1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття
Мета дослідження. Пропонується погляд на відновлення Польської держави в 1918 р. як на доленосний, переломний історичний момент, але водночас тільки початок тривалого, історичного, тісно зв’язаного в єдине ціле процесу, учасниками якого ми зараз є. Методологія базується на основних принципах істори...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179744 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | 1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття / В. Менджецький // Український історичний журнал. — 2020. — Число 2. — С. 38-45. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета дослідження. Пропонується погляд на відновлення Польської держави в 1918 р.
як на доленосний, переломний історичний момент, але водночас тільки початок тривалого, історичного, тісно зв’язаного в єдине ціле процесу, учасниками якого ми зараз є. Методологія базується на основних принципах історизму, об’єктивності, багатофакторності та всебічного підходу. Наукова новизна полягає в тому, що така пізнавальна перспектива дозволяє набагато глибше в
порівнянні з попередніми підійти до інтерпретації окремих подій та явищ, що становлять історію
Польщі за останні сто років. Іншим ефектом цієї перспективи буде можливість порівняльного аналізу різних історичних процесів, які відбуваються після 1918 р. в більш широкому масштабі, особливо в реґіоні Центрально-Східної Європи. Будь-яке велике явище в історії того чи іншого народу не можна належним чином відобразити з короткої перспективи, у вузьких хронологічних рамках,
без широкого порівняльного контексту. Стверджується, що відновлення польської державності
не було безумовним, а відбулося завдяки, з одного боку, сприятливій системі міжнародних сил, а
з іншого – ефективній діяльності як у внутрішньому вимірі, так і на світовій арені новостворених
державних установ та польської політичної спільноти, котра взяла на себе відповідальність за
наслідки відновлення державної суб’єктності. У цьому сенсі листопадові дні 1918 р. розпочали
нову реальність, творення якої триває по цей час. Висновки. Сучасний історик ясно усвідомлює,
що 1918-й рік – це початок розбудови нової Європи, котра впродовж ХХ ст. пережила декілька
драматичних і трагічних епізодів, які однак не можна виключити із загального історичного процесу. У цьому сенсі пробудження народів Центрально-Східної Європи, їх державотворчі прагнення 1917–1921 рр. перестають бути відірваними епізодами, а складаються в єдину масштабну картину. Історія польського та українського емансипаційного й державотворчого процесів, хоч і мають відмінності, а проте демонструють низку подібностей, досі не помічених в історіографії. |
|---|