Проблеми водопостачання півдня Донецької області

Обеспечение юга Украины питьевой водой, в том числе и юга Донецкой области, является проблемой актуальной. На водозаборах подземных вод, которые подают воду потребителю централизовано, вода не соответствует требованиям ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для спож...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Калашник, Л.П., Фощій, М.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України 2011
Schriftenreihe:	Наукові праці УкрНДМІ НАН України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99717
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Проблеми водопостачання півдня Донецької області / Л.П. Калашник, М.В. Фощій // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 1. — С. 472-484. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-99717
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-997172016-05-03T03:03:06Z Проблеми водопостачання півдня Донецької області Калашник, Л.П. Фощій, М.В. Обеспечение юга Украины питьевой водой, в том числе и юга Донецкой области, является проблемой актуальной. На водозаборах подземных вод, которые подают воду потребителю централизовано, вода не соответствует требованиям ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" и ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая». Providing the south of Ukraine including also south of the Donetsk region with drinking water is a pressing problem. At ground water intakes, which pump water online to the customer, water does not meet the requirements of public health regulations ДСанПіН 2.2.4-171-10 “Hygiene requirements to drinking water aimed at human consumption” and National Standard ГОСТ 2874-82 “Drinking water”. 2011 Article Проблеми водопостачання півдня Донецької області / Л.П. Калашник, М.В. Фощій // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 1. — С. 472-484. — укр. 1996-885X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99717 [556,3:550.812]:628.112.2(477.62) uk Наукові праці УкрНДМІ НАН України Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Обеспечение юга Украины питьевой водой, в том числе и юга Донецкой области, является проблемой актуальной. На водозаборах подземных вод, которые подают воду потребителю централизовано, вода не соответствует требованиям ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" и ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая».
format	Article
author	Калашник, Л.П. Фощій, М.В.
spellingShingle	Калашник, Л.П. Фощій, М.В. Проблеми водопостачання півдня Донецької області Наукові праці УкрНДМІ НАН України
author_facet	Калашник, Л.П. Фощій, М.В.
author_sort	Калашник, Л.П.
title	Проблеми водопостачання півдня Донецької області
title_short	Проблеми водопостачання півдня Донецької області
title_full	Проблеми водопостачання півдня Донецької області
title_fullStr	Проблеми водопостачання півдня Донецької області
title_full_unstemmed	Проблеми водопостачання півдня Донецької області
title_sort	проблеми водопостачання півдня донецької області
publisher	Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
publishDate	2011
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99717
citation_txt	Проблеми водопостачання півдня Донецької області / Л.П. Калашник, М.В. Фощій // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 1. — С. 472-484. — укр.
series	Наукові праці УкрНДМІ НАН України
work_keys_str_mv	AT kalašniklp problemivodopostačannâpívdnâdonecʹkoíoblastí AT foŝíjmv problemivodopostačannâpívdnâdonecʹkoíoblastí
first_indexed	2025-07-07T09:49:49Z
last_indexed	2025-07-07T09:49:49Z
_version_	1836981200340647936
fulltext	Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 472 УДК [556,3:550.812]:628.112.2(477.62) ПРОБЛЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ ПІВДНЯ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Калашник Л. П. (Приазовська КГП КП «Південукргеологія, м. Волноваха, Україна) Фощій М. В. (КП «Південукргеологія, м. Дніпропетровськ, Україна) Обеспечение юга Украины питьевой водой, в том числе и юга Донецкой области, является проблемой актуальной. На во- дозаборах подземных вод, которые подают воду потребителю централизовано, вода не соответствует требованиям ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" и ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая». Providing the south of Ukraine including also south of the Do- netsk region with drinking water is a pressing problem. At ground wa- ter intakes, which pump water on-line to the customer, water does not meet the requirements of public health regulations ДСанПіН 2.2.4- 171-10 “Hygiene requirements to drinking water aimed at human consumption” and National Standard ГОСТ 2874-82 “Drinking wa- ter”. Ще на момент затвердження запасів підземних вод на родо- вищах вода не відповідала стандартам. Але з часом якість її погі- ршується. Причому, величина водовідбору не перевищує затвер- джених запасів. За нашими даними у південних районах Донець- кої області використовується близько 18 % затверджених запасів підземних вод. На сьогоднішній день відбувається забруднення підземних вод водоносних горизонтів. Причому, забрудненню пі- длягають не тільки перші від поверхні водоносні горизонти, не захищені, а і основні пластові водоносні горизонти, які залягають Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 473 під водотривкими глинистими відкладами. Забруднення є антро- погенним, що виникає внаслідок господарської діяльності люди- ни, і природним. Природне забруднення відбувається в результаті хімічних реакцій у водоносному горизонті, які залежать від хара- ктеру водовмісних порід самого горизонту і порід, через які пі- дземні води фільтруються. Нерідко антропогенного впливу за- знають підземні води водоносних горизонтів, які залягають гли- боко і мають гідравлічний зв'язок з першими від поверхні водо- носними горизонтами через фаціальні вікна. На півдні Донецької області, поряд з забрудненням підземних вод нітратами, існує проблема збільшення мінералізації підземних вод, зміни їхнього хімічного складу та накопичення важких металів у підземних во- дах. Основними водоносними горизонтами, за рахунок яких від- бувається централізоване водопостачання населених пунктів пів- дня Донецької області, є водоносний горизонт у відкладах сар- матського регіоярусу міоцену, водоносний горизонт у відкладах палеогену, водоносний комплекс у відкладах крейди, водоносний комплекс у відкладах мокроволноваської серії нижнього карбону. На родовищах підземних вод, запаси яких були затверджені ДКЗ СРСР або УкрТКЗ, споруджені водозабори для централізованого водопостачання. Володарська ділянка підземних вод розташована в 7 км на південний схід від с. Володарське Донецької області. Запаси пі- дземних вод у відкладах понтичного та сарматського регіоярусів затверджувались у 1971 р. по трьох ділянках – Каменоватська, балка Попова та балка Кримська. Передбачалося, що запаси Ка- меноватської ділянки дозволять забезпечити водою Первомайсь- ку птахофабрику та с. Тополине. Запаси підземних вод у районі балок Попова та Кримська передбачалося використовувати для водопостачання с. Володарське та с. Зірка. На сьогодні на Каме- новатській ділянці працює дві експлуатаційні свердловини. У ба- лці Попова, відповідно до рекомендацій УТКЗ, споруджено водо- забір із шести свердловин. Вода з цього водозабору подається у с. Володарське. На сьогодні на водозаборі працює одна свердло- вина. На момент затвердження запасів підземні води за хімічним складом були сульфатні та гідрокарбонатно-сульфатні, магнієво- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 474 кальцієво-натрієві з мінералізацією 1,9-3,4 г/дм3. На сьогодні хі- мічний склад підземних вод не змінився, мінералізація становить 1,7-2,7 г/дм3. Змін хімічного складу не відбулося, тому що водо- відбір набагато менший затверджених запасів: по Каменоватській ділянці – майже у п’ять разів, а по ділянці балки Попова – у 10 разів. Зменшення потреб у воді пов’язане з переходом більшої частини підприємств районного центру та окремих відомчих бу- динків на автономне водозабезпечення. Приморське родовище підземних вод розташоване у Першо- травневому районі Донецької області. В 1968 р. УкрТКЗ затвер- джені запаси підземних вод водоносного горизонту у відкладах сарматського регіоярусу міоцену по трьом ділянкам: Приморська, Першотравнева, Петровська. Приморська ділянка розташована у заплаві р. Зелена, в 3,5 км на північ від с. Урзуф. На ділянці працює водозабір, який забезпечує водою села Урзуф та Ялту, а також зону відпочинку узбережжя Азовського моря в межах західної частини Першотра- вневого району. Водозабір складається із шести свердловин, роз- ташованих вздовж русла р. Зелена. На момент затвердження за- пасів підземні води за хімічним складом були гідрокарбонатно- хлоридно-сульфатні, хлоридно-сульфатні магнієво-кальцієво- натрієві, магнієво-натрієво-кальцієві з мінералізацією 1,4– 2,2 г/дм3. На сьогодні мінералізація підземних вод становить 3,0- 3,2 г/дм3. Хімічний склад хлоридно-сульфатний магнієво- кальцієво-натрієвий. Відбулося збільшення мінералізації підзем- них вод за рахунок збільшення вмісту сульфатів, хлоридів та на- трію. Першотравнева ділянка розташована в 2,5 км на південний схід від с. Мангуш. Водозабір складається із двох свердловин, експлуатується з 1984 р. Вода подавалась на села Іллічівське та Портовське. У зв’язку з тим, що у с. Портовське були пробурені свердловини, вода яких відповідає нормам ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая”, село перейшло на автономне водопостачання і водові- дбір з водозабору значно зменшився. Петровська ділянка розташована в 7 км на схід від с. Мангуш, на північно-східній окраїні с. Широка Балка, у долині б. Широка. На ділянці з 1976 р. працює водозабір, що забезпечує Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 475 водою Мангуш. Водозабір складається із 5 свердловин, розташо- ваних на лівому борту б. Широка. На момент затвердження запа- сів підземні води за хімічним складом були гідрокарбонатно- хлоридно-сульфатні натрієво-кальцієві з мінералізацією 1,5– 1,8 г/дм3. За результатами останніх аналізів підземні води стали за хімічним складом хлоридно-сульфатні натрієво-кальцієві з мі- нералізацією 4,1 г/дм3. Відбувається збільшення вмісту у підзем- них водах сульфатів і хлоридів і зменшення вмісту гідрокарбона- тів. Із катіонів збільшується вміст кальцію і натрію. При цьому водовідбір на водозаборі не перевищує затверджених запасів. У 1972 р. УкрТКЗ затверджені запаси на двох ділянках Но- воазовського родовища: Новоазовській та Самсонівській. Самсо- нівська ділянка розташована на північ від с. Самсонове, в 3 км від берега Азовського моря, на вододілі балки Безіменної та р. Грузький Єланчик. На ділянці збудовано водозабір із двох све- рдловин (на сьогодні працює одна). За хімічним складом вода гі- дрокарбонатно-хлоридно-сульфатна з мінералізацією 1,8 г/дм3. Новоазовська ділянка розташована на північний схід від м. Новазовська, у балках Каменеватій та Широкій, у 3-6 км від моря. На ділянці з 1964 р. працює водозабір, який подає воду на м. Новоазовськ, с. Сєдово та прилеглу до цих населених пунктів зону відпочинку. Водозабір складається з шести свердловин. На момент підрахунку запасів за хімічним складом підземні води були хлоридно-сульфатні з мінералізацією 2,4-2,9 г/дм3. На сьо- годні хімічний склад підземних вод не змінився, але мінераліза- ція збільшилася до 3,0-3,15 г/дм3 за рахунок збільшення вмісту сульфатів, хлоридів, кальцію та натрію. Ялинське родовище підземних вод розташоване у Волновась- кому районі. На двох ділянках − Іванівській та Зачатівській − за- тверджені балансові запаси підземних вод водоносного горизонту у палеогенових відкладах. Іванівська ділянка підземних вод розташована у 6 км на за- хід від с. Іванівка у б. Ярцузька. На ділянці споруджено водозабір із 7 свердловин, 3 з яких експлуатуються. Підземні води водоно- сного горизонту на момент затвердження запасів мали змішаний трьохкомпонентний склад з деякою перевагою сульфат або хлор- іона. Серед катіонів переважали натрій та кальцій. Мінералізація Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 476 становила 0,66-1,18 г/дм3, загальна жорсткість складала 7,4– 12,0 мг-екв/дм3. На сьогодні мінералізація та хімічний склад пі- дземних вод не змінився. Середньозважена мінералізація підзем- них вод на ділянці становить 0,93 г/дм3. Мікрокомпоненти знахо- дяться в межах норм ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая”, за виклю- ченням вмісту заліза (1,2-7,6 мг/дм3). Зачатівська ділянка підземних вод розташована на західній та північно-західній окраїні с. Зачатівка, у заплаві р. Мокрі Яли. На момент затвердження запасів мінералізація підземних вод на ділянці становила від 1,3 до 1,8 г/дм3, загальна жорсткість − 12,4- 17,1 мг-екв/дм3. За хімічним складом підземні води сульфатно- хлоридні натрієво-кальцієві. Мікрокомпоненти знаходяться в ме- жах норм ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая”, за виключенням заліза (11,8 мг/дм3). Середньозважена мінералізація підземних вод на ділянці − 1,5 г/дм3 Тельманівська ділянка підземних вод розташована на північ від с. Самсонове Новоазовського району Донецької області. На ділянці працює водозабір із 9 свердловин. Вода подається у ра- йонний центр Тельманове та прилеглі села – Конькове та Самсо- нове. На момент підрахунку запасів хімічний склад підземних вод водоносного комплексу у відкладах крейди був сульфатно- хлоридно-гідрокарбонатний натрієвий. Середня мінералізація складала 0,95 г/дм3. Змін у хімічному складі підземних вод прак- тично не відбулося. Вода відповідає нормам ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая” за всіма показниками, крім фтору, вміст якого складає 3,5-4,0 мг/дм3 при максимальній нормі до 1,5 мг/дм3. На момент затвердження запасів підземних вод вміст фтору становив 1,8- 4,5 мг/дм3. Донецькою обласною санепідстанцією дозволено ви- користання підземних вод водоносного горизонту верхньої крей- ди для питного водопостачання при умові вилучення фтору до норм, встановлених ГОСТом 2874-82 “Вода питьевая”. За висно- вком Державної санітарно-гігієнічної експертизи, для с. Тельманове продовження терміну водокористування можливе за умови розбавлення та змішування води в резервуарах чистої води, сітьових мережах або організації водопостачання з альтер- нативних джерел. Вирішити це питання можна за рахунок перс- пективних ділянок, матеріали по яким наведені нижче. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 477 За станом на 01.01.1972 р. ДКЗ СРСР затверджені балансові експлуатаційні запаси підземних вод карбонатної товщі нижнього карбону на ділянках діючих водозаборів у південно-західній час- тині Донецької області як тимчасове джерело господарчо- питного водопостачання населених пунктів та промислових підп- риємств Волноваського та Старобешівського районів. Запаси підраховувались на п’яти ділянках: 1. Кипуча Криниця-Шевченківська, 2. Оленівська, 3. Новотроїцька, 4. Стильська, 5. Комсомольська. На першій ділянці знаходиться два водозабори – Шевчен- ківський та Кипуча Криниця. Водозабір Кипуча Криниця розта- шований у Старобешівському районі в 6 км на схід від с. Стила, на північ та південь від с. Кипуча Криниця, у заплаві р. Суха Во- лноваха. Водозабір складається із 9 свердловин. Шевченківський водозабір розташований у 5,7 км на схід від південної окраїни м. Докучаєвська, у заплаві р. Суха Волноваха. На Шевченківському водозаборі на сьогодні працює дві експлуа- таційні свердловини. На момент затвердження запасів підземні води ділянки мали сульфатний склад і мінералізацію 1,6- 1,7 г/дм3. На сьогодні мінералізація на Шевченківському водоза- борі складає 2,4-2,5 г/дм3. На Оленівській ділянці є два водозабори – Центральний та Майка. Водозабір Центральний розташований у центрі м. Докучаєвська, на правому березі р. Суха Волноваха. Центра- льний водозабір складається із семи експлуатаційних свердловин, на сьогодні працюють три. Мінералізація на Центральному водо- заборі становить 2,4-2,6 г/дм3. Водозабір Майка розташований в 0,6 км на північний схід від водозабору Центральний і складається із двох свердловин. Мінералізація підземних вод коливається від 2,45до 3,23 г/дм3. На сьогодні мінералізація підземних вод становить 2,6-2,62 г/дм3. Новотроїцька і Стильська ділянки на сьогодні не експлуа- туються. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 478 На Комсомольській ділянці експлуатаційні запаси перезат- верджені Приазовською КГП КП «Південукргеологія» у 2011 р. На ділянці споруджено два водозабори – водозабір м. Комсомольське та водозабір Комсомольського рудоуправлін- ня. Водозабори розташовані на східній окраїні м. Комсомольське. На сьогоднішній день водозабір м. Комсомольське складається із трьох свердловин, водозабір Комсомольського рудоуправління − із однієї свердловини. На момент затвердження запасів підземні води на Комсомольській ділянці мали хлоридно-сульфатний склад і мінералізацію 1,6-3,5 г/дм3. На момент перезатвердження запасів підземні води мають сульфатний склад і мінералізацію 2,29-2,96 г/дм3. Таким чином, на півдні Донецької області, у Першотравне- вому, Володарському, Волноваському, Новоазовському та Тель- манівському районах, відсутні родовища підземних вод з затвер- дженими запасами підземних вод, які б повністю відповідали но- рмам ГОСТ 2874-82 „Вода питьевая”. Донецькою обласною са- непідстанцією дозволено використання цих вод за умови дове- дення їх до діючих нормативів (демінералізація, зменшення вміс- ту заліза, зменшення вмісту фтору та ін.). Незважаючи на те, що, наприклад, у Першотравневому ра- йоні, працює три водозабори для централізованого водопоста- чання, останнє залишається незадовільним. По-перше, вода з во- допроводів використовується тільки для господарських потреб, по-друге – тільки для окремих населених пунктів (райцентр та прибережна зона відпочинку). У Володарському районі взагалі відсутнє централізоване водопостачання, крім районного центру та села Тополине. Місто Волноваха та с. Донське Волноваського району для централізованого водопостачання використовують воду з Велико-Анадольської фільтрувальної станції, вода на яку подається з каналу Сіверський Донець-Донбас. Але цим не вирі- шується проблема дефіциту води у райцентрі. Вода подається за годинами вранці та ввечері. А у такі населені пункти, як Анадоль, Новоолексіївка, Привольне та Полкове, воду підвозять автотран- спортом. Окрім вищеназваних водоносних горизонтів, на півдні обла- сті основним водоносним горизонтом, розповсюдженим на знач- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 479 ній площі, але не використовується для централізованого водопо- стачання, є водоносний горизонт у зоні тріщинуватості кристалі- чних порід та їхньої кори вивітрювання. Експлуатаційними свер- дловинами та, в основному, колодязями, видобуваються води пі- двищеної мінералізації і використовуються тільки для господар- ських потреб. Питна вода зустрічається дуже рідко. Як правило, це один колодязь на село або декілька сел. У деяких селах органі- зований підвіз питної води автотранспортом. Відстань часто ста- новить до 15-20 км. Свердловини, якими виведено підземні води з водоносного горизонту кристалічних порід з мінералізацію до 1 г/дм3, мають дебіт 0,5-1,0 м3/год. Така потужність свердловини не може задовольнити потреби навіть одного населеного пункту. У Володарському районі у водоносному горизонті у зоні тріщинуватості кристалічних порід підземні води поділяються за мінералізацією − до 2,0 г/дм3 та від 2,0 г/дм3 до 5,0 г/дм3. Для за- сушливих південних районів підземні води з мінералізацією до 2,0 г/дм3 з дозволу санстанції використовують для господарсько- питного водопостачання. В результаті аналізу підземних вод встановлено наступне: із 15 свердловин тільки чотири мають пі- дземні води з сухим залишком до 2 г/дм3, сім свердловин вміщу- ють підземні води з мінералізацією 3-4 г/дм3, чотири – з мінералі- зацією понад 5 г/дм3. Сумарний дебіт чотирьох свердловин, які вміщують підземні води питної якості, складає лише 156 м3/добу, з них 44 м3/добу – з мінералізацією до 1 г/дм3. Тобто отримуємо наступне співвідношення: − до 1 г/дм3 − 44 м/добу, або 3,4 %; − 1-2 г/дм3 − 112 м3/добу, або 8,7 %; − 3-4 г/дм3 – 818 м3/добу, або 63,4 %; − більше 5,0 г/дм3 – 316 м3/добу, або 24,5 %. Як бачимо, підземних вод з мінералізацією до 2 г/дм3 видо- бувається на сьогодні у Володарському районі лише 12,1 %. Для підземних вод водоносного горизонту в зоні тріщинуватості кри- сталічних порід характерне перевищення гранично-допустимих концентрацій елементів ІІІ класу небезпеки. У підземних водах деяких свердловин вміст бору перевищує ГДК у 3 рази, марганцю у 2 рази, заліза у 1,2 рази. Зустрічаються також ділянки підземних вод, де ГДК перевищують елементи ІІ класу небезпеки, такі як Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 480 алюміній, миш’як, стронцій. В районі с. Володарське, у заплаві р. Калець, у свердловинах в підземних водах вміст ртуті переви- щує ГДК у 9 разів. Як бачимо, підземні води водоносного гори- зонту тріщинуватої зони кристалічних порід, крім підвищеного вмісту макрокомпонентів та високої мінералізації, мають підви- щений вміст і деяких дуже небезпечних мікрокомпонентів. На діаграмі (рис. 1) показаний розподіл за мінералізацією підземних вод, які видобуваються на сьогодні, по Володарському, Волноваському, Першотравневому, Новоазовському і Тельманів- ському районах. 0 20 40 60 80 100 120 Першотравневий Володарський Волноваський Новоазовський Тельманівський % до 1 г/дм3 1-2 г/дм3 2-3 г/дм3 3-5 г/дм3 більше 5 г/дм3 Рис. 1. Діаграма розподілу підземних вод за мінералізацією У Волноваському районі розподіл підземних вод експлуата- ційних свердловин за мінералізацією визначився наступним чи- ном: − до 1 г/дм3 – 1044 м3/добу, або 1,8 %; − 1,0-1,5 г/дм3 – 1971 м3/добу, або 3,4 %; − 1,5-3,0 г/дм3 – 20052 м3/добу, або 34,3 %; − 3,0-5,0 г/дм3 – 32185 м3/добу, або 55 %; − 5,0-10,0 г/дм3 - 3253 м3/добу, або 5,6 %. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 481 Більше половини підземних вод, які видобуваються у Вол- новаському районі, мають мінералізацію 3,0-5,0 г/дм3. Підземні води забруднені елементами ІІІ класу небезпеки, в основному це цинк, марганець та залізо, а в окремих свердловинах і ІІ класу (свинець та кадмій у два рази перевищують ГДК). Така ситуація характерна також для Тельманівського і Новоазовського районів, в місцях поширення водоносного горизонту тріщинуватої зони кристалічних порід. У водоносних горизонтах Конксько-Ялинської западини (полтавських та палеогенових відкладів) вміст шкідливих елеме- нтів, в основному, нижче ГДК. У водоносному горизонті полтав- ських відкладів підземні води мають підвищену мінералізацію і відповідно підвищений вміст макрокомпонентів, таких як суль- фати та хлориди. У деяких свердловинах перевищує ГДК у два рази вміст стронцію, марганцю та заліза. Для водоносного гори- зонту палеогенових відкладів характерно тільки перевищення вмісту заліза у 1,5-2,0 рази. У Новоазовському районі в підземних водах водоносного горизонту сарматського регіоярусу в середньому в три рази пере- вищує норми ГОСТ “Вода питьевая” мінералізація, жорсткість, вміст сульфатів, хлоридів. Із мікрокомпонентів перевищують ГДК елементи ІІ та ІІІ класу безпеки (бор, марганець, залізо, стронцій та кадмій), а в окремих свердловинах і І класу (ртуть). Так у свердловині 283гд, поблизу с. Качкарське, ртуть перевищує ГДК у 10 разів, бор у 8 разів, марганець у 6 разів, стронцій у 4 ра- зи та залізо у 2 рази. У Першотравневому районі підземні води водоносного го- ризонту сарматського регіоярусу також забруднені, в основному, елементами ІІІ класу небезпеки – це марганець та бор, які пере- вищують ГДК у два рази. Підземні води акчагильського та кіммерійського регіоярусів, поширені у Першотравневому районі, лише частково забруднені такими елементами як залізо та марганець. У Тельманівському районі, як і в інших районах, вода у кри- сталічних породах, як правило, незадовільної якості. Мінераліза- ція підземних вод перевищує норми у декілька разів (2,5- 4,5 г/дм3). У воді присутні шкідливі мікрокомпоненти, вміст яких Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 482 перевищує норми: марганець у 3 рази, залізо у 5 разів. Із 5 сверд- ловин, які на сьогодні експлуатуються, лише одна має підземні води з мінералізацією 0,7 г/дм3, дві свердловини більше 3 г/дм3, дві свердловини – більше 4 г/дм3. У Новоазовському районі пробурені свердловини на водо- носний горизонт палеогенових відкладів мають мінералізацію 0,8-1,2 г/дм3. Мікроелементи у підземних водах не перевищують ГДК. Таким чином, практично всі підземні води, які використо- вуються для водопостачання в межах південних районів, мають незадовільну якість підземних вод практично за усіма показника- ми (мінералізація, жорсткість, макро- та мікро компоненти). Для задоволення питних потреб населення необхідна розвідка нових перспективних ділянок глибоких водоносних горизонтів палеоге- нових та крейдових відкладів. Пропозиції щодо покращення водопостачання Для вирішенні проблеми у Волноваському, частково Воло- дарському районах пропонується використовувати для альтерна- тивного водопостачання підземні води з розвіданого, але не осво- єного повністю, Ялинського родовища (Іванівська та Зачатівська ділянки). Затверджені запаси родовища використовуються лише на 1,3 %. На Ялинському родовищі з апробованих УкрТКЗ запа- сів підземних вод використовується лише 2,2 тис. м3/добу. Запаси підземних вод дозволять забезпечити водою не тільки сільські населені пункти, але і частково м. Маріуполь, яке для водопоста- чання використовує воду з Кальчицького водосховища. Пошуковими та розвідувальними роботами, а також при бу- рінні експлуатаційних свердловин на воду за прямими договора- ми, визначено декілька перспективних ділянок палеогенового та крейдового водоносного горизонтів, які до цього часу не викори- стовуються взагалі. Як додаткове джерело можна використовува- ти ділянки підземних вод – Самойлівську в Новоазовському ра- йоні, Свердлівську та Шевченківську у Тельманівському, Побє- дінську в Старобешівському. Підраховані запаси та прогнозні ре- сурси підземних вод, які відповідають нормам ГОСТ 2874-82 „Вода питьевая”. Вважаємо за необхідне детальне вивчення пі- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 483 дземних вод цих ділянок з метою проектування на них водозабо- рів для цетралізованого водопостачання. Приазовською ГРЕ за замовленням Тельманівської райдер- жадміністрації були розпочаті роботи з пошуків підземних вод на схід від Тельманівського водозабору. Були пробурені дві сверд- ловини, які дали позитивний результат. Підземні води рекомен- дованих ділянок мають вміст фтору, нижчий за норми для питних вод. При змішуванні підземних вод Самсонівського водозабору та підземних вод цих ділянок, отримаємо підземні води не тільки у достатній кількості, але і задовільної якості. У Новоазовському районі практично всі населені пункти за- безпечені водою для господарських потреб, тому що практично на всій території району поширений водоносний горизонт у відк- ладах сарматського регіоярусу, який є одним із найводозбагаче- них водоносних горизонтів півдня. Населення Новоазовського району можуть повністю задовольнити підземні води палеогено- вих відкладів Самойлівської ділянки при дуплексній системі во- дозабезпечення. Цільовим водоносним горизонтом на ділянці є палеогеновий горизонт, підземні води якого мають мінералізацію 0,7-1,0 г/дм3, загальну жорсткість 0,3–0,6 мг-екв/дм3. Підземні води гідрокарбонатно-хлоридні натрієві. Шкідливі мікрокомпо- ненти, що перевищують допустимі норми для питних вод, відсу- тні. Санітарно-бактеріологічний стан підземних вод задовільний. На сьогодні на ділянці працює шість свердловин. За час роботи водозаборів хімічний склад підземних вод залишається стабіль- ним. На ділянці виконана попередня розвідка підземних вод па- леогенового водоносного горизонту. Можливе також вирішення проблеми питного водопоста- чання у деяких населених пунктах шляхом очищення неконди- ційних підземних вод. На узбережжі деякі пансіонати для питно- го водопостачання вже використовують очищену воду. Та при цьому виникає проблема розсолів, які утворюються в результаті демінералізації. У м. Маріуполь та інших містах збудовані цехи по очищенню води, яка потім реалізується населенню через тор- гову мережу. Більшість населення Маріуполя та Докучаєвська використовує для питних потреб бутильовану очищену воду. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011 484 Сільське населення, як було сказано вище, використовує воду з колодязів та спеціально обладнаних джерел. В межах кристалічного масиву прогнозні ресурси підземних вод з мінералізацією до 2 г/дм3 на ділянках не перевищують 2 тис. м3/добу. Це порівняно невелика цифра, але за браком інших джерел водопостачання, ділянки можна використовувати для за- безпечення водою окремих населених пунктів. Для централізова- ного водопостачання необхідно використовувати підземні води палеогенових та крейдових відкладів Єланчицької та Конксько- Ялинської западин. Пропозиції по освоєнню цих водоносних го- ризонтів неодноразово були представлені до районних та облас- ної адміністрацій. Найбільші експлуатаційні запаси розвідані в умовах приро- дного гідрогеологічного стану ділянок робіт у 1960-1970 рр. У пі- вденних районах Донецької області освоєння родовищ виконува- лось досить інтенсивно, тому що дефіцит питної води відчувався, і на сьогодні відчувається досить сильно. Родовища вводились в експлуатацію відразу після затвердження запасів. Ті родовища, які не були введені в експлуатацію до 80-х років, залишаються і зараз неосвоєними, тому що вартість їх освоєння набагато доро- жча від вартості використання для водопостачання поверхневих джерел. Але існують істотні переваги водопостачання підземни- ми водами з точки зору санітарного стану та фізичних властивос- тей води, захищеності джерела водопостачання. Тому вважаємо за необхідне приділяти увагу підземним джерелам водопостачан- ня глибоких захищених водоносних горизонтів.

Проблеми водопостачання півдня Донецької області

Institution

Ähnliche Einträge