Трагедія "маленької людини" у світі абсурду (п'єса "Син" Олександра Смотрича)

Вперше в українському літературознавстві науково потрактовується світ душі «маленької людини», художньо змодельованої О. Смотричем в його п'єсі «Син». Аналізуючи жанрово- стилістичні особливості драматичного твору, з'ясовано, що автор орієнтувався на західноєвропейську літературу. За ж...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2016
1. Verfasser: Нікітова, І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2016
Schriftenreihe:Філологічний дискурс
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178550
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Трагедія "маленької людини" у світі абсурду (п'єса "Син" Олександра Смотрича) / І. Нікітова // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2016. — Вип. 3. — С. 105-112. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Вперше в українському літературознавстві науково потрактовується світ душі «маленької людини», художньо змодельованої О. Смотричем в його п'єсі «Син». Аналізуючи жанрово- стилістичні особливості драматичного твору, з'ясовано, що автор орієнтувався на західноєвропейську літературу. За жанровою ознакою твір є драмою абсурду, яка особливо була поширена на Заході в 50-60-х рр. минулого століття. У п'єсі О. Смотрича порушено вічну тему доброго і злого, споконвічного протистояння людини і довкілля, особистості і суспільства, а головне – відчуженість людської особистості в суспільному середовищі, відсутність логічних причинно- наслідкових зв'язків у світі, розгубленість і трагічність дійових осіб, які почувають себе у соціумі зовсім незахищеними. Драматичний твір яскраво демонструє й образ автора, який був психологом, який зумів тонко підмітити внутрішній світ «маленької людини», й, аби досягти ефекту, разом з дійовими особами «мінявся» сам у світі парадоксу.