Історична пам’ять і конфлікти "пам’яті" у романі у віршах Анатолія Шкуліпи "Берест"
У статті порушено проблему історичної пам’яті та конфлікту суспільної й індивідуальної «пам’яті», їх впливу на осмислення подій минулого й особистого вчинку героя в романі у віршах Анатолія Шкуліпи «Берест» (2011). Головним героєм роману є реальна особа, Олексій Берест, уродженець Сумщини, який...
Saved in:
| Date: | 2020 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2020
|
| Series: | Філологічний дискурс |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178797 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історична пам’ять і конфлікти "пам’яті" у романі у віршах Анатолія Шкуліпи "Берест" / В. Біляцька // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2020. — Вип. 10. — С. 10-18. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | У статті порушено проблему історичної пам’яті та конфлікту
суспільної й індивідуальної «пам’яті», їх впливу на осмислення подій
минулого й особистого вчинку героя в романі у віршах Анатолія
Шкуліпи «Берест» (2011). Головним героєм роману є реальна особа,
Олексій Берест, уродженець Сумщини, який здійснив героїчний подвиг
в роки Другої світової війни – підняв прапор Перемоги над
рейхстагом, але був викреслений із списку нагороджених через те, що
він українець. Художньо інтерпретуючи біографічні дані про героя,
автор відтворив на психологічному рівні наслідки суб’єктивних та
історичних факторів, які не можна ні вилучити, ні забути, подав
картини пережитого, зв’язки з позатекстовою реальністю й реальним героєм. Роман у віршах А. Шкуліпи визначено як історично-філософський,
він має складну, своєрідну образно-структурну й композиційно-поетичну будову: замість прологу «Історія проростання Берестом», епілогу «Чого не відбереш», п’ять частин, які автор означив блискавками, поділено на вісім, дев’ять підрозділів – вихри, у назвах яких філософські роздуми, мудра й трагічна доля Олексія і його народу. |
|---|