Питання рідної мови та спроби мадяризації бачвансько-сремських русинів на межі ХІХ–ХХ століть
У статті досліджено питання спроб боротьби з рідною українською мовою бачвансько-сремських русинів. Відомо, що частина території слов’янського Закарпаття була підкорена кочовими племенами угрів, які перейшли Карпати й осіли на Дунайській рівнині, витіснивши звідти інші слов’янські народи. У ХІХ ст....
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2016
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнологія |
| Теми: | |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Питання рідної мови та спроби мадяризації бачвансько-сремських русинів на межі ХІХ–ХХ століть / Г. Кожолянко // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 2. — С. 45-50. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті досліджено питання спроб боротьби з рідною українською мовою бачвансько-сремських русинів. Відомо, що частина території слов’янського Закарпаття була підкорена кочовими племенами угрів, які перейшли Карпати й осіли на Дунайській рівнині, витіснивши звідти інші слов’янські народи. У ХІХ ст. посилився мадяризаційний тиск на українську мову українських переселенців у пониззя Дунаю. Розглянуто питання етнічної назви «русини-українці». Вказано чинники, що негативно позначилися на розвитку української літературної мови бачвансько-сремських русинів. Підкреслено, що після розпаду Авcтро-Угорської імперії скоротилися зв’язки українського населення Бачки, Срему, Банату із Закарпаттям, Галичиною та Буковиною. |
|---|