Серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського)

4 квітня 2016 р. виповнюється сто років від дня народження видатного вченого в галузі фізико-неорганічної, координаційної, аналітичної і біо-неорганічної хімії академіка НАН України Костянтина Борисовича Яцимирського....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Лампека, Я.Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Наукова спадщина
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99887
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського) / Я.Д. Лампека // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 4. — С. 104-110. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-99887
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-998872016-05-10T03:01:59Z Серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського) Лампека, Я.Д. Наукова спадщина 4 квітня 2016 р. виповнюється сто років від дня народження видатного вченого в галузі фізико-неорганічної, координаційної, аналітичної і біо-неорганічної хімії академіка НАН України Костянтина Борисовича Яцимирського. 2016 Article Серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського) / Я.Д. Лампека // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 4. — С. 104-110. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99887 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукова спадщина Наукова спадщина
spellingShingle	Наукова спадщина Наукова спадщина Лампека, Я.Д. Серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського) Вісник НАН України
description	4 квітня 2016 р. виповнюється сто років від дня народження видатного вченого в галузі фізико-неорганічної, координаційної, аналітичної і біо-неорганічної хімії академіка НАН України Костянтина Борисовича Яцимирського.
format	Article
author	Лампека, Я.Д.
author_facet	Лампека, Я.Д.
author_sort	Лампека, Я.Д.
title	Серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського)
title_short	Серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського)
title_full	Серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського)
title_fullStr	Серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського)
title_full_unstemmed	Серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського)
title_sort	серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка нан україни к.б. яцимирського)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Наукова спадщина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99887
citation_txt	Серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського) / Я.Д. Лампека // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 4. — С. 104-110. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT lampekaâd sercevíddanehímíído100ríččâvíddnânarodžennâakademíkananukraínikbâcimirsʹkogo
first_indexed	2025-07-07T10:04:41Z
last_indexed	2025-07-07T10:04:41Z
_version_	1836982140385886208
fulltext	104 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (4) НАУКОВА НАУКОВА СПАДЩИНАСПАДЩИНА СЕРЦЕ, ВІДДАНЕ ХІМІЇ До 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського 4 квітня 2016 р. виповнюється сто років від дня народження видатного вченого в галузі фізико-неорганічної, координаційної, аналітичної і біо- неорганічної хімії академіка НАН України Костянтина Борисовича Яци- мирського. Костянтин Борисович Яцимирський народився 4 квітня 1916 р. в родині сільського вчителя в с. Пологи Теплицького району Вінницької області. Після закінчення 7-рiчної школи він навчався у Черкаському лісному технікумі, потім два роки працював техніком-лісоводом у кишлаку Аман-Кутан Самар- кандської області Узбекистану. Слід зазначити, що вже на цьо- му ранньому етапі життя, навіть у такій, здавалося б, цілком технічній роботі він проявив творчий підхід, наслідком чого стала поява його першої наукової публікації під назвою «Орехи Аман-Кутана». Прагнення до наукової діяльності привело до того, що в 1936 р. Костянтин Борисович вступає на хімічний факультет Середньоазiaтського державного університету (м. Ташкент). Предметом його дипломної роботи, виконаної під керівни- цтвом професора М.І. Усановича на кафедрі фізичної хімії і за- хищеної в червні 1941 р., було дослідження кислотно-основних взаємодій в апротонних розчинниках. Про високий рівень цієї студентської роботи і глибину проведених досліджень свідчить той факт, що всього через три місяці К.Б. Яцимирський успіш- но захистив кандидатську дисертацію з цієї ж тематики. У воєнні роки Костянтин Борисович викладав військово- хімічну справу в Подольському піхотному училищі. Його успішну роботу з підготовки офіцерських кадрів було відзна- чено орденом «Знак Пошани» (1944). Після закінчення війни і до 1961 р. наукова i педагогічна діяльність К.Б. Яцимирського була пов’язана з Івановським хіміко-технологічним інститутом, де він пройшов шлях від асистента до заступника директора. Ще на початку своєї на- укової кар’єри в цьому Інституті Костянтин Борисович з іні- ЛАМПЕКА Ярослав Дмитрович — доктор хімічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України Академік НАН України Костянтин Борисович Яцимирський (1916—2005) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 4 105 НАУКОВА СПАДЩИНА ціативи та за підтримки члена-кореспондента АН СРСР А.Ф. Капустинського виконав вели- кий цикл робіт у новій тоді галузі фізико-не- ор га ніч ної хімії — термохімії координаційних сполук. У ті часи вирішення низки термодина- мічних питань, пов’язаних з координаційними сполуками, лімітувалося відсутністю даних стосовно енергій їхніх кристалічних ґраток. К.Б. Яцимирський запропонував ряд оригі- нальних підходів для визначення цих параме- трів. Отримані з їх використанням значення енергій він застосував для розрахунку радіусів комплексних іонів, ґрунтуючись на раніше за- пропонованому А.Ф. Капустинським рівнянні. Тепер ці радіуси мають назву «термохімічні радіуси Капустинського — Яцимирського» i стали класичними у світовій фізичній і неор- ганічній хімії нарівні з іонними радіусами за Гольдшмiдтом, Полiнгом або Шенноном. Отримані результати К.Б. Яцимирський уза- гальнив у докторській дисертації «Термохи- мия комплексных соединений», яку захистив у 1948 р., i в однойменній монографії, опубліко- ваній у 1951 р. Оскільки це було перше у світо- вій літературі фундаментальне узагальнення в галузі термохімії координаційних сполук, у 1956 р. монографію було видано німецькою мовою. Запропоновані підходи дозволили К.Б. Яци- мирському визначити також енергію утворен- ня комплексних іонів у газоподібному стані. Проведений термодинамічний аналіз широ- кого набору координаційних сполук дав йому змогу ранжирувати як катіони, так і аніони за їхньою схильністю до утворення ковалентних зв’язків і на цій основі запропонувати в 1950 р. оригінальну класифікацію іонів металів і лі- гандів, яка більш ніж на 10 років випередила класичну концепцію «жорстких» та «м’яких» кислот і основ Пірсона (1963 р.). Подальшим розвитком наукових дослі- джень у галузі термодинаміки координаційних сполук були розпочаті на початку 50-х років минулого століття роботи К.Б. Яцимирського з визначення констант стійкості (нестійкості) комплексів металів у розчинах. Це дозволило йому, використовуючи термохімічні (зокрема, калориметричні) дані, вперше отримати по- вні термодинамічні характеристики процесів комплексоутворення. Для досягнення постав- леної мети К.Б. Яцимирський з учнями роз- робили нові і розвинули вже наявні експери- ментальні та розрахункові методи визначення констант стійкості. Зокрема, в 1956 р. Костян- тин Борисович запропонував оригінальний метод визначення констант стійкості при сту- пінчастому комплексоутворенні, який увій- шов до наукової практики під назвою «метод Яцимирського». Пізніше, у 1962 р., за участю Л.І. Бударіна цей метод було модифіковано з використанням простішого набору допоміж- них функцій («метод Яцимирського — Буда- ріна»). Підсумком проведених у цій галузі до- сліджень стала монографія К.Б. Яцимирського і В.П. Васильєва «Константы нестойкости комплексных соединений», яка вийшла друком у видавництві АН УРСР у 1959 р., а вже на- ступного року її було перевидано англійською і китайською мовами. У 1950-х роках, крім дослідження термоди- намічних аспектів хімії координаційних спо- лук, увагу Костянтина Борисовича привертає малодосліджена на той час галузь неорганічної хімії — кінетика і механізм реакцій за участю металокомплексів. Особливий інтерес у нього викликали реакції, в яких іони металів або їх комплекси поводяться як каталізатори. На основі детального аналізу перебігу таких про- цесів К.Б. Яцимирський у 1955 р. знаходить З учителем, професором М.І. Усановичем. Ташкент. 1940 р. 106 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (4) НАУКОВА СПАДЩИНА несподіваний аспект їх практичного викорис- тання, а саме, застосування гомогенно-ка та лі- тич них реакцій для вимірювання надзвичайно малих концентрацій речовин. За результатами проведених досліджень він сформулював осно- вні засади кінетичних методів аналізу, розро- бив їх основні варіанти і визначив межі вико- ристання. Ці роботи К.Б. Яцимирський розпо- чав ще в Іваново, спільно з учнями, а пізніше продовжив у Києві. Було запропоновано прак- тичні методики визначення мікроконцентрації благородних і рідкісних металів у різноманіт- них промислових і природних зразках. Осо- бливого значення кінетичні методи аналізу на- були під час розроблення неруйнівних методів контролю герметичності найрізноманітніших об’єктів, у тому числі космічних апаратів. Уза- гальненням досліджень у цій галузі стала мо- нографія «Кинетические методы анализа» (1963) — перша у світовій літературі праця, присвячена використанню змін швидкостей хімічних реакцій для кількісного аналізу. Про важливість і цінність цієї праці свідчить той факт, що її було перевидано у 1967 р., а згодом опубліковано польською, англійською та угор- ською мовами. У 1961 р. К.Б. Яцимирського було обра- но членом-кореспондентом АН УРСР, а в 1964 р. — дійсним членом АН УРСР. У 1962 р. Костянтин Борисович переїжджає до Києва, де очолює відділ хімії комплексних сполук Інституту загальної та неорганічної хімії АН З дружиною Лідією Овсіївною та синами Віталієм і Анатолієм. 1946 р. УРСР. Після 1969 р. його подальша наукова діяльність уже нерозривно пов’язана з Інсти- тутом фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського АН УРСР, у якому він працював на посадах директора Інституту (1969—1982), завідувача відділу (1969—1987), радника дирекції Інсти- туту (1987—2005). У 1960-х роках паралельно з розвитком кі- нетичних методів аналізу К.Б. Яцимирський вивчає кінетику і механізми окисно-відновних гомогенно-каталітичних реакцій за участю ко- ординаційних сполук. Для пояснення особли- востей перебігу цих процесів він ввів поняття «активаторів» — молекул або іонів, що сприя- ють оптимальній взаємній орієнтації частинок, між якими відбувається перенос електрона, — і запропонував їх класифікацію. За ці роботи в 1970 р. К.Б. Яцимирському було присуджено премію ім. Л.В. Писаржевського АН УРСР. Розв’язання складних кінетичних задач і роз- рахунок багатокомпонентних рівноваг потребу- вали принципово нових математичних підходів. К.Б. Яцимирський уперше показав можливість використання методу графів для вирішення ба- гатьох завдань фізико-не ор га ніч ної хімії. Цьому питанню було присвячено брошуру «Примене- ние метода графов в химии» (1971). На початку 1970-х років за ініціативою К.Б. Яцимирського розпочалися досліджен- ня коливальних хімічних реакцій — проце- сів, у яких спостерігаються складні нелінійні просторово-часові зміни реагентів. Так, у цих системах було відкрито принципово нові яви- ща, такі як коливання знаку сигналу хімічної поляризації ядер реагентів, вторинний каталіз, а також нові класи регулярних і хаотичних ко- ливальних реакцій. Мабуть, одним з найцікаві- ших було відкриття автокаталітичних систем за участю макроциклічних комплексів міді і ні- келю, так званих систем Яцимирського, в яких металокомплекс є одночасно і каталізатором, і субстратом коливальної реакції. Показано, що невеликі добавки в такі системи іонів інших металів переключають періодичний режим ко- ливальної реакції на хаотичний і навпаки, що стало основою для створення нових методів ви- значення ультрамікроконцентрацій елементів. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 4 107 НАУКОВА СПАДЩИНА Середина минулого століття була періодом широкої експансії фізичних (зокрема, спект- ральних) методів для дослідження різноманіт- них аспектів будови і властивостей хімічних сполук. Костянтин Борисович з його гострим відчуттям усього нового в хімії не міг залиши- тися осторонь цього процесу. В 1960-ті роки під його керівництвом розпочався великий цикл робіт з вивчення елект рон ної будови ко- ординаційних сполук, для чого було викорис- тано широкий арсенал фізичних методів — ІЧ, електронна, рентгеноелектронна, гамма-ре зо- нансна спектроскопія, спектри комбінаційного розсіяння, ядерний магнітний та електронний парамагнітний резонанс. Головною метою цих досліджень було встановлення взаємозв’яз- ків між спектральними характеристиками комплексів та їхньою електронною будовою і топологією координаційних поліедрів. За ре- зультатами проведених досліджень було по- казано, що енергія утворення комплексних іонів визначається типом хімічного зв’язку, потенціалами іонізації лігандів і центрального атома. Продемонстровано, що спектральні ха- рактеристики координаційних сполук дають можливість встановити природу донорних атомів, що беруть участь у координації, оха- рактеризувати їх донорно-акцепторні власти- вості і взаємний вплив у координаційній сфері. К.Б. Яцимирський запропонував метод обчис- лення кулонівських інтегралів та ефективних зарядів атомів металів у комплексах на основі спектральних даних, а також визначення енер- гії стабілізації полем лігандів у термінах мето- ду молекулярних орбіталей. Особлива увага в цей період приділялася дослідженню електронних спектрів поглинан- ня комплексів лантаноїдів. На основі вивчення спектральних характеристик координаційних сполук лантаноїдів з різними класами лігандів було розроблено загальну спектральну мето- дику дослідження сполук цього типу в роз- чинах, що охоплювала визначення їх складу і констант стійкості, розрахунок спектрів по- глинання комплексів за різних співвідношень метал/ліганд, аналіз нефелоксетичного ефекту і встановлення на його основі середніх довжин координаційних зв’язків, визначення симетрії хромофорів. К.Б. Яцимирський з колегами на основі до- слідження електронних і ІЧ-спектрів та спек- трів комбінаційного розсіяння встановили склад, будову та параметри хімічних зв’язків координаційних сполук не лише в розчинах, а й у розплавах. Результати цих досліджень уза- гальнено в монографії «Спектроскопия рас- плавленных солей» (1977). У 1976 р. за цикл робіт «Спектри i будова координаційних спо- лук» К.Б. Яцимиpського разом з Н.К. Дави- денко та С.В. Волковим було удостоєно премії iм. Л.О. Чугаєва АН СРСР. Спектральні характеристики координацій- них сполук К.Б. Яцимиpський використав як параметри для розрахунку розподілу елек- Під час церемонії присудження звання доктора honoris causa Вроцлавського університету. Вроцлав. 1972 р. 108 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (4) НАУКОВА СПАДЩИНА тронної густини в комплексах і встановлення характеру взаємодії метал—ліганд і ліганд— ліганд у координаційній сфері металу. Він за- пропонував квантово-хімічне обґрунтування взаємного впливу лігандів у координаційній сфері металу і показав, що високі донорні влас- тивості певного ліганду послаблюють міцність зв’язування з металом іншого ліганду, який пе- ребуває на одній осі з першим, тоді як сильні акцепторні характеристики посилюють цей зв’язок (транс-вплив). Водночас такі ефекти є менш суттєвими для лігандів, що перебувають у цис-положеннях, унаслідок меншої кількості спільних орбіталей. Ці особливості взаємного впливу лігандів К.Б. Яцимирський успішно використав для інтерпретації кінетичних осо- бливостей реакцій за участю координаційних сполук. Зокрема, немонотонну зміну енергії активації реакцій заміщення лігандів в одно- типних комплексах перехідних металів було пояснено аналогічною зміною суми ефектів антизв’язування і показано, що π-зв’язування полегшує перебіг реакцій заміщення лігандів за дисоціативним механізмом. Особливо важливу роль, на думку Костян- тина Борисовича, ефекти взаємного впливу лі- гандів відіграють у комплексах зі специфічним класом сполук — макроциклічними лігандами. Дослідження в цьому напрямі розпочалися з його ініціативи в середині 1970-х років і охоп- лювали як кисневмісні макроцикли (краун- ефіри), так і азот- і сірковмісні сполуки. К.Б. Яцимирський зі співробітниками отри- мали спектральні характеристики, встановили термодинамічні параметри утворення в розчи- нах і в газовій фазі великої кількості комплексів лужних, лужноземельних металів і лантаноїдів з краун-ефірами та фосфорилвмісними макро- циклами. На підставі отриманих даних знайде- но нові ліганди, здатні селективно зв’язувати певні іони металів, і розроблено процеси ви- лучення з розчинів іонів благородних металів з використанням макроциклів, закріплених на полімерних носіях. Іншим напрямом хімії макроциклічних комплексів, який цікавив Костянтина Борисо- вича, було дослідження властивостей і реакцій- ної здатності комплексів перехідних металів із синтетичними поліаза- і політіамакроциклами, які є структурними і функціональними моде- лями активних центрів металоферментів і пе- реносників електронів (порфіринів, коринів, хлорофілу, мідних «блакитних» білків). Одер- жані значення окисно-відновних потенціалів іонів металів у макроциклічному оточенні, сис- тематичне вивчення електронних властивостей цих комплексів дозволили зробити висновок про термодинамічну стабілізацію нетрадицій- них ступенів окиснення низки іонів металів у таких системах (NiIII, CuIII, AgII, PtIII, PdIII, HgIII та ін.). Ця особливість відкриває можли- вості для прояву макроциклічними комплекса- ми каталітичних властивостей у різноманітних окисно-відновних реакціях, зокрема окиснен- ня киснем повітря аскорбінової кислоти, фе- нолів, глутатіону, спиртів, як у стаціонарному, так і коливальному режимах. К.Б. Яцимир- ський зі співробітниками детально дослідили вплив будови макрокільця на термодинамічні параметри реакцій комплексоутворення іонів металів з макроциклічними лігандами, а також кінетичні характеристики реакцій за участю макроциклічних комплексів. На основі влас- них і літературних даних К.Б. Яцимирський провів аналіз природи хелатного, поліхелатно- го і макроциклічного ефектів і вперше показав вплив енергії просторової організації донорних атомів і сольватації на термодинамічні характе- ристики комплексів іонів перехідних металів з Лекція з хімічного зв’язку в Київському університеті. 1976 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 4 109 НАУКОВА СПАДЩИНА полідентатними лігандами відкритоланцюгової і макроциклічної будови. Отримані результати в галузі синтезу і досліджень фізико-хімічних властивостей макроциклічних комплексів уза- гальнено в монографіях «Физикохимия комп- лексов металлов с макроциклическими лиган- дами» (1985) та «Синтез макроциклических соединений» (1987). За цикл робіт «Макрогете- роциклічні сполуки: синтез, структура, власти- вості» К.Б. Яцимирському у складі колективу авторів у 1991 р. було присуджено Державну премію УРСР в галузі науки і техніки. У 1970-ті роки К.Б. Яцимирський запо- чаткував дослідження в галузі біонеорганіч- ної хімії — дисципліни, яка виникла на стику фізико-неорганічної і координаційної хімії, біохімії, молекулярної біології і медицини. Предмет цієї науки і об’єкти дослідження він сформулював у першій вітчизняній монографії «Введение в бионеорганическую химию» (1976). Згодом її було перекладено німецькою мовою (1980). Під керівництвом Костянтина Бори- совича активно вивчалися роль і функції іонів металів у біологічних системах, досліджували- ся особливості взаємодії з ними різноманітних біомолекул (амінокислот, олігопептидів, ну- клеотидів, вітамінів, коферментів, нейропеп- тидів). Для встановлення констант стійкості і будови координаційної сфери комплексів з та- кими специфічними об’єктами було розробле- но спеціальні експериментальні методики (мі- кропотенціометричне титрування, мас-спект- ро метрія у варіанті бомбардування швидкими атомами тощо). У результаті проведених до- сліджень встановлено місця зв’язування іонів перехідних металів низкою олігопептидів, бу- дову і стійкість змішанолігандних комплексів з амінокислотами і нуклеотидами, синтезова- но і вивчено ряд комплексів платини і паладію з протипухлинними властивостями. Велику увагу К.Б. Яцимирський приділяв питанням біоміметичної хімії, тобто створенню і дослідженню низькомолекулярних функці- ональних моделей природних біооб’єктів (ме- талоферментів, переносників електронів, іоно- форів). Зокрема, було детально досліджено металокомплекси, що оборотно зв’язують мо- лекулярний кисень, коливальні хімічні реакції як моделі періодичних біохімічних процесів, перенос іонів лужних металів через рідкі мемб- рани за допомогою краун-ефірів, що моделює процес транспорту біметалів через клітинні мембрани проти градієнта концентрації в жи- вих системах, та реакції окиснення біосубстра- тів низькомолекулярними модельними сполу- ками. Дослідження каталітичних властивостей комплексів, закріплених на носіях, дало змогу створити індикаторні смужки «Глюкозан» для експресного методу визначення глюкози в крові при діагностуванні і лікуванні діабету. Отримані результати з використання комплек- сів металів у лікарській практиці узагальнено в колективній монографії «Координационные со- единения металлов в медицине» (1986). Отже, можна констатувати, що крізь усю на- укову діяльність К.Б. Яцимирського червоною ниткою проходить застосування положень фізичної хімії до актуальних проблем неорга- нічної, аналітичної та біологічної хімії, широке залучення фізичних і фізико-хімічних методів дослідження процесів за участю координацій- них та природних сполук. Разом із численними учнями він сформулював основні положення і завдання фізико-неорганічної хімії і біонеор- ганічної хімії, багато зробив для становлення цих наук. К.Б. Яцимирський разом з класиками неорганічної хімії професорами Ф. Басоло (США) та Я. Б’єррумом (Данія). Прага. 1978 р. 110 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (4) НАУКОВА СПАДЩИНА Характерними рисами Костянтина Борисо- вича були вміння вловлювати найбільш про- гресивні тенденції в хімічній науці, постійний пошук нових перспективних і нетрадиційних галузей досліджень, нестандартний підхід до вирішення поставлених завдань, глибина еру- диції і рідкісна природна інтуїція. Його перу належить понад 1000 наукових праць, у тому числі більш як 20 монографій і підручників, які ввійшли до золотого фонду світової хіміч- ної науки. Широке визнання здобула засно- вана К.Б. Яцимирським вітчизняна школа з фізико-неорганічної хімії, серед його учнів по- над 80 докторів і кандидатів наук. Протягом усього свого життя К.Б. Яцимир- ський поєднував плідну наукову діяльність з педагогічною роботою. Він є автором трьох оригінальних лекційних курсів для студентів. Першим з них був курс «Фізико-хімічні ме- тоди аналізу», який він читав студентам Іва- новського хіміко-технологічного інституту. Пізніше, на хімічному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, професором якого Костянтин Борисович був упродовж 1962—1981 рр., великий успіх у сту- дентів мав курс, присвячений природі хімічно- го зв’язку. Крім того, як професор Київської фі- лії Московського фізико-технічного інституту (1982—1992), він читав курс «Біонеорганічна хімія» для студентів, які спеціалізувалися в га- лузі біофізики мембран і біонеорганічної хімії. Його лекції завжди були цікавими, вирізнялися глибиною, ясністю і чіткістю викладення. Він є співавтором підручників «Физико-химические методы анализа: практическое руководство» (1964, 1971) та «Хімічний зв’язок» (1993). За- вдяки високому науковому рівню, вдало поєд- наному з простотою викладення, на цих підруч- никах зросло вже не одне покоління студентів. К.Б. Яцимирському були притаманні також визначні організаторські здібності, багато сил і енергії він віддавав науково-організаційній роботі. Крім уже згаданих адміністративних посад він як академік-секретар керував робо- тою Відділення хімії і хімічної технології АН УРСР (1963—1978), був заступником голови Наукової ради АН СРСР з неорганічної хімії і керівником Секції біонеорганічної хімії в цій раді, головним координатором робіт у галузі біонеорганічної хімії, які проводилися в кра- їнах Східної Європи (СРСР, Болгарія, НДР, Польща, Румунія, Чехословаччина). Протягом багатьох років він був також членом Експерт- ної ради з хімічних наук Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів СРСР, членом Ко- мітету з державних премій УРСР в галузі на- уки і техніки. Великого значення К.Б. Яцимирський нада- вав редакційно-видавничій діяльності. Він був організатором і відповідальним редактором журналу «Известия вузов. Химия и химическая технология» (1958—1962), з часу заснування і впродовж більш ніж 30 років був членом редко- легії «Журнала неорганической химии» (1956— 1989), організатором, головним редактором (1965—1988) і членом редколегії (1989—2005) журналу «Теоретическая и экспериментальная химия», співредактором (1984—1993) і членом редколегії (1993—2005) журналу Journal of Co- ordination Chemistry. Видатні здобутки К.Б. Яцимирського в галу- зі фізико-неорганічної, аналітичної і біонеорга- нічної хімії відзначено численними урядовими нагородами — орденом «Знак Пошани», двома орденами Трудового Червоного Прапора, орде- ном Жовтневої революції, багатьма медалями, званням «Заслужений діяч науки і техніки». Його удостоєно Золотої медалі ім. Я. Гейров- ського Чехословацької АН, обрано почесним доктором (honoris causa) Вроцлавського уні- верситету, почесним членом Польського хі- мічного товариства, членом-кореспондентом Accademia Peloritana dei Pericolanti (Месіна, Італія), заслуженим професором Міжнародно- го наукового фонду Джорджа Сороса. Усе своє життя Костянтин Борисович Яци- мирський присвятив науці, здобуттю нових знань, розробленню ефективних підходів до вирішення актуальних теоретичних і приклад- них завдань хімії. Його багатогранна діяльність була і залишається для всіх, хто його знав, при- кладом самовідданого служіння науці.

Серце, віддане хімії (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України К.Б. Яцимирського)

Репозитарії

Схожі ресурси