Ідеалізована майбутність у візіях українських інтелектуалів доби революційного романтизму (1917–1918 рр.)
Висвітлюються візії та проекції інтелектуалів щодо революційної будучини, котрі побутували в українській суспільно-політичній думці. Зазначається, що спроможність інтелектуалів модифікувати, переглядати чи відкидати візії та висувати нові концептуальні пропозиції залежала від їхніх мисленнєвих ст...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Назва видання: | Історіографічні дослідження в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182259 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ідеалізована майбутність у візіях українських інтелектуалів доби революційного романтизму (1917–1918 рр.) / О. Ясь // Історіографічні дослідження в Україні. — 2019. — Вип. 30. — С. 386-414. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Висвітлюються візії та проекції інтелектуалів щодо революційної
будучини, котрі побутували в українській суспільно-політичній думці.
Зазначається, що спроможність інтелектуалів модифікувати, переглядати чи відкидати візії та висувати нові концептуальні пропозиції
залежала від їхніх мисленнєвих структур, провідних настанов світосприйняття, життєвого і фахового досвіду, пануючих традицій суспільно-політичної й історичної думки, персональної креативності та
інерційності, впливу ситуацій і контекстів революційного буття.
Розглядаються тексти Михайла Грушевського, Дмитра Донцова,
Сергія Єфремова, Олександра Саліковського, Сергія Шелухина та ін.
Відзначається переміна часової перспективи у їхніх поглядах із близької на віддалену прийдешність. Показується тяжіння довоєнних
орієнтирів, передусім автономістської традиції на формування горизонту очікувань революційних часів. Наголошується, що поважну роль
у політичних, громадських і культурних практиках українських інтелектуалів відігравали впливи європейської соціалістичної та ліберальної думки початку ХХ ст., у якій федеративний устрій уважався
взірцевим для суспільного й державного майбутнього. Підкреслюється, що протягом 1918 р. прискорення та загострення військово-політичних подій причинилося до витіснення візій українських інтелектуалів стосовно уявної будучини з фокусу дискусій на другий план
суспільно-політичної думки. Одночасно відбувалася переоцінка перспектив Української революції, котра продемонструвала домінування
селянських рис, що спонукало інтелектуалів переглянути попередні
уявлення стосовно темпів соціокультурних трансформацій українства. Обстоюється думка, що період від весни 1917 р. до осені 1918 р.
варто розглядати як період революційного романтизму у національній
суспільно-політичній думці доби Української революції 1917–1921 рр. |
|---|