Мала проза Олеся Гончара: специфіка ідіостилю
У статті досліджуються стильові особливості малої прози Олеся Гончара, індивідуальна творча манера художнього моделювання трагічного досвіду Другої світової війни та років повоєнної відбудови країни. Виявлено основні засади стильового синкретизму, оприявленого в малій прозі письменника, де орган...
Saved in:
| Date: | 2019 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2019
|
| Series: | Філологічний дискурс |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178736 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мала проза Олеся Гончара: специфіка ідіостилю / Г. Жуковська // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2019. — Вип. 9. — С. 64-82. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | У статті досліджуються стильові особливості малої прози Олеся
Гончара, індивідуальна творча манера художнього моделювання
трагічного досвіду Другої світової війни та років повоєнної відбудови
країни. Виявлено основні засади стильового синкретизму,
оприявленого в малій прозі письменника, де органічно поєдналися
реалізм, романтизм та елементи символізму.
З’ясовано, що для Гончара-прозаїка було важливо йти за правдою
життя, відображати героїв, які мали реальних прототипів,
відтворювати дійсний час і простір. Проте автор активно поєднує
реальний хронотоп з умовним, порушуючи усталені норми
соцреалістичної поетики. Акцентуючи на об’єктивності зображення
людини й світу, на соціально вмотивованих темах та характерах,
письменник майстерно вводить у свої тексти естетику романтизму,
яка втілилась в ідеалізації простої людини, у зображенні
непересічних характерів, у відтворенні широкого спектру емоційних
регістрів душі. Порушуючи важливі проблеми суспільного, духовного,
морально-етичного та екзистенційного планів, Олесь Гончар також
активно синтезує епічні, ліричні та драматичні засоби вираження.
Досліджено, що важливими засобами втілення авторських задумів у новелах та оповіданнях Олеся Гончара є динамічний сюжет,
майстерне портретування, увага до деталі, символізація пейзажних
образів, індивідуалізація мовлення героїв, культура й глибина смислового навантаження художнього слова. Авторський ідіостиль
позначений семантикою вітаїзму, філософською заглибленістю, виразним антимілітарним спрямуванням. |
|---|