Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна ХІ ст. з посаду літописного Вишгорода (за матеріалами розкопок 1990 р.)
У статті проаналізовано матеріал, здобутий в ході рятівних археологічних досліджень посаду літописного Вишгороду у 1990 р. Дані, отримані при дослідженні горну ХІ ст., дозволяють зробити широке коло висновків щодо виробництва керамічного посуду та його поширення....
Saved in:
| Date: | 2018 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2018
|
| Series: | Археологія і давня історія України |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162425 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна ХІ ст. з посаду літописного Вишгорода (за матеріалами розкопок 1990 р.) / А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 317-322. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-162425 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1624252020-01-09T01:25:39Z Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна ХІ ст. з посаду літописного Вишгорода (за матеріалами розкопок 1990 р.) Оленич, А.М. Археологія і природничі науки У статті проаналізовано матеріал, здобутий в ході рятівних археологічних досліджень посаду літописного Вишгороду у 1990 р. Дані, отримані при дослідженні горну ХІ ст., дозволяють зробити широке коло висновків щодо виробництва керамічного посуду та його поширення. The article analyzes the material to obtain during the archaeological excavations of Vyshgorod in 1990. The stratigraphic position of the kiln and the typological analysis of the pottery allow to date the kiln within the second half of the 11th century. A series of traces on the bottom of the vessels indicate using a slow hand potter’s wheel, which was typical for pottery manufacturing in the 11th—12th centuries. Some specific traces indicate the repair of potter’s wheels and, therefore, their long-term exploitation. In addition, these features allow us to trace the distribution of products from the one workshop both in the territory of Vyshgorod and in other cities of Ancient Rus. 2018 Article Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна ХІ ст. з посаду літописного Вишгорода (за матеріалами розкопок 1990 р.) / А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 317-322. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162425 904.02(477.41)”10” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки |
| spellingShingle |
Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки Оленич, А.М. Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна ХІ ст. з посаду літописного Вишгорода (за матеріалами розкопок 1990 р.) Археологія і давня історія України |
| description |
У статті проаналізовано матеріал, здобутий в
ході рятівних археологічних досліджень посаду літописного Вишгороду у 1990 р. Дані, отримані при
дослідженні горну ХІ ст., дозволяють зробити широке коло висновків щодо виробництва керамічного посуду та його поширення. |
| format |
Article |
| author |
Оленич, А.М. |
| author_facet |
Оленич, А.М. |
| author_sort |
Оленич, А.М. |
| title |
Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна ХІ ст. з посаду літописного Вишгорода (за матеріалами розкопок 1990 р.) |
| title_short |
Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна ХІ ст. з посаду літописного Вишгорода (за матеріалами розкопок 1990 р.) |
| title_full |
Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна ХІ ст. з посаду літописного Вишгорода (за матеріалами розкопок 1990 р.) |
| title_fullStr |
Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна ХІ ст. з посаду літописного Вишгорода (за матеріалами розкопок 1990 р.) |
| title_full_unstemmed |
Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна ХІ ст. з посаду літописного Вишгорода (за матеріалами розкопок 1990 р.) |
| title_sort |
про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна хі ст. з посаду літописного вишгорода (за матеріалами розкопок 1990 р.) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Археологія і природничі науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162425 |
| citation_txt |
Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна ХІ ст. з посаду літописного Вишгорода (за матеріалами розкопок 1990 р.) / А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 317-322. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT oleničam protehnologíčníaspektiprodukcííodnogogončarnogogornahístzposadulítopisnogovišgorodazamateríalamirozkopok1990r |
| first_indexed |
2025-07-14T14:58:46Z |
| last_indexed |
2025-07-14T14:58:46Z |
| _version_ |
1837634815996723200 |
| fulltext |
317ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
удк: 904.02(477.41)”10”
а. М. Оленич
пРО ТЕхНОЛОГІЧНІ АспЕКТи пРОДУКЦІї ОДНОГО
ГОНЧАРНОГО ГОРНУ хІ ст. З пОсАДУ ЛІТОписНОГО
ВиШГОРОДА (за матеріалами розкопок 1990 р.)
У статті проаналізовано матеріал, здобутий в
ході рятівних археологічних досліджень посаду лі-
тописного Вишгороду у 1990 р. Дані, отримані при
дослідженні горну хі ст., дозволяють зробити ши-
роке коло висновків щодо виробництва керамічного
посуду та його поширення.
ключові слова: давньоруський Вишгород, гон-
чарний посад, керамічне виробництво.
давньоруська кераміка є однією з «вічних
тем» вітчизняної середньовічної археології.
саме тому залучення різноманітних підходів
для її комплексного вивчення, таких як трасо-
логічний аналіз та аналіз керамічного тіста, є
надзвичайно актуальним. інформативність от-
риманих даних значно зростає при роботі з чіт-
ко датованими виробничими комплексами, до
котрих відносяться залишки гончарних горнів.
сьогодні на території середнього Подніпров’я
відомо низку пам’яток з гончарними комплек-
сами давньоруського часу. Проміж них особливо
слід виділити горни з території літописних міст
білгорода та вишгорода. адже виявлені тут осе-
редки можна вважати еталонними і такими, що
служать джерелом всебічного вивчення давньо-
руського гончарства. завважимо, що попри вже
відкриті горни та майстерні, їх кількість про-
довжує збільшуватися з новими дослідження-
ми. однак навіть матеріали розкопок минулих
років є не менш перспективними для вивчення.
до таких відносяться рятівні розкопки на тери-
торії вишгородського посаду 1990 р. (чабай, ев-
тушенко, степанчук 1990, с. 4).
виявлені виробничі об’єкти свідчать про ши-
рокий розмах гончарства на даній території.
керамічні колекції цікаві перш за все великою
кількістю технічних відбитків, що можуть на-
пряму вказувати на специфіку виробництва.
візуальний аналіз дозволяє виділити цілу
низку трасологічних серій, що можуть свідчи-
ти про використання того чи іншого типу гон-
чарного кругу. одним з цікавих в цьому плані
комплексів є горн 81 і передгорнові ями 82 та
83. в цілому це два керамічних горни, збудо-
вані на одному місці, в досить нетривалому
часовому проміжку (рис. 1). надзвичайно зруч-
ним у датуванні є той факт, що передгорнові
ями орієнтовані в різні боки, тоді як для спо-
рудження тіла нового горна були використані
залишки попереднього. виходячи зі стратигра-
фічних спостережень, очевидно, що пригреби-
ця 82 передувала ямі 83, та використовувалася
для більш раннього горна. у верхній частині
заповнення ями 82 виявлена велика кількість
фрагментів печини, що, очевидно, були скинуті
туди під час спорудження нового горну. таким
чином є можливість отримати достатньо точну
хронологічну шкалу даного виробничого ком-
плексу. окрім того, з ями 82 походить цікава
колекція кераміки, яка включає кілька денець
з клеймами та технічними відбитками (чабай,
евтушенко, степанчук 1990, с. 91).
Профілі вінець із заповнення топкової ка-
мери та ями 83 представлені підквадратними
«конвертними манжетами» із невеличкою за-
країною з внутрішнього боку. такі вінця найб-
лижчі до типу 8 за в. Петрашенко (2005, с. 58)
та типів 16—18 за М. кучерою (1986, с. 446—
455), що датуються в межах середини — дру-
гої половини хі ст. однак найбільш точний
відповідник — тип 6, виділений і. сарачевим
(2000, с. 225—236) за матеріалами давньорусь-
ких пам’яток лівобережжя. зразки посудин за-
звичай неорнаментовані або мають лінію «ніг-
тьового» орнаменту на плічку (рис. 2).© а. М. оленич, 2018
318 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
археологія і природничі науки
Матеріал з ями 82 значно різниться типо-
логічно. він представлений майже виключно
спрощеними манжетними формами із заглад-
женим краєм або підквадратними манжетами
без закраїни (рис. 3). типологічно така кера-
міка більш рання та найближча до типу 4 за
і. сарачевим (2000, с. 225—236). вона датуєть-
ся в межах кінця х — першої половини хі ст.
схоже датування подібних профілів подають
М. кучера та в. Петрашенко. уточнити дату іс-
нування більш раннього об’єкту може наявність
в комплексі циліндричних вінець «кувшинів з
ручками». серед дослідників давньоруської
кераміки немає чіткої думки щодо датування
подібного посуду. вони згадані М. кучерою на
пам’ятках Поросся як такі, що мають «польсь-
ке» походження та датовані в межах XI ст. (ку-
чера 1986, с. 446—455). Поширення подібного
Рис. 1. План та загальний вигляд
горну 82
319ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Оленич, а. М. Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна хі ст. з посаду літописного вишгорода...
профілю серед польської середньовічної кера-
міки зазначає і в. Петрашенко, однак наголо-
шує на масовому поширенні і у Південній русі.
дослідниця достатньо широко датує подібний
тип посудин в межах XI—XII ст. (Петрашенко
2005, с. 58). «Польське» походження для цилін-
дричних вінець, а також широке датування в
межах XI—XII ст., подає також і М. Малевська
(Малевская-Малевич 2005, с. 43).
останні дослідження гончарного посаду дав-
ньоруського вишгорода дозволили уточнити
датування аналогічної кераміки, а також під-
твердити її місцеве походження. так, у 2014—
2015 рр. було розкопано горн, що декілька разів
перебудовувався. Ймовірно, у кінці XI — на
початку XII ст. він функціонував як «вапняр-
ка» — піч для випалу вапна, котре використову-
валось для спорудження храму бориса та гліба
у вишгороді. на останньому етапі існування
піч було перероблено під керамічний горн. із
заповнення камери горну та верхньої частини
передгорнової ями походить значна колекція
циліндричних вінець. стратиграфічні спостере-
ження за даним об’єктом дозволяють датувати
поширення такого типу вінець в межах другої
половини XI — початку XII ст. (бібіков, івакін,
оленич 2017, с. 109—119). таким чином, наяв-
ність даного типу посуду в комплексі свідчить
про синхронність його з горном 81, обладнаним
пригребицею 83, що мав функціонувати в межах
другої половини хі ст. відсутність в більш ран-
ній ямі профілів, подібних до типу 2 (х—хі ст.)
за і. сарачевим (2000, с. 225—236), що також
представлені в горнах, датованих в межах по-
чатку хі ст. (оленич, бібіков 2016), дозволяє
обмежити існування горну на першому етапі
принаймні другою чвертю хі ст. та припинен-
ня функціонування останнього в межах сере-
дини чи третьої чверті хі ст. відсутність в горні
профілів із «зубчиком», близьких до типу 11 за
і. сарачевим (2000, с. 225—236), що в свою чер-
гу зустрічаються у більш пізніх горнах, дозволяє
не виводити комплекс за межі хі ст. сукупність
цих фактів дає підстави достатньо точно виді-
лити хронологічний горизонт існування даного
комплексу. це робить його важливим джерелом
для вивчення технологічного аспекту вироб-
ництва вишгородської кераміки у хі ст. зок-
рема, неодноразово зазначалось про великий
відсоток браку, присутній під час дослідження
подібних об’єктів, та приналежність такого ма-
теріалу до продукції, випаленої безпосередньо
в горні. адже, зазвичай, він є наслідком невда-
лого випалу. також можливе вторинне засто-
сування браку для закриття камери горну (так
званий «причерепок»). такі керамічні колекції
містять вироби зі слідами неодноразової дії ви-
соких температур та значного перепалу. водно-
час частина уламків не мають слідів перепалу,
кіптяви чи «обвару», що дозволяє використати
їх для виготовлення шліфів з метою вивчення
тіста (оленич 2015).
Рис. 2. Профілі кераміки з пригребиць горну (об’єк-
ти 81, 83) Рис. 3. Профілі кераміки з горну 82
320 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
археологія і природничі науки
з ями 82 для виготовлення шліфів було
відібрано два зразки керамічної продукції
(денеця зі слідами виробничих процесів). ре-
зультати виявились досить типовими як для
матеріалів з вишгородського посаду, так і для
давньоруської кераміки загалом, підтверджу-
ючи раніше зроблені спостереження (оленич
2014). основу керамічного тіста складає жир-
на, високопластична каолінова глина. в зламі
добре помітна світло-сіра маса з тонкими лінія-
ми рожевих включень. такого типу ознаки мо-
жуть бути характерними як для сумішей глин,
так і для глин, змішаних з осадовими порода-
ми. очевидно, що рожевого кольору надають
тісту оксиди заліза, добре помітні у вигляді ви-
разних червоних включень. в цілому кераміч-
ні фрагменти мають колір, котрий варіюється
в межах від світло-сірого до світло-рожевого, в
залежності від вмісту домішок в тісті, наявність
яких майже непомітна оку, але добре прослід-
ковується під мікроскопом (рис. 5).
не менш цікавою є серія керамічних денець
з маркуванням. Переважна їх більшість пред-
ставлена простими клеймами у вигляді ба-
гатопроменевих зірок, іноді вписаних в коло.
вони найближчі до типів 1 і 6 групи а, типу 1
групи б за л. строковою та є наймасовіши-
ми серед вишгородських (2000, с. 148—168)
(рис. 4).
вивчення знаків на денцях давньоруського
посуду спродукувало вже низку різноманітних
напрямків, теорій та думок. класичним слід
вважати трактування їх як особистого клейма Рис. 4. клейма на денцях посуду з горну 82
Рис. 5. технічні відбитки на денцях посудини з горну 82 та зразки керамічного тіста
321ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Оленич, а. М. Про технологічні аспекти продукції одного гончарного горна хі ст. з посаду літописного вишгорода...
майстра, таку думку підтримував б. рибаков
(рыбаков 1948, с. 181). інші теорії базувалась
на інтерпретації знаків як ритуальних (толоч-
ко 1981, с. 148—168), чи таких, що пов’язані
з певними мірами для збору данини (орлов
1994, с. 165—173). не менш цікавою слід вва-
жати і думку стосовно трактування клейм як
знаків замовників (Монгайт 1961, с. 284—291).
згідно з останньою, князівські знаки (двозуби)
мають трактуватись як вироби, зроблені за бо-
ярським чи князівським замовленням в межах
вотчинного ремесла, тоді як прості геометрич-
ні — на продаж пересічним замовникам. в ць-
ому випадку один чи кілька горщиків з партії
повинні нести певний знак, що дозволяв реміс-
нику швидко орієнтуватись у великому масиві
виготовленої продукції. у підтримку цієї версії
слід зазначити існування подібної традиції
серед гончарів хіх—хх ст., котрі позначали
останній горщик, вироблений за день, знаком
хреста в районі денця (івашків 1995, с. 375).
однак найбільш цікавими серед кераміч-
них фрагментів, знайдених в горні, є чотири
денця зі слідами технічних відбитків. один з
них — слід трьох паралельних ліній зі сталою
відстанню одна від одної. Представлені вони
на трьох денцях різних розмірів та являють
собою нерівні контури зам’ятої глиняної маси
(рис. 5). у всіх випадках вони поєднувались з
відбитками рихлого підсипкового матеріалу.
такого типу відбитки традиційно пов’язують з
використанням подрібненого деревного вугіл-
ля в якості підсипки (бобринский 1978, с. 100).
на південноруських пам’ятках на подібні
відбитки було звернуто увагу при вивчені ке-
рамічної колекції з так званих «складів» дав-
ньокиївського Подолу (калюк, сагайдак 1988,
с. 36—46), де вони були інтерпретовані як сліди
неглибоких паралельних тріщин. Поєднання
їх зі слідами підсипки пояснюються осіданням
непластичного матеріалу в глибоких тріщи-
нах з подальшим заповненням формувальною
масою. окрім києва та вишгорода денця з та-
кими слідами походять з давньоруського мо-
гильника в селі гребені кагарлицького р-ну
київської обл. (Максимов, гопак, лобай 1982,
с. 95—100).
інший тип дефектів, представлений на од-
ному зразку з колекції, — це слід від проточки
осі ручного гончарного круга. це відбиток, що
утворений внаслідок виходу валу за межі пло-
щини диску, з подальшим проточуванням де-
нця в процесі формування порожнистого тіла.
в результаті на денцях лишається слід у формі
невеликої заглибини, діаметром 0,8 см.
на подібні відбитки вже звертав увагу
о. бобринський в статті, присвяченій давньо-
руському гончарному кругу. у ній було сфор-
мовано тезу про використання кількох типів
гончарних кругів, включаючи легкий грибо-
видний ротаційний, відомий також як круг зі
статичною віссю. такий пристрій, виконаний
зазвичай з дерева, мав цілу низку дефектів та
поломок, що утворювались на ньому внаслідок
тривалого використання. вони пов’язані з та-
кою частиною як вісь, що з часом проточувала
насадку. також постійний контакт з вологою
сприяв її розтріскуванню. так, один із зразків,
відомих на сьогодні, що походить з новгорода
і датований у межах XI—XII ст., мав подібний
дефект. тривала експлуатація і дія вологи
сприяла розсиханню зразка, в результаті чого
він розколовся на дві частини. він також міс-
тить сліди ремонту. для цього на краю розси-
хання було просвердлено два отвори, через які
просовувалась нитка для закріплення частин
(бобринский 1962, с. 33—52).
зразки вищерозглянутих дефектів дозволя-
ють зробити низку висновків стосовно вироб-
ництва вишгородського гончарного центру.
вони є свідченням використання низькошвид-
кісних поворотних кругів зі статичною віссю,
кшталту новгородського зразка, а чітке дату-
вання комплексу дозволяє стверджувати про
активне використання такого типу круга у се-
редині хі ст. достатньо тривала експлуатація
кругів, навіть після суттєвих технічних пошкод-
жень, говорить про значні обсяги продукції, що
могли бути вироблені на них. одначе розвиток
функцій гончарного кругу навряд чи переви-
щував межі рфк-3 та рфк-4 за а. бобринсь-
ким (бобринский 1978, с. 27), що є цілком ти-
повим для давньоруського гончарства. у цій
колекції не трапляються зразки, що свідчили
б про використання ножних кругів зі спицями
чи підп’ятником. індивідуальна неповторність
окремих серій дефектів може бути корисною
для інтерпретації конкретних зразків денець
в ході майбутніх досліджень. в цілому їх виш-
городське походження наразі не викликає сут-
тєвих заперечень, а наявність денець з анало-
гічними слідами на інших пам’ятках київської
області може свідчити про широкі ринки збуту
вишгородської продукції. Подальше вивчення
матеріалів гончарних виробничих комплексів
дозволить прослідкувати певну еволюцію тех-
нології виготовлення давньоруського посуду, а
також виділити стійкі ознаки продукції певних
гончарних осередків.
ЛІТЕРАТУРА
бібіков, д. в., івакін, в. г., оленич, а. М. 2017.
Печі для випалювання вапна посаду давньорусько-
го вишгорода. археологія, 1, с. 110-119.
бобринский, а. а. 1962. древнерусский гончар-
ний круг. Советская археология, 3, с. 33-52.
бобринский, а. а. 1978. Гончарство Восточной Ев-
ропы. Источники и методы изучения. Москва: наука.
івашків, г. 1995. експедиції на волинь (спостере-
ження, розповіді гончарів, знахідки). народознавчі
зошити, 6, с. 371-377.
калюк, о. П., сагайдак, М. а. 1988. склад кера-
мічної продукції хіі ст. з київського Подолу. архео-
логія, 61, с. 36-46.
322 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
археологія і природничі науки
кучера, М. П. 1986. керамика. в: баран, в. д.
(ред.). археология Украинской ССР. киев: наукова
думка, 3: раннеславянский и древнерусский перио-
ды, с. 446-455.
Максимов, є. в., гопак, в. д., лобай, б. і. 1982.
давньоруський могильник у с. гребені на київщині.
археологія, 37, с. 95-100.
Малевская-Малевич, М. в. 2005. Керамика за-
паднорусских городов х—хIII вв. санкт-Петербург:
нестор-история.
Монгайт, а. л. 1961. Рязанская земля. Москва:
ан ссср.
оленич, а. 2014. сировина гончарного виробниц-
тва ремісничого посаду давньоруського вишгороду.
ніжинська старовина, 18 (21), с. 150-154.
оленич, а. 2015. вишгородський гончарний квар-
тал. Пам’ятки України, 10—12, с. 58-63.
оленич, а. М., бібіков, д. в. 2016. керамічний
комплекс гончарного горна з посаду давньоруського
вишгорода (за матеріалами 2013 р.). науковий віс-
ник нМіУ, 1, ч. 1, с. 250-255.
орлов, р. с. 1994. Правда руська і керамічне ви-
робництво XI—XII ст. в: толочко, П. П. (ред.). Ста-
рожитності Русі-України. київ: київська академія
євробізнесу, с. 165-173.
Петрашенко, в. а. 2005. Древнерусское село (по
материалам поселений у с. Григоровка). киев: иа
нану.
рыбаков, б. а. 1948. Ремесло древней Руси. Моск-
ва: ан ссср.
сарачев, и. г. 2000. типология венчиков древ-
нерусских горшков днепровского левобережья. в:
григорьев, а. в. Северская земля в VIII — начале
хі века по археологическим данным. тула: гриф и
ко, с. 225-236.
строкова, л. 2000. гончарські клейма з вишго-
рода. археологічні дослідження в Україні в 1994—
1996 рр., с. 148-168.
толочко, П. П. 1981. гончарное дело. в: толочко,
П. П. (ред.). новое в археологии Киева. киев: науко-
ва думка, с. 284-301.
чабай, в. П, евтушенко, а. и, степанчук, в. н.
1990. Отчет о раскопках Дорогожицкого отряда
Вышгородской экспедиции нПК «археолог» в урочи-
ще «Гончары» в г. Вышгороде в 1990 г. на іа нану,
1990/67.
REfEREnCEs
Bibikov, D. V., Ivakin, V. H., Olenych, A. M. 2017. Pechi
dlia vypaliuvannia vapna posadu davnoruskoho Vyshhoroda.
Arkheolohiia, 1, s. 110-119.
Bobrinskiy, A. A. 1962. Drevnerusskiy goncharniy krug.
Sovetskaya arkheologiya, 3, s. 33-52.
Bobrinskiy, A. A. 1978. Goncharstvo Vostochnoy Evropy.
Istochniki i metody izucheniya. Moskva: Nauka.
Ivashkiv, H. 1995. Ekspedytsii na Volyn (sposterezhennia,
rozpovidi honchariv, znakhidky). Narodoznavchi zoshyty, 6,
s. 371-377.
Kaliuk, O. P., Sahaidak, M. A. 1988. Sklad keramichnoi
produktsii XII st. z kyivskoho Podolu. Arkheolohiia, 61, s. 36-
46.
Kuchera, M. P. 1986. Keramika. In: Baran, V. D. (ed.).
Arkheologiya Ukrainskoy SSR. Kiev: Naukova dumka, 3:
Ranneslavyanskiy i drevnerusskiy periody, s. 446-455.
Maksymov, Ye. V., Hopak, V. D., Lobai, B. I. 1982. Dav-
noruskyi mohylnyk u s. Hrebeni na Kyivshchyni. Arkheolo-
hiia, 37, s. 95-100.
Malevskaya-Malevich, M. V. 2005. Keramika zapad-
norusskikh gorodov X—XIII vv. Sankt-Peterburg: Nestor-Is-
toriya.
Mongayt, A. L. 1961. Ryazanskaya zemlya. Moskva: AN
SSSR.
Olenych, A. 2014. Syrovyna honcharnoho vyrobnytstva
remisnychoho posadu davnoruskoho Vyshhorodu. Nizhynska
starovyna, 18 (21), s. 150-154.
Olenych, A. 2015. Vyshhorodskyi honcharnyi kvartal. Pa-
miatky Ukrainy, 10—12, s. 58-63.
Olenych, A. M., Bibikov, D. V. 2016. Keramichnyi komple-
ks honcharnoho horna z posadu davnoruskoho Vyshhoroda
(za materialamy 2013 r.). In: Patryliak, B. K. (ed.). Naukovyi
visnyk NMIU, 1, ch. 1, s. 250-255.
Orlov, R. S. 1994. Pravda Ruska i keramichne vyrobnyt-
stvo XI—XII st. In: Tolochko, P. P. (ed.). Starozhytnosti Rusi-
Ukrainy. Kyiv: Kyivska Akademiia Yevrobiznesu, s. 165-173.
Petrashenko, V. A. 2005. Drevnerusskoye selo (po materi-
alam poseleniy u s. Grigorovka). Kiev: IA NANU.
Rybakov, B. A. 1948. Remeslo drevney Rusi. Moskva: AN
SSSR.
Sarachev, I. G. 2000. Tipologiya venchikov drevnerusskikh
gorshkov Dneprovskogo Levoberezhia. In: Grigoryev, A. V.
Severskaya zemlya v VIII — nachale Xі veka po arkheolog-
icheskim dannym. Tula: Grif i Ko, s. 225-236.
Strokova, L. 2000. Honcharski kleima z Vyshhoroda. Arkhe-
olohichni doslidzhennia v Ukraini v 1994—1996 rr., s. 148-168.
Tolochko, P. P. 1981. Goncharnoye delo. In: Tolochko, P. P.
(ed.). Novoye v arkheologii Kieva. Kiev: Naukova dumka,
s. 284-301.
Chabay, V. P., Evtushenko, A. I., Stepanchuk, V. N. 1990.
Otchet o raskopkakh Dorogozhitskogo otryada Vyshgorodskoy
ekspeditsii NPK «Arkheolog» v urochishche «Gonchary» v
g. Vyshgorode v 1990 g. NA IA NANU, 1990/67.
A. M. Olenich
about technoloGIcal asPects
of the old rus kIln ProductIon
froM vyshGorod (based on
Materials from the excavations 1990)
The article analyzes the material to obtain during
the archaeological excavations of Vyshgorod in 1990.
The stratigraphic position of the kiln and the typologi-
cal analysis of the pottery allow to date the kiln within
the second half of the 11th century. A series of traces on
the bottom of the vessels indicate using a slow hand
potter’s wheel, which was typical for pottery manufac-
turing in the 11th—12th centuries. Some specific traces
indicate the repair of potter’s wheels and, therefore,
their long-term exploitation. In addition, these features
allow us to trace the distribution of products from the
one workshop both in the territory of Vyshgorod and in
other cities of Ancient Rus.
Keywords: Old Rus, Vyshgorod, pottery, ceramic
production.
Одержано 12.04.2018
ОЛЕНиЧ Андрій Миколайович, молодший нау-
ковий співробітник, іа нану, пр. героїв сталінгра-
да 12, київ, 04210, україна, atli-sent@bigmir.net.
olenych andrii Mykolaiovych, Junior Research
Fellowof, the Institute of Archaeology, the National
Academy of Sciences of Ukraine. Heroiv Stalingrada
ave. 12, Kyiv, 04210, Ukraine, atli-sent@bigmir.net.
|