Канцелярія київського цивільного губернатора (1797–1917): склад, структура, повноваження

У статті, на основі архівних матеріалів та нормативно-правових актів Російської імперії, що стосуються діяльності, структури канцелярії київського цивільного губернатора та повноважень її окремих чиновників, розглянуто організацію діяльності, управлінські механізми й визначено специфіку повноваже...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
1. Verfasser: Ніколайчук, Д.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2017
Schriftenreihe:Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185620
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Канцелярія київського цивільного губернатора (1797–1917): склад, структура, повноваження / Д.О. Ніколайчук // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 151-165. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У статті, на основі архівних матеріалів та нормативно-правових актів Російської імперії, що стосуються діяльності, структури канцелярії київського цивільного губернатора та повноважень її окремих чиновників, розглянуто організацію діяльності, управлінські механізми й визначено специфіку повноважень канцелярії київського цивільного губернатора. Встановлено, що чисельність особового складу чиновників канцелярії київського цивільного губернатора залежала від змін у соціально-економічному та політичному житті не лише імперії, а й Київської губернії зокрема. У історії функціонування канцелярії київського цивільного губернатора можемо виокремити два періоди: 1) удосконалення організаційної структури (1797–1850-ті рр.), під час якого відбувається відновлення роботи канцелярії цивільного губернатора й визначення повноважень чиновників канцелярії цивільного губернатора; 2) удосконалення організаційно-правових засад діяльності (1861–1917 рр.), під час якого відбувається реформування інституту цивільного губернатора. Автором встановлено, що досвід чиновничої служби, професійні знання отримані на різних посадах у губернській адміністрації, високий рівень кваліфікації чиновників дозволяли останнім займати одну з найвищих посад у губернській адміністрації, посівши посаду завідуючого губернаторської канцелярії. Зростаюче коло повноважень цивільних губернаторів, а відповідно і документообігу їхніх канцелярій, обумовило стан справ, за яким завідуючі губернаторської канцелярії у ряді випадків та за певних обставин приймали самостійні рішення й видавали необхідні розпорядження, що зрозуміло не могло не вплинути на питання адміністративного управління Київською губернією. Професійні вміння цієї групи чиновників канцелярії київського цивільного губернатора мали відповідати таким діловим якостям, як: висока працездатність, відповідальність, акуратність, тямущість, практичність, знання механізму губернського управління й організації та ведення офіційного діловодства, ділового листування. Канцелярія київського цивільного губернатора стала дієвим виконавчим органом в системі управління Київською губернією, що здійснював організаційно-координаційні функції, забезпечуючи ефективність реалізації цивільним губернатором своїх повноважень.