Українське національне відродження в 1840–1850-х роках
У статті розглядається політична ситуація, що склалася в українських губерніях у 40–50-х рр. ХІХ ст. під час національного відродження та посилення імперського режиму. У зазначену добу загальноукраїнським центром політичного національного руху став Київ, хоча йому офіційно була відведена роль цен...
Saved in:
| Date: | 2020 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
| Series: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Subjects: | |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Українське національне відродження в 1840–1850-х роках / І.В. Довжук // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. - 2020. - Вип. 30. - С. 110-122. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | У статті розглядається політична ситуація, що склалася в українських
губерніях у 40–50-х рр. ХІХ ст. під час національного відродження та посилення
імперського режиму. У зазначену добу загальноукраїнським центром політичного національного
руху став Київ, хоча йому офіційно була відведена роль центру русифікаторської політики царизму.
Уже з початку 1840-х рр. студенти й молоді викладачі Імператорського
університету святого Володимира організували таємний гурток “Київська
молода”, що поставив перед собою завдання національного відродження та
пропаганди серед поміщиків необхідності звільнення кожним із них його селян
від кріпацької залежності. Після припинення діяльності гуртка найактивніші
його діячі створили навесні 1846 р. справжню нелегальну політичну організацію —
Кирило-Мефодіївське товариство, назване так на честь відомих слов’янських
просвітителів, православних святих Кирила і Мефодія. Товариство вважало за
головну мету досягнення Україною національно-державної незалежності з
демократичним ладом на зразок Сполучених Штатів Америки або Французької
Республіки. Виникла ідея утвердження державної незалежності України у
федеративній спілці незалежних слов’янських держав. Українське національне відродження знаходилось у стані становлення,
охоплювало вузьке коло національно свідомої творчої інтелігенції. У 1840-х рр.
криза імперської феодально-кріпосницької системи поглибилась, що проявилося
у масових селянських повстаннях, занепаді поміщицького господарства, усвідомленні необхідності ліквідації кріпацтва представниками всіх верств населення. Саме у витоках цієї кризи слід шукати причини піднесення українського національного відродження і його політизацію в середині ХІХ ст. Соціально-політичне життя в цей час концентрувалося навколо боротьби за
ліквідацію кріпацтва, а національні домагання були вагомою складовою цієї
боротьби. Без ліквідації кріпацтва та демократизації політичного життя
українське національне відродження не мало перспектив. |
|---|