Роль та особливості портових адміністрацій
У статті підкреслено, що назріла необхідність переглянути роль органів управління порту, визначити тенденції в управлінні портами та оцінити економічний вплив реформи управління портами. Концептуально портові адміністрації можуть пережити «ренесанс», щоб зіткнутися з численними тисками зацікавлених...
Saved in:
| Date: | 2021 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Series: | Економічний вісник Донбасу |
| Subjects: | |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Роль та особливості портових адміністрацій / О.Б. Носовська, А.З. Шайхатдінов, С.В. Гусаков // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 3 (65). — С. 125-130. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | У статті підкреслено, що назріла необхідність переглянути роль органів управління порту, визначити тенденції в управлінні портами та оцінити економічний вплив реформи управління портами. Концептуально портові адміністрації можуть пережити «ренесанс», щоб зіткнутися з численними тисками зацікавлених сторін, вирішити соціально-економічні зміни в портовому ландшафті та поліпшити конкурентоспроможність своїх портів. Вони можуть це зробити, виконуючи свої функції фасилітатора чи підприємця. Портова влада може генерувати більше попиту на портовий продукт, зменшуючи загальні витрати на перевезення вантажу або пасажирів через порт. Традиційні функції портових органів зазнали істотних змін. У більших багатофункціональних портах фактична функція оператора, принаймні там, де це стосується послуг з обробки вантажів, була зміщена в бік аспектів функцій орендодавця та регулятора. Зараз головною особливістю ролі оператора є надання та нагляд за концесіями. Функція орендодавця та регулятора стали двома основними функціями і, таким чином, відповідають загальному визначенню моделі порту орендодавця. Визначається низка типових конфліктних ситуацій, які можуть існувати стосовно розвитку порту, включаючи охорону навколишнього середовища, містобудування, умови праці, інтереси резидентів та загальний економічний розвиток. Необхідно здійснити зміни в управлінні, навіть у рамках існуючих (формальних) структур. Конкурентні позиції порту визначатимуться не стільки системою експлуатації (наприклад, орендодавець або порт обслуговування), скільки комерційним ставленням, менталітетом та підприємницькою культурою. Необхідно в управлінні портами розвивати лідерські якості на місцевому та регіональному рівні, розширюючи компетенції, що перевищують чисто морський вимір, і включаючи компетенції та ноу-хау в галузі управління нерухомістю, управління навколишнім середовищем. Портові органи виконують чотири основні функції, які можна виконувати на місцевому, регіональному та глобальному рівнях. Можемо об’єднати ці функції та рівні у так звану «ренесансну матрицю». У цій матриці можливі декілька комбінацій, але перегляд згаданих вище екзистенційних варіантів. Можливо вивести гіпотетичну типологію, яка складається з трьох основних типів: «консерватор», «фасилітатор» та «підприємець».
Консерваторський порт зосереджується на тому, щоб мати добру економку, і по суті дотримується пасивної та механістичної реалізації трьох традиційних функцій авторського порту на місцевому рівні. Порт фасилітатора представляє себе посередником і партнером між економічними та суспільними інтересами. Підприємницький порт буде найповнішим портовим управлінням відродження, поєднуючи основні риси фасилітатора з більш відвертим комерційним ставленням як інвестора, постачальника відправника та консультанта на всіх трьох географічних рівнях. |
|---|