Експортний потенціал Дніпропетровскої області: пріоритети розвитку (на прикладі країн Азії)
У статті проаналізовано інструменти диверсифікації ринків. Досліджено ситуації стану розвитку експортної діяльності України в умовах пандемії. В дослідженні визначено основні загрози зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтовано необхідність створення механізму диверсифікації експортного потенціалу...
Saved in:
| Date: | 2020 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Series: | Вісник економічної науки України |
| Subjects: | |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Експортний потенціал Дніпропетровскої області: пріоритети розвитку (на прикладі країн Азії) / Н.В. Осадча, С.В. Дзюба, П.М. Лашин // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 36-45. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | У статті проаналізовано інструменти диверсифікації ринків. Досліджено ситуації стану розвитку експортної діяльності України в умовах пандемії. В дослідженні визначено основні загрози зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтовано необхідність створення механізму диверсифікації експортного потенціалу Дніпропетровської області в умовах економічної та політичної кризи України. У статті проаналізовані проблеми та перспективи розвитку експортного потенціалу Дніпропетровської області. Серед головних тенденцій експортної діяльності області — збільшення ролі країн Європи як торговельного партнера, що серед інших причин відбулося завдяки Угоді про Асоціацію з ЄС та диверсифікації джерел постачання енергії. Проблемним ас- пектом просування експорту є відсутність у підприємців знання правил та умов СОТ. Досліджено тенденції експорту Дніпропетров- ської області під час пандемії та можливості зменшення впливу Росії, співпраці з Китаєм. В Україні відсутній законодавчо обґрунтований механізм взаємодії держави та галузевих громадських організацій. Певні намагання держави побудувати механізм діалогу влади та бізнесу не є послідовними. Для просування цих процесів потрібні були структури, які могли б чітко сформулювати органам влади свої актуальні вимоги і відстоювати інтереси своїх галузей усіма конституційно можливими засобами, тобто могли позиціонувати себе й захищати свої інтереси в державних органах виконавчої влади. Досліджено можливість диверсифікації ринків та активізації просування товарів на ринки Азії. |
|---|