Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини
Мета дослідження – обґрунтувати неслушність деяких методологічних засновків ревізіоністських пропозицій стосовно національної історії, які спричиняють твердження про її «ненауковість» та «інтелектуальний анахронізм» й за допомогою методологічних арґументів посилити тезу про наукову леґітимність тако...
Saved in:
| Date: | 2020 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
| Series: | Український історичний журнал |
| Subjects: | |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини / В. Яремчук // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 159-175. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
oai:nasplib.isofts.kiev.ua:123456789-179861 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Методологія. Історіографія. Джерелознавство Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| spellingShingle |
Методологія. Історіографія. Джерелознавство Методологія. Історіографія. Джерелознавство Яремчук, В. Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини Український історичний журнал |
| description |
Мета дослідження – обґрунтувати неслушність деяких методологічних засновків ревізіоністських пропозицій стосовно національної історії, які спричиняють твердження про її «ненауковість» та «інтелектуальний анахронізм» й за допомогою методологічних арґументів посилити тезу про наукову леґітимність такого різновиду історієписання. Методологія базована на
методах історіографічного аналізу, синтезу, а також історіографічної компаративістики. Наукова
новизна полягає в арґументації методологічних прогалин ревізіоністської критики національної
історії у сучасній Україні та обґрунтуванні положення про її цілковиту методологічну коректність.
По-перше, стверджено, що національна історія за своїми пізнавальними характеристиками нічим не відрізняється від інших способів наукового осягнення минулого. По-друге, доведено, що
зв’язок національної історії зі сьогоденням, як і будь-якого іншого різновиду історієписання, неминучий. Такий проект професійної історіографії, зберігаючи наукову притомність, водночас у
сучасній Україні належить до особливо значущих з огляду на свої важливі позитивні соціальні
функції. Висновки. Головна помилка методологічного характеру, якої припускаються критики національної історії у сучасній Україні, полягає в підміні понять: нації та способів дослідження її минувшини. Тож епістемологічні вади етноцентричної версії національної історії, до якої апелюють
критики, безпідставно поширено на інші способи пізнання минулого. Натомість територіальна/
багатоетнічна версія, доповнена досягненнями інших моделей пізнання (культурної, соціальної,
ґлобальної історії тощо), долає прогалини етноцентричної та надає національній історії повноцінної академічної респектабельності. Національна історія, як й інші різновиди історієписання, зберігає активний зв’язок з українським сьогоденням. Проте цей аспект належить до норми функціонування професійної історіографії, а не є академічною девіацією. |
| format |
Article |
| author |
Яремчук, В. |
| author_facet |
Яремчук, В. |
| author_sort |
Яремчук, В. |
| title |
Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини |
| title_short |
Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини |
| title_full |
Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини |
| title_fullStr |
Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини |
| title_full_unstemmed |
Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини |
| title_sort |
ревізіоністська критика національної історії у сучасній україні: методологічні прогалини |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| citation_txt |
Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини / В. Яремчук // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 159-175. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT âremčukv revízíonístsʹkakritikanacíonalʹnoíístorííusučasníjukraínímetodologíčníprogalini AT âremčukv criticismofnationalhistoryfromrevisionistpositionsinmodernukrainemethodologicalgaps |
| first_indexed |
2025-07-22T04:14:07Z |
| last_indexed |
2025-07-22T04:14:07Z |
| _version_ |
1838319033099747328 |
| spelling |
oai:nasplib.isofts.kiev.ua:123456789-1798612025-02-23T17:13:56Z Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини Criticism of National History from Revisionist Positions in Modern Ukraine: Methodological Gaps Яремчук, В. Методологія. Історіографія. Джерелознавство Мета дослідження – обґрунтувати неслушність деяких методологічних засновків ревізіоністських пропозицій стосовно національної історії, які спричиняють твердження про її «ненауковість» та «інтелектуальний анахронізм» й за допомогою методологічних арґументів посилити тезу про наукову леґітимність такого різновиду історієписання. Методологія базована на методах історіографічного аналізу, синтезу, а також історіографічної компаративістики. Наукова новизна полягає в арґументації методологічних прогалин ревізіоністської критики національної історії у сучасній Україні та обґрунтуванні положення про її цілковиту методологічну коректність. По-перше, стверджено, що національна історія за своїми пізнавальними характеристиками нічим не відрізняється від інших способів наукового осягнення минулого. По-друге, доведено, що зв’язок національної історії зі сьогоденням, як і будь-якого іншого різновиду історієписання, неминучий. Такий проект професійної історіографії, зберігаючи наукову притомність, водночас у сучасній Україні належить до особливо значущих з огляду на свої важливі позитивні соціальні функції. Висновки. Головна помилка методологічного характеру, якої припускаються критики національної історії у сучасній Україні, полягає в підміні понять: нації та способів дослідження її минувшини. Тож епістемологічні вади етноцентричної версії національної історії, до якої апелюють критики, безпідставно поширено на інші способи пізнання минулого. Натомість територіальна/ багатоетнічна версія, доповнена досягненнями інших моделей пізнання (культурної, соціальної, ґлобальної історії тощо), долає прогалини етноцентричної та надає національній історії повноцінної академічної респектабельності. Національна історія, як й інші різновиди історієписання, зберігає активний зв’язок з українським сьогоденням. Проте цей аспект належить до норми функціонування професійної історіографії, а не є академічною девіацією. The purpose of the research is to substantiate the falsity of some of the methodological foundations of revisionist proposals concerning national history that give rise to claims of its “unscientific” and “intellectual anachronism” and to strengthen the thesis of the scientific legitimacy of such a kind of historiography through methodological arguments. The research methodology is based on the methods of historiographic analysis and synthesis, as well as historiographical comparativity. The scientific novelty is to justify the methodological gaps of the revisionist critique of national history in modern Ukraine and to substantiate the provision on its complete methodological correctness. First, it is argued that national history, in its cognitive characteristics, is no different from other ways of gaining scientific understanding of the past. Secondly, it is proved that the connection of national history to the present, like any other varieties of historical writing, is inevitable. Such a project of professional historiography, while retaining scientific consciousness, is at the same time one of the most important in modern Ukraine in view of its important positive social functions. Conclusions. The main mistake of the methodological nature, which is assumed by the critics of national history in modern Ukraine, is to replace the concepts: the nation and ways of studying its past. Therefore, the epistemological shortcomings of the ethnocentric version of national history appealed to by critics are unreasonably extended to other ways of knowing the national past. Instead, the territorial/multiethnic version, supplemented by the achievements of other models of cognition (cultural, social, global history, etc.), overcomes the shortcomings of the ethnocentric and gives the national history a full academic respectability. National history, like other varieties of historical writing, retains an active connection with the Ukrainian present. However, this aspect belongs to the norm of functioning of professional historiography and not to academic deviance. 2020 Article Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини / В. Яремчук // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 159-175. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179861 93(477)+929 uk Український історичний журнал application/pdf Інститут історії України НАН України |