Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України»

Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України традиційно відстежує динаміку науково-технічного потенціалу країни, еволюцію його характеристик та перспективи розвитку, зокрема в контексті євроінтеграції. З цього питання науковцями інституту опублікова...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2018
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2018
Series:	Наука та наукознавство
Subjects:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142100
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України» // Наука та наукознавство. — 2018. — № 1. — С. 3-7. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-142100
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1421002018-09-27T01:22:43Z Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України» Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України традиційно відстежує динаміку науково-технічного потенціалу країни, еволюцію його характеристик та перспективи розвитку, зокрема в контексті євроінтеграції. З цього питання науковцями інституту опубліковано цілу низку досліджень, в тому числі прогнозно-аналітичного плану, в яких висловлюється обґрунтована тривога з приводу подальшої долі вітчизняної науки, звертається увага на те, що в Україні ситуація з розвитком науки за багатьма показниками наблизилась до критичної. Враховуючи, що отримані висновки становлять не тільки суто науковий інтерес, а й заслуговують на серйозну увагу влади і широкої громадськості, керівництвом інституту в грудні 2017 року на ім’я голови Верховної Ради України було направлено доповідну записку «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України», текст якої публікується нижче. Наукова громадськість з надзвичайною увагою і надією на істотні зміни в ситуації з підтримкою науки зустріла повідомлення про засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій, яке нарешті відбулося нещодавно. Сподіваємось, що і ця публікація сприятиме цьому. 2018 Article Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України» // Наука та наукознавство. — 2018. — № 1. — С. 3-7. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142100 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
spellingShingle	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України» Наука та наукознавство
description	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України традиційно відстежує динаміку науково-технічного потенціалу країни, еволюцію його характеристик та перспективи розвитку, зокрема в контексті євроінтеграції. З цього питання науковцями інституту опубліковано цілу низку досліджень, в тому числі прогнозно-аналітичного плану, в яких висловлюється обґрунтована тривога з приводу подальшої долі вітчизняної науки, звертається увага на те, що в Україні ситуація з розвитком науки за багатьма показниками наблизилась до критичної. Враховуючи, що отримані висновки становлять не тільки суто науковий інтерес, а й заслуговують на серйозну увагу влади і широкої громадськості, керівництвом інституту в грудні 2017 року на ім’я голови Верховної Ради України було направлено доповідну записку «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України», текст якої публікується нижче. Наукова громадськість з надзвичайною увагою і надією на істотні зміни в ситуації з підтримкою науки зустріла повідомлення про засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій, яке нарешті відбулося нещодавно. Сподіваємось, що і ця публікація сприятиме цьому.
format	Article
title	Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України»
title_short	Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України»
title_full	Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України»
title_fullStr	Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України»
title_full_unstemmed	Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України»
title_sort	доповідна записка голові верховної ради україни а.в. парубію «про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу україни»
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/142100
citation_txt	Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України» // Наука та наукознавство. — 2018. — № 1. — С. 3-7. — укр.
series	Наука та наукознавство
first_indexed	2025-07-10T14:08:19Z
last_indexed	2025-07-10T14:08:19Z
_version_	1837269255362445312
fulltext	ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 3 Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України традиційно відстежує динаміку науково-технічного потенціалу країни, ево- люцію його характеристик та перспективи розвитку, зокрема в контексті євроінтеграції. З цього питання науковцями інституту опубліковано цілу низку досліджень, в тому числі прогнозно-аналітичного плану, в яких висловлюється обґрунтована тривога з приводу по- дальшої долі вітчизняної науки, звертається увага на те, що в Україні ситуація з розвитком науки за багатьма показниками наблизилась до критичної. Враховуючи, що отримані висновки становлять не тільки суто науковий інтерес, а й заслуговують на серйозну увагу влади і широкої громадськості, керівництвом інституту в грудні 2017 року на ім’я голови Верховної Ради України було направлено доповідну записку «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України», текст якої публікується нижче. Наукова громадськість з надзвичайною увагою і надією на істотні зміни в ситуації з підтримкою науки зустріла повідомлення про засідання Націо- нальної ради з питань розвитку науки і технологій, яке нарешті відбулося нещодавно. Споді- ваємось, що і ця публікація сприятиме цьому. Голові Верховної Ради України ПАРУБІЮ Андрію Володимировичу ДОПОВІДНА ЗАПИСКА Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України В прийнятому Верховною Радою України Державному бюджеті України на 2018 рік передбачено збільшення витрат на НДДКР на 44,3 %. Це, звичай- но, означає певні зрушення у підтримці вітчизняної науки з боку держави. Однак чи вирішує такий масштаб зростання проблеми наукового забезпе- чення інноваційного розвитку України, який за загальним визнанням фахівців є безальтернативним для нашої держави. Адже не забезпечивши інноваційного оновлення економіки, ми не можемо сподіватись, що нам вдасться зробити її конкурентоспроможною в сучасному високотехнологіч- ному світі — такою, яка забезпечить нашій країні незалежність і процвітан- ня, достойне місце в європейській сім’ї народів. Виходячи з цього науковці нашого інституту постійно аналізують світовий досвід державного впливу на прискорення інноваційних процесів, зіставляючи його з процесами, що відбуваються в Україні. Перш за все потрібно звернути увагу на те, що при оцінюванні іннова- ційного потенціалу країни, тобто можливостей організувати в ній інновацій- ний розвиток економіки, зазвичай ключового значення надають науковому 4 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99)4 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію забезпеченню такого розвитку. Його мірилом у світі прийнято вважа ти кіль- кість дослідників на 1 млн населення. В середньому в країнах ЄС у 2013 році було 3358 дослідників на 1 млн населення; в США — 3984,4; у ФРН — 4355. При цьому керівництво Євросоюзу, проаналізувавши можливості приско- рення інноваційного розвитку, дійшло висновку, що такої кількості вчених недостатньо, і поставило завдання залучити до науки Європи додатково щонайменше 3 млн дослідників. І це світова тенденція: як інформує остан- ня доповідь ЮНЕСКО, чисельність наукових працівників у світі збільши- лася з 2007 року на 20 % і наближається до 8 млн осіб. В Україні ж загальна кількість дослідників за роки незалежності змен- шилась майже у 5 разів, і якщо в 1991 році їх було понад 4 тис. на 1 млн на- селення, то сьогодні — 1254 особи. Зауважимо, що в Білорусі, науковий потенціал якої був раніше істотно слабше, ніж у нас, хоча кількість дослід- ників за роки незалежності також істотно зменшилась, все ж не було допу- щено такого нищення науки як в Україні, — там зараз 1788,3 дослідників на 1 млн населення (тобто у півтора раза більше, ніж в Україні). В Росії, яка раніше схаменулась і припинила скорочення своєї науки, цей показник удвічі вище, ніж у нас, — 2589. При цьому процес скорочення кадрового по- тенціалу науки України триває. Розрахунки показують: якщо тенденції ос- тан нього десятиліття залишаться незмінними, цей показник зменшиться ще удвічі за 5–8 років, тобто Україна остаточно втратить шанси для іннова- ційного розвитку, адже світовий досвід підтверджує: країни, які не мають власної науки, втрачають здатність не тільки створювати власні технології, а й освоювати ті, що створені за кордоном. Таке безпрецедентне скорочення власного наукового потенціалу — ре- зультат багаторічної недооцінки виконавчою владою значення науки, не- хтування її мінімальними потребами і прогресуючого недофінансування з боку держави, а також непослідовності Верховної Ради України в її спробах посилити підтримку науки. Через кризові явища в економіці різко змен- шився попит на НДДКР — в таких умовах у більшості країн держава поси- лює підтримку науки, в Україні ж було взято курс на її скорочення. В таблиці наведено дані, що дозволяють порівняти фінансування науки в нашій країні з рядом інших країн. Як бачимо, з усіх країн, представлених в таблиці, найгірше наука фінан- сується в Україні, і слід відзначити, що інвестиції в науку протягом останніх десятиліть неухильно зменшувались 1. Найбільшим за роки незалежності фінансування науки було в 2004 році — 95 дол. на душу населення, а нині цей показник став майже удвічі меншим. За цей самий час оцінювана за цим показником фінансова підтримка науки в Угорщині зросла в 2,1 раза, в Польщі — в 2,9 раза, в Туреччині — в 3,1 раза. Отже, доводиться констатува- 1 За досить вірогідними оцінками, на початку 90-х років минулого століття в Україні виділялось на науку приблизно 220 дол. на душу населення. ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 5ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 5 Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України ти: більшість країн світу в своєму розвитку роблять ставку на інноваційний розвиток науки і задля цього нарощують свій науковий потенціал, а Україна рухається в протилежному напрямку. В результаті привабливість професії науковця падає, і вітчизняна наука стає донором для нарощування науково- го потенціалу інших країн. Слід підкреслити, що нищення науки в Україні відбувається всупереч прийнятим Верховною Радою України законодавчим актам, які виконавча влада або просто ігнорує, або поступово зводить нанівець, ініціюючи відтер- мінування всіх конструктивних норм, передбачених законами, або числен- ні поправки до них. Ці тенденції особливо чітко проявилися при реалізації плану заходів Кабінету Міністрів України щодо імплементації положень закону «Про наукову та науково-технічну діяльність», з якого виконано в ос новному лише ті заходи, що стосуються внутрішнього наукового життя, а більшість заходів щодо державної підтримки розвитку науки традицій- но не виконано. Водночас наші дослідження змістовного наповнення вітчизняного за- конодавства за 1991—2017 роки свідчать про його деінтелектуалізацію — тенденцію зменшення навіть згадок про науку, технології, інновації в тек- стах законів та інших нормативно-правових актів. Від деяких наших політиків можна почути, що це не страшно: мовляв, зараз важкі часи, не вистачає грошей, а от як з’являться зайві кошти, знову розвинемо вітчизняну науку, і буде вона у нас не гіршою, ніж в передових країнах. Така точка зору свідчить про те, що ці політики не усвідомлюють, наскільки складною й інерційною системою є науковий потенціал, особли- во його кадрова складова. Її досить швидко можна зруйнувати, знімаючи фінансування і скорочуючи штати, але принципово неможливо швидко на- ростити. Це не можна зробити, просто відкривши додаткові вакансії. Країна Витрати в розрахунку на одного дослідника (ППС тис. дол. США) Фінансування НДДКР в розрахунку на душу населення (ППС дол. США) Сумарні витрати на НДДКР (% ВВП) Ізраїль 152,9 1556 4,3 США 313 1563 2,8 Франція 172,3 710,8 2,23 Великобританія 139,7 573,8 1,63 Туреччина 112,3 133,5 0,95 Угорщина 62,5 261 1,38 Польща 61 202 1,0 Румунія 36,1 67 0,49 Україна 8,8 49 0,49 В середньому в ЄС 163,4 553,5 2,0 6 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99)6 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію Щоб наочно оцінити реальну тривалість такого процесу, в нашому ін- ституті було розроблено метод його прогнозування, за допомогою якого здійснено розрахунки різних варіантів нарощування чисельності наукових кадрів в Україні. Вони свідчать: щоб вийти на рівень Європи, нам потрібно протягом 20 років щорічно на 15 % збільшувати прихід молоді до науки і не до- пустити значних втрат внаслідок того, що науковці середнього віку покида- ють її (в наших розрахунках ми виходили з того, що в українській науці створено такі умови праці і соціального захисту, за яких покидати науку буде кожні 5 років не більше 5 % дослідників віком до 59 років, 35 % — віком від 60 до 69 років і 50 % тих, кому понад 70 років) 2. Розрахунки показують, що якби ми почали реалізувати таку політику починаючи з 2016 року, то за 20 років змогли б досягти рівня наукового за- безпечення інноваційного розвитку, близького до середнього в країнах ЄС у 2013 році 3. А якщо ми «ще почекаємо» і відкладемо радикальні заходи, спрямовані на врятування вітчизняної науки, до 2020 року, то навіть такий форсований варіант державної політики протягом наступних 20 років не дозволить істотно наростити кадровий потенціал нашої науки, і потрібно буде ще 15—20 років (тобто в сумі 35—40), щоб наблизитись до європейсь- ких стандартів 4. Таким чином, результати наших досліджень свідчать про необхідність невідкладно вжити радикальних заходів для врятування вітчизняної науки, а відтак для забезпечення інноваційного розвитку країни — її економічного процвітання й обороноздатності. Тому, на наше глибоке переконання, від- новлення наукового потенціалу України нині має стати одним із найважли- віших стратегічних завдань усіх владних структур нашої держави. Для його реалізації необхідно ініціювати прийняття Верховною Радою України стратегії відновлення і розвитку наукового потенціалу держави, яка передбачала б: 1. Суттєве збільшення витрат держави на науку, адже навіть якби в бюджеті 2918 року було передбачено подвоєння частки витрат на НДДКР і таке подвоєння у порівнянні з попереднім роком 5 відбувалося щороку, то у 2 Мається на увазі, що буде істотно підвищено заробітну плату науковців, яка забезпечить їм достойний рівень життя, житло і престижність професії, а також виділено достатньо коштів на оновлення обладнання і будівництва на сучасному рівні експериментальних установок і т. п. 3 Немає сумнівів, що вони також не стоятимуть на місці, адже керівництво Євросоюзу не раз наголошувало, що вони вважають кадровий потенціал європейської науки недо ста т- нім і вживають заходів не тільки для поліпшення підготовки молоді для роботи в науці, а й для залучення науковців з інших країн. 4 Мусимо визнати, що це ще навіть надто оптимістичний прогноз, адже досягти такого рівня закріплення кадрів, який ми закладали в розрахунки, дуже непросто. Отже, навіть якщо наш уряд, подолавши сумнівну традицію економити на науці, яка склалася за останні десятиліття, і наважиться на екстраординарні кроки для її врятування, немає жодних гарантій, що йому вдасться здійснити це навіть за такий період. 5 Нагадаємо, що навіть подвоєння — це збільшення витрат бюджету на 0,16 % ВВП. ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 7ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 7 Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України 2020 році державний бюджет передбачав би витрати на науку в розмірі 1,28 % ВВП (в той час як законом передбачається 1,7 %). 2. Значне (у 2—3 рази) підвищення рівня заробітної плати працівників науки — інакше не можна припинити від’їзд за кордон найбільш кваліфіко- ваних і здібних науковців, адже у передових країнах висококваліфіковані науковці і професори вузів належать до категорії 10 % найбільш високооп- лачуваних громадян. 3. Розвиток інноваційної інфраструктури, створення інноваційних клас- терів та сучасної сфери обслуговування наукового пошуку. 4. Законодавче стимулювання інвестицій у сферу науки і наукового об- слуговування з боку бізнесу. 5. Припинення брехливої кампанії дискредитації вітчизняної науки, яка активно продовжується засобами масової інформації. Просимо розглянути і сподіваємося на Вашу підтримку. Директор Інституту, доктор економічних наук, професор Б.А. МАЛІЦЬКИЙ

Доповідна записка Голові Верховної Ради України А.В. Парубію «Про необхідність невідкладних заходів для відновлення наукового потенціалу України»

Institution

Similar Items