Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)

Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)

У доповіді висвітлено основні результати, отримані під час виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки». Виконання цієї програми сприяло посиленню науково-те...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автор: Воєводін, В.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99841
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.) / В.М. Воєводін // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 37-44. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-99841
record_format dspace
spelling irk-123456789-998412016-05-06T03:02:10Z Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.) Воєводін, В.М. З кафедри Президії НАН України У доповіді висвітлено основні результати, отримані під час виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки». Виконання цієї програми сприяло посиленню науково-технічної підтримки безпечного і надійного функціонування та розвитку ядерної енергетики України, її ресурсної бази та використанню радіаційних технологій. 2016 Article Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.) / В.М. Воєводін // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 37-44. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99841 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З кафедри Президії НАН України
З кафедри Президії НАН України
spellingShingle З кафедри Президії НАН України
З кафедри Президії НАН України
Воєводін, В.М.
Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)
Вісник НАН України
description У доповіді висвітлено основні результати, отримані під час виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки». Виконання цієї програми сприяло посиленню науково-технічної підтримки безпечного і надійного функціонування та розвитку ядерної енергетики України, її ресурсної бази та використанню радіаційних технологій.
format Article
author Воєводін, В.М.
author_facet Воєводін, В.М.
author_sort Воєводін, В.М.
title Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)
title_short Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)
title_full Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)
title_fullStr Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)
title_full_unstemmed Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)
title_sort про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень нан україни «науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 3 лютого 2016 р.)
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2016
topic_facet З кафедри Президії НАН України
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99841
citation_txt Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.) / В.М. Воєводін // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 37-44. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT voêvodínvm provikonannâcílʹovoíkompleksnoíprograminaukovihdoslídženʹnanukraíninaukovotehníčnijsuprovídrozvitkuâdernoíenergetikitazastosuvannâradíacíjnihtehnologíjugaluzâhekonomíkistenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni3lû
first_indexed 2025-07-07T09:59:28Z
last_indexed 2025-07-07T09:59:28Z
_version_ 1836981806870560768
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 37 ПРО ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ СУПРОВІД РОЗВИТКУ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ РАДІАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ» Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 року У доповіді висвітлено основні результати, отримані під час виконання ці- льової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково- технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіа- ційних технологій у галузях економіки». Виконання цієї програми сприяло посиленню науково-технічної підтримки безпечного і надійного функціону- вання та розвитку ядерної енергетики України, її ресурсної бази та вико- ристанню радіаційних технологій. Вельмишановні члени Президії! Вельмишановна академічна громадо! Моя доповідь — це фактично звіт про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Нау ково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки». Незважаючи на трагедії Чорнобиля і Фукусіми, нинішні ре- алії світової економіки та екології змусили людство поверну- тися до пріоритетного розвитку ядерної енергетики, оскільки на сьогодні ще не винайдено джерел виробництва дешевшої і екологічно чистішої електроенергії. Чим же є атомна енергети- ка для України? По-перше, це тепло і електроенергія. За остан- ні роки частка атомної енергетики у загальному енергетичному балансі України помітно зросла. Якщо у 2013 р. вона становила 43 %, то в 2014 р. — вже 48 %, а в 2015 р. — 57 %, причому в окре- мі місяці, наприклад у лютому, її частка сягала 62 %. По-друге, це донорство економіки, оскільки оптова ринкова ціна на елек- ВОЄВОДІН Віктор Миколайович — член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, директор Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства та технологій Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України 38 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ троенергію більш як удвічі вища за відпускну ціну з АЕС (рис. 1). Економія для бюджету завдяки зростанню частки атомної енергети- ки у загальному енергобалансі станом на гру- день 2015 р. становила 247 млн грн порівняно з тарифами на виробництво електроенергії для ТЕС, а внесок у ВВП країни — 1,09 млрд грн. Цільову комплексну програму наукових до- сліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та за- стосування радіаційних технологій у галузях економіки» було започатковано постановою Президії НАН України від 17.11.2010 № 319, а потім розпорядженням Президії НАН України від 08.02.2013 № 76 термін виконання Програ- ми було подовжено на 2013—2015 рр. За цей період за Програмою виконувалося 65 науко- вих проектів із залученням 23 установ з 8 від- ділень НАН України, а саме: ядерної фізики та енергетики, фізико-технічних проблем матері- алознавства, фізико-технічних проблем енер- гетики, фізики і астрономії, механіки, хімії, загальної біології, економіки. Обсяг фінансу- вання у 2013 і 2014 рр. становив 10,636 млн грн на рік, що в 2013 р. відповідало $1,33 млн, тоб- то $20,5 тис. на проект, а в 2015 р. — 9,785 млн грн, що відповідало вже $410 тис. на рік, або $6,3 тис. на проект. Дослідження виконували- ся за 11 розділами: 1. Обґрунтування подовження ресурсу і без- пеки роботи основного обладнання АЕС, його модернізація та розробка методологічних основ виведення енергоблоків з експлуатації (керів- ник — чл.-кор. НАН України В.В. Харченко). 2. Розвиток сировинної бази ядерної енер- гетики (керівник — чл.-кор. НАН України Г.В. Лисиченко). 3. Технологічні основи виготовлення ядер- ного палива з матеріалів, які видобуваються на території України; наукова підтримка бу- дівництва та функціонування заводу з фабри- кації ядерного палива (керівник — к.ф.-м.н. В.С. Красноруцький). 4. Розробка нових радіаційно стійких кон- струкційних і функціональних матеріалів для потреб атомної галузі (керівник — чл.-кор. НАН України В.М. Воєводін). 5. Дослідження і розробка ядерно-енер ге- тичних установок четвертого покоління з ви- сокою ефективністю та гарантованою керова- ністю, а також перспективних паливних циклів (керівник — к.ф.-м.н. В.С. Красноруцький). 6. Створення методик і технологій перероб- ки активних відходів атомно-промислового комплексу, а також іммобілізації високоактив- них відходів для довгострокового зберігання і захоронення (керівник — чл.-кор. НАН Украї- ни Г.В. Лисиченко). 7. Розробка науково-технологічних рішень щодо будівництва у Чорнобильській зоні схо- вища довгострокового зберігання відпрацьо- ваного ядерного палива і високоактивних ра- діаційних відходів (керівник — академік НАН України І.М. Вишневський). 8. Вдосконалення систем моніторингу та контролю щодо впливу підприємств ядерно- паливного циклу на довкілля (керівник — чл.- кор. НАН України Г.В. Лисиченко). 9. Створення та впровадження новітніх ра- діаційних технологій для промисловості, охо- рони довкілля, матеріалознавства, сільського господарства, медицини, діагностики матеріа- лів та технологічних процесів (керівник — ака- демік НАН України І.М. Вишневський). Рис. 1. Відпускна ціна на електроенергію в Україні (коп. за 1 кВт·год) станом на 01.04.2014 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 39 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 10. Одержання та використання короткожи- вучих радіоактивних ізотопів для потреб ме- дицини і сільського господарства (керівник — чл.-кор. НАН України А.М. Довбня). 11. Удосконалення технологій фізичного за- хисту ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання (керівник — академік НАН України І.М. Вишневський). Я зупинюся лише на окремих результатах, які, на мою думку, становлять найбільший ін- терес для шановної аудиторії. Розроблення вдосконалених методик оцінки окрихчування металу для розра- хунків опору руйнування елементів облад- нання першого контуру АЕС (Інститут про- блем міцності iм. Г.С. Писаренка). Проведено аналіз сучасних методик оцінки радіаційного окрихчування металу елементів обладнан- ня 1-го контуру АЕС. Виявлено переваги та недоліки методик, які сьогодні використо- вуються у світовій та вітчизняній практиці. Проведено чисельні розрахунки, результати яких дозволяють оцінити резерви міцнос- ті з урахуванням кривих тріщино стійкості, отриманих з використанням різних моделей радіаційного окрихчування. Результати цієї роботи було використано під час виконан- ня державної експертизи з ядерної та радіа- ційної безпеки документів щодо результатів оцінки технічного стану корпусів реакторів енергоблоків № 1 і 2 Запорізької АЕС, а та- кож для вирішення важливих для атомної енергетики України завдань з подовження ресурсу безпечної експлуатації діючих АЕС України, і отримано відповідні акти впрова- дження. Подовження ресурсу трубопроводів та інших зварних елементів обладнання АЕС шляхом розробки комплексу зварювальних технологій з керованим формуванням звар- них з’єднань (Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона). Розроблено технологію зва- рювання з керованим формуванням зварних з'єднань, яка забезпечує якісне формування зварних з’єднань у всіх просторових положен- нях без формувальних пристроїв. Розробка концепції комбінованого про- тиерозійного захисту лопаток останніх ступенів турбін АЕС (ННЦ ХФТІ спіль- но з Інститутом проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного). Розроблено і погоджено з ВАТ «Турбоатом» нову концепцію проти- ерозійного захисту лопаток потужних парових турбін АЕС (рис. 2). Ця концепція основана на поєднанні активних і пасивних методів за- хисту, які передбачають як загартовування струмами високої частоти вхідних крайок, так і нанесення наноструктурного захисного по- криття та вибір відстані між ступенями лопа- ток. Ерозійна стійкість покриття, розроблено- го в ННЦ ХФТІ, більш ніж утричі вища порів- няно з електроіскровим зміцненням поверхні, яке зараз застосовується в «Турбоатомі». Ця робота є також важливим елементом імпорто- заміщення, оскільки передбачає виробництво лопаток останніх ступенів турбін АЕС, які ра- ніше постачав Ленінградський металевий за- вод у Санкт-Петербурзі. Розробка та реалізація на енергоблоках АЕС України сучасних методів діагностич- ного контролю технічного стану металу корпусів реакторів та трубопроводів (ННЦ ХФТІ). Уперше розроблено, виготовлено та випробувано на стенді Южно-Української АЕС оптико-механічний модуль для дистан- ційної підготовки поверхні та визначення за- лишкових напружень і твердості металу кор- пусів реактора ВВЕР-1000 (рис. 3). Методика впроваджується для експлуатаційного конт- ролю корпусів реакторів, устаткування і тру- бопроводів енергоблоків АЕС України. Рис. 2. Ерозійне руйнування 5-го ступеня лопаток циліндрів низького тиску парових турбін при експлу- атації 40 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Розробка методики і визначення критич- них рівнів крихкої міцності опроміненого корпусного металу реакторів ВВЕР-1000 при перепризначенні їх ресурсу (Інститут ме- талофізики ім. Г.В. Курдюмова, Інститут ядер- них досліджень, ННЦ ХФТІ). Запропоновано та апробовано методику прогнозування гра- ничної величини нейтронного опромінення корпусного металу, яка дає змогу зменшити консерватизм розрахунків під час оцінювання радіаційного окрихчення металу за до- і над- проектних флюенсів і прогнозування здатнос- ті опроміненого металу чинити опір руйнуван- ню в умовах аварійного завантаження корпусу реактора (термошоку). Це надзвичайно важ- ливий аспект для подовження терміну екс- плуатації атомних енергоблоків. Результати цих досліджень використано при обґрунтуван- ні 30-річного терміну безпечної експлуатації корпусу реактора енергоблока № 4 Запорізької АЕС. Оцінка металогенічного потенціалу то- рію кристалічних порід Українського щита (Інститут геохімії навколишнього середови- ща). Обґрунтовано принципи класифікації і виділено генетичні типи та підтипи руд торію залежно від їх зв’язку зі структурно-гео ло гіч- ними і фізико-хімічними процесами. Визначе- но коефіцієнти інтенсивності рудоутворення для різних типів руд. Виділено та охарактери- зовано торієносні території Українського щита, визначено найперспективніші ділянки. Оціне- но металогенічний потенціал торію кристаліч- них порід Українського щита. Загалом, враховуючи всі регіони і генетичні типи рудопроявів торію, Україна має необхідні ресурси, реалізація яких здатна повністю задо- вольнити її внутрішні потреби в торії і створи- ти належну мінерально-сировинну базу ядер- ної енергетики. Виготовлення нейтронпоглинальних ма- теріалів на основі гафнату диспрозію (ННЦ ХФТІ). Як відомо, основним нейтронпогли- нальним матеріалом є карбід бору. Під час ви- конання Програми створено новий вітчизня- ний матеріал на основі гафнату диспрозію (Dy2HfO5) з більш високими експлуатаційни- ми характеристиками. Досліджено процеси синтезу Dy2HfO5, отриманого спіканням по- рошків індивідуальних оксидів (Dy2O3 + + HfO2), а також гафнату диспрозію, одержа- ного хімічним осадженням. Розроблено проце- си виготовлення високощільних таблеток Dy2HfO5 з використанням нанопорошків, отриманих співосажденням гідроксидів із со- льових розчинів (рис. 4). НАЕК «Енергоатом» прийняв рішення щодо створення в Україні виробництва поглинаючих елементів і погли- наючих стрижнів систем управління та захис- ту реакторів ВВЕР-1000. Підвищення корозійної стійкості і зни- ження насичення воднем цирконієвих спла- вів модифікацією поверхні за рахунок комп- лексної іонно-плазмової обробки (ННЦ Рис. 4. Порошок (40—60 нм) і таблетки гафнату дис- прозію (Dy2HfO5) Рис. 3. Оптико-механічний модуль для дистанційної підготовки поверхні та визначення залишкових напру- жень і твердості металу корпусів реактора ВВЕР-1000 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 41 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ХФТІ). Це завдання постало після аварії на АЕС Фукусіма і зараз привертає увагу до- слідників у всьому світі. В Україні створено бездефектні наноструктурні радіаційно стійкі покриття Cr1-xAlx з високими механічними і корозійними властивостями, які забезпечать довговічність і цілісність оболонок ТВЕЛів при експлуатації і в аварійній ситуації з нагрі- ванням до 1100 °С упродовж 3600 с (рис. 5). Розробка технологій отримання реак- торних сталей, зміцнених нанорозмірними виділеннями оксидів (ODS-сталей), і функ- ціональних наноструктурованих керамік з високою радіаційною стійкістю та поліп- шеними фізико-механічними властивостя- ми (ННЦ ХФТІ). Ця робота була спрямована на отримання нових реакторних матеріалів. Аустенітні сталі мають високу технологічність, але низьку радіаційну стійкість. Було розро- блено новий вид сталей, дисперсійно зміцне- них нанорозмірними виділеннями оксидів, так звані ODS-сталі, та вивчено вплив на їх струк- туру складу оксидного нанопорошку, режимів механічного сплаву і механотермічної обробки. Міцнісні параметри ODS-сталі в 2—3,5 раза вищі, ніж базової сталі, а радіаційне розпухан- ня в 5 разів менше. Отримання текстурованих алмазних підкладок для виготовлення детекторів іоні зуючих випромінювань для дозиметрич- ного супроводження радіаційних та ядерних технологій (ННЦ ХФТІ). Створено перші ві- тчизняні детектори на основі полікристаліч- них алмазних плівок (рис. 6) для дозиметрії електронного та гальмівного випромінюван- ня, здатні працювати в діапазоні значень по- тужності поглиненої дози до 2500 Гр/с, енергії електронів і γ-квантів 10—40 МеВ, з величи- ною радіаційного ресурсу не менше 107 Гр. Ці детектори призначено для детектування силь- них полів електронного та γ-випромінювання, а в перспективі й теплових нейтронів, і для внутрішньореакторної дозиметрії. Удоскона- лено метод CVD-осадження алмазних плівок у плазмі тліючого розряду, що дало змогу збіль- шити кількість отриманих за один цикл детек- торів до 9 шт. Рис. 5. Вплив покриття з Cr1-xAlx на корозію цирко- нієвих сплавів. Макет без покриття (верхній) руй- нується і оксид обсипається, на відміну від макета з покриттям Рис. 6. Полікристалічна алмазна плівка, вирощена на підкладці з монокристалічного кремнію 8×8×2 мм Створення апаратури і проведення дослі- джень еволюції точкових дефектів і клас- терів вакансійного типу в конструкційних матеріалах під дією іонного випромінюван- ня і наводнення (Інститут прикладної фізики). Розроблено і експлуатується цифровий спек- трометр часу життя позитронів на базі радіо- активного джерела 22Na з активністю 65 МБк, призначений для вимірювання концентрацій дефектів в опромінених конструкційних ма- теріалах. Для підвищення світлового виходу і поліпшення роздільної здатності за часом у 2015 р. спектрометр було модернізовано і про- ведено випробувальні вимірювання на зразку чистого цирконію. 42 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Розробка перехідних процесів у перспек- тивному швидкому реакторі з хвилею ядер- ного горіння та в матеріалах активної зони реакторів четвертого покоління (ННЦ ХФТІ). Досліджено перехідні процеси у швид- кому реакторі з хвилею ядерного горіння під час його запуску, примусової зупинки і повтор- ного перезапуску. Розглянуто умови гетеро- генного зародження бульбашок у перегрітому теплоносії на основі модифікованого підходу Гіббса. Класична теорія недооцінює інтен- сивність зародження бульбашок у теплоносії, тобто ймовірність його закипання. Передбача- ється, що швидкий реактор з хвилею ядерного горіння буде розрахований на приблизно 15 років експлуатації, ступінь вигоряння ядерно- го палива в ньому становитиме 30 %, тоді як у нині діючих реакторах — 4—7 %. Розвитку до- сліджень з цього напряму зараз у світі приді- ляють багато уваги, відомий підприємець Білл Гейтс залучив до цих робіт близько $1 млрд від приватного бізнесу. Приємно, що і українські фізики не стоять осторонь цієї проблеми, хоча й без особливої фінансової підтримки. Оптимізація теплогідравлічних характе- ристик теплообмінного і парогенеруючого устаткування для високотемпературної газоохолоджуваної ядерної енергетичної установки четвертого покоління тепловою потужністю 250 МВт (Інститут технічної те- плофізики). Розроблено математичну модель, програмний комплекс та алгоритм теплогідрав- лічної оптимізації пластинчасто-ребристих теплообмінників. Розроблено також матема- тичну модель високотемпературного парогене- ратора з гелієм як первинним теплоносієм і з використанням інтервально-ітераційної розра- хункової схеми та методику теплогідравлічної оптимізації високотемпературного парогенера- тора зі змійовиковими трубами. За допомогою комп’ютерного моделювання отримано опти- мальні геометричні та режимні параметри про- міжного і попереднього теплообмінників блока перетворення енергії ГТ-МГР та парогенерато- ра ГТ-МГР-ВЕП для виробництва водню мето- дом високотемпературного електролізу пари. Ізоляція радіоактивних відходів: розроб- ка методів отримання апатитоподібних захисних керамічних матеріалів складу Ca9Sr(PO4)6F2 (ННЦ ХФТІ). Проблема радіо- активних відходів стоїть в Україні досить го- стро, загальна кількість рідких РАВ оцінюється в 43,34 тис. м3. Ситуація ускладнюється вихо- дом з українського ринку російських апатитів. На заміну природним апатитам запропонова- но дрібнокристалічну структуру з рівномірно розподіленою добавкою ZrO2(Y2O3) у струк- турі Al2O3 (рис. 7), яка дозволила поліпшити характеристики міцності кераміки, збільшив- ши тріщиностійкість на 30 %, міцність на ви- гин — на 25 %, твердість — на 10 %. Виготовле- но дослідну партію захисних контейнерів для ДСП «Харківський спецкомбінат». Ці роботи дали також змогу використати розроблені апа- титоподібні матеріали в інтересах медицини. Розробка методології розв’язання гео- метричних обернених задач теплообмі- ну для підвищення безпеки експлуатації сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (Інститут проблем машинобудуван- ня ім. А.М. Підгорного). Результати роботи дозволили виробити рекомендації щодо екс- плуатації та модернізації сухого сховища від- працьованого ядерного палива Запорізької АЕС з точки зору теплової складової безпеки Рис. 7. Апатитоподібні захисні керамічні матеріали дрібнокристалічної структури з рівномірно розподіле- ною добавкою ZrO2(Y2O3) у структурі Al2O3 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 43 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ зберігання ВЯП, дотримання прийнятних тем- пературних режимів, за яких не відбувається руйнування оболонок ТВЕЛів. Ці рекоменда- ції використано на Запорізькій АЕС при зве- денні радіаційнозахисної стіни по периметру майданчика сховища, введенні в експлуатацію другої черги сховища, переході Запорізької АЕС на використання тепловидільних збірок альтернативної конструкції. Розробка та апробація програмно-ма те- матичного комплексу експрес-визначення вмісту техногенних радіонуклідів у органах і тканинах тварин у зоні впливу ЧАЕС та АЕС України (Інститут ядерних досліджень). З використанням експериментальних даних розроблено та апробовано програмно-ма те- ма тич ний комплекс для експрес-визначення вмісту радіо нуклідів 137Cs, 90Sr і 131I в органах і тканинах тварин за різних режимів їх над- ходження в організм. В основу розробки по- кладено багатокамерну модель кінетики раді- онуклідів. Створено зручний і простий у вико- ристанні багатовіконний інтерфейс програми, яка передбачає одночасну роботу з різними ізотопами. Практичну значущість роботи під- тверджено декларативним патентом України на корисну модель і актом впровадження при виконанні НДР в Інституті експериментальної радіології НАМН України. Визначення екологічних наслідків впро- вадження газофторидної переробки радіо- активних відходів атомно-промислового комплексу (ННЦ ХФТІ). Для таких про- блемних у цьому аспекті міст, як Жовті Води і Дніпродзержинськ, здійснено модернізацію класичного методу оцінки ризиків, рекомендо- ваного ВООЗ, та методу оцінки ризиків, засно- ваного на принципах гігієнічної регламентації. Розробка нової прискореної технології ви- готовлення напівпровідникових детекторів ядерних випромінювань та їх випуск для ядерних експериментів (Інститут ядерних досліджень). Для виготовлення детекторів з великою товщиною чутливої області викорис- тано нейтронно-трансмутаційно легований Si, який є перспективним матеріалом для отри- мання якісних детекторів. Розробка фотоядерної технології напра- цювання медичного ізотопу Сu-67 та його виділення (ННЦ ХФТІ). Розроблено техно- логію одержання важливого для проведення радіоімунотерапії медичного радіонукліда 67Cu опроміненням мішені з металевого цинку гальмівними γ-квантами з енергією >35 МеВ з використанням вбудованої в «гарячу каме- ру» екстракційної системи виділення 67Cu, а також створено «гарячу камеру» з виділенням важливого для медицини ізотопу Tc-99m із мо- лібденової мішені. Запропоновано методики розрахунків напрацювання медичних радіоізо- топів на нейтронному генераторі. Розроблено портативний нейтронний генератор для ме- дичних застосувань. Розробка систем обліку і контролю ядер- них матеріалів, технологій і знань в Україні (Інститут ядерних досліджень). Створено на- вчальний посібник для наукових співробітни- ків НАН України з контролю ядерних матері- алів, обладнання та технологій. На його основі розроблено навчальні й тестові матеріали за темами «Режими експортного контролю та контрольні списки як інструменти експортного контролю» і «Основи державного експортного контролю України». Розроблено комп’ютерну систему навчання і тестування. Шановні колеги! На завершення доповіді, замість підсумку, я хотів би навести дві цитати. Перша — зі звернення президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є. Патона до народних депутатів України: «Дозвольте навести лише один вагомий при- клад внеску академічної науки у вирішення про- блем подовження строку експлуатації атомних електростанцій за участі Національного на- укового центру «Харківський фізико-технічний інститут», інститутів ядерних досліджень, проблем міцності ім. Г.С. Писаренка, електро- зварювання ім. Є.О. Патона, металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України. Проведені роботи з подовження термінів експлуатації 4 з 15 діючих енергоблоків АЕС вже дозволили на 10—20 років (у перспективі — на 30 років) від- класти їх виведення з експлуатації та будівни- 44 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ цтво нових потужностей. За різними оцінками внесок НАН України складає близько 50 %. У по- дальшому, згідно з розрахунками, фінансування в необхідних обсягах робіт з подовження стро- ків експлуатації ще 6 енергоблоків АЕС дозво- лить відтермінувати державні капітальні ви- трати на будівництво нових блоків вартістю щонайменше 600 млрд грн, забезпечить про- тягом 2016—2020 рр. автономні кумулятивні надходження до Державного бюджету України та Пенсійного фонду України за рахунок спла- ти податків та єдиного соціального внеску об- сягом 6,4 млрд грн». Друга цитата — слова Президента України П.О. Порошенка, сказані під час його візиту 29 січня 2016 р. на Рівненську АЕС: «Надій- ність нашої атомної енергетики доводить її конкурентоздатність, забезпечує енергобезпе- ку країни. Віру в гідне майбутнє України вселяє високопрофесійна праця колективу Рівненської АЕС. Адже атомна енергетика є індустріаль- ною основою нашої держави». Отже, виконання запропонованої цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розви- тку ядерно-енергетичного комплексу та пер- спективних ядерних технологій» на 2016— 2018 рр. значною мірою гарантує економічну, енергетичну та екологічну безпеку України. Дякую за увагу. За матеріалами засідання підготувала О.О. МЕЛЕЖИК

Схожі ресурси