Геолого-геофізичні моделі шовних зон Українського щита та їх значення для рішення фундаментальних задач геології
Выполнен краткий анализ цикла монографий [1-7] и Атласов [8-10], посвященных созданию, с позиций мобилизма, геолого-геофизических моделей шовных структур (межблоковых зон) Украинского щита, которые разделяют щит на пять мегаблоков, и прогнозирование на их основе проявлений полезных ископаемых....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Наукові праці УкрНДМІ НАН України |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99750 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Геолого-геофізичні моделі шовних зон Українського щита та їх значення для рішення фундаментальних задач геології / В.В. Лукінов, М.М. Довбнич // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 2. — С. 373-380. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-99750 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-997502016-05-03T03:02:19Z Геолого-геофізичні моделі шовних зон Українського щита та їх значення для рішення фундаментальних задач геології Лукінов, В.В. Довбнич, М.М. Выполнен краткий анализ цикла монографий [1-7] и Атласов [8-10], посвященных созданию, с позиций мобилизма, геолого-геофизических моделей шовных структур (межблоковых зон) Украинского щита, которые разделяют щит на пять мегаблоков, и прогнозирование на их основе проявлений полезных ископаемых. We have made a brief analysis of a series of monographs [1-7] and Atlases [8-10] related to development, from a perspective of mobilism, of geologic-geophysical models of suture zones (inter-block zones) of Ukrainian Shield, which divide the shield into five mega-blocks, and prediction on their base of manifestations of minerals. 2011 Article Геолого-геофізичні моделі шовних зон Українського щита та їх значення для рішення фундаментальних задач геології / В.В. Лукінов, М.М. Довбнич // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 2. — С. 373-380. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1996-885X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99750 553.8:551.71/72(477.62) uk Наукові праці УкрНДМІ НАН України Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
Выполнен краткий анализ цикла монографий [1-7] и Атласов [8-10], посвященных созданию, с позиций мобилизма, геолого-геофизических моделей шовных структур (межблоковых зон) Украинского щита, которые разделяют щит на пять мегаблоков, и прогнозирование на их основе проявлений полезных ископаемых. |
format |
Article |
author |
Лукінов, В.В. Довбнич, М.М. |
spellingShingle |
Лукінов, В.В. Довбнич, М.М. Геолого-геофізичні моделі шовних зон Українського щита та їх значення для рішення фундаментальних задач геології Наукові праці УкрНДМІ НАН України |
author_facet |
Лукінов, В.В. Довбнич, М.М. |
author_sort |
Лукінов, В.В. |
title |
Геолого-геофізичні моделі шовних зон Українського щита та їх значення для рішення фундаментальних задач геології |
title_short |
Геолого-геофізичні моделі шовних зон Українського щита та їх значення для рішення фундаментальних задач геології |
title_full |
Геолого-геофізичні моделі шовних зон Українського щита та їх значення для рішення фундаментальних задач геології |
title_fullStr |
Геолого-геофізичні моделі шовних зон Українського щита та їх значення для рішення фундаментальних задач геології |
title_full_unstemmed |
Геолого-геофізичні моделі шовних зон Українського щита та їх значення для рішення фундаментальних задач геології |
title_sort |
геолого-геофізичні моделі шовних зон українського щита та їх значення для рішення фундаментальних задач геології |
publisher |
Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України |
publishDate |
2011 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99750 |
citation_txt |
Геолого-геофізичні моделі шовних зон Українського щита та їх значення для рішення фундаментальних задач геології / В.В. Лукінов, М.М. Довбнич // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 2. — С. 373-380. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
series |
Наукові праці УкрНДМІ НАН України |
work_keys_str_mv |
AT lukínovvv geologogeofízičnímodelíšovnihzonukraínsʹkogoŝitataíhznačennâdlâríšennâfundamentalʹnihzadačgeologíí AT dovbničmm geologogeofízičnímodelíšovnihzonukraínsʹkogoŝitataíhznačennâdlâríšennâfundamentalʹnihzadačgeologíí |
first_indexed |
2025-07-07T09:52:26Z |
last_indexed |
2025-07-07T09:52:26Z |
_version_ |
1836981364463763456 |
fulltext |
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
373
УДК 553.8:551.71/72(477.62)
ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНІ МОДЕЛІ ШОВНИХ ЗОН
УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ
РІШЕННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ЗАДАЧ ГЕОЛОГІЇ
Лукінов В. В.
(Інститут геотехнічної механіки НАН України,
м. Дніпропетровськ, Україна)
Довбнич М. М.
(Національний гірничий університет,
м. Дніпропетровськ, Україна)
Выполнен краткий анализ цикла монографий [1-7] и Атла-
сов [8-10], посвященных созданию, с позиций мобилизма, геолого-
геофизических моделей шовных структур (межблоковых зон)
Украинского щита, которые разделяют щит на пять мегабло-
ков, и прогнозирование на их основе проявлений полезных ископа-
емых.
We have made a brief analysis of a series of monographs [1-7]
and Atlases [8-10] related to development, from a perspective of mo-
bilism, of geologic-geophysical models of suture zones (inter-block
zones) of Ukrainian Shield, which divide the shield into five mega-
blocks, and prediction on their base of manifestations of minerals.
Український щит (УЩ) є одним з тектонічних елементів зе-
мної кори Східноєвропейської платформи. Він служить об'єктом
особливої уваги з позицій не тільки одного з найбільш перспек-
тивних регіонів для пошуків різних видів корисних копалин, але
й для виявлення закономірностей геодинамічного розвитку зем-
ної кори, а, отже, рішення фундаментальних завдань геології.
До теперішнього часу УЩ у регіональному плані досить де-
тально вивчений геофізичними методами, визначена потужність
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
374
земної кори, оцінені її сейсмічні характеристики й середня швид-
кість у корі, визначено положення поверхні Мохоровичича (М) з
характеристикою граничної швидкості. Всі ці дані були отримані
за результатами сейсморозвідувальних робіт, зокрема глибинного
сейсмічного зондування (ГСЗ), проведених в 60-90 рр. минулого
сторіччя. З кінця 70-х років активний розвиток магнітотелурич-
ного зондування (МТЗ) показав значне коливання значень геое-
лектричних характеристик розрізу земної кори й верхньої мантії,
що може досягати 4-5 і навіть 6 порядків. Паралельно розвивало-
ся й щільнісне моделювання розрізів за гравітаційним полем. Ці
дослідження і їхнє комплексування визначили й коло питань, по-
в'язаних із з'ясуванням природи значної неоднорідності розрізу
консолідованої кори у вигляді існування зон глибинних розломів,
широкого спектра швидкісних характеристик сейсмічних хвиль і
зон підвищеного їхнього поглинання, значного діапазону геоеле-
ктричних характеристик розрізів, а також розшарування земної
кори, виявленого не тільки у вигляді серій площин відбиття, але й
різкими змінами ефективного опору.
У межах УЩ виділено чотири шовні структури, які розді-
ляють щит на п’ять мегаблоків. Їх розглядають як шви закритих в
минулому міжмікроконтинентальних басейнів. Фрагментами
ранньодокембрійських мікроконтинентів, між якими розташовані
ці басейни, є сучасні мегаблоки УЩ. Шовні зони (ШЗ) та мегазо-
ни активізації є головними рудоносними структурами в Україні.
В їх межах розташовані різноманітні корисні копалини, насампе-
ред руд кольорових, рідкісних і благородних металів, урану.
Для Оріхівсько-Павлоградської шовної зони (ШЗ) [1] побу-
довані глибинні сейсмогеологічні та геоелектричні розрізи, які
дозволили пояснити з позицій тектоніки плит закономірне транс-
формування петрофізичних параметрів (швидкості, ефективного
опору, а, отже й щільності та намагніченості). Ці матеріали разом
з геологічними даними показують зміни в хімізмі магматизму
убік збільшення лужності від ШЗ до Східноприазовського блоку.
У міру видалення від шовної зони відбувається підвищення теп-
лового потоку, середньої швидкості повздовжніх хвиль, опору
порід і переробка розділу К2. Під Східноприазовським блоком за
матеріалами інтерпретації МТЗ-даних на глибині близько 100-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
375
110 км виділяється провідниковий шар, якого можна зв'язати зі
слідами зони древньої «плавки» та із властивою для силікатних
розплавів електропровідністю. За результатами петрогустинного
моделювання гравітаційного поля передбачається диференціація
речовини при підйомі магми.
У результаті підсуву протоокеанічної кори (Середньоприд-
ніпровського мегаблока) під континентальну (Приазовського ме-
габлока) та розколу останньої, сформувалися глибинні розломи –
Центральноприазовські та Східноприазовські. Зони розломів до-
сить впевнено зафіксовані за даними електромагнітних дослі-
джень як глибинні зони електропровідності. Ці вертикальні ано-
мальні зони розглядаються авторами як відображення палеосліду
«колони» мантійних флюїдів, які несли рудну мінералізацію.
Отримані результати дозволили запропонувати перспективні ді-
лянки на пошуки ендогенного зруденіння. Таким чином, було ви-
ділено тринадцять прогнозних площ на рідкіснометально-
рідкісноземельну сировину в межах Східноприазовського блока [5].
За результатами досліджень [1, 5, 6] було розроблено: мето-
дику прогнозування рідкісних і рідкісноземельних елементів для
Східного Приазов’я; методику побудови електронних геохіміч-
них розрізів на базі геоелектричних параметрів для пошуків рід-
кісноземельного зруденіння; оригінальні компьютерні програми
побудови електронних карт розподілу рідкісних і рідкісноземель-
них елементів на території Приазов’я.
Побудовані глибинні сейсмогеологічні й геоелектричні роз-
різи, а також зведені глибинні петрогустинні розрізи й зрізи (2,5;
7,5; 15: 30; 50 км) за результатами моделювання гравітаційного
поля та комплексної інтерпретації апріорних геолого-геофізичних
матеріалів дозволили пояснити з палеогеодинамічних позицій ге-
незис Криворізько-Кременчуцької ШЗ [2]. Головні елементи
структури шовної зони в цілому досить упевнено простежені гео-
електричними й іншими геофізичними методами, хоча, звичайно,
у визначенні напрямку занурення підсувно-насувних зон, кутів
нахилу конкретних розломів і зміни їхніх параметрів на різних
глибинах у земній корі відзначаються невідповідності. Це обумо-
влено як складністю об'єкта досліджень, що на думку авторів, пе-
ретерпів не менш трьох етапів формування протягом тривалого
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
376
часу (близько 1 млрд. років), його глибинним ерозійним зрізом,
так і можливостями геофізичних методів досліджень та їхньою
детальністю.
У цілому, запропонована модель формування Криворізько-
Кременчуцької ШЗ і суміжних регіонів, складена на основі ком-
плексних геолого-геофізичних досліджень, є досить переконли-
вою. Вона базується на єдиних методологічних (плитотектоніч-
них) позиціях і узагальнює результати різнопланових наукових
праць, регіональних і середньомасштабних геофізичних дослі-
джень, різномасштабних геологічних зйомок, а також даних над-
глибокого буріння – Криворізька надглибока свердловина (НГС).
Для збереження та оперативного аналізу матеріалів дослідження
НГС була створена електронна інтерактивна база даних [7].
Побудована модель дозволяє пояснити природу відомої Кі-
ровоградської аномалії електропровідності, контури якої збіга-
ються із контурами Криворізько-Кременчуцької шовної зони.
Вона є відбиттям тектоно-магматичної активізації, що відбувала-
ся під час колізій, і до неї приурочено більшу частину проявів ко-
рисних копалин. Конкретні ж пошукові роботи, на думку авторів,
треба ставити в межах зон впливу глибинних розломів, що обме-
жують ШЗ, які проявляються у вигляді низькоомних електромаг-
нітних аномалій.
Голованівська ШЗ [3] відокремлює західну частину УЩ
(Білоцерківсько-Середньобузький мегаблок) від центральної (Кі-
ровоградський мегаблок). Побудовані глибинні сейсмогеологічні
(за матеріалами ГСЗ, МОВЗ та СГТ) і геоелектричні (матеріали
АМТЗ, МТЗ і МВЗ) густинні розрізи (за результатами моделю-
вання гравітаційного поля) дозволили побудувати петрогустинні
зрізи для земної кори й верхньої мантії (2,5; 7,5; 15; 30; 50 км). За
геофізичними даними на південному заході від шовної зони вста-
новлено фемічну кору, представлену на поверхні метаморфітами
гранулітової фації, а на північному сході від неї − амфіболітової.
Узагальнення цих матеріалів показує, що утворення й ста-
новлення Голованівської ШЗ [3] пов'язане з розвитком та об'єд-
нанням трьох мегаблоків УЩ. Сучасний план Голованівської ШЗ
як структури, утворився в результаті формування Кіровоградсь-
кого орогену. Комплексна інтерпретація всієї фактичної геолого-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
377
геофізичної інформації дала змогу авторам [3] оцінити геодина-
мічні обстановки, які її сформували та сприяли нагромадженню
рудної речовини. У монографії показано, що родовища хрому й
нікелю, рудопрояви кобальту й платиноїдів об'єднані єдиною ге-
ологічною позицією – приуроченістю до розломних шар’яжів Го-
лованівської ШЗ, відкритих для флюїдів й інтрузій мантійних ро-
зплавів. Доказується, що металогенія радіоактивних металів обу-
мовлена палеогеодинамічними обстановками формування кори
Кіровоградського мегаблока – район локалізації родовищ приу-
рочений до системи Первомайських глибинних розломів. Уперше
для Голованівської ШЗ показано, що в контурі аномалії високої
електропровідності розташована більша частина рудопроявів ко-
рисних копалин. До зон глибинних розломів тяжіють рудопрояви
золота, урану й графіту.
Немирівсько-Кочерівська ШЗ [4] розглянута авторами як
буферна зона між Волино-Подільским та Белоцерківсько-
Бузьким мегаблоками, по якій, подібно трансформному розлому,
проходили рухи між блоками під час колізійних подій. Її особли-
вістю є головна роль глибинних розломів, по яких з мантії йшли
флюїди, що несли тепло й рудні компоненти. Про це говорить
приуроченість рідкіснометалевих рудопроявів і зон прирозломно-
го метасоматозу до зон глибинних розломів. Автори прогнозують
виявлення проявів ендогенного зруденіння на площах уздовж зон
глибинних розломів.
Крім того, за результатами досліджень [8, 9, 10] були виді-
лені нестандартні довгоживучі геологічні структури, віднесені до
категорії трансрегіональних рудоконцентруючих мегазон активі-
зації. Саме з ними пов’язані великі та унікальні рідкіснометальні,
благороднометальні та уранові родовища. В Україні виділено три
основні такі мегазони субширотного напрямку: Північно-,
Центрально- та Південноукраїнська, які відрізняються найбіль-
шою рудопродуктивністю. Наскрізні широтні мегаструктури про-
являються аномальними, високоградієнтними геодинамічними,
геохімічними та геофізичними полями та виражаються згущен-
ням субпаралельних розривних порушень, проявом глибинних
геологічних формацій: базит-ультрабазитових, лужних і сублуж-
них, лейкогранітових, а також різноманітних метасоматичних
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
378
утворень. Виконаний авторами аналіз розміщення родовищ і ру-
допроявів корисних копалин гідротермально-метасоматичного
генезису показує, що вони відносяться саме до ділянок перетину
ШЗ та наскрізних трансблокових мегазон активізації. У якості
найбільш продуктивних рудних вузлів виділені наступні: Кірово-
градський (уран), Криворізький (багаті залізні руди, уран, золо-
то), Східноприазовський (рідкісні метали, рідкісні землі), Шпо-
лянсько-Ташлицький (рідкісні метали), Побузький (золото, уран,
графіт), Пержанський (рідкісні метали), Подільський (флюорит,
поліметали).
На закінчення потрібно відмітити, що створені колективом
дослідників комплексні геолого-геофізичні моделі та побудовані
Атласи, які в значній мірі опираються на апріорні геологічні, гео-
хімічні, петрохімічні та геофізичні дані (магнітометричні, сейс-
мологічні, гравіметричні та геоелектричні) та їх фізико-
математичні моделі, дозволяють досить упевнено оцінити умови
походження ШЗ. Необхідно відзначити, що тільки дуже тісна
комплексна інтерпретація результатів геологічних і геофізичних
досліджень дозволила одержати, поряд з геолого-тектонічними
побудовами, петрологічні моделі земної кори й верхньої мантії та
виконати детальні описи стратиграфії та магматизму ШЗ. На наш
погляд, використання концепції тектоніки плит для пояснення
походження шовних зон УЩ у докембрії авторами монографій
[1-6] дозволило одержати нову інформацію, і, вірогідно, наблизи-
тися до більш об'єктивного розуміння природи їхнього похо-
дження й сучасного існування.
Вивчення особливостей розміщення корисних копалин із
залученням сучасних методів геолого-геофізичних досліджень і
нетрадиційних поглядів на відомі геологічні факти найчастіше
приводить до виявлення нових закономірностей їх положення в
особливих структурних позиціях. Продуктивне зруденіння і ро-
довища металевих і неметалевих корисних копалин пов’язані пе-
реважно з вузлами перетину міжблокових шовних зон субмериді-
онального простягання та накладених наскрізних субширотних
мегазон активізації [8, 9, 10].
До досягнень авторів потрібно віднести також і методику
прогнозування корисних копалин на основі побудованих геолого-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
379
геофізичних моделей шовних зон УЩ, але її потрібно доопрацю-
вати й стосовно до окремих перспективних регіонів та площ щита.
Можна побажати авторам циклу розглянутих монографій,
щоб їхні роботи були гідно оцінені геологами та геофізиками
України та країн СНД.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Геолого-геоэлектрическая модель Орехово-Павлоградской
шовной зоны Украинского щита / Н.Я. Азаров, А. В. Анцифе-
ров, Е. М. Шеремет и др. – Киев: Наук. думка, 2005. – 190 с.
2. Геолого-геофизическая модель Криворожско-Кременчугской
шовной зоны Украинского щита / Н. Я. Азаров, А. В. Анци-
феров, Е. М. Шеремет и др. – Киев: Наук. думка, 2006. – 197 с.
3. Геофизическая модель Голованевской шовной зоны Украин-
ского щита / А. В. Анциферов, Е. М. Шеремет, Е. Б. Глевас-
ский и др. – Донецк: Изд-во «Вебер», 2008. – 308 с.
4. Геолого-геофизическая модель Немировско-Кочеровской
шовной зоны Украинского щита / А. В. Анциферов,
Е. М. Шеремет, К. Е. Есипчук и др. – Донецк: Изд-во «Вебер»,
2009. – 253 с.
5. Субщелочной докембрийский магматизм и тектоно-
геофизические особенности Восточного Приазовья Украин-
ского щита / Е. М. Шеремет, С. Г. Кривдик, П. И. Пигулевс-
кий и др. – Донецк: Изд-во «Ноулидж», 2010. – 289 с.
6. Прогнозирование рудопроявлений редких элементов Украин-
ского щита / Е. М. Шеремет, С. Н. Стрекозов, С. Г. Кривдик и
др. – Донецк: Изд-во «Вебер», 2007. – 220 с.
7. База данных Криворожской сверхглубокой скважины СГ-8
Украины / Е. М.Шеремет, А. А. Глухов, М. В. Гейченко и др.
– Донецк: Изд-во «Ноулидж», 2010. – 252 с.
8. Атлас “Геологія і корисні копалини України” / Л. С. Галець-
кий, Н. М. Чернієнко, Ю. М. Брагін та ін. - НАН України, Мі-
некології та природних ресурсів, ДФФД Міносвіти і науки,
ТОВ УІЦПТ “Геос-XXI сторіччя”. – К.: ДП «Такі Справи»,
2001. – 168 с.
9. An Atlas of Geology and Mineral Resources of Ukraine /
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
380
L. S. Galets’kyi, N. M. Cherniyenko, A. S. Drannyk and other;
Printed in Canada. Publisher – Toronto: University of Toronto
Press, 2007. – 168 р.
10. Національний атлас України // Роз. 3. Мінеральні ресурси
надр / [наук. редкол.: Б. Є. Патон та ін.]; Ін-т географії НАН
України, Держслужба геодезії, картографії та кадастру. – А 92
ISBN - 978-966-475-067-4.]. – К.: ДНВП «Картографія», 2007.
– 440 с. іл.
|