Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр.
У статті проаналізовано взаємозв’язок між успіхами та невдачами діяльності органів місцевого самоврядування в Україні у часи царизму та здобуттям і втратою нею незалежності на початку ХХ ст. Показано, що багато з тих причин, котрі не дали Україні відстояти свою самостійність, мали свої витоки ще з...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Schlagworte: | |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр. / О.В. Лисенко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 130-144. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | У статті проаналізовано взаємозв’язок між успіхами та невдачами діяльності органів місцевого самоврядування в Україні у часи царизму та здобуттям і втратою нею незалежності на початку ХХ ст. Показано, що багато з тих
причин, котрі не дали Україні відстояти свою самостійність, мали свої витоки
ще з середини 18 століття, йдеться насамперед про розкол українського
суспільства на бідних селян та багатих землевласників з числа колишньої
козацької старшини. Останні вважали себе складовою частиною загальноімперської еліти і з презирством ставилися до свого простого народу. Цей розкол був певною мірою знівельований на рубежі ХІХ–ХХ ст., насамперед
завдяки енергійній діяльності української консервативної еліти, котра очолювала місцеві органи самоуправління, передусім земства та тісно пов’язані з
ними кооперативи, особливо у невеликих, переважно україномовних містах.
У земствах та кооперативах українці вчилися вести реальну господарську та
економічну діяльність. У них формувалися нові кадри для розвитку української
економіки на нових ринково-демократичних засадах, котрі повинні були поступово замінити наскрізь просякнуту бюрократизмом російську напівфеодальну економіку. Щодо великих промислових, переважно російськомовних міст,
то тут, окрім Катеринослава, справи були значно гіршими через утиски з боку
царизму. Після здобуття Україною незалежності, коли, здавалося б, можна
було повністю ліквідувати спровокований самодержавством штучний розкол
українського суспільства, представникам української верхівки забракло розуму
поділитися з народом своїми земельними угіддями (звісно, окрім цього, були
наявні й інші складні об’єктивні обставини). Натомість вони почали, частково
вимушено, загравати з представниками російської верхівки. Все це викликало
обурення в українського народу, чим скористалися спочатку українські соціалісти, а потім і російські більшовики, що й призвело до втрати Україною своєї самостійності. |
|---|