Мотив спокути за гріх чарування у сповідальній літературі XVIII ст.
Подана стаття охоплює таку частину національного світогляду українців, як віра у чари, забобони, та ставлення Церкви до подібних явищ. Спеціальні приписи для християн зафіксовано в сповідальній літературі. Наші предки споконвіку вірили в зв’язок із потойбічним світом і виражали свій страх перед ни...
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2022
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187003 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мотив спокути за гріх чарування у сповідальній літературі XVIII ст. / Ю. Соколюк // Сіверянський літопис. — 2022. — № 2. — С. 29-35. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Подана стаття охоплює таку частину національного світогляду українців, як віра у чари, забобони, та ставлення Церкви до подібних явищ. Спеціальні приписи для християн зафіксовано в сповідальній літературі.
Наші предки споконвіку вірили в зв’язок із потойбічним світом і виражали свій страх перед
ним у різноманітних обрядах і забобонах, котрі стосувалися широких сфер життя. Деякі з них слугували оберегом від злих сил. Окремі мали на меті привернути в оселю щастя й добробут. Ставимо за мету, застосовуючи текстологічний аналіз, дослідити відповідальність за гріх
чарування і мотив його спокути на матеріалі сповідальної літератури, ілюструючи прикладами з
давньої української літератури й архівними записами. Нами використано справи міських і магістерських судів із книг Ковельського магістрату, Подільської губернії, видані В.Б. Антоновичем. Із
поданої розвідки доречний висновок: віра в чари має таке давнє походження, що міцно закарбована
в підсвідомість людини. Церква боролася з потягом своїх парафіян до магічних практик, починаючи з часів Старого Заповіту. Так, у книзі Левита 20:6 зазначено: «А душа, що звертається до померлих духів та до чарівників, щоб блудити за ними, – то Я зверну Своє лице проти тієї душі – і винищу того з-посеред народу його». |
|---|