Філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити Володимира Кузьменка. (Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії)

Рецензія на книгу: Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії. – Київ: Друге дихання, 2018. – 684 с.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Гарачковська, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2019
Назва видання:	Слово і Час
Теми:	Рецензії
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170757
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити Володимира Кузьменка. (Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії) / О.В. Гарачковська // Слово і Час. — 2019. — № 1. — С. 114-116. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170757
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1707572020-08-08T01:26:19Z Філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити Володимира Кузьменка. (Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії) Гарачковська, О.В. Рецензії Рецензія на книгу: Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії. – Київ: Друге дихання, 2018. – 684 с. 2019 Article Філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити Володимира Кузьменка. (Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії) / О.В. Гарачковська // Слово і Час. — 2019. — № 1. — С. 114-116. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170757 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії Рецензії
spellingShingle	Рецензії Рецензії Гарачковська, О.В. Філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити Володимира Кузьменка. (Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії) Слово і Час
description	Рецензія на книгу: Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії. – Київ: Друге дихання, 2018. – 684 с.
format	Article
author	Гарачковська, О.В.
author_facet	Гарачковська, О.В.
author_sort	Гарачковська, О.В.
title	Філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити Володимира Кузьменка. (Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії)
title_short	Філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити Володимира Кузьменка. (Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії)
title_full	Філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити Володимира Кузьменка. (Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії)
title_fullStr	Філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити Володимира Кузьменка. (Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії)
title_full_unstemmed	Філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити Володимира Кузьменка. (Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії)
title_sort	філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити володимира кузьменка. (кузьменко в. у всесвіті слова: літературно-критичні студії)
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Рецензії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170757
citation_txt	Філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити Володимира Кузьменка. (Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії) / О.В. Гарачковська // Слово і Час. — 2019. — № 1. — С. 114-116. — укp.
series	Слово і Час
work_keys_str_mv	AT garačkovsʹkaov fílologíčnígalaktikisuzírâasteroíditameteoritivolodimirakuzʹmenkakuzʹmenkovuvsesvítíslovalíteraturnokritičnístudíí
first_indexed	2025-07-15T06:03:33Z
last_indexed	2025-07-15T06:03:33Z
_version_	1837691740302082048
fulltext	Слово і Час. 2019 • №1114 Проаналізовано й особливості образу Бога у творах Г. Сковороди, біблійну префігурацію в його екзегетичній системі. Загалом своєю монографією “Біблійна герменевтика в давній українській літературі” Н. Левченко розв’язала давно назрілу проблему створення спеціальної праці, присвяченої з’ясуванню ролі та значення біблійної герменевтики в давній українській літературі. Цілком правомірно біблійна герменевтика репрезентована як структурант поетики творів давньої українсько ї літератури . “Бібл ійна герменевтика, занесена з перекладними жанрами ще в старокиївську літературу, пройшла тривалий шлях становлення в давній українській традиції – від дометодологічного періоду практичної екзегези ХІ – ХІІ століть до інтенсивного розвитку з глибоким теоретичним підґрунтям за часів українського бароко” (с. 331). Українська медієвістика отримала ще одне серйозне високофахове досл і дження , к от ре з а с в і д ч ил о постановку і вирішення вагомих питань національної літературознавчої науки. Оксана Сліпушко Отрима но 15 серпня 2018 р. м. Київ ФІЛОЛОГІЧНІ ГАЛАКТИКИ, СУЗІР’Я, АСТЕРОЇДИ ТА МЕТЕОРИТИ ВОЛОДИМИРА КУЗЬМЕНКА Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії. – Київ: Друге дихання, 2018. – 684 с. Нещодавно літературознавець і критик Володимир Кузьменко оприлюднив нову книжку з нагоди свого 60-річчя. До однотомника наукових праць включено літературно-критичні студії, написані впродовж останніх двадцяти років. Окремі з них уміщено вперше, решту переосмислено й доповнено. Композиційно книжка “У всесвіті слова” складається з передмови, п’яти розділів та фотоархіву. У передмові “Per Аspera ad Аstra” автор зауважує, що “науковець, я к и й берет ь с я з а до сл і дженн я поетичного слова, стикається з об’єктом, рівнозначним за своєю безмежністю космосу, – із філологічним всесвітом слів і думок: він так само невичерпний, як і його праобраз” (с. 9). Однотомник В. Кузьменка “У всесвіті слова” пропонує читачеві авторський погляд на мистецьки вартісні здобутки. Отож, Per Аspera ad Аstra, крізь терни – до зірок! Розд іл перший – “Еп істолярна галактика” – містить есеї „Вибрані місця з листування з друзями” М. Гоголя як лист у вічність”, “Епістолярна форма в творчості Тараса Шевченка”, а також монографію “Письменниць кий еп і с толяр і й в українському літературному процесі 20 – 50-х років ХХ століття”. В есеї про “крамольну книгу” М. Гоголя наголошується на потребі виваженого переосмислення ї ї впливу на рух літератури, на стан української думки загалом, адже “саме сьогодні, як ніколи, дуже важливо дати зрозуміти кожному, що без віри людина просто існує, втрачає себе в цьому світі” (с. 12). Есей “Епістолярна форма в творчості Тараса Шевченка” розкриває специфіку одного і з панівних композиційних принципів репрезентації художнього змісту. Ідеться про період десятирічного заслання в житті митця , коли були написані повісті “Музыкант”, “Близнецы”, “Художник”, “Прогулка с удовольствием и не без морали”. М о н о г р а ф і я В . К у з ь м е н к а “Письменниць кий еп і с толяр і й в українському літературному процесі 20 – 50-х років ХХ століття” (1998, 2-ге вид. 2016) до сьогодні має високий індекс 115Слово і Час. 2019 • №1 цитувань серед літературознавців, однак мізерний наклад двох видань (300 та 100 прим .) аж ніяк не задовольнив потреб навіть університетських бібліотек України . Саме тому, доповнивши монографію новими джерелами, автор включив її до однотомника “У всесвіті слова”. У монографії вчений комплексно розглянув письменницький епістолярій доби стал і н і зму, йо го функц і ї в українському літературному процесі 1920 – 1950-х років . На матеріалі приватної кореспонденції М. Вороного, В. Винниченка, М. Хвильового, П. Тичини, М. Куліша, М. Рильського, О. Довженка, І. Багряного, Б. Антоненка-Давидовича та багатьох інших митців професор В . Кузьменко дослідив специфіку “діалогів на відстані”, простежив ґенезу їхнього листування у спадкоємних зв’язках із європейською епістолярною традицією. Н а у к о в е ц ь н а з и в а є л и с т и н а й і н т и м н і ш и м и л ю д с ь к и м и документами, водночас наголошуючи, що цілісне вивчення письменницького е п і с т о л я р і ю м ож л и в е л иш е в контексті художніх творів конкретних літераторів, їхніх записників, мемуарів, архівних матеріалів тощо. На думку дослідника, листування митців багато дає реципієнтові не лише з погляду фактографічного: епістолярна спадщина багатьох українських авторів ХХ ст. має самостійну естетичну, художню вартість. Аналіз літературознавчих джерел засвідчив, що в сучасній Україні значно зросла зацікавленість письменницьким ли с т у ва н н ям . Проте важли вою проблемою лишає т ь ся видання “цілісного тексту листування”, тобто кореспонденцій кожного адресанта і листів до нього адресатів, що дасть змогу майбутнім публікаторам епістолярної спадщини митців віддавати перевагу кореспондентським комплексам, а не роз’єднаним циклам листів за тематичним або іншим принципами . Публікація “стереофонічних” епістолярних видань, на думку В. Кузьменка, давно вже на часі. До другого розділу – “Чумацький шлях” – увійшов “Український планетарій”: студії “Палімпсести Миколи Вороного”, “Журба і радість Олександра Олеся”, “Чумацький шлях української поезії” , “Планета Вишеславія”, “Письменник – нервова клітина нації”: специфіка національної самоідентифікаці ї в „Щоденниках ” Олеся Гончара”, “Люди зі страху не можуть творити історію (екзистенційна концепція страху в епічних полотнах Романа Андріяшика)”, “Світлиця його серця (Василь Чухліб)” та ін., а також “Інтерконтинентальний планетарій”: “Творець енциклопедії модернізму (Джеймс Джойс)”, “Рільке і Україна”, “З погляду вічності – мистецтва (Марсель Пруст)”, “Тропіки” Генрі Міллера”, “Родом із планети Маленького принца (Антуан де Сент-Екзюпері)”, “Бунт особистості за самореалізацію в романі Кена Кізі „Політ над гніздом зозулі” та ін. Самобутність українського письменства в колі європейських літератур розвивали митці, які виводили слово на нові, часто несподівані орбіти осягнення світу і буття людини в ньому. “Будь-яка епоха, кожне нове покоління читачів прагне по- своєму зрозуміти літературний шедевр. Процес творчої рецепції української та світової літератури невичерпний” (с . 10). У статтях і матеріалах , що ввійшли до другого розділу книжки, читача якраз і має зацікавити авторський погляд дослідника щодо канонізованих літературних творів. Ро зд і л т р ет і й – “Тум а н н і ст ь Андромеди” – присвячено проблемам теорії і практики художнього перекладу. Тут автор розмістив статті “Всежиттєва праця Івана Ог ієнка ” , “Проблема художнього перекладу в літературознавчій концепції Павла Тичини”, “Хай слово мовлене інакше…” та інші дослідження питань перекладацької майстерності і творчої індивідуальності інтерпретатора, відображення національної специфіки першотвору в перекладі тощо. Проаналізувавши “всежиттєву працю” І. Огієнка (митрополита Іларіона) над перекладом Біблі ї , перекладацьк і принципи П . Тичини , М . Ушакова , Гр. Тютюнника, автор книжки “У всесвіті слова” зробив висновок про те, що “для митця-інтерпретатора кожна нова робота над відтворенням іншомовного тексту рідною мовою – це завжди шлях у незвідане – Туманність Андромеди, для Слово і Час. 2019 • №1116 якого ніколи не буває готових рішень” с. 414). Четвертий розділ – “Сузір’я Дракона” – містить “драконівські” літературно- критичні нариси і статті В. Кузьменка про сучасних українських письменників: “Поезія – це завжди неповторність… (Ліна Костенко)” , “Солярна тема у творчості Івана Драча”, “Світ правди й краси Михася Ткача (літературно- критичний нарис)”, “Долина дитинства В’ячеслава Мальця”, “Лицар неспокою (літературно-критичний нарис)” про творчість Гр. Штоня, “Обличчям до сонця: традиції модерну і модерн традицій як джерела поетики Анатолія Мойсієнка”, “Неоімпресіоністична новелістика Любові Пономаренко : специфіка ідіостилю письменниці ” . Сюди ж потрапили статті “Справжній українець: штрихи до ювілейного портрета Олекандра Забарного” й “Українська русистика: to be or not to be”, а також критичні етюди про поетичні й прозові добірки в журналі “Літературний Чернігів”. Заключний п’ятий розділ – “Передмови- астероїди, рецензії-метеорити” містить передмови В. Кузьменка до книжок М. Ткача, Л. Луцюка, О. Щекочіхіної, рецензії на художні та літературознавчі видання сучасних авторів останніх років. Доповнюють уявлення про унікальну особистість літературознавця й критика, педагога В. Кузьменка світлини із його сімейного архіву. Зокрема, у книжці вміщено фотографії батьків науковця, старшого брата Михайла, шкільні та університетські світлини, зупинені миті, що засвідчують його знайомство з поетом Євгеном Євтушенком, прозаїком Михасем Ткачем та багатьма іншими відомими і менш знаними письменниками, літературознавцями, з Надзвичайними та Повноважними Послами європейських держав в Україні та ін. Оцінюючи книжку “Всесвіт слова” в цілому, варто сказати , що вона , безсумн івно , буде корисною для науковц ів , учител ів , докторант ів , аспірантів і студентів – для всіх, хто цікавиться українською і зарубіжною літературою, хто прагне глибше осягнути всесвіт Слова . Це вагомий внесок Володимира Кузьменка у справу нашого ментального одужання. На с ам к і н е ц ь в і д з н а ч у д о б р е поліграфічне виконання однотомника, якісний папір , зі смаком зроблене художнє оформлення , кольоров і світлини (комп’ютерна верстка та дизайн О. Гарачковського). На жаль, бракує покажчика імен і творів класичного письменства, позаяк численні авторські ек с к урси в і с тор ію св і тово го та українського літературного процесу потребують дов ідкового апарату. Відсутність такого покажчика, звичайно ж, ускладнює роботу над книжкою. Філологічні галактики, сузір’я, астероїди й метеорити В. Кузьменка наснажують читача величезною духовною силою, бо в осерді задуму однотомника “У всесвіті слова” та його талановитого втілення висока мета – Україна. Оксана Гарачковська Отримано 26 липня 2018 р. м. Київ

Філологічні галактики, сузір'я, астероїди та метеорити Володимира Кузьменка. (Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії)

Репозитарії

Схожі ресурси