусла, де скоріш за все відбувалось розвантаження потоку наносів внаслідок зменшення його енергетики. Головними корисними мінералами новоевксинських відкладів цього району, крім золота, є ільменіт, рутил і циркон. Їх фоновий вміст тут досить високий: для ільменіту за фоновий можна враховувати вміст до 0,585 кг/м3, що є високим для відкладів шельфової зони, а його підвищення до 1,7 кг/м3 в пісках узбережної час1 тини свідчить про процеси формування у цій зоні комплексних титано1цир1 конієвих розсипопроявів у новоевксинський час. Роль рутилу, як компонента ти1 танових розсипів, тут менша — вміст рутилу досягає 0,374 кг/м3, а фоновим є вміст до 0,134 кг/м3. Циркон у формуванні розсипів у цей час також відіграє значну роль, фонова його концентрація тут становить до 0,105 кг/м3, а в окремих місцях вміст підвищується до 0,350—0,400 кг/м3. Серед розмірних класів золота тут переважає тонке і пиловидне золото [6]. Основ1 ним джерелом його постачання в цю частину шельфу в новоевксинський час, як і інших теригенних важких мінералів, був річковій потік Дніпра, який тут впадав у море. Пересічний вміст золота для донних відкладів північно1західного шельфу Чорного моря за даними В.П. Резніка становить 0,02 г/т, а пересічний його вміст у випробуваних новоевксинських та голоценових відкладах Прадніпровської ділянки — 0,692 г/т [6]. Максимально воно накопичується в погано відсортованих багатокомпонентних літологічних системах — черепашниках зі значною часткою піщаної й алевритової фракцій. Це пов’язане з механізмом відкладання дрібного і тонкого золота в зонах зі специфічною послабленою гідродинамікою, де процеси диференціації осадової речовини сповільнені. Розподіл золота по площі ділянки, як і по всьому північно1західному шельфу Чорного моря, вкрай нерівномірний, про що свідчить велике значення стандартного відхилення (табл. 2). Вміст золота в новоевксинських породах ділянки за нашими даними дещо нижчий порівняно з чорноморськими відкладами цієї ж ділянки. Так пересічний вміст золота в чорноморських відкладах за даними пробірного аналізу й амальга1 мації становить відповідно 0,606 г/т та 0,200 г/т, а в новоевксинських — відповідно 0,428 г/т та 0,137 г/т (табл. 2). Це обумовлюється тим, що в новоевксинський час, на відміну від чорноморського, тут більший вплив мали узбережно1морські умо1 ви, які не є сприятливими для відкладання тонкого золота. Вплив узбережно1 морських процесів на відкладання золота в новоевксинський час на території Прадніпровської ділянки доводиться кореляційним аналізом результатів амальга1 мації з вмістом інших теригенних важких мінералів, який показав позитивну, хоча й невелику, кореляцію вільного золота з апатитом, анатазом, силіманітом і дістеном. Для різних генетичних типів новоевксинських відкладів Прадніпровської ділянки на основі даних, вміщених у таблицях 2 і 3, зроблено аналіз вмісту золота й інших важких мінералів. 71ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2 Літолого�фаціальні та мінералогічні передумови накопичення тонкого золота Для лиманних відкладів новоевксинського віку характерна ільменіт1гранат1 рутил1ставроліт1турмалінова асоціація, до якої тяжіють епідот, меншою мірою — піроксени, силіманіт, дистен, циркон. Теригенні важкі мінерали зконцентровані поблизу берегів палеолиману, в зоні поширення піщаних відкладів. Вміст золота в лиманних відкладах значно знижений порівняно із загальним його вмістом в новоевксинських відкладах ділянки (табл. 2). Відносно високі кон1 центрації золота зафіксовані лише ближче до гирлової зони, поблизу мисів, що об1 межують лиман, де інтенсивніше проходили процеси шліхування. Гідродинамічні параметри лиману менш сприятливі для накопичення порівняно крупного золота, хоча привніс його пра1Дніпром дає підстави очікувати тут значніші прояви. Тонке Таблиця 2. Статистичні параметри вмісту золота в різногенетичних новоевксинських відкладах Прадніпровської ділянки Генетичний тип відкладів Кількість аналізованих проб Вид аналізу Вміст золота, г/т Стандартне відхилення мінімум максимум пересічні значення Лиманні Морські Гирлові Конусу виносу В цілому по ділянці 27 13 16 6 12 9 5 66 28 пробірний амальгамація пробірний амальгамація пробірний пробірний амальгамація пробірний амальгамація 0,002 0,003 0,023 0,002 0,005 0,003 0,036 0,002 0,002 2,400 0,623 3,000 0,027 3,000 1,800 0,504 3,000 0,623 0,171 0,131 0,827 0,011 0,388 0,310 0,283 0,428 0,137 0,4545 0,1776 1,1144 0,0089 0,8606 0,5795 0,1857 0,8022 0,1740 Таблиця 3. Вміст важких мінералів в різногенетичних новоевксинських відкладах Прадніпровської ділянки Мінерал Пересічний вміст мінералів (кг/м3) Лиманні відклади Морські відклади Гирлові відклади Відклади конусу виносу В цілому по ділянці Ільменіт Гранат Рутил Силіманіт Циркон Дістен Турмалін Ставроліт Епідот Апатит Піроксен Анатаз Амфібол 0,299 0,191 0,114 0,068 0,060 0,078 0,038 0,044 0,024 0,029 0,024 0,006 0,007 0,217 0,162 0,046 0,048 0,039 0,034 0,044 0,024 0,030 0,012 0,026 0,004 0,003 0,359 0,282 0,094 0,067 0,066 0,062 0,053 0,074 0,061 0,026 0,010 0,006 0,002 0,184 0,137 0,099 0,075 0,098 0,064 0,019 0,027 0,017 0,038 0,013 0,009 0,005 0,259 0,187 0,082 0,061 0,059 0,055 0,039 0,035 0,030 0,024 0,021 0,006 0,004 72 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2 Н.О. Федорончук, І.О. Сучков, І.О. Мудров, І.О. Гончарова золото в лиманних відкладах також не накопичувалося, оскільки виносилося з зони лиману в море і відкладалося на більших глибинах. Для морських новоевксинських відкладів ділянки характерна ільменіт1 гранат1силіманіт1рутил1циркон1дістенова теригенно1мінеральна асоціація, до якої приєднуються апатит, анатаз, ставроліт. Скрізь у проаналізованих пробах поширені піроксени, турмалін, епідот, але вони мають слабкі значимі ко1 ефіцієнти кореляційних зв'язків майже з усіма поширеними тут важкими міне1 ралами. Ці мінерали можна виділити в окрему підасоціацію. В морських відкладах розсипоутворювальні мінерали концентруються ближче до узбереж1 жя, де інтенсивніше відбуваються процеси шліхування. Продуктивною є також зона поблизу гирла Прадніпровського лиману. В літологічному відношенні підвищений вміст основних розсипоутворювальних мінералів приурочений до площі поширення пісків і піщанистих алевритів, що розвинені ближче до па1 леоберегової смуги. Подальше у море, в зоні поширення алевритів концент1 рація розсипоутворювальних мінералів знижується. В той же час, концент1 рація золота в морських відкладах різко зростає порівняно з загальними дани1 ми по ділянці (див. табл. 2). Це свідчить про перевершення відкладання тонкого золота в морських умовах в новоевксинський час у межах ділянки, що підтве1 рджується і результатами кореляційного аналізу: вміст золота не має значимих коефіцієнтів кореляції із вмістом інших важких мінералів і з гранулометрични1 ми фракціями. Для гирлових відкладів новоевксинського віку можна вважати характерною ільменіт1гранат1силіманіт1турмалінову теригенно1мінеральну асоціацію. Беручи до уваги невелику кількість аналізів, зроблених по гирлових відкладах, виділену асоціацію можна приймати з деяким припущенням. Важкі мінерали в гирловій зоні концентруються поблизу мисів, що обмежують лиман. Біля мисів інтен1 сивніше відбуваються природні процеси шліхування, тому концентрація основ1 них розсипоутворювальних мінералів (зокрема ільменіту, гранату та ін.) тут вища порівняно з відповідними загальними статистичними параметрами для новоевк1 синських відкладів (див. табл. 3). Концентрація золота в гирлових відкладах дещо нижча порівняно із загальни1 ми даними по новоевксинських відкладах ділянки (див. табл. 2), при тому що кон1 центрація інших важких мінералів, навпаки, підвищується. Це пояснюється тим, що для Прадніпровської ділянки, як було зазначено вище, характерним є саме тонке золото, але для його відкладання гирлові умови не є сприятливими. Таке зо1 лото виноситься далі в море і осідає в спокійніших гідродинамічних умовах, що підтверджується і порівнянням пересічного вмісту золота в літологічних різнови1 дах, поширених в гирловій зоні. Так, за результатами пробірного аналізу пересічне значення вмісту золота в пісках дорівнює 0,074 г/т, в піщанистих алевритах — 0,105 г/т, в алевритах — 0,534 г/т, хоча кореляційний аналіз вмісту золота з вмістом гранулометричних фракцій значимих коефіцієнтів не показав. Для відкладів підвищення в рельєфі дна, яке є, вірогідно, конусом виносу, харак1 терною є ільменіт1гранат1силіманіт1ставролітова теригенно1мінералогічна асоціація. До неї тяжіють епідот, меншою мірою дистен і амфіболи. Рутил з цирконом тут пере1 бувають у стійкій високій кореляційній залежності, незважаючи на те, що вміст їх у відкладах особливо не пов'язаний з іншими мінералами виділеної асоціації. 73ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2 Літолого�фаціальні та мінералогічні передумови накопичення тонкого золота Підвищення концентрацій розсипоутворювальних мінералів спостерігається по всьому конусу виносу, за винятком центральної його частини, де поширені тор1 фи. Найбільша їх кількість фіксується в північній частині конусу, наближеній до гирла пра1Дніпровського лиману, а також з південного боку конусу, зверненого до відкритого моря. Підвищення вмісту основних розсипоутворювальних мінералів у північній частині конусу пояснюється тим, що тут потік наносів пра1Дніпра роз1 вантажувався, завдяки зниженню гідродинамічної активності при натраплянні на перешкоду — підвищення в палеорельєфі дна. Збільшення вмісту мінералів у південній частині зумовлене інтенсивними шліховими процесами, які мали тут відбуватися внаслідок мілководних умов у відкритому морі. Тут мало бути інтен1 сивним хвильове переміщення і сортування матеріалу. Вміст золота у відкладах конусу виносу не вирізняється великими значеннями (див. табл. 2). Кореляційний аналіз його вмісту з гранулометричними фракціями і вмістом інших важких мінералів значимих коефіцієнтів не показав. Відсутність кореляційних зв'язків вмісту золота з вмістом гранулометричних фракцій практично у всіх генетичних типах відкладів може бути пов'язана саме з тим, що золото концентрується саме в погано відсортованих багатокомпонентних системах, а отже не тяжіє до окремих розмірних фракцій відкладів. Висновки Основні розсипоутворювальні мінерали в новоевксинських відкладах Прадніпровської ділянки північно1західного шельфу Чорного моря концентруються в зонах, де найінтенсивніше відбуваються процеси шліхування: в пригирловій зоні біля мисів, що обмежують палеолиманну частину, у фронтальних частинах конусу виносу, в морській частині поблизу берегової смуги, отже в узбе1 режно1морських умовах. В межах палеолиману важкі мінерали накопичуються та1 кож в зоні поширення піщаних відкладів — поблизу берегової смуги. Золото упідлеглюється іншим законам транспортування і відкладання. Порівняльний аналіз вмісту золота в різних генетичних і літологічних типах від1 кладів ділянки досліджень показав, що найменші значення притаманні лиманним відкладам, середні приурочені до гирлових і відкладів конусу виносу, а найбільші концентрації спостерігаються у морських утвореннях. В лиманних відкладах відносно крупне золото не досягає помітних концентрацій у зв’язку з понижени1 ми процесами шліхування і в той же час з виносом тонкого золота за межі лиману. Останнє підтверджується і аналізом пересічного вмісту золота в алевритах різних генетичних типів відкладів новоевксинського віку. Так, в лиманних алевритах пе1 ресічний вміст золота за результатами пробірного аналізу дорівнює 0,174 г/т, а в морських і гирлових алевритах — відповідно 0,499 і 0,534 г/т. Гирлові відклади і відклади конусу виносу мають пересічні показники по золоту завдяки переважно1 му відкладанню саме крупного золота, яке в цьому районі шельфу поступається дрібнішим різновидам. Найбільші пересічні значення вмісту дрібного золота фіксуються в морських відкладах, оскільки саме тут спостерігаються сприятливі умови для відкладання тонкого золота. Зменшення гідродинамічної активності тут призводить до можливості випадіння золота в осадок. Отже, поведінка основних розсипоутворювальних мінералів, зокрема іль1 меніту, рутилу, циркону, а також гранату, в новоевксинський час підкорялася 74 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2 Н.О. Федорончук, І.О. Сучков, І.О. Мудров, І.О. Гончарова звичайним законам розсипоутворення в узбережно1морських умовах: зменшен1 ня вмісту розсипоутворювальних мінералів пов'язано із зниженням гідроди1 намічної активності, тобто з послабленням процесів шліхування і збільшенням глибини басейну. Поведінку крупного золота також можна віднести до такого ж типу розсипоутворення, таке золото корелює з іншими важкими мінералами і концентрується в активних гідродинамічних умовах, але в досліджених відкла1 дах не виявилося його значних концентрацій. Процеси накопичення дрібного і тонкого золота відбуваються за іншими за1 конами. Значні концентрації золота в досліджених відкладах пов'язані з накопи1 ченням саме тонкого золота. Воно виноситься із зон шліхування далі від берега і відкладається на більших глибинах в спокійних гідродинамічних умовах. Відкла1 дання такого золота відбувається в бар'єрних зонах, де змінюються гідродинамічні показники — в умовах стагнації та дисипаційних зонах. На протязі голоцену досліджений район виступав як зона стагнації з пасив1 ною гідродинамікою і утворенням вихрових структур — однієї з найбільш сприят1 ливих для накопичення дрібного і тонкого золота гідродинамічної обстановки. На відміну від голоцену, в новоевксинський час тут панували узбережньо1морські умови, які сприяють накопиченню лише крупного золота; тільки у фронтальній частині невеличкого конусу виносу можна припускати наявність сприятливих для відкладання тонкого золота дисипаційних умов. Прадніпровська ділянка у новоевксинський час була зоною розвантаження потужних виносів Пра1Дніпра, який поставляв теригенний матеріал не лише за рахунок розмиву корінних порід, а значною мірою завдяки багаторазовому пере1 миву проміжних осадових колекторів, оскільки площа водозбору Пра1Дніпра в нижній його течії в новоевксинський час являла собою потужну алювіальну рівнину, сформовану на різних етапах четвертинного періоду. В результаті багато1 разового перемиву і перевідкладання осадового матеріалу новоевксинські відкла1 ди більшою мірою збагачені не крупним, а саме дрібним і тонким золотом, яке не відкладається в узбережних зонах. Тому для новоевксинських відкладів, як і для сучасних, найперспективнішими на розсипні прояви золота будуть віддалені від палеоберегової смуги ділянки шельфу. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. К вопросу эксплуатации малогабаритных винтовых аппаратов при шлиховом опробовании песков россыпных месторождений / Иванов В.Д. — Иркутск: ИРГИредмет, 1990. — 18 с. 2. Малогабаритные винтовые аппараты диаметрами 250 мм (пояснительная записка) / Ива� нов В.Д. — Иркутск: ИРГИредмет, 1990. — 4 с. 3. Лебедь Н.И. О новом типе россыпной золотоносности на шельфе Черного моря / Ле1 бедь Н.И., Резник В.П., Мудров И.И. и др. // Геол. журн.—1994. — № 3. — С. 121—126. 4. Резник В. П. Некоторые проблемы морского тонкого золота (северо1западный шельф Чер1 ного моря) / Резник В. П. // Геология и полезные ископаемые Черного моря. — К.: ОМГОР НАН Украины. — 1999. — С. 147—151. 5. Резнік В. П. Тонкі рудні мінерали в відкладах північно1західного шельфу Чорного моря. Особливості розповсюдження / Резник В. П. // Геол. журн. — 2003. — № 2. — С. 99—111. 6. Резник В. П. Тонкое золото в морских и океанических осадках / Резник В.П., Федорон1 чук Н.А. // Литология и полезные ископаемые. — 2000. — № 4. — С. 355—363. 7. Сахарова М.С. О причинах дифференциации золота и серебра при их осаждении на природ1 ных минералах / Сахарова М.С., Батракова Ю.А., Пастухова Т.В. // Вестник Моск. ун1та. Сер. 4. Геология. — 1979. — № 4. — С. 40—48. 75ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2 Літолого�фаціальні та мінералогічні передумови накопичення тонкого золота 8. Сахарова М.С. Физико1химические условия отложения самородного золота в водных раст1 ворах / Сахарова М.С., Батракова Ю.А., Ряховская С.К. // Геохимия золота. — М.: Наука, 1972. — С. 37—41. 9. Сучков И.А. К геоморфологии северо1зпадного шельфа Черного моря / Сучков И.А. // Гео1 логия и полезные ископаемые Черного моря. — К., 1999. — С. 365—370. 10. Федорончук Н.А.. Тонкое терригенное и аутигенное золото в морских отложениях / Федо1 рончук Н.А., Сучков И.А. // Збірник наукових праць ІГН НАНУ. Вип. 5. — 2012. — С. 145— 152. 11. Шнюков Е. Ф. Поиски месторождений мелкого и тонкого золота в Азово1Черноморском ре1 гионе — важная геологическая проблема ХХI века / Шнюков Е. Ф. // Геологические проб1 лемы Черного моря. — Киев. — 2001. — С. 11—22. 12. Золото в недрах Крыма / Е. Ф. Шнюков, И. В. Гаврилюк, Н. А. Маслаков и др. — К.: Логос. — 2010. — 187 с. 13. Юшин О.О. Генетичні особливості золотоносних розсипів Азово1Чорноморської провінції / Юшин О.О. // Геология и полезные ископаемые Черного моря. — К. 2009. — С. 200—203. Стаття надійшла 19.03.2013 Н.А. Федорончук, И.А. Сучков, И.А. Мудров , И.О. Гончарова ЛИТОЛОГО1ФАЦИАЛЬНЫЕ И МИНЕРАЛОГИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ НАКОПЛЕНИЯ ТОНКОГО ЗОЛОТА В НОВОЭВКСИНСКИХ ОТЛОЖЕНИЯХ ДНЕПРОВСКОГО ЖЕЛОБА (СЕВЕРО1ЗАПАДНЫЙ ШЕЛЬФ ЧЕРНОГО МОРЯ) Показаны результаты исследований новоэвксинских отложений Праднепровского участка се1 веро1западного шельфа Черного моря, расположенного в Днепровском желобе. Проанализиро1 ваны гранулометрический состав отложений, минеральный состав тяжелой фракции, содержа1 ние золота. Исследованы процессы осадконакопления, россыпеобразования и отложения золо1 та в разных фациальных условиях. Установлены закономерности накопления титан1цирконие1 вых минералов и золота. Титан1циркониевые минералы и крупное золото концентрируются в прибрежных условиях — в зонах с интенсивными процессами шлихования. Накопление тонко1 го золота происходит в гидродинамически спокойных шельфовых условиях — в зонах стагна1 ции и диссипации. Новоэвксинские отложения обогащены мелким и тонким золотом, для них наиболее перспективными на золото являются отдаленные от поздненовоэвксинской палеобе1 реговой линии участки шельфа. Ключевые слова: Черное море, шельф, Днепровский желоб, новоэвксинские отло� жения, литология, тяжелые минералы, тонкое золото. N.A. Fedoronchuk, I.A. Suchkova, I.А. Mudrov , I.O. Goncharova LITHOLOGIC1FACIAL AND MINERALOGICAL PRECONDITION OF FINE GOLD ACCUMULATION IN THE NEOEUXINIAN DEPOSITS OF THE DNIEPER SUBMARINE VALLEY (THE NW BLACK SEA SHELF)) The results of investigation of Neoeuxinic sediments from Pradnieper area which situated in Dnieper depression in the Northwestern Black Sea shelf are shown. Particle sizes, mineralogical composition of heavy fraction and gold content are analyzed. Sedimentation and placer deposits processes forming and gold bearing sediments in different facial conditions are studied. The regularities of titanium1zirconium minerals and gold accumulation are determined. Titanium1zirconium minerals and coarse gold can be concentrated in shore conditions — in zones with intensive sizing processe. Accumulation of subtle grained gold take place in hydrodynamic quiet conditions in a shelf zone — in stagnation and dissipation zones. The Neoeuxinian sediments are enriched with fine and subtle gold. In this sediments the most prospecting for gold are areas in the shelf which are remote from the Pastneaeuxinic paleoshore line. Keywords: Black Sea, shel f , Dnieper depress ion, Neoeuxinian sediments, l i thology, heavy minerals , f ine gold.

Репозитарії

Схожі ресурси