Інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору

У статті досліджено методологічні проблеми аналізу інституціоналізації міжнародної влади як засобу ефективної комунікації світового політико-економічного простору, обґрунтовано формування норм соціальної відповідальності акторів міжнародних відносин....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2013
Main Author:	Далевська, Н.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Series:	Економічний вісник Донбасу
Subjects:	Економічна теорія
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123327
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору / Н.М. Далевська // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 24–27. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-123327
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1233272017-09-02T03:04:05Z Інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору Далевська, Н.М. Економічна теорія У статті досліджено методологічні проблеми аналізу інституціоналізації міжнародної влади як засобу ефективної комунікації світового політико-економічного простору, обґрунтовано формування норм соціальної відповідальності акторів міжнародних відносин. В статье исследуются методологические проблемы анализа институционализации международной власти как средства эффективной коммуникации мирового политико-экономического пространства, обосновано формирование норм социальной ответственности акторов международных отношений. The article investigates the methodological issues of analysis of institutionalization of international powers as an effective communication agent of the world political economical space, it substantiates formation of norms of international relations actors’ social responsibility. 2013 Article Інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору / Н.М. Далевська // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 24–27. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123327 339.924 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економічна теорія Економічна теорія
spellingShingle	Економічна теорія Економічна теорія Далевська, Н.М. Інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору Економічний вісник Донбасу
description	У статті досліджено методологічні проблеми аналізу інституціоналізації міжнародної влади як засобу ефективної комунікації світового політико-економічного простору, обґрунтовано формування норм соціальної відповідальності акторів міжнародних відносин.
format	Article
author	Далевська, Н.М.
author_facet	Далевська, Н.М.
author_sort	Далевська, Н.М.
title	Інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору
title_short	Інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору
title_full	Інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору
title_fullStr	Інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору
title_full_unstemmed	Інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору
title_sort	інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Економічна теорія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/123327
citation_txt	Інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору / Н.М. Далевська // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 24–27. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT dalevsʹkanm ínstitucíonalízacíâmížnarodnoívladiâkzasíbefektivnoíkomuníkacíísvítovogopolítikoekonomíčnogoprostoru
first_indexed	2025-07-08T23:26:53Z
last_indexed	2025-07-08T23:26:53Z
_version_	1837123203361669120
fulltext	24 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Вступ. Актуальність дослідження процесів інсти- туціоналізації міжнародної влади зумовлена багатьма трансформаційними процесами, які потребують досяг- нення згоди між суб’єктами, що мають різні політичні, економічні та соціальні інтереси в межах світового політико-економічного простору. Спроба осягнути і розкрити сутність процесів інституціоналізації влади як засобу ефективної комунікації суб’єктів владних відносин знайшла свій вияв у працях багатьох дослід- ників, зокрема П. Анрі, К.-О. Апеля, М. Гайдеггера, Дж. Дьюї, М. Кагана, К. Мангейма, Дж. Г. Міда, П. Рікьора, Ж.-П. Сартра, П. Сорокіна, Ю. Хаберма- са, Е. Холла, К. Ясперса та ін. Проте кризи і конфлік- ти на рівні міжнародної влади поступово набирають перманентних рис. При цьому процес структурування світового політико-економічного простору, що регу- люється інформаційно-комунікаційним потоком, но- сить циклічний характер. Особливої уваги ці пробле- ми набувають у XXI сторіччі у зв’язку з новими сітьо- вими структурами комунікацій та можливостями сис- тем, що самоорганізуються. Врешті-решт, державоцентричні стратегії легіти- мування владних відносин, які на міжнародному рівні впроваджували систему, що ґрунтується передусім на понятті „національного інтересу”, поступаються сьогодні системі норм глобальної системи комунікацій. За цих умов нормативним ядром легітимування міжна- родної влади стають права людини, на яких базується запобігання глобальним конфліктам, гармонізація міжнародних відносин, встановлення цивілізаційного світопорядку тощо. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню процесів інституціоналізації міжнарод- ної влади приділяють увагу С. Амін, Дж. Аррігі, М. Арчер, В. Базилевич, У. Бек, О. Білорус, І. Валлер- стайн, А. Гальчинський, В. Геєць, Е. Гідденс, А. Гри- ценко, В. Дементьєв, П. Друкер, М. Кастельс, Г. Ко- лодко, О. Корнійчук, В. Корнівська, Ж.-Ф. Ліотар, В. Мау, В. Мур, Д. Норт, Р. Нуреєв, М. Портер, К. Перес-Перес, А. Пороховський, Р. Робертсон, Д. Сакс, А. Соломонос, В. Сіденко, В. Тарасевич, Г. Терборн, Е. Тоффлер, Ф. Утар, А. Філіпенко, О. Шнипко та інші. Головна увага вчених зосеред- жується на проблемах забезпечення безпеки та про- тидії загрозам у зв’язку з появою нових центрів сили, переструктурування світового виробництва, підвищен- ня попиту на ресурси, а також на нових режимах на- громадження капіталу тощо. Закріплення нової кон- фігурації світової економіки спричиняє високу ймо- вірність виникнення конфліктів між акторами міжна- родних відносин і за збереження досягнутих, і за за- воювання нових позицій в ієрархії владних інститутів. До того ж, світова економічна криза вкотре під- твердила недостатню дієвість механізмів прямого зв'яз- ку між владними структурами й інститутами грома- дянського суспільства в межах світового політико- економічного простору, і саме в цьому більшість ана- літиків вбачає головну причину появи принципово нового чинника, що впливає на зміну глобальної сис- теми комунікації – посилення ролі синергетичних ри- зиків. Водночас необхідність комунікативної дії акторів в межах світового політико-економічного простору і спільна відповідальність щодо проблем, пов’язаних з навколишнім середовищем, уводять до легітиматив- ної проблематики інституціоналізації міжнародної влади принципово новий аспект, надаючи їй когнітивного виміру нормативної бази економічної безпеки люди- ни, суспільства та держави. Метою статті є дослідження методологічних про- блем аналізу інституціоналізації міжнародної влади як засобу ефективної комунікації світового політико-еко- номічного простору, обґрунтування умов формуван- ня норм соціальної відповідальності акторів міжнарод- них відносин. Результати. Поняття „міжнародна влада” – складне й суперечливе. Міжнародна влада являє со- бою одну з фундаментальних засад у розвитку світо- вого господарства. Вона має правовий, соціальний, економічний, ідеологічний характер. За таких умов сис- темність – універсальна якісна характеристика інсти- туціоналізації міжнародної влади. Насамперед, це на- явність наднаціональних владних структур різних рівнів і масштабів, які базуються на можливостях за- стосування прав й організаційної діяльності акторів міжнародних відносин. До того ж, системний аналіз вияву комунікативних властивостей міжнародної влади вимагає формування норм соціальної відповідальності акторів міжнародних відносин під час прийняття влас- УДК 339.924 Н. М. Далевська, кандидат економічних наук, ДВНЗ „Донецький національний технічний університет” ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ВЛАДИ ЯК ЗАСІБ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ СВІТОВОГО ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ Н. М. Далевська Економічна теорія 25 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Н. М. Далевська ного рішення. „Це можливо лише тоді, – вважає Ю. Хабермас, – коли норми, що урядують світовим громадським життям, будуть створені самими адре- сатами, за активної їхньої участі [1, с. 113]. Проте, неоднаковий рівень розвитку промисло- вості між країнами та регіонами зумовлює нерівно- мірність їхнього зростання, породжує складні системні утворення, які мають багаторівневу структуру [2]. Пер- ший прошарок – аграрно-сировинні суспільства й економіки, управління якими здійснює ресурсодобу- ваючий капітал. Другий прошарок – науково-техно- логічні й індустріально-промислові економіки, якими управляє індустріально-промисловий капітал. Третій прошарок – інформаційно-комунікаційні суспільства з економікою, що і управляється капіталом знань та інтелекту. Четвертий прошарок – інтегровані мережеві суспільства [3; 4; 5]. Звідси і різноманітна продуктивність різних про- шарків світового капіталу. Додана вартість перевезення природно-сировин- них ресурсів складає усього 1%. Додана вартість при виготовленні кольорових телевізорів – одного з видів продукції другого прошарку – уже 16%. Цей же по- казник при виготовленні комп’ютерів – продукції третього прошарку – підвищується вже до 1700%, а при виготовленні супутників, що забезпечують пану- вання над світовими мережами капіталу третього про- шарку, – і до 2000%. Таким чином, при переході від першого до другого прошарку додана вартість підви- щується у 10 – 20 разів, від другого до третього – у 100 – 1000 разів, але рентабельність четвертого про- шарку перевершує третій прошарок приблизно в 10 тисяч разів [6, с. 154]. Разом із тим, боротьба за нові ринки збуту про- мислових товарів та отримання доступу до джерел мінеральної сировини для виробництва провокує міждержавні конфлікти, що проявляється не лише у формі торговельних та дипломатичних війн, але й у формах військового протистояння [7]. Особливу ува- гу привертає той факт, що виробництво суспільних благ або інші завдання, такі як зовнішня й навіть вну- трішня безпека, економічний та соціальний добробут, частково перемістилися до міжнародних, інколи над- національних недержавних утворень, які створені дер- жавами, але мають власний правовий статус і повно- важення діяти незалежно від держав. Суть такого зру- шення, як вважає І. Малий, полягає в тому, що зрос- тання масштабності та інтенсивності виробництва, з одного боку, і прискорення мобільності ресурсів, товарів і послуг – з іншого, вступає в суперечність з інституційною структурою державного управління економікою, сформованою останніми століттями. Зі зміною системи цінностей людини, ствердженням її самодостатності та самоідентифікації, що супрово- джуються розвитком форм самоорганізації, постає про- блема індивідуалізованого підходу до управління еко- номікою і ствердження просторової локалізації, на- слідком чого буде заглиблення регіоналізації та дифу- зія державних функцій управління [8, с. 12]. У цій ситуації при збільшенні соціальних мереж зростає гетерогенність, невизначеність взаємопроникнення фрагментів різних структур, рухомість меж, карди- нально змінюється співвідношення господарських норм і аномалій. Відповідно до концепції М. Кастель- са, мережеве суспільство характеризується одночас- ною трансформацією економіки, праці і зайнятості, культури, політики, державних інститутів і, в кінцево- му рахунку, простору і часу [9, с. 94]. Як наслідок, знання й інформація стають основними джерелами продуктивності та конкурентоздатності будь-якого актора світового політико-економічного простору. Втім, варто зазначити, що генерування знання залежать від доступу до відповідної технологічної інфраструктури, а також від якості людських ресурсів, від їхньої здатності керувати новітніми інформаційни- ми мережами. Саме мережеві форми організації за- безпечують істотну соціальну мобільність акторів в ме- жах світового політико-економічного простору. При цьому варто враховувати, що мережевий підхід у ви- значенні інституціоналізації міжнародної влади як за- собу ефективної комунікації світового політико-еко- номічного простору дає змогу не тільки оперувати загальним поняттям соціального капіталу, але й здійснювати вимірювання – щільності мережі, сили мережевих зв’язків, їхньої сталості; будувати різні ме- режеві конфігурації, наочно демонструючи розбіжності структури того чи іншого соціального капіталу [10, с. 109]. Разом із тим, динамізм соціальної структури ме- режевого суспільства, його глобальне охоплення, об- умовленість фінансовими ринками, інформаційними потоками проявляються різними шляхами і з різною інтенсивністю в усіх сферах людської діяльності (еко- номічної, соціальної, політичної, гуманітарної тощо). Це спонукає до принципового перегляду вихідних методологічних засад порівняльних переваг акторів міжнародних відносин та формування легітимаційних механізмів інституціоналізації міжнародної влади. За визнанням Т. Парсонса, будь-які серйозні зміни у цілісній соціальній системі (яка складається, у свою чергу, з підсистем) можна здійснювати без за- грози для стабільності самого суспільства лише через ускладнення існуючої системи [11]. За таких умов не стала несподіванкою поява на початку XXI століття категорії „нова політична культура” і по- в’заного з нею нового тезаурусу політичної діяльності 26 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Н. М. Далевська акторів міжнародних відносин в контексті „відкрито- го простору”. Всесвітній соціальний форум, перший з’їзд якого відбувся у Порту-Алегрі (Бразилія) у січні 2001 року, перебрав на себе функцію „інкубатора ідей” для узгодження зусиль організацій і рухів, що діють на рівнях від локального до міжнародного, „у кон- кретній акції розбудови іншого світу”. Узгодженою по- зицією Форуму є опозиція неоліберальній глобалізації, що передбачає, поміж іншим, і несприйняття політики насильства, війни, мілітаризму, кастової системи. Орієнтуючись на ідеї альтерглобалізму, Форум запро- понував нову модель конвергенції, що ґрунтується на повазі до багатоманітності акторів міжнародних від- носин [12, с. 212]. Отже, сьогодні стає очевидним, що наявність і широка доступність сучасних інформаційних техно- логій поступово перетворюється в перспективний гео- політичний ресурс, висуває актора міжнародних відно- син, що володіє ним, в авангард світового розвитку, забезпечує пріоритет у глобалізованих процесах. У той же час за наявності, здавалося б, широкого інформа- ційного зближення людство стає усе більше диферен- ційованим. Один із найбільш значущих результатів розвитку суспільства в інформаційному діапазоні – виникнення складних і тонких технологій керування нематеріальними потребами особистості. Саме на кон- цепції „обмеженої раціональності”, в умовах якої му- сять діяти люди, ґрунтується когнітивна модель Г. Сай- мона. На його думку, людина здійснює вибір, керую- чись не оптимальністю рішення, а радше певними алгоритмами, які дають змогу ухвалювати правильні рішення. За концепцією Г. Саймона, для поведінки однієї ізольованої особи неможливо досягти скільки- небудь високого ступеня раціональності. Кількість аль- тернатив, які вона повинна розглянути, настільки ве- лика, а інформації, потрібної для оцінки їх, так багато, що навіть наближення до об’єктивної раціональності годі очікувати. Індивідуальний вибір відбувається в оточенні „даних” – засновників, які приймає суб’єкт як основу для свого вибору, а поведінка адаптується лише в межах, встановлених цими даними [13]. Важливо акцентувати й на тому, що інформація стає всепроникаючою і може використовуватися як могутня зброя для досягнення певних цілей, які да- леко не завжди збігаються з інтересами окремих акторів міжнародної влади. Особлива небезпека цієї суспільної поляризації пов’язана з тим, що мета і ре- зультат діяльності соціальних груп, які формуються, можуть бути діаметрально протилежними, що про- вокує певною мірою соціальні конфлікти та струк- турні розколи у соціальних можливостях, прямо пов’язаних із відносинами панування і привласнення суспільних благ (ресурсів добробуту і людського роз- витку) [14, 15]. При цьому зростання впливу акторів міжнародної влади, які отримали від глобалізації най- більше вигод, висуває на порядок денний питання про соціальну відповідальність акторів щодо форму- вання моделі і пріоритетів інституціоналізації міжна- родної влади. Зазначимо, що в основі інституціоналізації міжна- родної влади як засобу ефективної комунікації світо- вого політико-економічного простору лежать ціннісні орієнтації людини з їх певними нормами соціальної відповідальності, які визначають специфіку самореа- лізації особистості в органічній єдності продуктивних сил та системи виробничих відносин світового гос- подарства. Одночасно ієрархізація, розгалуження і формування норм соціальної відповідальності акторів міжнародних відносин утворюють в сукупності дедалі глибшу гетерогенність мережевих комунікацій світо- вого політико-економічного простору, посилюючи значення легітимаційних механізмів інституціоналізації міжнародної влади. При цьому варто враховувати, що норми можуть бути ефективними лише в тому випадку, якщо вони: по-перше, внутрішньо не суперечливі; по-друге, не суперечать моральним нормам; по-третє, не супере- чать пріоритетам світового економічного розвитку. Отже, стабільність норм соціальної відповідальності акторів міжнародних відносин залежить від ступеня погодженості потреб і інтересів соціальних суб’єктів. Тож в основі інституціоналізації міжнародної влади як засобу ефективної комунікації світового політико-еко- номічного простору лежать ціннісні орієнтації люди- ни, на підставі яких забезпечується процес вибору альтернатив самореалізації особистості в цілісній єдності, притаманній світовому соціальному капіталу. Висновки. Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується зростаючим значенням інформаційної сфери, яка є важливим фактором ефек- тивної комунікації світового політико-економічного простору, що визнає перспективи здійснення політич- них, економічних, соціальних перетворень та форму- вання легітимаційних механізмів інституціоналізації міжнародної влади. В основі інституціоналізації міжнародної влади як засобу ефективної комунікації світового політико-еко- номічного простору лежать ціннісні орієнтації людини з їх певними нормами соціальної відповідальності, які визначають специфіку самореалізації особистості в цілісній єдності, притаманній світовому соціальному капіталу. Відповідно, формування легітимаційних ме- ханізмів інституціоналізації міжнародної влади є засо- бом ефективної комунікації світового політико-еконо- мічного простору, який здатний надати належного взаємного рівня відкритості та довіри між акторами 27 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Н. М. Далевська міжнародних відносин. Актуальним напрямком про- довження досліджень у цьому напрямку є розробка легітимних механізмів інституціоналізації міжнародної влади. Література 1. Хабермас Ю. Вовлечение другого: Очерки политической теории / Ю. Хабермас; пер. с нем. Ю. С. Медведева ; под ред. Д. А. Скляднева. – М. : Наука, 2001. – 417 с. 2. Development and Globalization: Facts and Figures 2008 / UNCTAD. – Geneva, 2008. – 78 p. 3. Braudel F. Civilisation materielle, conomie et capitalisme, XV – XVIII siecle. Tome 3. Le temps du monde. – Paris : Livre de Poche, 1979. 922 p. 4. Krugman P. International economics: theory and policy : study guide to accompany / P. Krugman, Maurice Obstfeld. – New York : Harper Collins, 1991. – 298 p. 5. Гальчинський А. Начала нової парадигми полі- тичної економії. Постановка проблеми / А. Гальчинсь- кий // Економ. теорія. – 2012. – № 2. – С. 5 – 16. 6. Соснін О. Проблема експортного контролю інфор- маційного ресурсу держави / О. Соснін // Нова пара- дигма. – 2003. – Вип. 33. – С. 153 – 167. 7. Кіндзерсь- кий Ю. Особливості розвитку світової промисловості та їх вплив на формування екзогенних обмежень для виробництва України / Ю. Кіндзерський // Економіст. – 2011. – № 12. – С. 9 – 13. 8. Малий І. Розвиток економіки і держави: від політичної економії до науки управління / І. Малий // Економ. теорія. – 2011. – № 4. – С. 7 – 14. 9. Кастельс М. Информационная эпоха : экономика, общество, культура / М. Кастельс : [пер. с англ. под. научн. ред. О. Шкаратана]. – М. : ГУ-ВШЭ, 2000. – 608 с. 10. Саліхова О. Нові підхо- ди до визначення міжнародних порівняльних переваг / О. Саліхова // Економіка і прогнозування. – 2012. – № 1. – С. 101 – 120. 11. Парсонс В. Публічна полі- тика: вступ до теорії й практики аналізу політики / В. Парсонс; пер. з англ. О. Дем’янчук. – К. : Видав. дім „Києво-Могилянська академія”, 2006. – 549 с. 12. Глобализация сопротивления: Борьба в мире : пер. с англ ; отв. ред. С. Амин и Ф. Утар ; под ред. и пре- дисл. А. В. Бузгалина. – Изд. 2-е. – М. : Книжный дом „ЛИБРОКОМ”, 2009. – 304 с. 13. Simon G. Administrative Behavior / G. Simon. – New York., 1947. – 436 p. 14. The Global Competitiveness Index 2011 – 2012: Setting the Foundations for Strong Productivity / [Xavier Sala-i-Martin, Becat Bilbao-Osorio, Jennifer Blanke et al.] // The Global Competitiveness Report 2011. – 2012. – Geneva : World Economic Forum, 2011. – P. 3 – 49. 15. Куценко О. Соціальні класи і політична мобілізація (порівняльний аналіз європейських країн крізь призму трьох типів класових розколів) / О. Ку- ценко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2012. – № 3. – С. 3 – 27. Далевська Н. М. Інституціоналізація міжна- родної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору У статті досліджено методологічні проблеми ана- лізу інституціоналізації міжнародної влади як засобу ефективної комунікації світового політико-економіч- ного простору, обґрунтовано формування норм соці- альної відповідальності акторів міжнародних відносин. Ключові слова: інституціоналізація міжнародної влади, світовий політико-економічний простір, норми соціальної відповідальності, актори міжнародних відно- син. Далевская Н. М. Институционализация меж- дународной власти как средство эффективной коммуникации мирового политико-экономичес- кого пространства В статье исследуются методологические пробле- мы анализа институционализации международной власти как средства эффективной коммуникации мирового политико-экономического пространства, обосновано формирование норм социальной ответ- ственности акторов международных отношений. Ключевые слова: институционализация междуна- родной власти, мировое политико-экономическое про- странство, нормы социальной ответственности, акто- ры международных отношений. Dalevska N. M. Institutionalization of International Powers as an Effective Communication Agent of the World Political Economical Space The article investigates the methodological issues of analysis of institutionalization of international powers as an effective communication agent of the world political economical space, it substantiates formation of norms of international relations actors’ social responsibility. Key words: Institutionalization of international powers, world political economical space, norms of social responsibility, international relations actors. Стаття надійшла до редакції 17.05.2013 Прийнято до друку 30.08.2013

Інституціоналізація міжнародної влади як засіб ефективної комунікації світового політико-економічного простору

Institution

Similar Items