Unique basite-metabasite structures of the Pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data)
The structure and prospects for ore content of three basite-metabasite massifs of the Pobuzhsky ore mining district — Bandurovsky, Troyan and Tarasovsky are considered using the example of the Tarasovska structure of the Middle Bug River of the Ukrainian Shield (USh). The assumption suggested by geo...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | rus |
| Опубліковано: |
Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/137170 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Geofizicheskiy Zhurnal |
Репозитарії
Geofizicheskiy Zhurnal| id |
journalsuranua-geofizicheskiy-article-137170 |
|---|---|
| record_format |
ojs |
| institution |
Geofizicheskiy Zhurnal |
| baseUrl_str |
|
| datestamp_date |
2020-10-07T11:11:45Z |
| collection |
OJS |
| language |
rus |
| topic |
Ukrainian Shield Middle Bug River area the Yatran block metabasites apatite ores intrusions |
| spellingShingle |
Ukrainian Shield Middle Bug River area the Yatran block metabasites apatite ores intrusions Gintov, O.B. Entin, V. Mychak, S. V. Pavlyuk, V. N. Guskov, S. I. Unique basite-metabasite structures of the Pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data) |
| topic_facet |
Ukrainian Shield Middle Bug River area the Yatran block metabasites apatite ores intrusions |
| format |
Article |
| author |
Gintov, O.B. Entin, V. Mychak, S. V. Pavlyuk, V. N. Guskov, S. I. |
| author_facet |
Gintov, O.B. Entin, V. Mychak, S. V. Pavlyuk, V. N. Guskov, S. I. |
| author_sort |
Gintov, O.B. |
| title |
Unique basite-metabasite structures of the Pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data) |
| title_short |
Unique basite-metabasite structures of the Pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data) |
| title_full |
Unique basite-metabasite structures of the Pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data) |
| title_fullStr |
Unique basite-metabasite structures of the Pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data) |
| title_full_unstemmed |
Unique basite-metabasite structures of the Pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data) |
| title_sort |
unique basite-metabasite structures of the pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data) |
| title_alt |
Уникальные базит-метабазитовые структуры Побужского горнорудного района, их геологическое значение и перспективы рудоносности (по геофизическим и геологическим данным) Унікальні базит-метабазитові структури Побузького гіорничорудного району, їх геологічне значення й перспективи рудоносності (за геофізичними та геологічними даними) |
| description |
The structure and prospects for ore content of three basite-metabasite massifs of the Pobuzhsky ore mining district — Bandurovsky, Troyan and Tarasovsky are considered using the example of the Tarasovska structure of the Middle Bug River of the Ukrainian Shield (USh). The assumption suggested by geologists back in 1990 about the geological and metallogenic uniqueness of these massifs is confirmed by the analysis of both regional geophysical surveys and materials of detailed geophysical works performed within the Tarasovska structure (basite-metabasite massif) in 2017 in connection with the geological-search works. It is shown that all three massifs are located within the epicentral regions of the largest gravity anomalies of the USh — Golovanevska and Bandurovska (68 and 49 mGal, respectively) — and they correspond to local maxima Dga with intensity up to 3—7 mGal against these anomalies. The most ancient enderbite-gneisses of the Yatransky and Khoshchevato-Zavalievsky blocks hosted the considered basite-metabasite massifs. The shape of the arrays is oval-concentric, that is why most geologists viewed them as brachisynclinal folds. According to the data of magnetometric and gravimetric surveys at a scale of 1 : 10,000 and small drilling volumes, the Tarasovska structure 3 ´ 5,5 km in size represents itself as a massif of apo-gabbroids — bipyroxene and amphibole-pyroxene crystal shales (in some places of norites and gabbros) of a clear oval shape surrounded by arcuate bands of skarnoids, garnet-bearing aluminous gneisses and calciphyres, bipyroxene and hypersthene crystal shales, among which for the first time manganese-containing gondites were encountered in the USh. Despite the presence of sedimentary cover overlapping the Tarasovska structure (Sarmatian and Quarterian deposits) of about 25—40 m thick, the massifs of apo-gabroids are distinguished on the background of the surrounding diurnal relief by distinct uplands with amplitude from several up to 10 m that supports the strength of these formations even on the background of enclosing granitoids. Geophysical, structural, petrological and geochemical data support the intrusive nature of the apogabbroids and the contact-metasomatic origin of their banding, rather than the brachisynclinal fold of metamorphosed sedimentary-volcanogenic rocks. The absence or very in-significant content of graphite gneisses in the framing structures of the Tarasovsky massif distinguishes these bands of gneisses, crystal shales and calciphyres from the sections of the Kosharo-Aleksandrovska and Khoshchevato-Zavalievsky suite of the Bug series with specific wide distribution of gneisses of graphite and biotite-graphite composition. The contact-metasomatic nature of the gneiss-crystal-shale-calciferous formations of the Tarasovo structure, as well as the possible metasomatic nature of the graphite and some other gneisses of the Middle Bug River, according to some researchers, raises the issue of the necessity of discussing and in-depth analysis of stratigraphic schemes of the Early Precambrian of the USh. The further direction of geological prospecting within the Tarasovska structure for apatite and titanium ores is discussed, and the most promising areas for the drilling of wells are also considered. |
| publisher |
Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine |
| publishDate |
2018 |
| url |
https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/137170 |
| work_keys_str_mv |
AT gintovob uniquebasitemetabasitestructuresofthepobuzhskyoreminingregiontheirgeologicalsignificanceandorebearingprospectsbygeophysicalandgeologicaldata AT entinv uniquebasitemetabasitestructuresofthepobuzhskyoreminingregiontheirgeologicalsignificanceandorebearingprospectsbygeophysicalandgeologicaldata AT mychaksv uniquebasitemetabasitestructuresofthepobuzhskyoreminingregiontheirgeologicalsignificanceandorebearingprospectsbygeophysicalandgeologicaldata AT pavlyukvn uniquebasitemetabasitestructuresofthepobuzhskyoreminingregiontheirgeologicalsignificanceandorebearingprospectsbygeophysicalandgeologicaldata AT guskovsi uniquebasitemetabasitestructuresofthepobuzhskyoreminingregiontheirgeologicalsignificanceandorebearingprospectsbygeophysicalandgeologicaldata AT gintovob unikalʹnyebazitmetabazitovyestrukturypobužskogogornorudnogorajonaihgeologičeskoeznačenieiperspektivyrudonosnostipogeofizičeskimigeologičeskimdannym AT entinv unikalʹnyebazitmetabazitovyestrukturypobužskogogornorudnogorajonaihgeologičeskoeznačenieiperspektivyrudonosnostipogeofizičeskimigeologičeskimdannym AT mychaksv unikalʹnyebazitmetabazitovyestrukturypobužskogogornorudnogorajonaihgeologičeskoeznačenieiperspektivyrudonosnostipogeofizičeskimigeologičeskimdannym AT pavlyukvn unikalʹnyebazitmetabazitovyestrukturypobužskogogornorudnogorajonaihgeologičeskoeznačenieiperspektivyrudonosnostipogeofizičeskimigeologičeskimdannym AT guskovsi unikalʹnyebazitmetabazitovyestrukturypobužskogogornorudnogorajonaihgeologičeskoeznačenieiperspektivyrudonosnostipogeofizičeskimigeologičeskimdannym AT gintovob uníkalʹníbazitmetabazitovístrukturipobuzʹkogogíorničorudnogorajonuíhgeologíčneznačennâjperspektivirudonosnostízageofízičnimitageologíčnimidanimi AT entinv uníkalʹníbazitmetabazitovístrukturipobuzʹkogogíorničorudnogorajonuíhgeologíčneznačennâjperspektivirudonosnostízageofízičnimitageologíčnimidanimi AT mychaksv uníkalʹníbazitmetabazitovístrukturipobuzʹkogogíorničorudnogorajonuíhgeologíčneznačennâjperspektivirudonosnostízageofízičnimitageologíčnimidanimi AT pavlyukvn uníkalʹníbazitmetabazitovístrukturipobuzʹkogogíorničorudnogorajonuíhgeologíčneznačennâjperspektivirudonosnostízageofízičnimitageologíčnimidanimi AT guskovsi uníkalʹníbazitmetabazitovístrukturipobuzʹkogogíorničorudnogorajonuíhgeologíčneznačennâjperspektivirudonosnostízageofízičnimitageologíčnimidanimi |
| first_indexed |
2025-07-17T11:09:51Z |
| last_indexed |
2025-07-17T11:09:51Z |
| _version_ |
1837892204816760832 |
| spelling |
journalsuranua-geofizicheskiy-article-1371702020-10-07T11:11:45Z Unique basite-metabasite structures of the Pobuzhsky ore mining region, their geological significance and ore-bearing prospects (by geophysical and geological data) Уникальные базит-метабазитовые структуры Побужского горнорудного района, их геологическое значение и перспективы рудоносности (по геофизическим и геологическим данным) Унікальні базит-метабазитові структури Побузького гіорничорудного району, їх геологічне значення й перспективи рудоносності (за геофізичними та геологічними даними) Gintov, O.B. Entin, V. Mychak, S. V. Pavlyuk, V. N. Guskov, S. I. Ukrainian Shield Middle Bug River area the Yatran block metabasites apatite ores intrusions The structure and prospects for ore content of three basite-metabasite massifs of the Pobuzhsky ore mining district — Bandurovsky, Troyan and Tarasovsky are considered using the example of the Tarasovska structure of the Middle Bug River of the Ukrainian Shield (USh). The assumption suggested by geologists back in 1990 about the geological and metallogenic uniqueness of these massifs is confirmed by the analysis of both regional geophysical surveys and materials of detailed geophysical works performed within the Tarasovska structure (basite-metabasite massif) in 2017 in connection with the geological-search works. It is shown that all three massifs are located within the epicentral regions of the largest gravity anomalies of the USh — Golovanevska and Bandurovska (68 and 49 mGal, respectively) — and they correspond to local maxima Dga with intensity up to 3—7 mGal against these anomalies. The most ancient enderbite-gneisses of the Yatransky and Khoshchevato-Zavalievsky blocks hosted the considered basite-metabasite massifs. The shape of the arrays is oval-concentric, that is why most geologists viewed them as brachisynclinal folds. According to the data of magnetometric and gravimetric surveys at a scale of 1 : 10,000 and small drilling volumes, the Tarasovska structure 3 ´ 5,5 km in size represents itself as a massif of apo-gabbroids — bipyroxene and amphibole-pyroxene crystal shales (in some places of norites and gabbros) of a clear oval shape surrounded by arcuate bands of skarnoids, garnet-bearing aluminous gneisses and calciphyres, bipyroxene and hypersthene crystal shales, among which for the first time manganese-containing gondites were encountered in the USh. Despite the presence of sedimentary cover overlapping the Tarasovska structure (Sarmatian and Quarterian deposits) of about 25—40 m thick, the massifs of apo-gabroids are distinguished on the background of the surrounding diurnal relief by distinct uplands with amplitude from several up to 10 m that supports the strength of these formations even on the background of enclosing granitoids. Geophysical, structural, petrological and geochemical data support the intrusive nature of the apogabbroids and the contact-metasomatic origin of their banding, rather than the brachisynclinal fold of metamorphosed sedimentary-volcanogenic rocks. The absence or very in-significant content of graphite gneisses in the framing structures of the Tarasovsky massif distinguishes these bands of gneisses, crystal shales and calciphyres from the sections of the Kosharo-Aleksandrovska and Khoshchevato-Zavalievsky suite of the Bug series with specific wide distribution of gneisses of graphite and biotite-graphite composition. The contact-metasomatic nature of the gneiss-crystal-shale-calciferous formations of the Tarasovo structure, as well as the possible metasomatic nature of the graphite and some other gneisses of the Middle Bug River, according to some researchers, raises the issue of the necessity of discussing and in-depth analysis of stratigraphic schemes of the Early Precambrian of the USh. The further direction of geological prospecting within the Tarasovska structure for apatite and titanium ores is discussed, and the most promising areas for the drilling of wells are also considered. На примере Тарасовской структуры Среднего Побужья Украинского щита (УЩ) рассматриваются строение и перспективы на рудоносность трех базит-метабазитовых массивов Побужского горнорудного района - Бандуровского, Троянского и Тарасовского. Высказанное геологами еще в 1990 г. предположение о геологической и металлогенической уникальности этих массивов подтверждается анализом как региональных геофизических съемок, так и материалов детальных геофизических работ, выполненных в пределах Тарасовской структуры (базит-метабазитового массива) в 2017 г. в связи с проводимыми здесь геолого-поисковыми работами. Показано, что все три массива располагаются в пределах эпицентральных областей крупнейших гравитационных аномалий УЩ - Голованевской и Бандуровской (60 и 30 мГл соответственно) - и при этом им отвечают локальные максимумы D g a интенсивностью до 5-7 мГл на фоне этих аномалий. Вмещающими для рассматриваемых базит-метабазитовых массивов являются древнейшие эндербито-гнейсы Ятранского и Хощевато-Завальевского блоков. Форма массивов овально-концентрическая, из-за чего большинством геологов они рассматривались как брахисинклинальные складки. По данным магнитометрических и гравиметрических съемок масштаба 1 : 10 000 и незначительных объемов бурения Тарасовская структура размерами 3 ´ 6 км представляет собой массив апогабброидов - двупироксеновых и амфибол-пироксеновых кристаллосланцев (местами норитов и габбро) четкой овальной формы, окруженных дугообразными полосами скарноидов, гранатсодержащих глиноземистых гнейсов и кальцифиров, двупироксеновых и гиперстеновых кристаллосланцев, среди которых впервые на УЩ встречены марганецсодержащие гондиты. Не смотря на наличие перекрывающего Тарасовскую структуру осадочного чехла (отложения сармата и квартера) мощностью около 25-40 м, массивы апогабброидов выделяются на фоне окружающего дневного рельефа четкими возвышенностями амплитудой от нескольких до 10 м, что говорит о прочности этих образований даже на фоне вмещающих гранитоидов. Геофизические, структурные, петрологические и геохимические данные свидетельствуют в пользу интрузивной природы апогабброидов и контактово-метасоматического происхождения их полосового обрамления, а не брахисинклинальной складки. Отсутствие или очень незначительное содержание графитовых гнейсов в структурах метаморфического обрамления Тарасовского массива отличает эти полосы гнейсов, кристаллосланцев и кальцифиров от разрезов кошаро-александровской и хощевато-завальевской свит бугской серии, для которых характерно широкое развитие гнейсов графитового и биотит-графитового состава. Контактово-метасоматическая природа гнейсово-кристаллосланцево-кальцифировых образований Тарасовской структуры, а также данные других исследователей о возможной метасоматической природе графитовых и некоторых других гнейсов Среднего Побужья, ставит вопрос о необходимости обсуждения и пересмотра принципов построения стратиграфических схем раннего докембрия УЩ. Обсуждается дальнейшее направление геолого-поисковых работ в пределах Тарасовской структуры на апатитовые и титановые руды, а также рассматриваются наиболее перспективные участки для заложения буровых скважин. На прикладі Тарасівської структури Середнього Побужжя Українського щита (УЩ) розглядаються будова і перспективи на рудоносність трьох базит-метабазитових масивів Побузького гірничорудного району — Бандурівського, Троянського і Тарасівського. Висловлене геологами ще в 1990 р. припущення про геологічну і металогенічну унікальність цих масивів підтверджується аналізом як регіональних геофізичних зйомок, так і матеріалів детальних геофізичних робіт, виконаних в межах Тарасівської структури (базит-метабазитового масиву) в 2017 р. у зв'язку з проведенням тут геолого-пошукових робіт. Показано, що всі три масиви розташовуються в межах епіцентральних областей найбільших гравітаційних аномалій УЩ — Голованівської і Бандурівської (68 і 49 мГал відповідно). При цьому їм відповідають локальні максимуми Dga інтенсивністю до 3—7 мГал на тлі цих аномалій. Вміщуючими для розглянутих базит-метабазитових масивів є найдавніші ендербіто-гнейси Ятранського і Хощувато-Заваллівського блоків. Форма масивів овально-концентрична, через що більшістю геологів вони розглядалися як брахісинклінальні складки. За даними магнітометричних та гравіметричних зйомок масштабу 1 : 10 000 і незначних обсягів буріння Тарасівська структура розмірами 3 ´ 5,5 км являє собою масив апогаброїдів — двопіроксенових і амфібол-піроксенових кристалосланців (місцями норитів і габро) чіткої овальної форми, оточених дугоподібними смугами скарноїдів, гранатвмісних глиноземистих гнейсів і кальцифірів, двопіроксенових і гіперстенових кристалосланців, серед яких вперше на УЩ зустрінуті марганцевмісні гондіти. Не зважаючи на наявність осадового чохла (відклади сармату і квартеру) потужністю близько 25—40 м, який перекриває Тарасівську структуру, масиви апогаброїдів виділяються на тлі навколишнього денного рельєфу чіткими височинами амплітудою від декількох до 10 м, що говорить про міцність цих утворень навіть на тлі вміщаючих гранітоїдів. Геофізичні, структурні, петрологічні і геохімічні дані свідчать на користь інтрузивної природи апогаброідів і контактово-метасоматичне походження їх смугового обрамлення, а не брахісінклінальної складки. Відсутність або дуже незначний вміст графітових гнейсів в структурах метаморфічного обрамлення Тарасівського масиву відрізняє ці смуги гнейсів, кристалосланців і кальцифирів від стратотипічних розрізів кошаро-олександрівської і хощувато-заваллівської світ бузької серії, для яких характерне значне поширення гнейсів графітового і біотит-графітового складу. Контактово-метасоматична природа гнейсово-кристалосланцьово-кальцифірових утворень Тарасівської структури, а також дані інших дослідників про можливу метасоматичну природу графітових і деяких інших гнейсів Середнього Побужжя, ставить питання про необхідність обговорення і поглибленого аналізу стратиграфічних схем раннього докембрію УЩ. Обговорюється подальший напрямок геолого-пошукових робіт в межах Тарасівської структури на апатитові і титанові руди, а також розглядаються найбільш перспективні ділянки для закладання бурових свердловин. Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine 2018-07-25 Article Article application/pdf https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/137170 10.24028/gzh.0203-3100.v40i3.2018.137170 Geofizicheskiy Zhurnal; Vol. 40 No. 3 (2018); 3-26 Геофизический журнал; Том 40 № 3 (2018); 3-26 Геофізичний журнал; Том 40 № 3 (2018); 3-26 2524-1052 0203-3100 rus https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/137170/195647 Copyright (c) 2020 Geofizicheskiy Zhurnal https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |