Дитячий «цвинтар» ХІ—ХІІ ст. на Подолі

Вводяться до наукового обігу результати палеопатологічного дослідження комплексу дитячих поховань давньоруського часу, відкритих на території Поштової площі у м. Києві. Проаналізовано захворювання та соціальний стан похованих дітей....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2019
Main Author:	Козак, О.Д.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2019
Series:	Археологія і давня історія України
Subjects:	Археологія і природничі науки
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163006
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Дитячий "цвинтар" ХІ—ХІІ ст. на Подолі / О.Д. Козак // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 268-279. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163006
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1630062020-01-21T01:26:10Z Дитячий «цвинтар» ХІ—ХІІ ст. на Подолі Козак, О.Д. Археологія і природничі науки Вводяться до наукового обігу результати палеопатологічного дослідження комплексу дитячих поховань давньоруського часу, відкритих на території Поштової площі у м. Києві. Проаналізовано захворювання та соціальний стан похованих дітей. In the cities of the Middle Ages children was the most sensitive group of people who responded to starvation, infection and social stress with high mortality rate and increased morbidity. 7 children’s burials (one belongs to twins of 6— 9 month), located relatively compact on the outskirts of the lower city, were investigated in this project. Most children died at the age between 1 month and 3 years old. They have vestiges of metabolic disorders (scurvy, rickets and anemia) and infectious diseases (tuberculosis, nonspecific meningitis) on the bones. In one case, differential diagnosis was performed between congenital syphilis and rickets. Both diseases rarely happened in ancient Kiev. The pathological profile virtually repeats the pattern of morbidity in adolescents and young women buried in the marginal cemeteries of Podil. Regarding, studied complex can be considered a children’s quarter on the territory of some burial ground of the period. On the other hand, the similarity of the symptoms in most children, as well as two children (possibly twins) in one coffin indicates that at least part of them could die during one of the epidemics that took place in Kiev during the 11th—12th centuries which were obviously the most active on Podil. 2019 Article Дитячий "цвинтар" ХІ—ХІІ ст. на Подолі / О.Д. Козак // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 268-279. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 2227-4952 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163006 [903.5:572](477-25)”10/11” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки
spellingShingle	Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки Козак, О.Д. Дитячий «цвинтар» ХІ—ХІІ ст. на Подолі Археологія і давня історія України
description	Вводяться до наукового обігу результати палеопатологічного дослідження комплексу дитячих поховань давньоруського часу, відкритих на території Поштової площі у м. Києві. Проаналізовано захворювання та соціальний стан похованих дітей.
format	Article
author	Козак, О.Д.
author_facet	Козак, О.Д.
author_sort	Козак, О.Д.
title	Дитячий «цвинтар» ХІ—ХІІ ст. на Подолі
title_short	Дитячий «цвинтар» ХІ—ХІІ ст. на Подолі
title_full	Дитячий «цвинтар» ХІ—ХІІ ст. на Подолі
title_fullStr	Дитячий «цвинтар» ХІ—ХІІ ст. на Подолі
title_full_unstemmed	Дитячий «цвинтар» ХІ—ХІІ ст. на Подолі
title_sort	дитячий «цвинтар» хі—хіі ст. на подолі
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Археологія і природничі науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163006
citation_txt	Дитячий "цвинтар" ХІ—ХІІ ст. на Подолі / О.Д. Козак // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 268-279. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT kozakod ditâčijcvintarhíhíístnapodolí
first_indexed	2025-07-14T15:32:13Z
last_indexed	2025-07-14T15:32:13Z
_version_	1837636922344734720
fulltext	268 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) удк: [903.5:572](477-25)”10/11” О. Д. Козак ДиТЯчиЙ «ЦВиНТАР» хІ—хІІ ст. НА пОДОЛІ Вводяться до наукового обігу результати палео- патологічного дослідження комплексу дитячих по- ховань давньоруського часу, відкритих на території Поштової площі у м. Києві. Проаналізовано захво- рювання та соціальний стан похованих дітей. ключові слова: біоархеологія дитинства, па- леопатологія, дитячі поховання, Київ, Поділ, Кня- жа доба. одними з головних завдань археологічної антропології є дослідження умов існування людини в давнину, її взаємодії з природним середовищем та її становища в соціумі. на кіс- тках скелету відображаються численні процеси та події в житті людини. за сукупністю спе- цифічних ознак ми можемо на рівні популяції реконструювати походження того чи іншого морфологічного типу в групі індивідів, а на рівні культурних спільнот — шляхи міграцій, типи господарювання тощо. особливий вплив на здоров’я людини і популяції, на її морфо- логічний тип і генетичну структуру мають зміни середовища внаслідок катастрофічних соціальних явищ — війн, переселення народів або епідемічних захворювань. діти є найбільш чутливою до таких змін частиною популяції і фактично мішенню соціального та природного добору. дослідження некрополю києва х—хVIII ст. виявило досить великі коливання частки ди- тячих поховань на різних могильниках та цвинтарях. відносна кількість дітей серед на- селення києва за результатами дослідження 7 давньоруських некрополів та двох кладовищ хVII—хVIII ст. коливається від 24 до 40 % (Kozak 2017). При цьому більшість з них скла- дають діти від народження до 2 років та діти 7—14 років. за результатами палеопатологіч- ного вивчення останків дітей причинами їх смерті, за винятком загибелі під час військових дій, були ускладнення хронічних запалень та інфекцій, різноманітні метаболічні порушення внаслідок захворювань і голодування, а також гострі інфекційні хвороби (козак 2010). найцікавішим аспектом вивчення могильни- ків будь-якого часу є їх соціальна, а також ген- дерна та вікова планіграфія. особливий інтерес становлять так звані дитячі цвинтарі. до сьогод- ні у києві вдалося виділити декілька ділянок з виключно дитячими похованнями, які відносять- ся до давньоруського періоду існування міста (козак 2010, с. 249—250, 268; зоценко, таранен- ко 2009; сагайдак та ін. 2016, с. 115). виходячи з розташування могил, вікової структури, а також слідів захворювань на кістках, ці ділянки форму- валися у відносно короткий проміжок часу. одним з таких комплексів є «дитячий цвин- тар», виявлений 2013 р. на Поштовій площі Подільською експедицією під керівництвом м. а. сагайдака (сагайдак та ін. 2016). на цвинтарях Подолу хі—хііі ст., відкритих на сучасних вул. набережно-хрещатицька 1а, 9 та 21, межигірська 3/7, хорива 21 на нижньому та верхньому валу (івакін 2008; івакін, таранен- ко 2010; тараненко 2016), які були досліджені антропологічно, поховання дітей практично відсутні. раніше вважалося, що причиною тому була погана збереженість внаслідок грациль- ності дитячих кісток та агресивності ґрунтів. однак стан кісткової тканини у знайдених ди- тячих похованнях коливається від помірного до відмінного. вочевидь, основною причиною відсутності поховань дітей на могильниках По- долу є звичай, за яким дітей до 14 років не хо- вали на загальних цвинтарях. винятком є два © о. д. козак, 2019 269ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Козак, О. Д. дитячий «цвинтар» хі—хіі ст. на Подолі поховання дітей 3—4 та 7—8 років на сучасних вул. нижній та верхній вал (розкопки 2004 р.) та поховання дитини на межигірській 3/7 (та- раненко 2016, с. 99). окремі поховання немо- влят були знайдені у фундаментах будинків х—хіі ст. на Подолі (сергеева и др. 2007). на ділянці Поштової Площі у 2015 р. (сагай- дак та ін. 2016) відкрито 7 дитячих поховань, які датовано хі — початком хііі ст. одне з по- ховань було парним. у дерев’яному гробовищі виявлено рештки двох немовлят (рис. 1). кісткова тканина у всіх похованнях збережена помірно і добре. Поверхня кісток частково еродо- вана, однак тієї частини, що залишилась інтакт- ною, достатньо для морфологічного та палеопа- тологічного дослідження. кістки мали темний колір, що є звичайним для поховань, знайдених у вологих болотистих ґрунтах, зокрема на мо- гильниках та кладовищах київського Подолу. МЕТОДиКи вік дітей визначався за ступенем прорізу- вання зубів (Ubelaker1972), довжиною кісток посткраніального скелета та особливостями осифікації та формування певних морфоло- гічних елементів скелета (Fazekas, Kosa 1978; Scheuer, Black 2000; Schaffer et al. 2009). загалом вважається, що стать дітей за мор- фологічними показниками достовірно визначи- ти неможливо, однак існують дослідження, які пов’язують певні ознаки на скелеті з цим показ- ником (Schutkowsky 1992; Molleson et al. 1998; Luna et al. 2001; Scheuer 2002; Reinman 2015). х. Шутковський розробив систему критеріїв визначення статі на тазі та нижній щелепі (Schutkowsky, 1992). серед них — кут сідничної вирізки, направленість арки та глибина сіднич- ної вирізки, форма альвеолярної дуги, розгор- нутість кутів нижньої щелепи, підборідковий виступ, кут нижньої щелепи (Schutkowsky 1990, 1992). статево-визначальними ознаками у ді- тей вважаються форма аурикульярної поверхні, форма апексу аурикульярної поверхні, її підне- сеність над верхньою межею великої сідничної вирізки (Luna et al. 2017). звичайно, визначення статі на скелетах нестатевозрілих осіб не можна вважати абсолютно достовірним, оскільки кож- на з ознак лише в певній мірі співвідноситься зі статтю (від 60 до 80 %). як і в оцінці інших показників, я намагалась використовувати ком- плексний підхід і опиралась на якісні та кіль- кісні характеристики. стертість зубів у деяких випадках визна- чалась за корегованою схемою Перісоніуса та Пота (Perizonius, Pot 1981). Фіксувались патологічні ознаки на зубах (карієс, пародонтопатії, зубний камінь, гіпоп- лазія емалі, порушення розвитку прорізування та аномалії зубів), і на кістках черепа та скеле- та (сліди травм, ентесопатії, пористість повер- хні, наявність нашарувань та інших форм но- воутворенної кісткової тканини). метаболічні, інфекційні та інші захворювання визначалися за діагностичними критеріями цих хвороб з ви- користанням методу диференційного діагнозу. РЕЗУЛьТАТи ДОсЛІДжЕННЯ поховання 1. Дитина (дівчинка) 3—5 років. стан збереженості. скелет відносно пов- ної збереженості. ерозія поверхні складає не більше 25—50 %, консистенція тверда. кістки мають темно-коричневий колір. Вік. визначено як 2,5—3,5 роки за довжи- ною довгих кісток, 4—5 років за довжиною клю- чиці та станом прорізання зубів. зважаючи на системне захворювання й відповідну затримку росту довгих кісток, вік дитини можна визна- чити як 3—5 років. Рис. 1. Поховання немовлят на кладовищі хі—хіі ст. на сучасній Поштовій площі 270 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) археологія і природничі науки стать. кут великої сідничної вирізки скла- дає 94°, вона помірно глибока, арка перети- нає піднесену аурикулярну поверхню, яка має L-подібну форму й округлий апекс. Підборіддя дещо виступає, область гоніона не виражена, кут гілок нижньої щелепи відносно прямий, форма зубної дуги — заокруглена. за цими оз- наками з певною ймовірністю можна припусти- ти, що скелет належить дівчинці. патологічні ознаки. на скелеті знайдені декілька типів патологічних ознак. 1. розшарування (деструкція) та розростан- ня в місцях прикріплення м’язів: на ключицях, плечових кістках, на проксимальних горбистос- тях кісток передпліччя, у дистальній та лате- ральній частині діафізу ліктьової кістки, в міс- цях прикріплення сідничних м’язів, на шорсткій лінії стегна, в області колінного суглоба. 2. Пористість поверхні присутня у надліктьо- вих ямках плечових кісток, тілі та виростках хребців, на діафізах фаланг пальців; в області обличчя на підорбітальній поверхні й виличних кістках, над вушним отвором і на піднебінні. 3. Потовщена, ззовні пориста кісткова тка- нина в області базилярної частини черепу, на- достьової ямки лопатки, медіальної поверхні великої гомілкової кістки (остеоїд?). дистальна частина ліктьових та, особливо, променевих кісток потовщена. ліва променева кістка у дис- тальній частині деформована (остит, можли- вий перелом) (рис. 2). 4. тонкі пористі нашарування новоутворе- ної кістки сіруватого кольору розташовані на діафізі ключиць, на тильній поверхні фаланг пальців та п’ясних кісток, на задньо-медіаль- ній поверхні діафізів стегна, на задній поверх- ні великої гомілкової кістки, на поверхні крила клубової кістки, на дні орбіти, на дні і стінках носової порожнини і носо-слізного каналу й на стінках альвеол, та на внутрішній поверхні кіс- ток черепа, зокрема, його основи. осифіковані геморагії присутні на гілках і тілі нижньої ще- лепи. 5. медулярна порожнина декількох кісток, зокрема, ліктьової, заповнена балками новоут- вореної спонгіози. на шийці стегна симетрично присутні кріброзні зміни. спонгіоза верхньої щелепи має частко- во зруйновані, частково «склеєні» стінки ко- мірок, що вказує на запальний процес (остит), пов’язаний або з ускладненим прорізуванням зубів або з системною інфекцією. на черепі визначаються ознаки риніту, оти- ту й гнійного мастоїдиту. стертість зубів помірна, рівномірна і сягає 3 балів. каріозні порожнини присутні на чоти- рьох молочних молярах. на верхній щелепі ви- ражені наслідки пародонтиту з утворенням ясе- невих кишень та руйнуванням стінок альвеол. Поперечна гіпоплазія емалі сформована на різцях в період 2,5—5 років. на іклах гіпоп- лазія має вигляд плями, що поширюється на понад третину передньої поверхні, а також на язикову поверхню коронки зубів (рис. 3). на других молочних та на перших постійних молярах гіпопластичні зміни розташовані на оклюзивній поверхні, зуби (рис. 4) мають виг- ляд плода ожини (Hillson et al. 1998). на бук- кальній та язиковій поверхні молярів нижньої щелепи гіпопластичні дефекти дуже глибокі Рис. 2. кістки передпліччя дитини з поховання 1. деформація лівої променевої кістки Рис. 3. нижня щелепа дитини з поховання 1: гіпоп- лазія ікол (див. товсту стрілку), лінійна гіпоплазія різців, точкова гіпоплазія несправжнього моляру; запалення нижньої щелепи з нашаруванням ново- утворенної кістки (показано тонкими стрілками) 271ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Козак, О. Д. дитячий «цвинтар» хі—хіі ст. на Подолі лінійні, а також точкові. останні розташовані по всій поверхні коронки. зміни на черепі, зокрема на обличчі й на посткраніальному скелеті, описані в пунктах 1, 2 і 4 є типовими ознаками цинги (козак, Шульц 2007). рарефікація й одночасне потовщення кістки та її пемзоподібний вигляд (3) можуть бути наслідком хронічного дефіциту вітаміну D (Ortner, Mays 1998). деформація лівої променевої кістки могла бути викликана переломом дистальної части- ни діафізу по типу зеленої гілки. ці та інші симптоми, зокрема, періостоз дов- гих кісток кінцівок та кісток кисті, потовщення та деформація кісток передплічь, рарефіка- ція зон, близьких до метафізів, дефекти зубів (ожинові моляри, плямоподібна й екстенсивна лінійна гіпоплазія емалі), утворення спонгіо- зи в медулярній порожнині довгих кісток, ос- теомієліт нижньої та остит верхньої щелепи, ознаки риніту і менінгіту, відповідають симп- томам пізнього спадкового сифілісу в помір- ній фазі розвитку (Фанкони, вальгрен 1960; Aufderheide, Rodriguez-Martin 1998). втім, ди- ференційний діагноз, особливо з рахітом, ви- магає проведення рентгенологічного та гісто- логічного аналізів. враховуючи всі перераховані ознаки, мож- на припустити, що дитина хворіла на хронічне інфекційне захворювання (підозрюється спад- ковий сифіліс), специфічний або неспецифіч- ний риніт, отит та мастоїдит, не виключений менінгіт. до проведення більш точних аналізів не можна виключити цингу та рахіт. поховання 2. включало два скелети дітей приблизно одного віку. кістки дуже подібні між собою, мінімально різняться лише розмірами та інтенсивністю ознак, які можна побачити. Вік першої дитини (2а) за станом прорізання зубів та ступенем формування коронок складає 7—9 місяців, за довжиною діафізів довгих кіс- ток — 1—3 місяці, за розмірами основної части- ни черепа — 12 місяців. тім’ячка, як і метопіч- ний шов, ще повністю відкриті. враховуючи похибки та загальний стан скелету, вік можна оцінити як 6—9 (12) місяців. стать за наявними кістками визначити не- можливо. патологічні ознаки. на більшості кіс- ток присутні ознаки фізіологічної пористості, пов’язаної з процесами формування скелету. Про затримки формування кісток у порівнянні з м’якими тканинами свідчить наявність ши- роких пальцеподібних вдавлень на внутрішній поверхні черепа, атрофія кістки в черепних ям- ках, збільшені та травмовані інсерції всіх вели- ких м’язів тіла. Пористість присутня в області піднебіння, в альвеолах, на дні носа, на склепінні й на дні орбіт, а також в області назального шва. новоутворене кісткове нашарування розта- шоване вздовж метопічного шва (травма?) на внутрішній поверхні, в альвеолах та дискрет- но — в пальцеподібних вдавленнях на внут- рішній поверхні черепа (менінгіт?). Потовщеними та розширеними вигляда- ють дистальні метафізарні ділянки ліктьо- вих, променевих кісток, а також грудні кінці ребер (рис. 5). останні формують так званий рахітичний розарій. зони над метафізарними пластинками дистальної стегнової та прокси- мальної великої гомілкової кістки, навколо грудного кінця ребер, а також акроміального кінця ключиці мають розріджений (рарефіко- ваний) вигляд. сформовані коронки зубів мають темний ко- ричневий колір. більшість описаних змін є характерними для помірних стадій рахіту. скелет другої дитини (2b) збережений гір- ше. кістки мають, як і в першому випадку ко- ричневий колір, дуже крихкі, грацильні, мають більш виражені ентезиси, компакта витонче- на. кістки черепа, товщиною до 1 мм, подібні до пергаменту. Вік цієї дитини за станом прорізування зубів складає 5—8 місяців. стать за наявними кістками визначити не- можливо. патологічні ознаки. нашарування новоут- вореної кістки присутнє вздовж всіх черепних швів, на лобних і тім’яних горбах. на внутріш- ній поверхні черепа розташовані великі плас- тинки новоутвореної кістки, що не характерно для фізіологічного росту. дно та стінки носової порожнини, стінки орбіти, підорбітальний ре- гіон і піднебіння пористі, мають пухкий дірчас- тий вигляд. зміни цього скелета подекуди сильніші по- декуди слабші, ніж у випадку першої дитинки (2а), але в цілому нагадують картину захворю- вання, описаного раніше. те, що обидві дитини лежали в одній труні дозволяє припустити їх одночасну, або дуже близьку по часу, смерть, яка могла наступити Рис. 4. нижня щелепа дитини з поховання 1: гіпоп- лазія оклюзивної поверхні зубів 272 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) археологія і природничі науки внаслідок гострої інфекції, що передалась від одної дитини до іншої. ослаблений дефіцитом вітамінів, а також, припустимо, недоїданням організм не зміг впоратись з інфекцією. поховання 3. Дитина (дівчинка) 5—7 років. стан збереженості. скелет представлено черепом і кістками верхньої частини тіла. збе- реженість поверхневої пластинки — не більша за 50 %, консистенція — тверда. Вік за станом прорізування зубів складає 6—7 років, за розмірами довгих кісток — 4—5 років, а за розмірами ключиць — 5—6 років. результативний вік становить 5—7 років. стать. кістки дуже тонкі та ґрацильні. мор- фологія щелепи вказує на жіночу стать. патологічні ознаки. на посткраніальному скелеті зміни обмежуються пористістю передньої поверхні тіл хребців, надостьової ямки лопатки та задньої дистальної поверхні плечової кістки, ентесопатіями в інсерціях великих м’язів. на внутрішній поверхні черепа відзначені ши- рокі пальцеподібні вдавлення, що в визначеному віці лише мінімально виходить за межі норми. Піднебіння дрібнопористе, пористість при- сутня на дні носової порожнини, а пластинка новоутвореної кістки — на боковій поверхні носової перегородки. в орбітах виявлено міні- мальні ознаки геморагії: деревоподібні вдав- лення судин на поверхні склепіння та задньої стінки. на внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи, а також в підорбітальному регіоні спостерігається потовщення поверхні та масив- ні нашарування нової пористої кістки. сліди пародонтиту можуть бути наслідком утрудненого прорізування зубів, однак, вірогід- ніше, пов’язані з «дефіцитним» захворюванням. диференційний діагноз проведений між цингою та запальним процесом. гіпоплазія емалі, яка утворилась у віці 2— 3 років, присутня на центральному різці. Передні зуби помірно стерті. на збережено- му центральному правому різці утворені дві виїмки: латеральна має глибину близько 4 мм, гладкі, зашліфовані і покаті краї, і медіаль- на — поверхнева, краї та дно нерівномірні. не виключено, що ця виїмка є наслідком надкусу- вання, наприклад, нитки (рис. 6). в такому разі запалення ясен і запальний процес в підобрі- тальному регіоні є можливим наслідком зара- ження. зважаючи на те, що дитина, очевидно, страждала на дефіцит вітаміну с, який викли- кає кровоточивість ясен, інфекційні агенти з брудної нитки могли попасти в кров дитини і викликати місцеве запалення або ж і системне захворювання. сліди артрозів на міжхребцевих суглобах у шийних хребцях підтверджують статичні на- вантаження на осьовий скелет (напр., тривале сидіння зі схиленою головою при шитті). поховання 4. належить дитині (дівчинці) 2—2,5 років. Збереженість скелету помірна, відсутні кіс- тки гомілок, стоп, кистей та більшості хребців. Рис. 5. кістки посткраніальнього скелету дитини з поховання 2а: грудинні кінці ребер та дистальні кін- ці діафізів кісток розширені Рис. 6. верхня щелепа дитини з поховання 3: про- терта виїмка на центральному різці (стрілка), ліній- на гіпоплазія емалі, пародонтопатії 273ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Козак, О. Д. дитячий «цвинтар» хі—хіі ст. на Подолі ребра — дрібно фрагментовані. кістки мають відмінно збережену зовнішню поверхню, твер- ду консистенцію, темно-коричневий колір. Плечові та променеві кістки сплощені у сагі- тальній площині. Вік за станом прорізання зубів дитини скла- дає 2—2,5 роки, за довжиною плечових кісток 2—2,5 роки, за шириною клубової кістки — 1,5—2 роки, за довжиною ключиці — 2—3 роки. стать. Підборіддя вступає, форма зубної арки тяжіє до прямокутної з виступанням альвеол ікол, розширення області гоніона від- сутнє, кут гілки нижньої щелепи тупий, гілка витягнута. сіднична вирізка неглибока, її кут складає 98°, арка перетинає піднесену аурику- лярну поверхню. остання має L-подібну фор- му, апекс округлий. більшість ознак вказують на жіночу стать. патологічні ознаки. в цьому скелеті при- сутні ознаки фізіологічних ростових процесів (на лопатках); ознаки нерівномірного росту в інсерціях великих м’язів. Патологічні зміни можна комбінувати таким чином: 1) старе ін- тегроване, частково пористе, нашарування на діафізі стегнової кістки; 2) деревоподібні від- битки судин на внутрішній поверхні черепа; 3) рештки нашарування мереживного вигля- ду, частково інтегровані, частково доволі добре осифіковані у пальцеподібних вдавленнях та на поверхні черепних ямок й у борознах череп- них синусів; 4) пористість кісткової поверхні на дні носової порожнини, над вушним отвором, в підорбітальному регіоні, на піднебінні й на гілках нижньої щелепи, а також в альвеолах. на внутрішній поверхні черепа, окрім вказа- них змін присутні структури (5), що нагаду- ють — відбитки інкапсульованих туберкулом «Grübchen» (Schultz 1999). невеликі ділянки локалізованого й повільного руйнування кіст- кової поверхні (6) виявлені на дні орбіт, на дні та стінках носової порожнини, в підорбітально- му регіоні, в борознах сигмоподібних синусів, в середній та задній черепних ямках. сліди запалення присутні на альвеолярно- му краї верхньої щелепи, зубки стерті слабо, найбільше спрацьовані різці нижньої щелепи. на іклі (53) спостерігається недоформування коронки у вигляді точкової гіпоплазії. тіло збереженого поперекового хребця має дещо бочкоподібний вигляд, у той час як на ший- ці стегна медіально розташована ділянка грубої пористості, припустимо «cribra femoris». останні ознаки свідчать про анемічні зміни в організмі. розширення потиличного виростку право- руч може вказувати як на звичне положення голови, схиленої вправо, так і на травму, що призвела до цього положення. в основі черепа у задній черепній ямці з протилежного боку знайдене широке вдавлення, розширення кіс- тки, на дні розташоване реактивне кісткове но- воутворення. не виключено, що в цьому місці залягала певна структура (пухлина або інкап- сульована гематома), яка спричинила атрофію тиску на кістках черепа. описані зміни вказують на декілька можли- вих захворювань дитини, серед яких — менін- гіт, можливо, активна стадія туберкульозного менінгіту; цинга, й, не виключено, анемія. поховання 5. Дитина (можливо, дівчинка) 1,5—2 років. Збереженість кісток дуже погана. скелет представлено фрагментами черепа та пост- краніального скелета. збереглися не більше 50 % поверхні, консистенція кісткової ткани- ни — крихка. Вік. оскільки жодна кістка не збереглася пов- ністю, вік визначали за відновленою довжиною ключиці, станом прорізання зубів та додаткови- ми ознаками. він становить від 1,5 до 2 років. стать. кут сідничної вирізки складає 98°. сіднична вирізка неглибока, при довжині 18 мм, глибина складає 3 мм. Підборіддя висту- пає, зубна дуга має майже прямокутну форму. за цими ознаками стать визначається більше жіноча ніж чоловіча. патологічні ознаки. на всіх збережених грудних хребцях присутні щілини хаана. тіла поперекових хребців пористі спереду, дещо «вздуті» у вертикальній площині і мають лег- ко-бочкоподібну форму. на довгих кістках спостерігається деструк- ція місць прикріплення сухожиль, та зміна форми кісток у напрямку тяги м’язів (напр., сплощення діафізу плечової кістки в області ін- серції великого грудного м’язу, акроміального кінця ключиці тощо). нашарування новоутвореної кістки, яке має пористу поверхню, присутнє на діафізі стегнової кістки, вздовж черепних швів на внутрішній по- верхні кісток й у борознах черепних синусів. Пористість, яка виходить за межі наслідків фізіологічних процесів та не є посмертною, спос- терігається на піднебінні, навколо грушоподіб- ного отвору, на тілі нижньої щелепи спереду. наслідки тиску м’яких тканин на поверхню кістки знайдені в черепних ямках, та на дні і стінках носа дитини. збільшені пальцеподібні вдавлення на черепі є наслідками підвищеного внутрішньочерепного тиску. в орбітах спостері- гається легке розшарування та пористість які нагадують зміни при рахіті. у підорбітальному регіоні, та на кістках верхньої щелепи відзна- чається симптом «скорбутного обличчя». на медіальній стінці промонторіуму присутні містки та пухирці новоутвореної кістки. вони є припустимими наслідками хронічного отиту. загалом, стан кісток дитини дозволяє го- ворити про захворювання на цингу, можли- во анемію, рахіт, підвищення внутрішньоче- репного тиску й хронічний середній отит. не виключена також травма голови. поховання 6. Дитина (хлопчик) 1—1,5 року. стан збереженості. дрібні фрагменти дуже хорошої збереженості, включаючи стан 274 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) археологія і природничі науки поверхні та консистенцію. колір кісток — тем- но-коричневий. Вік визначено за станом прорізування зубів. нижньощелеповий симфіз зрісся. стать. Підборіддя квадратне, кут сідничної вирізки на клубовій кістці складає 79°, виріз- ка глибока, арка не перетинає аурикулярну поверхню, а йде паралельно її латеральному краю. за цими ознаками стать можна визначи- ти як чоловічу ймовірніше, ніж жіночу. патологічні ознаки. нижньогрудні та по- перекові хребці сплощені, щілини хаана ще не закриті. на діафізі стегнової кістки присутні сліди пошарового росту, що є нормою для дити- ни цього віку. таз жодних видимих змін не має. на декількох збережених ребрах на вісцераль- ній поверхні присутня новоутворена, темніше патинована кісткова плівка, яка є можливим наслідком запалення плеври. зуби в альвеолах мають темно-коричневий колір. дрібна і помірна пористість виявлена на тілі нижньої щелепи. новоутворена плівка знайде- на окрім ребер, в альвеолах і в борознах сагі- тального й поперечного синусів. на внутрішній поверхні черепа на лобній та потиличній кіст- ці присутні пальцеподібні вдавлення й дрібні округлі заглиблення, розташовані гронами зі слідами кісткової реакції та без неї. у комірках соскоподібного виростку знайде- но оплавлені балочки та пухирці, які, є наслід- ком гнійного мастоїдиту. у підсумку, дитина хворіла на хронічний мастоїдит, можливий менінгіт, плеврит. не можна виключити туберкульоз в певній фазі, а також підгострий дефіцит вітаміну с. однак, діагноз вимагає уточнення через погану збере- женість кісток й недостатність доказової бази. поховання 7. Дитина (можливо, хлопчик) 1,5—2,5 років. стан збереженості. кістки помірної—по- ганої, збереженості. Поверхня еродована більш ніж на 50 %, консистенція кісткової тканини — тверда. колір кісток — темно-коричневий з чорною патиною. Вік. за довжиною діафізів трубчатих кісток та ступенем прорізування зубів, вік дитини складає 1,5—2,5 років. ріст довгих кісток за- тримано на 0,5—1 рік. стать. кут сідничної вирізки становить 84°. лінія дуги проходить паралельно латеральній лінії аурикулярної поверхні клубової кістки. сама ця поверхня має V-подібну форму та ту- пий апекс, вона трошки піднесена над лінією вирізки. ознаки на нижній щелепі невиразні. більшість ознак вказують на чоловічу стать. патологічні ознаки. Пористість на пост- краніальному скелеті є нефізіологічною. По- ристі ділянки розташовані навколо тазо-стег- нового суглоба, вздовж шорсткої лінії стегнової кістки. міотендопатії присутні у проксималь- ній частині ключиць. медулярна порожнина стегнових кісток за- повнена новоутвореними балками спонгіози, які густішають до середини діафізу. в області шорсткої лінії на зламі кістки помітне розрід- ження компакти, яке може вказувати на за- пальний процес або бути наслідком атрофії бездіяльності. на внутрішній поверхні черепа в пальце- подібних вдавленнях виявлені нашарування новоутвореної кістки (геморагії?), деревовидні та кущоподібні вдавлення дрібних судин знай- дено у борознах синусів черепа. Пористість розповсюджується на дно та стін- ки носової порожнини, підорбітальній регіон, піднебіння. ознаки можна об’єднати в симптом «скорбутного обличчя». загалом, описані ознаки вказують на запаль- ний процес у компакті довгих кісток та цингу. АНАЛІЗ ОТРиМАНих РЕЗУЛьТАТІВ на ділянці цвинтаря хі—хіі ст., на сучасній Поштовій площі у семи досить компактно роз- ташованих похованнях, виявлено рештки 8 ді- тей. вік дітей коливався від 6 місяців до 7 років, більшість не дожило до 3 років (таблиця). у похованні 2 знайдено останки двох немо- влят майже одного віку. морфологія кісток обох скелетів ідентична, за виключенням міні- мальної різниці у розмірах, яка, вірогідно, зу- мовлена індивідуальними особливостями. це дало можливість припустити, що дітки є близ- нюками. Поховання близнюків є рідкісною знахідкою в археології (Halcrow et al. 2012) і виявлене та досліджене на території давнього києва вперше. для визначення статі недорослих осіб ан- тропологи використовують певні методики, зокрема, судово-медичні, про які було сказано на початку статті. за цими ознаками трьох зі знайдених на Поштовій площі дітей можна зарахувати до жіночої статі, в одному випадку більшість ознак вказують на чоловічу стать, у інших чотирьох випадках на скелеті присутні ознаки обох статей або не збережені ті кістки, за якими стать визначається. на жаль, дуже мала вибірка, скоріш за все, не відображає ре- альної картини співвідношення дівчат та хлоп- чиків на Подолі. серед дорослого населення цієї частини міста кількість чоловіків дорівню- вала кількості жінок (козак, івакін 2012). стать та вік дітей, похованих на Подолі (Поштова площа) стать / вік до 2 років 3—7 років жіноча / жіноча? 1/1 2 чоловіча / чоловіча? 1/1 — невизначена 2 — загалом 6 2 275ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Козак, О. Д. дитячий «цвинтар» хі—хіі ст. на Подолі Вік більшості дітей визначали за станом прорізування зубів та за іншими ознаками. вік, визначений за довжиною довгих кісток, за ви- нятком ключиць, у більшості випадків відріз- няється від визначеного за іншими ознаками у меншу сторону на 0,5—3 роки. у більшості досліджених мною середньовічних серій різни- ця зберігається. її наявність та величина може залежати від декількох чинників. серед них — нижчий зріст дітей у досліджуваних популяціях в порівнянні з «еталонними», використаними для складання таблиць-визначників; перева- жання в дослідженій групі дівчат, зріст яких в певні періоди дорослішання менший, аніж у хлопців; процеси затримок росту внаслідок метаболічних або інфекційних захворювань тощо. м. люіс вважає співвідношення «зубно- го віку» та відносної довжини діафізів довгих кісток (у першу чергу, стегнових) показником швидкості росту, який відображає загальний статус здоров’я популяції (Lewis 2002). ці по- казники, за даними дослідниці, значно зни- жуються у індустріальних спільнотах. через малу вибірку у подільській серії наразі немає можливості зробити подібний аналіз, але у ній є очевидною тенденція ретардації росту довгих кісток скелету. зріст та розміри кісток залежать від умов життя населення, соціального становища лю- дей, особливостей харчування, в першу чергу, кількості білку у раціоні (Wurm 1985). крім того, серйозний вплив на ці показники має генетич- на основа популяції (Larsen 1997, р. 8). генетич- ні чинники роблять населення більш чи менш чутливим до факторів оточуючого середовища. ми спостерігали різницю у показниках зросту чоловіків та жінок Подолу (172,3 про- ти 159,9 см), що, на нашу думку, було зумов- лене соціальним відбором чоловіків (козак, івакін 2012). низький ріст жінок характерний не лише для Подолу, а й загалом для посадів києва (козак 2010). тому певне зменшення показників росту діафізів довгих кісток може пояснюватись великою кількістю дівчат серед похованих дітей. з іншого боку, затримка росту дітей може мати причиною вплив зовнішніх чинників, се- ред яких голодування та інфекційні хвороби є більш ніж вірогідними. поперечна гіпоплазія емалі вважається неспецифічним маркером стресової ситуації у давніх популяціях (Goodman, Rose 1990). воно утворюється в період росту організму внаслі- док затримок формування емалі й дентину як результат захворювань дитячого віку або сезонного голодування. у дорослого населен- ня гіпоплазія є показником адаптації до умов середовища у дитинстві та виживання (козак 2010). діти, які загинули в період найбільшого стресового навантаження, гіпоплазії не мати- муть. саме така ситуація спостерігається у до- слідженій популяції Подолу. у 59,5 % дорослих ми спостерігали поперечну гіпоплазію емалі, й переважна більшість випадків була зафіксо- вана у жінок (до 75 %). ця ознака знайдена у двох дітей на нижньому валу (козак, івакін 2012, с. 464) та дитини 6—9 років, поховання якої виявлене на кладовищі по сучасній вул. межигірській. в той же час, у дітей, похованих на ділянці сучасної Поштової площі, попереч- на гіпоплазія емалі трапилась лише в одному випадку (з 5 доступних для дослідження) у ди- тини 4—5 років. сформована вона у віці близь- ко 2—3 років. Ще у однієї дитини 5—7 років знайдена гіпоплазія цементу (на корені), яка утворена у віці близько 3 років. у молодших дітей поперечна гіпоплазія емалі відсутня. та- ким чином, з 8 дітей, поховання яких відкриті на Подолі, гіпоплазія емалі виявлена у 4 дітей переважно другого дитячого віку, в більшості випадків — на постійних зубах. Подібна ситу- ація спостерігається у верхньому києві та на Щекавиці, де ознака є лише у дітей, що по- мерли у віці, старшому за 6 років (козак 2010, с. 136—137). інші причини має точкова гіпоплазія емалі або гіпоплазія оклюзивної поверхні молярів (пох. 1, 4 та 7). ці типи недосконалого форму- вання емалі пов’язані з такими захворювання- ми, як рахіт та, можливо, спадковий сифіліс. Рахіт відноситься до метаболічних або де- фіцитних захворювань. він спричиняється хронічною нестачею вітаміну D внаслідок змен- шеної інсоляції при перебуванні дітей у тем- них приміщеннях, які погано провітрювалися; порушенням засвоювання вітамінів або каль- цію при певних хворобах (Brickley, Ives 2008). рахіт, або авітаміноз D, є характерним для ін- дустріальних та пост-індустріальних спільнот, але повинен лише зрідка траплятись у півден- них регіонах з достатньою кількістю сонячного світла. це захворювання лише в одиничних ви- падках виявлено у верхньому києві та у його посадах. до найбільш частих ознак рахіту на кістках відносять рарефікацію та потовщення кістко- вої тканини на черепі (рахітичний остеофіт), у грудинних кінцях ребер (рахітичний розарій) й у дистальних кінцях діафізів довгих кісток посткраніального скелету (Ortner, Mays 1998, Brickley, Ives 2008). зміни у дітей, що з певною часткою вірогідності можна віднести до цього захворювання, виявлено у 3 або навіть 4 ви- падках на Подолі, у похованнях 1, 2а (рис. 5), 2b та, можливо, 6. Анемія. це захворювання, пов’язане з малокрів’ям, дефіцитом заліза або певних віта- мінів, яке може бути наслідком паразитарних інфекцій, великої кількості внутрішніх пато- логічних станів та голодувань. симптомами захворювання можуть бути деякі форми по- ристості в орбітах (Cribra orbitalia), на череп- ному склепінні (Cribra cranii), на шийці стег- на (Cribra femoris) (Hengen 1971), заповнення 276 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) археологія і природничі науки медулярної порожнини дрібною новоутворе- ною спонгіозою (Schultz, особиста розмова) та «бочкоподібна» форма тіл хребців (Marlow et al. 1998). останні ознаки знайдені у 3 з 8 дітей. «Поротичний гіперостоз» склепіння орбіти та черепа, що є типовими для анемій, у досліджу- ваних дітей відсутній. Цинга. ознаки цинги або авітамінозу с ви- явлені у всіх 8 випадках. діагностичні критерії цинги включають «скорбутне обличчя» (рис. 7), сліди епідуральних та підперіостальних крово- виливів у вигляді пористих нашарувань новоут- воренної кістки на поверхні діафізів довгих кіс- ток і черепа тощо (Ortner, Ericksen 1997; козак Шульц 2007; козак 2010, с. 149—156). скорбут або цинга є результатом тривалого дефіциту ві- таміну с й розвивається переважно в зимові та весняні місяці, коли доступ до свіжого джерела аскорбінової кислоти обмежений (Alexandersen 1967, p. 569). крім того, ризик цинги підви- щується разом з підвищенням потреби у ві- таміні с при інфекційних хворобах. за моїми висновками, найбільша частота цього захворю- вання траплялась у княжому києві у дітей ві- ком до 7 років: у дітей верхнього києва — від 1 до 2 років, у дітей Щекавиці — від 3 до 6 років. істориками та літописцями згадуються «епі- демії» цинги на русі. у києві, де було розвинені городництво й торгівля, вони пов’язані, очевид- но, з іншими причинами, аніж нестача вітамінів (козак 2010, с. 160). такими причинами у пізні періоди історії вважають інфекції: туберкульоз, епідемічний менінгіт, пневмонію, дифтерію, ди- зентерію тощо (Aschoff, Koch 1919, Jaffe 1972). в умовах Подолу, за значної скупченості населен- ня, при дуже високому відсотку респіраторних та легеневих захворювань, зокрема, туберкульо- зу (козак, івакін 2012), висока захворюваність дітей виявляється цілком можливою. інфекції. близько 70 % дорослих з ок- раїнних могильників Подолу мали симптоми хронічних запалень навколоносових пазух, 75 % — запалень середнього вуха та комірок со- скоподібного виростку (отити та мастоідити). у трьох чоловіків були знайдені відкриті абсцеси соскоподібного виростка (козак, івакін 2012). лише в одної дитини були знайдені симптоми риніту (рис. 8), можливо, специфічного. у двох з шести виявлено ознаки середнього отиту у ба- рабанній порожнині, у 2 з 5 — наслідки хроніч- ного або рецидивуючого мастоїдиту. у той же час у більшості дітей (5 з 6) визначено сліди запалення мозкових оболонок — можливого менінгіту. у двох випадках спостерігалися слі- ди підвищеного внутрішньо-черепного тиску. Ще у двох випадках зміни на внутрішній плас- тинці черепа супроводжуються характерними для латентного туберкульозного лептоменін- гіту гроноподібними вдавленнями у черепних ямках, а у однієї дитинки ще й слідами наша- рувань новоутворенної кістки на ребрах. нашарування на вісцеральній стороні ребер мали 66,7 % дорослих чоловіків та 72,4 % жінок Подолу (козак, івакін 2012). такі нашарування пов’язують з гнійними плевритами та іншим ле- геневими захворюваннями, серед яких не остан- нє місце займає легеневий туберкульоз (Mays et al. 2002). очевидно, вологі болотисті місцини на Подолі сприяли зниженню імунітету й негатив- но впливали на здатність людей протистояти інфекціям. ми визначили найбільшу частоту різних форм туберкульозу серед молодих жінок Подолу. загалом на Подолі сліди цієї інфекції на кістках ребер та черепі дорослих індивідів складають 21,6 %, у той час як для верхнього києва та Щекавиці цей відсоток коливається між 12,3 і 12,9 % (козак 2010). сифіліс, венеричний та ендемічний, мало ві- домі на території русі. незначна кількість ви- падків специфічних інфекцій, серед яких міг бути невенеричний сифіліс або проказа, виз- начено у похованнях давньоруського києва. Рис. 8. дно носової порожнини дитини з похован- ня 1. Пористе нашарування — наслідок можливого специфічного риніту Рис. 7. симптом «скорбутного обличчя» на верхній щелепі у дитини з поховання 1 277ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Козак, О. Д. дитячий «цвинтар» хі—хіі ст. на Подолі лише один випадок венеричного сифілісу ви- явлено на території давньоруського києва у по- хованні чоловіка, у якого в могилі було знайде- но рештки коміру, гаптованого сріблом (козак 2010, с. 216). Ще один випадок набутого сифілі- су діагностовано у середній наддніпрянщині, на могильнику григорівка хі—хіі ст. (козак, Шульц 2005). можна припустити, що це за- хворювання було занесено в міста чужоземця- ми — паломниками, військовими або торгови- ми людьми. сифіліс може передаватись дитині в утробі хворої матері, яка могла мати або не мати симптомів. виявлення на Подолі дитин- ки, яка загинула від пізнього спадкового си- філісу, піднімає деякі соціальні питання побу- ту та життя жінок на Подолі. очевидно, що це захворювання було поширене у місті більше, ніж ми поки що уявляємо. Зубні захворювання. каріозні порожни- ни у молочних зубах виявлені у однієї дитини з 6. При цьому карієс у неї пов’язаний з сис- темним захворюванням та зниженням загаль- ного імунітету. у найстаршої дитини знайдені сліди зубного каменя. серед інших патологій зубної системи слід відзначити пародонтопатії, пов’язані з утрудненням прорізування зубів та, припустимо цингою. Навантаження на скелет. досліджуючи доросле населення, поховане на окраїнних мо- гильниках київського Подолу я дійшла вис- новку про значні фізичні навантаження у чо- ловіків, пов’язані з важкою працею, зокрема, у гавані чи в порту. травми, поширення дегене- ративних зміни суглобів та розвиток м’язового рельєфу відповідали таким при частому підйо- мі вантажів, пересуванні по нерівних нестій- ких поверхнях, веслуванні тощо. також екстен- сивні навантаження спостерігались у жінок, однак у них переважна локалізація та поши- рення змін було спровоковане сидячою моно- тонною роботою, яким могли бути певні види ремесел — шиття, прядіння, ткацтво тощо. борозни на різці у дівчинки 5—7 років з пох. 3 та асиметричні дегенеративні зміни на її шийних хребцях викликані ймовірно, занят- тям шиттям. ці факти можуть свідчити про раннє задіяння дітей до дорослої роботи. ВисНОВКи загалом у великих містах середньовіччя діти були найбільш чутливою групою населення. вони першими реагували на тривалі голоду- вання, інфекції та соціальні стреси. у досліджуваній серії негаразди жителів Подолу, які ми раніше побачили на кістках до- рослих індивідів (козак, івакін 2012), яскраво відбилися у ранній смерті дітей. більшість з них загинуло в віці до 3 років, зі слідами ме- таболічних порушень (цинги, рахіту та анемії) й інфекційних захворювань (туберкульозу, не- специфічного менінгіту) на кістках. зважаючи на набір патологічних ознак, який практично повторює картину захворюваності у підлітків та молодих жінок, похованих на ок- раїнних могильниках Подолу, досліджений комплекс можна вважати дитячою ділянкою на території великого могильника давньорусь- кого часу. з іншого боку, подібність симптомів у біль- шості дітей, а також поховання двох дітей од- ного віку (можливо — близнюків) в одній труні свідчать про те, що хоча б частина з них мог- ла загинути під час однієї з епідемій, які мали місце в києві впродовж хі—хіі ст. й, зважаючи на умови життя в цій частині києва, вочевидь, були найактивнішими на Подолі. ЛІТЕРАТУРА зоценко, в., тараненко, с. 2009. відкриття дерев’яного храму хіі ст. на київському Подолі. в: лукомський, ю. (ред.). Фортеця: Збірник заповід- ника Тустань на пошану М. Рожка. львів: камула, с. 302-322. івакін, в. г. 2008. християнські поховальні пам’ятки давньоруського Києва. київ: кит. івакін, в. г., тараненко, с. П. 2010. давньоруські могильники Подолу в планувальній структурі. Бол- ховітінівський щорічник, с. 251-259. козак, о. д. 2010. Кияни княжої доби. Біоархео- логічні студії. київ: іа нану. козак, A. д., Шульц, м. 2005. диагностика хро- нического инфекционного заболевания на костях скелета мужчины из погребения № 11 могильника хі—хііі вв. у с. григоровка (раскопки 1988 г.). При- ложение. в: Петрашенко, в. а. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). киев: иа нану, с. 251-257. козак, о. д. Шульц, м. 2007. Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах з давньоруського києва). археологія, 4, с. 60-69. козак, о. д, івакін, в. г. 2012. могильники київського Подолу хI—XIII ст. за даними палеоан- тропологічних досліджень. Funeralia Lednickie, 14, с. 457-467. сагайдак, м., івакін, в., тараненко, с., Пефтіць, д. 2016. сакральні зони південно-східного києво- Подолу (XI—XIII ст.). Місто: історія, культура, суспільство, 1, с. 106-128. режим доступу: http:// resource.history.org.ua/publ/misto_2016_1_11. сергеева, м. с., ивакин, в. г., Шевченко, д. а. 2007. к вопросу о погребениях, исследованных на усадьбах киевского Подола. в: Интеграция архео- логических и этнографических исследований. одес- са; омск, с. 247-250. тараненко, с. П. 2016. Планувальна структура давньоруського Подолу Києва: формування та роз- виток. варшава. Фанкони, г., вальгрен, а. 1960. Руководство по детским болезням. Перевод с немецкого, под редак- цией проф. г. н. сперанского. москва: медгиз. Alexandersen, V. 1967. The Pathology of the Jaws and the Tempo-Mandibular Joint. In: Brothwell, D. R., Sendison, A. T. (eds.). Diseases in Antiquity: a Survey of the Diseases, Injuries and Surgery of Early Popula- tions. Springfield, p. 551-595. Aschoff, L., Koch, W. 1919. Skorbut. Eine рathologisch-anatomische Studie. Jena: G. Fischer. 278 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) археологія і природничі науки Aufderheide, A. C., Rodriguez-Martin, C. 1998. Hu- man Paleopathology. Cambridge: Cambridge Univer- sity Press. Brickley, M., Ives, R. 2008. The bioarchaeology of Metabolic Bone Disease. Academic Press. Fazekas, Is. G., Kósa, F. 1978. Forensic Fetal Osteol- ogy. Budapest: Akadémiai Kiadó. Goodman, A. H., Rose, J. C. 1990. Assessment of Systemic Physiological Perturbations from Dental Enamel Hypoplasia and Associated Histological Struc- tures. American Journal of Physical Anthropology, V, 33, p. 59-110. Halcrow, S., Tayles, N., Inglis, R., Higham, Ch. 2012. Newborn Twins from Prehistoric Mainland Southeast Asia: Birth, Death and Personhood. Antiquity, V, 86, p. 838-852. doi:10.1017/S0003598X00047955. Hengen, O. P. 1971. Cribra Orbitalia: Pathogenesis and Probable Etiology. Homo, 22, p. 57-75. Hillson, S., Grigson, C., Bond, S. 1998. Dental De- fects of Congenital Syphilis. American Journal of Phys- ical Anthropology, V, 107, p. 25-40. Jaffe, H. L. 1972. Metabolic, Degenerative, and In- flammatory Diseases of Bone and Joints. München; Berlin; Wien: Urban & Schwarzenberg. Kozak, O. 2017. Children of the old Kyiv. Vestiges of Diseases on the Bones from Medieval and Postme- dieval Town. «Homines, Funera, Astra». International Symposium on Funerary Anthropology. Sixth edition. Death and Children from Prehistory to Middle Ages. 15—18 October. University of Alba Iulia, p. 57. Larsen, C. S. 1997. Bioarchaeology. Interpreting Behavior from the Human Skeleton. Cambridge: Cam- bridge University Press. Lewis, M. 2002. Impact of Industrialization: Com- parative Study of Child Health in Four Sites from Medieval and Postmedieval England (AD 850—1859). American Journal of Physical Anthropology, V, 119 (3), p. 211-223. Luna, L. C. Loth, S. R., Henneberg, M. 2001. Sexu- ally Dimorphic Mandibular Morphology in the First Few Years of Life. American Journal of Physical An- thropology, V, 115, p. 179-186. Luna, L, Aranda, C., Santos, A. L. 2017. New Method for Sex Prediction Using the Human Non-Adult Auric- ular Surface of the Ilium in the Collection of Identified Skeletons of the University of Coimbra. International Journal of Osteoarchaeology, V, 27, p. 898-911. Marlow, T. J., Brunson, Ch. Y., Jackson, Sh., Schabel, S. I. 1998. «Tower Vertebra»: a New Observa- tion in Sickle Cell Disease. Skeletal Radiology, V, 27, p. 195-198. Mays, S., Fysh, E., Taylor, G. M. 2002. Investigation of the Link Between Visceral Surface Rib Lesions and Tuberculosis in a Medieval Skeletal Series from Eng- land using Ancient DNA. American Journal of Physi- cal Anthropology, V, 119, p. 27-36. Molleson, T., Cruse, K., Mays, S. 1998. Some Sexu- ally Dimorphic Features of the Human Juvenile Skull and Their Value in Sex Determination in Immature Human Remains. Journal of Archaeological Science, V, 25, p. 719-728. Ortner, D., Mays, S. 1998. Dry-Bone Manifestations of Rickets in Infancy and Early Childhood. Internation- al Journal of Osteoarchaeology, V, 8 (1), p. 45-55. Ortner, D. J., Ericksen, M. F. 1997. Bone Changes in the Human Skull probably Resulting from Scurvy in Infancy and Childhood. International Journal of Oste- oarchaeology, V, 7, р. 212-220. Reinman, A. S. 2015. Sex Estimation in Subadult Skeletons: a Test of Eight Nonmetric Traits of the Mandible and Ilium.Thesis Submitted to the Faculty of Dorothy F. Schmidt College of Arts and Letters In Par- tial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Master of Arts Florida Atlantic University Boca Raton. режим доступу: http://fau.digital.flvc.org/islandora/ob- ject/fau%3A32123 (дата звернення 24.01.2019). Schaefer, M., Black, S., Scheuer, L. 2009. Juvenile Osteology: A Laboratory and Field Manual. Amster- dam: Elsevier. Scheuer, L. 2002. Brief Communication: a Blind Test of Mandibular Morphology for Sexing Mandibles in the First Few Years of Life. American Journal of Physical Anthropology, V, 119, p. 189-191. Scheuer, L., Black, S. (eds.). 2000. The Developmen- tal Juvenile Osteology. London: Academic Press. Schultz, M. 1999. The Role of Tuberculosis in Infan- cy and Childhood in Prehistoric and Historic Popula- tion. In: Pálfi, G., Dutour, O., Deák, J., Hutás, I. (eds.). Tuberculosis. Past and Present. Budapest: GBTB foun- dation, p. 503-507. Schutkowski, H. 1992. Sex Determination of Infant and Juvenile Skeletons, I: Morphognostic features. American Journal of Physical Anthropology, V, 90, p. 199-205. Schutkowski, H. 1990. Zur Geschlechtsdiagnose von Kinderskeletten. Morphognostische, metrisch und dis- kriminanzanalytische Untersuchungen: Dissertation. Göttingen: Georg-August-Universität. Ubelaker, D. H. 1978. Human Skeletal Remains: Excavation, Analysis, Interpretation. Chicago: Aldine Publishing. Wurm, H. 1985. Über die durchschnittlichen Körperhöhen der sozialen Mittel- und Unterschichten im Mitteleuropäischen germanischen Siedlungsraum vom Frühmittelalter bis zur Neuzeit. Anthropologische Anzeiger, 43, S. 11-30. REfEREnCEs Zotsenko, V., Taranenko, S. 2009. Vidkryttia derevianoho khramu KhII st. na Kyivskomu Podoli. In: Lukoms’ky, J. (ed.). Fortetsia. Zbirnyk zapovidnyka Tustan na poshanu M. Rozh- ka. Lviv: Kamula, s. 302-322. Ivakin, V. H. 2008. Khrystyianski pokhovalni pamiatky davnoruskoho Kyieva. Kyiv: Kyt. Ivakin, V. H., Taranenko, S. P. 2010. Davnoruski mohyl- nyky Podolu v planuvalnii strukturi, Bolkhovitinivskyi sh- chorichnyk, s. 251-259. Kozak, O. D. 2010. Kyiany kniazhoi doby. Bioarkheolo- hichni studii. Kyiv: IA NANU. Kozak, A. D., Shults, M. 2005. Dyahnostyka khrony- cheskoho infektsionnoho zabolevanyia na kostiakh skeleta muzhchyny iz pohrebenia N 11 mohiylnika XI—XIII v. u s. Hrihorovka (raskopky 1988 h.). Prilozhenie. In: Petrash- enko, V. A. Drevnerusskoe selo (po materyalam poselenij u s. Hryhorovka), Kyev: IA NANU, s. 251-257. Kozak, O. D. Shults, M. 2007. Paleopatolohiia ta diah- nostyka tsynhy (na antropolohichnykh materialakh z dav- noruskoho Kyieva). Arkheolohiia, 4, s. 60-69. Kozak, O. D, Ivakin, V. H. 2012. Mohylnyky Kyivskoho Podolu XI—XIII st. za danymy paleoantropolohichnykh doslidzhen. Funeralia Lednickie, 2012, 14, s. 457-467. Sahaidak, M., Ivakin V., Taranenko S., Peftits, D. 2016. Sakralni zony pivdenno-skhidnoho Kyievo-Podolu (XI—XIII st.). Misto: istoriia, kultura, suspilstvo, 1, s. 106-128. Rezhym dostupu: http://resource.history.org.ua/publ/misto_2016_1_ 11. Serheeva, M. S., Yvakyn, V. H., Shevchenko, D. A. 2007. K voprosu o pohrebenyiakh, issledovannyh na usadbah Kyevskoho Podola. In: Integratsia arkheolohicheskikh i et- nograficheskikh issledovanij. Odessa; Omsk, s. 247-250. Taranenko, S. P. Planuvalna struktura davnoruskoho Podolu Kyieva: formuvannia ta rozvytok. Varshava. 279ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Козак, О. Д. дитячий «цвинтар» хі—хіі ст. на Подолі Fankony, H., Valhren, A. 1960. Rukovodstvo po detskym bolezniam. Perevod s nemetskoho, pod redaktsyei prof. H. N. Speranskoho. Moskva: Medgiz. Alexandersen, V. 1967. The Pathology of the Jaws and the Tempo-Mandibular Joint. In: Brothwell, D. R., Sendison, A. T. (eds.). Diseases in Antiquity: a Survey of the Diseases, Injuries and Surgery of Early Populations. Springfield, p. 551-595. Aschoff, L., Koch, W. 1919. Skorbut. Eine рathologisch- anatomische Studie. Jena. Aufderheide, A. C., Rodriguez-Martin, C. 1998. Human Paleopathology. Cambridge: Cambridge University Press. Brickley, M., Ives, R. 2008. The bioarchaeology of Meta- bolic Bone Disease. Academic Press. Fazekas, Is. G., Kósa, F. 1978. Forensic Fetal Osteology. Budapest: Akadémiai Kiadó. Goodman, A. H., Rose, J. C. 1990. Assessment of Systemic Physiological Perturbations from Dental Enamel Hypoplasia and Associated Histological Structures. American Journal of Physical Anthropology, V, 33, p. 59-110. Halcrow, S., Tayles, N., Inglis, R., Higham, Ch. 2012. Newborn Twins from Prehistoric Mainland Southeast Asia: Birth, Death and Personhood. Antiquity, V, 86, p. 838-852. doi:10.1017/S0003598X00047955. Hengen, O. P. 1971. Cribra Orbitalia: Pathogenesis and Probable Etiology. Homo, 22, p. 57-75. Hillson, S., Grigson, C., Bond, S. 1998. Dental Defects of Congenital Syphilis. American Journal of Physical Anthropol- ogy, V, 107, p. 25-40. Jaffe, H. L. 1972. Metabolic, Degenerative, and Inflamma- tory Diseases of Bone and Joints. München; Berlin; Wien: Ur- ban & Schwarzenberg. Kozak, O. 2017. Children of the old Kyiv. Vestiges of Dis- eases on the Bones from Medieval and Postmedieval Town. «Homines, Funera, Astra». International Symposium on Fu- nerary Anthropology. Sixth edition. Death and Children from Prehistory to Middle Ages. 15-18 October. University of Alba Iulia, p. 57. Larsen, C. S. 1997. Bioarchaeology. Interpreting Behavior from the Human Skeleton. Cambridge: Cambridge University Press. Lewis, M. 2002. Impact of Industrialization: Compara- tive Study of Child Health in Four Sites from Medieval and Postmedieval England (AD 850—1859). American Journal of Physical Anthropology, V, 119 (3), p. 211-223. Luna, L. C. Loth, S. R., Henneberg, M. 2001. Sexually Dimorphic Mandibular Morphology in the First Few Years of Life. American Journal of Physical Anthropology, V, 115, p. 179-186. Luna, L, Aranda, C., Santos, A. L. 2017. New Method for Sex Prediction Using the Human Non-Adult Auricular Sur- face of the Ilium in the Collection of Identified Skeletons of the University of Coimbra. International Journal of Osteoarchae- ology, V, 27, p. 898-911. Marlow, T. J., Brunson, Ch. Y., Jackson, Sh., Schabel, S. I. 1998. «Tower Vertebra»: a New Observation in Sickle Cell Disease. Skeletal Radiology, V, 27, p. 195-198. Mays, S., Fysh, E., Taylor, G. M. 2002. Investigation of the Link Between Visceral Surface Rib Lesions and Tuberculosis in a Medieval Skeletal Series from England using Ancient DNA. American Journal of Physical Anthropology, V, 119, p. 27-36. Molleson, T., Cruse, K., Mays, S. 1998. Some Sexually Dimorphic Features of the Human Juvenile Skull and Their Value in Sex Determination in Immature Human Remains. Journal of Archaeological Science, V, 25, p. 719-728. Ortner, D., Mays, S. 1998. Dry-Bone Manifestations of Rickets in Infancy and Early Childhood. International Jour- nal of Osteoarchaeology, V, 8 (1), p. 45-55. Ortner, D. J., Ericksen, M. F. 1997. Bone Changes in the Human Skull probably Resulting from Scurvy in Infancy and Childhood. International Journal of Osteoarchaeology, V, 7, р. 212-220. Reinman, A. S. 2015. Sex Estimation in Subadult Skel- etons: a Test of Eight Nonmetric Traits of the Mandible and Ilium.Thesis Submitted to the Faculty of Dorothy F. Schmidt College of Arts and Letters In Partial Fulfillment of the Re- quirements for the Degree of Master of Arts Florida Atlantic University Boca Raton. http://fau.digital.flvc.org/islandora/ob- ject/fau %3A32123 (accessed 24.01.2019). Schaefer, M., Black, S., Scheuer, L. 2009. Juvenile Osteol- ogy: A Laboratory and Field Manual. Amsterdam: Elsevier. Scheuer, L. 2002. Brief Communication: a Blind Test of Mandibular Morphology for Sexing Mandibles in the First Few Years of Life. American Journal of Physical Anthropol- ogy, V, 119, p. 189-191. Scheuer, L., Black, S. (eds.). 2000. The Development of Ju- venile Osteology. London: Academic Press. Schultz, M. 1999. The Role of Tuberculosis in Infancy and Childhood in Prehistoric and Historic Population. In: Pálfi, G., Dutour, O., Deák, J., Hutás, I. (eds.). Tuberculosis. Past and Present. Budapest: GBTB foundation, p. 503-507. Schutkowski, H. 1992. Sex Determination of Infant and Juvenile Skeletons, I: Morphognostic features. American Journal of Physical Anthropology, V, 90, p. 199-205. Schutkowski, H. 1990. Zur Geschlechtsdiagnose von Kinderskeletten. Morphognostische, metrisch und diskrimi- nanzanalytische Untersuchungen: Dissertation. Göttingen: Georg-August-Universität. Ubelaker, D. H. 1978. Human Skeletal Remains: Excava- tion, Analysis, Interpretation. Chicago: Aldine Publishing. Wurm, H. 1985. Über die durchschnittlichen Körper- höhen der sozialen Mittel- und Unterschichten im Mitteleu- ropäischen germanischen Siedlungsraum vom Frühmittelal- ter bis zur Neuzeit. Anthropologische Anzeiger, 43, S. 11-30. O. D. Kozak childrEn cEmEtEry of 11th—12th c. at thE podil district of Kyiv In the cities of the Middle Ages children was the most sensitive group of people who responded to star- vation, infection and social stress with high mortality rate and increased morbidity. 7 children’s burials (one belongs to twins of 6— 9 month), located relatively compact on the outskirts of the lower city, were investigated in this project. Most children died at the age between 1 month and 3 years old. They have vestiges of metabolic disorders (scurvy, rickets and anemia) and infectious diseases (tuberculo- sis, nonspecific meningitis) on the bones. In one case, differential diagnosis was performed between congeni- tal syphilis and rickets. Both diseases rarely happened in ancient Kiev. The pathological profile virtually repeats the pattern of morbidity in adolescents and young women buried in the marginal cemeteries of Podil. Regarding, studied complex can be considered a children’s quarter on the territory of some burial ground of the period. On the other hand, the similarity of the symptoms in most children, as well as two children (possibly twins) in one coffin indicates that at least part of them could die during one of the epidemics that took place in Kiev during the 11th—12th centuries which were obviously the most active on Podil. Keywords: bioarchaeology, palaeopathology, child- hood, children burials, Kyiv, 11th—12th c. Одержано 29.12.2018 КОЗАК Олександра Деонізіївна, кандидат істо- ричних наук, старший науковий співробітник, інс- титут археології нан україни, пр. героїв сталінг- рада 12, київ, 04210, україна, akozak26@ukr.net. KozaK oleksandra, Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalingradu ave. 12, Kyiv, 04210, Ukraine, akozak26@ukr.net.

Дитячий «цвинтар» ХІ—ХІІ ст. на Подолі

Institution

Similar Items