Перспективна оцінка проявів рідкісних земель у Східному Приазов’ї та Південному Донбасі

Рассмотрены наиболее перспективные группы проявлений редкоземельного оруденения в пределах Восточного Приазовья и Южного Донбасса. Дана их краткая характеристика и показана возможность дальнейшего развития минерально-сырьевой базы Украины....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Корєнєв, В.В., Стрекозов, С.М., Козар, М.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України 2011
Schriftenreihe:	Наукові праці УкрНДМІ НАН України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99744
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Перспективна оцінка проявів рідкісних земель у Східному Приазов’ї та Південному Донбасі / В.В. Корєнєв, С.М. Стрекозов, М.А. Козар // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 2. — С. 291-301. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-99744
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-997442016-05-03T03:03:09Z Перспективна оцінка проявів рідкісних земель у Східному Приазов’ї та Південному Донбасі Корєнєв, В.В. Стрекозов, С.М. Козар, М.А. Рассмотрены наиболее перспективные группы проявлений редкоземельного оруденения в пределах Восточного Приазовья и Южного Донбасса. Дана их краткая характеристика и показана возможность дальнейшего развития минерально-сырьевой базы Украины. The most promising groups of rare-earth mineralization manisfestations within East Priazovie and South Donbass are considered. Their brief description is given and possibility for further development of Ukraine mineral resources base is shown. 2011 Article Перспективна оцінка проявів рідкісних земель у Східному Приазов’ї та Південному Донбасі / В.В. Корєнєв, С.М. Стрекозов, М.А. Козар // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 2. — С. 291-301. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1996-885X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99744 553.069 (477.62) uk Наукові праці УкрНДМІ НАН України Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Рассмотрены наиболее перспективные группы проявлений редкоземельного оруденения в пределах Восточного Приазовья и Южного Донбасса. Дана их краткая характеристика и показана возможность дальнейшего развития минерально-сырьевой базы Украины.
format	Article
author	Корєнєв, В.В. Стрекозов, С.М. Козар, М.А.
spellingShingle	Корєнєв, В.В. Стрекозов, С.М. Козар, М.А. Перспективна оцінка проявів рідкісних земель у Східному Приазов’ї та Південному Донбасі Наукові праці УкрНДМІ НАН України
author_facet	Корєнєв, В.В. Стрекозов, С.М. Козар, М.А.
author_sort	Корєнєв, В.В.
title	Перспективна оцінка проявів рідкісних земель у Східному Приазов’ї та Південному Донбасі
title_short	Перспективна оцінка проявів рідкісних земель у Східному Приазов’ї та Південному Донбасі
title_full	Перспективна оцінка проявів рідкісних земель у Східному Приазов’ї та Південному Донбасі
title_fullStr	Перспективна оцінка проявів рідкісних земель у Східному Приазов’ї та Південному Донбасі
title_full_unstemmed	Перспективна оцінка проявів рідкісних земель у Східному Приазов’ї та Південному Донбасі
title_sort	перспективна оцінка проявів рідкісних земель у східному приазов’ї та південному донбасі
publisher	Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
publishDate	2011
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99744
citation_txt	Перспективна оцінка проявів рідкісних земель у Східному Приазов’ї та Південному Донбасі / В.В. Корєнєв, С.М. Стрекозов, М.А. Козар // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 2. — С. 291-301. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Наукові праці УкрНДМІ НАН України
work_keys_str_mv	AT korênêvvv perspektivnaocínkaproâvívrídkísnihzemelʹushídnomupriazovítapívdennomudonbasí AT strekozovsm perspektivnaocínkaproâvívrídkísnihzemelʹushídnomupriazovítapívdennomudonbasí AT kozarma perspektivnaocínkaproâvívrídkísnihzemelʹushídnomupriazovítapívdennomudonbasí
first_indexed	2025-07-07T09:51:57Z
last_indexed	2025-07-07T09:51:57Z
_version_	1836981334395846656
fulltext	Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011 291 УДК 553.069 (477.62) ПЕРСПЕКТИВНА ОЦІНКА ПРОЯВІВ РІДКІСНИХ ЗЕМЕЛЬ У СХІДНОМУ ПРИАЗОВ’Ї ТА ПІВДЕННОМУ ДОНБАСІ Корєнєв В. В., Стрекозов С. М. (Приазовська КГП КП «Південукргеологія, м. Волноваха, Україна) Козар М. А. (КП «Південукргеологія, м. Дніпропетровськ, Україна) Рассмотрены наиболее перспективные группы проявлений редкоземельного оруденения в пределах Восточного Приазовья и Южного Донбасса. Дана их краткая характеристика и показана возможность дальнейшего развития минерально-сырьевой базы Украины. The most promising groups of rare-earth mineralization manisfestations within East Priazovie and South Donbass are consid- ered. Their brief description is given and possibility for further devel- opment of Ukraine mineral resources base is shown. Сучасна промисловість застосовує рідкісні землі у більш ніж 100 областях народного господарства. Більша частина РЗЕ використовується у вигляді сумішних з’єднань, оксидів (РЗО), мішметалу, каталізаторів при крекінгу нафти, при виробництві особливих сортів скла і кераміки, а також у металургії. На поча- ток 90-х рр. минулого століття на ці види промисловості прихо- дилось понад 95 % сумарного споживання РЗЕ. На сьогодні в Україні руди рідкісноземельних металів не видобуваються і потреби в РЗО задовольняються за рахунок ім- портних поставок. У Східному Приазов’ї роботами різних років виявлені та ви- вчені чисельні геохімічні аномалії та прояви рідкісних земель. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011 292 Найбільш вивченими є Азовське і Петрово-Гнутівське родовища, деякі монацитвміщуючі розсипи. З метою нарощування мінерально-сировинної бази рідкіс- них земель, починаючи з 2006 р., Приазовською КГП КП «Півде- нукргеологія» проводяться ревізійні роботи по оцінці рідкіснозе- мельних об’єктів у центральній та східній частинах Українського щита. Аналізуючи результати проведених робіт, а також літера- турні дані, на сьогодні у Східному Приазов’ї можна виділити де- які групи проявів рідкісноземельного зруденіння, які, на нашу думку, є найбільш перспективними для виявлення нових родо- вищ РЗЕ. Гідротермально-метасоматична генетична група, пред- ставлена Анадольським рудопроявом. Анадольський рудопрояв рідкісних земель розташований на правому березі б. Тавла, в 2,5-3,0 км на північний схід від с. Анадоль Волноваського району Донецької області. В структур- ному плані район рудопрояву знаходиться в межах Приазовсько- го блоку Українського щита та приурочений до Анадольського масиву гранітоїдних порід. В геологічній будові району робіт приймають участь утво- рення верхньотокмацької товщі західно-приазовської серії, тем- рюцької світи центрально-приазовської серії, породи анадольсь- кого комплексу і дайкового комплексу та відклади четвертинної системи [1, 2]. Породи темрюцької світи (AR3tm) у межах району робіт розповсюджені у вигляді ксенолітів розміром до перших сотень метрів. Тут переважають гнейси біотитові, біотит-амфіболові, бі- отит-гранат-амфіболові та кристалосланці піроксенові, двопірок- сенові, амфібол- та гранатвміщуючі. Також відмічаються проша- рки (до 5-12 м) кварцитів польовошпатових та лінзи (до 0,5 м) ка- льцифірів та діопсидитів. Всі різновиди ксенолітів в тому чи ін- шому ступені гранітизовані: розсічені жилами гранітів анадоль- ського комплексу. Породи верхньотокмацької товщі (AR3vt) розвинуті у вигля- ді смуги субширотного простягання шириною 50-250 м. Тут пе- реважають плагіомігматити і мігматити сірі, рожево-сірі, серед- ньозернисті, нечіткосмугасті до масивних, з реститами біотито- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011 293 вих гнейсів. Потужність порід верхньотокмакської товщі пере- вищує 260 м. Породи анадольського комплексу (PR1an) розповсюджені по всій площі району робіт. У складі комплексу об’єднані поширені двопольовошпатові гранітоїди, біотитові, лейкократові, масивні, гнейсовидні, та мігматити біотитові, амфібол-біотитові, тіньові, смугасті. Вік гранітоїдів комплексу, встановлений різними мето- дами, коливається від 1750 до 2100 млн р. Породи дайкового комплексу (РR3) досить поширені у ме- жах досліджуваної площі, що обумовлено наявністю великих ро- зломів. Вони представлені дайковими тілами діабазів, діабазових порфіритів, лампрофірів, приуроченими до розривних порушень. Потужність дайкових тіл становить перші метри. Вік порід ком- плексу, встановлений різними методами, коливається від 1400 до 1600 млн р. Породи кристалічного фундаменту перекриваються четвер- тинними відкладами (Q), представленими грунтово-рослинним шаром, суглинками палево-бурими, жовто-бурими, рідко – супіс- ками. Потужність четвертинних відкладів − до 1,7 м. Розривні порушення представлені зоною мілонітизації та дроблення порід, що розтинає ділянку з північного заходу на пів- денний схід (простягання 335-340 °). Також присутні розриви пі- внічно-східного та субмеридіонального простягання. Частина з них припускається за геофізичними даними. Зона мілонітизації (потужність 30-60 м) субвертикальна, або круто (85 °) падає у південно-західному напрямку, вміщує дайки лампрофірів та перекривається четвертинними відкладами. Породи кристалічного фундаменту вміщують рудне тіло та навколорудні метасоматити, які утворюють продуктивну зону, що перетинає зону мілонітизації та дайки лампрофірів. На виклинцьовуванні та у контактах рудного тіла розвинуті лужні метасоматити, представлені польовошпатовими метасома- титами, окварцованими та епідотизованими плагіомігматитами і калішпатизованими гранітами. Потужність змінених порід 0,5- 4,0 м. Часто метасоматитити також містять ортититову мінералі- зацію, яка має вигляд різнонаправлених тонких розсічок та про- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011 294 жилків потужністю до перших міліметрів. Структура метасома- титів гетерогранобластова, пойкілітобластова. Рудне тіло жильного типу, суттєво ортитового складу, про- стежено гірничими виробками поблизу із зоною мілонітів. Про- стягання рудного тіла 310-325°, на флангах напрямок змінюється на субмеридіональний (330-350°). Падіння похиле – 21-49° на пі- вдень-захід. У всіх канавах розкритий тільки один рудний перетин. На глибині основне рудне тіло, як правило, супроводжується субпа- ралельними жилками меншої потужності. Рудне тіло перетинає зону мілонітизації та розташовані в ній дайки лампрофірів. Контакти рудного тіла чіткі, слабо звивисті, вміщуючі породи зазвичай метасоматично змінені. Рудна порода чорна, смолисто-чорна з буроватим відтінком, середньо- крупнокристалічної структури, масивної, плямисто-смугастої, грубо- та тонкосмугастої текстури. Характерною є значна мінли- вість текстурно-структурних особливостей і розмірів мінеральних агрегатів. У деталізаційному блоці гірничими виробками рудне тіло простежене на 220 м по простяганню та на 419 м по падінню та розбурене свердловинами до абсолютної відмітки -5 м. Відстань між виробками 12-60 м по простяганню рудного тіла та 51-154 м по падінню. Потужність рудного тіла коливається від 0,45 до 2,04 м, середня – 0,99 м. Місцями всередині рудного тіла спосте- рігаються релікти вміщуючих порід розміром від перших міліме- трів до 1 м. Середній вміст суми триоксиду рідкісних земель (РЗЕ) по ортититовій жилі становить 6,863 %, максимальний ся- гає 19,4 %. Руди дуже багаті, жильного типу. За наявними даними, Анадольський рудопрояв відноситься до гідротермально-метасоматичної генетичної групи, до рудної формації рідкісноземельних метасоматитів. Головним мінералом-концентратором РЗЕ є ортит, який концентрує близько 97 % суми РЗЕ і поширений як в масивних, так і в смугастих різновидах рудного тіла. Крім ортиту, встанов- лені церит та бастнезит, а також стронційвміщуючий різновид фторапатиту, які також містять РЗЕ. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011 295 Ортит – найбільш розповсюджений рідкісноземельний силі- кат метасоматитів (10-100 % від обсягу рудної породи), предста- влений, як і більшість мінералів, декількома генераціями. Ортит складає суцільні ділянки, представлені агрегатами витягнутих кристалів, які мають темний, переважно бурий колір. Середні ро- зміри кристалів 0,5×1,5 мм. У місцях перекристалізації суцільні виділення ортиту представлені крупнішими кристалами (перші міліметри), у кварцових прожилках спостерігаються витягнутоп- ризматичні кристали розміром до 1,5 см. Для суцільних мас орти- ту характерні центричні структури, обумовлені розвитком віяло- подібних зростків кристалів ортиту. За даними селективного аналізу РЗЕ хімічним методом (се- реднє з 4-х визначень), виконаного у УДІМРі (м. Сімферополь), отримані такі вмісти РЗЕ (в процентах від загальної суми): лантан – 22,4; церій – 50,02; неодим – 20,5; празеодим – 4,22, са- марій – 1,65; європій – 0,2; ітрій – 0,1; ітербій – 0,07; інші РЗЕ – 0,84. Вміст РЗЕ церієвої (легкої) групи становить 97,14 %, РЗЕ іт- рієвої групи – 2,86 %. За результатами цих аналізів визначаємо, що РЗЕ Анадоль- ського рудопрояву представлені суттєво церієвою групою: коефі- цієнт Солодова (TRCe/TRY) становить 34 [3]. За геохімічними даними було встановлено, що із збільшен- ням вмісту РЗЕ у рудному тілі закономірно збільшується вміст таких елементів, як Pb, Mn, Bi, Be, Nb, Mo, Sn, Sr, Zn, Ag, Cd та закономірно зменшується вміст V, Ga, Cr, Co. Але концентрації інших компонентів (навіть Pb, який іноді обумовлює розсіяну га- ленітову мінералізацію) не досягають промислових значень і практичного значення не мають. Іонна генетична група. Представлена двома формаціями: ітрієвоземельна в корах вивітрювання по алюмосилікатних поро- дах та ітрієвоземельна в глинистих породах серед карбонатних порід. Ітрієвоземельна формація в корах вивітрювання по алю- мосилікатнимх породах представлена Стародубівським рудоп- роявом. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011 296 Стародубівський рудопрояв РЗЕ розташований в Першотра- вневому районі Донецької області, в 1,6 км на захід від с. Червона Україна та у 8,8 км на схід від с. Стародубівка. В структурному відношенні Стародубівський рудопрояв РЗЕ приурочений до невеликого (2,5 × 1,5 км) масиву рожевих метасоматичнозмінених гранітів. Масив знаходиться в узлі пере- тину двох потужних тектонічних зон північно-східного та північ- но-західного простягань. Вони фіксуються розвитком процесів грейзенізації та альбітизації порід, які тяжіють до тектонічних порушень, переважно північно-західного простягання, тріщінува- тих зон і розломів, що опіряють ці тектонічні структури. У межах рудопрояву, в корінних породах і зоні кінцевих і, частково, проміжних продуктів вивітрювання, відкартовано пло- щі, які містять концентрації РЗЕ, вищі за 0,05 %. Ділянки з рідкісноземельною мінералізацією в корінних по- родах не утворюють витриманих по падінню та простяганню аномальних зон, рудних тіл, мають вкрай нерівномірний розподіл корисних компонентів і невисокий вміст ітрію – до 0,05 %. Під- вищена концентрація РЗЕ в корінних породах пов’язана з альбі- тизованими і грейзенізованими різновидами гранітів. Рідкіснозе- мельна мінералізація в гранітах Стародубівського масиву пред- ставлена бастнезитом, колумбітом, ітроциртолітом. Перспективною на РЗЕ є глиниста кора вивітрювання порід, де накопичились більші порівняно з корінними породами вмісти РЗЕ, переважно ітрієвої групи. У масиві виділено дві перспективні ділянки, пов’язані з лі- нійно-площинними за морфологією корами вивітрювання та три ділянки, що характеризують розвиток плащеподібних кор вивіт- рювання. Найкраще вивчено перспективну площу № 1, відкартовану переважно за даними спектрального аналізу глинистої зони кори вивітрювання в 14 свердловинах, зосереджених у відносно вузь- кій тектонічній зоні північно-західного простягання. Параметри зони – 1250 × 150 × 14,2 м. Виділене за результатами хімічного аналізу рудне тіло най- краще вивчене свердловиною № 0314 у південно-східній частині рудної зони. Свердловина розкрила лінійну кору вивітрювання Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011 297 метасоматично змінених гранітів, представлену (зверху-вниз) структурною каоліновою зоною, яку змінюють інтенсивно каолі- нізовані граніти проміжної зони кори вивітрювання. Середня по- тужність тіла складає 20,2 м, в т. ч. потужність зони кінцевих продуктів вивітрювання – 8,0 м. Проведені по керну свердловини № 0314 аналітичні дослі- дженя показали, що в гранітному масиві утворилась глиниста ко- ра вивітрювання із сорбованими РЗЕ переважно ітрієвої групи. Руди багаті. Середній вміст суми РЗЕ по перетину виробки сягає 0,79 %, при звичайних значеннях 0,46-1,29 %. Вміст оксидів суми РЗЕ та оксиду ітрію в одній детально вивченій пробі сягають від- повідно 0,89 % та 0,427 %, частка Y2O3 − близько 48 %. По пробах С-2, Ст-0314 та Аз-25 були виконані детальніші дослідження (ВНІІХТ, м. Москва). Ці проби були скомпоновані з керну кори вивітрювання гранітів з рудним вмістом РЗЕ. Резуль- тати досліджень наведені нижче (табл. 1, 2). Таблиця 1 Спектр РЗЕ в рудах Стародубівського прояву (у відносних процентах від суми РЗЕ, прийнятої за 100 %) № проби La Ce Pr Nd Sm Eu Gd С-2 8,5 21,3 3,9 21,0 8,4 1,1 8,8 Ст-0314 8,0 13,9 4,1 17,6 5,5 0,7 8,4 № проби Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu С-2 2,2 11,2 1,8 5,7 0,92 4,5 0,68 Ст-0314 1,7 13,1 2,2 9,4 1,50 11,9 2,00 Виконано хімічний та мінералогічний аналізи проби Аз-25. За результатами хімічного аналізу встановлений такий вміст компонентів, (у процентах): SiO2 – 47,8, TiO2 – 4,18, Al2O3 – 21,07, Fe2O3 – 6,11, FeO – 0,1, MnO – 0,03, CaO – 1,98, MgO – 0,99, Na2O – 0,88, K2O – 1,44, P2O5 – 0,39, Sобщ - <0,1, U – 0,0024, п.п.п. – 14,24, Н2О – 8,26, С - <0,05, СаСО3 – 0,26, СаF2 – 0,64, ∑TR2О3 – 0,89. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011 298 Таблиця 2 Характеристика спектру РЗЕ в рудах Стародубівського прояву № пп № проби ∑(La- Nd) ∑(Sm- Ho) ∑(Er- Lu) Y2O3 ∑TR2O3 Y2O3 / ∑TR2 O3 Відносні % Абсолютні % 1 С-2 54,7 33,5 11,8 0,012 0,04 30,0 2 Ст-0314 43,6 31,6 24,8 0,43 0,94 45,74 Вміст РЗЕ церієвої групи 43,6-54,7 %, РЗЕ ітрієвої групи – 45,3-56,4 %. Рідкісні землі Стародубівського прояву представлені суттєво ітрієвою групою − відношення ітрію до суми РЗЕ стано- вить 30-46. Руди мають алюмосилікатну основу. За мінеральним скла- дом основну масу проби (88 %) складають глинисті мінерали: ка- олініт, монтморилоніт – 54,94 % та слюдисті – гідрослюда, мус- ковіт, серицит – 33,5 %. Рідкісні землі зв’язані з фторкарбонатами групи бастнезита і, частково, знаходяться в розсіяному і сорбованому виді у глини- стій фракції руди. Ітрієвоземельна формація в глинистих породах серед ка- рбонатних порід представлена проявами РЗЕ в межах Південно- го Донбасу. Роботами останніх років у зоні зчленування Донбасу з При- азовським блоком УЩ встановлено ряд проявів РЗЕ. Рідкіснозе- мельне зруденіння приурочене до глинистих порід, що залягають серед карбонатних порід нижнього карбону. Раніше ці глинисті породи відносили до палеоген-неогенових відкладів, що запов- нюють карстові порожнини карбонатних порід. Останні роботи показали, що ці породи утворились в результаті гідротермальної діяльності під час текнонічної активізації [4, 5]. Продуктивною зоною, що контролює розташування рудов- міщуючих аргілізитів, є зона тектонічного меланжу, розвинута у вигляді широких повздовжніх смуг майже цілком дезінтегрова- них порід. Зони меланжу в насувах простягаються на відстань від перших кілометрів до десятків кілометрів у субширотному на- прямку і мають ширину 0,5-3,5 км та більше. Рудовміщуючими породами є аргілізити – глинисті породи, Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011 299 простежені у вигляді тіл неправильної форми з чіткими геологіч- ними границями. Вони представлені чорними, темно-сірими, сі- рими, білими, жовто-сірими та бурими різновидами з уламками карбонатних та кременистих порід. Рудні тіла характеризуються досить різноманітною текстурою дислокацій (плойчасті, брекчіє- ві, смугасті), часто зім’яті у різноманітні складки. Потужність ру- дних тіл в межах рудопрояву коливається від перших сантиметрів до перших десятків метрів. Розташування аргілізитів у розрізі те- ригенно-карбонатних порід дуже нерівномірне. Вміщуючі карбо- натні породи на контактах з аргілізитами часто вилужені до кар- бонатної «сипучки». Аргілізити у зоні зчленування Донбасу з Приазовським бло- ком УЩ розвинуті досить широко. Основним їх породоутворюю- чим мінералом є каолініт, також у невеликих кількостях відзна- чені сульфіди (в основному пірит), кварц та ін. Вивчалися особ- ливості структури каолініту з теригенно-карбонатних порід райо- ну. В теригенних прошарках, складених вуглецевистими креме- нисто-глинистими сланцями і алевролітами, в результаті метасо- матичних процесів поширені каолініт, хлорит, гідрослюда (іліт, алюмоселадоніт). Для каолініту важливим структурно- генетичним показником є ступінь досконалості структури, яка визначається взаєморозташуванням шарів і залежить від зовніш- ніх умов мінералоутворення, від відповідності фізико-хімічних параметрів середовища межам стійкості структури мінералу, а також епігенетичних змін (у тому числі і механічних деформа- цій). Каолініти утворюють безперервний ряд від різновидів з дос- коналою структурою і триклінною елементарною коміркою до недосконалих за структурою різновидів, в яких через зсув шарів, комірка в середньому є моноклінною. У проаналізованих зразках каолініту за ступенем упорядкованості виявлено обидва типи ка- олініту. Чорні різновиди аргілізитів характеризуються високим вміс- том органічної речовини. За даними фазового аналізу (лаборато- рія ІГМР НАН України, аналітик Красюк О. П.) вміст Сорг. у цих породах сягає 14 %. За даними силікатного аналізу цієї ж лабора- торії встановлено такий вміст компонентів (у процентах): SiO2 – 35,27, TiO2 – 0,56, Al2O3 – 17,01, Fe2O3 – 10,58, FeO – 1,57, MnO – Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011 300 0,02, MgO – 1,23, CaO – 1,85, Na2O – 0,31, K2O – 1,55, P2O5 – 0,21, H2O- – 2,29, п.п.п. – 23,02, SO3заг. – 7,53. За даними хімічного аналізу вміст суми триоксиду РЗЕ зе- мель по аргілізитах сягає 1,03 %. За даними мінералогічного аналізу (лабораторії КВ УкрДГ- РІ, ІГМР НАН України, Приазовської КГП), мінералів- концентраторів РЗЕ не виявлено, тобто ці елементи знаходяться у сорбованиму глинистими мінералами стані, що було підтвердже- но додатковими аналітичними дослідженнями. За даними селективного аналізу РЗЕ хімічним методом, ви- конаного у лабораторії КВ УкрДГРІ (м. Сімферополь), отриманий такий вміст РЗЕ (в процентах від загальної суми): лантан – 22,79; церій – 14,36; неодим – 27,34; празеодим – 2,28, самарій – 1,44; європій – 0,73; гадоліній – 1,44; діспрозій – 0,91; ітербій – 1,37; ітрій – 27,34. Вміст РЗЕ церієвої (легкої) групи становить 66,77 %, РЗЕ ітрієвої (середньої, важкої та власне ітрій) групи – 33,23 %. За результатами цих аналізів визначаємо, що РЗЕ Жоголів- ського рудопрояву представлені суттєво ітрієвою групою: коефі- цієнт Солодова (TRCe/TRY) становить 2 [3]. За геохімічними даними було встановлено, що із збільшен- ням вмісту РЗЕ у рудних тілах закономірно збільшується вміст таких елементів, як Sc, Be, Li, Sr, Co, Ni, Nb, V, Zr, Mn, та зако- номірно зменшується вміст Mo, Ag, Bi, W, Pb, Sn, Ba, Ge, Zn. Але концентрації інших компонентів не досягають промислових зна- чень і практичного значення не мають. Розглянуті групи проявів рідкісноземельного зруденіння є дуже різноманітними за геологічною будовою, генетичними осо- бливостями та структурним контролем зруденіння. Вони харак- теризуються промисловим вмістом РЗЕ, певними параметрами розповсюдження продуктивних зон і є досить перспективними для вивлення нових промислових об’єктів. Більша частина цих рудопроявів була виявлена ще наприкінці минулого століття, але деякі з них виявлені роботами останніх років, що свідчить про можливість подальшого нарощування мінерально-сировинної ба- зи України. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011 301 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Металеві та неметалеві корисні копалини України / Д. С. Гурський, С. В. Нечаєв, В. І. Калінін та ін. - Київ-Львів.: 2005. - Т. 1, 459 с. 2. Геологічна будова та особливості зруденіння Анадольського рудопрояву рідкісноземельних елементів (Східне Приазов’я) / С. М. Стрекозов, В. В. Корєнєв, М. А. Козар // Актуальные проблемы геологии, прогноза, поисков и оценки месторожде- ний твердых полезных ископаемых / Судакские геологиче- ские чтения. – К.: 2010. - С. 156-157. 3. Усова Ю.Т., Солодов Н.А. Формационно-парагенетические типы месторождений иттрия и иттриевых лантаноидов. - М.: 1989. – 48 с. 4. Метаморфические и метасоматические комплексы Приазовья и Южного Донбасса / С. В. Горяйнов, В. В. Коренев. и др. – Харьков.: 2009. – 304 с. 5. Юдин В.В. Геодинамика Южного Донбасса. - К.:, 2003. – 92 с.

Перспективна оцінка проявів рідкісних земель у Східному Приазов’ї та Південному Донбасі

Institution

Ähnliche Einträge