Українська перекладознавча думка другої половини ХІХ – початку ХХ століття у проекції сучасної компаративістики
У статті розглянуто українську перекладознавчу думку другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (П. Куліш, М. Старицький, М. Драгоманов, І. Франко, Б. Грінченко, П. Грабовський, Олена Пчілка, Леся Українка, В. Самійленко, А. Кримський та ін.) у контексті сучасного порівняльного літературознавства, під...
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163924 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Українська перекладознавча думка другої половини ХІХ – початку ХХ століття у проекції сучасної компаративістики / О. Тетеріна // Слово і Час. — 2018. — № 3. — С. 45-58. — Бібліогр.: 51 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | У статті розглянуто українську перекладознавчу думку другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
(П. Куліш, М. Старицький, М. Драгоманов, І. Франко, Б. Грінченко, П. Грабовський, Олена
Пчілка, Леся Українка, В. Самійленко, А. Кримський та ін.) у контексті сучасного порівняльного
літературознавства, під кутом зору рецептивного підходу. У зв'язку з цим обґрунтовано
суголосність концептуального погляду вітчизняних учених та перекладачів на переклад як на
невід'ємну частину національної літератури та важливий чинник її поступу (як засіб розвитку
літературної мови, джерело змістового й формального збагачення/поповнення й оновлення
українського письменства, а також стимул/імпульс до оригінальної творчості на рідному ґрунті)
із сучасним осмисленням функціональності перекладу в національному літературному процесі
(Д. Дюрішин, І. Івен-Зогар, Т. Херманс, П. Тороп, П. Топер). Доведено актуальність думок
тогочасних митців щодо художнього перекладу як загальнолітературної проблеми й нині. |
|---|