Структурно-тектонічні особливості Донецько-Макіївського району Донбасу

На основании исследований вторичной складчатости на площадях отдельных шахтных полей установлена зональность в распределении малоамплитудной нарушенности, связь малоамплитудных нарушений со складчатыми структурами и зональность в распределении внезапных выбросов угля и газа и других проявлений повыш...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Стовас, Г.М., Канін, В.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України 2012
Назва видання:	Наукові праці УкрНДМІ НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99791
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Структурно-тектонічні особливості Донецько-Макіївського району Донбасу / Г.М. Стовас, В.О. Канін // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2012. — № 10. — С. 348-361. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-99791
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-997912016-05-03T03:02:26Z Структурно-тектонічні особливості Донецько-Макіївського району Донбасу Стовас, Г.М. Канін, В.О. На основании исследований вторичной складчатости на площадях отдельных шахтных полей установлена зональность в распределении малоамплитудной нарушенности, связь малоамплитудных нарушений со складчатыми структурами и зональность в распределении внезапных выбросов угля и газа и других проявлений повышенного газовыделения в горные выработки угольных шахт. Based on the studies of secondary folding at the areas of some minefields zonation in distribution of small-scale faulting, relation of small-scale faults to folded structures and zonation in distribution of sudden coal and gas outbursts and other manifestations of increased gas release into coal mine workings are determined. 2012 Article Структурно-тектонічні особливості Донецько-Макіївського району Донбасу / Г.М. Стовас, В.О. Канін // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2012. — № 10. — С. 348-361. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1996-885X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99791 551.24.053(477.6) uk Наукові праці УкрНДМІ НАН України Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	На основании исследований вторичной складчатости на площадях отдельных шахтных полей установлена зональность в распределении малоамплитудной нарушенности, связь малоамплитудных нарушений со складчатыми структурами и зональность в распределении внезапных выбросов угля и газа и других проявлений повышенного газовыделения в горные выработки угольных шахт.
format	Article
author	Стовас, Г.М. Канін, В.О.
spellingShingle	Стовас, Г.М. Канін, В.О. Структурно-тектонічні особливості Донецько-Макіївського району Донбасу Наукові праці УкрНДМІ НАН України
author_facet	Стовас, Г.М. Канін, В.О.
author_sort	Стовас, Г.М.
title	Структурно-тектонічні особливості Донецько-Макіївського району Донбасу
title_short	Структурно-тектонічні особливості Донецько-Макіївського району Донбасу
title_full	Структурно-тектонічні особливості Донецько-Макіївського району Донбасу
title_fullStr	Структурно-тектонічні особливості Донецько-Макіївського району Донбасу
title_full_unstemmed	Структурно-тектонічні особливості Донецько-Макіївського району Донбасу
title_sort	структурно-тектонічні особливості донецько-макіївського району донбасу
publisher	Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
publishDate	2012
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99791
citation_txt	Структурно-тектонічні особливості Донецько-Макіївського району Донбасу / Г.М. Стовас, В.О. Канін // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2012. — № 10. — С. 348-361. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series	Наукові праці УкрНДМІ НАН України
work_keys_str_mv	AT stovasgm strukturnotektoníčníosoblivostídonecʹkomakíívsʹkogorajonudonbasu AT kanínvo strukturnotektoníčníosoblivostídonecʹkomakíívsʹkogorajonudonbasu
first_indexed	2025-07-07T09:55:40Z
last_indexed	2025-07-07T09:55:40Z
_version_	1836981568232488960
fulltext	Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 348 УДК 551.24.053(477.6) СТРУКТУРНО-ТЕКТОНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОНЕЦЬКО- МАКІЇВСЬКОГО РАЙОНУ ДОНБАСУ Стовас Г. М. (Дніпропетровське відділення УкрДГРІ, Україна) Канін В. О. (УкрНДМІ НАНУ, м. Донецьк, Україна) На основании исследований вторичной складчатости на площадях отдельных шахтных полей установлена зональность в распределении малоамплитудной нарушенности, связь малоам- плитудных нарушений со складчатыми структурами и зональ- ность в распределении внезапных выбросов угля и газа и других проявлений повышенного газовыделения в горные выработки угольных шахт. Based on the studies of secondary folding at the areas of some minefields zonation in distribution of small-scale faulting, relation of small-scale faults to folded structures and zonation in distribution of sudden coal and gas outbursts and other manifestations of increased gas release into coal mine workings are determined. Загальні уявлення. Один з основних факторів, який впли- ває на локалізацію скупчень метану є напружений стан вуглепо- родного масиву. Серед багатьох геологічних методів досліджень напруженого стану один з найбільш інформативних є вивчення структурно-тектонічних особливостей вуглепородного масиву. Метою даної роботи є вивчення особливостей складчастих та розривних порушень, їх взаємозв’язку та співвідношення як на регіональному рівні (у межах Донецько-Макіївського району Донбасу), так і локальному – на окремих шахтопластах. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 349 Дослідження вертикальної зональності структурно- тектонічних особливостей, проявів викидів вугілля, породи та га- зу у Донецько-Макіївському районі вперше було виконано у 1974-1975 рр. [1]. Тоді були розглянуті шахтні поля центральної частини Донецько-Макіївського району: «Східна», «Глибока», № 9 «Капітальна», ім. газети «Соціалістичний Донбас», «Мушке- тівська-Заперевальна», «Мушкетівська-Вертикальна», ім. Каліні- на, «Щегловська-Глибока». У даній роботі більш детально розг- лянуті поля шахти ім. О.Ф. Засядька, «Щегловська-Глибока» та «Комсомолець Донбасу». Більшість з цих шахт відпрацьовували по два, або більше вугільних пластів однієї або кількох світ. Це дало можливість у досить повному обсязі розглянути особливості проявів вертикальної зональності, яка проявляється як у складча- стій будові – формі та розмірах окремих складчастих структур пластів, як наприклад пласти l3 та l4 у полі шахти «Комсомолець Донбасу», особливостях розвитку розривних порушень, як тих що є межами окремих шахтних полів, так і мало амплітудних, що ускладнюють залягання вугільних пластів. У деяких випадках на окремих зближених пластах повністю відтворюються зони мало амплітудних порушень, а у деяких випадках – це зони підвищеної тріщинуватості, або підвищеної руйнівності вугілля. Це залежить як від особливостей вміщувальних порід, їх потужності та особ- ливостей вугілля. На викидонебезпечних пластах – зональність проявляється у закономірностях виникнення й умов проявлення раптових вики- дів вугілля, породи та газу. Так, на розглянутих шахтних полях викиди тяготять до окремих фрагментів розривних та складчас- тих структур у тектонічних блоках. В окремих випадках вони утворюють скупчення, як лінійної так і ізометричної форми. При сполученні зближених викидонебезпечних пластів простежується вертикальна зональність проявлення викидів яка спостерігається у пристосуванні до окремих елементів розривних та складчастих структур, інтервалам глибин, формі скупчень. При цьому, засоби відпрацювання пластів і мери безпеки не впливають суттєво на зональність що спостерігається. Це свідчить про наявність верти- кальної зональності структурно-тектонічних особливостей про- явів газодинамічних явищ. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 350 Метод побудови локальної складчастості. Проблема розк- ладання полів на складові, у тому числі і статистичними метода- ми, розроблялася багатьма дослідниками-геофізиками. Одним з методів цього напряму є метод головних компонент, який в даний час представляє ефективний апарат комплексного аналізу геоло- го-геофізичних даних, і його програмне забезпечення є складо- вою частиною багатьох комп'ютерних технологій по обробці ге- офізичної інформації. Математичною моделлю методу служить система випадко- вих величин x1, x2,..., xN. При цьому кожна випадкова величина звичайно містить n – вимирів, тобто початковий масив даних представлений матрицею X розмірністю n х N: { }ijX x= (1) У якості числа N може бути кількість вузлів регулярної сіт- ки уздовж однієї з осей координат (кількість профілів), і тоді за допомогою головних компонент розв'язується задача оцінки регі- онального тренда (регіональної складової). Значення n визначає кількість вузлів регулярної сітки уз- довж іншої координатної осі (число точок наглядів за окремими профілями зйомки). Суть методу головних компонент полягає в переході від системи випадкових величин x1, x2,..., xN до нової си- стеми випадкових величин y1, y2,..., yN, орієнтуючись на поведінку дисперсій yi. При цьому головна компоненту визначається як лі- нійна комбінація початкових випадкових величин xi, 1 ; 1,..., N i ij i i y a x j N = = =∑ , (2) причому перша головна компоненту y1: 1 1 1 N i i i y a x = =∑ (3) володіє максимальною дисперсією серед всіх можливих лінійних комбінацій вигляду (1). Величини aij є коефіцієнтами переходу від однієї системи випадкових величин xi до іншої системи випа- дкових величин yi. Дисперсії лінійних комбінацій yi розташову- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 351 ються в убиваючому порядку, тобто σ2( y1 )> σ2( y2 )> ... > σ2( yN ). Перехід від системи величин xi до системи yj супроводжується нормуванням коефіцієнтів aij у вигляді ∑ = = N i ija 1 2 1. В цілому метод головних компонент зводиться до обчис- лення коваріаційної матриці В. Далі для матриці В знаходяться значення λi, і відповідні цим значенням - коефіцієнти переходу aij. Звичайно обмежуються обчисленням перших двох-трьох го- ловних компонент, оскільки в цих компонентах зосереджена ос- новна енергія початкових даних. Так, перша головна компоненту містить 70-90 % всієї енергії (дисперсії) поля. Фізичне тлумачення головних компонент є вельми неодно- значним. Проте перша головна компонента практично завжди має однозначне тлумачення, оскільки її дисперсія відображає основну енергію поля при обробці даних по площі або енергію декількох полів і (або) їх атрибутів при комплексному аналізі даних. Нижче розглядається алгоритм методу головних компонент при рішенні задачі оцінки регіональної складової одного поля. Виділення регіонального тренда є поширеною процедурою обробки практично для всіх методів геофізики. Проте при рішен- ні цієї задачі доводиться задавати ті або інші параметри. Так, при усереднюванні поля в ковзаючому вікні треба задати розміри вік- на, при перерахунку поля на висоту треба задати висоту перера- хунку, при оцінці регіональної складової шляхом регресії треба задати ступінь полінома регресії і т.д. Метод головних компонент не вимагає завдання тієї або ін- шої апріорної інформації. Єдине припущення, при якому відбува- ється вживання цього методу, полягає в тому, що регіональна складова володіє найбільшою дисперсією в порівнянні з локаль- ними складовими, що завжди на практиці виконується. Алгоритм оцінки регіональної складової на основі методу головних компонент зводиться до реалізації наступних процедур. 1. Обчислення середніх значень поля за кожним профілем ∑ = = n k ikji xax 1 , де n – число точок наглядів, i = 1,…….N, N – число профілів, і коваріацій даних різних пар профілів i, j = 1,…….N. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 352 Оскільки система x1,….xN представлена вимірюваннями одного і того ж поля, немає необхідності розраховувати коефіцієнти коре- ляції, які використовуються при комплексному аналізі даних, зміряних в різних фізичних одиницях. 2. Складання коваріаційної матриці початкових даних по їх коефіцієнтам коваріації bij: B = {bij} Матриця В симетрична щодо головної діагоналі, тобто bij = bji, а по діагоналі розташовані дисперсії значень поля кожного про- філю. 3. Знаходження максимального значення λmax з рівняння 0IB max =− λ , тобто, після розкриття визначника, з цього рівняння достатньо знайти його коріння з максимальним значенням λmax. 4. Обчислення значень власного вектора матриці ( IB maxλ− ), відповідного максимальному власному значенню λmax з системи лінійних рівнянь 0)( 1max =− aIB λ . Значення власного вектора ви- значаються з урахуванням нормування. Фізичне значення цього нормування полягає в тому, щоб перетворені дані, тобто значення регіональної складової, не відрізнялися по масштабу від початко- вих значень поля. Фізичне значення значень ai1 полягає у визна- ченні вагових коефіцієнтів для кожного профілю. 5. Фізична суть значень першої головної компоненти y1k (ki = 1,...,n) полягає у тому, що вони визначають вагові коефіцієн- ти для кожного вузла сітки початкових даних, аналогічно тому, як значення ai1(i = 1,..., N) визначають вагові коефіцієнти для ко- жного профілю зйомки. 6. Регіональна складова початкового поля рег kix характеризу- ється найбільшою дисперсією. Вона рівна множенню вектора- стовпця y1i на вектор-рядок ai1 з додаванням до кожного елементу матриці середнього значення поля за профілем xi. Оскільки зна- чення рег kix представляють оцінку регіональної складової, то різ- ниця рег kiki ост ki xxx −= оцінює поле локальних складових. Ефективність методу ілюструється на рисунку 1. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 353 Рис. 1. Результати оцінки регіональної складової поля сили тяжіння шляхом виділення першої головної компо- ненти: а – поле сили тяжіння; б і в – відповідно ре- гіональна (перша головна компонента) і локальна складові Метод головних компонент ефективний при обробці даних на достатньо обмежених площах, оскільки не враховується зміна кореляційних властивостей, тобто структури кореляційних мат- риць, за площею. На закінчення відзначимо, що для практичної реалізації ме- тоду головних компонент під конкретну задачу слід використо- вувати найзагальніший алгоритм, представлений в [2]. Результати досліджень структурно-тектонічної побудови локальної складчастості Донецько-Макіївського району Дон- басу. На начальному етапі складчасті структурі були побудовані та розглянуті у межах Донецько-Макіївського району з метою виявлення характерних рис складчастої будови та ролі крупних розривних порушень в формуванні складчастих структур. При побудові складчастих структур по пластам m3 та h10 Донецько-Макіївского району Донбасу вихідними даними були гіпсометричні плани М 1:25000. По пласту m3 складчаста структура побудована від Коксово- го до Французького насувів (рис. 2). Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 354 1 - р оз ри вн і п ор уш ен ня ; 2 - із ол ін ії ло ка ль но ї с кл ад ча ст ос ті Ри с. 2 . К ар та -с хе ма л ок ал ьн ої с кл ад ча ст ос ті п ла ст а m 3 Д он ец ьк о- М ак іїв сь ко го р ай он у Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 355 Азимути простягання крупних розривних порушень, що по- діляють усю площу на окремі блоки наступні: Коксовий – 310о, Ветковський – 30о-40о, Григорівський – 25-30о, Безіменний – 30о, Західний – 40о, Французький – 40о. Рисунок складчастості досить складний, тому доцільно його розглянути по окремим блокам. У блоці, що обмежений Коксовим насувом та Ветковською структурою, амплітуди складок змінюються від –150 м до +100 м. Більшу частину площі займає полога антиклінальна структура, з максимальними висотами до 100 м, на північному сході вздовж Ветковського скиду простежується синклінальна складка, з за- глибленням до –150 м. При цьому Ветковський скид проходить вздовж її вісі. Розглядання наступних блоків, що розташовані між Ветковським скидом та Григорівським, Григорівським та Безі- менним, між Безіменним та Західним насувами, Західним та Фра- нцузьким насувами доцільно як окремо так і сумісно. У північній частині блоку між Ветковським та Григорівсь- ким насувами розташована крупна антиклінальна структура з ма- ксимальними відмітками до +200 м. Вона складається з двох об’єднаних вузькою смугою антикліналей, вісі яких паралельні Ветковський структурі. На схід від неї – невелика за розмірами сінклинальна структура, яку перетинає Григорівський насув, та не порушує її структуру. Крупна лінійно витягнута синклінальна складка, яка розташована на південь від розглянутої простежу- ється у межах усіх трьох сусідніх блоків. Її максимальне знижен- ня до –250 м. Вона практично не деформована Григорівським на- сувом, та її структура незначно порушена Безіменним насувом. Далі, на південь простежуються велика ізометрична антик- лінальна структура, з максимальною відміткою +250 м. Григорів- ський насув її не деформує, а Безіменний – в незначній ступені. Далі, на схід від Григорівського насуву на півночі виділена аси- метрична, антикліналь яка на сході має пологий схил, який про- стягається до Західного насуву. Як можливо простежити, Безі- менний насув не вносить значних ускладнень в її структуру. На схід від Західного насуву розташована найбільш велика за розмірами (максимальна відмітка +200 м) структура. На півні- чному сході та південному заході вона заглиблюється до відміток Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 356 –250 м. Французький насув та його гілки, які її перетинають не вносять суттєвих ускладнень в її будову. По пласту h10 складчасті структури побудовані від зони пе- ретинання Французького та Коксового насувів до Італійського насуву (рис. 3). Вся розглянута площа крупними насувами розді- лена на блоки: між Французьким та Калінінським, Калінінським та Першотравневим, Першотравневим та Італійським. Азимути простягання цих структур змінюються від 30 до 40о. На захід від зони перетинання Французького та Коксового насуву складки мають мозаїчний рисунок – антикліналі з макси- мальним підвищенням від 100 до 150 м, та на півночі незначних розмірів синкліналь з поглибленням до –250 м. Далі на схід два послідуючих блоки, які розташовані між Французьким та Першо- травневим насувами доцільно розглядати сумісно. Калінінський насув не вносить суттєвих змін в структуру складок. У межах цього блока простежується антикліналь складної будови, яка має два локальних підвищення – північне до 200 м, південне до 250 м. Ця структура оточена локальними синкліналями із котрих най- менш виражена південна, та найбільш – північно-західна. Її за- глиблення –200 м. Більшу частину площі між Першотравневим та Італійським насувами займає ізометрична синклінальна складка. Її заглиблен- ня досягає 250 м. На південь від неї простягається фрагмент ан- тикліналі, яка виходить за межі Першотравневого та Італійського насувів. На схід від Італійського насуву, на південь від ділянки розмиву вугільного пласта простежується витягнута синкліналь, заглиблення якої досягає –250 м. Таким чином, крупні розривні порушення в окремих випадках розділяють блоки у межах яких формувалася складчаста будова та вони впливають на їх форми, а деякі розривні порушення, перетинаючи складчасті структури не змінюють їх структуру. Особливості складчастої будови окремих шахтних полів. При детальному розгляді складчастої будови окремих шахтопла- стів ураховуються не тільки гіпсометричні відмітки розвідуваль- них свердловин, але і відмітки магістральних та допоміжних ви- робок. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 357 1 - р оз ри вн і п ор уш ен ня ; 2 - із ол ін ії ло ка ль но ї с кл ад ча ст ос ті Ри с. 3 . К ар та -с хе ма л ок ал ьн ої с кл ад ча ст ос ті п ла ст а h 1 0 Д он ец ьк о- М ак іїв сь ко го р ай он у Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 358 При деталізації складчастої будови окремих шахтних полів проявляються деякі особливості, які не можливо урахувати на оглядових картах. Наприклад, карта локальної складчастості по пласту m3 шахти ім. О. Ф. Засядька (рис. 4). Її межею на заході є лінія між свердловинами 3461, 3431, 900, 641; на півдні – 3322, ДМ-1900, 3331, 3382, МС-495, східна межі проходить по лінії свердловин МС-495, 3392, 3408, 3460, 3970; та на півночі -3970, 3790, 380, 3461. У цілому побудована складчастість уявляє знач- но більш ускладнену картину ніж на регіональній карті. Основ- ною рисою її є підпорядкованість основних плікативних структур крупним розривним порушенням, які є природними межами шах- тного поля – Ветковському та його гілкам – на заході, та на півдні – субширотним насувам, частково – фрагменту Григорівського насуву. Рис. 4. Карта локальної складчастості по пласту m3 поля ша- хти ім. О. Ф. Засядька Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 359 Вздовж північної межи (св. 3461-3447-3970) простежується північна частина досить великої сінклинальної складки, її зану- рення досягає –24 м. Далі ця структура простежується на більшій частині шахтного поля. Її вісь паралельна Ветковському насуву. Найбільше занурення спостерігається в районі св. 3055 –34 м, да- лі, до св. 3018, в районі якої занурення поступово зменшується і в районі св. ДМ 1135 дорівнює – 16 м. На схід від цієї сінклиналі спостерігається підвищення до 12-20 м. На захід від неї відмічається антіклинальна складка з ма- ксимальним підвищенням в районі св. 891 до до 38 м. Її вісь (умовна лінія між св. ДМ 1904-891-ДМ1133 також паралельна Ветковському насуву. Далі на південь спостерігається ще одна антиклінальна складка, форма якої ускладнена впливом як Вет- ковського насуву, так і субширотними насувами на півдні шахт- ного поля. Далі на схід, до східної межи площі побудови складча- стості спостерігається ще одна антиклінальна структура с підви- щенням на східній межі до 20 м (св. 3408), та простяганням вісі паралельно гілці Григорівського насуву. Раптові викиди вугілля та газу, що винесені на карту складчастості сконцентровані перева- жно в лінійні зони та тяжіють до зон підвищених градієнтів скла- дчастих структур. Більша частина площі поля пласта m3 шахти «Щегловська- Глибока» (рис. 5) займає синклінальна структура, яка також ускладнена двома заглибленнями, але їх конфігурація більш складна. Необхідно відмітити, що Григорівський насув, який перети- нає південну частину синкліналі не порушує її структуру. Син- клінальну структуру обрамляють фрагменти антиклінальних складок, підвищення яких досягає більш ніж 200 м. На побудова- ну карту винесені точки проявлення раптових викидів вугілля та газу. Вони згруповані у дві зони. Одна зона (північна) простяга- ється лінійно на ділянці підвищених градієнтів. Цю зону можна трасувати до зустрічі з зоною скупчень викидів на полі шахти ім. О. Ф. Засядька. У другій зоні викиди згруповані у найбільш заглибленій частині синклінальної структури, яку перетинає Гри- горівський насув. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 360 1 - розривні порушення; 2 - ізолінії локальної складчатості; 3 - вентиляційний ствол; 4 - викиди вугілля; 5 - газопрояви Рис. 5. Карта-схема локальної складчастості пласта m3 поля шахти “Щегловська Глибока” Висновки. 1. На першому етапі доцільно виконати з’ясування структу- рно-тектонічної позиції ділянок дослідження на побудованих ре- гіональних картах вторинної складчастості та з’ясувати роль роз- ривних структур в формуванні вторинної складчастості. 2. На побудованих картах вторинної складчастості на площі окремих шахтних полів можливо простежити наявність впливу крупних розривних порушень, наявність зональності в розподілі мало амплітудної порушеності та взаємозв’язку мало амплітуд- них порушень з складчастими структурами, наявність зональнос- ті в розподілі раптових викидів вугілля та газу та інших прояв- лень підвищеного газовиділення у гірничі виробки вугільних шахт. 3. При подальшому виконані роботи доцільно виконати аналіз розподілу тріщинуватості і розвиток локальних мікроде- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 10, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 10, 2012 361 формацій вугільного пласта (флексур та ін.), встановити зв’язок зі складчастими структурами та мало амплітудною порушеністю та проаналізувати розподіл руйнівності вугілля на різній відстані від розривних порушень та у різних частинах складчастих струк- тур. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Забигайло В.Е., Кратенко Л.Я, Стовас Г.М., Пимоненко Л.И. О вертикальной зональности выбросов угля и газа на пластах свиты С3 2 Донецко-Макеевского района Донбасса. В кн. Вы- бросы угля породы и газа. К. «Наукова думка», 1976, С. 65 – 73. 2. Йереског К.Г., Клован Д.И., Реймет Р.А. Геологический фак- торный анализ: Пер. с англ. – Л.: Недра, 1980. – 223 с.

Структурно-тектонічні особливості Донецько-Макіївського району Донбасу

Репозитарії

Схожі ресурси