On the way to creating Ukrainian national cloud of open science

Modern conditions of science development, which are characterized by a significant increase in the volume of information, require new approaches to computational methods and new approaches to information processing. The article considers approaches to creating conditions and tools based on cloud tec...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Автори:	Svistunov, S.Ya., Perkonos, P.I., Subotin, S.V., Tverdochlib, Ya.M.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут програмних систем НАН України 2021
Теми:	informatization of scientific research national cloud of open science cloud infrastructure European Open Science Cloud UDC 004.75
Онлайн доступ:	https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/469
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Problems in programming

Репозитарії

Problems in programming

id	pp_isofts_kiev_ua-article-469
record_format	ojs
resource_txt_mv	ppisoftskievua/48/dc43821d44f66478b8da4e647e553548.pdf
spelling	pp_isofts_kiev_ua-article-4692021-12-03T15:21:41Z On the way to creating Ukrainian national cloud of open science На шляху до створення української національної хмари відкритої науки Svistunov, S.Ya. Perkonos, P.I. Subotin, S.V. Tverdochlib, Ya.M. informatization of scientific research; national cloud of open science; cloud infrastructure; European Open Science Cloud UDC 004.75 інформатизація наукових досліджень; національна хмара відкритої науки; хмарна інфраструктура; Європейська хмара відкритої науки УДК 004.75 Modern conditions of science development, which are characterized by a significant increase in the volume of information, require new approaches to computational methods and new approaches to information processing. The article considers approaches to creating conditions and tools based on cloud technologies for more effective cooperation of research teams working on similar scientific problems.The article analyzes the stages of development of the European Open Science Cloud and presents the strategy of building the National Open Science Cloud. The article presents the main results of the development of a common information resource for scientific researches at the National Academy of Sciences of Ukraine, which can be considered as a prototype of the National Open Science Cloud, which integrates into the European Open Science Cloud.Prombles in programming 2021; 3: 27-39 Сучасні умови розвитку науки, які характеризуються значним зростанням об’ємів інформації, вимагають нових підходів до обчислювальних способів і засобів її обробки. В статті розглянуті підходи до вирішення зазначених викликів часу, а саме - створення на базі використання хмарних технологій умов і структур для більш ефективної співпраці наукових колективів, що працюють над схожими науковими проблемами.Проаналізовано досвід побудови та розвитку European Open Science Cloud. Викладена стратегія побудови Національної хмари відкритої науки в Україні. Наведено основні результати створення в Національній Академії наук України спільного інформаційного середовища для наукових досліджень як прототипу Національної хмари відкритої науки інтегрованої до Європейської хмари відкритої науки.Prombles in programming 2021; 3: 27-39 Інститут програмних систем НАН України 2021-10-12 Article Article application/pdf https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/469 10.15407/pp2021.03.027 PROBLEMS IN PROGRAMMING; No 3 (2021); 27-39 ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ; No 3 (2021); 27-39 ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ; No 3 (2021); 27-39 1727-4907 10.15407/pp2021.03 uk https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/469/473 Copyright (c) 2021 PROBLEMS IN PROGRAMMING
institution	Problems in programming
baseUrl_str	https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/oai
datestamp_date	2021-12-03T15:21:41Z
collection	OJS
language	Ukrainian
topic	informatization of scientific research national cloud of open science cloud infrastructure European Open Science Cloud UDC 004.75
spellingShingle	informatization of scientific research national cloud of open science cloud infrastructure European Open Science Cloud UDC 004.75 Svistunov, S.Ya. Perkonos, P.I. Subotin, S.V. Tverdochlib, Ya.M. On the way to creating Ukrainian national cloud of open science
topic_facet	informatization of scientific research national cloud of open science cloud infrastructure European Open Science Cloud UDC 004.75 інформатизація наукових досліджень національна хмара відкритої науки хмарна інфраструктура Європейська хмара відкритої науки УДК 004.75
format	Article
author	Svistunov, S.Ya. Perkonos, P.I. Subotin, S.V. Tverdochlib, Ya.M.
author_facet	Svistunov, S.Ya. Perkonos, P.I. Subotin, S.V. Tverdochlib, Ya.M.
author_sort	Svistunov, S.Ya.
title	On the way to creating Ukrainian national cloud of open science
title_short	On the way to creating Ukrainian national cloud of open science
title_full	On the way to creating Ukrainian national cloud of open science
title_fullStr	On the way to creating Ukrainian national cloud of open science
title_full_unstemmed	On the way to creating Ukrainian national cloud of open science
title_sort	on the way to creating ukrainian national cloud of open science
title_alt	На шляху до створення української національної хмари відкритої науки
description	Modern conditions of science development, which are characterized by a significant increase in the volume of information, require new approaches to computational methods and new approaches to information processing. The article considers approaches to creating conditions and tools based on cloud technologies for more effective cooperation of research teams working on similar scientific problems.The article analyzes the stages of development of the European Open Science Cloud and presents the strategy of building the National Open Science Cloud. The article presents the main results of the development of a common information resource for scientific researches at the National Academy of Sciences of Ukraine, which can be considered as a prototype of the National Open Science Cloud, which integrates into the European Open Science Cloud.Prombles in programming 2021; 3: 27-39
publisher	Інститут програмних систем НАН України
publishDate	2021
url	https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/469
work_keys_str_mv	AT svistunovsya onthewaytocreatingukrainiannationalcloudofopenscience AT perkonospi onthewaytocreatingukrainiannationalcloudofopenscience AT subotinsv onthewaytocreatingukrainiannationalcloudofopenscience AT tverdochlibyam onthewaytocreatingukrainiannationalcloudofopenscience AT svistunovsya našlâhudostvorennâukraínsʹkoínacíonalʹnoíhmarivídkritoínauki AT perkonospi našlâhudostvorennâukraínsʹkoínacíonalʹnoíhmarivídkritoínauki AT subotinsv našlâhudostvorennâukraínsʹkoínacíonalʹnoíhmarivídkritoínauki AT tverdochlibyam našlâhudostvorennâukraínsʹkoínacíonalʹnoíhmarivídkritoínauki
first_indexed	2025-07-17T09:51:15Z
last_indexed	2025-07-17T09:51:15Z
_version_	1838409695432278016
fulltext	27 Інформатизація наукових досліджень Вступ Сучасні наукові дослідження по- требують величезних витрат та значних інформаційних ресурсів для реєстрації да- них у процесі проведення експериментів, кількісного моделювання процесів, оброб- ки накопичених даних. Тому найчастіше для виконання поточних наукових проектів установам не вистачає власних обчислю- вальних потужностей. З іншого боку, специфіка процесу наукових досліджень та пошуковий харак- тер наукової діяльності обумовлює нерів- номірність завантаження обчислювальних ресурсів наукових установ і обчислюваль- них потужностей, які були задіяні для ви- конання проєкту, а після його закінчення простоюють. Проблему нестачі ресурсів для виконання проєкту можна вирішити за рахунок використання тимчасово віль- них ресурсів в інших наукових установах. Однак пошук обчислювальних ресурсів дата центрів та встановлення договірних відносин є суттєвою організаційною про- блемою, а використання таких ресурсів пов’язане з технічними проблемами роз- гортання та налаштування робочого серед- овища проєкту в дата-центрі. Хмарні технології за рахунок вірту- алізації забезпечують динамічний перероз- поділ та ізоляцію фізичних обчислювальних ресурсів та використання їх як окремих оди- ниць з віддаленим доступом через Інтернет і таким чином спрощують технічні аспекти виділення вільних обчислювальних ресурсів дата-центрів в тимчасове користування ін- шим науковим установам, які їх потребують. Організаційні проблеми пошуку вільних ресурсів серед наявних дата цен- трів та отримання їх в тимчасове корис- тування можуть бути вирішені за рахунок об′єднання в єдину інфраструктуру, в якій відстежуються усі її наявні фізичні ресур- си та їх завантаження, а також налагоджені механізми взаємовідносин між власника- ми дата-центрів та їхніми користувачами у відповідності з домовленостями на загаль- них принципах та згідно діючого законо- давства. Ще одним підходом до вирішення проблеми нестачі ресурсів для виконання проєкту є співпраця наукових колективів, працюючих над спільною науковою про- блемою, а також повторне використання результатів досліджень навіть в інших га- лузях, які мають корисні методики та засо- би досліджень, а також отримані результа- ти експериментів та розрахунків. Це може значно скоротити обсяги робіт. Для цього результати наукових досліджень як у ви- гляді публікацій, так і первинних даних повинні бути доступні широкому колу на- уковців, тобто опубліковані в загальнодос- тупних репозиторіях. 1. Європейська хмара відкритої науки Парадигма відкритих даних, відома як «будапештська ініціатива» [1], розви- нута в декларації Європейської хмари від- критої науки (European Open Science Cloud - EOSC), яка поширює їх не тільки на пу- блікації, а й на будь- які наукові дані та на- укове співробітництво на базі використан- ня хмарних технологій, а також передбачає практичні кроки розбудови спільної інф- раструктури для колективного доступу до УДК 004.75 https://doi.org/10.15407/pp2021.03.027 С.Я. Свистунов, П.І. Перконос, С.В. Субботін, Є.М. Твердохліб НА ШЛЯХУ ДО СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ХМАРИ ВІДКРИТОЇ НАУКИ Наведені основні результати створення в Національній Академії наук України прототипу На- ціональної хмари відкритої науки, інтегрованої до European Open Science Cloud. Ключові слова: інформатизація наукових досліджень, хмарна інфраструктура, корпоративні інформаційні системи, European Open Science Cloud, національна хмара відкритої науки © С.Я. Свистунов, П.І. Перконос, С.В. Субботін, Є.М. Твердохліб, 2021 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2021. № 3 28 Інформатизація наукових досліджень інформаційних наукових ресурсів в Європі і в світі. Відкрита наука є політичним пріо- ритетом Європейської комісії з 2016 року [2], і являє собою новий підхід до науко- вого процесу на основі нових способів по- ширення знань з використанням цифрових технологій і нових засобів для спільної роботи дослідників. Ідея парадигми «від- крита наука» фіксує системні зміни само- го наукового-дослідного процесу - пере- хід від традиційних методів публікації результатів досліджень у наукових видан- нях до обміну і використання результатів досліджень і даних, щойно вони стають доступними, з використанням цифрових технологій [3]. Для подальшої реалізації парадигми відкритої науки була створена консультативна група з представників до- слідницького співтовариства, яка отримала назву - Європейська платформа політики відкритої науки (European Open Science Policy Platform) [4]. Для розвитку і поширен- ня політики відкритої науки в Європі Європейська Комісія запропонувала ство- рити Європейську хмару відкритої науки (European Open Science Cloud - EOSC). EOSC по суті є об’єднанням існуючих до- слідницьких інфраструктур, репозиторіїв даних і пов’язаних з ними сервісів для під- тримки наукових досліджень, роблячи дані досліджень сумісними і доступними відпо- відно принципами FAIR [5]. Ця мережа схо- вищ даних дозволяє дослідникам знаходи- ти, використовувати і комбінувати пов’язані набори даних, забезпечуючи основу для створення нових інструментів з обробки да- них, зокрема, на основі штучного інтелек- ту. Відкритість даних в EOSC дотримується принципу «якомога більш відкритими і за необхідності закритими». Це особливо важ- ливо для наборів біомедичних, військових, конфіденційних, приватних і комерційних даних, які не можна відкрити негайно, по- вністю або взагалі будь-коли публікувати. Розвиток EOSC за останні п’ять ро- ків можна розбити на кілька етапів: почат- ковий етап, перехідний період та період формування структури EOSC асоціації. Основне завдання початкового етапу створення EOSC (з 2017 по 2019 рік) - це формування архітектури, визначення осно- вних вимог до сервісів і дослідницьких інфраструктур, які склали основу EOSC і формування команди виконавців, котрі беруть участь у проєкті. На цьому етапі Європейська комісія інвестувала близько 320 мільйонів євро для фінансування про- ектів в рамках програми Horizon 2020 для побудови основ EOSC. Ці інвестиції були спрямовані на розробку нового загально- європейського механізму доступу до іс- нуючих електронних і дослідницьких інф- раструктур, на координацію національних ініціатив і національних проєктів з метою підключення європейських дослідниць- ких інфраструктур до EOSC, на створення і впровадження принципів FAIR, а також для впровадження системи сертифікації FAIR даних. Для координації робіт були створені дві експертні групи, які предста- вили рекомендації щодо архітектури EOSC [6], плану реалізації EOSC [7], а також ре- комендації щодо впровадження принципів FAIR [8]. На початковому етапі було реа- лізовано понад 35 проєктів, які закла- ли основи архітектури побудови EOSC і продемонстрували різноманітність під- ходів і складність практичної реалізації. У проєкті EOSCpilot була запропонована структура і політика управління EOSC, а також розглянуті підходи до сумісності існуючих дослідницьких інфраструктур для різних наукових галузей [9]. Проект EOSC-hub об’єднав постачальників серві- сів для створення єдиної точки входу для пошуку, доступу та використання широ- кого спектру обчислювальних і інформа- ційних ресурсів [10]. П’ять кластерних проєктів орієнтувалися на об’єднання дослідницьких інфраструктур в EOSC по різних наукових галузях, а саме: науки про навколишнє середовище ENVRI-FAIR [11], науки про життя EOSC-Life [12], астрономія і фізика елементарних части- нок ESCAPE [13], дослідження фотонних і нейтронних пучків PaNOSC [14], соці- альні та гуманітарні науки SSHOC [15]. П’ять регіональних проєктів були спрямо- вані на координацію зусиль національних проєктів із підтримки EOSC для європей- ських країн EOSC-Nordic [16], EOSC- 29 Інформатизація наукових досліджень Pillar [17], EOSC-Synergy [18], ExPaNDS [19] і NI4OS-Europe [20]. Нарешті, в про- екті HNSciCloud була створена гібридна хмарна платформа для підтримки високо- продуктивних обчислень і обробки вели- ких обсягів даних з використанням ресур- сів комерційних провайдерів HNSciCloud [21], ARCHIVER [22] і OCRE [23]. Початковий етап створення EOSC був пов’язаний з програмою фінансування Horizon-2020, яка закінчилася в грудні 2020 року. 2018 році була опублікована дорожня карта реалізації EOSC, в якій представле- на стратегія і шість основних напрямків реалізації: архітектура, дані, сервіси, полі- тика доступу, інтерфейси, а також модель управління EOSC [24]. Ця дорожня карта не тільки охоплює перший етап реалізації EOSC (2018-2020 роки), але також визна- чала напрямки розвитку на другому етапі реалізації EOSC в рамках нової програми фінансування Horizon Europe на 2021-2027 роки. Дорожня карта передбачає створення пан’європейської федерації дослідницьких інфраструктур, об′єднаних навколо феде- ративного ядра, що забезпечує доступ до широкого спектру сервісів, які надаються на національному, регіональному та інсти- туційному рівнях. Із метою об’єднання розробників, провайдерів сервісів і користувачів та для забезпечення плавного переходу від першого до другого етапу впровадження EOSC була розроблена трирівнева струк- тура управління, яка успішно працювала в 2019-2020 роках [25]. Основним еле- ментом управління стала Виконавча рада EOSC (EOSC Executive Board), що скла- далася з восьми членів, які представляли найбільші дослідницькі інфраструктури, і трьох незалежних експертів. Основними завданнями Виконавчої ради було надання консультацій та підтримка стратегії роз- витку, реалізації, моніторингу і звітності в EOSC [26]. Керуюча рада EOSC (EOSC Governance Board), що складалася з пред- ставників держав-членів ЄС та асоційо- ваних членів ЄС, забезпечила контроль і підтримку діяльності Виконавчої ради [27]. Форум учасників проекту (EOSC Stakeholder Forum), що складався з пред- ставників організацій учасників, пред- ставників проєктів, забезпечував широке обговорення процесу реалізації EOSC [28]. Структура управління EOSC підтримува- лася в проекті EOSCsecretariat.eu, який не тільки виконує функції секретаріату, а й забезпечує організацію заходів і збір про- позицій від спільноти щодо спільної роз- робки та реалізації EOSC [29]. У ході своєї роботи Виконавча рада визначила пріоритетні галузі наукових до- сліджень, які мають тематичні дослідні інфраструктури для включення їх в EOSC. Вона також створила шість робочих груп, що складаються з експертів учасників про- ектів, які виконувалися на початковому етапі реалізації EOSC, і представників ор- ганізацій, зацікавлених у використанні сер- вісів EOSC [30]. Можна відзначити кілька, на наш погляд, провідних робочих груп. Група WG Architecture визначала техніч- ні вимоги до дослідницьких інфраструк- тур, які необхідні для включення і спіль- ного функціонування федерації EOSC, включаючи інтерфейси прикладного про- грамування (API), інфраструктуру автен- тифікації і авторизації (AAI) [31]. Група WG FAIR сконцентрувала зусилля на ви- значенні вимог для розробки, оцінки і сер- тифікації сервісів EOSC з метою забезпе- чення міждисциплінарної сумісності через FAIR [32]. Група WG Landscape проводила аналіз готовності наявних дослідницьких інфраструктур в Європі, які можуть бути підключені до EOSC [33]. Основні цілі Виконавчої ради та робочих груп були визначені в документі Стратегічний план реалізації (SIP) [34], а також у плані роботи на 2019-2020 роки [35]. Завершальним результатом роботи Виконавчого ради була розробка рекомен- дацій щодо механізмів та можливих форм управління на другому етапі реалізації EOSC в 2021-2027 роках. На основі цих рекомендацій 29 лип- ня 2020 року в Бельгії була створена EOSC Асоціація як некомерційна міжнародна асоціація (AISBL). 21 жовтня 2020 року було проведено EOSC Symposium, на якому були представлені проекти основних доку- ментів EOSC, зокрема, EOSC Association Statutes. 17 грудня 2020 року було проведе- но перше Засідання Генеральної Асамблеї 30 Інформатизація наукових досліджень EOSC (EOSC General Assembly), на якому визначено ії склад. EOSC Association нара- зі об’єднує 142 члени, з них: 21 учасник із дійсним мандатом від країни (Україна вхо- дить в це число) і 49 учасників у статусі спо- стерігача. Учасниками EOSC Association є провідні Європейські наукові організації, ресурсні центри, провайдери грід та хмар- них сервісів, які беруть активну участь в реалізації Концепції Європейської хмари відкритої науки. Дійснім членом EOSC Association як офіційного представника від України є Інститут теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова НАН України [29]. Окремо слід відзначити результа- ти, отримані в проєкті EOSC-hub, де пред- ставлено еталонну технічну архітектуру для EOSC, покликану полегшити доступ до сервісів, забезпечити технічні та орга- нізаційні умови для інтеграції і створення сервісів, а також для їх ефективного вико- ристання в наукових дослідженнях. Хоча формально основним завданням проекту EOSC-hub було проєктування, розробка і підтримка функціонування порталу EOSC [36], пілотна версія якого була введена в експлуатацію в листопаді 2018 року, в про- єкті була забезпечена розробка та підтримка допоміжних компонентів порталу, таких як веб-сайт з його інформаційними розділами, інфраструктура автентифікації і авторизації (AAI), проксі-сервер, сумісний з архітек- турою AARC Blueprint на основі техноло- гії EGI Check-in, єдиний каталог сервісів EOSC. На сьогодні каталог сервісів EOSC налічує близько 250 сервісів для дослідни- ків, що працюють в різних галузях науки. У порталі EOSC-hub інтегровані додатко- ві інструменти для поліпшення взаємодії з користувачем і розширення його функціо- нальних можливостей: служба підтримки користувачів, система моніторингу, а також система обліку використання ресурсів. У проекті EOSC-hub були визна- чені принципи взаємодії та інтеграції но- вих сервісів і розроблені технічні вимоги, яким повинні задовольняти нові сервіси, які будуть інтегровані в портал. Ці вимо- ги ґрунтуються на інтерфейсах, які задо- кументовані і добре зарекомендували себе у використанні та інтеграції, та засновані на стандартах або API-інтерфейсах, що по- легшують використання сервісів EOSC для спільнот користувачів. Поряд із цим, у проєкті була прове- дена велика робота з інтеграції понад 30 тематичних сервісів великих дослідниць- ких спільнот як от: CLARIN, CMS/DODAS, ECAS/ENES, GEOSS, OPENCoastS, WeNMR, EO Pillar, DARIAH, LifeWatch. І тепер вони доступні європейським до- слідникам через портал EOSC. В цілому ці тематичні сервіси успішно завершили 40 сценаріїв використання технічної інте- грації з 19 різними сервісами з портфеля послуг електронних інфраструктур EGI, EUDAT і INDIGO. Крім того, в рамках проєкту було створено та забезпечено ефективну робо- ту 8 центрів компетенції для використання і спільної розробки сервісів для наступних дослідницьких спільнот: ELIXIR, Fusion (ITER), Argo, SeaDataNet, EISCAT_3D, EPOS-ORFEUS, LOFAR спільноти SKA, ICOS, eLTER і Disaster Mitigation. Із впевненістю можна констатувати, що проект EOSC-hub представив прототип Європейського хмари відкритої науки і є хорошим прикладом для національних на- укових співтовариств із розробки та впрова- дження національних стратегій хмари від- критої науки і дорожньої карти її реалізації. 2. Національна стратегія побудови хмари відкритої науки Якщо притримуватися тверджень, що «EOSC - це середовище, яке має бути реалізоване для підтримки і забезпечення переходу до відкритої науки», то створен- ня такого середовища не може бути ви- конано на порожньому місці, це має бути об’єднання вже наявних дослідницьких та е-інфраструктур країн - учасниць проєкту і забезпечена їхня спільна робота. Іншими словами, Європейська хмара відкритої на- уки - це не щось нове, що потрібно ство- рити, а це спільне використання за новими правилами вже існуючих е- інфраструктур та дослідницьких інфраструктур . Згідно проекту Концепції розвитку українських е-інфраструктур в Україні іс- нують такі е-інфраструктури [37]: · е-інфраструктури, які призначені для проведення розподілених обчислень, зо- 31 Інформатизація наукових досліджень крема Національна цифрова інфраструкту- ра, призначена для розподілених обчислень: Український Національний Грід (УНГ); · е-інфраструктури, які призна- чені для забезпечення комунікації та ме- режевого зв’язку, зокрема Українська ака- демічна мережа обміну даних (АМОД), Українська науково-освітня телекомуніка- ційна мережа (УРАН) та Українська акаде- мічна і дослідницька мережа ІФКС НАН України (УарНЕТ), призначені для забез- печення комунікації та мережевого зв’язку; · е-інфраструктури, які призна- чені для накопичення, зберігання, систе- матизації та надання доступу до наукових даних, зокрема Національний репозиторій академічних текстів (НРАТ), призначений для накопичення, зберігання, систематиза- ції та надання доступу до наукових даних. Основним завданням е-інфраструктур є отримання, зберігання, обмін, управління та інтеграція наукових даних, їх глибинний аналіз, візуалізація, послуги обчислення та комунікації, а також інші послуги оброб- ки інформації, які надаються через мережу Інтернет, не обмежуючись рамками однієї інституції. Національна академія наук України має усі компоненти цієї архітектури, необ- хідні для формування єдиного відомчого інформаційного простору, який може стати основою Національної хмари відкритої на- уки [38], інтегрованого з EOSC. Це і високошвидкісна Академічна Мережа Обміну Даних АМОД [39], яка може слугувати як комунікаційна основа, до якої приєднані майже всі установи НАН України, і має вихід в Європейську мережу GEANT. Це грід-кластери НАН України [40], які можуть бути основою обчислювально- го ресурсу такої інфраструктури. З 2007 року по 2013 роки за цільової державної науково-технічної програми «Грід - інф- раструктура та її використання», а з 2014 року по сьогодні за Програмою інформати- зації Національної Академії наук України побудовано та функціонує Український національний Грід, який з 2012 року був інтегрований до Європейської Грід - інф- раструктури на технічному рівні, а з 2020 року став асоційованим членом EGI. Як показала практика формуван- ня EOSC [41], грід-кластери можуть бути природно адаптовані для використання як хмарного дата - центру шляхом вста- новлення відповідного проміжного про- грамного забезпечення [42]. Низка дата - центрів, а саме: Інститут теоретичної фізики ім.М.М.Боголюбова НАН України (ІТФ), Інститут програмних систем НАН України (ІПС), Інститут кібернетики іме- ні В. М. Глушкова НАН України (ІК), Національний науковий центр Харківський фізико - технічний інститут НАН України (ХФТІ) вже мають досвід використання хмарного забезпечення інтероперабельно- го до Європейських інфраструктур. Окрім того дата - центри ІТФ, ХФТІ вже підклю- чені до Європейської федеративної хмар- ної інфраструктури EGI [41], яка є складо- вою частиною EOSC. В Україні підтримується Наукова електронна бібліотека періодичних ви- дань НАН України (NASPLIB) [43], що об’єднує близько 500 видань. Вона є біблі- отекою відкритого доступу і передбачає безкоштовний доступ читачів до наукової інформації в Інтернеті з правом проводити пошук, читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, посилатися на повно- текстові статті, тощо. Тобто використо- вувати її законно, без фінансових, юри- дичних і технічних перешкод, що відпо- відає Будапештській Ініціативі Відкритого Доступу. До NASPLIB підключені між- народні наукометричні та бібліометричні сайти, які надають статистичну інформа- цію з використання статей та журналів. NASPLIB присутня у багатьох між- народних реєстрах [44], зокрема: Registry of Open Access Repositories, OpenDOAR, Bielefeld University Library, інформаційний ресурс EOSC – OpenAire, Core та інших, що забезпечує взаємодію з ними та автома- тичний глобальний доступ до публікацій, зареєстрованих в цих репозиторіях з вико- ристанням механізмів харвестінгу. Однак, незважаючи на існування в НАН України системи колективного ви- користання цінного наукового обладнання, дані, що отримуються в цих центрах, за- криті і не мають цифрового формату, який дозволяє використовувати їх повторно. 32 Інформатизація наукових досліджень Участь НАН України в процесі побу- дови Національної хмари відкритої науки передбачається Концепцією розвитку циф- рової економіки та суспільства на 2018— 2020 роки (схвалено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січ- ня 2018 р. № 67-р) та відповідає клю- човим пріоритетам, що вказані в тексті Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького просто- ру (ERA-UA), яка була схвалена рішен- ням Колегії Міністерства освіти і науки України (протокол від 22.03.2018 № 3/1-7). Основними напрямами гармонізації наукових ініціатив України з Європейським дослідницьким та інноваційним просто- ром має бути: · розбудова інтероперабельних цифрових інфраструктур для потреб за- кладів освіти та науки, підключення до освітньої мережі GEANT та системи роз- поділених обчислень, збору, зберіган- ня та обробки даних європейської грід- інфраструктури; · відкриття доступу до даних та публікацій, здійснених за рахунок держав- ного фінансування. Виходячи з вищезазначеного та з огляду на Європейський досвід побудови EOSC архітектурний устрій спільного ін- формаційного середовища для наукових досліджень (єдиний науковий інформацій- ний простір - ЄНІП) має враховувати на- ступні положення. Інтеграційне середовище повинно мати комунікаційну основу, з допомогою якої здійснюється інформаційна взаємодія та переміщення даних у процесі опрацю- вання, з використанням узгоджених прото- колів передачі даних. Забезпечення гнучкого динамічного перерозподілу ресурсів для проведення на- укових досліджень у разі необхідності по- требує інтеграції технічних ресурсів окре- мих наукових установ та спільнот в єдиний пул – хмару загального користування. Забезпечення накопичення та спіль- ного використання даних передбачає роз- міщення та зберігання їх у загальнодос- тупних репозиторіях, що мають засоби зберігання, пошуку та отримання даних у всьому інформаційному просторі. Забезпечення спільного використан- ня напрацьованих методів та інструментів для обробки накопичених даних перед- бачає розміщення в єдиному просторі на FAIR-принципах сервісів, що втілюють ці принципи. Враховуючи досвід побудови EOSC, в Україні розбудову Національної хма- ри відкритої науки (НХВН) доцільно розпочати, базуючись на існуючій грід- інфраструктурі, яка побудована за моделлю EGI. Першим етапом розбудови кореневої інфраструктури майбутньої НХВН може стати створення об’єднаної хмари УНГ, що сертифікована в об’єднаній хмарі EGI. Для формування об’єднаної хмари УНГ необ- хідно оновити комп’ютерне обладнання ресурсних грід-центрів, що сертифіковані в EGI для надання грід-сервісів. Об’єднання Академічною мережею обміну даними (АМОД-УарНет) сертифі- кованих хмар, що функціонують на цих ресурсах з гарантованим пулом ресурсів загального користування, дозволить узго- дити системи управління, стандарти та сервіси зі стандартами Європейської хма- ри відкритої науки, зокрема, проектом EOSC-Hub. На другому етапі необхідно забезпе- чити інтероперабельність інфраструктури зі зрілими сервісами від цифрових бібліо- тек, архівів, медичних, екологічних та ін- ших інформаційних систем і репозиторіїв, банків даних центрів колективного вико- ристання обладнання. На шляху до створення національної хмари відкритої науки має відбутись роз- робка та впровадження порталу доступу до хмарним ресурсів і сервісів за аналогією з європейським порталом, розробленим в проекті EOSC-Hub. 3. Портал доступу до хмарної інфраструктури НАН України Формування Національної хмарної інфраструктури пропонується виконува- ти шляхом добровільного надання ресур- сів хмарними провайдерами Національної академії наук України. Станом на грудень 2020 року в Україні існує чотири інсталяції хмарних кластерів (рис. 1) під керуванням програмної системи OpenStack [42]. 33 Інформатизація наукових досліджень Два хмарних кластери ІТФ і ХФТІ, які сертифіковані і входять до складу EGI Federal Cloud, і хмарні кластери ІК і ІПС меншої обчислювальної потужності і об- слуговують локальні проекти наукової спільноти інститутів. Для тестування та практичної ре- алізації бізнес-процесів ресурсного за- безпечення наукових проєктів два хмар- них кластери ІТФ та ІПС були об’єднані порталом СloudHub для реалізації єдиної точки доступу до ресурсів. Обидва хмарні кластери були зареєстровані в порталі як складові хмарної інфраструктури із зазна- ченням виділених у розпорядження пор- талу обсягів ресурсів та адрес програм- них сервісів їх хмарного програмного за- безпечення. Реєстрація хмарних ресурсних цен- трів виконується за межами порталу згідно бізнес-процесу, який складається з наступ- них кроків: 1. Адміністратор ресурсного центру надає заяву адміністратору порталу про реє- страцію дата центру за власною ініціативою або як відповідь на запит від адміністратора порталу. 2. Для реєстрації ресурсного центру в порталі адміністратор ресурсного центру надає наступні дані: назву ресурсного цен- тру, параметри доступу, контактні дані ад- міністратора, обсяги ресурсів (віртуальні сервери, дискові накопичувачі тощо), які виділяються в загальне користування. Отримання ресурсів для виконання проєкту здійснюється шляхом подання че- рез портал заявок на ресурсне забезпечен- ня, реєстрації проєкту і його користувачів у порталі. Для виконання проєкту виділяють- ся наявні вільні ресурси дата центрів в рам- ках замовлених обсягів в заявці. На даний час портал Cloud HUB за- безпечує таку функціональність: · підтримка реєстру дата центрів та облік виділених квот у спільне користу- вання в дата центрах; · підтримка реєстру наукових установ та користувачів і регламентований доступ до виконання процедур ресурсного забезпечення наукових проектів в ЄНІП; Рис.1. Хмарна інфраструктура НАН України 34 Інформатизація наукових досліджень · прийом від наукових установ зая- вок на відкриття проектів та узгодження обся- гів ресурсів в ЄНІП для виконання проєкту;. · прийом та виконання заявок на отримання ресурсів в ЄНІП на основі моні- торингу квот та фактично задіяних ресурсів в дата центрах в активних наукових проєк- тах в реляційній базі даних порталу (рис.2). · надання виконавцям через WEB ін- терфейс інформації про виділені проєкту вір- туальні машини та реквізити доступу до них. У порталі СloudHub користувач отримує власний робочий кабінет (рис.3), який виконує функції робочого середови- ща та надає веб-інтерфейс для взаємодії з відповідним хмарним кластером щодо створення/управління/доступу до вірту- альних серверів і створення необхідної інфраструктури проєкту, виходячи з до- ступних типових образів віртуальних ма- шин, які завантажені в хмарному серед- овищі OpenStack. Крім того, портал дає можливість використовувати стандартний інтерфейс OpenStack - DashBoard для керу- вання виділеними ресурсами. Після виконання робіт віртуальна ма- шина може бути зупинена, а її ресурси мо- жуть бути використані на інші потреби. При цьому поточний стан віртуальної машини (snapshot) з усіма налаштуваннями може бути збережений на виділеному віртуально- му носії в дата центрі. Реалізовані в порталі СloudHub біз- нес-процеси підтримки ресурсного забез- печення наукового проєкту пройшли тесту- вання на прикладі проєкту розробки порта- лу та загального репозиторію програмного забезпечення. Проєкту загального репозиторію були виділені ресурси в дата центрі ІПС, де була створена віртуальна машина на осно- ві операційної системи Linux. До створеної машини забезпечено віддалений доступ, розгорнута система GitLab [45] для під- тримки керування проєктами та контролю версій проєкту. Віртуальній машині виді- лено зовнішню IP-адресу. Запущена вона на постійній основі для забезпечення сер- вісу керування проєктами ЄНІП. У рамках проєкту були створені дві віртуальні маши- ни – сервер порталу та сервер розробника. На сервері порталу розгорнуто WEB сервер APACH разом із СКБД mySQL. На сервері розробника розгорнуто інтегроване середо- вище WAMP для PHP платформи та система контролю версій GIT. Рис.2. Реляційна структура даних обліку ресурсів ЄНІП 35 Інформатизація наукових досліджень До серверів приєднуються блоч- ні накопичувачі для розміщення поточних даних розробників та контенту порталу. Віртуальним серверам надано вихід в ме- режу Інтернет через локальну віртуальну мережу та маршрутизатор з однією зовніш- ньою IP адресою і налаштованими правила- ми маршрутизації портів на локальні адреси серверів. Розробники проєкту мають доступ до робочого оточення через віддалений до- ступ зі своїх робочих комп’ютерів. Віртуальні сервери активуються за необхідності та призупиняються для ви- вільнення ресурсів хмари, якщо немає запи- тів користувачів. Проєкт та його користувачі зареє- стровані в репозиторії ПЗ ЄНІП, в якому організовано відстеження ходу проєкту та консолідація напрацювань окремих розроб- ників засобами системи контролю версій. Портал розроблено на базі системи керування контентом Cms sitograph [46], до якої додані прикладні компоненти, що реалізують облік ресурсів ЄНІП і взаємо- дію користувачів та адміністраторів дата центрів із хмарною інфраструктурою через Веб-інтерфейс. Прикладні компоненти реа- лізовані на платформі PHP із застосуванням бібліотеки взаємодії з сервісами openstack php-opencloud [47]. Висновки У рамках Програми інформатизації НАН України започатковані роботи щодо створення спільного інформаційного серед- овища для наукових досліджень як прото- типу Національної хмари відкритої науки, інтегрованої до Європейської хмари відкри- тої науки з огляду на Європейський досвід побудови EOSC. Роботи базуються на основі влас- них досягнень, що відповідають вимогам часу, отриманих в результаті виконання проектів в рамках Програми інформа- тизації НАН України, Програми НАН України «Впровадження грід-технологій та побудова кластерів в НАН України» та Державної цільової науково-технічної про- грами «Впровадження і застосування грід- технологій на 2009-2013 роки», а саме: · Академічна мережа обміну да- них (АМОД) з великою пропускною спро- можністю (10 ГБ), яка об’єднує всі науко- ві центри України, має вихід до потужних наукових мереж в Європі та забезпечує комунікаційне середовище для інформа- ційної підтримки діяльності НАН України. АМОД забезпечує близько 130 установ НАН України півтора десятком різнома- нітних послуг та сервісів, перелік яких по- стійно збільшується. · Грід-інфраструктура, що розви- ває цифрову науку, інтегровану в європей- ський простір. У провідних наукових уста- новах НАН України функціонують 19 грід- вузлів та створено 3 потужні дата-центри, які забезпечують обчислювальні ресурси для обробки масштабних експериментів та розрахунків теоретичних моделей. Грід- інфраструктура забезпечує участь науков- Рис. 3. Робочий кабінет користувача CloudHub 36 Інформатизація наукових досліджень ців НАН України в міжнародних проектах (EGEE, Alice та iн.), на її основі розвива- ються хмарні інфраструктури. · Електронні бібліотеки та система інтеграції електронних бібліотек України, яка об’єднує 484 періодичних видань НАН України, 59 наукових видань, що виходять в електронному вигляді. · Портал Cloud HUB, що забез- печує єдину точку доступу до ресурсів і сервісів хмарної інфраструктури НАН України. Розбудова академічної хмарної інф- раструктури дозволить поступово розши- рювати ступінь інтеграції до національного та міжнародного рівня, підвищуючи забез- печеність наукових досліджень ресурсами та ефективно їх використовувати. Література 1. Budapest Open Access Initiative. https:// www.budapestopenaccessinitiative.org/boai- 10-translations/russian 2. Open innovation, open science, open to the world - a vision for Europe. https://ec.europa. eu/digital-single-market/en/news/open-inno- vation-open-science-open-world-vision-eu- rope 3. D3.1: Policy Landscape Review. https://eo- scpilot.eu/sites/default/fi les/eoscpilot-d3.1.pdf 4. Research and innovation. https://ec.europa. eu/research/openscience/index.cfm?pg=open- science-policy-platform 5. M. Wilkinson, M. Dumontier, I. Aalbersberg et al., The FAIR Guiding Principles for scientifi c data management and stewardship, Scientifi c Data volume 3, Article number: 160018 (2016) 6. Realising the European open science cloud. First report and recommendations of the Com- mission high level expert group on the Euro- pean open science cloud. https://op.europa.eu/ en/publication-detail/-/publication/2ec2eced- 9ac5-11e6-868c-01aa75ed71a1 7. Prompting an EOSC in practice: Final report and recommendations of the Commission 2nd High Level Expert Group on the Euro- pean Open Science Cloud (EOSC), 2018, doi:10.2777/112658 https://op.europa.eu/en/ publication-detail/-/publication/5253a1af- ee10-11e8-b690-01aa75ed71a1 8. Turning FAIR into reality: Final Report and Action Plan from the European Commission Expert Group on FAIR Data, 2018, ISBN 978- 92-79-96546-3, doi 10.2777/1524 KI-06-18- 206-EN-N 9. EOSCPilot Project. https://eoscpilot.eu/ 10. Services for the European Open Science Cloud. https://www.eosc-hub.eu/ 11. Environment research infrastructures building FAIR services for research, innovation and so- ciety. https://envri.eu/home-envri-fair/ 12. EOSC-life project. https://www.eosc-life.eu/ 13. ESCAPE - The European Science Cluster of Astronomy & Particle Physics ESFRI Re- search Infrastructures. https://projectescape. eu/ 14. The Photon and Neutron Open Science Cloud (PaNOSC). https://www.panosc.eu/ 15. Social Sciences & Humanities Open Cloud (SSHOC). https://www.sshopencloud.eu/ 16. EOSC-nordic project. https://www.eosc-nor- dic.eu/ 17. EOSC-pillar project. https://www.eosc-pillar. eu/ 18. EOSC-synergy project. https://www.eosc-syn- ergy.eu/ 19. ExPaNDS project. https://expands.eu/ 20. National Initiatives for Open Science in Eu- rope – NI4OS Europe. https://ni4os.eu/ 21. The Helix Nebula Science Cloud (HNSci- Cloud) hybrid cloud platform. https://www. hnscicloud.eu/ 22. Archiving and Preservation for Research En- vironments. https://www.archiver-project.eu/ 23. Open Clouds for Research Environments. https://www.ocre-project.eu/ 24. Staff Working Document - Guidelines on mar- ket analysis and the assessment of SMP under the EU regulatory framework for electronic communications networks and services. https://ec.europa.eu/research/ openscience/ pdf/swd_2018_83_f1_staff _ working_paper_ en.pdf 25. Setup and management of the EOSC Secretar- iat supporting the EOSC Governance. https:// www.eoscsecretariat.eu/eosc-governance 26. The Executive Board of the EOSC. https:// www.eoscsecretariat.eu/eosc-governance/eo- sc-executive-board 27. EOSC Governance Board. https://www.eosc- secretariat.eu/eosc-governance/eosc-gover- nance-board 37 Інформатизація наукових досліджень 28. The EOSC Stakeholder Forum. https://www. eoscsecretariat.eu/eosc-governance/eosc- stakeholder-forum 29. The EOSC Secretariat. https://www.eoscsecre- tariat.eu/ 30. EOSC Working Groups. https://www.eoscsec- retariat.eu/eosc-working-groups 31. Architecture Working Group. Defi ning the technical framework required to enable and sustain an evolving EOSC federation of sys- tems. https://www.eoscsecretariat.eu/working- groups/architecture-working-group 32. Working Groups. Implementing the FAIR data principles by defi ning the corresponding requirements for the development of EOSC services, in order to foster cross-disciplinary interoperability. https://www.eoscsecretariat. eu/working-groups/fair-working-group 33. Landscape Working Group. Mapping of the existing research infrastructures in Europe, which are candidates to be part of the EOSC federation. https://www.eoscsecretariat.eu/ working-groups/landscape-working-group 34. European Open Science Cloud (EOSC) Stra- tegic Implementation Plan, 2019, ISBN 978-92-76-09175-2, doi 10.2777/202370, KI-03-19-507-EN-N https://op.europa.eu/ en/publication-detail/-/publication/78ae5276- ae8e-11e9-9d01-01aa75ed71a1 35. European Open Science Cloud (EOSC) work plan 2019-2020. https://op.europa.eu/en/ publication-detail/-/publication/3c379ccc- ee2c-11e9-a32c-01aa75ed71a1 36. EOSC Portal - A gateway to information and resources in EOSC. https://eosc-portal.eu 37. Проект концепції розвитку українських дослідницьких інфраструктур, заснованих на технології комуникацій. https://mon.gov. ua/ua/news/stvoreno-proekt-koncepciyi-roz- vitku-ukrayinskih-doslidnickih-infrastruktur- zasnovanih-na-tehnologiyi-komunikacij 38. КОНЦЕПЦІЯ формування Національної хмари відкритої науки, що інтегрована до Європейської хмари відкритої науки на 2018—2020 роки. Проект 39. Академічна мережа обміну даними. http:// www1.nas.gov.ua/infrastructures/amod/Pag- es/about.aspx 40. Український національний грід. http://ung. in.ua/ua/ 41. EGI: advanced computing for research. https:// www.egi.eu/about/ 42. Openstack. Documentation. https://docs.open- stack.org/api-ref 43. Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України. http://dspace.nbuv.gov.ua 44. Звіт за проектом Програми інформатизації НАН України за 2020 р. «Розвиток та су- проводження Наукової електронної біблі- отеки періодичних видань НАН України». http://programinform.nas.gov.ua/40 45. Система GitLab. https://gitlab.com/explore 46. Sitograph package. https://github.com/ maxsv0/sitograph 47. Php-OpenCloud project. https://php-open- cloud.readthedocs.io/en/latest/ References 1. Budapest Open Access Initiative. https:// www.budapestopenaccessinitiative.org/boai- 10-translations/russian 2. Open innovation, open science, open to the world - a vision for Europe. https://ec.europa. eu/digital-single-market/en/news/open-innova- tion-open-science-open-world-vision-europe 3. D3.1: Policy Landscape Review. https://eo- scpilot.eu/sites/default/fi les/eoscpilot-d3.1.pdf 4. Research and innovation. https://ec.europa. eu/research/openscience/index.cfm?pg=open- science-policy-platform 5. M. Wilkinson, M. Dumontier, I. Aalbersberg et al., The FAIR Guiding Principles for scientifi c data management and stewardship, Scientifi c Data volume 3, Article number: 160018 (2016) 6. Realising the European open science cloud. First report and recommendations of the Com- mission high level expert group on the Euro- pean open science cloud. https://op.europa.eu/ en/publication-detail/-/publication/2ec2eced- 9ac5-11e6-868c-01aa75ed71a1 7. Prompting an EOSC in practice: Final report and recommendations of the Commission 2nd High Level Expert Group on the Euro- pean Open Science Cloud (EOSC), 2018, doi:10.2777/112658 https://op.europa.eu/en/ publication-detail/-/publication/5253a1af- ee10-11e8-b690-01aa75ed71a1 8. Turning FAIR into reality: Final Report and Action Plan from the European Commission Expert Group on FAIR Data, 2018, ISBN 978- 92-79-96546-3, doi 10.2777/1524 KI-06-18- 206-EN-N 38 Інформатизація наукових досліджень 9. EOSCPilot Project. https://eoscpilot.eu/ 10. Services for the European Open Science Cloud. https://www.eosc-hub.eu/ 11. Environment research infrastructures building FAIR services for research, innovation and so- ciety. https://envri.eu/home-envri-fair/ 12. EOSC-life project. https://www.eosc-life.eu/ 13. ESCAPE - The European Science Cluster of Astronomy & Particle Physics ESFRI Research Infrastructures. https://projectescape.eu/ 14. The Photon and Neutron Open Science Cloud (PaNOSC). https://www.panosc.eu/ 15. Social Sciences & Humanities Open Cloud (SSHOC). https://www.sshopencloud.eu/ 16. EOSC-nordic project. https://www.eosc-nor- dic.eu/ 17. EOSC-pillar project. https://www.eosc-pillar.eu/ 18. EOSC-synergy project. https://www.eosc-syn- ergy.eu/ 19. ExPaNDS project. https://expands.eu/ 20. National Initiatives for Open Science in Eu- rope – NI4OS Europe. https://ni4os.eu/ 21. The Helix Nebula Science Cloud (HNSci- Cloud) hybrid cloud platform. https://www. hnscicloud.eu/ 22. Archiving and Preservation for Research En- vironments. https://www.archiver-project.eu/ 23. Open Clouds for Research Environments. https://www.ocre-project.eu/ 24. Staff Working Document - Guidelines on market analysis and the assessment of SMP under the EU regulatory framework for elec- tronic communications networks and services. https://ec.europa.eu/research/ openscience/ pdf/swd_2018_83_f1_staff _ working_paper_ en.pdf 25. Setup and management of the EOSC Secretar- iat supporting the EOSC Governance. https:// www.eoscsecretariat.eu/eosc-governance 26. The Executive Board of the EOSC. https:// www.eoscsecretariat.eu/eosc-governance/eo- sc-executive-board 27. EOSC Governance Board. https://www.eosc- secretariat.eu/eosc-governance/eosc-gover- nance-board 28. The EOSC Stakeholder Forum. https://www. eoscsecretariat.eu/eosc-governance/eosc- stakeholder-forum 29. The EOSC Secretariat. https://www.eoscsecre- tariat.eu/ 30. EOSC Working Groups. https://www.eoscsec- retariat.eu/eosc-working-groups 31. Architecture Working Group. Defi ning the technical framework required to enable and sustain an evolving EOSC federation of sys- tems. https://www.eoscsecretariat.eu/working- groups/architecture-working-group 32. Working Groups. Implementing the FAIR data principles by defi ning the corresponding requirements for the development of EOSC services, in order to foster cross-disciplinary interoperability. https://www.eoscsecretariat. eu/working-groups/fair-working-group 33. Landscape Working Group. Mapping of the existing research infrastructures in Europe, which are candidates to be part of the EOSC federation. https://www.eoscsecretariat.eu/ working-groups/landscape-working-group 34. European Open Science Cloud (EOSC) Stra- tegic Implementation Plan, 2019, ISBN 978-92-76-09175-2, doi 10.2777/202370, KI-03-19-507-EN-N https://op.europa.eu/ en/publication-detail/-/publication/78ae5276- ae8e-11e9-9d01-01aa75ed71a1 35. European Open Science Cloud (EOSC) work plan 2019-2020. https://op.europa.eu/en/ publication-detail/-/publication/3c379ccc- ee2c-11e9-a32c-01aa75ed71a1 36. EOSC Portal - A gateway to information and resources in EOSC. https://eosc-portal.eu 37. Draft concept for the development of Ukrai- nian research infrastructures based on commu- nication technologies. https://mon.gov.ua/ua/ news/stvoreno-proekt-koncepciyi-rozvitku- ukrayinskih-doslidnickih-infrastruktur-zas- novanih-na-tehnologiyi-komunikacij 38. THE CONCEPT of the formation of the Na- tional Cloud of Open Science, which is inte- grated into the European Cloud of Open Sci- ence for 2018-2020. Project 39. Academic data exchange network. http:// www1.nas.gov.ua/infrastructures/amod/Pag- es/about.aspx 40. Ukrainian national grid. http://ung.in.ua/ua/ 41. EGI: advanced computing for research. https:// www.egi.eu/about/ 42. Openstack. Documentation. https://docs.open- stack.org/api-ref 43. Scientifi c electronic library of periodicals of the National Academy of Sciences of Ukraine. http://dspace.nbuv.gov.ua 44. Report on the draft Informatization Program of the National Academy of Sciences of Ukraine for 2020 “Development and maintenance of 39 Інформатизація наукових досліджень the Scientifi c Electronic Library of Periodi- cals of the National Academy of Sciences of Ukraine”. http://programinform.nas.gov.ua/40 45. Система GitLab. https://gitlab.com/explore 46. Sitograph package. https://github.com/ maxsv0/sitograph 47. Php-OpenCloud project. https://php-open- cloud.readthedocs.io/en/latest/ Одержано 22.04.2021 Про авторів: Свистунов Сергій Якович, кандидат технічних наук, завідувач відділу, e-mail: svistunov@bitp.kiev.ua, 03186 , Київ, вул. Мартиросяна, буд.10/22, кв.45, Кількість публікацій – 76, ORCID ID 0000-0001-6502-4634 Перконос Петро Іванович, науковий співробітник, e-mail: Perkonos@nas.gov.ua, 04208, Київ, вул. В.Порика 7а, кв. 212, Кількість публікацій – 25 ORCID ID 0000-0002-5958-0260 Субботін Сергій Васильович, науковий співробітник, e-mail: subbotin@protoka.kiev.ua, 03115, Київ, вул. Генерала Вітрука б. 3/11, кв. № 44, Кількість публікацій – 15 ORCID ID 0000-0002-5958-0260 Твердохліб Євген Миколайович, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, E-mail: Eugine@nas.gov.ua, 03039, Київ, вул. Голосіївська б. 8, кв. № 53, Кількість публікацій – 20. ORCID orcid.org/0000-0001-6594-5468. Місце роботи авторів: Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, 03143, м. Київ вул. Метрологічна, 14-б Тел.: +38(044) 521-34-94. E-mail: svistunov@bitp.kiev.ua, Інститут програмних систем НАН України 03680, Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, тел. +38(044) 526 6408 e-mail: Perkonos@nas.gov.ua

On the way to creating Ukrainian national cloud of open science

Репозитарії

Схожі ресурси