Development of integrated system of scientific periodicals based on the OJS
The paper discusses the basic facilities of OJS open sourse system as a platform of management and electronic publishing of scientific journals. This system allows publishers to deploy journal sites focused on the full life cycle of scientific journals with a mi-nimum expenditures and facilitates jo...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут програмних систем НАН України
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/150 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Problems in programming |
Репозитарії
Problems in programming| id |
pp_isofts_kiev_ua-article-150 |
|---|---|
| record_format |
ojs |
| resource_txt_mv |
ppisoftskievua/48/79060d5156cad219e93b4c4f31112048.pdf |
| spelling |
pp_isofts_kiev_ua-article-1502018-07-30T10:37:06Z Development of integrated system of scientific periodicals based on the OJS Разработка интегрированной сист-мы периодических научных изданий на основе OJS Розробка інтегрованої системи періодичних наукових видань на основі OJS Kudim, K.A. Reznichenko, V.A. Novitsky, A.V. Proskudina, G.Yu. Ovdii, O.M. UDC 004.415 УДК 004.415 УДК 004.415 The paper discusses the basic facilities of OJS open sourse system as a platform of management and electronic publishing of scientific journals. This system allows publishers to deploy journal sites focused on the full life cycle of scientific journals with a mi-nimum expenditures and facilitates journal representation in international analytic databases such as such as Scopus. Исследуется проблема моделирования процессов маневрирования агентов, решаемая в рамках задач преследования/убегания на плоскости. Выполняется обзор современного состояния этой проблемы в рамках решения задач навигации на море и обосновывается её новизна для задач мультиагентного преследования/убегания на плоскости. Выполняется уточнение постановки задачи преследования/убегания агентов за счет формализации задачи их маневрирования. Предлагаются методы маневрирования и демонстрируются примеры маневрирования агентов, выполняемые средствами мультиагентной системы «Навигация». УДК 004.05 Розглянуті основні можливості та особливості вільно розповсюдженої системи з відкритим програмним кодом OJS як платформу побудови системи керування і електронної публікації наукових журналів. Ця система дозволяє видавцям з мінімальними витратами розгортати потужні та багатофункціональні журнальні Web-сайти, що орієнтовані на повний життєвий цикл наукових журналів, а також значно полегшує їх представлення у міжнародних аналітичних базах даних, наприклад таких, як Scopus. Інститут програмних систем НАН України 2017-06-15 Article Article application/pdf https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/150 PROBLEMS IN PROGRAMMING; No 3 (2015) ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ; No 3 (2015) ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ; No 3 (2015) 1727-4907 uk https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/150/144 Copyright (c) 2017 ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ |
| institution |
Problems in programming |
| baseUrl_str |
https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/oai |
| datestamp_date |
2018-07-30T10:37:06Z |
| collection |
OJS |
| language |
Ukrainian |
| topic |
UDC 004.415 |
| spellingShingle |
UDC 004.415 Kudim, K.A. Reznichenko, V.A. Novitsky, A.V. Proskudina, G.Yu. Ovdii, O.M. Development of integrated system of scientific periodicals based on the OJS |
| topic_facet |
UDC 004.415 УДК 004.415 УДК 004.415 |
| format |
Article |
| author |
Kudim, K.A. Reznichenko, V.A. Novitsky, A.V. Proskudina, G.Yu. Ovdii, O.M. |
| author_facet |
Kudim, K.A. Reznichenko, V.A. Novitsky, A.V. Proskudina, G.Yu. Ovdii, O.M. |
| author_sort |
Kudim, K.A. |
| title |
Development of integrated system of scientific periodicals based on the OJS |
| title_short |
Development of integrated system of scientific periodicals based on the OJS |
| title_full |
Development of integrated system of scientific periodicals based on the OJS |
| title_fullStr |
Development of integrated system of scientific periodicals based on the OJS |
| title_full_unstemmed |
Development of integrated system of scientific periodicals based on the OJS |
| title_sort |
development of integrated system of scientific periodicals based on the ojs |
| title_alt |
Разработка интегрированной сист-мы периодических научных изданий на основе OJS Розробка інтегрованої системи періодичних наукових видань на основі OJS |
| description |
The paper discusses the basic facilities of OJS open sourse system as a platform of management and electronic publishing of scientific journals. This system allows publishers to deploy journal sites focused on the full life cycle of scientific journals with a mi-nimum expenditures and facilitates journal representation in international analytic databases such as such as Scopus. |
| publisher |
Інститут програмних систем НАН України |
| publishDate |
2017 |
| url |
https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/150 |
| work_keys_str_mv |
AT kudimka developmentofintegratedsystemofscientificperiodicalsbasedontheojs AT reznichenkova developmentofintegratedsystemofscientificperiodicalsbasedontheojs AT novitskyav developmentofintegratedsystemofscientificperiodicalsbasedontheojs AT proskudinagyu developmentofintegratedsystemofscientificperiodicalsbasedontheojs AT ovdiiom developmentofintegratedsystemofscientificperiodicalsbasedontheojs AT kudimka razrabotkaintegrirovannojsistmyperiodičeskihnaučnyhizdanijnaosnoveojs AT reznichenkova razrabotkaintegrirovannojsistmyperiodičeskihnaučnyhizdanijnaosnoveojs AT novitskyav razrabotkaintegrirovannojsistmyperiodičeskihnaučnyhizdanijnaosnoveojs AT proskudinagyu razrabotkaintegrirovannojsistmyperiodičeskihnaučnyhizdanijnaosnoveojs AT ovdiiom razrabotkaintegrirovannojsistmyperiodičeskihnaučnyhizdanijnaosnoveojs AT kudimka rozrobkaíntegrovanoísistemiperíodičnihnaukovihvidanʹnaosnovíojs AT reznichenkova rozrobkaíntegrovanoísistemiperíodičnihnaukovihvidanʹnaosnovíojs AT novitskyav rozrobkaíntegrovanoísistemiperíodičnihnaukovihvidanʹnaosnovíojs AT proskudinagyu rozrobkaíntegrovanoísistemiperíodičnihnaukovihvidanʹnaosnovíojs AT ovdiiom rozrobkaíntegrovanoísistemiperíodičnihnaukovihvidanʹnaosnovíojs |
| first_indexed |
2025-07-17T09:38:25Z |
| last_indexed |
2025-07-17T09:38:25Z |
| _version_ |
1838408951177150464 |
| fulltext |
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
© К.О. Кудим, В.А. Резніченко, О.В. Новицький, Г.Ю. Проскудіна, О.М. Овдій, 2015
72 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2015. № 3
УДК 004.415
К.О. Кудим, В.А. Резніченко, О.В. Новицький, Г.Ю. Проскудіна, О.М. Овдій
РОЗРОБКА ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ ПЕРІОДИЧНИХ
НАУКОВИХ ВИДАНЬ НА ОСНОВІ OJS
Розглянуті основні можливості та особливості вільно розповсюдженої системи з відкритим програмним
кодом OJS як платформу побудови системи керування і електронної публікації наукових журналів. Ця
система дозволяє видавцям з мінімальними витратами розгортати потужні та багатофункціональні жу-
рнальні Web-сайти, що орієнтовані на повний життєвий цикл наукових журналів, а також значно поле-
гшує їх представлення у міжнародних аналітичних базах даних, наприклад таких, як Scopus.
Вступ
Стаття містить матеріали, що опра-
цьовані у рамках виконання проекту НАН
України "Розробка інтегрованої автомати-
зованої системи створення та централізо-
ваної підтримки функціонування цільових
сайтів періодичних видань установ НАН
України, що задовольняють вимогам нау-
кометричної бази даних Scopus".
Більшість сучасних періодичних
наукових видань та наукових конференцій
мають свої сторінки в Інтернеті, на яких
представлені електронні версії друкованих
видань. Є також повністю електронні нау-
кові видання, які мають такі властивості,
як оперативність публікацій, тобто забез-
печуються актуальність і максимальне
охоплення аудиторії, в сукупності з полі-
тикою відкритого доступу, зокрема.
До основних переваг видання нау-
кових журналів в електронній формі мож-
на віднести наступні:
максимальне охоплення читаць-
кої аудиторії за рахунок доступності з ме-
режі Інтернет;
постійний відкритий доступ до
всіх номерів журналу (залежить від редак-
ційної політики редакції);
потенційне збільшення числа ав-
торів за рахунок можливості по самостій-
ній відправці матеріалів;
зниження витрат на видання з
видавничого циклу виключаються поліг-
рафічні послуги;
скорочення термінів виходу но-
мерів номер виходить у світ після розмі-
щення статей (електронний оригінал-
макет) на сайті журналу;
практично необмежений обсяг
номерів журналу за рахунок подання в
електронній формі;
мінімальне число співробітників,
зайнятих у поточній видавничої діяльнос-
ті (практично необхідна одна людина,
яка виконує обов’язки технічного ре-
дактора, верстальника та видавця), що не
виключає роботи редактора та редакцій-
ної колегії з організації видавничого порт-
феля, здійснення рецензування та форму-
вання номерів.
Можна виділити і багато інших ас-
пектів, що дозволяють, у тому числі, під-
вищити бібліометричні показники як
самих електронних видань, так і авторів,
що в них публікуються.
В Інституті програмних систем
НАН України на протязі останніх десяти
років ведуться роботи по створенню, підт-
римці та представленню у Інтернеті інфо-
рмаційних наукових ресурсів, зокрема,
наукових періодичних видань [1, 2]. Нау-
кова електронна бібліотека періодичних
видань НАН України1 є прикладом ство-
рення інтегрованої інформаційної системи,
яка має централізоване сховище статей та
розподілену систему внесення статей. Во-
на є системою відкритого доступу до ін-
формаційних ресурсів через мережу
Інтернет. На цей час її база даних нарахо-
вує 428 журналів, 3.570 випусків, 74.013
статей, має близько 8 млн. переглядів та
8 млн. завантажень статей.
Проте всі проблеми цей проект
вирішити поки що не в змозі, оскільки
1 http://dspace.nbuv.gov.ua
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
73
видання в нього потрапляють як правило
централізовано, за спрощеною процеду-
рою публікації, на добровільній основі
видавців і навіть ті з них, які поміщені
в наукову електронну бібліотеку все ще
не представлені в повній ретроспективі
архівів.
Електронна бібліотека періодичних
видань створювалась на базі універсальної
системи публікації різних електронних ре-
сурсів, часто не враховуючи особливості
видавницької справи саме періодики.
А також ці вітчизняні наукові пері-
одичні видання майже не представлені у
міжнародних аналітичних базах даних,
наприклад таких, як Scopus, з метою отри-
мання наукометричних даних для прове-
дення оцінки наукової діяльності окремих
вчених, наукових установ, напрямів дослі-
джень та видань.
Запропонована робота спроба
вирішити ці та інші проблеми, що виника-
ють у процесі створення та функціонуван-
ня електронних наукових періодичних
видань.
1. Постановка задачі
Одним з основних видів науково-
дослідної діяльності є оперативна публіка-
ція наукових статей, що відображає актуа-
льні результати діяльності дослідників і
має задовольняти таким найважливішим
вимогам, як достовірність, актуальність та
повнота.
До основних проблем вітчизняного
наукового співтовариства можна віднести
наступні [2]:
багато вчених проводять дослі-
дження, результати яких актуальні для Ук-
раїни, тому публікації, що їх
відображають, видаються тільки в украї-
номовній науковій періодиці. Це ж відно-
ситься і до збірок наукових праць, і
численних праць різних конференцій, що
мають місцеве або регіональне значення, в
яких вимоги часто не припускають наяв-
ності анотацій та ключових слів не тільки
англійською, а й українською мовою;
невеликі тиражі не сприяють по-
ширенню нових знань та ідей, так як роз-
ходяться в максимально вузькому колі
фахівців;
далеко не всі наукові видання
слідують на курс інтеграції у світовий ви-
давничий простір не мають міжнародних
ідентифікаторів (ISSN, ISBN) та інших за-
гальновизнаних атрибутів;
недостатньо повно існуючі нау-
кові видання присутні в провідних науко-
вих бібліотеках України (не кажучи вже
про закордонні). Це справедливо насам-
перед для "містечкових" видань, особливо
якщо вони виходять у світ без присвоєння
ISSN;
деякі видання можна віднести до
розряду кон’юнктурних, або які націлені
на комерційну діяльність. Хоча і в цих ви-
даннях публікуються цілком пристойні з
наукової точки зору матеріали.
Ці та багато інших проблем посту-
пово починають вирішуватися.
База даних Scopus у багатьох краї-
нах є одним з головних джерел отримання
наукометричних даних для проведення
оцінки наукової діяльності на державному
та/або корпоративному рівні. Scopus є
складовою частиною інтегрованого науко-
во-інформаційного середовища SciVerse,
тому повна офіційна назва продукту
SciVerse Scopus. Ця реферативна база да-
них та наукометрична платформа була
створена у 2004 році видавничою корпора-
цією Elsevier. Платформа індексує найпре-
стижніші наукові часописи світу, зокрема,
Західної Європи, а також має велику кіль-
кість впроваджень у державних та корпо-
ративних проектах аналізу та ревізії
наукової активності.
На сьогодні база даних Scopus міс-
тить понад 55 млн. реферативних записів.
У тому числі у базі даних проіндексовано
близько 22 тис. назв наукових журналів,
5 тис. видавництв різних наукових напря-
мів. Наукометричний апарат Scopus забез-
печує отримання показників цитованості
наукових робіт у виданнях, опублікованих
після 1996 року. Для оптимізації прове-
дення аналітичних досліджень платформа
має засіб контролю ефективності дослі-
джень Research Performance Measurement
(RPM). Інструментарій RPM ґрунтуючись
на унікальній ідентифікації авторів, уста-
нов та видань; дає змогу отримувати різ-
номанітні мультимедійні аналітичні звіти
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
74
по окремих вчених, наукових установах,
напрямах досліджень та виданнях.
В Україні системне впровадження
індексу цитування як нормативного пока-
зника оцінювання ефективності діяльності
суб’єктів наукової діяльності розпочалося
у 2009 році Рішенням колегії Міністерст-
ва освіти і науки України показник "Кіль-
кість публікацій у наукометричній між-
народній базі даних Scopus" [3] був
ухвалений у якості одного з показників
оцінки результативності наукової та нау-
ково-технічної діяльності вищих навчаль-
них закладів.
На даний час опрацьовані та ви-
вчені питання, які пов’язані зі входжен-
ням видань до бази даних Scopus. Щоб
увійти до Scopus періодичне видання оці-
нюється, наприклад, за наявністю таких
складових [4–8]:
міжнародного ідентифікаційного
коду серійного видання – Міжнародного
стандартного номера серійного видання
ISSN;
апарату рецензування статей;
міжнародного складу редакційної
ради; виняток можуть становити журнали,
що спеціалізуються на регіональній тема-
тиці; однак ця тематика має бути цікава
міжнародному співтовариству;
міжнародного складу авторів
(з тим же винятком, що і для редакційної
ради);
чіткої періодичності і регулярно-
сті виходу у світ чергових випусків ви-
дання;
якісного оформлення статті
(структури наукової статті, наявності ілю-
стративного матеріалу, який демонструє
результати дослідження тощо);
англомовного Web-ресурсу, на
якому має бути представлена повна інфор-
мація про журнал: переконливо викладена
політика журналу (описані цілі й завдання
журналу), повний склад редакційної ради
із зазначенням країни перебування (прина-
лежності) кожного члена ради; змісту та
анотації кожної статті, що завантажуються
на сайт оперативно відповідно до виходу
чергових випусків журналу. Це мінімаль-
ний і обов’язковий перелік відомостей про
журнал на сайті. Позитивно сприймають
зазвичай наявність повних текстів статей у
відкритому доступі або з пропозицією оде-
ржання їх за передплатою.
Існує ряд джерел, що містять до-
кладний перелік вимог та критеріїв відбо-
ру бази даних Scopus до видавничої
продукції, методичні поради щодо вико-
нання виданнями цих вимог, приклади ре-
формування видань для входження до бази
даних Scopus на індивідуальному та наці-
ональному рівнях.
Незважаючи на це, рівень предста-
влення українських журналів у цій базі да-
них на сьогодні залишається незадовіль-
ним. За даними списку джерел SCOPUS2
станом на вересень 2013 року індексуєть-
ся 50 українських журналів та збірників
матеріалів конференції.
Тобто на сьогодні є актуальною за-
дача представлення і включення наших
журналів до аналітичних баз даних взагалі
та Scopus, зокрема. Разом с тим для науко-
вих організацій України також все ще за-
лишається актуальною задача створення
та підтримки електронних публікацій пері-
одичних видань. Часто для цього просто не
вистачає потрібних технічних та людських
ресурсів.
2. Програмні платформи
керування електронними
науковими журналами
На даний час нам відомі програми,
що вільно поширюються з відкритим про-
грамним кодом [9]. Їх відрізняють гнуч-
кість і масштабованість, які полягають у
можливості використовувати одну інста-
льовану програмну платформу для видан-
ня відразу декількох електронних науко-
вих періодичних видань. При цьому кожен
журнал отримує власний URL, а також на-
строюється свій дизайн. Дозволяється як
одному редактору керувати всіма аспекта-
ми журналу та сайту, так і забезпечити ро-
боту розподіленої команди редакторів.
Важливою особливістю таких систем є
можливість будь-якій людині, що реєстру-
ється в конкретному журналі запропонува-
ти себе в якості рецензента, що дозволяє
розширити коло рецензентів і використо-
2 http://www.jsi.net.ua/journals/scopus.html
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
75
вувати їх добровільну ініціативу (треба
тільки пам’ятати, що відповідальність за
компетентність рецензента несе редакція).
На цих платформах можна як перенести
матеріали існуючого наукового журналу,
тобто створити його електронну версію,
так і створити новий електронний науко-
вий журнал.
До основних переваг таких техно-
логій можна віднести те, що:
не потрібно спеціальних знань
Web-програмування. Створити професій-
ний сайт власного електронного журналу і
стати його головним редактором може
будь-який дослідник, який очолює той чи
інший інноваційний науковий напрям, що
має визнану наукову школу;
для авторів надається спеціаль-
ний інтерактивний інструмент, який поле-
гшує процедуру подачі матеріалів та
відстеження етапів розгляду та публікації
статей;
спеціальні сервіси полегшують
редакції спілкування з авторами статей та
їх рецензентами;
наявність адаптивності дає мож-
ливість легкого налаштування системи,
що відображає потреби окремої установи
або наукового співтовариства;
публікація матеріалів, як і самих
номерів, практично не обмежуються за
обсягом;
існує можливість обговорення
представлених статей на сайті видання;
можливість використання в од-
ному журналі одночасно декількох мов ін-
терфейсу розширює читацьку аудиторію
(при цьому необхідно передбачити розмі-
щення статей та іншої інформації на відпо-
відних мовах).
Як показує практика, такі системи є
дуже гнучким рішенням для керування ви-
данням журналу, що дозволяє забезпечити
прозорість редакційного процесу, а також
мають механізми забезпечення індексу-
вання матеріалів. Вони охоплюють всі ас-
пекти видання он-лайн журналів, допома-
гають полегшити ручну працю редакторів,
рецензентів і читачів при верстці журналу;
здійснюють повідомлення читачів; автома-
тизують обмін кореспонденцією. Викорис-
товують поняття ролей у процесі видання:
від технічного працівника, керуючого на-
лаштуваннями журналу, до коректора,
який вичитує гранки. Весь видавничий
процес при цьому проводиться на сайті
журналу, а основним засобом спілкування
є генерування із стандартних шаблонів і
відправлення повідомлень електронної
пошти.
У тому випадку, якщо статті до ре-
дакції надходять не тільки через програм-
ну систему або електронний журнал є
електронною версією друкованого видан-
ня, то можна використовувати модуль
швидкого завантаження статей, за допо-
могою якого номер можна сформувати з
оригінал-макетів протягом декількох го-
дин. Але такий підхід не скасовує весь
процес рецензування та редагування ру-
кописів авторів, що є необхідною умовою
забезпечення якості наукової інформації.
В системах реалізовані механізми,
що дозволяють:
автоматично включати опубліко-
вані матеріали в електронні індексовані
наукові бази даних (привласнення іденти-
фікатора DOI; реєстрація в розподіленої
базі даних досліджень, заснованої на прое-
кті Public Knowledge Project збору метада-
них для забезпечення поліпшеного пошуку
індексованих даних публікацій);
експортувати і вивантажувати
статті і метадані в різних форматах для
можливості розміщення їх у різних світо-
вих сервісах (наприклад, DOAJ, Erudit,
CrossRef та ін.);
надавати користувачам журналу
можливість відстежувати новини (через
підписку на стрічки в форматах
RSS/Atom);
інтегрувати електронну систему
періодичного видання з Google Analytics,
яка є системою для аналізу трафіку компа-
нії Google і надає потужний інструмента-
рій аналізу різних статистичних даних, що
відносяться до видання.
Ці та багато інших функцій надають
потужний інструмент для здійснення вида-
вничої діяльності, який в сукупності з про-
стотою використання, відкритістю і
популярністю дозволяє не тільки операти-
вно публікувати актуальні результати нау-
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
76
кових досліджень, а й сприяє їх поши-
ренню у світовому науковому середовищі.
А відкритість коду дозволяє модифікувати
систему під специфічні завдання будь-
якого наукового колективу.
Незважаючи на відносну простоту
таких систем публікації, тим не менш ре-
дакція потребуватиме час від часу і техні-
чних спеціалістів. Не завжди вони є. У
роботі запропоновано також технологічні
рішення, коли централізовано всю техніч-
ну сторону (хостінг, встановлення, нала-
штування, підтримка в ході експлуатації,
резервне копіювання, перехід на нові
версії і т. і.) бере на себе, наприклад, ор-
ганізація-виконавець цього проекту. А ре-
дакціям та інститутам на місцях
залишиться займатися звичайною видав-
ницькою справою.
3. Open Journal System
Загальні характеристики систе-
ми. Програмна платформа Open Journal
System (OJS)3, існує й успішно розвива-
ється з 2001 року (перша версія вийшла
у 2001 році, остання стабільна версія
OJS 2.4.6 вийшла 17 березня 2015 року).
Вона стала результатом ініціативи групи
Public Knowledge Project (University of
British Columbia) за підтримки Social
Sciences and Humanities Research Council
of Canada, Max Bell Foundation, Pacific
Press Endowment і MacArthur Foundation,
а її постійний розвиток здійснюється
Public Knowledge Project в партнерстві
з Canadian Center for Studies in Publi-
shing і Simon Fraser University Library.
Програмне забезпечення OJS написане
на PHP, використовує бази даних MySQL
або PostgreSQL і може бути розміщене
на Web-серверах з Unix-подібною або
Windows ОС. Це програмне забезпечення
є вільно поширюваним з відкритим про-
грамним кодом [10, 11].
OJS забезпечує супровід всіх аспек-
тів створення та використання журналів:
загальне керування сайту журналу;
адміністрування редакційних про-
цесів (подання рукопису, рецензування,
редагування, публікація);
3 https://pkp.sfu.ca/ojs/
архівування змісту;
індексування всього вмісту систе-
ми;
імпорт-експорт;
адміністрування друкованих та
електронних передплат;
агрегація даних про цитованість
опублікованих статей;
система сповіщень читачів, авто-
матизація редакційної кореспонденції то-
що.
Гнучкість, масштабованість, ба-
гатомовність системи OJS полягають у
можливості використовувати одну про-
грамну платформу для видання відразу
десятків, навіть сотень електронних нау-
кових періодичних видань. При цьому
кожний журнал отримує власний URL та
дизайн.
OJS дозволяє одному користувачу
керувати одночасно усіма аспектами жур-
налу та сайту, або, навпаки, система здатна
забезпечити роботу команди редакторів
журналу з розподіленими обов'язками і рі-
зними обсягами повноважень.
На платформу OJS можна як пере-
нести матеріали існуючого наукового жур-
налу, тобто створити його електронну
версію, так і створити новий електронний
науковий журнал.
OJS не нав’язує редакціям жодних
сценаріїв роботи. Систему завжди можна
налаштувати на обслуговування тієї моделі
взаємодії, яка прийнята у конкретному жу-
рналі.
OJS частково підтримує багатомов-
ність: так, багатомовними можуть бути на-
зви журналів і рубрик, відомості про
журнал, назви статей. Водночас деякі дані,
наприклад, прізвища, імена та по батькові
авторів статей не перекладаються в стабі-
льних версіях включаючи останню 2.4.6.
Система має 44 мовні локалізації, у тому
числі 20 повних мовних пакетів. Сайт жу-
рналу може функціонувати на будь-якій з
цих мов. OJS має підтримку багатомовних
журналів, які видають статті одночасно
кількома мовами.
Станом на кінець 2014 року4 OJS
4 https://pkp.sfu.ca/ojs/ojs-usage/
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
77
використовують близько 24 тис. журналів
з усього світу, і це тількі офіційно зареєст-
рованих, реальна цифра набагато більша.
Проект використовується для публікації
статей, тестування, досліджень, експери-
ментів, організації репозиторія документів
і т. п. На кінець 2013 року на базі Open
Journal Systems було створено і налашто-
вано 7021 журнал, в яких було не менш 10
статей (рис. 1).
OJS втілення досвіду кращих
фахівців видавничої та бібліотечної
сфери. Автором і головним розробником
продукту є Джон Віллінський професор
Стенфордського університету, лауреат
численних премій за значний особистий
внесок у розвиток світових наукових ко-
мунікацій. За розробку і покращення мо-
дулів індексування, пошуку та агрегації
цитованості відповідає співрозробник
продукту компанія Google Scholar. Між-
народне співтовариство розробників скла-
дають десятки академічних бібліотек і
бібліотечних консорціумів, урядових
структур, дослідних фондів та університе-
тів багатьох країн світу.
Практично для всіх процесів у сис-
темі є оптимальні значення за замовчуван-
ням. Таким чином можна застосувати у
себе в журналі кращі світові редакційні
стандарти. Для більшості типових докуме-
нтів, що використовуються у системі, є
шаблони, перекладені десятками мов з до-
триманням прийнятої видавничої терміно-
логії. Найлегший спосіб для неангломов-
ного видавця опублікувати на сайті англо-
мовні положення власної політики щодо
авторських прав, конфіденційності, досту-
пу тощо це прийняти за основу готові
шаблони і внести до них власні корективи.
Політики журналу. Система OJS
розробляється в рамках програм підтримки
відкритого доступу до наукової інформа-
ції. Однак налаштування політики доступу
в OJS є дуже гнучкими, система не обме-
жує видавців, вона має повну підтримку
передплатних та інших комерційних моде-
лей доступу до змісту.
Доступ до змісту може обмежува-
тися повністю або частково, на рівні ок-
ремих випусків або статей у випусках. Є
також можливості налаштування доступу
з затримкою (період ембарго), коли статті
потрапляють у відкритий доступ через пе-
вний визначений проміжок часу з дня пу-
блікації. Читачі можуть налаштовувати
автоматизовані сповіщення про нові стат-
ті, які стають доступними на сайті журна-
лу.
Рис. 1. Розповсюдження OJS у світі
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
78
OJS пропонує засоби різних типів і
видів передплат, наприклад, друкованих та
он-лайнових передплат, налаштування різ-
них платіжних методів, передплат установ
із аутентифікацією за IP-адресами або до-
менами, передплат для членів асоціацій і
об’єднань, подарункових передплат тощо.
Для роботи з передплатниками у системі
є гнучка система сповіщень і нагадувань.
Крім того, редакції можуть надавати вче-
ним можливості роздрібної купівлі окре-
мих статей без необхідності оформлення
передплати на весь журнал.
Для журналів, які практикують не-
передплатні бізнес-моделі, OJS також
пропонує відповідний інструментарій.
Система підтримує три види платежів ав-
торів (за подання статті до редакції, за
прискорене рецензування та за публікацію
статті). Крім того, доступне налаштування
платежів за членство у асоціації (з правом
публікуватися у журналі/мати знижку на
передплату) та пожертв для журналу.
Кожний розділ журналу може мати
власну політику і різний статус:
розділ відкритий для авторів, тоб-
то зацікавлені автори можуть вільно пода-
вати у нього матеріали;
розділ закритий, матеріали у ньо-
го можуть подаватися лише членами реда-
кційного штату;
розділ рецензований, OJS вклю-
чає процес рецензування до редакційного
циклу обробки матеріалів, поданих у цей
розділ (частіше всього, до престижних
реферативних баз даних експортуються
статті лише з рецензованих розділів жур-
налів);
індексований розділ означає, що
статті, опубліковані у ньому будуть індек-
суватись і з’являтимуться у результатах
пошуку.
Журнали часто мають списки мо-
нографій, рецензії на які вони хотіли б
опублікувати. За бажанням редакції, OJS
може обслуговувати процеси рецензуван-
ня монографій. Вчені, зацікавлені у тому,
щоб мати публікацію в журналі, можуть
переглядати списки монографій, доступ-
них для рецензування, та подавати редак-
ції заявки на виконання рецензій. Якщо
редакцію влаштовує учений-заявник, вона
приймає пропозицію і монографія зникає
зі списку доступних для рецензування.
Журнал може публікувати рефера-
ти щойно захищених дисертацій, OJS
пропонує для цього відповідну функціо-
нальність. Передбачається, що автор, за-
цікавлений у повідомленні про захищену
дисертацію, подає до журналу реферат
своєї роботи, як один з типів звичайного
подання статті. Редакція відправляє мате-
ріал вказаному науковому керівнику для
підтвердження його достовірності. Після
отримання підтвердження, реферат, разом
з посиланням на повний текст дисертації,
публікуються на сайті журналу. Інший
варіант, коли редакція отримує реферати
від повноважних представників установ,
авторитету яких вона довіряє, у такому
випадку підтвердження наукових керів-
ників не потрібні.
Редакційний процес. У OJS автор-
ське подання проходить п’ять редакційних
етапів, які можуть виконуватися одним або
кількома редакторами (рис. 2).
1. Черга непризначених статей.
Коли автор завершує процес подання ру-
копису до редакції, його матеріал потрап-
ляє у чергу неопрацьованих статей, тут
майбутня стаття призначається одному або
кільком редакторам.
2. Рецензування статті. Редактор,
який взявся за роботу над рукописом, від-
правляє матеріал на рецензування, прий-
маючи рішення щодо статті: "прийняти",
"відправити на доопрацювання", "відмо-
вити".
3. Редагування статті. Етап вклю-
чає літературне редагування, верстку та
коректуру, після чого стаття призначається
до друку в певному випуску.
4. Зміст. На цьому етапі редактор
працює зі сторінкою змісту випуску. Стат-
ті сортуються в необхідному порядку, за
необхідності на сторінці змісту вказуються
номери сторінок кожної праці. Крім того,
редакція може зверстати та завантажити
обкладинку нового випуску. Етап завер-
шується, коли редактор публікує випуск і
він стає доступним передплатникам або
всім користувачам сайту.
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
79
Подання
Автор завантажує файл на веб-сайт
Журналу та вводить метадані для
індексації OAI
Рецензування подання
Автор може відстежувати процес,
переглядати рецензії та інші файли,
а також повторно завантажувати
подання за запитом редактора
Редагування подання
Автор переглядає редакторські
правки та бере участь у коректурі
гранок
1. Черга подань
Редактор призначає Редактора
розділу, який буде наглядати за
видавничим процесом
2. Рецензування подання
а) Перевірка подання
б) Проведення рецензування
в) Прийняття рішення видавця
3. Редагування подання
а) Літературне редагування подання
б) Верстка гранок
в) Коректура гранок
4. Менеджмент випусків
а) Створення випуску
б) Включення подання у випуск
в) Організація сторінок змісту
5. Публікація
Надання відкритого доступу або
доступу за передплатою
Поточний випуск
Інструментарій читача пов язує
опубліковані об єкти зі
спорідненими внутрішніми та
зовнішніми ресурсами
Архів журналу
Перегляд змісту попередніх випусків
журналу, індексація пошуковими
машинами OAI, а також Google і т.п.
Архів подань
Зберігаються всі файли видавничого
процесу опублікованих подань та
файли подань, відхилених
редакцією
Коректура
Верстка
Редактор верстки готує гранки у
форматах HTML, PDF, PS тощо
Літературне редагування
Проведення рецензування
Рецензент надсилає рецензію та
рекомендацію (які можуть бути
оцінені редактором за внутрішньою
шкалою оцінок)
Вибір рецензентів
Редактор за науковими інтересами
обирає з бази даних потенційних
рецензентів
Менеджмент журналу
Встановлення та налаштування
журналу; призначення редакторів,
рецензентів та коректорів
Автор
Редактор та
Редактор розділу
Менеджер журналу,
Рецензент, Літературний
редактор та Коректор
Ключ
Менеждер журналу
Редактор
Редактор розділу
Рецензент
Літературний редактор
Редактор верстки
Коректор
Автор
Читач
Рис. 2. Процес редагування та публікації
Редакційні ролі. В цілому сайтом
журналу керує користувач, який має роль
менеджера журналу. Він налаштовує
Web-сайт, аспекти редакційної політики,
сценарії редакційної взаємодії, призначає
користувачів для виконання інших редак-
ційних ролей.
Менеджер передплати керує пе-
редплатами, слідкує за проходженням пла-
тежів, адмініструє діапазони IP-адрес ко-
лективних передплатників та делегує пра-
ва доступу індивідуальним передплат-
никам.
Редактор здійснює загальний на-
гляд за редакційним процесом; дає дору-
чення редакторам розділів; стежить за
графіком видання журналу.
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
80
Редактор розділу керує процесами
рецензування та редагування статей,
прийнятих до публікації у одному з розді-
лів журналу.
Літературний редактор працює зі
статтями з метою поліпшити граматику і
стилістику матеріалу, узгоджує тексти
майбутніх статей з авторами, відповідає за
повноту пристатейної бібліографії.
Редактор верстки перетворює від-
редаговані статті в гранки форматів HTML
або PDF для їх подальшої публікації.
Коректор вичитує гранки на пред-
мет помилок правопису та форматування.
Один користувач може виконувати
всі ролі в редакційному процесі. За замов-
чуванням, ролі редактора, редактора роз-
ділу, літературного редактора, редактора
верстки та коректора об’єднані у єдину
роль Редактор. Але, якщо редакція має
потребу і можливість утримувати окремих
співробітників для виконання кожної з
ролей, OJS пропонує рішення і для такого
випадку.
Рецензування та роль рецензента.
Більшість журналів дозволяє своїм авто-
рам та читачам, які мають бажання вико-
нувати рецензії для журналу, вільно
реєструватися на сайті як рецензенти.
Крім того, редактори можуть самостійно
створювати у системі облікові записи для
вчених, яких вони розглядають як потен-
ційних рецензентів.
Форма рецензії налаштовується ре-
дакцією за допомогою спеціального конс-
труктора форм рецензування. Це може
бути анкета з варіантами відповідей або
певний шаблон, у який рецензент пови-
нен вписати необхідні формулювання. За
замовчуванням, застосовується проста
форма: від рецензента вимагається лише
обрати одну з чотирьох альтернативних
рекомендацій для редакції: "прийняти
статтю", "відправити на доопрацювання",
"надіслати іншому рецензенту" або "від-
хилити статтю". Крім цього, рецензент
може відправити редакції та/або автору
текст рукопису з пропонованими виправ-
леннями.
Роль автора та процес подання
статті до редакції. Журнал надає авторам
можливість завантажити свій рукопис
безпосередньо на сайт журналу. Процес
подання статті для авторів розділений на
п’ять кроків, він супроводжується кон-
текстними підказками для кожного кроку.
При цьому не обов’язково виконувати всі
п’ять кроків протягом одного сеансу; ав-
тори можуть повернутися до відправки
пізніше, перейшовши до незакінчених ра-
ніше етапів.
Вимоги до подання. Редакція жу-
рналу під час налаштування сайту вказує
перелік базових вимог до матеріалів, що
подаються авторами у журнал. Пункти
вимог можуть бути різними на розсуд ре-
дакції, вони можуть стосуватися оригіна-
льності, формату, обсягу рукопису, змісту
бібліографії, мови тощо. Подаючи руко-
писи до редакції, автори можуть супрово-
джувати свої роботи файлами, які вони
хочуть зробити доступними для читачів.
4. Структура сайту журналу у OJS
Про журнал. У розділі "Про жур-
нал" видання публікує відомості щодо ас-
пектів власної політики: доступ до змісту,
авторські права, конфіденційність, рецен-
зування, вимоги до рукописів тощо. Тут
потенційні автори та читачі можуть дізна-
тися про тематику та направленість жур-
налу, прочитати його історію, ознайо-
митись із біографіями членів редакційної
колегії (рис. 3). У цьому ж розділі журнал
публікує інформацію про типи і вартість
передплат, тарифи за публікацію статей у
журналі. Деякі видання публікують тут
також редакційну статистику (кількість
передплатників; відсоток рукописів, прий-
нятих за результатами рецензування;
середня тривалість редакційного опрацю-
вання рукопису тощо).
Реєстрація та профіль. Система
OJS передбачає взаємодію користувачів,
зареєстрованих на сайті. У більшості випа-
дків це взаємодія засобами електронної
пошти через вбудований поштовий сервер
OJS. Автори мають реєструватись, щоб
мати можливість подавати статті до жур-
налу, відстежувати стадію редакційного
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
81
Рис. 3. Розділ "Про журнал" журналу "Проблеми програмування"
опрацювання рукописів, брати участь у
процесах рецензування та редагування,
слідкувати за статистикою читаності та
цитованості своїх статей. Редактори мають
бути зареєстрованими, щоб отримувати
доступ до рукописів на стадії їх редакцій-
ної обробки.
У кожного зареєстрованого корис-
тувача є профіль, де вказані ім’я, науко-
вий ступінь, місце роботи, сфера науко-
вих інтересів, контактна адреса, коротка
біографія та інші відомості. Ці дані авто-
матично підставляються системою у фор-
ми, шаблони листів тощо. При цьому
користувач розглядається системою ком-
плексно, як науковець, який може бути
одночасно автором одного журналу, ре-
цензентом другого та членом редколегії
третього. Вся інформація про всі взаємо-
дії користувача в межах єдиного впрова-
дження OJS збирається та представ-
ляється на єдиній домашній сторінці ко-
ристувача (рис. 4).
Поточний випуск та архіви. OJS
дозволяє публікувати на сайті повну елек-
тронну версію журналу. Один випуск жу-
рналу завжди є поточним, всі інші
архівними. Коли журнал видає новий ви-
пуск, той випуск, який раніше був поточ-
ним, потрапляє в архіви, а зміст нового
випуску з’являється за посиланням "По-
точний випуск" та на головній сторінці
журналу.
Система пропонує можливості імпо-
рту та розміщення на сайті журналу архі-
вних випусків, які вийшли до початку
застосування OJS (рис. 5). Частіше всього,
це завдання виконують бібліотеки науко-
вих установ. Редакції працюють над пото-
чними випусками, а бібліотеки пара-
лельно проводять оцифрування та опис
старих номерів, з кожним роком збільшу-
ючи електронний архів журналу.
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
82
Рис. 4. Розділ "Особистий кабінет" журналу "Проблеми програмування"
Рис. 5. Перегляд змісту журналу "Проблеми програмування" з розділу "Архіви"
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
83
Пошук і перегляд. Пошукова ма-
шина OJS дозволяє запропонувати корис-
тувачам засоби простого та складного
пошуку. Просте поле пропонує пошук за
всіма полями метаданих статей. За замов-
чуванням, це поле присутнє у інтерфейсі
кожної сторінки сайту журналу. Складний
пошук можна здійснювати за будь-якими
полями метаданих, що використовуються
конкретним журналом: за автором, на-
звою, датою видання, словами з анотації,
ключовими словами, хронологічними чи
географічними термінами, індексами кла-
сифікаційних систем тощо. Крім того,
підтримується повнотекстовий пошук в
файлах формату HTML і PDF.
Якщо з якихось причин журнал не
влаштовує функціональність вбудованої
пошукової машини OJS, систему можна
налаштувати на підтримку зовнішніх по-
шукових машин, наприклад, Apache
Lucene або користувацький пошук Google.
Навігаційний апарат системи пропо-
нує два базові алфавітні покажчики: назв
опублікованих статей та імен авторів жур-
налу. Крім того, система дозволяє редакці-
ям створювати додаткові покажчики за
розділами журналу та за категоріями ста-
тей. Така можливість актуальна для жур-
налів з об’ємними архівами.
Анонси. Сайт журналу може мати
власну сторінку анонсів. Ця функціональ-
ність актуальна для журналів з активною
маркетинговою стратегією, які прагнуть
постійно привертати до себе увагу науко-
вої спільноти. Журнали можуть анонсува-
ти спецвипуски, наукові події, де редакція
є співорганізатором або інформаційним
спонсором, важливі віхи своєї діяльності.
Анонсами керує користувач з правами ме-
неджера журналу. Анонси можуть поділя-
тися на типи, для кожного анонсу
визначається термін його актуальності.
Читачі мають опції передплати анонсів за-
собами RSS або електронної пошти.
Інструментарій для читання це
панель, яка з’являється під час перегляду
повного тексту журнальної статті. На па-
нелі згруповані всі основні інструменталь-
ні засоби, які можуть стати у нагоді читачу
для конкретного тексту. Інструментів бага-
то, кожна редакція підключає і налаштовує
ті, які потрібні конкретному журналу. Так,
інструмент “Процитувати статтю” видає
користувачеві правильний бібліографічний
запис статті, яку він читає (підтримується
стандарт ГОСТ 7.1 2003). За допомогою
інструмента "Подивитися термін" корис-
тувач може виділити слово у тексті та
отримати визначення з зовнішнього тлу-
мачного словнику. Пошук споріднених
об'єктів дозволяє провести сеанс пошуку
за ключовими словами статті у зовнішній
реферативній або бібліографічній базі да-
них. Засобами посилання "Повідомити ко-
легу" читач може швидко надіслати
посилання на статтю на задану адресу еле-
ктронної пошти.
5. Розгортання OJS
Власне впровадження. При вста-
новленні системи слід скористатися насту-
пною процедурою.
1. Завантажити програмний пакет
OJS з сайту Public Knowledge Project5.
2. Підготувати серверне оточення і
за допомогою інсталяційного скрипта
встановіть OJS на Web-сервері. Потрібне
наступне серверне оточення:
PHP свіжої версії з підтримкою
MySQL або PostgreSQL;
системи керування базою даних:
MySQL або PostgreSQL свіжих версій;
UNIX-подібна операційна система
(Linux, FreeBSD, Solaris, Mac OS X тощо).
OJS можна встановити на сервері
Windows (з Web-сервером IIS), але цей ва-
ріант не рекомендується розробниками.
3. Увійти на сервер OJS з іменем
адміністратора та паролем, згенерованими
під час інсталяції.
4. Створити новий журнал.
5. Налаштувати новий сайт журна-
лу. Адміністратор автоматично стає мене-
джером створеного журналу. За необхід-
ності можна створити ще одного або
кількох користувачів з роллю менеджера
журналу.
Досвід розгортання OJS у хмарі.
Як платформу для розгортання OJS можна
скористатися Web-сервісами від Amazon.
В рамках Amazon віртуалізується значна
5 http://pkp.sfu.ca/?q=ojs
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
84
кількість різноманітних ресурсів. Віртуалі-
зація стала широко прийнятим способом
знизити експлуатаційні витрати і підвищи-
ти надійність інфраструктури ІТ. Хмарні
обчислення стали однією з найбільш обго-
ворюваних IT-парадигм за останні роки.
Вони спираються на багато досягнень в ІТ-
індустрії за останнє десятиліття і предста-
вляє значні можливості для організацій,
щоб скоротити час і витрати. При хмарних
обчисленнях організації можуть спільно
споживати обчислювальні ресурси і
пам’ять, а не будувати, експлуатувати та
вдосконалювати інфраструктуру самостій-
но. Хмарні обчислення це стиль обчислен-
ня, де масштабовані і гнучкі можливості
ІТ-послуг поставляються як сервіси для
зовнішніх клієнтів, що використовують
Інтернет-технології.
Web-сервіси Amazon поділяються за
наступними групами: бази даних, збері-
гання та CDN, аналітика, комп’ютери та
мережі, розгортання та керування, сервіси
додатків.
Кожна з цих груп містить певні сер-
віси, які реалізують ту і чи іншу послугу.
Запуск додатку в хмарному середовищі
дозволяє значно підвищити ефективність,
надійність та масштабованість. Для розго-
ртання мультижурнальної конфігурації
OJS було побудовано наступну інфрастру-
ктуру (рис. 6). В основі цієї архітектури
лежить обчислювальний вузол Amazon
EC2. На якому запущений Web-сервер
Apache та PHP. Для збереження файлів
використовується постійний розділ збере-
ження інформації Amazon EBS. Такий під-
хід дасть змогу захистити інформацію від
втрат, а також досягти хорошої швидкодії
за рахунок використання SSD. При цьому
результати тестування копіювання даних
розміром по 384 KB показали швидкість на
рівні 54.2 MB/s. Це не є високим показни-
ком, проте, враховуючи використання мі-
німального за потужністю вузла рівня
micro, це хороший показник. Викорис-
тання зовнішнього вузла для бази даних
MySQL за результатами тестування
Apache HTTP server benchmarking tool
зменшило час на отримання інформації
Рис. 6. Архітектура Amazon EC2
з 25.003 с. до 13.017 с. у порівнянні з за-
пущеним MySQL Amazon EC2, тобто на
52 %, при кількості одночасних запитів
100, та загальній кількості запитів в рамках
сесії 1000. Водночас OJS підтримує кешу-
ючий сервер на основі Memcached .
Memcached реалізує сервіс кешування да-
них в оперативній пам’яті на основі пара-
дигми хеш-таблиці, яка зберігає значення з
асоційованих ключами. Доступ до хешу
отримується через простий мережевий
протокол. Використання даного сервісу,
зменшило час Apache HTTP server
benchmarking tool до 10.02 с, при тих самих
умовах і параметрах. Тобто повне викори-
стання сервісів AWS, дозволило досягти
2-х кратного приросту швидкодії.
Висновки
У роботі описана технологічна пла-
тформа OJS для створення, зберігання, по-
тужної функціональної підтримки повного
технологічного циклу видання наукового
журналу. Проаналізовано вимоги наукоме-
тричних баз даних, зокрема, SCOPUS, що-
до включення в них національної
періодики. Описано досвід використання
хмарних технологій для розгортання сис-
тем періодичних журналів.
Amazon EC2
Memcached
MySQL
MySQL DB instance
Amazon EBS
Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
85
1. Кудим К.А., Проскудина Г.Ю., Резниченко
В.А. Научная электронная библиотека пе-
риодических изданий НАН Украины //
Сборники Президентской библиотеки Се-
рия "Электронная библиотека" / науч. ред.
Е. Д . Жабко. – Вып. 4 : Научные и органи-
зационно-технологические основы интег-
рации цифровых информационных
ресурсов. – Президентская библиотека
имени Б.Н. Ельцина (Санкт-Петербург) –
2013. – C. 320–334.
2. Кудим К.А., Новицький А.В., Проскудина
Г.Ю., Резниченко В.А. Статистика исполь-
зования Научной электронной библиотеки
периодических изданий НАН Украины //
Збірник "Наука України у світовому прос-
торі". – 2014. – Випуск 10. – С. 60–77.
3. Про затвердження Положення про дослід-
ницький університет. Постанова Кабінету
Міністрів України від 17 лютого 2010 р.
№ 163 // URL: http://zakon4.rada.gov.ua/
laws/show/163-2010-%D0%BF
4. Кирилова О.В. Подготовка российских жу-
рналов для зарубежной аналитической
базы данных SCOPUS: рекомендации и
комментарии // URL: http://www.elseviers
cience.ru/ info/add-journal-to-scopus.pdf
5. Кириллова О.В. О системе включения
журналов в БД Scopus: основные требо-
вания и порядок представления // URL:
http://health.elsevier.ru/electronic/scopus_ins_
journals.pdf
6. Радченко А.Г. Деякі рекомендації з підго-
товки журналів для зарубіжної аналітичної
бази даних SCOPUS // Збірник норматив-
них документів з питань упорядкування
видавничої діяльності. – К.: Академперіо-
дика, 2013. URL: http://akademperiodyka.
org.ua/docs/Zbirnyk13_06_2013/Zbirnyk_dod
atok_3.pdf.
7. Радченко А.Г. Про перший міжнародний
семінар "Підготовка наукових журналів до
індексування в аналітичних інформаційних
системах SCIVERSE SCOPUS та РІНЦ
SCIENCE INDEX: проблеми та рішення" //
Наука України у світовому інформаційно-
му просторі. – Вип. 5. – К.: Академперіо-
дика, 2011. – С. 40–48.
8. Соловяненко Д. Політика індексації видань
у наукометричних базах даних Web of
Science та SciVerse Scopus // Бібліотечний
вісник. – 2012. – № 1. – С. 6–21.
9. Елизаров А.М., Зуев Д.С., Липачёв Е.К.
Свободно распространяемые системы
управления электронными научными жур-
налами и технологии электронных библио-
тек // Труды 15-й Всероссийской научной
конференции "Электронные библиотеки:
перспективные методы и технологии, элек-
тронные коллекции". – RCDL-2013, Яро-
славль, Россия, 14–17 октября, 2013.
10. Прокудин Д.Е. Через открытую програ-
ммную издательскую платформу к интег-
рации в мировое научное сообщество:
решение проблемы оперативной публи-
кации результатов научных исследований
// Научная периодика: проблемы и реше-
ния. – 2013. – № 6 (18). – С. 13–18.
11. Соловяненко Д.В., Селезньова А.В., Дьо-
мін Д.О. Видавнича система Open Journal
Systems (OJS) // Матеріали до семінару-
практикуму "Стан і перспективи розвитку
наукової періо-дики України" (захід Між-
народної наукової конференції "Наукова
періодика слов’янських країн в умовах
глобалізації"). – К. – 2012.
Одержано 22.05.2015
Про авторів:
Резніченко Валерій Анатолійович,
кандидат фізико-математичних наук,
провідний науковий співробітник,
Проскудіна Галина Юріївна,
науковий співробітник,
Овдій Ольга Михайлівна,
молодший науковий співробітник,
Кудим Кузьма Олексійович,
молодший науковий співробітник,
Новицький Олександр Вадимович,
молодший науковий співробітник.
Місце роботи авторів:
Інститут програмних систем
НАН України,
03187, Київ-187,
Проспект Академіка Глушкова, 40.
Тел. +38(044)526 6033.
Е-mail: reznich@isofts.kiev.ua,
kuzmaka@mail.ru,
gupros@isofts.kiev.ua,
olga.ovdiy@gmail.com,
alex.googl@gmail.com
http://zakon4.rada.gov.ua/
http://www./
http://akadem/
|