Політична антропологія як парадигма політико-філософської рефлексії
Зміст статті – це осмислення людини як центру політичного світу. Якщо говорити про соціокультурні підвалини цього процесу, то насамперед слід наголоси ти на ліберально-індивідуалістичних традиціях, витоки яких сягають часів первісного капіталізму, періоду ранніх буржу азних революцій, протестантсько...
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2010
|
Schriftenreihe: | Соціогуманітарні проблеми людини |
Schlagworte: | |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Політична антропологія як парадигма політико-філософської рефлексії / Ю. Левенець // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2010. — № 4. — С. 129-142. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineZusammenfassung: | Зміст статті – це осмислення людини як центру політичного світу. Якщо говорити про соціокультурні підвалини цього процесу, то насамперед слід наголоси ти на ліберально-індивідуалістичних традиціях, витоки яких сягають часів первісного капіталізму, періоду ранніх буржу азних революцій, протестантської етики. У центрі цих про цесів, попри їх зовні масові прояви, перебувала людська сво бода як вища цінність і норма нового стилю життя, нової істо ричної формації. Витоки рефлексивної антропології фахівці вбачають у творах тих мислителів, які намагалися осягнути реальність людського, зумовленою самою людиною, а не Богом, приро дою чи суспільством. Істотний внесок у розробку антропологічної проблематики зробили Сенека, Паскаль, Кант, Сковорода. У XX столітті цю традицію продовжили Шелер, Фуко, Бердяєв та ін. |
---|