Побудова інтегрованої Е-інфраструктури підтримки наукових досліджень в грід-середовищі
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут програмних систем НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/63 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Problems in programming |
Institution
Problems in programming| id |
pp_isofts_kiev_ua-article-63 |
|---|---|
| record_format |
ojs |
| resource_txt_mv |
ppisoftskievua/8a/b11523d6253f7e44837fb84571be588a.pdf |
| spelling |
pp_isofts_kiev_ua-article-632018-07-30T15:37:04Z Побудова інтегрованої Е-інфраструктури підтримки наукових досліджень в грід-середовищі TverdohlIb, E.M. Perkonos, P.I. Грід-середовища У статті висвітлені проблеми побудови інтегрованої е-Інфраструктури інформаційної підтримки наукових досліджень у грід-середовищі. Описані найвідоміший проект створення електронної грід-інфраструктури D4Science і архітектура програмної основи даного проекту – системи gCube. Наведені основні результати розробки подібної е-інфраструктури в Українському національному гріду.|The article deals with problems of building an integrated e-Infrastructure of information support of scientific research in the Grid environment. We describe the most famous project is creating an electronic grid infrastructure in Europe D4Science and the architecture of the program framework of this project – gCube system. The main results of the development of e-Infrastructures in the Ukrainian national grid are reported. Інститут програмних систем НАН України 2015-09-10 Article Article application/pdf https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/63 PROBLEMS IN PROGRAMMING; No 2-3 (2012) ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ; No 2-3 (2012) ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ; No 2-3 (2012) 1727-4907 uk https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/63/64 Copyright (c) 2015 ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ |
| institution |
Problems in programming |
| baseUrl_str |
https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/oai |
| datestamp_date |
2018-07-30T15:37:04Z |
| collection |
OJS |
| language |
Ukrainian |
| topic |
|
| spellingShingle |
TverdohlIb, E.M. Perkonos, P.I. Побудова інтегрованої Е-інфраструктури підтримки наукових досліджень в грід-середовищі |
| topic_facet |
Грід-середовища |
| format |
Article |
| author |
TverdohlIb, E.M. Perkonos, P.I. |
| author_facet |
TverdohlIb, E.M. Perkonos, P.I. |
| author_sort |
TverdohlIb, E.M. |
| title |
Побудова інтегрованої Е-інфраструктури підтримки наукових досліджень в грід-середовищі |
| title_short |
Побудова інтегрованої Е-інфраструктури підтримки наукових досліджень в грід-середовищі |
| title_full |
Побудова інтегрованої Е-інфраструктури підтримки наукових досліджень в грід-середовищі |
| title_fullStr |
Побудова інтегрованої Е-інфраструктури підтримки наукових досліджень в грід-середовищі |
| title_full_unstemmed |
Побудова інтегрованої Е-інфраструктури підтримки наукових досліджень в грід-середовищі |
| title_sort |
побудова інтегрованої е-інфраструктури підтримки наукових досліджень в грід-середовищі |
| description |
|
| publisher |
Інститут програмних систем НАН України |
| publishDate |
2015 |
| url |
https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/63 |
| work_keys_str_mv |
AT tverdohlibem pobudovaíntegrovanoíeínfrastrukturipídtrimkinaukovihdoslídženʹvgrídseredoviŝí AT perkonospi pobudovaíntegrovanoíeínfrastrukturipídtrimkinaukovihdoslídženʹvgrídseredoviŝí |
| first_indexed |
2025-07-17T10:02:37Z |
| last_indexed |
2025-07-17T10:02:37Z |
| _version_ |
1838410377756409856 |
| fulltext |
Паралельне програмування. Розподілені системи і мережі
УДК 004.4
ПОБУДОВА ІНТЕГРОВАНОЇ Е-ІНФРАСТРУКТУРИ ПІДТРИМКИ
НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ГРІД-СЕРЕДОВИЩІ
Є.М. Твердохліб, П.І. Перконос
Інститут програмних систем НАН України,
03680, Київ, Україна, проспект Академіка Глушкова, 40,
Tел. +38(044) 526 3068, e-mail: eugine@nas.gov.ua, perkonos@nas.gov.ua
У статті висвітлені проблеми побудови інтегрованої е-Інфраструктури інформаційної підтримки наукових досліджень у грід-
середовищі. Описані найвідоміший проект створення електронної грід-інфраструктури D4Science і архітектура програмної основи
даного проекту – системи gCube. Наведені основні результати розробки подібної е-інфраструктури в Українському національному
гріду.
The article deals with problems of building an integrated e-Infrastructure of information support of scientific research in the Grid
environment. We describe the most famous project is creating an electronic grid infrastructure in Europe D4Science and the architecture of
the program framework of this project – gCube system. The main results of the development of e-Infrastructures in the Ukrainian national
grid are reported.
Вступ
Складність і масштабність наукових задач, що вирішуються в теперішній час, супроводжується постійно
зростаючими потребами у все більших інформаційних ресурсах для накопичення величезних обсягів даних
експериментальних досліджень, спостережень і виконання величезного обсягу обчислень в процесі обробки
експериментів і розрахунків теоретичних моделей. Грід-технології, що бурхливо розвиваються останніми
роками, направлені в першу чергу на ефективне використання власне обчислювальних ресурсів грід-
інфраструктури (так званий «Computing Grid»). Водночас, потреби накопичення і використання інформаційних
ресурсів, які створюються при рішенні наукових задач в грід-інфраструктурі (так званий «Data Grid»),
пропонованими технологіями і програмними засобами задовольняються в значно меншому ступені.
Сучасні тенденції розвитку грід-технологій ставлять завдання створення єдиної інтегрованої
інфраструктури (е-інфраструктури), яка об'єднала б обчислювальні і інформаційні можливості грід-систем в
наукових дослідженнях [1]. Подібна е-інфраструктура призначена для накопичення в розподілених сховищах
різноманітної інформації (структурованої і неструктурованої), простого, гнучкого і такого, що настроюється,
доступу до неї різними категоріями дослідників з використанням єдиних уніфікованих механізмів, інструментів
і ефективного використання цієї інформації у процесі складних обчислень. Парадигма віртуалізації ресурсів, що
активно розвивається в інформаційних технологіях, представляє всі обчислювальні, програмні й інформаційні
ресурси в гріду в формі віртуальних ресурсів. Сама ж подібна е-інфраструктура представляється у формі
множини віртуальних дослідницьких середовищ (Virtual Research Environments, VREs) [2], які надають
дослідникам у кожній науковій області всю сукупність потрібних ним ресурсів, використання яких проводиться
за допомогою віртуалізованих сервісів.
У даній роботі досліджуються шляхи вирішення подібної проблеми створення віртуальних
дослідницьких середовищ в е-інфраструктурі гріда у напрямі інформаційної підтримки наукових досліджень.
Е-Інфраструктура гріду в проекті D4Science
Проект D4Science [3, 4], що розробляється в Сьомій Рамковій Програмі Європейської комісії,
направлений на створення інтегрованої електронної грід-інфраструктури для підвищення ефективності
наукових і міждисциплінарних досліджень, обслуговування розширеної мережі наукових співтовариств в
різних областях знань шляхом створення і використання спеціалізованих віртуальних дослідницьких середовищ
для них (рис. 1). Основні віртуальні дослідницькі середовища, що функціонують в рамках проекту D4Science,
наступні:
• AquaMaps об'єднує інформацію з біологічного моніторингу світового океану, що поступає з різних
джерел в режимі реального часу і представляє її у формі безлічі комп'ютерних карт;
• Fishery Country Profiles Production System (FCPPS) описує різні аспекти рибного господарства,
його ресурси, промисловість, виробничі і соціальні показники, правові аспекти й інше;
• Vessel Transmitted Information (VTI) містить промислову статистику з рибальства і рибних уловів у
межах виняткових економічних зон і за їх межами в розрізах риболовецьких судів, простору і часу, інтегровану
з екологічними даними;
• Integrated Capture Information System (ICIS) містить різні статистичні дані з рибальства в
світовому океані;
143
© Є.М. Твердохліб, П.І. Перконос, 2012
ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2012. № 2-3. Спеціальний випуск
mailto:eugine@nas.gov.ua
mailto:perkonos@nas.gov.ua
Паралельне програмування. Розподілені системи і мережі
• DRIVER інтегрує можливості взаємодії е-інфраструктури і D-Net систем у цілях використання
ресурсів, розташованих зовні меж свого адміністративного домену і функціональних можливостей, об'єднує
більше 2 мільйонів різних документів з 260 сховищ у 36 країнах;
• INSPIRE включає більше мільйона документів в області фізики високих енергій з підтримкою
ефективних перехресних посилань і семантичних інформаційних зв'язків;
• 4D4Life (Distributed Dynamic Diversity Databases for Life) містить так званий «Каталог життя»:
класифікації і таблиці різновидів контрольних перевірок усесвітніх заводів, тварин, грибків і мікробів у цілях
доступу до фундаментальної інформації про біологічну біосферу Землі та інші середовища.
Рис. 1. Взаємодія віртуальних дослідницьких середовищ в е-інфраструктурі
Програмною основою проекту D4Science є система gCube, призначена для створення інтегрованої
е-інфраструктури в грід-середовищі, яка характеризується наступним:
• різнорідні ресурси є фактично доступними в загальній інфраструктурі ресурсів, не дивлячись на їх
розташування, технології і використовувані протоколи;
• різні співтовариства користувачів мають доступ до різних видів інформації згідно явно вираженим
умовам, у відповідність з якими може відбуватися їх сумісне використання;
• кожне співтовариство користувачів може визначити своє власне віртуальне дослідницьке середовище
на обмежений період і без додаткових витрат для постачальників ресурсу;
• декілька віртуальних дослідницьких середовищ може співіснувати без втручання одне в інше, навіть
при умові конкуренції для таких же ресурсів.
Використовуючи віртуальне дослідницьке середовище, співтовариство користувачів має можливість
управляти доступом до розподілених даних, сервісів, сховищ інформації і обчислювальних ресурсів,
інтегрованих в єдину індивідуально настроєну інфраструктуру. Кожне віртуальне дослідницьке середовище
підтримує загальні метадані, призначені для очищення, збагачення і трансформації інформації. Всі процеси
виконуються на основі опису потоків робіт з використанням шаблонів перетворень, словників, тезаурусів і
онтологій з широкими можливостями формування вітрин і публікацій даних, здійснення оцінки релевантності
даних, створення користувачами нової інформації, що виробляється за допомогою обробки даних або різного
моделювання.
Архітектура системи gCube
На даний час система gCube [5, 6] стала могутньою інфраструктурою, призначеною для забезпечення
скоординованої роботи великої кількості програмних компонентів. Система gCube включає велику кількість
стандартів специфікацій, технологій, моделей і технологій, об’єднаних в єдине ціле щоб гарантувати високу
якість сервіс-орієнтованої інфраструктури (надійність, безпечність, автономність, пружність і дефекто
захищеність) при побудові і підтримці розвитку віртуальних дослідницьких середовищ.
Система gCube має багатошарову архітектуру [7], показану на рис. 2.
Серцевину системи складають Сервіси інфраструктури виконання додатків (gCore Application
Framework, gCF), призначені для реалізації абстракції технологій нижчих веб-сервісів (WSRF, WS Notification,
WS Addressing й інші) і пропонують розвинуті можливості для управління станом, межами, подіями, безпекою,
конфігуруванням, усуненням збоїв, публікаціями і доступом до інформації:
• управління всім життєвим циклом сервісів gCube, беручи участь у взаємодії з інфраструктурою і
автономним навколишнім середовищем, і дозволяючи налаштування вимогам замовника, базуючись на змінах
станів, зокрема, розгортання, ініціалізація, активація і невдача;
144
http://www.gcube-system.org/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=4&Itemid=8
http://www.gcube-system.org/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=4&Itemid=8
Паралельне програмування. Розподілені системи і мережі
• забезпечення охоплення і правила безпеки, пов'язаних з ресурсами, що розділяються, управління
придбанням та оновленням облікових даних служби, делегуючи повноваження та облікові дані у сфері
розповсюдження з вхідних замовлень послуг в вихідні;
• реалізація стандартів WSRF для публікації, доступу та повідомлення про зміни у службових станах,
пропонуючи багатий набір абстракцій для моделювання, прозорого управління змінами даних на інших
ресурсах зберігання в процесі життєвого циклу, зокрема його оновлення від віддалених ресурсів зберігання в
службових межах;
• стандартизація виправлення системних недоліків у службі інтерфейсів і реалізацій, виключення
повторів того ж самого і повторів у випадках з еквівалентною семантикою недоліку, перетворення недоліків в
еквівалентні полегшені виключення на службі кордонів;
• забезпечення посередництва при доступі до конфігураційних ресурсів на віддалених і локальних
файлових системах, перенаправляючи невдачі читань до резервних копій, і створенні об'єктних закріплень для
всіх аспектів обслуговування;
• спрощення відкриття ресурсу через об'єктні закріплення, шаблони, інспекції XPath для ряду запитів
до інформаційних послуг інфраструктури;
• спрощення паралельного програмування через довільні комбінації, засновані на події синхронізації,
планування, паралелізації і встановлення послідовності місцевих процесів.
Рис. 2. Архітектура системи gCube
Іншою складовою частиною системи є Сервіси підтримки додатків (Application Support Layer, ASL),
призначені для побудови локальних і мережевих додатків кінцевих користувачів, з використанням сучасних
веб-технологій. Використання технології ASL не тільки ховає складність системи gCube від прикладного
розробника, але і створює нові можливості для сумісності gCube і зовнішніх інфраструктур, завдяки
використанню протоколів WSRF, як єдиного засобу доступу до сервісів gCube. Призначенням сервісів є:
• погоджувальне зберігання, пошук і перетворення інформаційних ресурсів;
• публікація інформаційного ресурсу, його відкриття і доступ;
• розповсюдження і пошук інформації;
• безпека.
Система gCube спроектована і створена відповідно до принципів компонентно-орієнтованого
програмного забезпечення, має повністю сервіс-орієнтовану архітектуру. В результаті, ряд підсистем логічно
згруповані в таких доменах.
1. Сервіси оперування інфраструктурою і управління VRE (Infrastructure Operation and VRE Management)
забезпечують: (i) організацію і використання віртуальних дослідницьких середовищ з гарантією оптимального
споживання доступних ресурсів; (ii) реєстрацію складових інфраструктури; (iii) аутентифікацію і авторизацію
145
http://www.gcube-system.org/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=26&Itemid=36&id_articolo=178
https://gcube.wiki.gcube-system.org/gcube/index.php/GCube_Infrastructure_Enabling_Services
Паралельне програмування. Розподілені системи і мережі
політик, що дозволяє жорстко контрольований обмін між компонентами інфраструктури; (iv) визначення і
оркестровку складних процесів, гарантуючи оптимальне споживання доступних ресурсів. Сервіси
інфраструкту и вирішують задачі изначення VO/VRE і забезпечують динамічне розгортання наступних
ресурсів через інфраструктуру:
• сховище програмного
р в
забезпечення, обслуговування сервісів (встановлення і оновлення,) і менеджер
управ н
ів Інформаційної системи;
новажень.
С ) забезпечують: (i) зберігання і організацію
різном
ям;
L;
);
formation Retrieval) забезпечують багатий набір засобів пошуку
інформ
ори;
eoSpatial);
ntation Services) реалізують завдання найвищого шару gCube-посиленої
інфрас
в системі gCube здійснюється за допомогою колекцій даних.
Колек
аційний об’єкт (в подальшому – документ) може бути комплексним, мультимедійним чи
багато
чи відео);
сайту);
з використанням документарної моделі системи gCube. В моделі кожен
докум
. Кожна колекція включає кількість
її доку
рмації у сервісах керування інформацією.
Побудова е-інфраструктури в Українському національному гріду
ому грід-середовищі для
забезп ф
технічної програми впровадження і застосування грід-технологій на 2009–2013 роки.
лін я вузлами gCube;
• фреймворк сервіс
• управління VO, Ідентифікація і сервіси Упов
2. ервіси організації інформації (Information Organisation
анітних інформаційних об'єктів (складені об'єкти, що охоплюють частини багаторазового використання і
альтернативні уявлення) і їх компонентів, що включають керування статистичними даними і об'єктами
метаданих подібно до Time Series (дані, прив’язані до часових інтервалів); (ii) керування об'єктами метаданих в
багаторазових форматах, що обкладають кожен інформаційний об'єкт; (iii) керування об'єктами анотацій, що
потенційно збагачують усі інформаційні об'єкти:
• сервіси керування контентом і зберіганн
• сервіси керування метаданими та індексатор XM
• система анотації (внутрішній і зовнішній інтерфейси
• сервіси керування онтологіями;
• сервіси трансформації даних;
• сервіси керування Time Series.
3. Сервіси пошуку інформації (In
ації, що дозволяють здійснювати пошук даних і інформації широким рядом методів і включають: (i)
пошуковий фреймворк, що компонується з компонентів оркестрування методів пошуку, набору пошукових
операторів, компонентів процесора запиту і механізму трансформації даних; (ii) фреймворк індексного
управління, що підтримує всі аспекти життєвого циклу індексів, і забезпечує пошукові здібності для багатого
набору індексів, як, наприклад, повнотекстові індекси, опереджаючи індекси, гео-індекси індекси; (iii)
розподілений фреймворк, що забезпечує виконання пошукових операцій вищого рівня, які включають
погоджувальне ранжирування контенту, вибір джерел інформації, об’єднання результатних наборів інформації
(класифіковане злиття різних наборів даних):
• пошукові сервіси і пошукові операт
• сервіси індексування (Forward/FullText/G
• опис джерел даних і їх вибору;
• служба персоналізації.
4. Сервіси уявлень (Prese
труктури з подвійним завданням: (i) забезпечити засобами для побудови інтерфейсів користувача для
забезпечення взаємодії з системою і інфраструктурою; (ii) забезпечити повний набір інтерфейсів користувача
для досягнення взаємодії з системою. Вищезазначений Шар Прикладної Підтримки є засобом для забезпечення
простоти експлуатації інфраструктури gCube, тоді як стандартний портальний двигун призначений для
реалізації рідних інтерфейсів користувача.
Оперування інформацією і її інтеграція
ція даних є елементарним об’єктом, що описує набір інформаційних об’єктів зовнішнього джерела
інформації.
Інформ
профільним. Інформаційним об’єктом може бути:
• файл у будь-якому форматі;
• мультимедійний об’єкт (аудіо
• файл у форматі HTML чи XML (сторінка
• геофізичні та картографічні дані;
• зріз бази даних.
Набір документів описується
ент може бути складеним з декількох складових частин, кожна з яких виступає документом. Кожна
складова частина документу може мати декілька альтернативних уявлень.
Колекція дозволяє маніпулювати наборами комплексних документів
ментів, а кожен документ може виступати лише складовою частиною даної колекції. Колекція в свою
чергу може бути складовою частиною іншої колекції.
Колекція є базовою структурою організації інфо
Побудова сучасної е-інфраструктури наукових досліджень в українськ
ечення інтеграції ін ормаційних ресурсів різних тематичних областей з можливостями підтримки
міждисциплінарних зв’язків виконувалась у рамках відповідного проекту у Державної цільової науково-
146
Паралельне програмування. Розподілені системи і мережі
На даний час були отримані наступні основні результати [8]:
• розроблений типовий web-портал науково-дослідницького проекту в грід-інфраструктурі, що
інтегр ультатів;
ошуку і представлення;
руктури, розміщена на кластері Інституту
програ и рис. 3. Для
розміщ
Створення колекц течні сховища Інституту
програмних систем НАН Франка, що загалом
склада
ує виконання розрахунків, накопичення і аналіз отриманих рез
• розроблений опис інформації, що використовується в проекті, відповідно до її структури, місць
знаходження на вузлах грід-середовища для цілей анотування, індексування, п
• розроблені згідно концепції WorkFlow описи процесів наукового дослідження, що виконується в
рамках проекту, з накопичення, використання і аналізу інформації;
• розроблена система моніторингу створеного віртуального дослідницького середовища.
Система gCube, як базове програмне середовище е-інфраст
мн х систем НАН України. Архітектура розміщення системи на кластері показана на
ення системи gCube використано два обчислювальних сервера, на яких розміщено 12 віртуальних
машин. Всього було інстальовано 235 сервісів і допоміжних програмних підсистем, згрупованих у 24 класи.
Вузол gCube Інституту програмних систем НАН України
grid.isofts.kiev.us
host4.grid.isofts.kiev.ua host15.grid.isofts.kiev.ua host14.grid.isofts.kiev.ua
Search/ResultSetService
VREManagement/gHNManager
VREManagement/SoftwareRepository
VREManagement/Deployer
DataTransformation/DTService
Search/ResultSetService
VREManagement/Deployer
VREManagement/gHNManager
Index/StorageHandling
Index/GeoIndexManagement
Index/FullTextIndexUpdater
Index/FullTextIndexLookup
Index/GeoIndexUpdater
Index/IncrementalIndexUpdater
Index/ForwardIndexUpdater
Index/GeoIndexLookup
Index/FullTextIndexManagement
Index/ForwardIndexLookUp
Index/ForwardIndexManagement
Search/ResultSetService
VREManagement/gHNManager
VREManagement/Deployer
host6.grid.isofts.kiev.ua
Рис. 3. Архітектура системи на кластері ІПС НАН України
ій даних. Як приклад колекції були використані бібліо
України і Житомирського державного університету ім. Івана
ють більше п’яти тисяч документів. Структура документів відповідає Dublin Core. Інтерфейс сховищ
підтримує протокол OAI-PMH 2.0, що є одним з більш ніж 15 протоколів, що підтримуються системою gCube.
Процедура створення даної колекції виконується з допомогою портлету ResourceManager (рис. 5)
віртуальної організації, до якої буде належати VRE з даною колекцією і включає наступні етапи:
• створення загального ресурсу опису колекції;
host11.grid.isofts.kiev.ua
Search/ResultSetService
VREManagement/gHNManager
VREManagement/Deployer
VREManagement/ResourceManager
host7.grid.isofts.kiev.ua
InformationSystem/IS-Notifier
InformationSystem/IS-Registry
Search/ResultSetService
VREManagement/gHNManager
VREManagement/Deployer
host12.grid.isofts.kiev.ua
Personalization/UserProfileAccess
Personalization/ProfaleAdministration
Search/ResultSetService
VREManagement/gHNManager
VREManagement/Deployer
host9.grid.isofts.kiev.ua
ContentManager/SManagementService
Search/ResultSetService
VREManagement/Deployer
VREManagement/gHNManager
host10.grid.isofts.kiev.ua
Execution/ExecutionEngineService
Search/ResultSetService
Search/SearchsystemService
VREManagement/gHNManager
VREManagement/Deployer
host16.grid.isofts.kiev.ua
OpenSearch/OpenSearchDataSource
Search/ResultSetService
VREManagement/Deployer
VREManagement/gHNManager
InformationSystem/IS-Collector
Search/ResultSetService
VREManagement/gHNManager
VREManagement/Deployer
portal.grid.isofts.kiev.ua
LifeRay Portal Service
ASL host13.grid.isofts.kiev.ua
ContentManagement/ViewManager
ContentManagement/ContentManager
Search/ResultSetService
VREManagement/gHNManager
VREManagement/Deployer
host8.grid.isofts.kiev.ua
Search/ResultSetService
VREManagement/VREModeler
VREManagement/gHNManager
VREManagement/Deployer
VREManagement/ResourceBroker
VREManagement/ResourceManager
147
http://www.openarchives.org/
Паралельне програмування. Розподілені системи і мережі
• створення запису активації колекції з описом інтерфейсу доступу до інформаційного ресурсу, його
структури
уявлення документів колекції з описом процедури трансформації даних з
зовнішньо
ання процедури побудови індексів для інформаційного наповнення колекції візуально
викон ь
побудова кожного індексу виконується завданням параметрів відповідних процедур (у нашому
випадк –
hManager. Для кожного поля
вказую с
Рис. 4. Візуальний вигляд п цедури побудови індексів
Головне призначення з використанням
розвин
вих портлетів. При
форму
ься пошук;
екстного запиту за полями документів чи документу в
цілом
результаті формується перелік документів, що задовольняють критеріям пошукового запиту. Для
кожно
ента відповідно до формату зберігання.
к едовищі. Засоби управління документообігом в
систем
схеми. На рис. 5 показано зразок подібної
схеми
кумента, наприклад, первинна публікація, обговорення, виправлення й інше;
у мають оброблятися за певною
схемою WorkFlow.
і форматів даних;
• створення запису активації
го репозиторію (джерела) в структуру системи, структури уявлення документів при їх публікації на
вітрині порталу;
• формув
уєт ся з допомогою портлету IRBootstrapperPortlet (рис. 4) і включає опис процедур для створення набору
індексів;
•
у в системі є велика кількість процедур підтримки різноманітних форматів даних, формат, що
використовується в бібліотечному репозиторії – OAI_DC, включений в базову систему, у випадку використання
нового формату має бути написаний набір відповідних процедур на мові ASL);
• опис полів колекції виконується за допомогою портлету Searc
ть я параметри пошуку інформації і її представлення.
ро
колекцій даних полягає в можливостях пошуку інформації
утих пошукових запитів на основі опису метаданих, отримання необхідних результатів за інформацією,
що розміщена в розподілених сховищах даних в грід-інфраструктурі, перегляду інформації.
У системі gCube інтерфейсні функції пошуку інформації реалізовані у системі пошуко
ванні пошукового запиту вказується:
• перелік колекцій, в яких здійснюєт
• критерії пошуку, що задаються у вигляді конт
у.
В
го знайденого документу є можливість переглянути:
• адресу знаходження документа;
• формат зберігання;
• анотацію;
• зміст докум
До ументообіг в віртуальному дослідницькому сер
і gCube призначені для реалізації процесів підготовки документів для публікації у віртуальних
дослідницьких середовищах з використанням технології WorkFlow.
Першим етапом опису документообігу є проектування його
для підготовки документу для включення в колекцію даних.
У схемі вказуються:
• етапи обробки до
• ролі користувачів, що виконують кожний етап обробки документів.
Др гим етапом опису документообігу є розробка шаблону звітів, що
148
Паралельне програмування. Розподілені системи і мережі
Використання документообігу здійснюється наступним чином.
1. На основі розроблених схеми документообігу і шаблону документа створюється конкретний звіт –
докум
релік документів, що потребують його втручання в процес
докум
документа чи його складовій частині;
ацію обробки документа відповідно до своєї ролі;
текстовому редакторі чи HTML для
публікації
Рис. 5. Схема WorkFlow формування документа
ті розглянуті практичні питання побудови інтегрованої е-інфраструктури в грід-середовищі,
для об'єднання обчислювальних і інформаційних можливостей грід-систем у наукових
дослід
а
ує різноманітні інформаційні ресурси різних галузей науки і економіки.
1. Andrade P., Pagano P., Manzi A. e-Infrastructures Integration with gCube: https://www.egi.eu/indico/contributionDisplay.py?contribId=40
&s sionId=18&confId=207
, Pagano P. gCube: A Service-Oriented Application Framework on the Grid: http://ercim-news.ercim.eu/gcube-a-
rk-on-the-grid
ент, що має бути створений і оброблений.
2. Для даного документу для всіх ролей вказуються користувачі, що мають виконувати операції, що
вказані на схемі. В порталі користувач має пе
ентообігу. Для кожного документа користувач має можливість відповідно до його повноважень:
• переглянути документ;
• виправити документ;
• створити коментарій до
• виконати поточну опер
• виконати експорт документа в формат DOC для обробки в
на порталі.
Висновки
У робо
призначеної
женнях.
Описана архітектура системи gCube, як є програмною основою європейської е-інфраструктури
D4Science, що інтегр
Висвітлені основні результати, отримані при побудові е-інфраструктури в Українському національному
гріду.
es
2. Blankel T., Candela L., Hedges M., Priddy M., Simeoni F. Deploying general-purpose virtual research environments for humanities research:
http://rsta.royalsocietypublishing.org/content/368/1925/3813.abstract
3. D4SCIENCE-II :Data infrastructure ecosystem for science: http://www.ist-world.org/ProjectDetails.aspx?ProjectId=
a78b23ef5c0040c5b00a3c2344fd2e28&SourceDatabaseId=018774364ea94468b3f4dec24aa1ee53
eu/ 4. www.d4science.
5. www.gcube-system.org
cube-system.org6. https://gcube.wiki.g
7. Candela L., Castelli D.
service-oriented-application-framewo
8. http://portal.grid.isofts.kiev.ua:8080
149
https://www.egi.eu/indico/contributionDisplay.py?contribId=40%20&sessionId=18&confId=207
http://rsta.royalsocietypublishing.org/content/368/1925/3813.abstract
http://rsta.royalsocietypublishing.org/content/368/1925/3813.abstract
http://www.ist-world.org/ProjectDetails.aspx?ProjectId=%20a78b23ef5c0040c5b00a3c2344fd2e28&SourceDatabaseId=018774364ea94468b3f4dec24aa1ee53
http://www.ist-world.org/ProjectDetails.aspx?ProjectId=%20a78b23ef5c0040c5b00a3c2344fd2e28&SourceDatabaseId=018774364ea94468b3f4dec24aa1ee53
http://ercim-news.ercim.eu/gcube-a-service-oriented-application-framework-on-the-grid
Вступ
Е-Інфраструктура гріду в проекті D4Science
Архітектура системи gCube
Побудова е-інфраструктури в Українському національному гріду
Висновки
|