Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін»)

18 лютого 2016 р. у Великому конференц-залі НАН України за участі представників Адміністрації Президента України, Міністерства культури України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства інформаційної політики України, Київської міської державної адміністрації, членів Національної спілки пис...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Горголюк, Н.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Наукові форуми
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99848
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін») / Н.Г. Горголюк // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 89-96. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-99848
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-998482016-05-06T03:02:08Z Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін») Горголюк, Н.Г. Наукові форуми 18 лютого 2016 р. у Великому конференц-залі НАН України за участі представників Адміністрації Президента України, Міністерства культури України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства інформаційної політики України, Київської міської державної адміністрації, членів Національної спілки письменників України відбувся круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін». 2016 Article Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін») / Н.Г. Горголюк // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 89-96. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99848 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові форуми Наукові форуми
spellingShingle	Наукові форуми Наукові форуми Горголюк, Н.Г. Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін») Вісник НАН України
description	18 лютого 2016 р. у Великому конференц-залі НАН України за участі представників Адміністрації Президента України, Міністерства культури України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства інформаційної політики України, Київської міської державної адміністрації, членів Національної спілки письменників України відбувся круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін».
format	Article
author	Горголюк, Н.Г.
author_facet	Горголюк, Н.Г.
author_sort	Горголюк, Н.Г.
title	Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін»)
title_short	Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін»)
title_full	Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін»)
title_fullStr	Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін»)
title_full_unstemmed	Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін»)
title_sort	перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «мовна ситуація в україні: оцінки стану та моделі змін»)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Наукові форуми
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99848
citation_txt	Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін») / Н.Г. Горголюк // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 89-96. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT gorgolûkng peretvorislovalûbovídorídnoímovivčiníízahistutarozprostorennâkruglijstílmovnasituacíâvukraíníocínkistanutamodelízmín
first_indexed	2025-07-07T10:00:00Z
last_indexed	2025-07-07T10:00:00Z
_version_	1836981840610590720
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 89 ПЕРЕТВОРИ СЛОВА ЛЮБОВІ ДО РІДНОЇ МОВИ В ЧИН ЇЇ ЗАХИСТУ ТА РОЗПРОСТОРЕННЯ Круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін» 18 лютого 2016 р. у Великому конференц-залі НАН України за участі пред- ставників Адміністрації Президента України, Міністерства культури України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства інформацій- ної політики України, Київської міської державної адміністрації, членів На- ціональної спілки письменників України відбувся круглий стіл «Мовна си- туація в Україні: оцінки стану та моделі змін». До Міжнародного дня рідної мови 18 лютого 2016 р. в Націо- нальній академії наук України за участі Адміністрації Пре- зидента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, Міністерства освіти і науки України, Мініс- терства інформаційної політики України, Національної спілки письменників України, Київської міської державної адміні- страції, провідних ВНЗ України відбувся круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін». Організатор — Інститут української мови НАН України. Захід проходив під гаслом: «Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захис- ту та розпросторення». Відкрив засідання віце-президент НАН України, голова Сек- ції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік НАН України Сергій Іванович Пирожков, який від імені президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона привітав учасників круглого столу. У своєму зверненні Б.Є. Патон наголосив, що обговорення проблем збереження й розвитку рідної мови та української мови як державної в Україні — важливий складник академіч- ного й загальнокультурного життя Держави. Тому ці пробле- ми перебувають у центрі наукових досліджень НАН України. Зауважено, що Академія послідовно обстоює позицію держав- НАУКОВІ НАУКОВІ ФОРУМИФОРУМИ ГОРГОЛЮК Ніна Георгіївна — кандидат філологічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи Інституту української мови НАН України 90 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) НАУКОВІ ФОРУМИ ності української мови, необхідності досягнен- ня мовної гармонії суспільства, недопущення конфліктів на мовному ґрунті. З-поміж акту- альних завдань, які стоять перед вченими НАН України, виокремлено наукове передбачення й моделювання визначальних напрямів мовної політики держави та мовної практики суспіль- ства. Висловлено впевненість, що плідна спів- праця науковців Академії та освітніх закладів з представниками творчих спілок, громадських організацій, адміністративних органів стане запорукою розв’язання багатьох практичних проблем мовного життя. Академік НАН України С.І. Пирожков на- голосив, що рідна мова є одним із джерел фор- мування патріотизму, рецептором духовно- емо ційної сфери людини. Коли вдаються до метафоричного визначення мова — це океан, то, осмисливши сутність виразу, приймаємо його цілковито, не як гіперболу, художній при- йом, а як істину. Адже мова обслуговує всі сфе- ри людського буття, спілкування, творчості й акумулювання знань; мова вербалізує, ослов- лює все, що пізнала людина і до чого вона має стосунок. Особлива роль мови в організації й функціонуванні людського суспільства. Не ви- падково існує поняття державна (національна) мова, для якої окреслено низку спеціальних функцій, що зазначено в конституціях бага- тьох держав, зокрема, і в Конституції України (стаття 10). Як наслідок — питання мови (визначення функцій різних мов, визначення мовної стра- тегії й тактики, мовне планування) нерідко опиняються в центрі громадського й політич- ного життя, входять у коло гострих загально- державних проблем. Ми свідки того, як непро- сто й доволі повільно посувається українське суспільство до розв’язання питань мовного бу- дівництва, яких гострих форм часто набувають обговорення цих питань. Досвід показує, що посилення будь-якої проблеми емоційним фактором лише уповіль- нює досягнення бажаного порозуміння, від- найдення об’єктивної основи, яка може слу- гувати фундаментом розв’язання мовних про- блем. Ось чому в Національній академії наук України над мовними, точніше — соціомовни- ми — питаннями працюють у різних інститу- тах мовознавці, політологи, історики, літера- турознавці. Інформаційне взаємодоповнення і взаємозбагачення в результаті студій учених Учасники круглого столу «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін» ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 91 НАУКОВІ ФОРУМИ мови в ЗМІ й рекламі. Він поінформував, що від імені депутатів вніс законопроект про від- чутне збільшення квоти на українські пісні в національному радіопросторі. На жаль, цей за- конопроект викликав великий спротив. Одна з ініціатив — новий закон про держав- ну підтримку національної кінематографії, що ухвалений парламентом у першому читанні. Цей закон передбачає дієві економічні й фіс- кальні механізми підтримки національного кіновиробництва, залучення внутрішніх і зо- внішніх інвестицій; водночас дозволено част- кове фінансування державою телесеріального виробництва (сьогодні це заборонено: держава може фінансувати 50 % вартості повнометраж- ного фільму). Запропоновано для суспільно важливих повнометражних фільмів рівень державного фінансування 80 %. У зв’язку з прийняттям закону про захист національного інформаційного телерадіопрос- тору російський продукт переважно заборо- нений, хоч є телеканали, які намагаються зна- йти «лазівки», щоб обійти заборону. Звернено увагу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і Державного агентства Укра- їни з питань кіно на необхідність вилучення прокатних посвідчень. З уведенням норми про 50 % участі держави в телесеріальному виробництві запрацює інша різного профілю дозволяє досягати синтезу й ґрунтовності висновків, формулювати фунда- ментальні положення функціонування і роз- витку мов у нашій Державі. Сьогодні спільними зусиллями спробуємо визначити важливі проблеми мовного життя України, особливо — функціонування україн- ської мови. Віце-президент НАН України закликав учасників круглого столу не лише констатува- ти наявність проблем у мовному житті Украї- ни, а й формулювати пропозиції, втілення яких у життя здатне змінити мовну ситуацію. У виступі віце-прем’єр-міністра — міністра культури України В’ячеслава Анатолійовича Кириленка наголошено, що питання україн- ської мови — це питання національної безпеки України. Ніхто й ніколи в Україні не повинен піддавати сумніву статус української мови як єдиної державної. Це визначено нашою Кон- ституцією. Країна потребує нового мовного за- кону, який передбачить заходи для постійної й дієвої підтримки функціонування української мови. Цей круглий стіл може стати першим се- ред низки важливих зустрічей, напрацювання якого потім може перетворитися на рішення Парламенту чи Уряду. В.А. Кириленко зосередив увагу на особли- востях сучасного функціонування української Віце-прем’єр-міністр — Міністр культури України В.А. Кириленко, віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік НАН України С.І. Пирожков, директор Інституту укра- їнської мови НАН України доктор філологічних наук П.Ю. Гриценко 92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) НАУКОВІ ФОРУМИ жорстка норма, на якій ми наполягаємо: якщо держава фінансує телесеріал, то вона фінан- сує тільки національні українськомовні філь- ми або переважно українськомовні (загальна кількість реплік українською мовою — 80 %). Актуальним залишається напрацювання фронтальних змін до закону про рекламу, які враховували б захист української мови у ві- зуальній зовнішній рекламі. Констатуємо, що сьогодні відсоток реклами російською мовою в Києві значно зріс. Припускаємо, що за таких умов у столиці через два роки може зникнути зовнішня українськомовна реклама. В.А. Кириленко підкреслив вирішальну роль науковців і громадськості в боротьбі за україн- ську мову. Директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор Павло Юхимович Гриценко виголосив допо- відь «Мовна ситуація як барометр суспільного життя в Україні». Зокрема, зазначено, що мов- не буття України сьогодні характеризує полі- лінгвальність — наявність у загальному функ- ційному полі не однієї, а кількох мов, хоча одна — українська — має окремий статус — мови державної. Співіснування української мови з такими мовами, як болгарська, ґаґаузь- ка, угорська, румунська, словацька, кримсько- татарська, мають ареально визначений харак- тер, окреслені зони поширення, а присутність російської мови має континуальний характер. Особливості розподілу сфер функціонування української й російської мов — наслідок різ- ного проявлення в різних регіонах України історичних обставин, культурних, соціальних, психологічних чинників. Спостережувана нечіткість, рухливість розподілу сфер використання української й російської мов була і залишається об’єктом дослідження мовознавців та уваги й оцінок широких кіл мовців. Спроби державного регу- лювання функціонування української й росій- ської, української та мов інших національних меншин з використанням правових механізмів виявилися в останні роки недостатніми (на- самперед за охопленням комунікативних ситу- ацій) і не завжди ефективними в практиці за- стосування. До того ж базові правові докумен- ти з цієї сфери засвідчили внутрішню супереч- ливість, нерідко — невідповідність Конституції України. Особливо багато зауважень, зокрема від правознавців в Україні, фахівців НАН України, міжнародного експертного середови- ща, викликав чинний нині Закон «Про засади державної мовної політики», що створює пе- редумови поступового витіснення української мови з різних комунікативних сфер, легалізує її заступлення мовою російською. Не набули реальної чинності задуми про обов’язковість знання української мови майбутніми кандида- тами наук, що мав би засвідчувати кандидат- ський іспит; практично мінімалізовано, а часто й згорнуто практику мовної (українськомов- ної) підготовки фахівців-нефілологів в універ- ситетах (так звана українська мова за фаховим спрямуванням), як і обов’язкове поглиблене ознайомлення з основами національної історії й культури; не сформовано дієвої системи мов- ної натуралізації іноземців, які прагнуть мати українське громадянство. Хоча державобудів- ниче спрямування цих та подібних заходів не потребує доведення, проте ні законодавчо, ні практично цей базовий для розбудови Держа- ви потенціал не тільки не використано, а на- впаки, — його всіляко гальмовано, дискредито- Директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, академік-секретар Відділення літерату- ри, мови та мистецтвознавства НАН України академік НАН України М.Г. Жулинський ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 93 НАУКОВІ ФОРУМИ вано в спеціальних псевдонаукових виданнях, антиукраїнській медійній продукції. Проукра- їнська роз’яснювальна діяльність науковців, інтелігенції, армії професури університетів, учительства виявилася напрочуд кволою, не- системною, часто — і некваліфікованою. Сьо- годні відсутні спеціальні телепрограми, у яких можна було б подавати широкій аудиторії зва- жені й обґрунтовані положення про походжен- ня української мови, її статус, особливості функціонування тепер і в минулому, про роль мови в житті людини, здатність мови як окри- лювати людину, так і нищити її. Непоінформо- ваність з українськоцентричних позицій на тлі сконцентрованого й системного пропагування антиукраїнських ідей сприяла створенню й на- ростанню відцентрових тенденцій у регіонах: неукраїнськи зорієнтовані медійники допомо- гли вивести люд на площі протестів. Сьогодні мовно і медійно багато українськи орієнтова- них позицій програно, а перспективні держа- вотворчі ідеї не переросли в конкретні справи. Усе це значною мірою зумовлене відсутністю діалогу з владою: дослідники, експерти стоять на одній позиції, влада — на другій, громадські організації — на третій. Вихід із ситуації, що склалася, бачиться у встановленні тісного діалогу з владою, фор- муванні спільної платформи дій на науково обґрунтованих засадах; у зміні мовного зако- нодавства з утіленням у ньому базових засад: удержавлення української мови, гармонізації мовного життя в багатомовній державі й за- хисту та збереження мов національних мен- шин; у розширенні конструктивних начал гро- мадського руху за українську мову, її реальний державний статус, за високу культуру воло- діння мовою; у створенні українськомовного простору навколо себе. Задля поступу в справі піднесення української мови, гармонізації мо- вокористування в Україні, деполітизації мов- них питань П.Ю. Гриценко запропонував про- вести в переддень 9 листопада, коли відзнача- тимемо День української писемності та мови, Всеукраїнський форум захисту української мови з обов’язковим діалогом із Президен- том України — гарантом дієвості Конституції України, очільниками законодавчої й виконав- чої влади, керівниками міністерств, найтісніше пов’язаних із формуванням і реформуванням мовного простору України. Європеїзація, іде- ями якої сьогодні перейняті багато державних діячів та установ, не означає відмови від на- ціонального; навпаки — це демонстрація при- вабливості й значущості свого неповторного, національного в контексті багатоманіття мов і культур народів Європи, це демонстрація уміння захистити і зберегти своє національне на тлі відкритості до інших мов, інших куль- тур. Велич і краса української мови чекають на конкретний чин — захист і розпросторення в серцях мільйонів українців, в їхній практиці мовокористування й мовотворення. Лише за таких умов барометр української мови як дер- жавної і України як Незалежної Держави вка- зуватиме на ясну погоду. Академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства, директор Інститу- ту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України академік НАН України Микола Григорович Жулинський у виступі «Українська мова сьо- годні: від високих слів до конкретних справ» вказав на потребу виваженої, чітко базованої Провідний науковий співробітник відділу соціолінг- вістики Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор Л.Т. Масенко та завідувач відділу соціолінгвістики Інституту україн- ської мови НАН України доктор філологічних наук С.О. Соколова 94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) НАУКОВІ ФОРУМИ на національних цінностях і пріоритетах гума- нітарної політики, зосередженої на важливо- му складникові — проблемі української мови як мови державної. Закцентовано на великій кількості українського населення в прикор- донних землях сусідніх держав — Росії, Біло- русі, Польщі, Словаччини, Румунії, Молдови. Українці цих давніх наших етномовних аре- алів, що зазнають інтерферентного впливу інших мов і культур, сьогодні вимагають під- тримки, захисту, збереження. Тому в умовах наростання глобалізаційних та інтеграційних процесів послідовна політика в царині мови й культури, зорієнтована на збереження націо- нальної ідентичності, має особливе значення. «Втратимо національну ідентичність — втра- тимо все!» — наголосив академік. М.Г. Жулинський висловив пропозицію: ухвалити Закон про українську мову як дер- жавну, у якому одним із пунктів скасувати за- кон Ківалова—Колесніченка. Завідувач відділу соціолінгвістики Інститу- ту української мови НАН України доктор фі- лологічних наук Світлана Олегівна Соколова в доповіді «Роль засобів масової комунікації у формуванні мовного буття в Державі» підкрес- лила, що мова ЗМК може і повинна бути одним із важелів впливу на мовну свідомість грома- дян, на формування їхньої мовної компетенції; практична двомовність великої частини сус- пільства і надання переваги передусім змісту інформації, а не її формі, дає змогу корегувати функціональне навантаження мов у медійному просторі на користь державної мови через під- вищення якості українськомовного продукту, розширення його тематичного наповнення, цільового спрямування на відповідну аудито- рію. Для зміцнення позицій української мови як державної необхідно: державне регулюван- ня частки українського мовлення (як і україн- ськомовної преси); налаштування електронних ресурсів на вибір мови інформації; мовний ре- гламент для державних діячів під час публічно- го спілкування; моніторинг якості української мови ЗМК, соціо- і психолінгвістичний моні- торинг з досягненням зворотнього зв’язку; за- провадження серії культурно-освітніх радіо- і телепрограм, присвячених українській мові. У доповіді провідного наукового співробіт- ника відділу соціолінгвістики Інституту укра- їнської мови НАН України доктора філологіч- них наук, професора Лариси Терентіївни Ма- сенко «Мовний ландшафт сучасного міста» зазначено, що утвердження української мови в її державотворчій функції передбачає зміну зросійщеної атмосфери наших міст. Реаліза- ція цього завдання потребує значних зусиль від органів влади і місцевих громад. Зокрема, усунути домінування російської мови в кому- нікативному середовищі мегаполісів можна лише за умови впровадження послідовної й ефективної мовної політики в системі освіти, культури та в засобах масової інформації. Підкреслено, що домінування української мови у візуальній сфері міського простору можна досягти швидко й оперативно. На це вказує, зокрема, нинішня зміна міської топо- німії, що відбувається в процесі декомунізації. Натомість у назвах готелів, крамниць, рестора- нів, кав’ярень та інших побутових закладів, у рекламі, оголошеннях, написах навіть у столи- ці України панує мовний хаос. Ситуація значно погіршилась після впровадження Закону «Про засади державної мовної політики» Ківалова— Завідувач кафедри болгарської філології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова доктор філологічних наук, професор В.О. Колесник ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 95 НАУКОВІ ФОРУМИ Колесніченка, призначеного для збереження й зміцнення панівних позицій російської мови в Україні. Ландшафт наших міст потребує впорядку- вання. Необхідно усунути засилля російських назв на київських вулицях, поєднання росій- ських і англійських форм, хаотичне викорис- тання кириличного і латинського шрифтів, суржику в рекламних слоганах. Для зміни цієї ситуації необхідно створити при Київській міськраді мовний центр із контрольними й консультаційними функціями, що стало б за- кономірним продовженням і реалізацією за- твердженої Київрадою 28 травня 2015 р. «Кон- цепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті жителів міста Києва на 2015—2020 рр.». Про досвід збереження мови болгар в Укра- їні на тлі розвитку мовної ситуації в державі розповіла завідувач кафедри болгарської фі- лології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова доктор філологічних наук, професор Валентина Олександрівна Колес- ник. Наголошено, що Болгарія є прикладом піклування про свою діаспору. Від 1995 року в кожному районному центрі працюють ви- кладачі з Болгарії, постійно збільшується кіль- кість державних місць для навчання студентів у Болгарії. Студенти спеціальності «болгарська мова і література» та «українська мова та літе- ратура» після закінчення навчання в Одесь- кому національному університеті ім. І.І. Меч- никова працюють переважно у своїх селах, де викладають обидві мови, а також у редакціях болгарськомовних каналів і газет, зокрема най- відомішої — «Роден край». Із-поміж проблем доповідачка назвала скорочення державних місць в університеті, недостатнє фінансування для наукових експедицій. Активістка київського осередку Громадян- ського руху «Відсіч» Катерина Чепура звер- нула увагу на те, що деякі телеканали порушу- ють законодавство, демонструючи фільми ро- сійського виробництва, вказала на відсутність штрафних санкцій з боку Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за резуль- татами моніторингу телеефіру. Завідувач кафедри української мови Жито- мирського державного університету імені Івана Франка доктор філологічних наук, професор Віктор Михайлович Мойсієнко поділився до- свідом утвердження української мови в Жито- мирі та області. Зокрема, відновлено діяльність комісії з питань функціонування української мови, яка розпрацювала Концепцію розвитку української мови як державної з урахуванням етнічного складу населення регіону. Запропо- новано: 1) прийняти державну програму з від- родження і впровадження української мови в усі сфери державного й суспільного життя або ж відновити дію указу Президента України 2010 р. № 161 «Про концепцію державної мов- ної політики»; 2) припинити дію Закону «Про засади державної мовної політики» Ківалова— Колесніченка; 3) створити в Уряді спеціальний орган з питань регулювання державної мов- ної політики та мовокористування в Державі. В.М. Мойсієнко закликав учасників круглого столу підтримати висловлені пропозиції. Голова Українського комітету славістів, почесний ди- ректор Національної бібліотеки України ім. В.І. Вер- надського, радник Президії НАН України академік НАН України О.С. Онищенко 96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) НАУКОВІ ФОРУМИ Начальник відділу позашкільної освіти Управління дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти КМДА Галина Іва- нівна Тодосова розповіла про проект міської комплексної цільової програми «Освіта Киє- ва 2016—2018 рр.», згідно з якою передбачено низку освітніх заходів, проектів, програм, які спрямовані на вдосконалення знань з україн- ської мови, літератури, історії рідного краю, виховання патріотичних якостей. Василь Васильович Костицький, доктор юридичних наук, зазначив, що віра, менталі- тет, культура, мова є найважливішими озна- ками національної ідентичності. Інформацій- на війна проти України руйнує національну ідентичність українців, формує комплекс їх- ньої меншовартості. Доповідач запропонував внести зміни у кваліфікаційні вимоги до дер- жавних службовців, зобов’язавши їх постійно послуговуватися українською мовою під час виконання службових обов’язків. Голова Українського комітету славістів ака- демік НАН України Олексій Семенович Они- щенко підкреслив необхідність розширення українського складника в сучасних терміно- системах, заступлення багатьох запозичених термінів українськомовними еквівалентами. В останнє десятиліття в багатьох інститутах НАН України підготовлено профільні енци- клопедії, словники галузевої термінології, які засвідчили наявність потужного мовного ресурсу для відтворення нових понять техні- ки, технології, соціальної трансформації та ін. Важливою проблемою залишається освоєн- ня блогосфери в контексті розвитку й утвер- дження національної мови. Підсумовуючи, О.С. Онищенко наголосив на тому, що мовна еліта має показувати приклад утвердження української мови. У виступах неодноразово підкреслено відпо- відальність кожного вченого за удержавлення української мови, досягнення високого рівня її якості, номінативного та експресивного по- тенціалу. Учасники круглого столу визначили першо- чергові завдання, спрямовані на удержавлення української мови: • внести зміни до чинного законодавства про мови в Україні, які забезпечили б повно- форматне функціонування української мови як державної; • поширювати і зміцнювати генеральну тезу про необхідність створення українськомовно- го середовища в усіх інститутах Національної академії наук України, вищих навчальних за- кладах, навколо відомих діячів науки, освіти й культури; • до Дня української писемності і мови про- вести Всеукраїнський форум захисту україн- ської мови.

Перетвори слова любові до рідної мови в чин її захисту та розпросторення (круглий стіл «Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін»)

Репозитарії

Схожі ресурси