Методи порівняльного аналізу результатів оцінок радіаційних наслідків важких аварій на АЕС
Станом на 2022 рік більшість країн світу, які беруть участь у генерації ядерної енергії, забезпечені відповідними ресурсами і засобами проведення оперативного моделювання атмосферної дисперсії та оцінки доз опромінення в реальному часі за допомогою сучасних систем підтримки прийняття рішень та спеці...
Gespeichert in:
| Datum: | 2022 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety
2022
|
| Online Zugang: | https://nuclear-journal.com/index.php/journal/article/view/954 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Nuclear and Radiation Safety |
Institution
Nuclear and Radiation Safety| Zusammenfassung: | Станом на 2022 рік більшість країн світу, які беруть участь у генерації ядерної енергії, забезпечені відповідними ресурсами і засобами проведення оперативного моделювання атмосферної дисперсії та оцінки доз опромінення в реальному часі за допомогою сучасних систем підтримки прийняття рішень та спеціальних програмних кодів. Проте, розроблення таких інструментів прогнозування припадає на різні історичні етапи розвитку комп’ютерних технології та можливості розробників програмних продуктів у різних куточках світу, передбачає використання різних баз даних, провайдерів даних чисельного метеорологічного прогнозу, бібліотек коефіцієнтів переходу від результатів моделювання атмосферного розповсюдження до потенційних доз опромінення тощо.
Процес порівняння результатів оцінок та аналіз ефективності використання інструментів прогнозування радіаційних наслідків за допомогою бенчмаркінгу програмних засобів оцінки розділяє фундаментальну мету гармонізації розрахункового потенціалу країн, яка полягає в знаходженні консенсусу в підходах з моделювання атмосферної дисперсії та оцінки доз опромінення населення.
У цій статті пропонується огляд міжнародної практики та загальної концепції проведення бенчмаркінгу ланки моделювання від єдиного джерела викиду до результатів оцінки у вигляді концентрацій радіонуклідів та доз опромінення, а саме, обсяг параметрів бенчмаркінгу, умови його проведення, попередньої систематизації, збору та обробки результатів оцінки радіаційних наслідків, міжкодового аналізу (CTCA). У статті наведено досвід розроблення та застосування глибинного аналізу – аналізу узгоджених пар (MPA), вперше застосованого експертами Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» в межах міжнародного проєкту «Benchmarking on Assessment of Radiological Consequences» (BARCO). |
|---|