Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст.
Відміна кріпосного права у 1861 р. стала початком глобальних перетворень, які торкнулись адміністративно-територіального поділу імперії. За новим поділом у Київській, Подільській та Волинській губерніях нижчою територіальною одиницею стала “сільська общинаˮ (територіальна сільська громада), вищою —...
Saved in:
| Date: | 2020 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
| Series: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Subjects: | |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст. / К.В. Мельничук // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2020. — Вип. 30. — С. 46-58. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Відміна кріпосного права у 1861 р. стала початком глобальних перетворень, які торкнулись адміністративно-територіального поділу імперії. За новим поділом у Київській, Подільській та Волинській губерніях нижчою територіальною одиницею стала “сільська общинаˮ (територіальна сільська громада),
вищою — волость. Управління сільськими громадами здійснювали органи селянського самоврядування — волосне та сільське правління, які формували і забезпечували хлібороби. Однак, окрім справ громади, законодавець зобов’язав
селянське самоврядування виконувати низку необхідних у державному управлінні
функцій (фіскальні, юридичні, поліцейські, статистичні, освітні). Тож, селянські адміністрації фактично перетворились у найнижчу ланку у ієрархії державного управління. Самостійність селянського самоврядування обмежували
постанови та циркуляри міністерства внутрішніх справ, генерал-губернатора,
губернатора, губернського у селянських справах присутствія і мирового посередника. Навіть підбір кадрів до установ селянського самоврядування здійснювався із урахуванням низки обмежень встановлених “Положенням про вихід
селян із кріпацької залежності” 1861 р. Національна строкатість Правобережної України у ХІХ — початку ХХ ст.,
була представлена у присутності в регіоні євреїв та поляків, які становили
відповідну другу та третю за чисельністю категорію жителів, після українців.
Вагома частка представників даних національностей проживали у селянському
середовищі, тож поставала проблема участі їх у роботі селянського самоврядування. Для недопущення на ключові посади в сільські адміністрації “чужинців” (не членів селянської громади, іновірців) на місцях вводились обмеження. Однак, відносно доступною для бажаючих працювати у волості чи сільському правлінні залишалась посада писаря. У пропонованій розвідці
розглядається проблема кадрового забезпечення та присутність представників
польської і єврейської національності в органах селянського самоврядування у
Південно-Західному краї Російської імперії у другій половині ХІХ ст. Охарактеризовано порядок ротації працівників селянських адміністрацій, їх освіту, рівень фаховості, умови праці та оплату. Описані окремі випадки служби євреїв
та поляків на посадах писарів у селянських адміністраціях. |
|---|